Інесса Тимошенко,

директор Васильківського коледжу,

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

Генезис комунікаційно-документаційного забезпечення медичної галузі

У статті аналізуються умови формування комунікаційно-документаційного забезпечення медичної галузі. Автором порушуються питання про труднощі науково-інформаційного забезпечення та практичних потреб системи охорони здоров’я. Визначено основні етапи комунікаційно-документаційної діяльності в медичній галузі. Пропонуються нові підходи обґрунтованого систематичного вивчення видань наукової тематики та налагодження зворотного зв’язку, що дасть змогу точніше визначити реальні інформаційні потреби читачів, ефективність роботи бібліотек та напрями її подальшого вдосконалення.

Володимир Удовик,

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Просвітницька діяльність президентських бібліотек: міжнародний досвід

У статті аналізується просвітницька діяльність президентських бібліотек у країнах світу, зокрема США, країнах Європи та на терені СНД. Наводяться кращі практики застосування документальних ресурсів президентських колекцій для вдосконалення освітнього процесу та популяризації історичних знань і виховання в молоді патріотизму та поваги до державних інституцій тощо, а також досвід застосування новітніх технологій в освітньому процесі через співпрацю президентських бібліотек і музеїв з навчальними закладами. Найбільший досвід та можливості застосування такої взаємодії демонструють президентські бібліотеки США. Але й в інших країнах президентські бібліотеки інтегруються в освітній та виховний процес і залучають шкільних учителів та викладачів закладів вищої освіти до спільних проєктів, які реалізуються як у приміщенні бібліотеки, так і у світовій мережі.

Валентина Пальчук,

кандидат наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Бібліотеки зарубіжних країн у розвитку стратегічних комунікацій

У статті висвітлено наукову проблематику організації інформаційного супроводження розвитку стратегічних комунікацій у процесах державотворення, забезпечення національних інтересів, вирішення питань глобального розвитку.

Дослідницьке питання стосується узагальнення досвіду бібліотек зарубіжних країн щодо впровадження нових підходів до кумуляції, поширення, введення в систему стратегічних комунікацій інформації для досягнення національних інтересів і просування цілей глобального розвитку. Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у практику бібліотек, створення багатоаспектних універсальних баз даних створили всі передумови для визначення бібліотек одними з важливих елементів розвитку стратегічних комунікацій у зарубіжних країнах.

Висвітлено основні підходи до використання інформаційного потенціалу бібліотек Європи, США для задоволення різноманітних інформаційних потреб користувачів, що в сукупності відображають розв’язання широкого спектра проблем соціально-економічного й культурно-політичного характерів. З точки зору перспектив розв’язання глобальних проблем проаналізовано можливості інформаційної діяльності бібліотек у рамках виконання ініціативи IFLA «Бібліотечна карта світу».

Валентина Медведєва,

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Інформаційно-аналітичний аспект удосконалення стратегічних комунікацій у процесі розвитку суспільної інформатизації

У статті досліджено властивості інформаційно-аналітичної роботи в системі стратегічних комунікацій у країні та роль інформаційно-аналітичних структур бібліотечних установ в інформаційній підтримці органів державної влади в умовах інформатизації суспільства. Розглянуто значення інформаційно-аналітичної роботи на стадії розробки стратегічних комунікацій в управлінні органів державної влади. Приділяється увага ролі та місцю аналітичних підрозділів бібліотечних установ у системі стратегічних комунікацій на базі досвіду аналітичних підрозділів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського.

Валерій Горовий,

доктор історичних наук, професор, заступник гендиректора,

заслужений діяч науки і техніки України,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Бібліотечні орієнтири в глобальних інформаційних обмінах

Статтю присвячено зростаючій ролі бібліотек в умовах розвитку глобальної інформатизації, стрімкого формування зростаючих масивів електронної інформації. В умовах активізації процесу комп’ютеризації бібліотечних установ розглядаються їхні можливості для використання в національних інтересах найбільш якісного суспільного доробку в інформаційній сфері. У статті окреслюються перспективні напрями розвитку сучасної бібліотечної діяльності, пов’язані з відбором корисної для національного розвитку інформації глобального інформаційного простору, акумуляції інформації національного інфотворення, доведення змісту наявних ресурсів до користувачів за допомогою розвитку інформаційно-аналітичної діяльності та сприяння підготовці необхідних для національного розвитку інформаційних продуктів в оптимальній збалансованості нової й традиційної, суверенної інформації.

