Ірина Беззуб, мол. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Поширення інформаційно-комунікаційних технологій в освіті протягом життя

У статті проаналізовано сучасні суспільні виклики, виявлено основні проблеми у впровадженні в систему безперервної освіти ІКТ-засобів та ІКТ-методів (інституційна роздрібненість, відсутність системності, надійних механізмів нормативно-правового регламентування і стимулювання, слабка фінансова забезпеченість тощо). Досліджено й систематизовано види, способи і засоби поширення й ефективного використання ІКТ в освіті протягом життя, а також висвітлено сучасний стан розв’язання означеної проблеми в умовах становлення інформаційного суспільства в Україні.

Юлія Половинчак, канд. іст. наук, ст. наук. співроб., керівник НЮБ, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Ігрові технології у світоглядних інтервенціях сучасних комунікацій

Стаття присвячена дослідженню розважальної продукції як ефективного механізму формування світоглядних уявлень. Охарактеризовано процеси гейміфікації як використання ігрових практик та механізмів у неігровому контексті.

Наталія Іванова, канд. іст. наук, заввідділу, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Проблеми формування ціннісно-правових орієнтацій у сучасних умовах

У статті розглянуто чинники впливу на формування ціннісно-правових орієнтацій у сучасному українському суспільстві, особливості національної правосвідомості та правового менталітету. Акцентовано увагу на ролі інформаційних структур, зокрема соціальних медіа та наукового середовища в процесі формування позитивних моделей та стереотипів щодо права.

Сергій Полтавець,  канд. політ. наук, ст. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Політика пам’яті як аспект інформаційної безпеки: ефективність вітчизняної нормативної бази та здійснюваних заходів

У статті простежується еволюція протистояння Росії та України в інформаційному просторі на тлі військової агресії Росії та анексії нею частини української території. Актуалізація питань, пов’язаних з політикою пам’яті, розглядається як складова інформаційної безпеки та невід’ємна частина системи національної безпеки держави в цілому.

Втрата частини території, створення в окупованій частині українського Донбасу квазі-республік та військове протистояння Росії як агресору істотно змістили акценти в інформаційному протистоянні України та РФ. Якщо ставлення до політики пам’яті, у вітчизняному інформаційному просторі, до анексії Росією Криму, проходило по лінії «радянське – антирадянське», після анексії кардинально змінюється з врахуванням самого факту військової агресії проти України.

Григорій Рудий, д-р іст. наук, провід. наук. співроб., Інститут історії України НАН України

Газетна періодика УРСР 1950-х років: особливості формування, функціонування, контент

У статті радянська українська газетна періодика розглядається як масове історичне джерело дослідження суспільно-політичного, економічного і культурного життя УРСР (1950-і роки). Досліджено загальні тенденції функціонування періодики УРСР 1950-х років, розкрито тематику й зміст матеріалів газетних видань.

Марат Закіров, канд. іст. наук, заввідділу, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Міф як засіб інформаційного впливу та інструмент політичної комунікації

Проведено аналіз політичного міфу як засобу інформаційного впливу. Визначено, що поживним ґрунтом для виникнення і розвитку міфів є напружена ситуація соціально-політичної кризи. Зазначено, що основу політичної міфології становлять традиції, архетипи та емоції, які породжують віру – феномен інформаційного впливу, що протистоїть будь-яким раціональним аргументам. З’ясовано, якими властивостями може володіти політичний міф в інформаційному обміні, і яку роль він відіграє у стабільних суспільствах, і особливо у суспільствах, що трансформуються. Підкреслено, що органічний зв’язок соціально-політичного міфу із соціальними стереотипами поведінки і світосприйняття дає змогу програмувати та прогнозувати реакцію суспільства на той чи інший політичний міф. Осмислено явище політичного міфу як чинника процесу політичної комунікації.

Світлана Закірова, канд. іст. наук, доцент, ст. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Технологічний детермінізм засобів масової комунікації у часі і просторі (за теоретичною концепцією Харольда Інніса)

У статті розглядаються основні положення теорії комунікації канадського вченого, засновника Торонтської школи комунікації Х. Інніса. Проводиться аналіз концепції Х. Інніса щодо впливу технології засобів масової комунікації на соціально-політичні процеси. Зазначено, що Х. Інніс виділяв два види медіа: часові та просторові. Кожен з видів засобів масової комунікації характеризувався особливим матеріалом виготовлення і способом збереження та передачі інформації. Відповідно до комунікаційної теорії Х. Інніса технологія засобів масової комунікації впливає на конкуренцію медіа між собою і сприяє виникненню монополії на знання.

Назарій Лоштин, завідувач відділу культурно-просвітницької роботи Наукової бібліотеки, Львівський національний університет імені Івана Франка

Книги з історії та права Речі Посполитої у бібліотеці єзуїтського колегіуму в Самборі

В освітній тематиці Товариства Ісуса важливу роль відігравали історичні та правові знання. Однак історія виконувала лише допоміжну функцію щодо риторики, служила джерелом ерудиції. Головний освітній документ єзуїтів – Ratio Studiorum – наголошує на читанні античних авторів. Історичні та класичні правничі дисципліни (за винятком канонічного права) здобули собі місце у системі навчальних предметів у XVIII ст. Історію, як окрему науку, у єзуїтських школах Речі Посполитої почали викладати лише з 1739 р. Щодо права, то лише у XVIII ст. звичними стали виклади «натурального», цивільного права тощо. У статті здійснено аналіз тематичної групи ActaPolonae із бібліотеки колегіуму єзуїтів у м. Самбір. До групи входили книги з історії та права Польсько-литовської держави. Проведено ідентифікацію видань. Встановлено авторство творів. Усі праці класифіковано у декілька підгруп. Аналіз здійснено на основі рукописного інвентаря бібліотеки з 1774 р.

Олена Островська, аспірантка НБУВ, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Ефективність сайтів українських військових бібліотек і інтернет-ресурсів військової тематики

У статті проаналізовано сайти військових бібліотек та інтернет-ресурси військової тематики, їхні особливості, структуру, зміст. Дано оптимальну характеристику сайтам, проведено порівняльний аналіз інформаційних ресурсів веб-сайтів, виявлено їх ролі та місця в системі традиційних інформаційних ресурсів.

Сайт має стати органічною частиною бібліотеки. При його вдалому розвитку військові книгозбірні можуть серйозно заявити про себе як про повноправних учасників системи інформаційних комунікацій завтрашнього дня.

Світлана Спіріна, голов. бібліограф, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Дослідження діяльності регіональних бібліотек у сучасному законодавчому просторі

У статті подаються деякі аспекти впливу на бібліотечні структури нових реформаторських змін, таких, зокрема, як проведення децентралізації, процес об’єднання територіальних громад, надання адміністративних послуг. Висвітлюється вже напрацьований досвід реформування в умовах ОТГ окремих регіональних бібліотек та порушуються проблемні питання, які можуть відчути книгозбірні у цьому процесі.

Звертається увага і на законодавчі ініціативи з боку Міністерства культури України та інших відповідних структур для забезпечення децентралізації повноважень і побудови ефективної моделі управління у сферах, віднесених до компетенції відомства. Відзначається необхідність розширення соціально-комунікаційної сфери діяльності бібліотечних інституцій, трансформації бібліотечно-інформаційного середовища, завдяки широким впровадженням у практику бібліотечної діяльності інтернет-технологій.