Центр досліджень соціальних комунікацій НБУВ
Social Communications Research Center
СІАЗ НЮБ ФПУ
У статті розглянуто роль бібліотек у популяризації наукових знань у контексті протидії дезінформації щодо COVID-19. Наголошується на тому, що в умовах стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій виняткову роль у справі популяризації науки відіграють наукові бібліотеки, які раніше за всіх відчули нові форми й засоби збирання, обробки, подання та поширення знань, оскільки вони торкнулися насамперед сфери їхньої діяльності. Акцентовано увагу на особливій ролі наукової бібліотеки як одного з основних учасників системи наукової комунікації.
У статті розглядається специфіка сучасного національного інформаційного суверенітету, сучасних загроз для його розвитку та їх нейтралізації, зважаючи на нині існуючу агресію з боку Росії, що також охоплює й інформаційну сферу.
Інформаційний суверенітет тісно пов’язаний з інформаційною базою, що є основою існування і розвитку нації. Відповідно, зважаючи, у тому числі, на інформаційну війну, що проводить РФ, бібліотечні установи вдосконалюють свою діяльність. Бібліотеки набувають відповідних практичних навичок, розширюють спектр своїх функцій, виходячи з можливостей електронних інформаційних технологій, та сприяють нейтралізації загроз національному інформаційному простору.
У статті досліджується специфіка бібліотечно-інформаційної діяльності під час воєнного конфлікту в умовах загострення інформаційного протиборства. Визначено, що в згаданий період велику небезпеку становлять деструктивні зовнішні впливи на інформаційний простір України. Показано, що вітчизняні бібліотечні установи можуть відіграти позитивну роль у спростуванні фейкових російських наративів, а також у формуванні та поширенні національного наративу. Запропоновано заходи з протидії негативним інформаційним впливам із використанням можливостей інформаційно-аналітичного ресурсу Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (НБУВ), що опікується правовою проблематикою. Виходячи із завдань дослідження, використовувалися системно-функціональний аналіз і системно-цільовий підхід.
У статті розглядається проблема ефективного, збалансованого використання фондів бібліотек для підготовки тематичних інформаційних, інформаційно-аналітичних продуктів, орієнтованих на замовлення користувачів та їх корпоративних груп для використання в практичній діяльності, дослідницьких проєктах, навчальній і навчально-практичній роботі. Збалансоване, вдумливе використання всього обсягу фондів українських бібліотек разом із вдосконаленням сучасної інфотворчості сприятиме ефективному збереженню ментальної стійкості, функціонуванню суспільних інститутів, продуктивній інформаційній діяльності громадян у нелегких умовах нинішніх випробувань, що постали перед українським народом.