• ДО РІЧНИЦІ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
  • Специфіка налагодження суспільного консенсусу в інформаційному суспільстві
  • Розвиток Facebook Messenger
  • ХIII Міжнародна Карпатська страхова конференція

Візит Д. Грібаускайте до України: підсумки та прогнози

12 грудня 2016 року відбувся офіційний візит Президента Литовської Республіки Д. Грібаускайте до України. Програмою візиту було передбачено ряд заходів на відзначення річниці встановлення дипломатичних відносин, проведення переговорів і участь президентів України й Литви у ІІ Українсько-литовському економічному форумі.

Про деталі візиту та перспективи українсько-литовського співробітництва  читайте в аналітичному огляді М. Закірова „Підсумки візиту Президента Литовської Республіки Д. Грібаускайте” в № 67 „Резонансу” (с. 3 - 8).

Стан і проблеми вітчизняної наукової сфери

Стан і проблеми вітчизняної наукової сфери

Сьогодні українська наука перебуває у вкрай складному становищі й потребує вжиття невідкладних заходів для збереження національного інтелектуального потенціалу. Обсяг бюджетного фінансування вітчизняної наукової сфери не відповідає законодавчо встановленій нормі (1,7 % ВВП) і є недостатнім не лише для примноження наукового потенціалу країни, а й для збереження наукових шкіл. Крім того, в Україні відсутній сприятливий інноваційний клімат для практичного впровадження розробок на виробництвах. Про актуальні проблеми та потреби вітчизняної наукової сфери читайте у випуску інформаційно-аналітичного бюлетеня «Шляхи розвитку української науки» № 11 (с. 70–73).

Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ – 90 років

Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ – 90 років

У листопаді цього року відсвяткував 90-річчя від часу свого заснування Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України – провідна науково-дослідна установа, робота якої спрямована на всебічне вивчення української та світової літератури, збереження й дослідження рукописної спадщини українських письменників. У рамках відзначення ювілею установи відбулась урочиста академія, а також відкрилася виставка раритетних матеріалів з фондів відділу рукописів та вибраних наукових праць інституту за весь період його існування.  Детальніше читайте у випуску інформаційно-аналітичного бюлетеня «Шляхи розвитку української науки» № 11 (с. 65–67).

Неможливо подати електронну звітність: хто несе відповідальність?

За Конституцією України кожен платник зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Для цього слід виконати усі 3 зазначені обов’язки (обчислити, задекларувати та/або сплатити). Про пріоритет податкового обов’язку;  відповідальність, яку несе платник податків, за його невиконання;  виконання податкового обов’язку у частині декларування податку та відповідальність за неналежне виконання чи невиконання цього обов’язку;  поняття «податкова декларація» та способи її подання; обов’язок контролюючого органу; 2 ознаки податкового правопорушення та про те, як  довести свою невинуватість докладніше у статті О.Єфімова «Громадська думка про правотворення», №21(124).

Закон «Про лобізм»

Верховна Рада зареєструвала законопроект  «Про лобізм» головною метою якого є законодавче врегулювання лобізму та забезпечення над ним державного й громадського контролю. Також запропоновано проект закону «Про лобіювання», покликаного забезпечити реалізацію конституційного права громадян брати участь в керуванні державними справами, зокрема, шляхом визначення правових основ лобіювання. Без кроків з демонополізації економіки та інших істотних змін  встановити нові «правила гри» на ринку професійного політичного лобізму навряд чи вдасться. Циклічність повернення наукової думки до питання юридичної формалізації лобіювання, а також спірний досвід функціонування Закону України «Про очищення влади» підтверджують необхідність надзвичайно обережного та виваженого розпорядження таким ресурсом, як лобізм, оскільки помилка може унеможливити розвиток інституту лобіювання в Україні. Думки експертів з цього приводу у статті О. Кривецького «Громадська думка про правотворення», №21(124).