Марина Коломієць,

молодший науковий співробітник,

відділ археографії Інституту архівознавства,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Діяльність вченого-педіатра, члена-кореспондента НАН України Б. Я. Рєзніка у світлі архівних документів

Досліджено науково-організаційну та громадську діяльність члена-кореспондента НАН України Б. Я. Рєзніка, засновника сучасної одеської педіатричної школи, проаналізовано інформаційний потенціал документів ученого для досліджень з історії світової педіатричної науки у контексті вивчення його особового архівного фонду, що зберігається в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського.

Ліна Чернявська,

молодший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Бібліотечні установи США як центри жіночих і гендерних досліджень та гендерної освіти

Висвітлено більш як 30-річну роботу університетських, національних бібліотечних установ та бібліотечних об’єднань США як центрів освіти громадян і центрів жіночих та гендерних досліджень в американському суспільстві. Акцентується увага на досвіді системної багаторічної роботи бібліотечних установ щодо пошуку нових форматів спілкування студентів та викладачів, дослідників, націлених на сприяння підвищенню ефективності освіти з Women’s studies та жіночих і гендерних досліджень у цілому. Розглянуто бібліотечні інформаційні бази для проведення жіночих та гендерних досліджень і створені бібліотекарями ефективні системи навігації у розгалужених бібліотечних фондах.

Тетяна Мяскова,

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Бібліотека Волинської православної духовної семінарії: історія заснування, функціонування

У статті розкрито історію створення та діяльність бібліотеки Волинської православної духовної семінарії в контексті історії існування безпосередньо духовного навчального закладу та в безпосередньому взаємозв’язку з історичними подіями кінця
XVIII – початку XX ст.

Подано огляд попередніх наукових доробок з історії бібліотеки семінарії та залучення нової джерельної бази дослідження, зокрема введення в науковий обіг інформації про бібліотечні каталоги, що розкривають склад фондів семінарської бібліотеки. Історію побутування книжкових фондів бібліотеки Волинської православної духовної семінарії розглянуто в контексті історичних подій минулого. Подано нову інформацію про тематичний склад і наявність періодичних видань у фондах бібліотеки духовної семінарії. Простежено долю основного фонду семінарської бібліотеки.

Володимир Удовик,

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Президентські бібліотеки США: історичні дискусії та тенденції розвитку

Дослідження пов’язане з вивченням форм організації, формування та збереження документальної спадщини президентів США. Розглянуто історичні дискусії та сучасні погляди на перспективи організації діяльності президентських бібліотек, зокрема зміну сталої моделі, сформованої наприкінці 30-х років ХХ ст. Наукова новизна роботи полягає у висвітленні різних підходів до організації, збереження та популяризації документальної спадщини президентської влади. Завдяки розвитку інформаційних технологій, у США формується нова модель президентської бібліотеки, що забезпечує збереження документальних інформаційних ресурсів інституту президентства США в одному місці та надання цифрового доступу до них через світову мережу, а крім того – знижує витрати федерального бюджету на утримання окремої президентської бібліотеки. Сьогодні в багатьох країнах світу організовуються президентські бібліотеки, музеї, фонди, що займаються як збереженням документальної спадщини глави держави, так і сприянням її дослідженню та популяризації, а отже, американський досвід є цінним для цих країн.

Оксана Клименко,

кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Олена Сокур,

молодший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Кодифікація вивчення бібліотеки як об’єкта бібліотекознавства в системі наукових комунікацій

У статті репрезентовано кодифікацію актуальних підходів до вивчення бібліотеки як об’єкта бібліотекознавства, які утвердилися на сучасному етапі розвитку бібліотечної науки. Аргументовано тезу, що представлені напрацювання у світлі проблеми, винесеної в заголовок, з одного боку, фактично не враховують взаємодії бібліотек як фундаменту реалізації їхньої місії, з іншого – представляють різноплановість еволюції бібліотеки як об’єкта бібліотекознавства в часі й просторі в контексті суспільних трансформацій.

