Платон Стоян, канд. іст. наук, мол. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ

Участь архівістів Канади у створенні міжнародного стандарту архівного опису

Стаття присвячена історії співпраці міжнародних організацій у галузі створення електронних ресурсів, зокрема в розробці Міжнародного стандарту архівного опису. Визначено внесок канадських архівістів у розвиток цього актуального напряму сучасного архівознавства.

Світлана Польовик, канд. наук із соц. комунікацій, наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ

Іміджеві характеристики України на шпальтах зарубіжних видань: контент-аналіз

Аналізується імідж України, конструйований зарубіжними газетними виданнями як джерелами формування інформаційно-бібліографічного бюлетеня «Україна у відгуках зарубіжної преси» Фонду Президентів України Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Виділено основні тематичні конструкції, які формують контури позитивних і негативних сторін іміджу України на шпальтах зарубіжних газетних видань.

Світлана Закірова, канд. іст наук, доц., ст. наук. співроб. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ

Полемологічні виміри інформаційних стратегій минулого

У статті розглядаються особливості використання інформації в підготовці і проведенні військових кампаній державами стародавнього світу. Виділена актуальність використання полемологічного підходу до дослідження інформаційних стратегій минулого. Проводиться аналіз способів і методів використання інформації під час проведення воєн державними діячами і полководцями минулого. Зазначено, що вплив на суспільство через створення та поширення певної інформації як явище суспільного життя виникло ще за часів держав стародавнього світу. У стародавньому світі інформаційні дії під час проведення військових кампаній вважалися військовими хитрощами. Як і в сучасних інформаційних війнах головними руйнівними компонентами військових хитрощів минулого було використання інформації у формі дезінформації, пропаганди чи агітації. Показано, що військові начальники держав стародавнього світу через інформаційні стратегії впливу практично втілювали в життя сучасну методику рефлексивного управління як засіб ведення війни.

Марат Закіров, д-р політ. наук, заввідділу, Національна бібліотека України імені В. І.  Вернадського, Україна, Київ

Взаємозв’язок політичного міфу і суспільного наративу в контексті еволюції соціальних комунікацій

Сучасний світ характеризується парадоксальним поєднанням стрімкого технологічного прогресу з архаїзацією суспільно-політичної свідомості, що формує певні електоральні настрої і зумовлює проведення цілеспрямованих масових політичних акцій. Аналіз політичного міфу ґрунтується на встановленому взаємозв’язку суспільного наративу і міфу як віддзеркалення ментальних і світо- глядних уподобань. Міф і суспільний наратив як особлива форма осмислення та інтерпретації історико-політичної реальності перебувають у діалектичному зв’язку. За своєю комунікативною функцією міф і наратив виконують завдання визначення сенсів, а не пошуку і встановлення істини. Розвиток інформаційно-комунікативних технологій сприяв перетворенню політичних міфів і наративів в ефективний засіб реалізації геополітичних проектів.

Олег Кривецький, голов. ред., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Діяльність бібліотек у контексті подолання соціокультурних загроз в освітній та культурній сферах

Розглянуто діяльність бібліотек у боротьбі за інформаційний простір, у контексті подолання соціокультурних загроз в освітній та культурній сферах. Висвітлено соціальний імідж бібліотеки як некомерційного постачальника інформації у боротьбі за духовні цінності. Зроблено акцент на культурно-освітньому потенціалі бібліотеки, запропоновано шляхи підвищення якості діяльності і професійної компетентності бібліотечного персоналу на базі новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. Обґрунтовується роль публічної бібліотеки як культурного, соціального та інформаційного, багатофункціонального центру.

Андрій Селецький, канд. іст. наук, ст. наук. співроб., заввідділу, Державна науково-педагогічна бібліотека України ім. В. О. Сухомлинського

Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського в системі інформаційно-аналітичного забезпечення освітянської галузі

Висвітлено перебіг становлення та проаналізовано особливості здійснення інформаційно-аналітичного супроводу освітянської галузі з досвіду Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В. О. Сухомлинського Національної академії педагогічних наук України. Розглянуто здобутки, проблеми та запропоновано деякі шляхи вирішення перспективних завдань бібліотечної інформаційної аналітики. Акцентовано увагу фахівців у галузі науково-інформаційної діяльності бібліотек педагогічного профілю на алгоритмі запровадження інформаційно-аналітичного напряму роботи, що має забезпечувати якісний супровід наук про освіту, розвитку психолого-педагогічної теорії та практики. Зокрема, висвітлено процес визначення пріоритетних напрямів і перспективних завдань аналітичного підрозділу науково-педагогічної бібліотеки, його роль і місце в організаційній структурі закладу, права, відповідальність та взаємовідносини з іншими підрозділами.

