Центр досліджень соціальних комунікацій НБУВ
Social Communications Research Center
СІАЗ НЮБ ФПУ
Інформаційні процеси останніх десятиріч, пов’язані з масовою комп’ютеризацією всіх сфер суспільного життя та розвитком електронних інформаційних технологій, впливають на сучасну людину, її соціально-психологічну сферу та соціокультурне оточення. Зі збільшенням обсягів інформації в користувача збільшується також число фобій, найближчих до чуттєвої сфери і продукованих найближчому оточенню через інформаційні процеси. Водночас нові електронні інформаційні технології створюють можливості для відродження ментальних ресурсів самосвідомості і використання їх в інформаційному подоланні стресових явищ. Активізація процесу циркуляції інформації в суспільстві та необхідність її організації для використання в суспільнозначимих цілях, а також у боротьбі із зумисними негативними інформаційними впливами в межах інформаційних воєн, спричинює нові суспільні запити для трансформації бібліотечних установ як центрів зберігання і організації використання інформаційних ресурсів у новій інституційній якості боротьби зі стресами. Вони можуть бути використані для своєрідної інформаційної терапії в складних життєвих ситуаціях.
Статтю присвячено з’ясуванню місця пропаганди серед методів спеціальних інформаційних операцій чи акту зовнішньої інформаційної агресії. Констатовано дискусійність віднесення пропаганди до акту агресії, їх розмежування на рівні міжнародного права. З’ясовано нормативну невизначеність акту зовнішньої інформаційної агресії. Досліджено наукові джерела та праці фахівців у сфері протидії деструктивній пропаганді, що стосуються предмету нашого дослідження. Доведено, що вітчизняні науковці відносять пропаганду до методів спеціальних інформаційних операцій та акту зовнішньої інформаційної агресії. Встановлено, що дослідники гібридної війни Російської Федерації проти України, країн Балтії, Балкан фіксують поєднання загроз інформаційно-пропагандистського характеру із загрозами, що лежать у площині акту агресії. Вивчено концептуальні погляди НАТО на потреби колективної оборони в умовах сучасності. З’ясовано вибудовування фахівцями альянсу комплексу протидії гібридній війні як у військовій сфері, так і у сфері протидії пропаганді за допомогою системи стратегічних комунікацій. Доведено, що такий підхід зумовлений локалізуванням російськими військовими інформаційної сфери як ключового простору сучасного військового конфлікту.
З урахуванням викладеного запропоновано віднести пропаганду до методів як спеціальних інформаційних операцій, так і акту зовнішньої інформаційної агресії. Визначено необхідність удосконалення положень Статуту ООН шляхом закріплення серед елементів акту агресії акту зовнішньої інформаційної агресії та пропаганди.
Інформаційна безпека особистості набуває великого суспільно-політичного значення в умовах активного використання комунікаційних технологій у соціально-політичній конкуренції і геополітичному протистоянні. У статті проведено аналіз стану інформаційної безпеки особистості в контексті розробки і застосування новітніх інструментів збору, аналізу та використання особистої інформації користувачів. Визначено характеристики явища безпеки інформації і виявлені особливості інформаційної безпеки особистості. Простежено вплив новітніх інформаційних технологій на індивідуальний простір і конфіденційність особистого життя людини.
У праці на прикладі Будапештської ініціативи відкритого доступу (далі – BOAI) проаналізовано відкритий доступ (далі – ВД) до результатів дослідження за останні 20 років. Увагу акцентовано на стратегіях досягнення відкритого доступу: самоархівування, або зелений / золотий ВД. Виявлено суперечності між відкритим доступом та авторським правом. Доведено, що ліцензії Creative Commons є спробою модифікувати відкритий доступ. Визначено роль бібліотек як суб’єктів
відкритого доступу, що, зокрема, керують прийняттям матеріалів до репозиторію, підтримують самоархівування дослідників або депонування статей і дисертацій.
Розглянуто новий набір рекомендацій BOAI20, у яких оцінюється прогрес у бік відкритого доступу й розглядаються основні перешкоди на шляху його
поширення. Сформульовано проблеми наукової комунікації, що вирішує відкритий доступ.
У статті висвітлено науково-прикладну проблематику пошуку сучасних дієздатних рішень щодо протидії негативним інформаційним впливам на розвиток усіх сфер суспільних відносин, життя людей, ведення бізнесу чи просування державної політики, національних інтересів у стратегічних комунікаціях. Дослідницьке питання пов’язано з узагальненням сучасних підходів до протидії негативним інформаційним впливам, поширенню інформаційного забруднення, визначення особливостей організаційно-технологічного процесу реалізації завдань у галузі інформаційної безпеки, розвитку та захисту стратегічних комунікацій.
У зв’язку із цим узагальнено різні підходи поширення спеціально підготовленого контенту для інформаційного забруднення стратегічних комунікацій, введення дезінформації, різного роду неправдивої інформації в глобальний і національні інформаційні простори окремих держав. Висвітлено практиковані методи протидії негативним наслідкам інформаційного впливу.
У статті аналізуються сутнісні характеристики політичної комунікації, з огляду на еволюційні процеси в інформаційно-комунікативних технологіях і суспільно-політичній сфері. Політична комунікація розглядається не лише як феномен, спрямований на здійснення інформаційних обмінів між суб’єктами політичного процесу – на основі інформаційної відкритості, правдивості, толерантності та прозорості, а також через особливості її використання, з метою прихованого маніпулятивного впливу на свідомість громадян чи певних суспільних груп. З огляду на це, політична комунікація досліджується на предмет її відповідності принципам і вимогам інформаційної безпеки.
- Натаров О. Популяризація науки як важливий чинник протидії інфодемії COVID-19: роль наукових бібліотек. Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. 2022. Вип. 64. С. 307-326.
- Горова С. Маніпулятивні технології в умовах сьогодення та проблеми їх нейтралізації. Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. 2022. Вип. 64. С. 74-82.
- Аулін О. Специфіка бібліотечно-інформаційної діяльності під час воєнного конфлікту. Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. 2022. Вип. 64. С. 43-54.
- Горовий В. Особливості використання електронних ресурсів національних бібліотек в умовах воєнного протистояння. Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. 2022. Вип. 64. С. 11-27.