Центр досліджень соціальних комунікацій НБУВ
Social Communications Research Center
СІАЗ НЮБ ФПУ
Проаналізовано наукові праці щодо проблеми глобального інформаційного простору, осмислення сучасних тенденцій розвитку системи стратегічних комунікацій, значення інформаційно-аналітичної діяльності підрозділів бібліотек. Доведено, що для своєчасної протидії деструктивним інформаційним впливам потрібен постійний моніторинг, аналіз, оцінка та прогноз як вітчизняних, так і зарубіжних інформаційних повідомлень в електронних ЗМІ. Зазначено, що значення та ефективність інформаційно-аналітичної роботи залежить від оперативності обробки замовлення та прогнозування подій.
У праці розглянуто питання удосконалення напрямів використання інформаційних ресурсів бібліотек для підтримки та розвитку інформаційних комунікацій в Україні. Досліджено інформаційно-аналітичні структури наукових бібліотечних установ, що здійснюють аналіз та обробку стратегічної інформації. Аналізується позитивний досвід передових країн світу щодо інтенсивного використання на практиці методів статистичної звітності та експертного оцінювання наукового потенціалу діяльності колективів та інституцій.
На основі вивчення положень Стратегії національної безпеки України, лексикографічних джерел, наукових та практичних матеріалів розглянуто такі характерні особливості проникнення в систему соціальних інформаційних комунікацій пропаганди, ворожої національним інтересам України: розповсюдження (поширення, роз’яснення, доведення до адресатів) політичних, філософських, наукових, художніх, інших мистецьких ідей, поглядів, знань, закликів зі змістом, що фальсифікує реалії розвитку нашого суспільства, подає їх у викривленому, негативному світлі; їх реалізація через ідейно-політичний, соціальний, релігійний вплив на широкі маси або певні групи людей; спекуляція на наявних суспільних протиріччях, розпалювання внутрішньо-суспільної ворожнечі, провокування конфліктів, підрив суспільної єдності; локалізування серед методів спеціальних інформаційних операцій та у спектрі невоєнних загроз; деструктивність; переорієнтація об’єктів впливу на цінності та ідеали, невластиві або ж шкідливі для нашого суспільства, підштовхування до вчинення протиправних дій, послаблення державного та суспільно-політичного устрою України. Сформульовано дефініцію на позначення антиукраїнської пропаганди.
Виокремлено ряд головних нерозв’язаних проблем та недоліків у мовній політиці України, які частково спричинили інформаційну агресію Російської Федерації проти України. Фактор двомовності українського суспільства, як при- від розгортання агітаційної компанії з боку РФ про захист «руського міра», виокремлено як головний аргумент для виправдання військової агресії РФ проти України в очах власних громадян. Багаторічна цілеспрямована політика Російської Федерації, спрямована на створення у частини громадян України та інших пострадянських республік відчуття своєї причетності до російського культурного простору, стала додатковим аргументом виправдання військової агресії РФ проти Молдови, Грузії та України.
Досліджується інформаційна складова гібридної війни Російської Федерації проти країн Східної Європи на прикладі Польщі. Робиться спроба довести, що «війни пам’ятей» як складова інформаційної війни набуває не меншого значення, ніж безпосередні військові дії на фронті. Доведено важливість застосування медійних ресурсів для протистояння інформаційній агресії РФ. Проаналізовано досвід Польщі в боротьбі з Росією та її політикою створення викривленої інформаційної реальності. Дано оцінку спробам РФ впливати на формування в інформаційному просторі, а відтак і в польському суспільстві нових стереотипів мислення, які нав’язують вигідну Росії спрямованість дискусій з багатьох питань політичної історії.
У статті досліджуються стратегічні комунікації, що відбуваються в умовах глобалізації за участі бібліотечно-інформаційних центрів України. Визначено, що в згаданій сфері найбільшу небезпеку становлять деструктивні зовнішні впливи на інформаційний простір України, особливо з боку радикальних ісламістських рухів та Російської Федерації. Показано, що одним з можливих об’єктів для поширення радикальної ісламістської літератури є бібліотечні установи. Запропоновано заходи з протидії негативним інформаційним впливам з використанням можливостей бібліотек. Виходячи із завдань дослідження, використовувалися структурно-функціональний метод, методи системного аналізу й експертних оцінок.
- Горова С. Електронні ресурси бібліотек у зміцненні самосвідомості користувачів у стресові періоди життя. Наукові праці Національної бібліотеки України м. В. І. Вернадського. 2022. Вип. 63. С. 75-87.
- Гребенюк А. Пропаганда: метод спеціальних інформаційних операцій чи акту зовнішньої інформаційної агресії? Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. 2022. Вип. 63. С. 65-74.
- Закіров М., Закірова С. Дилема інформаційної безпеки особистості в інформаційному суспільстві. Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. 2022. Вип. 63. С. 50-64.
- Калініна-Симончук Ю. Відкритий доступ до досліджень і збереження авторського права: BOAI20. Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. 2022. Вип. 65. С. 227-235.