• ДО РІЧНИЦІ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
  • Процес входження України і РФ в інформаційне суспільство як джерело міждержавних суперечностей
  • Проблеми підготовки наукових кадрів
  • Результати фундаментальних досліджень

Мовний закон

Мовний закон

З початком незалежності України, питання державної мови неодноразово обговорювалося у ВРУ та було внесено низку змін у законодавство, проте, мовне питання для тогочасної політики мало маніпулятивний характер. Зокрема, скандальний Закон «Про засади державної мовної політики»(Ківалова-Колесніченко), який викликав масові невдоволення. Наразі, зареєстровано 3 законопроекти про мову, які передбачають майже повну українізацію теле-радіо ефіру, преси, книговидання, кінематографа та реклами. Втім, мовний закон є реальною необхідністю, хоча є велика ймовірність того, що жоден із 3-х законів не приймуть, і тоді залишиться закон Колесніченка-Ківалова, який нівелюватиме й надалі значення української мови та обов’язковість її застосування в окремих сферах життя. Детальний аналіз цих законів; думки та оцінки  експертів з цього приводу; досвід зарубіжних країн щодо впровадження мовних законів у  матеріалі Т. Полтавець «Громадська думка про правотворення», №5(130).

Зарубіжний досвід легалізації вогнепальної зброї

Зарубіжний досвід легалізації вогнепальної зброї

Основним суб’єктом, який регулює законодавство держав щодо  володіння та незаконного розповсюдження вогнепальної зброї у світі є ООН. Аналіз зарубіжного досвіду легалізації вогнепальної зброї, оцінка його соціально-економічних наслідків у разі запровадження на території України, не дають можливості точно  встановити, чи існує залежність між дозволом вільного володіння зброєю та рівнем злочинності. Проте, з високим рівнем достовірності можна говорити, що узаконення права володіння зброєю дисциплінують суспільство, владу та полегшує систему контролю за її обігом; єдиного правового закріплення обігу зброї на міжнародному рівні не існує; єдності поглядів серед міжнародної спільноти та і в самій Україні не спостерігається із-за наявності впливових професійних «збройових лобі», які не зацікавлені в остаточному і принциповому вирішенні проблеми. Детальніше про українське законодавство та міжнародні документи з цього питання;  світовий досвід; всі за і проти легалізації вогнепальної зброї; думки експертів щодо цієї проблеми у статті О.Бусол «Громадська думка», №5(130).

Україна – НАТО: стан та перспективи взаємовідносин

Україна – НАТО: стан та перспективи взаємовідносин

Виходячи з довгострокової мети приєднання до загальноєвропейської системи колективної безпеки, Україна вибудовує нові підходи до забезпечення національної безпеки. Отже, у нинішніх умовах відносини України та НАТО відіграють важливу роль в забезпеченні обороноздатності України. Подальший рух України до повної взаємосумісності з Альянсом виглядає безальтернативним в умовах міжнародної та регіональної безпекової обстановки, що склалась на цей час. На думку переважної більшості українців, саме вступ до НАТО гарантуватиме нам безпеку, адже це не лише військова, а й військово-технічна та інша підтримка країни з боку Альянсу. Про Концепцію вдосконалення інформування громадськості про співробітництво України з НАТО на період 2017-2020 років та шляхи її реалізації;  найважливіші сфери невійськової співпраці між Україною та НАТО; питаня, пов’язані з проведенням всенародного референдуму щодо членства в НАТО; оцінки експертів стану співробітництва між Україною та НАТО тощо у статті І. Беззуб «Громадська думка про  правотворення», №5(130).

Суд у Гаазі: юридична площина українсько-російських відносин

Суд у Гаазі: юридична площина українсько-російських відносин

Міжнародний суд ООН у Гаазі 6–9 березня провів перші слухання за позовом України до Росії про порушення конвенцій ООН про протидію фінансуванню тероризму і про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Про деталі судового процесу у Міжнародному суді ООН читайте в аналітичному огляді Т. Гранчак «Правові аспекти українсько-російського протистояння» в № 17 «Резонансу» (с. 3 - 8).

Дослідницький університет нового типу

Дослідницький університет нового типу

В Україні реалізується пілотний проект дослідницького університету нового типу – Київського академічного університету. Створення університету триває в межах реформування діяльності НАН України, зокрема посилення інтеграції вітчизняної академічної науки з освітньою сферою. Докладніше читайте у випуску інформаційно-аналітичного бюлетеня «Шляхи розвитку української науки» № 2 (с. 34–37).