ПОДАЧА ЗАЯВИ ДО МІЖНАРОДНОГО РЕЄСТРУ ЗБИТКІВ ДЛЯ УКРАЇНИ

Коментар юристів ГО «Донбас СОС»

 Національна юридична бібліотека НБУВ звернулася до юристів Громадської організації «Донбас СОС», яка є однією з провідних правозахисних організацій громадянського суспільства, що опікуються проблемами постраждалих від російської агресії категорій українського населення, внутрішньо переміщених осіб і українських біженців від війни, з проханням прокоментувати деякі питання щодо подачі заяв до Реєстру збитків для України.

Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (або Реєстр збитків для України, RD4U) є системою обліку заяв, поданих фізичними та юридичними особами та державою Україна про відшкодування збитків, втрат та шкоди, заподіяних агресією Російської Федерації проти України. У Реєстрі також зберігатимуться докази, якими будуть обґрунтовані ці вимоги.

Реєстр було створено у відповідь на Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ES-11/5 "Сприяння здійсненню правового захисту і забезпечення відшкодування шкоди у зв’язку з агресією проти України", прийнятою 14 листопада 2022 року, в якій Генеральна Асамблея визнала, що Росія має бути притягнута до відповідальності за порушення міжнародного права в Україні, в тому числі шляхом виплати репарацій. Резолюцією також визнано необхідність створення міжнародного репараційного механізму та рекомендовано в якості першого кроку створити міжнародний реєстр збитків.

Реєстр було створено під егідою Ради Європи Резолюцією CM/Res(2023)3, якою було укладено Розширену часткову угоду про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України. Цією ж Резолюцією було затверджено Статут Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, який визначає мандат Реєстру, його функції, структуру управління та порядок участі в ньому. Про створення Реєстру було оголошено на Саміті глав держав та урядів Ради Європи, що відбувся у Рейк'явіку 16-17 травня 2023 року. На сьогоднішній день до Реєстру приєдналися 43 держави та Європейський Союз. Всього Реєстр налічує- 41 Учасників та 3 Асоційованих члена.

Реєстр забезпечуватиме захист даних та інформації, що подається, з дотриманням вимог суворої конфіденційності, відповідно до Статуту Реєстру. Збір, обробка та передача персональних даних та конфіденційної інформації з українських реєстрів та баз даних до Реєстру здійснюватиметься лише на підставі добровільної згоди відповідних осіб та у суворій відповідності до вимог законодавства України про захист персональних даних, а також Загального регламенту про захист персональних даних (GDPR). Реєстр буде дотримуватись найкращих стандартів і практик обробки та захисту персональних даних.

Завданням Реєстру є приймання та опрацювання заяв і пов'язаних з ними доказів. Це включає в себе категоризацію, класифікацію та систематизацію цих заяв на основі певних критеріїв. Рада Реєстру оцінює заяви та визначає їхню прийнятність. Прийнятні заяви вносяться до Реєстру для подальшого їх розгляду та оцінки.

Подання заяв здійснюється заявниками через український веб-портал «Дія», розроблений для надання державних послуг в Україні. Такий підхід забезпечує спрощений та доступний спосіб подання заяв до Реєстру.

Важливо розуміти, що Реєстр не є судом, трибуналом, компенсаційною комісією або компенсаційним фондом. Він не розглядатиме заяви, що надходять до нього, по суті, не оцінюватиме їхню вартість і не призначатиме жодних виплат. Ці функції виконуватиме міжнародний компенсаційний механізм, який буде створено в майбутньому. Реєстр є лише першим кроком на шляху до такого механізму. Роботу над створенням компенсаційного механізму вже розпочато, і мандат Реєстру включає в себе сприяння цій роботі.

Після створення компенсаційного механізму робота Реєстру продовжиться в рамках нової структури, і всі внесені до нього заяви та докази будуть передані до неї.

(Інформацію взято з офіційного сайту Реєстру збитків для України https://rd4u.coe.int/)

На питання НЮБ НБУВ відповіла Наталія Юрлова, провідна юристка з аналітики законодавства ГО «Донбас СОС»

1. Як внутрішньо переміщені особи «першої хвилі» (з 2014 року до 24.02.2022) можуть внести відомості до Міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, про первинне вимушене переміщення з 2014 року? При заповненні заявки форми А1.1 «Вимушене внутрішнє переміщення» Програма не дає такої можливості, зазначаючи, що дата не може бути раніше 24.02.2022 р.

Відповідно до мандату Реєстру збитків для України (Register of Damage for Ukraine – RD4U) заяви, які можна подавати до Реєстру повинні стосуватися збитків, втрат чи шкоди, завданих фізичним та юридичним особам, а також державі Україна, включаючи її регіональні та місцеві органи влади, державні чи підконтрольні установи:

• 24 лютого 2022 року або після цієї дати;
• на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її територіальні води;
• міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.

