Дослідження побудовано на вивченні зарубіжного досвіду науково-видавничої діяльності національних бібліотек Польщі. Проаналізовано особливості цієї діяльності на прикладі Національної бібліотеки Польщі, Національної бібліотеки імені Оссолінських, Бібліотеки Ягеллонського університету. Підкреслено важливість процесу рецензування під час підготовки видань, який є прозорим і здійснюється за загальними для всіх авторів і рецензентів правилами. Виявлено,що завдяки виконанню необхідних високих стандартів процесу рецензування та редагування, що гарантує якість публікацій, видання національних бібліотек Польщі індексуються провідними міжнародними базами даних. Висвітлено перспективи розвитку науково-видавничої діяльності національних бібліотек Польщі.
Публікацію присвячено визначенню ролі міжнародних бібліографічних баз цитувань у системі науково-інформаційної діяльності. Розглянуто цифрові сервіси для супроводу наукової діяльності конкурентних баз даних Scopus і Web of Science.
Наголошено на нових інструментах для відстеження впливу академічних публікацій як альтернативу комерційним покажчикам. Відзначено, що міжнародні бібліографічні бази цитувань знайшли широке використання серед дослідників, освітніх і наукових організацій для оцінювання наукового впливу, виявлення наукових трендів, знаходження пов’язаних робіт та розвитку наукових стратегій.
Мета статті – акцентувати увагу на актуальності баз даних у НБУВ, представити огляд та характеристики баз даних у бібліотеці. Визначено актуальність формування баз даних під час війни. Розкрито принципи ведення, стан та характеристики баз даних Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського впродовж тридцяти років. Доведено важливість накопичення і збереження інформації в електронній формі в умовах збройної агресії РФ. У висновках наголошено, що останні геополітичні виклики для України посилили актуальність розвитку національної наукової системи підтримки знань. Під час війни потреба громадян у комунікаціях зростає, від отримання повної, вчасної та правдивої офіційної інформації часто залежать життєво важливі рішення людини.
Проведено аналіз наукової літератури, присвяченої використанню документів особового походження в електронній формі під час формування особових архівних фондів. Досліджена наукова література свідчить про недостатність і фрагментарність розроблення проблематики комплектування архівів документами особового походження в електронній формі та їх постійного зберігання в архівних установах. На сьогодні дослідниками переважно розглядаються технічні аспекти проблеми, тоді як вона потребує комплексного вивчення. Проблема створення фондів особового походження в електронному вигляді є актуальною та потребує подальшого ретельного і всебічного дослідження.
У праці представлено результати аналізу змісту національного стандарту ДСТУ 4163:2020, а також змін у складі, назвах і вимогах до оформлення реквізитів організаційно-розпорядчих документів, встановлених цим нормативним документом, розробленим на заміну ДСТУ 4163-2003. Подано видову класифікацію організаційно-розпорядчої документації. Описано історію розроблення ДСТУ 4163:2020.
Крім того, згадується історія розроблення нової редакції термінологічного стандарту у сфері діловодства та архівної справи. Окреслено проблемні питання впровадження ДСТУ 4163:2020, зокрема внесення відповідних змін у нормативно-правові акти, що стосуються організації діловодства, у зв’язку з набранням чинності новим стандартом, а також розроблення і впровадження методичного забезпечення з метою роз’яснення положень стандарту.
Проаналізовано положення щодо функціонування наявних систем документації, які розподіляють на базові, інфраструктурні та дисциплінарні. Розроблено зміни й доповнення до їх класифікації, локалізовано державну уніфіковану систему документації у сфері юриспруденції.
Запропоновано серед базових систем документації виділяти системи документації у сфері науки, освіти та практичної діяльності. Визначено матеріальновиробничу й соціально-історичну форми цієї діяльності, в останній з яких локалізується юриспруденція та державна правнича уніфікована система документації.
З’ясовано, що державна уніфікована система документації у сфері юриспруденції виступає частиною правової системи документації. Разом з управлінською вона представляє інфраструктурні системи, яким притаманна властивість дифузності та які функціонують в інфраструктурах базових сфер і забезпечують їх функціонування.