С. Горова

ст. н. сп. ФПУ, канд. наук із соц. комунікацій 

Аграрний сектор економіки України стає рушійним...

 

Бойові дії на Донбасі, зруйнована інфраструктура, дефіцит енергоресурсів, значну частину з яких ще влітку імпортували з Росії і, як результат, – внутрішня криза, за версією багатьох експертів можуть спровокувати падіння національної економіки на показник від шести до дев’яти відсотків. Тим не менше, деякі експерти вважають, що важливу роль у цьому зіграла відсутність дієвих економічних реформ нової влади.

Падіння української економіки на 6% внаслідок конфлікту на Донбасі прогнозує міністр фінансів Олександр Шлапак. Про це, зокрема, він сказав у коментарі Deutsche Welle. Міжнародний валютний фонд говорить про 6,5% зниження ВВП. Водночас, у Нацбанку називають більший показник. «Взятий за основу показник – 6,5%, але це може бути і 9%, я думаю», – зазначає голова НБУ Валерія Гонтарева (http://www.radiosvoboda.org/content/article/26589547.html. – 2014. – 17.09).

Прогноз щодо України погіршив й Світовий банк. Про це заявив 2 жовтня директор Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України Чимяо Фан. Згідно прогнозу, який він озвучив, за поточний рік ВВП знизиться на 8%, за 2015-й – ще на відсоток, і тенденція до зростання виявиться не раніше другої половини наступного року. За його словами, продовження конфлікту на Донбасі, зниження внутрішнього споживання, довіри інвесторів та кредиторів – негативно впливають на перспективи відновлення економіки (http://www.radiosvoboda.org/content/article/26619768.html. – 2014. – 04.10).

Згідно з оновленим щоквартальним консенсус-прогнозом «Капіталу», підготовленим на основі опитування тринадцяти міжнародних організацій, вітчизняних дослідницьких центрів, банків та інвесткомпаній, спад в 2014 р. складе 8,1%, в 2015 р. – ще 1,2%. Три місяці тому вони були налаштовані набагато оптимістичніше, чекаючи, що спад на 4,6% перейде в 2015 р. в ріст на 2,2% (http://minprom.ua/digest/166081.html. – 2014. – 03.10).

В експертних колах серед галузей, які сьогодні знаходяться в найгіршому стані називають паливно-енергетичний комплекс і фінансовий сектор. Потенційні точки зростання, які й зараз почуваються непогано – аграрний сектор, ІТ та військово-промисловий комплекс, стверджують фахівці. При всьому цьому, звертає на себе увагу те, що, як свідчить державна статистика, агропромисловий комплекс попри всі проблеми цього року збільшує виробництво.

Аграрний сектор, за 8 місяців поточного року виріс більш ніж на 6%, і, за прогнозами фахівців Світового банку, такі тенденції в українській економіці зберігатимуться впродовж двох наступних років з поступовою стабілізацією в другій половині 2015 року, заявив у своєму коментарі Чимяо Фан: «Українська аграрна галузь має найбільший потенціал зростання, зокрема, через третину світових запасів чорноземів та існуючий людський потенціал. Інвестори надзвичайно зацікавлені, але потребують прозорого середовища для ведення бізнесу…».

В експертних колах акцентують увагу на тому, що агропромисловий комплекс сьогодні впритул наблизився, а з низки позицій і перевершив гірничо-металургійний комплекс (ГМК), позиції якого ще не так давно видавалися непорушними. І тут, слід зазначити, що до зміни лідера, здебільшого, призвели не особливі рухи в АПК, перед яким, як і раніше, стоїть досить багато нерозв’язаних проблем, а швидше – провали в ГМК, приватні структури якого виявилися не готовими протистояти затяжній світовій кризі, пов’язаній з надвиробництвом чорних металів та падінням попиту на металопродукцію низької якості. За результатами 2013–2014 маркетингового року АПК підтвердив світову першість у виробництві й експорті соняшникової олії і експортував 32,4 млн тонн зерна, тим самим увійшовши до трійки лідерів, пропустивши вперед тільки аграріїв США та ЄСІ. При цьому якщо АПК країни демонструє стійкість навіть у воєнних умовах, то в ГМК криза, що почалася кілька років тому ще більше загострилася.