Svitlana Horova,

PhD (Social Communications), Senior Researcher,

V. I. Vernadsky National Library of Ukraine

Informatization and society: possible difficulties and future prospects

The development of the information society determines the increasing importance of information in human transformative activity, the approximation of its production directly to production activity, the improvement of the social structure of society, based on the current conditions of its existence and the development of intensive forms of information exchanges in society. All these significant changes in the information sphere have caused the growing pace of new information production, the increase in the amount of information circulating in social information networks, and therefore the ever-increasing information load on human consciousness that has never been seen before. These realities are based on the need to implement the fundamental principles of this society: improving productivity in the information field, improving the efficiency of use of information resources.

In this context, it should be pointed out that the problems faced by modern civilization require to increase efficiency of cognitive activity of society, of the creative activity of an increasing number of its representatives. Accordingly, the cognitive process requires an ever-increasing resource for the information needed to increase the efficiency of using publicly available information.

Петро Скрипник,

кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Плакати як джерело дослідження соціально-політичних процесів в Україні у 20-х роках ХХ ст.

Працю присвячено висвітленню ролі плаката як джерела візуальної інформації в дослідженні суспільно-політичних процесів в Україні у 20-х роках ХХ ст. Звертається увага на важливість у суспільствознавчих дослідженнях, зокрема історичних, використання як вербальної текстової форми інформації, так і невербальної візуальної. У ряді випадків плакати виступають повноцінним джерелом висвітлення та дослідження суспільно-політичних процесів, особливо цінним, коли відсутня інформація іншого характеру, зокрема архівні документи. Методологія дослідження базується на використанні методу порівняльного аналізу в інтерпретації соціальних та політичних процесів в Україні в згаданий період. Аналіз досліджуваних плакатів показав, що плакати політичної пропаганди не були основним видом друкованої плакатної продукції. Тому немає підстав стверджувати, що вони відіграли вирішальну роль у пропаганді більшовицьких ідей в Україні. Навпаки, плакати культурної, громадської і виробничої функцій зробили помітний внесок у розвиток самосвідомості українського суспільства.

Ігор Гах,

молодший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Голосіївський просп., 3, Київ, 03039, Україна

e-mail: ipgakh@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-7283-1239

Моделі мереж для передачі мультимедійної та комунікаційної інформації в інформаційно-бібліотечному середовищі

У статті проаналізовано принципи та технологію функціонування цифрових мереж інтегрального обслуговування, стандарти та протоколи передачі даних у них. Розроблено та представлено кілька моделей мереж новітньої архітектури з інтеграцією послуг. Проведено аналіз методик проєктування та єдиного системного підходу до оцінки телекомунікаційних сервісів (обслуговування).

Марія Кушнарьова,

кандидат філософських наук,

науковий співробітник Фонду Президентів України,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Оксана Бойко,

молодший науковий співробітник Фонду Президентів України,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Політичний рейтинг: особливості функціонування в українському медіапросторі

Метою дослідження є визначення чинників, що зумовлюють популярність політичного рейтингу як явища серед сучасних українців, а також окреслення особливостей побутування цього явища в українському медіапросторі. Об’єктом дослідження є особливості сприйняття політичних рейтингів представниками українського широкого загалу, а також роль ЗМІ в ознайомленні громадськості з політичними рейтингами, характер впливу ЗМІ на це сприйняття. Розглянуто деякі приклади використання рейтингів в українському медіапросторі, у яких рейтинг стає інструментом маніпуляції.

Олександра Земляна,

аспірантка,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Конференція директорів європейських національних бібліотек (CENL) та міжнародна федерація бібліотечних асоціацій (IFLA): напрями стратегічних планів у галузі розвитку співпраці національних бібліотек (2018–2022)

Мета – проаналізувати та розкрити основні напрями роботи CENL та IFLA у їхніх стратегічних планах розвитку функцій національних бібліотек. Застосовано методи аналізу змісту, синтезу ідей та порівняння інформації. Новизна полягає у висвітленні основних стратегічних напрямів розвитку національних бібліотек Європи через розробку директорами цих бібліотек нових спільних підходів до формування, збереженості та надання доступу до ресурсів історико-культурної спадщини, що зберігають національні бібліотеки. Порівнюються стратегії CENL та IFLA в галузі розвитку національних бібліотек. 

