Валерія Струнгар,

кандидат наук із соціальних комунікацій, завідувач відділу

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Еволюція інтернет-представництва інформаційно-аналітичних структур

У праці досліджено зв’язок функціональних можливостей та еволюції порталу інформаційно-аналітичних структур на різних етапах його функціонування. Розроблено та застосовано критерії оцінювання діяльності порталу, а саме: представлення доробку підрозділів, наповнення інформаційного простору якісною інформацією та структурування інтернет-інформації, комунікація з користувачами. Визначено основні характерні властивості та специфічні характеристики порталу, зокрема: універсальність, інтерактивність, доступність, мобільність, комунікативність тощо.

Оксана Каращук,

молодший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Інформаційно-аналітична діяльність бібліотек у сучасному світі як складова стратегічних комунікацій

У праці аналізується активізація процесів інформатизації суспільства, у зв’язку з чим принципово змінюється роль бібліотек у сучасному світі. Наголошується, що в сучасному інформаційному суспільстві ефективна організація комунікації є ключовим фактором, який впливає на результативність діяльності. Встановлено, що сьогодні збільшується попит на отримання і використання інформації різних типів складності, що потребує наповнення інформаційних баз сучасною актуальною інформацією. Розкривається діяльність бібліотечно-інформаційних центрів як одного із засобів соціальних комунікацій.

Олександр Аулін,

кандидат філософських наук, старший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Контрольна функція бібліотечно-інформаційних центрів у соціальних комунікаціях з ісламськими об’єднаннями

У статті досліджується потенціал вітчизняних бібліотечних установ у контексті здійснення контрольних функцій під час соціальних комунікацій з мусульманськими державними й недержавними об’єднаннями. У сучасних умовах відбувається процес політизації ісламу, який зачіпає й мусульманську меншину України. Одним з головних інструментів ісламістської пропаганди є друковані видання, які прихильники політичного ісламу намагаються розповсюджувати, зокрема, через бібліотеки. Сьогодні питання мусульманського радикалізму стає однією з важливих проблем національної та суспільної безпеки. З огляду на це актуалізується питання щодо оптимізації контролю бібліотечних інформаційних ресурсів.

Олег Ворошилов,

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського 

Стратегічні комунікації у контексті еволюції наукових бібліотек

У праці з’ясовується сутність поняття «стратегічні комунікації», висвітлюються основні складові страткомів та фактори, що сприяли їх швидкому розвитку. Аналізується вклад вітчизняних науковців у розробку зазначеної проблеми.

Наголошується на важливості місця вітчизняних наукових бібліотек як суб’єкта стратегічних комунікацій, зумовленого розвитком інформатизації суспільства, вдосконаленням його самоорганізації, оновленням сфери управлінської діяльності, поглибленням демократичних процесів, а також тим, що нині провідні наукові бібліотеки України стали потужними інформаційно-аналітичними центрами, що виробляють власний інформпродукт.

Проаналізовано дослідження вчених НБУВ про роль наукової бібліотеки у формуванні інформаційного ресурсу стратегічних комунікацій українського суспільства, окреслено перспективні напрями роботи в цій галузі.

Олександр Жабін,

науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Альтернативні  метрики наукової інформаційної сфери

Розглянуто проблеми оцінювання наукової праці вченого, установи загальноприйнятими (традиційними) наукометричними і бібліометричними методами (кількісні показники публікаційної активності та їх цитування) в умовах швидкоплинних тенденцій розвитку наукової інформаційної сфери. Проведено аналіз деяких  провідних наукометричних платформ (Web of Science і Scopus) та мережевих інформаційних платформ, де базуються сервіси альтернативних метрик (альтметрікс). Запропоновано застосування додатково альтметрікс, що базуються на вимірі рівня уваги до результатів наукової праці (кількість обговорень, завантажень, переглядів) у соціальних мережах, авторських блогах, форумах, згадуваннях у новинах, численних репозиторіях та універсальних бібліографічних менеджерах, в поєднанні з класичними бібліометричними показниками на основі цитування.

Олена Симоненко,

кандидат політичних наук, старший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Сучасна практика участі бібліотек у комунікації між владою та суспільством

Статтю присвячено питанням комунікативної практики бібліотек у діалозі між владою та суспільством. Обґрунтовано необхідності такої комунікації для сприяння демократичним перетворенням у державі.Наголошено на тому, що сучасні бібліотеки як центри доступу до інформації забезпечують поінформованість громадян, здійснюють інформаційну підтримку діяльності органів державної влади та управління, створюють нові комунікаційні зв’язки між державними установами та суспільством, сприяють залученню громадян до використання сучасної інформаційної інфраструктури держави. Зроблено висновок про те, що із запровадженням європейської моделі суспільних відносин перед бібліотекою як посередником у комунікації між владою та суспільством постають нагальні питання осмислення і вироблення нових підходів та завдань.

