Галина Булахова,

молодший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Сучасні тенденції розвитку інтернет-представництва бібліотеки конгресу США

У статті узагальнено сучасний зарубіжний досвід представлення інтернет-представництва в інформаційно-комунікаційному просторі на прикладі Бібліотеки Конгресу США. У результаті дослідження виявлено, що бібліотекам необхідно зосереджуватися в інтерактивному медіасередовищі, використовуючи різноманітні канали комунікації. Визначено перспективи розвитку інтернет-представництва в інформаційно-комунікаційному просторі.

Валерія Струнгар,

кандидат наук із соціальних комунікацій, завідувач відділу,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,

Типологічна класифікація соціальних медіа як об’єкт діяльності бібліотек

Здійснено типологічну класифікацію соціальних медіа, що є об’єктом діяльності бібліотек, та визначено перспективи розвитку бібліотечного представництва в інтерактивному медіасередовищі. Типологічна класифікація показала наявність різних типів мас-медіа, де відзначається присутність бібліотек: за контентом – орієнтовані на представлення мультиформатного контенту (текстових повідомлень, світлин, відео- та аудіодокументів) та моноформатного контенту (відео, фотоконтенту, слайд-шоу); за комунікативною стратегією – соціальні медіа, які забезпечують комунікацію користувачів; колаборативні проєкти, які передбачають колаборативну співпрацю та взаємодію з користувачами; рекомендаційні сервіси, орієнтовані на базові уподобання користувача; геосоціальні системи, базуються на колективній співпраці з користувачами; файлообмінні спільноти, орієнтовані на спільне використання файлів, засновані на рівноправності учасників обміну; медіахостинги, які передбачають розміщення матеріалів користувачами.

Андрій Жабін,

молодший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Міжнародні проєкти LIBER: поточний стан та перспективи

LIBER є передовою бібліотечною організацією у Європі, членами якої є сотні наукових бібліотек по всьому Європейському Союзу. LIBER сприяє розвитку нових можливостей у проєктах мережі європейських наукових бібліотек. Стаття досліджує передумови виникнення, сучасний стан, її цілі, проєкти та подальші перспективи її розвитку. Уже багато років LIBER бере участь у міжнародних наукових, культурних та освітніх проєктах. LIBER була задіяна в десятках передових цифрових проєктах. Як правило, проєкти розраховані на декілька років і мають чіткий та детальний план реалізації поставлених завдань, з якими можливо ознайомитись на їх власних вебпорталах.

Велика увага в дослідженні приділяється проєктам, у рамках яких бере участь LIBER у даний час, серед яких SSHOC, INOS та reCreating Europe.

Тетяна Коваль,

кандидат історичних наук, заступник генерального директора,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Тетяна Кулаковська,

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Вікторія Горєва,

учений секретар,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Концептуальні засади стратегічного розвитку національного наукового бібліотечно-інформаційного комплексу: історія, принципи, пріоритети

Стаття присвячена науковому аналізу концептуальних засад стратегічного розвитку Національної бібліотеки України
імені В. І. Вернадського в умовах трансформації наукових комунікацій. Згадано першу концепцію Національної бібліотеки Української держави (колишня назва НБУВ), розроблену під керівництвом академіка В. Вернадського, за участю видатних учених і громадських діячів С. Єфремова, Г. Житецького, А. Кримського,
В. Кордта. Окреслено процеси трансформації бібліотечної справи у незалежній Україні, що вплинули на інтегральний розвиток НБУВ у 1990-х роках.

Розглядається діяльність НБУВ як найбільшого в Україні бібліотечного і науково-інформаційного комплексу; позакатегорійної бібліотеки з універсальним фондом вітчизняних та зарубіжних видань; державного книгосховища друку України; депозитарію установ ООН; науково-дослідного інституту з проблем бібліотекознавства, бібліографознавства, книгознавства; координаційно-методичного центру для бібліотек наукових установ НАН України. Визначено хронологічні межі модернізації діяльності НБУВ відповідно до нової стратегії її розвитку з урахуванням трансформаційних науково-комунікаційних процесів у бібліотечній галузі.

Яна Маленко,

молодший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Інформаційне забезпечення громад: зарубіжний досвід для України

Спираючись на сучасне українське законодавство, законодавство зарубіжних країн та країн-членів ЄС, автор досліджує особливості правового регулювання, роль та значення бібліотечних установ в інформаційному забезпеченні громад. Розглянуто провідний зарубіжний досвід взаємодії органів державної влади з громадськістю і взято як критерій ефективності механізмів державного управління у сприянні розвитку громадянського суспільства, приділено увагу загальноприй- нятим міжнародним принципам роботи служб інформаційного забезпечення громад інститутами державної влади. Зосереджено увагу на особливості роботи СІАЗ НБУВ як важливої інформаційно-аналітичної структури, що забезпечує інформування громад у сфері суспільних, політичних, економічних процесів в Україні.