Зміну лідера економіки експерти прогнозували задовго до сьогоднішнього дня. Стабілізуючий потенціал АПК став особливо вагомо виявлятися під час кризи 2008 р. В ЗМІ вказують, що сільгоспвиробництво і харчова промисловість були серед тих небагатьох галузей, які забезпечували постійне зростання обсягів, пом’якшували неблагополучну динаміку економічних процесів. За даними групи компаній «Зерно.ua», за останнє десятиріччя експорт зерна з України зріс на 77%. Перспективи співробітництва України з ЄС в АПК набагато кращі, ніж в інших галузей. Експерти передбачають, що аграрії можуть уже цього року наростити доходи. Фахівці Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) вважають, що виторг від експорту українських сільгосптоварів нинішнього року за рахунок однобічних торговельних преференцій з боку ЄС може зрости на 8,3–14,3% порівняно з минулим роком. Тільки за рахунок звільнення від митних платежів українські експортери отримають до 140 млн євро. У найбільшій мірі готові до виходу на європейський ринок і розширення своєї присутності на ньому виробники зерна, соняшникової олії, курятини та яєць, а також низка молокозаводів, модернізованих за участю іноземного капіталу (http://news.finance.ua/ua/~/2/0/all/2014/09/15/334178. – 2014. – 15.09).

Експерт консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник теж вказувала на те, що в нинішніх непростих умовах дефіциту ресурсів та військового конфлікту на частині Донбасу АПК розвивається, і ця тенденція збережеться і найближчим часом. «Виробництво зростає, тож цього року аграрний сектор принесе прибуток і виробникам сільгосппродукції, і переробникам, і трейдерам. Кукурудза ще не зібрана, але з її урахуванням має бути рекордний врожай: від 60 до 63 млн тонн. Більше ніж 32 млн тонн з них Україна зможе експортувати, за рахунок чого галузь отримає близько 7 млрд доларів. Це неабияк зацікавило західних інвесторів. Однак вони розглядають не якусь окрему вигідну галузь, а комплексне вирощування й переробку продукції з отриманням готових до продажу продуктів харчування», – пояснила експерт.

Експерт Ю. Кернасюк вважає, що слід вжити невідкладних заходів з підвищення частки експорту сільгосппродукції з високою доданою вартістю. Експерт зазначає: при тому, що пшениці в маркетинговому сезоні 2013–2014 рр. було експортовано у два з гаком рази більше, а кукурудзи майже в чотири рази, ніж соняшникової олії. Саме цей готовий продукт дав найбільший експортний виторг. Розрив у доходах цілком ясний. За світовими цінами тонна пшениці тоді йшла в середньому по 246,3 долара, кукурудзи – 276,9 долара, тоді як за тонну соняшникової олії платили в середньому 1100,8 долара, навіть відходи виробництва олії у вигляді макухи – цінного фуражного компонента – реалізовувалися дорожче, ніж зерно пшениці або кукурудзи – по 289,8 долара за тонну.

Та в наймасштабнішій – зерновій частині експорту – аналогічний процес зростання торгівлі не сировиною, а продуктами переробки, відбувається вкрай повільно. Парадокс у тому, що як один зі світових лідерів експорту зерна, зокрема пшеничного, Україна до останнього часу ввозила з-за кордону значну частину пшеничного борошна. І хоча нині ситуація трохи змінилася і внутрішній ринок забезпечується борошном власного виробництва, процес заміни експорту зерна борошном проходить надто повільно. При тому, що вигода від такого переходу, як доводить Ю. Кернасюк, очевидна. Виграш становить понад 100 доларів на кожній тонні. І цю обставину, на відміну від України, багато країн використовують (http://news.finance.ua/ua/~/2/0/all/2014/09/15/334178. – 2014. – 15.09).

Як інформують ЗМІ, політолог К. Клименко теж вважає, що на сьогоднішній день, єдина галузь, яка здатна вивести економіку країни із кризи – це аграрний сектор. Крім того, 30% населення України задіяне саме в аграрній сфері. І з цим твердженням частково можна погодитись. Саме аграрний сектор сьогодні є найбільш дієвий і результативний. З «залученням» його результатів ведуться спроби вирішити проблемні питання в інших галузях економіки країни. Тут слід звернути увагу і нагадати, що голова НБУ раніше зазначала, що очікує поліпшення ситуації з валютною виручкою з початком експорту сільськогосподарської продукції. «Сільське господарство тільки починає експортувати і ми розраховуємо, що ніяких перерв не буде і зараз піде від цього грошовий потік», – сказала Гонтарєва (http://www.agroperspectiva.com/ru/news/140330. – 2014. – 10.09).