Інесса Тимошенко,

директор Васильківського коледжу,

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

Сучасні електронні ресурси як фактор інтеграції в системі наукових комунікацій медичної галузі

У праці аналізуються сучасні електронні ресурси, їх практична спрямованість, дається оцінка значущості нових комунікаційних засобів у системі наукових комунікацій медичної галузі. Автором порушується питання про труднощі опанування нових комунікаційних засобів, подолання яких потребує відповідних рішень, спрямованих на створення єдиного інформаційного медичного простору, зокрема електронного. Для аналізу використовуються запропоновані основні види біомедичних електронних ресурсів: бази даних, електронні бібліотеки.

Юлія Шлапак,

провідний редактор,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Е-посібник (е-підручник): аналіз проблематики в працях науковців

У статті розглядається питання затвердження класифікаторів в Україні, еволюція термінів, які маємо на сьогодні, «е-підручник»,
«е-посібник» (затверджено наказом МОН). Досліджуються питання впровадження в навчальний процес електронних технологій, зокрема електронних навчальних посібників та підручників; методологічні проблеми створення і використання електронної інформації в навчальному процесі; проблеми теорії та практики створення е-підручників (е-посібників). Наводяться програми, які варто застосовувати для створення е-підручників (е-посібників) – Acrobat Reader, Flash MX, 3D Studіo MAX (об’єднання двох останніх програм дає можливість створити навчальні програми, що дають змогу забезпечити впровадження нових технологій, які відповідають світовим стандартам у сфері інформатизації).

Людмила Сісіна,

головний бібліограф,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Комунікативний простір бібліотеки початку ХХІ ст.

Під впливом суспільних трансформацій та постійно оновлюваних інтернет- технологій, що презентують різні засоби створення та подання інформації в комунікаційних каналах, комунікативна діяльність сучасних бібліотек зазнає відповідних змін. У контексті висвітлення цих змін зроблено висновок про те, що зміна стереотипів і потенціал бібліотечних фондів, власна інформаційно-аналітична продукція, забезпечення швидкого доступу до масивів електронної інформації та сервісна практика, орієнтована на потреби різних груп користувачів, сприяють розширенню бібліотечного комунікативного простору, його змістовому наповненню та організації комунікативних осередків для інтелектуального розвитку громадян, культурного обміну і взаємодії, освіти, бізнесу, міжособистісного спілкування, проведення дозвілля тощо. Налагодження в бібліотечній системі ефективної інформаційно-комунікативної взаємодії між її учасниками забезпечує її сталість і подальший розвиток бібліотеки як джерела надійних інформаційних ресурсів.

Ольга Вакульчук,

кандидат історичних наук, завідувачка відділу пресознавства,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Багатотиражні газети у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

У статті йдеться про специфічний вид газетної періодики – багатотиражну пресу, що виходила на території сучасної України у період від 1917 по 1997 р. і яка характеризується як феномен радянської доби, адже період її існування збігається з радянським періодом історії України. Як і вся радянська преса, багатотиражна справно виконувала свої основні функції – агітаційну, пропагандистську, організаторську, а також інформативну, виховну, освітню, розважальну, регулятивну. В НБУВ зберігається велика колекція багатотиражних газет – заводських, фабричних, шахтних, транспортних, навчальних закладів різних рівнів, установ, колгоспів, радгоспів, МТС тощо. Цей масив періодичних видань потребує вивчення, опрацювання і введення до інформаційного простору.

Ірина Беззуб,

молодший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Медіаосвіта батьків як складова медіаосвітнього простору

У статті досліджуються проблеми медіаосвіти батьків як складової частини формованої в Україні цілісної медіаосвітньої системи. Систематизовано наявні технічні засоби для батьківського контролю за використанням дітьми відкритих інформаційних ресурсів.
На основі аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду узагальнено засоби формування медіакультури батьків. Батьківська медіакультура трактується як засадничий чинник захисту дітей від негативних медіа- впливів та формування ефективної інформаційної безпеки суспільства.

Висвітлено роль бібліотек як потенційних хабів у втіленні проєктів неформальної медіаосвіти для батьків та дорослих. Доведено, що сформована медіакультура батьків, а не обмеження у використанні гаджетів та інтернет-технологій є запорукою формування медіакультури дітей.