Вікторія Бондаренко, канд. наук із соц. комунікацій, ст. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Мобільні застосунки як засіб комунікації в суспільстві знань: освітній аспект

У статті досліджено вплив індивідуальних мобільних пристроїв на обслуговування освітніми інформаційними ресурсами, окреслено можливості розширення освітніх послуг за їх допомогою. Розглянуто сучасний стан та розвиток мобільних застосунків як одного із сучасних засобів комунікації в суспільстві знань. Проаналізовано особливості та специфіку використання мобільних застосунків як перспективного та дієвого інструмента поширення освітніх інформаційних ресурсів, а також популяризації наукових, освітніх та самоосвітніх процесів у суспільстві.

Ліна Чернявська, мол. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Проблема недопущення ксенофобії та дискримінації як складова інформаційної безпеки сучасного інформаційного простору

Стаття присвячена ролі бібліотек у проблемі формування толерантних установок у суспільстві, спрямованих на недопущення розпалювання ксенофобії, дискримінації, пропаганди міжгрупової ворожнечі. Акцентується увага на тому, що толерантність у діяльності бібліотек є складовою частиною забезпечення інформаційної безпеки сучасного суспільства, спрямована на гармонізацію не лише міжнаціональних і культурних відносин, а й соціально-економічних, міжпоколінних, міжполітичних взаємин. Розкриваються форми і методи бібліотечної роботи в цій сфері.

Ольга Пестрецова, мол. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Відображення діяльності бібліотек із правового інформування у сучасному бібліотекознавстві

У статті розглянуто історіографію проблем здійснення бібліотеками правового інформування в умовах розвитку соціальних інформаційних комунікацій як систему праць і досліджень (теоретичне напрацювання та узагальнення практичного досвіду).

Олег Натаров, мол. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Роль національної бібліотеки у забезпеченні права на інформацію в Україні

У статті розглянуто роль бібліотечних установ у забезпеченні права людини на інформацію, наголошено на конкурентних перевагах бібліотек у цьому процесі. На прикладі діяльності НБУВ обґрунтовано провідну роль національних бібліотек та інформаційно-аналітичних структур бібліотечних установ у процесі забезпечення інформаційних потреб користувачів.

Тетяна Полтавець, мол. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Етнолінгвістичні процеси у вітчизняному інформаційному просторі як фактор суспільної безпеки

У статті взаємодія політики та суспільства представлена як визначальний фактор впливу на розвиток мови. Поширення українсько-російського білінгвізму в сучасній Україні розглядається в контексті інформаційного протистояння з Російською Федерацією. Сучасний вітчизняний інформаційний простір характеризується наявністю в ньому складних соціолінгвістичних процесів, що охоплюють механізми впливу соціально-політичних чинників на мову, культуру спілкування та розвиток білінгвізму. Під впливом сучасних інформаційних і телекомукаційних технологій мова стала найпотужнішим засобом маніпулювання. Етнолінгвістичні процеси в інформаційному просторі сучасної України залежать від багатьох факторів. Перш за все слід враховувати факт відкритої військової агресії Росії проти нашої держави та агресивну інформаційну війну як її важливу складову. По-друге, розв’язання проблеми російсько-українського білінгвізму може відбуватися за рахунок консолідації суспільства для протидії діям Росії у вітчизняному інформаційному просторі та загальнодержавної політики популяризації україномовного медіа-продукту.

Тетяна Миськевич, аспірант, мол. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Бібліотеки в системі безперервної освіти: реалізація завдань інформаційної соціалізації через неформальну освіту

У статті висвітлено основні тенденції суспільного розвитку, що демонструють посилення ролі неформальної освіти як суттєвої складової безперервного навчання. Зосереджено увагу на необхідності адаптації суспільства до динаміки інформаційних процесів, у зв’язку з чим відзначено важливість розвитку сучасної освітньої галузі у напрямі розв’язання проблеми особистісно-соціального аспекту інформаційної нерівності. Проаналізовано вітчизняну та зарубіжну практику організації бібліотечної роботи з впровадження освітніх програм для дорослого населення. Зокрема, обґрунтовано важливість реалізації моделі відкритої освіти, у якій бібліотеки ставатимуть вузлами, що з’єднують локальну систему навчання з глобальними ресурсами інформації і знань.

Ірина Беззуб, мол. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Поширення інформаційно-комунікаційних технологій в освіті протягом життя

У статті проаналізовано сучасні суспільні виклики, виявлено основні проблеми у впровадженні в систему безперервної освіти ІКТ-засобів та ІКТ-методів (інституційна роздрібненість, відсутність системності, надійних механізмів нормативно-правового регламентування і стимулювання, слабка фінансова забезпеченість тощо). Досліджено й систематизовано види, способи і засоби поширення й ефективного використання ІКТ в освіті протягом життя, а також висвітлено сучасний стан розв’язання означеної проблеми в умовах становлення інформаційного суспільства в Україні.

Юлія Половинчак, канд. іст. наук, ст. наук. співроб., керівник НЮБ, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Ігрові технології у світоглядних інтервенціях сучасних комунікацій

Стаття присвячена дослідженню розважальної продукції як ефективного механізму формування світоглядних уявлень. Охарактеризовано процеси гейміфікації як використання ігрових практик та механізмів у неігровому контексті.

