Олег Натаров, мол. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Роль національної бібліотеки у забезпеченні права на інформацію в Україні

У статті розглянуто роль бібліотечних установ у забезпеченні права людини на інформацію, наголошено на конкурентних перевагах бібліотек у цьому процесі. На прикладі діяльності НБУВ обґрунтовано провідну роль національних бібліотек та інформаційно-аналітичних структур бібліотечних установ у процесі забезпечення інформаційних потреб користувачів.

Тетяна Полтавець, мол. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Етнолінгвістичні процеси у вітчизняному інформаційному просторі як фактор суспільної безпеки

У статті взаємодія політики та суспільства представлена як визначальний фактор впливу на розвиток мови. Поширення українсько-російського білінгвізму в сучасній Україні розглядається в контексті інформаційного протистояння з Російською Федерацією. Сучасний вітчизняний інформаційний простір характеризується наявністю в ньому складних соціолінгвістичних процесів, що охоплюють механізми впливу соціально-політичних чинників на мову, культуру спілкування та розвиток білінгвізму. Під впливом сучасних інформаційних і телекомукаційних технологій мова стала найпотужнішим засобом маніпулювання. Етнолінгвістичні процеси в інформаційному просторі сучасної України залежать від багатьох факторів. Перш за все слід враховувати факт відкритої військової агресії Росії проти нашої держави та агресивну інформаційну війну як її важливу складову. По-друге, розв’язання проблеми російсько-українського білінгвізму може відбуватися за рахунок консолідації суспільства для протидії діям Росії у вітчизняному інформаційному просторі та загальнодержавної політики популяризації україномовного медіа-продукту.

Тетяна Миськевич, аспірант, мол. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Бібліотеки в системі безперервної освіти: реалізація завдань інформаційної соціалізації через неформальну освіту

У статті висвітлено основні тенденції суспільного розвитку, що демонструють посилення ролі неформальної освіти як суттєвої складової безперервного навчання. Зосереджено увагу на необхідності адаптації суспільства до динаміки інформаційних процесів, у зв’язку з чим відзначено важливість розвитку сучасної освітньої галузі у напрямі розв’язання проблеми особистісно-соціального аспекту інформаційної нерівності. Проаналізовано вітчизняну та зарубіжну практику організації бібліотечної роботи з впровадження освітніх програм для дорослого населення. Зокрема, обґрунтовано важливість реалізації моделі відкритої освіти, у якій бібліотеки ставатимуть вузлами, що з’єднують локальну систему навчання з глобальними ресурсами інформації і знань.

Ірина Беззуб, мол. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Поширення інформаційно-комунікаційних технологій в освіті протягом життя

У статті проаналізовано сучасні суспільні виклики, виявлено основні проблеми у впровадженні в систему безперервної освіти ІКТ-засобів та ІКТ-методів (інституційна роздрібненість, відсутність системності, надійних механізмів нормативно-правового регламентування і стимулювання, слабка фінансова забезпеченість тощо). Досліджено й систематизовано види, способи і засоби поширення й ефективного використання ІКТ в освіті протягом життя, а також висвітлено сучасний стан розв’язання означеної проблеми в умовах становлення інформаційного суспільства в Україні.

Юлія Половинчак, канд. іст. наук, ст. наук. співроб., керівник НЮБ, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Ігрові технології у світоглядних інтервенціях сучасних комунікацій

Стаття присвячена дослідженню розважальної продукції як ефективного механізму формування світоглядних уявлень. Охарактеризовано процеси гейміфікації як використання ігрових практик та механізмів у неігровому контексті.

Наталія Іванова, канд. іст. наук, заввідділу, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Проблеми формування ціннісно-правових орієнтацій у сучасних умовах

У статті розглянуто чинники впливу на формування ціннісно-правових орієнтацій у сучасному українському суспільстві, особливості національної правосвідомості та правового менталітету. Акцентовано увагу на ролі інформаційних структур, зокрема соціальних медіа та наукового середовища в процесі формування позитивних моделей та стереотипів щодо права.

Сергій Полтавець,  канд. політ. наук, ст. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Політика пам’яті як аспект інформаційної безпеки: ефективність вітчизняної нормативної бази та здійснюваних заходів

У статті простежується еволюція протистояння Росії та України в інформаційному просторі на тлі військової агресії Росії та анексії нею частини української території. Актуалізація питань, пов’язаних з політикою пам’яті, розглядається як складова інформаційної безпеки та невід’ємна частина системи національної безпеки держави в цілому.

Втрата частини території, створення в окупованій частині українського Донбасу квазі-республік та військове протистояння Росії як агресору істотно змістили акценти в інформаційному протистоянні України та РФ. Якщо ставлення до політики пам’яті, у вітчизняному інформаційному просторі, до анексії Росією Криму, проходило по лінії «радянське – антирадянське», після анексії кардинально змінюється з врахуванням самого факту військової агресії проти України.

Григорій Рудий, д-р іст. наук, провід. наук. співроб., Інститут історії України НАН України

Газетна періодика УРСР 1950-х років: особливості формування, функціонування, контент

У статті радянська українська газетна періодика розглядається як масове історичне джерело дослідження суспільно-політичного, економічного і культурного життя УРСР (1950-і роки). Досліджено загальні тенденції функціонування періодики УРСР 1950-х років, розкрито тематику й зміст матеріалів газетних видань.

Марат Закіров, канд. іст. наук, заввідділу, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Міф як засіб інформаційного впливу та інструмент політичної комунікації

Проведено аналіз політичного міфу як засобу інформаційного впливу. Визначено, що поживним ґрунтом для виникнення і розвитку міфів є напружена ситуація соціально-політичної кризи. Зазначено, що основу політичної міфології становлять традиції, архетипи та емоції, які породжують віру – феномен інформаційного впливу, що протистоїть будь-яким раціональним аргументам. З’ясовано, якими властивостями може володіти політичний міф в інформаційному обміні, і яку роль він відіграє у стабільних суспільствах, і особливо у суспільствах, що трансформуються. Підкреслено, що органічний зв’язок соціально-політичного міфу із соціальними стереотипами поведінки і світосприйняття дає змогу програмувати та прогнозувати реакцію суспільства на той чи інший політичний міф. Осмислено явище політичного міфу як чинника процесу політичної комунікації.

Світлана Закірова, канд. іст. наук, доцент, ст. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Технологічний детермінізм засобів масової комунікації у часі і просторі (за теоретичною концепцією Харольда Інніса)

У статті розглядаються основні положення теорії комунікації канадського вченого, засновника Торонтської школи комунікації Х. Інніса. Проводиться аналіз концепції Х. Інніса щодо впливу технології засобів масової комунікації на соціально-політичні процеси. Зазначено, що Х. Інніс виділяв два види медіа: часові та просторові. Кожен з видів засобів масової комунікації характеризувався особливим матеріалом виготовлення і способом збереження та передачі інформації. Відповідно до комунікаційної теорії Х. Інніса технологія засобів масової комунікації впливає на конкуренцію медіа між собою і сприяє виникненню монополії на знання.

Назарій Лоштин, завідувач відділу культурно-просвітницької роботи Наукової бібліотеки, Львівський національний університет імені Івана Франка

Книги з історії та права Речі Посполитої у бібліотеці єзуїтського колегіуму в Самборі

В освітній тематиці Товариства Ісуса важливу роль відігравали історичні та правові знання. Однак історія виконувала лише допоміжну функцію щодо риторики, служила джерелом ерудиції. Головний освітній документ єзуїтів – Ratio Studiorum – наголошує на читанні античних авторів. Історичні та класичні правничі дисципліни (за винятком канонічного права) здобули собі місце у системі навчальних предметів у XVIII ст. Історію, як окрему науку, у єзуїтських школах Речі Посполитої почали викладати лише з 1739 р. Щодо права, то лише у XVIII ст. звичними стали виклади «натурального», цивільного права тощо. У статті здійснено аналіз тематичної групи ActaPolonae із бібліотеки колегіуму єзуїтів у м. Самбір. До групи входили книги з історії та права Польсько-литовської держави. Проведено ідентифікацію видань. Встановлено авторство творів. Усі праці класифіковано у декілька підгруп. Аналіз здійснено на основі рукописного інвентаря бібліотеки з 1774 р.

Олена Островська, аспірантка НБУВ, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Ефективність сайтів українських військових бібліотек і інтернет-ресурсів військової тематики

У статті проаналізовано сайти військових бібліотек та інтернет-ресурси військової тематики, їхні особливості, структуру, зміст. Дано оптимальну характеристику сайтам, проведено порівняльний аналіз інформаційних ресурсів веб-сайтів, виявлено їх ролі та місця в системі традиційних інформаційних ресурсів.

Сайт має стати органічною частиною бібліотеки. При його вдалому розвитку військові книгозбірні можуть серйозно заявити про себе як про повноправних учасників системи інформаційних комунікацій завтрашнього дня.

Світлана Спіріна, голов. бібліограф, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Дослідження діяльності регіональних бібліотек у сучасному законодавчому просторі

У статті подаються деякі аспекти впливу на бібліотечні структури нових реформаторських змін, таких, зокрема, як проведення децентралізації, процес об’єднання територіальних громад, надання адміністративних послуг. Висвітлюється вже напрацьований досвід реформування в умовах ОТГ окремих регіональних бібліотек та порушуються проблемні питання, які можуть відчути книгозбірні у цьому процесі.

Звертається увага і на законодавчі ініціативи з боку Міністерства культури України та інших відповідних структур для забезпечення децентралізації повноважень і побудови ефективної моделі управління у сферах, віднесених до компетенції відомства. Відзначається необхідність розширення соціально-комунікаційної сфери діяльності бібліотечних інституцій, трансформації бібліотечно-інформаційного середовища, завдяки широким впровадженням у практику бібліотечної діяльності інтернет-технологій.

Наталія Олейніченко, голов. бібліограф, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Аналіз блогосфери правового спрямування як фактор вивчення суспільної думки про правотворення

У статті розглянуто блогосферу, як засіб комунікації та впливу на громадську думку. Приділено увагу професійним блогам, зокрема юридичного спрямування. Відзначається, що популярність блогів обумовлена такими чинниками як мобільність та доступність і може бути сферою вивчення суспільної думки.

Валентина Медведєва, канд. іст. наук, ст. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Значення сучасних веб-технологій в обслуговуванні користувачів бібліотечних установ

У статті досліджуються процеси впровадження веб-технологій у діяльність бібліотечних установ. Висвітлюється питання адаптації сучасних бібліотек до умов поширення та використання веб-технологій в обслуговуванні користувачів.

Наталія Онищенко, провід. бібліограф, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Питання достовірності новинної інформації в умовах зовнішніх негативних інформаційних впливів

Мета статті – дослідити специфіку роботи аналітика в умовах інформаційної війни з новинною інформацією, акцентуючи увагу на її достовірності. Розглянуто питання особливостей пошуку новинної інформації для підготовки аналітичних продуктів в умовах інформаційного протистояння. Подальший розвиток інформаційно-аналітичної діяльності бібліотек і особливо робота аналітиків в умовах зовнішніх негативних інформаційно-психологічних впливів, зумовлених гібридною агресією РФ, актуалізують питання особливостей відбору новинної інформації для підготовки аналітичних продуктів наукових бібліотек. Аналізується досвід роботи аналітиків СІАЗ НБУВ щодо відбору достовірної інформації.

Лілія Савицька, голов. ред., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Моніторинг сторінок головної наукової бібліотеки у мережі Facebook

Обґрунтовано необхідність репрезентації діяльності бібліотечних установ у соціальних мережах, зокрема у мережі Facebook. Проведено річний моніторинг сторінок Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (НБУВ) з метою визначення взаємозалежності між кількістю підписників і якістю контенту на сторінках НБУВ у мережі Facebook. Проаналізовано основні способи висвітлення інформації про діяльність НБУВ.

Валентина Пальчук, канд. наук із соц. комунікацій, ст. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Сучасні особливості розвитку методів контент-моніторингу і контент-аналізу інформаційних потоків

У статті висвітлено особливості вдосконалення інноваційних підходів до обробки постійно оновлюваної інформації, що циркулює в соціальних інформаційних комунікаціях, активне використання методик контент-моніторингу, контент-аналізу в цьому процесі. Узагальнено досвід сучасних інформаційних центрів, які використовують та удосконалюють методики контент-моніторингу і контент-аналізу інформаційних потоків, вирішують завдання сучасної інформаційної діяльності щодо систематичного відстежування суспільних тенденцій і процесів, явищ у постійно оновлюваному мережевому інформаційному середовищі.

Ольга Саморукова, мол. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Маніпулятивні технології у висвітленні зарубіжними ЗМІ ситуації в Україні

Стаття присвячена дослідженню особливостей висвітлення української проблематики в іноземних ЗМІ, зокрема, виявленню та аналізу маніпулятивних технологій, що використовуються засобами масової інформації з метою впливу та формування громадської думки. Метою роботи є визначення засобів цілеспрямованого впливу ЗМІ на громадську думку, основних методів та прийомів, спрямованих на зміну свідомості та поведінки громадян задля досягнення політичних цілей. Також виокремлено та описано основні маніпулятивні технології, що використовуються сучасними ЗМІ. Обґрунтовано важливість створення та формування баз даних зарубіжних публікацій з української тематики, аналітичного опрацювання зібраних матеріалів для ухвалення оптимальних управлінських рішень та як джерельної бази наукових досліджень.

Наталія Аксьонова, наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Дослідження впливу мас-медіа в умовах інформаційної війни

У статті розглядаються питання медіа-впливу та ставлення населення до ЗМІ. Наведено дані соціологічних досліджень, які проводилися в південних і східних областях України провідними українськими установами та медіа-компаніями, дані моніторингу інтернет-видань окупованих районів Донецької та Луганської областей, також приклади маніпулятивного впливу на суспільну думку з застосуванням лінгвістичної тактики.