Галина Булахова,

молодший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Сучасні тенденції розвитку інтернет-представництва бібліотеки конгресу США

У статті узагальнено сучасний зарубіжний досвід представлення інтернет-представництва в інформаційно-комунікаційному просторі на прикладі Бібліотеки Конгресу США. У результаті дослідження виявлено, що бібліотекам необхідно зосереджуватися в інтерактивному медіасередовищі, використовуючи різноманітні канали комунікації. Визначено перспективи розвитку інтернет-представництва в інформаційно-комунікаційному просторі.

Валерія Струнгар,

кандидат наук із соціальних комунікацій, завідувач відділу,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,

Типологічна класифікація соціальних медіа як об’єкт діяльності бібліотек

Здійснено типологічну класифікацію соціальних медіа, що є об’єктом діяльності бібліотек, та визначено перспективи розвитку бібліотечного представництва в інтерактивному медіасередовищі. Типологічна класифікація показала наявність різних типів мас-медіа, де відзначається присутність бібліотек: за контентом – орієнтовані на представлення мультиформатного контенту (текстових повідомлень, світлин, відео- та аудіодокументів) та моноформатного контенту (відео, фотоконтенту, слайд-шоу); за комунікативною стратегією – соціальні медіа, які забезпечують комунікацію користувачів; колаборативні проєкти, які передбачають колаборативну співпрацю та взаємодію з користувачами; рекомендаційні сервіси, орієнтовані на базові уподобання користувача; геосоціальні системи, базуються на колективній співпраці з користувачами; файлообмінні спільноти, орієнтовані на спільне використання файлів, засновані на рівноправності учасників обміну; медіахостинги, які передбачають розміщення матеріалів користувачами.

Андрій Жабін,

молодший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Міжнародні проєкти LIBER: поточний стан та перспективи

LIBER є передовою бібліотечною організацією у Європі, членами якої є сотні наукових бібліотек по всьому Європейському Союзу. LIBER сприяє розвитку нових можливостей у проєктах мережі європейських наукових бібліотек. Стаття досліджує передумови виникнення, сучасний стан, її цілі, проєкти та подальші перспективи її розвитку. Уже багато років LIBER бере участь у міжнародних наукових, культурних та освітніх проєктах. LIBER була задіяна в десятках передових цифрових проєктах. Як правило, проєкти розраховані на декілька років і мають чіткий та детальний план реалізації поставлених завдань, з якими можливо ознайомитись на їх власних вебпорталах.

Велика увага в дослідженні приділяється проєктам, у рамках яких бере участь LIBER у даний час, серед яких SSHOC, INOS та reCreating Europe.

Тетяна Коваль,

кандидат історичних наук, заступник генерального директора,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Тетяна Кулаковська,

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Вікторія Горєва,

учений секретар,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Концептуальні засади стратегічного розвитку національного наукового бібліотечно-інформаційного комплексу: історія, принципи, пріоритети

Стаття присвячена науковому аналізу концептуальних засад стратегічного розвитку Національної бібліотеки України
імені В. І. Вернадського в умовах трансформації наукових комунікацій. Згадано першу концепцію Національної бібліотеки Української держави (колишня назва НБУВ), розроблену під керівництвом академіка В. Вернадського, за участю видатних учених і громадських діячів С. Єфремова, Г. Житецького, А. Кримського,
В. Кордта. Окреслено процеси трансформації бібліотечної справи у незалежній Україні, що вплинули на інтегральний розвиток НБУВ у 1990-х роках.

Розглядається діяльність НБУВ як найбільшого в Україні бібліотечного і науково-інформаційного комплексу; позакатегорійної бібліотеки з універсальним фондом вітчизняних та зарубіжних видань; державного книгосховища друку України; депозитарію установ ООН; науково-дослідного інституту з проблем бібліотекознавства, бібліографознавства, книгознавства; координаційно-методичного центру для бібліотек наукових установ НАН України. Визначено хронологічні межі модернізації діяльності НБУВ відповідно до нової стратегії її розвитку з урахуванням трансформаційних науково-комунікаційних процесів у бібліотечній галузі.

Яна Маленко,

молодший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Інформаційне забезпечення громад: зарубіжний досвід для України

Спираючись на сучасне українське законодавство, законодавство зарубіжних країн та країн-членів ЄС, автор досліджує особливості правового регулювання, роль та значення бібліотечних установ в інформаційному забезпеченні громад. Розглянуто провідний зарубіжний досвід взаємодії органів державної влади з громадськістю і взято як критерій ефективності механізмів державного управління у сприянні розвитку громадянського суспільства, приділено увагу загальноприй- нятим міжнародним принципам роботи служб інформаційного забезпечення громад інститутами державної влади. Зосереджено увагу на особливості роботи СІАЗ НБУВ як важливої інформаційно-аналітичної структури, що забезпечує інформування громад у сфері суспільних, політичних, економічних процесів в Україні.

