У статті розглядаються моделі відновного правосуддя, які успішно розвиваються в кримінальному процесі багатьох розвинених країн світу. Європейське та американське законодавство все більшою мірою втілюють цю концепцію щодо правосуддя у справах неповнолітніх та щодо осіб, які вперше вчинили злочини невеликої або середньої тяжкості. Автор детально розглядає медіацію (позасудова процедура з вирішення спору) як найбільш розвинену модель відновного правосуддя. В Україні застосування процедури медіації є досить новим явищем. На цей час застосування такої процедури визначено на законодавчому рівні, проте для подальшого розвитку такого інституту в Україні актуальним є врахування практики таких країн, як Німеччина, Австрія, де процедура медіації досить розповсюджена.
Проаналізовано експертну та громадську думку щодо Закону України № 2391-IX «Про державну реєстрацію геномної інформації людини». На думку авторів Закону, створення єдиного реєстру ДНК-даних прискорить розслідування тяжких злочинів, а також допоможе правоохоронним органам оперативно встановлювати особу правопорушника. Експертна спільнота натомість аналізує не лише сфери застосування цього нововведення, а і ті ризики, що виникають в контексті права людини на приватність.
Проаналізовано експертну та громадську думку щодо прийнятого ВРУ Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці», який суттєво посилює відповідальності за низку правопорушень, суб’єктами яких можуть бути українські військові.