Як інформують ЗМІ, міністр аграрної політики та продовольства І. Швайка заявив, що за допомогою енергетичних рослин Україна може отримати до 10 млрд куб. м газу протягом 5 років. «На сьогодні в Україні є до 3 млн гектар малопродуктивних земель, які можна засаджувати енергетичними рослинами: свічграс, міскантус, енергетична верба. Ці культури та виробництво з них теплової енергії є вдвічі дешевшими за російські вимоги розрахунків за газ», – наголосив І. Швайка.

Очільник Мінагрополітики уточнив, що це робота складніша за імпорт російського газу, але у ній є суттєві переваги. Серед них – нижчі ціни та, головне, це суто внутрішнє виробництво та енергонезалежність. «Ми сьогодні можемо сказати, що ми не тільки годуємо, а й можемо опалювати країну», – підсумував І. Швайка (http://jkg-portal.com.ua/ua/publication/one/za-jenergonezalezhnst-poborjutsja-agrarji-39003. – 2014. – 10.09).

Позитивною тенденцією в даному секторі можна назвати також і підвищення ефективності використання кредитів в даній галузі. Для задоволення необхідних потреб українські аграрії з початку року станом на 23 вересня отримали 8,1 млрд грн. кредитів, що на 3,1 млрд грн. менше, ніж на відповідну дату минулого року. Зокрема, короткострокових кредитів залучено на 5,6 млрд грн., середньострокових – на 1,7 млрд грн. і 847 200 000 грн. становлять довгострокові кредити.

Дана ситуація є позитивною з огляду на те, що процентні ставки, під які залучаються кредити, залишаються на досить високому рівні. У 2014 р., як уточнюють в міністерстві, в середньому по Україні процентні ставки складають 22-25% річних у національній валюті.

При цьому, якщо в минулому році на цю дату кредити привернуло 2204 підприємства АПК, то цього року – 1928 (http://vgoru.org/index.php/all-news/world/item/7521-krediti-dlya-agrariev. – 2014. – 29.09).

Слід нагадати, що ще в кінці серпня уряд схвалив, в принципі оптмістичних, два економічних сценарії – зростання реального ВВП або на 0,3%, або на 2%. В обох випадках передбачено завершення військового конфлікту на сході країни і вирішення проблеми з газом до кінця поточного року, а також продовження співпраці з МВФ і Євросоюзом. Вибираючи між двома сценаріями, Кабмін традиційно зупинився на більш оптимістичному, повідомив міністр фінансів О. Шлапак (http://minprom.ua/digest/166081.html. – 2014. – 03.10).

При цьому привертає увагу коментар в.о міністра економічного розвитку та торгівлі України А. Максюти щодо аграрного сектору економіки держави: «Треба зараз вкладати кошти краще в аграрний сектор, щоб він генерував доходи…» (http://news.finance.ua/ua/~/2/0/all/2014/10/07/335763. – 2014. – 07.10).

Аграрному сектору відведена значна роль і у програмі президентської політичної сили «Блок Петра Порошенка», відповідно до якої даний сектор є головним пріоритетним напрямком економіки країни.

Міністр торгівлі США Пенні Пріцкер, яка 27 вересня відвідала з офіційним візитом Київ, говорячи про пріоритетні напрямки співпраці між Україною та США відзначила: «Ми з українськими президентом і прем’єром мали велику дискусію про те, в яких секторах ми маємо умови краще розвивати бізнес. Звичайно це аграрний сектор, в якому є величезні можливості для розвитку, це поза сумнівом – енергетичний сектор. Тут ми можемо попрацювати разом щоб допомогти Україні гарантувати її енергетичну безпеку» (http://www.radiosvoboda.org/content/article/26609372.html. – 2014. – 27.09).

Як інформують ЗМІ, міністр торгівлі США також схвально відгукнулася про «Стратегію реформ-2020» Петра Порошенка і наголосила на тому, що США готові підтримати реальні реформаторські кроки української влади.

Отже, у відповідності з поставленими Президентом України завданнями, можна говорити про наявний вже сьогодні результат у роботі аграрного сектору. І тут не можна не погодитись з думкою експертів про пріоритетну на сьогодні роль саме даного сектору.