Тетяна Каменєва,

молодший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Сучасна бібліотека як центр неформальної освіти

У статті висвітлюються основні тенденції розвитку бібліотечного обслуговування, орієнтованого на освітні потреби сучасних користувачів у контексті втілення засад концепції безперервної освіти. Зазначається, що з метою створення умов для високоякісного неформального навчання бібліотеки активно застосовують інноваційні підходи до його організації та налагоджують співпрацю з надавачами освітніх послуг.

Обґрунтовано, що неформальні освітні практики стають сьогодні важливим аспектом бібліотечної діяльності, відкриваючи широкі перспективи для ефективної реалізації освітньої функції в сучасних умовах.

Тетяна Дубас,

завідувач відділу,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Науково-видавнича діяльність НБУВ: розвиток напрямів, видів та жанрів видавничої продукції (1991–2019)

У статті досліджено основні тенденції змін у науково-видавничій діяльності Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, формування нової структури видавничої діяльності, нових напрямів, видів та форм наукових видань, технологій підготовки видань, виникнення сучасної електронної видавничої справи, що безпосередньо вплинуло на реалізацію нових аспектів науково-дослідної, науково-інформаційної та інформаційно-аналітичної функції бібліотек.

Світлана Закірова,

кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Стратегічна роль комунікації в концепції перехідного правосуддя: міжнародний досвід постконфліктних суспільств

На основі вивчення міжнародного досвіду автором статті розкрито стратегічне значення комунікативної складової перехідного правосуддя для досягнення головної мети – відновлення мирного життя в постконфліктний період. Комунікація виступає обов’язковим елементом і водночас ефективним інструментом концепції, оскільки вона створює принципові можливості реалізації завдань правосуддя перехідного періоду.

Вагому роль у процесі відновлення справедливості й подальшого розвитку постконфліктних держав відіграє освітня діяльність. У таких державах і регіонах освіта виступає майданчиком для організації суспільного діалогу та інструментом стратегії подолання наслідків конфліктів.

Міжнародний досвід постконфліктних суспільств свідчить про ефективність співпраці національних установ перехідного правосуддя з відповідними регіональними і світовими організаціями. У статті наведено практичні приклади діяльності Інституту справедливості та примирення в Південній Африці та Міжнародного центру правосуддя перехідного періоду.

Сергій Кулицький,

кандидат економічних наук, доцент, старший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Аналітичні продукти наукової бібліотеки як складова інформаційного забезпечення міжнародних стратегічних комунікацій української економіки

Статтю присвячено дослідженню можливостей використання аналітичних продуктів наукової бібліотеки для змістового наповнення міжнародних стратегічних комунікацій української економіки. Велика наукова бібліотека, завдяки широкому спектру джерел інформації та доступу до Інтернету, може продукувати для міжнародних стратегічних комунікацій суб’єктів української економіки різну аналітичну продукцію. Ці аналітичні продукти набувають форми повідомлень, наративів. Змістовий ряд аналітичних продуктів наукової бібліотеки для міжнародних стратегічних комунікацій української економіки містить аналітичні доповіді на теми зовнішньої торгівлі, трудової міграції, інвестиційного та фінансово-кредитного співробітництва. У статті розглянуто трансформацію структури української зовнішньої торгівлі у 2013–2018 рр., яка зазнала ефекту «чорного лебедя» внаслідок гібридної війни Росії проти України. Нині дуже гостро стоїть проблема товарної та географічної диверсифікації української зовнішньої торгівлі. Протягом останнього десятиріччя вагомих змін зазнавала географія трудової міграції української робочої сили за кордон. Частина трудових мігрантів переорієнтувалася з Росії на країни Європейського Союзу. Зростають вимоги до формування стратегічних комунікацій у сфері фінансових відносин України. Дедалі більшого значення набуває проблема прогнозованості траєкторії розвитку міжнародних фінансових відносин України.

Олена Симоненко,

кандидат політичних наук, старший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Зарубіжний досвід комунікаційної політики бібліотек: сучасна практика та нові виклики

У статті досліджено сучасні практики комунікаційних процесів у зарубіжних бібліотеках. Висвітлено напрями перетворення бібліотек як суспільного інституту, побудованого на системі цифрових інформаційних комунікацій. Розглянуто, як бібліотеки можуть сприяти більш ефективній політиці органів державної влади. Окреслено потенціал зарубіжних бібліотек у системі політичних комунікацій. Акцентовано увагу на тому, що оскільки бібліотеки є тими організаціями, які мають високу оцінку довіри у суспільстві, то проведення громадських обговорень саме в приміщенні бібліотек сприятиме підвищенню рівня довіри громадськості до органів влади та налагодженню більш ефективної комунікації між ними. Зроблено висновок про те, що пріоритетне місце в діяльності зарубіжних бібліотек посідає взаємодія із суспільством та органами державної влади.