Тетяна Каменєва,

молодший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Сучасна бібліотека як центр неформальної освіти

У статті висвітлюються основні тенденції розвитку бібліотечного обслуговування, орієнтованого на освітні потреби сучасних користувачів у контексті втілення засад концепції безперервної освіти. Зазначається, що з метою створення умов для високоякісного неформального навчання бібліотеки активно застосовують інноваційні підходи до його організації та налагоджують співпрацю з надавачами освітніх послуг.

Обґрунтовано, що неформальні освітні практики стають сьогодні важливим аспектом бібліотечної діяльності, відкриваючи широкі перспективи для ефективної реалізації освітньої функції в сучасних умовах.

Тетяна Дубас,

завідувач відділу,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Науково-видавнича діяльність НБУВ: розвиток напрямів, видів та жанрів видавничої продукції (1991–2019)

У статті досліджено основні тенденції змін у науково-видавничій діяльності Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, формування нової структури видавничої діяльності, нових напрямів, видів та форм наукових видань, технологій підготовки видань, виникнення сучасної електронної видавничої справи, що безпосередньо вплинуло на реалізацію нових аспектів науково-дослідної, науково-інформаційної та інформаційно-аналітичної функції бібліотек.

Світлана Закірова,

кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Стратегічна роль комунікації в концепції перехідного правосуддя: міжнародний досвід постконфліктних суспільств

На основі вивчення міжнародного досвіду автором статті розкрито стратегічне значення комунікативної складової перехідного правосуддя для досягнення головної мети – відновлення мирного життя в постконфліктний період. Комунікація виступає обов’язковим елементом і водночас ефективним інструментом концепції, оскільки вона створює принципові можливості реалізації завдань правосуддя перехідного періоду.

Вагому роль у процесі відновлення справедливості й подальшого розвитку постконфліктних держав відіграє освітня діяльність. У таких державах і регіонах освіта виступає майданчиком для організації суспільного діалогу та інструментом стратегії подолання наслідків конфліктів.

Міжнародний досвід постконфліктних суспільств свідчить про ефективність співпраці національних установ перехідного правосуддя з відповідними регіональними і світовими організаціями. У статті наведено практичні приклади діяльності Інституту справедливості та примирення в Південній Африці та Міжнародного центру правосуддя перехідного періоду.

Сергій Кулицький,

кандидат економічних наук, доцент, старший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Аналітичні продукти наукової бібліотеки як складова інформаційного забезпечення міжнародних стратегічних комунікацій української економіки

Статтю присвячено дослідженню можливостей використання аналітичних продуктів наукової бібліотеки для змістового наповнення міжнародних стратегічних комунікацій української економіки. Велика наукова бібліотека, завдяки широкому спектру джерел інформації та доступу до Інтернету, може продукувати для міжнародних стратегічних комунікацій суб’єктів української економіки різну аналітичну продукцію. Ці аналітичні продукти набувають форми повідомлень, наративів. Змістовий ряд аналітичних продуктів наукової бібліотеки для міжнародних стратегічних комунікацій української економіки містить аналітичні доповіді на теми зовнішньої торгівлі, трудової міграції, інвестиційного та фінансово-кредитного співробітництва. У статті розглянуто трансформацію структури української зовнішньої торгівлі у 2013–2018 рр., яка зазнала ефекту «чорного лебедя» внаслідок гібридної війни Росії проти України. Нині дуже гостро стоїть проблема товарної та географічної диверсифікації української зовнішньої торгівлі. Протягом останнього десятиріччя вагомих змін зазнавала географія трудової міграції української робочої сили за кордон. Частина трудових мігрантів переорієнтувалася з Росії на країни Європейського Союзу. Зростають вимоги до формування стратегічних комунікацій у сфері фінансових відносин України. Дедалі більшого значення набуває проблема прогнозованості траєкторії розвитку міжнародних фінансових відносин України.