Наталія Тарасенко,

молодший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського             

Комунікативні практики у віртуальному просторі: особливості застосування в діяльності сучасної бібліотеки

Праця закцентована на аналізі зміни інформаційно-комунікаційного середовища в бік домінування в ньому віртуальних комунікаційних каналів мережевого характеру, пов’язаної з удосконаленням комп’ютерних технологій та зростаючим впливом мережі Інтернет на всі сфери життєдіяльності людини. У цьому контексті виділено значне розширення простору як соціальної комунікації загалом, так і бібліотечної зокрема, у зв’язку з утворенням двох типів комунікативних взаємодій – віртуальних (медіатизованих) та реальних (безпосередніх), що дає підстави розглядати бібліотеку як багаторівневу комунікативну систему. Наведено сформульовані в науковому дискурсі визначення комунікативної практики як впорядкованої сукупності зразків раціональної діяльності, спрямованої на передачу/прийом соціально значущої інформації або як типових способів спілкування, за допомогою яких відбувається інтерпретація та репрезентація особистістю досвіду, уявлень, цінностей і норм взаємодії, та які дозволяють вибудовувати загальне поле смислової взаємодії суб’єктів комунікації. Розглянуто особливості віртуальної комунікації, специфіку комунікативних практик в інтернет-спільнотах та можливості їх застосування в бібліотечних мережевих представництвах.

Наталія Гриценко,

провідний бібліограф,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського    

Бібліотека як об’єкт політичних комунікацій держави в контексті неоімперської політики Росії

У праці досліджуються особливості сучасних політичних комунікацій між державою та бібліотечною системою в Російській Федерації. Визначено специфіку, механізми, основні напрями та результати впливу політичних комунікацій, спрямованих на реалізацію неоімперської політики правлячої верхівки, а не на розбудову громадянського суспільства. Розкриваються недемократичні методи політичних комунікацій, які застосовуються тоталітарним режимом щодо бібліотечної системи, де людина зазнає повного контролю влади над свідомістю та політичними поглядами.

Марат Закіров

доктор політичних наук, доцент, завідувач відділу

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Світлана Закірова

кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Мережева політична взаємодія в структурі соціальних комунікацій

Проведено аналіз мережевої політичної взаємодії як невід’ємної складової сучасних соціальних комунікацій. Визначено особливості виникнення синергійного ефекту взаємодії політичних акторів. Підкреслено, що формальні владні інституції поступово втрачають свої ієрархічні привілеї та змушені продовжувати комунікацію вже як складову загальнонаціональної політичної мережі. Глобальні соціальні мережі відкрили можливість здійснення адресного впливу на окремі цільові групи інтернет-аудиторії, що в поєднанні з традиційними методами пропаганди забезпечує ефект синергії в результатах політичні комунікації. Соціальні мережі перетворили мережеву взаємодію в головний інструмент соціальних комунікацій для отримання і збереження політичної влади.

Леонід Костенко,

кандидат технічних наук, завідувач відділу,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Тетяна Симоненко,

кандидат наук із соціальних комунікацій, науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Вікторія Копанєва,

кандидат історичних наук, директор Наукової бібліотеки

Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв

Дуалізм наукометричних систем

Розглянуто розбіжність концептуальних поглядів учених щодо наукометричної діяльності, зумовлену дуалізмом наукометрії. Визначено сутність дуалізму наукометрії – подвійність (двоїстість) співвідношень формалізованих (кількісних) та експертних критеріїв оцінювання результативності дослідницької діяльності з розвитку наукових напрямів. Запропоновано концептуальні засади побудови наукометричних систем з урахуванням дуалізму наукометрії. Розроблено функціональну структуру інформаційно-аналітичної системи «Наукометрія 2.0».

Валентина Медведєва,

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Протистояння негативній інформаційній агресії у вітчизняному інформаційному просторі

У статті досліджено потенційні та реальні інформаційні загрози для вітчизняної інформаційної безпеки України. Аналізується сучасний стан інформаційної безпеки та захист національного інформаційного простору від негативних інформаційних впливів. Приділяється увага протистоянню інформаційній агресії в українському інформаційному просторі. Розглянуто впровадження дієвих механізмів протидії негативним інформаційним впливам та питання, пов’язані з пошуком інноваційних шляхів захисту інформаційного простору України.

