• ДО РІЧНИЦІ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
  • Специфіка налагодження суспільного консенсусу в інформаційному суспільстві
  • Розвиток Facebook Messenger
  • ХIII Міжнародна Карпатська страхова конференція

Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ – 90 років

Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ – 90 років

У листопаді цього року відсвяткував 90-річчя від часу свого заснування Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України – провідна науково-дослідна установа, робота якої спрямована на всебічне вивчення української та світової літератури, збереження й дослідження рукописної спадщини українських письменників. У рамках відзначення ювілею установи відбулась урочиста академія, а також відкрилася виставка раритетних матеріалів з фондів відділу рукописів та вибраних наукових праць інституту за весь період його існування.  Детальніше читайте у випуску інформаційно-аналітичного бюлетеня «Шляхи розвитку української науки» № 11 (с. 65–67).

Неможливо подати електронну звітність: хто несе відповідальність?

За Конституцією України кожен платник зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Для цього слід виконати усі 3 зазначені обов’язки (обчислити, задекларувати та/або сплатити). Про пріоритет податкового обов’язку;  відповідальність, яку несе платник податків, за його невиконання;  виконання податкового обов’язку у частині декларування податку та відповідальність за неналежне виконання чи невиконання цього обов’язку;  поняття «податкова декларація» та способи її подання; обов’язок контролюючого органу; 2 ознаки податкового правопорушення та про те, як  довести свою невинуватість докладніше у статті О.Єфімова «Громадська думка про правотворення», №21(124).

Закон «Про лобізм»

Верховна Рада зареєструвала законопроект  «Про лобізм» головною метою якого є законодавче врегулювання лобізму та забезпечення над ним державного й громадського контролю. Також запропоновано проект закону «Про лобіювання», покликаного забезпечити реалізацію конституційного права громадян брати участь в керуванні державними справами, зокрема, шляхом визначення правових основ лобіювання. Без кроків з демонополізації економіки та інших істотних змін  встановити нові «правила гри» на ринку професійного політичного лобізму навряд чи вдасться. Циклічність повернення наукової думки до питання юридичної формалізації лобіювання, а також спірний досвід функціонування Закону України «Про очищення влади» підтверджують необхідність надзвичайно обережного та виваженого розпорядження таким ресурсом, як лобізм, оскільки помилка може унеможливити розвиток інституту лобіювання в Україні. Думки експертів з цього приводу у статті О. Кривецького «Громадська думка про правотворення», №21(124).

Державне фінансування політичних партій в Україні – за європейським зразком

Державне фінансування у європейських державах одержує особливо широке поширення в останні 20 років. 8 жовтня 2015 р. ВРУ ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції», який створює достатні передумови для проведення реформи з прозорості фінансів політичних партій. Для того, щоб державне фінансування партій зменшувало їх залежність від олігархів та інших впливів, потрібне формування прозорої фінансової системи. Якщо буде ретельний контроль за коштами, які витрачають партії, а також гнучка система оподаткування в державі, партії зможуть існувати за державні кошти. Про умови і принципи дії, на яких здійснюється державне пряме фінансування політичних партій у Європі та ставлення та рекомендації фахівців, науковців, експертів до цього закону у статті О. Бусол «Громадська думка про правотворення», №21(124).

Упровадження загальнообов’язкового державного медичного страхування в Україні

Ключовим завданням реформи існуючої системи охорони здоров’я в Україні є запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування. Необхідність цього кроку визнається всіма без винятку зацікавленими сторонами, втім усі мають своє бачення цієї моделі.  Так, влітку ц.р. у ВР було зареєстровано 3 відповідні законопроекти, що викликали активне обговорення їх положень щодо визначення суб’єкта, якому буде надано право страхувати громадян, – державі чи приватним фінустановам. Кожний підхід до визначення страховика має свої «за» та «проти». У галузевих колах та ЗМІ не вщухають гарячі дебати про те, який же з цих проектів найбільше відповідає інтересам вітчизняної медицини і громадян. Тому дуже важливо, щоб Україна при запровадженні страхової медицини перейняла позитивний світовий досвід та врахувала помилки інших країн, не забуваючи наші ментальні, історичні, культурні та інші особливості. А для цього потрібно чітко виписати й узгодити необхідну нормативну базу, розробити та затвердити всі протоколи надання медичної допомоги. Докладніше про це у матеріалі «Громадська думка про правотворення», №21(124).