Наталія Іванова, канд. іст. наук, заввідділу, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Проблеми формування ціннісно-правових орієнтацій у сучасних умовах

У статті розглянуто чинники впливу на формування ціннісно-правових орієнтацій у сучасному українському суспільстві, особливості національної правосвідомості та правового менталітету. Акцентовано увагу на ролі інформаційних структур, зокрема соціальних медіа та наукового середовища в процесі формування позитивних моделей та стереотипів щодо права.

Сергій Полтавець,  канд. політ. наук, ст. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Політика пам’яті як аспект інформаційної безпеки: ефективність вітчизняної нормативної бази та здійснюваних заходів

У статті простежується еволюція протистояння Росії та України в інформаційному просторі на тлі військової агресії Росії та анексії нею частини української території. Актуалізація питань, пов’язаних з політикою пам’яті, розглядається як складова інформаційної безпеки та невід’ємна частина системи національної безпеки держави в цілому.

Втрата частини території, створення в окупованій частині українського Донбасу квазі-республік та військове протистояння Росії як агресору істотно змістили акценти в інформаційному протистоянні України та РФ. Якщо ставлення до політики пам’яті, у вітчизняному інформаційному просторі, до анексії Росією Криму, проходило по лінії «радянське – антирадянське», після анексії кардинально змінюється з врахуванням самого факту військової агресії проти України.

Григорій Рудий, д-р іст. наук, провід. наук. співроб., Інститут історії України НАН України

Газетна періодика УРСР 1950-х років: особливості формування, функціонування, контент

У статті радянська українська газетна періодика розглядається як масове історичне джерело дослідження суспільно-політичного, економічного і культурного життя УРСР (1950-і роки). Досліджено загальні тенденції функціонування періодики УРСР 1950-х років, розкрито тематику й зміст матеріалів газетних видань.

Марат Закіров, канд. іст. наук, заввідділу, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Міф як засіб інформаційного впливу та інструмент політичної комунікації

Проведено аналіз політичного міфу як засобу інформаційного впливу. Визначено, що поживним ґрунтом для виникнення і розвитку міфів є напружена ситуація соціально-політичної кризи. Зазначено, що основу політичної міфології становлять традиції, архетипи та емоції, які породжують віру – феномен інформаційного впливу, що протистоїть будь-яким раціональним аргументам. З’ясовано, якими властивостями може володіти політичний міф в інформаційному обміні, і яку роль він відіграє у стабільних суспільствах, і особливо у суспільствах, що трансформуються. Підкреслено, що органічний зв’язок соціально-політичного міфу із соціальними стереотипами поведінки і світосприйняття дає змогу програмувати та прогнозувати реакцію суспільства на той чи інший політичний міф. Осмислено явище політичного міфу як чинника процесу політичної комунікації.

Світлана Закірова, канд. іст. наук, доцент, ст. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Технологічний детермінізм засобів масової комунікації у часі і просторі (за теоретичною концепцією Харольда Інніса)

У статті розглядаються основні положення теорії комунікації канадського вченого, засновника Торонтської школи комунікації Х. Інніса. Проводиться аналіз концепції Х. Інніса щодо впливу технології засобів масової комунікації на соціально-політичні процеси. Зазначено, що Х. Інніс виділяв два види медіа: часові та просторові. Кожен з видів засобів масової комунікації характеризувався особливим матеріалом виготовлення і способом збереження та передачі інформації. Відповідно до комунікаційної теорії Х. Інніса технологія засобів масової комунікації впливає на конкуренцію медіа між собою і сприяє виникненню монополії на знання.

Назарій Лоштин, завідувач відділу культурно-просвітницької роботи Наукової бібліотеки, Львівський національний університет імені Івана Франка

Книги з історії та права Речі Посполитої у бібліотеці єзуїтського колегіуму в Самборі

В освітній тематиці Товариства Ісуса важливу роль відігравали історичні та правові знання. Однак історія виконувала лише допоміжну функцію щодо риторики, служила джерелом ерудиції. Головний освітній документ єзуїтів – Ratio Studiorum – наголошує на читанні античних авторів. Історичні та класичні правничі дисципліни (за винятком канонічного права) здобули собі місце у системі навчальних предметів у XVIII ст. Історію, як окрему науку, у єзуїтських школах Речі Посполитої почали викладати лише з 1739 р. Щодо права, то лише у XVIII ст. звичними стали виклади «натурального», цивільного права тощо. У статті здійснено аналіз тематичної групи ActaPolonae із бібліотеки колегіуму єзуїтів у м. Самбір. До групи входили книги з історії та права Польсько-литовської держави. Проведено ідентифікацію видань. Встановлено авторство творів. Усі праці класифіковано у декілька підгруп. Аналіз здійснено на основі рукописного інвентаря бібліотеки з 1774 р.