Андрій Потіха,

кандидат наук із соціальних комунікацій, науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Регіональні партійні засоби масової комунікації як інформаційне джерело дослідження специфіки діяльності місцевих осередків політичних партій

Проаналізовано специфіку регіональних засобів масової комунікації політичних партій як джерела дослідження діяльності місцевих осередків політичних партій в інформаційно-аналітичній діяльності бібліотек України. Досліджено підходи до збереження інформації партійних ЗМК у Національній бібліотеці України
імені В. І. Вернадського та обласних бібліотеках південних областей України, використання інформації партійних ЗМК у процесі підготовки інформаційно-аналітичної продукції Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади. Наголошується на особливостях функціонування ЗМК політичних партій у південних областях України в період 1991–2019 рр. Звертається увага на збереження інформації, систематизації, опрацюванні в рамках науково-аналітичної діяльності, організації доступу до неї, створення на її основі аналітичного продукту.

Вікторія Бондаренко,

кандидат наук із соціальних комунікацій,

старший науковий співробітник

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Мобільні застосунки: специфіка, функціонал, типологія
(в контексті перспектив удосконалення бібліотечних мобільних сервісів) 

У праці досліджено виникнення та функціонування мобільних застосунків як перспективного виду мобільного сервісу в бібліотечних установах. Розглянуто сучасний стан та розвиток мобільних застосунків як одного із сучасних засобів комунікації. Проаналізовано особливості, специфіку та переваги мобільних застосунків різних категорій. Окреслено можливості розширення інформаційних послуг за їх допомогою. Проведено аналіз наявного асортименту мобільних застосунків різних розробників та з’ясовано їх класифікацію за функціональним призначенням.

Розглянуто процес створення та впровадження мобільних застосунків на прикладі Баварської державної бібліотеки. Встановлено, що сьогодні зарубіжні бібліотеки все більше орієнтовані на створення застосунків одразу для декількох операційних систем задля охоплення більшої користувацької аудиторії. 

Валерій Горовий,

доктор історичних наук, професор, заступник гендиректора,

заслужений діяч науки і техніки України,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Орієнтири наукового пошуку оптимізації бібліотечної діяльності в умовах інформатизації

У статті розглядаються питання розвитку інформатизації в українському національному інформаційному просторі, у тому числі питання національного і глобального інфотворення, що зумовлює стрімко зростаючі обсяги нових, насамперед електронних інформаційних ресурсів. Вирішення проблеми управління цими ресурсами сьогодні здійснюється, в основному, створенням відповідного програмного забезпечення, пошукових систем. Однак ефективне використання інформаційних ресурсів для сучасної суспільної діяльності, включаючи гармонійне поєднання напрацьованих минулими поколіннями і нових, необхідність досягнення змістової точності інформаційних продуктів розвитку, забезпечення міждисциплінарної співмірності у виробленні нового теоретичного матеріалу потребують  удосконалення процесу управління змістовими характеристиками інформаційних процесів. На думку автора, зазначену проблему треба  вирішувати з обов’язковим залученням бібліотечної складової. У контексті розгляду цієї теми йдеться також про певне вдосконалення управлінської діяльності в інфосфері, пов’язане з потребою здійснення кооперації в бібліотечній сфері, що зумовлена використанням електронної інформації, вдосконалення діяльності страткомів.

Артур Федорчук,

науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Використання зарубіжного досвіду аналізу змісту публікацій при моніторингу інформаційних потоків

У статті розглянуто зарубіжний досвід аналізу змісту публікацій у мережі Інтернет, зокрема досвід моніторингу соціально-політичної інформації та інституту президентства у провідних засобах масової інформації мережі. Представлено результати дослідження особливостей висвітлення діяльності Президента України та образу самого В. Зеленського на матеріалах моніторингу іноземних інформаційних ресурсів мережі Інтернет. Описані загальні принципи, технологія проведеного моніторингу та методологія роботи з базою даних «Інститут президентства в зарубіжних ЗМІ» у програмному середовищі «ІРБІС64», яка створена в Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського для збереження та обробки результатів моніторингу. Представлено фрагменти результатів аналізу змісту публікацій (n=254) про Президента України, що потрапили до БД у результаті моніторингу за період
квітень – грудень 2019 р.

