Енциклопедія соціогуманітарної інформології
Проект «ЕНЦИКЛОПЕДІЯ СОЦІОГУМАНІТАРНОЇ ІНФОРМОЛОГІЇ» є науковим виданням у формі словника-довідника, в якому розкрито зміст основних доктринальних та нормативно-правових понять, термінів та словосполук, що використовуються в обігу наукових досліджень інформаційних процесів, явищ та відносин в соціальних та гуманітарних галузях наукових знань.
Первинні дослідницькі дані – це впорядковані набори результатів наукових експериментів, гідрометеоспостережень, соціологічних обстежень тощо. Вони повинні бути доступними для всіх користувачів і придатними для повторного використання без будь-яких обмежень чи контролю з боку їх публікатора. Світ первинних дослідницьких даних принципово важливий для інформаційних інституцій. Їх залучення до процесів збирання, збереження та розповсюдження результатів досліджень саме на перших фазах науково-дослідного циклу відкриває перед цими інституціями широкі можливості щодо глобального перегляду їх ролі та значущості як інформаційних менеджерів і хранителів інтелектуальних надбань. Про первинні дослідницькі дані як джерело формування середовища наукових знань читайте в огляді Л. Костенка в № 6 інформаційно-аналітичного бюлетеня «Шляхи розвитку української науки: суспільний дискурс» (с. 3–9).
24 червня Комітет з питань освіти, науки та інновацій провів слухання на тему: «Перший рік грантового фінансування Національним фондом досліджень України: проблеми і перспективи».Мета слухань: широке громадське обговорення ключових проблем грантового фінансування науки в Україні, діяльності Національного фонду досліджень України та напрацювання відповідних рекомендацій і законодавчих пропозицій, визначення ключових завдань для центральних органів виконавчої влади, Нацфонду досліджень тощо. Детальніше читайте у випуску інформаційно-аналітичного бюлетеня «Шляхи розвитку української науки: суспільний дискурс» № 6 (с. 90-93).
Євроінтеграція, як головний і незмінний зовнішньополітичний пріоритет України, передбачає розбудову й поглиблення взаємовідносин між Україною та ЄС в усіх сферах життя. Важливою складовою цього процесу є входження національної системи освіти України у Європейський освітній простір. Сприяти цьому покликане запровадження та утвердження в українському суспільстві кращих європейських освітніх традицій шляхом адаптації законодавства України до стандартів ЄС, посилення діалогу щодо систем загальної освіти, застосування нових підходів до навчання та змісту освіти. Про сучасний стан освітньої реформи в Україні читайте в аналітичному огляді Н. Тарасенко в № 6 інформаційно-аналітичного бюлетеня «Шляхи розвитку української науки: суспільний дискурс» (с. 9-18).
