• ДО РІЧНИЦІ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
  • Процес входження України і РФ в інформаційне суспільство як джерело міждержавних суперечностей
  • Проблеми підготовки наукових кадрів
  • Цивілізаційний вибір України: парадигма осмислення і стратегія дії

Messenger Day

Messenger Day

Нову функцію зі зникаючими статусами Messenger Day запускає Facebook для Месенджера. Це дасть змогу поширювати фото і відеостатуси для друзів або обмеженої групи просто в Месенджері. Кожен статус буде активним протягом 24 годин, після чого зникатиме. Детальніше читайте у випуску «Соціальні мережі як чинник інформаційної безпеки» № 5 (С. 10).

Політичні наслідки торговельної блокади Донбасу

Політичні наслідки торговельної блокади Донбасу

Блокада торгівлі з ОРДЛО, яку наприкінці січня цього року розпочали активісти, швидко знайшла підтримку громадськості та окремих політичних сил в Україні, і як наслідок, призвела до загострення політичної ситуації.

Детальніше, про політичні наслідки блокади читайте в аналітичному огляді М. Дем’яненка «Деякі політичні аспекти торговельної блокади Донбасу в оцінках експертів» в № 19 «Резонансу» (с. 4 - 11).

Доктрина інформаційної безпеки як засіб протидії інформаційним загрозам

Доктрина інформаційної безпеки як засіб протидії інформаційним загрозам

Інформаційна війна, яку Росія активізувала з початком збройної агресії проти України, поставила перед нашою державою нові виклики у сфері інформаційної безпеки. Концептуальним документом щодо протидії російським інформаційним загрозам в Україні стала Доктрина інформаційної безпеки.

Детальніше про зміни в інформаційному просторі України з прийняттям Доктрини читайте в аналітичному огляді Н. Тарасенко «Доктрина інформаційної безпеки України в оцінках експертів» в № 18 «Резонансу» (с. 3 - 14).

Визнання Росією «паспортів» ОРЛДО

Визнання Росією «паспортів» ОРЛДО

Йдеться про указ В. Путіна «Про визнання в Російській Федерації документів та реєстраційних знаків транспортних засобів, виданих громадянам України та особам без громадянства, що постійно проживають на територіях окремих районів Донецької та Луганської областей України», котрий можна розглядатияк російський політичний шантаж. Враховуючи, що в заявах  високопосадовців РФ, так чи інакше  наголошується на «гуманітарній» направленості цього кроку, Україні в подальшому не варто чекати зміни акцентів з боку Росії.Адже її риторика за часи окупації Криму та Донбасу суттєво не змінюється. Факт визнання РФ «документів» виданих у самопроголошених республіках в експертному середовищі обговорюється досить широко. Оцінюють його в переважній більшості випадків як фактор дестабілізації загальної ситуації на неконтрольованих Україною територіях. Розлогіше реакція зарубіжних і українських політиків на факт визнання Росією документів самопроголошених республік та думки з цього приводу експертів і журналістів у публікації С. Полтавця «Громадська думка про правотворення», №5 (130).

Мовний закон

Мовний закон

З початком незалежності України, питання державної мови неодноразово обговорювалося у ВРУ та було внесено низку змін у законодавство, проте, мовне питання для тогочасної політики мало маніпулятивний характер. Зокрема, скандальний Закон «Про засади державної мовної політики»(Ківалова-Колесніченко), який викликав масові невдоволення. Наразі, зареєстровано 3 законопроекти про мову, які передбачають майже повну українізацію теле-радіо ефіру, преси, книговидання, кінематографа та реклами. Втім, мовний закон є реальною необхідністю, хоча є велика ймовірність того, що жоден із 3-х законів не приймуть, і тоді залишиться закон Колесніченка-Ківалова, який нівелюватиме й надалі значення української мови та обов’язковість її застосування в окремих сферах життя. Детальний аналіз цих законів; думки та оцінки  експертів з цього приводу; досвід зарубіжних країн щодо впровадження мовних законів у  матеріалі Т. Полтавець «Громадська думка про правотворення», №5(130).