Відповідаючи на питання по категорії А1.1. «Вимушене внутрішнє переміщення» і чи можна подати якщо особа перемістилась до повномасштабного вторгнення:

• якщо переміщення відбулось до 24.02.2022 і особа повторно не переміщувалась, на жаль, заявку подати неможливо. 
• якщо особа перемістилась вперше до 24.02.2022, але після повномасштабного вторгнення вимушена була повторно переміститись, в цьому разі подати заяву до Реєстру можна. Варто зауважити, що переміщенням вважається навіть зміна місця проживання в межах одного міста, проте це потрібно довести документально, в тому числі причинно-наслідковий зв’язок такого переміщення та військової агресії рф.

Важливий аспект, на який варто звернути увагу, навіть якщо особа вже повернулась до покинутого місця проживання, і довідку про взяття на облік ВПО було скасовано, вона все одно може подати заявку до Реєстру збитків.

Також, якщо переміщення відбулось з територій, які не відносяться до зони активних (можливих) бойових дій, наприклад, Київ, але особа перемістилась на більш безпечну територію України, і не оформлювала довідку про взяття на облік ВПО відповідно до національного законодавства, все одно можна подати заяву до Міжнародного реєстру збитків для України. Більше відповідей на актуальні питання опубліковано на сайті Реєстру за посиланням https://rd4u.coe.int/uk/faq

Водночас варто зауважити, що питання розширення часових рамок завданої шкоди (зокрема з 2014 року) зараз перебуває в активному обговоренні. Парламентська Асамблея Ради Європи у своїй Резолюції 2598 (2025) закликала Учасників та Асоційованих членів Реєстру розглянути можливість розширення часових меж мандату до 2014 року. Проте рішення має бути прийнята всіма учасниками Реєстру – зокрема йде мова про 43 країни, які приєднались до Реєстру.

2. Як вимушено переміщеною особою може бути подана до Реєстру заявка форми А3.6 «Втрата доступу або контролю над нерухомими майном на тимчасово окупованих територіях», (згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2025 р. № 261 «Про внесення змін до Порядку подання заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг)» якщо «Дія» не передбачає відповідної категорії?

Станом на сьогодні категорія А 3.6. «Втрата доступу або контролю над нерухомими майном на тимчасово окупованих територіях» ще не відкрита, відповідно поки що подати заявку неможливо. Вся актуальна інформація по категоріям заяв, які на сьогодні відкриті для подання до Реєстру розміщується на офіційному сайті Реєстру збитків для України https://rd4u.coe.int/uk/submit-a-claim

3. Які механізми відшкодування збитків і компенсаційних виплат українцям, що постраждали від агресії Російської Федерації проти України, передбачені Реєстром збитків?

По своїй суті Реєстр збитків — це система обліку заяв фізичних, юридичних осіб та держави Україна про відшкодування збитків, втрат та шкоди, заподіяних агресією Російської Федерації проти України.

Облік заяв та доказів не є ідентичним наданні компенсації за завдану шкоду, проте є першим і важливим кроком до створення міжнародного компенсаційного механізму, який планується створити в майбутньому.

4. Коли можна очікувати компенсацію?

Розглядати заяви по суті та визначати розмір компенсації буде компенсаційний механізм, який ще на етапі створення. Станом на зараз перший етап — внесення відомостей до Реєстру збитків.

5. Чи передбачається Реєстром збитків необхідність надавати докази для компенсації моральної та фізичної шкоди здоров’ю особи?

Так, подавати докази завданих збитків потрібно, проте для кожної категорії Заяв визначено які саме підтверджуючі докази можуть бути надані, їх обсяг та форма. Більш детально можна ознайомитись на порталі Дія https://diia.gov.ua/services/categories/gromadyanam/reparatsii-mizhnarodnyi-reiestr-zbytkiv

6. Чим реєстр збитків відрізняється від національного Реєстру пошкодженого та знищеного майна?

• До Реєстру збитків можна буде подати заяву щодо майна, яке знаходиться на тимчасово окупованих територіях. До національного Реєстру пошкодженого та знищеного майна можна подавати заяви лише щодо житла, яке знаходиться на підконтрольній Уряду України території;
• Міжнародний реєстр збитків передбачає значно ширший перелік категорій завданої шкоди, в той же час як Реєстр пошкодженого та знищеного майна лише стосується об’єктів нерухомого майна; 
• До Міжнародного реєстру збитків зможуть подавати заяви значно ширше коло суб’єктів — фізичні особи, юридичні особи та навіть держава Україна (її регіональні та місцеві органи влади, а також державні підприємства);
• Фінансування відшкодування — національний механізм передбачає залучення коштів міжнародних партнерів. Реєстр збитків передбачає створення Міжнародного компенсаційного механізму та надання компенсації за рахунок заморожених активів рф, що перебувають у різних закордонних юрисдикціях.

7. Як можна подати заяву до Міжнародного Реєстру збитків для України?

Заяву до Реєстру збитків можна подати виключно в електронній формі за допомогою Порталу Дія.

В Дії потрібно заповнити форму заяви та завантажити супровідні файли (документи та їх скан-копії, записи, заяви, фотографії, тощо).

Також невдовзі планується розширити способи подачі заяв до Реєстру, зокрема при зверненні до Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАПів).