Наталія Тарасенко, мол. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ

Оцінювання ефективності діяльності бібліотек у соціальних мережах: методика, критерії, досвід

Обґрунтовано необхідність розроблення системи оцінювання ефективності діяльності бібліотек у соціальних мережах. Висунуто пропозиції щодо критеріїв і методик, доречних для застосування в такій системі, проаналізовано сучасний досвід їх використання. На основі проведеного аналізу визначено, що оцінку ефективності діяльності бібліотеки в соціальних мережах можливо здійснити, використовуючи методи, пропоновані бібліотекознавцями для загального оцінювання роботи бібліотеки. Досить результативним для визначення ефективності мережевого представництва бібліотеки варто визнати також збір і аналіз показників статистичних сервісів інтернет-платформ, які є найбільш інформативними щодо ступеня активності користувачів та задоволення їхніх інформаційних потреб завдяки участі в мережевій комунікації з бібліотекою.

Олег Натаров, мол. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ

Використання академічними бібліотеками соціальних мереж як платформи для наукової комунікації (на прикладі представництв Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у Facebook)

У статті розглядається питання використання академічними науковими бібліотеками соціальних мереж як платформи наукової комунікації. Відзначається значення соціальних мереж як оптимального засобу для інтерактивної комунікації із цільовою аудиторією наукової бібліотеки в сучасних вітчизняних реаліях. Висвітлюється досвід використання Національною бібліотекою України ім. В. І. Вернадського соціальної мережі Facebook як важливого мережевого каналу для поширення наукової інформації, засобу взаємодії з потенційними споживачами ресурсів і послуг.

Валерія Струнгар, наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ

Інформаційно-комунікаційна модель бібліотечного представництва в соціальних медіа

Запропоновано інформаційно-комунікаційну модель бібліотечного представництва в соціальних медіа, яка представляє структуру елементів та функціональні взаємозв’язки між ними відповідно до мети й завдань бібліотечного представництва в соціальних медіа, зокрема по лінії комунікації: бібліотека – бібліотека, бібліотека – користувач, користувач – користувач за посередництвом бібліотеки. Також з огляду на такі види діяльності, як створення, наповнення та модерація, виокремлено види контенту (бібліотечний, користувацький) і його зміст. Розроблена модель дає змогу простежити взаємозв’язок між цими елементами та їхній взаємовплив, визначити напрями підвищення ефективності використання бібліотекою соціальних медіа.

Вікторія Бондаренко, канд. наук із соц. комунікацій, ст. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського;

Ольга Пестрецова, мол. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ

Використання агрегаторів новин у практиці підготовки бібліотечних інформаційно-аналітичних продуктів

У статті висвітлено питання актуальності використання сучасних веб-агрегаторів в інформаційно-аналітичній діяльності. Розкрито особливості та специфіку використання агрегаторів новин, окреслено їхні переваги в процесі підготовки бібліотечного інформаційно-аналітичного продукту. Обґрунтовано зручність їх використання на прикладі інформаційно-аналітичного продукту.

Олена Яковенко, канд. іст. наук, ст. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ

Сучасні аспекти нормативного забезпечення стандартизації у бібліотечній сфері

У статті визначено основні поняття, мету, принципи, ключові напрями стандартизації. Висвітлено окремі аспекти діяльності органів стандартизації: центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері стандартизації; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації; національного органу стандартизації; технічних комітетів стандартизації; підприємств, установ, організацій, які здійснюють стандартизацію. Розглянуто нормативне забезпечення стандартизації в незалежній Україні, зокрема Закон України «Про стандартизацію» (2014), інші нормативні документи – ДСТУ, накази центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, Положення про ТК, Положення про ПК. Визначено, що одним з основних результатів стандартизації є розроблення, впровадження, розповсюдження міжнародних і національних стандартів, зокрема в бібліотечній сфері. Охарактеризовано нові міжнародні стандарти, яким надано статус національних: ДСТУ ISO 2789:2016 (ISO 2789:2013, IDT) Information and documentation – International library statistics. Інформація та документація. Міжнародна бібліотечна статистика, ДСТУ ISO 11620:2016 (ISO 11620:2014, IDT) Information and documentation – Library performance indicators. Інформація та документація. Показники функціонування бібліотек, ДСТУ ISO 16439:2016 (ISO 16439:2014, IDT) Information and documentation – Methods and procedures for assessing the impact of libraries. Інформація та документація. Методи та процедури оцінювання впливу бібліотек.

Майя Іванова, наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського;

Юрій Іванов, канд. юрид. наук, проф., Національна академія внутрішніх справ, Україна, Київ

Нормативно-правове забезпечення права інтелектуальної власності в діяльності бібліотек

Статтю присвячено аналітичному огляду стану розвитку правового регулювання суспільних відносин у сфері охорони інтелектуальної власності в діяльності бібліотек. Здійснюється аналіз нормативно-правових актів з права інтелектуальної власності, що стосуються діяльності бібліотек. Наголошується на важливості дотримання бібліотеками законодавства у сфері права інтелектуальної власності. Зазначається, що бібліотечно-інформаційні ресурси переважно виступають об’єктами авторського права.

Наталія Утиро, голов. бібліотекар, Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка, Україна, Київ

Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка як соціокультурний центр громади міста

Обґрунтовано актуальність функціонування бібліотек як соціокультурних центрів, на прикладі ЧОУНБ висвітлено розбудову бібліотечними інституціями системних і багаторівневих комунікаційних зв’язків з громадськістю. Розглянуто підходи до створення соціокультурного бібліотечного простору, у рамках якого стає можливою координація зусиль різних культурних інституцій, організацій та установ міста.

Альона Мотько, аспірант кафедри інформаційних технологій, Київський національний університет культури і мистецтв, Україна, Київ

Діяльність Української бібліотечної асоціації з розвитку бібліотечної справи в Україні

Стаття присвячена ролі Української бібліотечної асоціації у забезпеченні сталого розвитку сучасних бібліотек в Україні. Обґрунтовано функціонування асоціації як потужного осередку з розвитку бібліотечної справи. Акцентовано увагу на організації УБА міжнародних форумів, зокрема щорічної міжнародної конференції в Славському, що створюють умови для адаптації і впровадження в бібліотечну практику найкращих вітчизняних та зарубіжних здобутків.

Наталія Левченко, аспірант, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ

Академічна бібліотека в системі вищої освіти

У статті розглядається використання відкритих електронних ресурсів в організаційно-інформаційному процесі вищого навчального закладу. Аналізується вплив інформаційних ресурсів академічних бібліотек на якість освітньої діяльності.

Олена Макарова, мол. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ

Інформаційно-комунікаційні технології в діяльності сучасної бібліотеки (на прикладі Баварської державної бібліотеки)

У статті розглянуто основні етапи розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у бібліотечній діяльності. Досліджено сучасний стан використання інформаційно-комунікаційних технологій у діяльності бібліотек, зокрема в Баварській державній бібліотеці як одній з найбільших наукових бібліотек світового рівня. Описано основні інноваційні проекти Баварської державної бібліотеки, серед яких особливо виділяються «Віртуальна бібліотека Баварії» і портал Gateway Bavaria.

Тетяна Миськевич, мол. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ

Інформаційна соціалізація користувачів з особливими потребами в сучасній бібліотеці (вітчизняний досвід)

У статті висвітлюється роль бібліотек у процесі інформаційної соціалізації людей з особливими потребами в контексті подолання проблеми інформаційної нерівності в суспільстві. Розглянуто значущість і потенціал сучасних інформаційних технологій у бібліотечному обслуговуванні користувачів з інвалідністю. На прикладах найбільших українських публічних бібліотек загальнодержавного значення проаналізовано можливості доступних для цієї категорії населення бібліотечно-інформаційних сервісів. Обґрунтовано необхідність підключення якнайбільшої кількості публічних бібліотек до роботи з користувачами з особливими потребами та задоволення їхніх інформаційних потреб. Наголошується, що створення в бібліотеках за допомогою сучасних інформаційних та комунікаційних технологій середовища можливостей для користувачів з інвалідністю є важливою передумовою становлення інформаційного суспільства в Україні.

Андрій Потіха, наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ

Методологічна основа дослідження партійних засобів масової комунікації як об’єкта бібліотечно-інформаційної діяльності

Проаналізовано основні методи дослідження засобів масової інформації соціально-комунікаційної природи як засобу масової комунікації, так і інституту бібліотеки. Звертається увага на специфіку методологічної основи вивчення партійних засобів масової комунікації як об’єкта бібліотечно-інформаційної діяльності, на використання різних методологічних підходів і методів, а також аналіз їхньої результативності, які дають підстави для висновку про ефективність використання в бібліотекознавчих дослідженнях комунікативної проблематики методологічного комплексу, основою якого є діалектичний метод, складовими – системний, інформаційний, структурно-функціональний, інституційний, синергетичний, порівняльний, історичний, термінологічний підходи, та сукупність загальнонаукових, конкретно-наукових і спеціальних методів. Основним же є соціально-комунікаційний підхід.

Артур Федорчук, наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ

Можливості ретроспективних досліджень бібліотечних інформаційно-аналітичних ресурсів

У статті проаналізовано вплив засобів масової інформації (ЗМІ) на соціально-політичний стан суспільства та значення моніторингу ЗМІ як для дослідження змін у соціальній та політичній сфері і вивчення домінантних соціально-політичних настроїв суспільства, так і для формування джерельної бази ретроспективних досліджень з метою переосмислення історичних подій.

Олена Симоненко, канд. політ. наук, ст. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ

Шляхи інтелектуалізації бібліотечно-інформаційної діяльності в інформаційно-аналітичному обслуговуванні користувачів

У статті розглянуто питання інтелектуалізації бібліотечно-інформаційної діяльності в процесі інформаційно-аналітичного обслуговування користувачів. Розглядаються нові підходи до організації інформаційно-бібліотечного середовища, увага приділяється змінам, що відбуваються в організації роботи бібліотек, які зумовлені глобальними процесами інформаційного оновлення.

Сергій Кулицький, канд. екон. наук, доц., ст. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ

Аналіз економіко-інформаційних аспектів гібридної війни на базі ресурсів наукової бібліотеки

У статті розглянуто досвід використання ресурсів наукової бібліотеки для дослідження економіко-інформаційних аспектів гібридної війни. Визначено переваги наукової бібліотеки для вивчення феномену гібридної війни. Емпіричною базою дослідження є інформація з бібліотечних фондів та Інтернет щодо гібридної агресії Росії проти України.

Юлія Половинчак, канд. іст. наук, ст. наук. співроб., керівник Національної юридичної бібліотеки, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ

Діяльність бібліотек із збереження цифрової спадщини інтерактивного простору

У статті висвітлюються питання розширення меморіальної та кумулятивної функції сучасних бібліотек у зв’язку з актуалізацією проблеми збирання, зберігання та надання доступу до зростаючого обсягу інформації, створеної в інтерактивному інтернет-середовищі. Наголошено на впливі на процеси інфотворення зростання залученості аудиторії в процес виробництва інформації та розвитку нових видів масових комунікацій – соціальних медіа. Обґрунтована актуальність фіксації інформації соціальних медіа, що відбиває сучасні соціокультурні процеси за межами офіційного дискурсу. За результатами вивчення існуючих проектів, спрямованих на збір, архівування та зберігання інформації інтерактивного інтернет-простору, визначено особливості архівування в інтерактивному інформаційному середовищі, що передбачає фіксацію інформаційних потоків, виходячи з принципів значущості, інформативності, репрезентативності, релевантності. Зроблено висновок про посилення в сучасних умовах інформаційної, меморіальної, кумуляційної та аксіологічної функцій бібліотек.

Валентина Пальчук, канд. наук із соц. комунікацій, ст. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ

Роль сучасних бібліотек як соціально-комунікаційних  інституцій в умовах реформи з децентралізації влади

У статті висвітлено роль бібліотек як універсальних соціально-комунікаційних, соціокультурних центрів в умовах кардинальних реформ, зокрема таких як децентралізація влади. Узагальнено досвід сучасних бібліотек, які реалізують інформаційно-аналітичні проекти щодо дослідження інформаційних потоків, наповнення соціальних комунікацій інформацією з питань реформи з децентралізації влади в Україні; впроваджують нові підходи до розвитку бібліотечно-інформаційної діяльності, пов’язаної із створенням і функціонуванням у бібліотеках інформаційно-комунікаційних майданчиків громад тощо.

Дмитро Бєлов, аспірант,  Київський національний університет культури і мистецтв, Україна, Київ

Комікс як продукт інформаційної культури

Стаття присвячена розкриттю поняття «комікс» як продукту інформаційної культури, мальованої історії або розповіді в картинках. Акцентовано увагу на тому, що графічні історії можна розглядати не лише як підвид (доповнення) одного з жанрів літератури, а і як повноцінний інформаційний продукт та окремий вид мистецтва. Проаналізовано різні визначення поняття «комікс» і простежено метаморфози їх видозмінення.

Виявлено, що сьогодні комікси стали предметом наукового вивчення в різних галузях знань. Особливу увагу приділено спробам виявити, що важливіше в коміксі: графічна частина чи текстово-вербальна. Розглянуто, яке місце посідає графічний роман в інформаційному середовищі України та чи має він перспективи вийти на широкий ринок і знайти свого читача.

Юлія Шлапак, провід. ред., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ

Електронний підручник (посібник): стан і перспективи в Україні

У праці зроблено спробу проаналізувати стан і перспективи стосовно складання і видання е-підручників (е-посібників) в Україні. Оскільки покращенню навчального процесу сприяють інформаційні технології, зокрема електронні підручники (електронні посібники), створення і використання яких є актуальним для сучасної школи. Однак нині в Україні економічна й технологічна ситуація така, що вибір засобів залежить не стільки від інформаційного та педагогічного потенціалу, скільки від їх вартості та розповсюдженості. Також зроблено порівняльний аналіз ситуації щодо видання е-підручників (посібників) в Україні на сьогодні та трьома роками раніше.

Тетяна Черпак, канд. політ. наук, мол. наук. співроб., Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ

Особливості кризових комунікацій у політичному дискурсі в сучасній Україні

Проаналізовано практику владно-політичних комунікацій у сучасній Україні, виявлено їх проблемні аспекти, які потребують свого вирішення особливо в кризових ситуаціях у державі. Акцентовано специфіку та потенціал інтернет-медіа для налагодження ефективної політичної комунікації.