Павло Штих,

молодший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Соціальні мережі як засіб просування довідково-бібліографічних продуктів та послуг у системі національних комунікацій

У статті аналізується використання соціальних медіа для ефективного просування бібліотечних продуктів та послуг, акцентується увага на організації діяльності співробітників у цій сфері, розглядається ефективність взаємодії аудиторії сторінки відділу науково-бібліографічної інформації (ВНБІ) Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (НБУВ) з публікаціями (дописами) в соціальній мережі «Фейсбук», окреслюються пріоритетні напрями подальшого розвитку та підтримки сторінки, надаються деякі рекомендації щодо ефективнішого використання ресурсів цієї соціальної мережі та її статистичних можливостей для детальнішого аналізу взаємодії з аудиторією.

Галина Булахова,

молодший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Сучасні тенденції розвитку інтернет-представництва бібліотеки конгресу США

У статті узагальнено сучасний зарубіжний досвід представлення інтернет-представництва в інформаційно-комунікаційному просторі на прикладі Бібліотеки Конгресу США. У результаті дослідження виявлено, що бібліотекам необхідно зосереджуватися в інтерактивному медіасередовищі, використовуючи різноманітні канали комунікації. Визначено перспективи розвитку інтернет-представництва в інформаційно-комунікаційному просторі.

Валерія Струнгар,

кандидат наук із соціальних комунікацій, завідувач відділу,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,

Типологічна класифікація соціальних медіа як об’єкт діяльності бібліотек

Здійснено типологічну класифікацію соціальних медіа, що є об’єктом діяльності бібліотек, та визначено перспективи розвитку бібліотечного представництва в інтерактивному медіасередовищі. Типологічна класифікація показала наявність різних типів мас-медіа, де відзначається присутність бібліотек: за контентом – орієнтовані на представлення мультиформатного контенту (текстових повідомлень, світлин, відео- та аудіодокументів) та моноформатного контенту (відео, фотоконтенту, слайд-шоу); за комунікативною стратегією – соціальні медіа, які забезпечують комунікацію користувачів; колаборативні проєкти, які передбачають колаборативну співпрацю та взаємодію з користувачами; рекомендаційні сервіси, орієнтовані на базові уподобання користувача; геосоціальні системи, базуються на колективній співпраці з користувачами; файлообмінні спільноти, орієнтовані на спільне використання файлів, засновані на рівноправності учасників обміну; медіахостинги, які передбачають розміщення матеріалів користувачами.

Андрій Жабін,

молодший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Міжнародні проєкти LIBER: поточний стан та перспективи

LIBER є передовою бібліотечною організацією у Європі, членами якої є сотні наукових бібліотек по всьому Європейському Союзу. LIBER сприяє розвитку нових можливостей у проєктах мережі європейських наукових бібліотек. Стаття досліджує передумови виникнення, сучасний стан, її цілі, проєкти та подальші перспективи її розвитку. Уже багато років LIBER бере участь у міжнародних наукових, культурних та освітніх проєктах. LIBER була задіяна в десятках передових цифрових проєктах. Як правило, проєкти розраховані на декілька років і мають чіткий та детальний план реалізації поставлених завдань, з якими можливо ознайомитись на їх власних вебпорталах.

Велика увага в дослідженні приділяється проєктам, у рамках яких бере участь LIBER у даний час, серед яких SSHOC, INOS та reCreating Europe.

Тетяна Коваль,

кандидат історичних наук, заступник генерального директора,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Тетяна Кулаковська,

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Вікторія Горєва,

учений секретар,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Концептуальні засади стратегічного розвитку національного наукового бібліотечно-інформаційного комплексу: історія, принципи, пріоритети

Стаття присвячена науковому аналізу концептуальних засад стратегічного розвитку Національної бібліотеки України
імені В. І. Вернадського в умовах трансформації наукових комунікацій. Згадано першу концепцію Національної бібліотеки Української держави (колишня назва НБУВ), розроблену під керівництвом академіка В. Вернадського, за участю видатних учених і громадських діячів С. Єфремова, Г. Житецького, А. Кримського,
В. Кордта. Окреслено процеси трансформації бібліотечної справи у незалежній Україні, що вплинули на інтегральний розвиток НБУВ у 1990-х роках.

Розглядається діяльність НБУВ як найбільшого в Україні бібліотечного і науково-інформаційного комплексу; позакатегорійної бібліотеки з універсальним фондом вітчизняних та зарубіжних видань; державного книгосховища друку України; депозитарію установ ООН; науково-дослідного інституту з проблем бібліотекознавства, бібліографознавства, книгознавства; координаційно-методичного центру для бібліотек наукових установ НАН України. Визначено хронологічні межі модернізації діяльності НБУВ відповідно до нової стратегії її розвитку з урахуванням трансформаційних науково-комунікаційних процесів у бібліотечній галузі.