• ДО РІЧНИЦІ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
  • Новації у сфері податкового законодавства України: тактичні кроки чи стратегічні завдання?
  • Урочисте відзначення 100-річчя НАН України
  • Матеріали міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація»

Ювілейний Давос 2020 та його основні теми

Ювілейний Давос 2020 та його основні темиЦьогорічний Всесвітній економічний форум у Давосі, що відбувся 21–24 січня 2020 року став уже ювілейним – п’ятдесятим. Зважаючи на екологічні проблеми та виклики планети, основною темою форуму став клімат. Задля пошуку потенційних інвесторів, на форум завітала і делегація із України. Детальніше  про перебіг ювілейного Всесвітнього економічного форуму 2020 у збірці аналітичних коментарів із онлайн-ЗМІ О. Трохименко до Випуску 1 огляду ЗМІ «Стратегія сталого розвитку України  – 2030».

Молоді українські вчені пройдуть стажування у Польській академії наук

Молоді українські вчені пройдуть стажування у Польській академії наук

НАУКА

Польська академія наук прийме у своїх науково-дослідних установах молодих вчених НАН України для проходження стажування з усіх галузей наук. Охочі взяти участь у конкурсі мають до 20 лютого подати до Відділу міжнародних зв’язків НАН України коротку наукову біографію (CV) англійською та українською мовами. Детальніше читайте у випуску інформаційно-аналітичного бюлетеня «Шляхи розвитку української науки» № 1 (С. 3–4).

Конкурс Консорціуму CERIC-ERIC

Конкурс Консорціуму CERIC-ERIC

НАУКА

Консорціум науково-дослідницької інфраструктури Центральної Європи CERIC-ERIC оголошує відкритий конкурс пропозицій на доступ до сучасного обладнання двох лабораторій для проведення міждисциплінарних досліджень у галузі матеріалознавства, нано- й біотехнологій. Окрім доступу до інструментів і лабораторій, CERIC пропонує підтримку мобільності вчених, публікацій із відкритим доступом тощо. Детальніше читайте у випуску інформаційно-аналітичного бюлетеня «Шляхи розвитку української науки» № 1 (С. 68–69).

Досягнення і втрачені можливості нового Виборчого кодексу України

Досягнення і втрачені можливості нового Виборчого кодексу УкраїниВиборчий процес в Україні з 1 січня 2020 р. має відбуватися за новими правилами, оскільки саме з цієї дати вступив у юридичну дію Виборчий кодекс України. Таким чином, новий ВКУ суттєво змінив процедуру проведення виборчого процесу. І хоча експерти по-різному оцінили окремі новації і положення законодавства, в цілому більшість експертів погоджується з тим, що сам факт встановлення єдиних правил виборчого процесу сприятиме стабілізації політичної ситуації у державі. Експерти вважають, що документ може бути доопрацьований у наступні кілька місяців щодо деяких положень, які викликали найбільше критики з боку фахівців. Утім, наявність ВКУ та імплементація його норм в чинне українське законодавство загалом призведе до посиленням гарантій законності і демократичності виборів в Україні. Докладніще у статті С. Закірової «Громадська думка про правотворення», №1(186).

Внесення змін до Конституції України щодо зменшення кількості народних депутатів

Внесення змін до Конституції України щодо зменшення кількості народних депутатів

Законодавство

Чисельність нардепів України є предметом суспільних дискусій практично з перших років незалежності. 29 серпня 2019 року Президент України зареєстрував у ВРУ як невідкладний законопроект «Про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи)». 3 вересня 2019 року законопроект було підтримано депутатами й направлено до КСУ, який дійшов висновку, що запропоновані зміни відповідають вимогам частини першої статті 157 Конституції України. Отже, внесення змін до Конституції України загалом відповідає суспільним очікуванням, які підкріплюються соціологічними опитуваннями та були підтверджені під час всеукраїнського референдуму 2000 року. Тому ВРУ згідно з порядком внесення змін до Основного Закону на наступній сесії може остаточно ухвалити рішення про зменшення чисельності нардепів до 300 осіб. Утім, попри гіпотетичне зменшення витрат на утримання законодавчого органу держави, скорочення чисельності парламентарів несе і певні загрози. Докладніше у матеріалі І. Мищака «Громадська думка про правотворення», 2020, №1(186).