Тетяна Добко,

доктор наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник,

завідувачка відділу науково-бібліографічної інформації,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Віталіна Шкаріна,

науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Джерельна база українознавчих досліджень у покажчиках змісту періодичних видань

Розглядаються бібліографічні покажчики змісту періодичних та продовжуваних видань, які є різновидом допоміжного покажчика до видання. Здійснено історико-бібліографічне узагальнення та визначено роль і місце покажчиків змісту часописів як важливої джерельної бази українознавчих досліджень; висвітлено історіографію та проблематику специфічного жанру бібліографічного посібника. Вперше системно досліджено друковані та електронні ретроспективні покажчики змісту періодичних видань, які відображають публікації в українських часописах, що виходили українською та російською мовами на території України і поза її межами упродовж 1844–2018 рр.

Галина Ковальчук,

доктор історичних наук, професор,

директор Інституту книгознавства,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

З досвіду атрибуції друкованих книжкових пам’яток у національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського

У статті представлено згруповані за різними напрямами певні результати атрибуції стародруків та рідкісних видань, які були оприлюднені в публікаціях науковців Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського за останні роки. Під атрибуцією книжкових пам’яток розуміється встановлення вихідних відомостей (автора, назви, місця й часу видання) дефектних (неповних, пошкоджених) примірників, анонімних видань або видань, що мають неправдиві вихідні дані. Доводиться, що книгознавча школа Національної бібліотеки України імені
В. І. Вернадського має значний досвід у галузі атрибуції книжкових та інших пам’яток історії та культури, які зберігаються в бібліотечних фондах, високий рівень відповідних студій, напрацьовану методику їх проведення, а атрибуція є важливою складовою дослідження книжкових пам’яток.

Андрій Потіха,

кандидат наук із соціальних комунікацій, науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Засоби масової комунікації політичних партій як складова відображення політичного процесу в Україні в умовах світових глобальних процесів

Проаналізовано роль засобів масової комунікації політичних партій як складової відображення політичного процесу в Україні в умовах світових глобальних процесів, вплив інформації партійних видань на формування політичних настроїв у суспільстві в період виборчих кампаній. Досліджено вітчизняний і світовий досвід вивчення та збереження інформації засобів масової комунікації для подальшого використання в процесі вивчення становлення політичних систем і формування багатопартійних систем. Наголошується на особливостях функціонування ЗМК політичних партій в Україні в період 1991–2019 рр. Звертається увага на необхідності більш досконалого вивчення партійних видань, систематизації, опрацювання в рамках науково-аналітичної діяльності, організації доступу до неї, створення на її основі аналітичного продукту.

Наталія Тарасенко, мол. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ

Оцінювання ефективності діяльності бібліотек у соціальних мережах: методика, критерії, досвід

Обґрунтовано необхідність розроблення системи оцінювання ефективності діяльності бібліотек у соціальних мережах. Висунуто пропозиції щодо критеріїв і методик, доречних для застосування в такій системі, проаналізовано сучасний досвід їх використання. На основі проведеного аналізу визначено, що оцінку ефективності діяльності бібліотеки в соціальних мережах можливо здійснити, використовуючи методи, пропоновані бібліотекознавцями для загального оцінювання роботи бібліотеки. Досить результативним для визначення ефективності мережевого представництва бібліотеки варто визнати також збір і аналіз показників статистичних сервісів інтернет-платформ, які є найбільш інформативними щодо ступеня активності користувачів та задоволення їхніх інформаційних потреб завдяки участі в мережевій комунікації з бібліотекою.

Олег Натаров, мол. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ

Використання академічними бібліотеками соціальних мереж як платформи для наукової комунікації (на прикладі представництв Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у Facebook)

У статті розглядається питання використання академічними науковими бібліотеками соціальних мереж як платформи наукової комунікації. Відзначається значення соціальних мереж як оптимального засобу для інтерактивної комунікації із цільовою аудиторією наукової бібліотеки в сучасних вітчизняних реаліях. Висвітлюється досвід використання Національною бібліотекою України ім. В. І. Вернадського соціальної мережі Facebook як важливого мережевого каналу для поширення наукової інформації, засобу взаємодії з потенційними споживачами ресурсів і послуг.