Олена Симоненко,

кандидат політичних наук, старший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Зарубіжний досвід комунікаційної політики бібліотек: сучасна практика та нові виклики

У статті досліджено сучасні практики комунікаційних процесів у зарубіжних бібліотеках. Висвітлено напрями перетворення бібліотек як суспільного інституту, побудованого на системі цифрових інформаційних комунікацій. Розглянуто, як бібліотеки можуть сприяти більш ефективній політиці органів державної влади. Окреслено потенціал зарубіжних бібліотек у системі політичних комунікацій. Акцентовано увагу на тому, що оскільки бібліотеки є тими організаціями, які мають високу оцінку довіри у суспільстві, то проведення громадських обговорень саме в приміщенні бібліотек сприятиме підвищенню рівня довіри громадськості до органів влади та налагодженню більш ефективної комунікації між ними. Зроблено висновок про те, що пріоритетне місце в діяльності зарубіжних бібліотек посідає взаємодія із суспільством та органами державної влади.

Лариса Литвинова,

кандидат наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Юлія Калініна-Симончук,

начальник відділу правового забезпечення діяльності,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Бібліотеки та подолання «книжкового голоду»: Марракешський договір про полегшення доступу сліпих і осіб з порушеннями зору, іншими обмеженими можливостями сприймати друковану інформацію до опублікованих творів

У статті проаналізовано Марракешський договір про полегшення доступу сліпих і осіб з порушеннями зору чи іншими обмеженими можливостями сприймати друковану інформацію до опублікованих творів. Розглянуто обмеження та винятки з авторського права, які необхідно включити в національне законодавство кожної країни. Доведено роль бібліотек у досягненні мети Марракешського договору. Досліджено інформацію щодо забезпечення книгами людей із проблемами зору бібліотеками України.

Олег Кривецький,

головний редактор,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Роль і місце бібліотечної журналістики в системі засобів масових комунікацій

Обґрунтовано значення бібліотеки як важливого компонента в системі масової комунікації. Розглянуто питання використання бібліотеками України сучасних каналів масової комунікації. Досліджено поглиблення уявлень про масово-комунікаційні процеси в бібліотечній сфері.

Визначено місце бібліотечної журналістики в системі засобів масових комунікацій. Проведено порівняльний аналіз бібліотечної журналістики в Україні та США. Висвітлено напрями розвитку бібліотеки в системі масової комунікації.

Оксана Клименко,

кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Олена Сокур,

молодший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Нормативно-методична база діяльності бібліотек в Україні: джерела дослідження

Стаття репрезентує аналіз та обґрунтування авторської систематизації джерел дослідження ґенези нормативно-методичної бази бібліотечно-інформаційної діяльності бібліотек як важливого інструменту впливу на комунікаційну активність у світовому науково-освітньо-культурному просторі, враховуючи динамізм перетворень у всіх сферах суспільного життя. Всю сукупність документів аргументовано поділено на дві групи, кожна з яких змістовно охарактеризована: нормативно-правова база, котра включає норми міжнародного права і чинного національного законодавства та наукові видання, які містять розвідки вітчизняного і зарубіжного досвіду функціонування бібліотечно-інформаційної сфери в умовах становлення нової, мережевої моделі транснаціональної інтеграції.

Олександр Дуднік,

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Аліна Колесніченко,

науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

«ЛІГА: ЗАКОН» як універсальна інформаційно-правова система відображення співпраці україни у міжнародних організаціях

У статті, завдяки використанню інформаційно-пошукової правової системи «ЛІГА: ЗАКОН», шляхом методів кількісного аналізу та узагальнення, з’ясовано роки найбільш плідної участі та співпраці вищих органів влади і посадових осіб України з глобальними і регіональними міжнародними організаціями: Європейський Союз (ЄС), Північноатлантичний альянс (НАТО), Організація Об’єднаних Націй (ООН), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Рада Європи (РЄ). Участь або співробітництво України з названими міжнародними організаціями розгля- дається в контексті реалізації нею пріоритетного напряму зовнішньої політки – євроатлантичного, відстоювання державного суверенітету, проведення економічних і політичних реформ.

Оксана Желай,

кандидат наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Особливості розвитку аналітичних структур у національних бібліотеках

У праці розглянуто досвід науково-дослідної та прикладної діяльності Дослідної служби Бібліотеки Конгресу США, а також аналітичних підрозділів НБУВ: СІАЗ, НЮБ і ФПУ. Проаналізовано теоретико-методологічні засади та шляхи практичної реалізації аналітичними структурами національних бібліотек наукового, інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади в Сполучених Штатах Америки та Україні. Обґрунтовано потенціал національних бібліотек у науковому, інформаційно-аналітичному забезпеченні владних інституцій, важливість вивчення зарубіжного досвіду подібних структур, зокрема американських.

Олег Ворошилов,

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Роль стратегічних комунікацій у протидії інформаційній агресії

Висвітлюються причини, обставини та наслідки інформаційної агресії Російської Федерації стосовно Української держави, характеризуються провідні маніпулятивні техніки та прийоми, виокремлюються основні методи, що застосовуються російською пропагандою.

