Останнім часом у ЗМІ, експертному середовищі та серед громадськості дедалі частіше спливає тема диктатури для України як рятівного механізму в кризових умовах. Причому суть цієї диктатури бачиться прихильниками такого сценарію різною: у когось це диктатура Президента, у когось – чиновників, у когось – лідерів нації, так званих «прогресорів», у когось – закону. Незмінним залишається лише бачення режиму – диктатура.

Більш детально про можливі наслідки від впровадження режиму диктатури читайте в аналітичному огляді Т. Гранчак «Диктатура для України – спасіння чи загроза? » в № 17 «Україна: події, факти, коментарі» (с. 15 - 24).

Фактична втрата контролю над АР Крим навесні 2014 р. докорінно змінила ситуацію на південних кордонах України. Навесні 2014 р., коли розгорталися інспіровані з-за кордону кампанії щодо створення Новоросії, у тому числі й на Півдні України, більшість мешканців Одеської, Херсонської та Миколаївської областей виступили проти федералізації.

Детальніше про теперішню ситуацію на південних кордонах України читайте в аналітичному огляді І. Рудя «Суспільно-політична ситуація в південних областях: серпень – вересень 2016 р.» в № 17 «Україна: події, факти, коментарі» (с. 24 - 28).

Останнім часом в Україні освіті та науці приділялося не достатньо уваги, тому не дивно, що система освіти тривалий час залишалася застарілою і виявляється мало застосовуваною на практиці. Проте керівництво держави розуміє проблему та заявляє про необхідність реформування галузі освіти як пріоритету держави. В 2015 році активізувалася робота з підготовки освітньої реформи.

Детальніше про стан реформування вітчизняної освіти читайте в аналітичному огляді А. Потіхи «Реформа освіти як пріоритет держави» в № 17 «Україна: події, факти, коментарі» (с. 28 - 37).

Наслідком вичерпання найзручніших для видобутку покладів вугілля на Донбасі, як основному регіоні його видобування в Україні, стало загальне скорочення виробництва вугілля у нашій державі. При цьому, аналіз відкритих джерел інформації доводить, що розвиток вітчизняної вугільної промисловості мав доволі проблемний характер протягом останніх двох з половиною десятиріч. Однак, починаючи з 2014 р., вугільна промисловість України де-факто перейшла до вельми специфічного етапу свого розвитку.

Більш детально про особливості розвитку галузі читайте в аналітичному огляді С. Кулицького «Вугільна промисловість України: сучасний стан і проблеми розвитку» в № 17 «Україна: події, факти, коментарі» (с. 37 - 44).