Валерія Струнгар, наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ

Інформаційно-комунікаційна модель бібліотечного представництва в соціальних медіа

Запропоновано інформаційно-комунікаційну модель бібліотечного представництва в соціальних медіа, яка представляє структуру елементів та функціональні взаємозв’язки між ними відповідно до мети й завдань бібліотечного представництва в соціальних медіа, зокрема по лінії комунікації: бібліотека – бібліотека, бібліотека – користувач, користувач – користувач за посередництвом бібліотеки. Також з огляду на такі види діяльності, як створення, наповнення та модерація, виокремлено види контенту (бібліотечний, користувацький) і його зміст. Розроблена модель дає змогу простежити взаємозв’язок між цими елементами та їхній взаємовплив, визначити напрями підвищення ефективності використання бібліотекою соціальних медіа.

Вікторія Бондаренко, канд. наук із соц. комунікацій, ст. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського;

Ольга Пестрецова, мол. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ

Використання агрегаторів новин у практиці підготовки бібліотечних інформаційно-аналітичних продуктів

У статті висвітлено питання актуальності використання сучасних веб-агрегаторів в інформаційно-аналітичній діяльності. Розкрито особливості та специфіку використання агрегаторів новин, окреслено їхні переваги в процесі підготовки бібліотечного інформаційно-аналітичного продукту. Обґрунтовано зручність їх використання на прикладі інформаційно-аналітичного продукту.

Олена Яковенко, канд. іст. наук, ст. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ

Сучасні аспекти нормативного забезпечення стандартизації у бібліотечній сфері

У статті визначено основні поняття, мету, принципи, ключові напрями стандартизації. Висвітлено окремі аспекти діяльності органів стандартизації: центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері стандартизації; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації; національного органу стандартизації; технічних комітетів стандартизації; підприємств, установ, організацій, які здійснюють стандартизацію. Розглянуто нормативне забезпечення стандартизації в незалежній Україні, зокрема Закон України «Про стандартизацію» (2014), інші нормативні документи – ДСТУ, накази центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, Положення про ТК, Положення про ПК. Визначено, що одним з основних результатів стандартизації є розроблення, впровадження, розповсюдження міжнародних і національних стандартів, зокрема в бібліотечній сфері. Охарактеризовано нові міжнародні стандарти, яким надано статус національних: ДСТУ ISO 2789:2016 (ISO 2789:2013, IDT) Information and documentation – International library statistics. Інформація та документація. Міжнародна бібліотечна статистика, ДСТУ ISO 11620:2016 (ISO 11620:2014, IDT) Information and documentation – Library performance indicators. Інформація та документація. Показники функціонування бібліотек, ДСТУ ISO 16439:2016 (ISO 16439:2014, IDT) Information and documentation – Methods and procedures for assessing the impact of libraries. Інформація та документація. Методи та процедури оцінювання впливу бібліотек.

Майя Іванова, наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського;

Юрій Іванов, канд. юрид. наук, проф., Національна академія внутрішніх справ, Україна, Київ

Нормативно-правове забезпечення права інтелектуальної власності в діяльності бібліотек

Статтю присвячено аналітичному огляду стану розвитку правового регулювання суспільних відносин у сфері охорони інтелектуальної власності в діяльності бібліотек. Здійснюється аналіз нормативно-правових актів з права інтелектуальної власності, що стосуються діяльності бібліотек. Наголошується на важливості дотримання бібліотеками законодавства у сфері права інтелектуальної власності. Зазначається, що бібліотечно-інформаційні ресурси переважно виступають об’єктами авторського права.