Олександр Жабін,

науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Консолідація показників українських учених, представлених у міжнародних наукометричних системах

Розглянуто проблеми, що пов’язані зі способами оцінювання ефективності наукової діяльності українських учених в умовах відсутності власного національного індексу наукового цитування. Обґрунтовано актуальність створення вітчизняного наукометричного проєкту з використання технології консолідації показників від наукометричних систем, таких як Scopus, Web of Science,
Google Scholar та Cybermetrics Lab. Особлива увага приділяється аналізу українського проєкту – інформаційно-аналітичної системи «Бібліометрика української науки». Наведено концептуальні засади її побудови та висвітлено її головну джерельну базу – бібліометричні профілі вітчизняних учених, створені на глобальній інформаційній системі з вільним доступом Google Scholar.

Олена Веремчук,

кандидат педагогічних наук, доцент,

Мукачівський державний університет 

Людмила Трачук,

кандидат історичних наук, cтарший науковий співробітник,

Державна науково-педагогічна бібліотека України
імені В. О. Сухомлинського 

Електронні каталоги у світлі вимог до сервісів нового покоління

Розглянуто електронні каталоги нового покоління як інноваційні продукти, у яких використовуються принципово інші, порівняно з традиційними картковими й друкованими бібліографічними ресурсами, структура, правила та технологія створення бібліографічних записів, у тому числі OPAC (Online Public Access Catalogue) – онлайн-каталог публічного доступу. Наведено вимоги до ОPAC, які дають змогу його використовувати людям з різноманітним рівнем інформаційної культури без посередників. Зазначається, що найбільш перспективним є пошук інформації за допомогою мобільного Інтернету, що обумовлює необхідність створення мобільних версій бібліотечних сайтів, зокрема каталогів, оскільки звичайні сайти, розраховані на перегляд з ноутбуків чи персональних комп’ютерів, для використання за допомогою мобільних пристроїв не пристосовані.

Іванна Гуржій,

кандидат історичних наук, науковий співробітник

відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Книжкові видання з бібліотеки Маріупольської жіночої гімназії у фондах НБУВ

На основі документальних матеріалів Інституту рукопису і відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства Національної бібліотеки України
імені В. І. Вернадського, а також залучення спеціальної літератури охарактеризовані книжкові видання з бібліотеки Маріупольської жіночої гімназії. Проведено дослідження історії створення навчального закладу та розглянуто специфіку викладання основних предметів. Подано інформацію про фондозасновників Маріупольської гімназії: педагога Феоктиста Хартахая (1836–1880) та філолога Олександру Генглез (1841–1915).

Єлизавета Кухарчук,

кандидат наук із соціальних комунікацій, молодший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Вікторія Копанєва,

кандидат історичних наук, директор Наукової бібліотеки,

Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв

Поглиблення взаємодії бібліотеки з цифровою наукою: організаційно-методичні засади

Констатовано, що прискорення переходу досліджень у цифрове середовище є новим викликом для бібліотек. Сформульовано концептуальну модель бібліотеки в середовищі цифрової науки. Досліджено організаційно-методологічну складову проблематики формування колекцій первинних дослідницьких даних та створення віртуальної лабораторії, яка буде слугувати предметно-орієнтованим «робочим місцем вченого». Наголошено, що впровадження організаційно-методологічних основ розвитку бібліотеки в середовищі цифрової науки потребуватиме управлінських рішень на трьох рівнях: на рівні наукової установи, до якої входить бібліотека (університет, інститут), відомчому і міжвідомчому. Зроблено висновок, що запропоновані організаційно-методичні принципи сприятимуть функціональній трансформації бібліотеки з інфраструктурного елемента науки в учасника дослідження.

Юрій Булгаков,

кандидат історичних наук,

завідувач відділу археографії Інституту архівознавства,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Збірник наукових праць «Тепловые напряжения в элементах турбомашин» (засновник – академік А. Д. Коваленко) – період становлення (1961–1962)

У статті проаналізовано динаміку персонального складу авторів та тематичного спектра статей, представлених у випусках наукового збірника «Теплові напруги в елементах турбомашин» («Тепловые напряжения в элементах турбомашин») за 1961–1962 рр., які зберігаються в Національній бібліотеці України
імені В. І. Вернадського та є важливим джерелом для дослідження історії формування вітчизняних наукових шкіл з термомеханіки деформівного твердого тіла під науковим керівництвом академіка
А. Д. Коваленка. Визначено збільшення кількості залучених авторів та представлених доповідей, розширення географії авторів і дослідницьких завдань.