|
На розгляд і обговорення на засідання секції було подано роботи 29 учасників секції, серед яких провідні фахівці Служби інформаційно-аналітичного забезпечення, Національної юридичної бібліотеки, Фонду Президентів України Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського й аспіранти Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України. У роботах учасників секції розглянуто широкий спектр питань щодо комплексного використання потенціалу науково-інформаційних ресурсів наукових бібліотек в системі соціально-правового інформування населення, дослідження теоретичних і практичних аспектів застосування інформаційно-комунікаційних технологій у справі документування воєнних злочинів росії в Україні, еволюції соціально-політичних комунікацій у цифрову епоху, розвитку персоналізованого бібліотечного обслуговування з використанням потенціалу мобільних застосунків зі штучним інтелектом тощо.
У рамках роботи секції учасники ознайомились із доповідями, підготовленими презентаціями, взяли участь в обговоренні ключових питань, що були підняті у виступах доповідачів.
Роботу секції відкрив М. Закіров, завідувач відділу політологічного аналізу Служби інформаційно-аналітичного забезпечення Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, доктор політичних наук, доцент, який зосередив увагу на проблемі медіатизації політики та активному використанні сучасних комунікаційних технологій у інформаційному протистоянні на глобальному і локальному рівнях.
Завідувачка відділу обслуговування інформаційними ресурсами Національної юридичної бібліотеки НБУВ С. Закірова розповіла про можливості і практичний досвід використання інформаційно-комунікаційних технологій у справі документування воєнних злочинів росії в Україні. Доповідачка навела статистичні дані щодо задокументованих злочинів по окремих регіонах України та акцентувала увагу на психологічних проблемах жертв воєнних злочинів, з якими стикаються під час розслідувань компетентні органи і які, до певної міри, можна долати за допомогою використання сучасних комунікативних засобів збору інформації.
Старша наукова співробітниця аналітично-прогностичного відділу Національної юридичної бібліотеки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, кандидатка наук із соціальних комунікацій В. Бондаренко виступила з доповіддю «Персоналізоване бібліотечне обслуговування: потенціал мобільних застосунків зі штучним інтелектом». Доповідачка розглянула міжнародний досвід використання штучного інтелекту у деяких зарубіжних бібліотеках. Доповідачка наголосила на широких можливостях оптимізації обслуговування читачів, розповіла про окремі технологічні особливості та можливі вади у роботі штучного інтелекту.
Ю. Половинчак, заступниця генеральної директорки з наукової роботи НБУВ, керівник Національної юридичної бібліотеки НБУВ, доктор наук із соціальних комунікацій, старша наукова співробітниця наголосила на особливостях застосування штучного інтелекту у науковій роботі. Доповідачка підкреслила необхідність ретельної перевірки результатів, чіткого формулювання завдань і пошукових запитів, суворого дотримання правил пунктуації з метою запобігання можливих непорозумінь, оскільки програма може видати далекий від бажаного або взагалі хибний результат.
Актуальну тему підняв у своїй доповіді Д. Волошин, молодший науковий співробітник аналітично-прогностичного відділу Національної юридичної бібліотеки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, аспірант. Він висвітив проблему функціонування та адаптації бібліотек тимчасово переміщених закладів вищої освіти в умовах воєнного часу. Доповідач наголосив на важливості збереження освітнього потенціалу України в умовах воєнного стану і підкреслив проблему забезпечення доступу користувачів зазначених бібліотек до необхідної інформації. Важливу роль у цьому процесі мають відігравати електронні ресурси, що містять повнотекстові матеріали найбільш затребуваних у навчальному процесі джерел, забезпечення доступу до цих сайтів і вирішальну роль бібліотек які надають ці послуги користувачам.
Старша наукова співробітниця аналітично-прогностичного відділу Національної юридичної бібліотеки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, кандидатка політичних наук О. Симоненко запропонувала увазі учасників конференції аналіз вітчизняного практичного досвіду залучення організацій ICA, ICOM, IFLA і ICOMOS у контексті збереження культурної спадщини в умовах військового стану. Доповідачка підкреслила, що серед величезних гуманітарних втрат, пов’язаних із широкомасштабним вторгненням російських військ, значну частку складають саме різноманітні культурні об’єкти, які втрачаються не лише у результаті військових дій, але і цілеспрямовано знищуються на окупованих територіях або викрадаються і вивозяться за межі України.
Молодший науковий співробітник аналітично-прогностичного відділу Національної юридичної бібліотеки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського О. Кривецький у своєму виступі розглянув питання бібліотечного обслуговування людей з особливими потребами. Доповідач звернув увагу присутніх на необхідність широкого запровадження принципів інклюзивності у роботі бібліотек, сприяння максимальному включенню людей з особливими потребами у суспільне життя на рівних умовах.
Учасники секції активно обговорювали виступи і ставили запитання доповідачам щодо окремих аспектів піднятих у доповідях питань. Особливу цікавість аудиторії викликали питання забезпечення інформаційної безпеки, протидії фейкам і дезінформації, проблеми і особливості використання штучного інтелекту та якість виконуваних завдань, а також окремі питання оформлення і подання наукових праць.
Виступи доповідачів супроводжувалися транслюванням презентацій на екрані, що надало виступам більшої наочності та урізноманітнило захід. За результатами обговорення виступів учасниками секції були сформульовані деякі рекомендації: 1. Розширити дослідження проблем інформаційної боротьби, протидії використання маніпулятивних технологій і розвитку медіаграмотності населення. 2. Продовжити вивчення проблем документування воєнних злочинів України та акцентувати увагу на ролі бібліотек у цьому процесі. 3. Продовжити вивчення можливостей використання потенціалу штучного інтелекту і практичного досвіду його застосування у бібліотечній діяльності. 4. Сприяти збереженню і розвитку культурної спадщини з використанням міжнародного досвіду та урахуванням реалій воєнного стану в Україні.
Загалом засідання секції відбулося на традиційно високому науковому рівні у дружній і продуктивній атмосфері.
Марат Закіров,
завідувач відділу політологічного аналізу
Служби інформаційно-аналітичного забезпечення
Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського,
доктор політичних наук, доцент
|
|