Наталія Утиро, голов. бібліотекар, Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка, Україна, Київ

Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка як соціокультурний центр громади міста

Обґрунтовано актуальність функціонування бібліотек як соціокультурних центрів, на прикладі ЧОУНБ висвітлено розбудову бібліотечними інституціями системних і багаторівневих комунікаційних зв’язків з громадськістю. Розглянуто підходи до створення соціокультурного бібліотечного простору, у рамках якого стає можливою координація зусиль різних культурних інституцій, організацій та установ міста.

Альона Мотько, аспірант кафедри інформаційних технологій, Київський національний університет культури і мистецтв, Україна, Київ

Діяльність Української бібліотечної асоціації з розвитку бібліотечної справи в Україні

Стаття присвячена ролі Української бібліотечної асоціації у забезпеченні сталого розвитку сучасних бібліотек в Україні. Обґрунтовано функціонування асоціації як потужного осередку з розвитку бібліотечної справи. Акцентовано увагу на організації УБА міжнародних форумів, зокрема щорічної міжнародної конференції в Славському, що створюють умови для адаптації і впровадження в бібліотечну практику найкращих вітчизняних та зарубіжних здобутків.

Наталія Левченко, аспірант, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ

Академічна бібліотека в системі вищої освіти

У статті розглядається використання відкритих електронних ресурсів в організаційно-інформаційному процесі вищого навчального закладу. Аналізується вплив інформаційних ресурсів академічних бібліотек на якість освітньої діяльності.

Олена Макарова, мол. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ

Інформаційно-комунікаційні технології в діяльності сучасної бібліотеки (на прикладі Баварської державної бібліотеки)

У статті розглянуто основні етапи розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у бібліотечній діяльності. Досліджено сучасний стан використання інформаційно-комунікаційних технологій у діяльності бібліотек, зокрема в Баварській державній бібліотеці як одній з найбільших наукових бібліотек світового рівня. Описано основні інноваційні проекти Баварської державної бібліотеки, серед яких особливо виділяються «Віртуальна бібліотека Баварії» і портал Gateway Bavaria.

Тетяна Миськевич, мол. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ

Інформаційна соціалізація користувачів з особливими потребами в сучасній бібліотеці (вітчизняний досвід)

У статті висвітлюється роль бібліотек у процесі інформаційної соціалізації людей з особливими потребами в контексті подолання проблеми інформаційної нерівності в суспільстві. Розглянуто значущість і потенціал сучасних інформаційних технологій у бібліотечному обслуговуванні користувачів з інвалідністю. На прикладах найбільших українських публічних бібліотек загальнодержавного значення проаналізовано можливості доступних для цієї категорії населення бібліотечно-інформаційних сервісів. Обґрунтовано необхідність підключення якнайбільшої кількості публічних бібліотек до роботи з користувачами з особливими потребами та задоволення їхніх інформаційних потреб. Наголошується, що створення в бібліотеках за допомогою сучасних інформаційних та комунікаційних технологій середовища можливостей для користувачів з інвалідністю є важливою передумовою становлення інформаційного суспільства в Україні.

Андрій Потіха, наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ

Методологічна основа дослідження партійних засобів масової комунікації як об’єкта бібліотечно-інформаційної діяльності

Проаналізовано основні методи дослідження засобів масової інформації соціально-комунікаційної природи як засобу масової комунікації, так і інституту бібліотеки. Звертається увага на специфіку методологічної основи вивчення партійних засобів масової комунікації як об’єкта бібліотечно-інформаційної діяльності, на використання різних методологічних підходів і методів, а також аналіз їхньої результативності, які дають підстави для висновку про ефективність використання в бібліотекознавчих дослідженнях комунікативної проблематики методологічного комплексу, основою якого є діалектичний метод, складовими – системний, інформаційний, структурно-функціональний, інституційний, синергетичний, порівняльний, історичний, термінологічний підходи, та сукупність загальнонаукових, конкретно-наукових і спеціальних методів. Основним же є соціально-комунікаційний підхід.