Аналізується питання впровадження в країні системи стратегічних комунікацій, її роль та місце у створенні ефективного механізму протидії інформаційній агресії з боку РФ. Відзначається доцільність залучення провідних вітчизняних бібліотек, зокрема їх інформаційно-аналітичних підрозділів, до розвитку системи стратегічних комунікацій.

Ольга Вакульчук,

кандидат історичних наук, завідувач відділу пресознавства,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Розвиток багатотиражних газет України як масового виду первинної преси (1930-ті роки)

Статтю присвячено фабрично-заводським багатотиражним газетам, що виходили у 1930-ті роки на території сучасної України. Характеризуються особливості їх розвитку і функціонування на тлі суспільно-політичних процесів в Україні, аналізується тематика публікацій. Багатотиражні видання розглядаються як складова загальної системи радянських періодичних видань, один з її елементів, масовий вид первинної преси. Ставиться питання щодо бібліографічного опрацювання масиву багатотиражних газет шляхом створення бібліотечно-інформаційних ресурсів традиційного й електронного типів – друкованих бібліографічних покажчиків і каталогів, електронної бази даних.

Ольга Саморукова,

молодший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Деструктивна поведінка в соціальних мережах як інструмент інформаційної війни

Праця присвячена дослідженню деструктивної поведінки в соціальних мережах Інтернет. Проаналізовано, зокрема, деструктивну діяльність тролів, що маніпулюють інформацією з метою впливу та формування громадської думки. Представлено поняття «тролінг»,  його розвиток і вплив у соціальних мережах. Охарактеризовано тролінг як один з інструментів ведення інформаційної війни. Метою роботи є визначення засобів цілеспрямованого впливу тролів на громадську думку, основних методів та прийомів, спрямованих на зміну свідомості та поведінки громадян задля досягнення політичних цілей.

Проаналізовано державні та міжнародні заходи, у тому числі створення спеціалізованих органів для протидії системним деструктивним проявам у соціальних мережах.

Олександр Аулін,

кандидат філософських наук, старший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Бібліотечна діяльність щодо вдосконалення безпекових чинників у міжнародних стратегічних комунікаціях

У статті досліджується безпекова складова міжнародних стратегічних комунікацій, що відбуваються за участі бібліотечно-інформаційних центрів у сучасних умовах. Проаналізовано основні підходи до визначення поняття «стратегічні комунікації» вітчизняних дослідників, а також їхніх колег із країн Європейського Союзу, США та Російської Федерації. Запропоновано власне визначення терміна «стратегічні комунікації». Розглянуто матеріали Доктрини інформаційної безпеки України в частині, що стосується стратегічних комунікацій та стратегічних наративів. Визначено, що сьогодні найбільшу небезпеку становлять деструктивні інформаційні впливи, які спрямовуються ззовні на інформаційний простір України, особливо з боку міжнародних ісламістських рухів і РФ. Запропоновано заходи з протидії негативним інформаційним впливам із використанням наявних можливостей бібліотечних установ.

Наталія Кашеварова,

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,

Національна академія наук України

Інститут історії України

Економіко-статистичні дослідження промислових регіонів України німецькими дослідниками під час окупації (1942–1943)

У статті проаналізовано факти збирання та наукового опрацювання німецькими дослідниками в Україні в період Другої світової війни даних щодо розвитку радянської промисловості у великих промислових регіонах України з початку 1920-х років, а також її функціонування під час окупації з метою дослідження радянського досвіду здійснення індустріалізації, ролі й значення в цьому процесі розбудови промислових регіонів України, створених навколо тодішніх Харкова та Дніпропетровська. Висвітлено основні форми подібного наукового пошуку та збирання інформації щодо економіки й промисловості України та їхні основні результати, передусім пошук й опрацювання фахової літератури, яку можна було знайти в наукових і фахових бібліотеках промислових міст регіону, складання бібліографій, відбір та вивезення подібних матеріалів, опитування керівників підприємств і робітників шляхом анкетування. Визначено, що один з найвагоміших внесків у дослідження промислових регіонів України під час Другої світової війни було зроблено німецьким економістом В. Томсом, деканом факультету суспільно-політичних наук та економіки Гайдельберзького університету (1939–1945). Окреслено перспективи подальших наукових пошуків і досліджень, передусім діяльності В. Томса під час Другої світової війни на окупованих територіях на предмет залучення зібраної ним інформації до наукового обігу, а також пошуку матеріалів з питань економічної статистики, вивезених з України під час війни.