• ДО РІЧНИЦІ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
  • Специфіка налагодження суспільного консенсусу в інформаційному суспільстві
  • Розвиток Facebook Messenger
  • ХIII Міжнародна Карпатська страхова конференція

«Особливий період»: коли і чим закінчиться?

 

Протистояння України та самопроголошених «ДНР/ЛНР», яке з багатьох причин не носить назви «війна», залишаючись нею за змістом, ось уже більше двох років є головною проблемою не лише нашого соціуму, а й  стало однією з «топ-тем» міжнародного політикуму. Через юридичні колізії та наявність у законодавчих актах таких визначень як: «АТО», або  «особливий стан», замість тих, які б відповідали дійсності, МОУ не може звільнити тисячі контрактних військових. Щоб подолати цю юридичну колізію та уникнути соціального напруження у ВР було зареєстровано законопроект про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (щодо уточнення строків військової служби за контрактом) № 3710 від 23.12.2015. Про цеу статті С. Полтавця «Громадська думка про правотворення», №19(122).

Проект нового ГПК: переваги і недоліки

Реформування процесуального законодавства в межах чергового етапу судової реформи означилось розробкою проекту нового Господарського процесуального кодексу України. Документ викликав жваве обговорення під час дискусії «Проект Господарського процесуального кодексу: переваги і недоліки» за круглим столом, організованим комітетом з процесуального права АПУ. На переконання учасників обговорення, пропоновані зміни до нормативно-правового акта, покликаного визначити засади здійснення господарського судочинства, в цілому є позитивні і необхідні. Але, перш ніж їх запроваджувати, варто було б скористатися досвідом іноземних країн, проаналізувати напрями розвитку судочинства в інших правових системах, щоб законодавство України не ставало ареною для експериментів. Новації, плюси та мінуси у статті О. Кривецького «Громадська думка про правотворення», №19 (122).

Проблеми захисту прав вимушених переселенців

27 жовтня 2016 р. відбувся міжнародний круглий стіл «Проблеми захисту прав і свобод вимушених переселенців, а також інтересів громадян або держави на тимчасово окупованих територіях та в районах проведення антитерористичної операції». Захід проведено з метою об’єднання наукової спільноти та зацікавлених організацій і установ у пошуку ефективного з точки зору практичної реалізації механізму захисту в Україні прав і свобод вимушених переселенців, а також інтересів громадян або держави в особливих умовах. У його роботі та подальшому обговоренні нагальних питань зазначеної проблематики взяли участь ректор НАПУ І. Присяжнюк, керівник проекту РЄ «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні» Г. Христова, експерт Ради Європи, Центру з адвокації стандартів РЄ(ACCESS) К. Параскева, представник уповноваженого ВРУ з питань дотримання прав ВПО Ж. Лук’яненко, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Г. Тука та ін. Насамкінець організатори підготують збірник матеріалів, доповідей і виступів учасників заходу. Про це у  матеріалі С. Закірової «Громадська думка про правотворення», 19 (122).

Криміналізація «медіа-корупції»

Чергове політичне загострення на телевізійних каналах призвело до збільшення матеріалів з ознаками, які вказують на замовний характер.

Аналіз законодавства України показує, що за поширення недостовірної інформації передбачено цивільно-правова відповідальність, можливість відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Таким чином, криміналізація поширення представником ЗМІ завідомо неправдивої інформації, у тому числі з метою отримання неправомірної вигоди, є не лише цілком виправданим засобом впливу на цей процес, а й соціально необхідним кроком, що сприятиме підвищенню ступеня захисту населення від подібної інформації, а також честі й гідності фізичних і юридичних осіб, яких стосується така інформація. Докладніше про це у матеріалі О. Бусол «Громадська думка про правотворення», № 19 (122).

Прибуток залишиться в розпорядженні наукових установ

Кабінет Міністрів України прийняв постанову, відповідно до якої чистий прибуток (дохід), отриманий за результатами фінансово-господарської діяльності, у повному обсязі  залишиться в розпорядженні наукових установ та науково-технологічних комплексів. За словами міністра освіти і науки України Л. Гриневич, це рішення дасть можливість спрямовувати прибутки цих установ на провадження ініціативної наукової та науково-технічної діяльності, розширення їх власної матеріально-технічної бази та фінансування інновацій. Детальніше читайте у випуску інформаційно-аналітичного бюлетеня «Шляхи розвитку української науки» № 10 (с. 58).