Закон України «Про валюту та валютні операції»

Закон України «Про валюту та валютні операції»

Законодавство

7 лютого введено у дію новий Закон України «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 р., який набрав чинності 7 липня 2018 р. Профільні експерти розглядають цей Закон як першу спробу кардинально спростити національне валютне регулювання, забезпечити вільне проведення валютних операцій на території України між резидентами і нерезидентами. У цьому сенсі даний Закон має дійсно революційний характер. Є надія, що деякі положення нового Закону про валюту повинні запрацювати відразу. Адже громадянське суспільство України, слід зазначити, вже відчуває певну втому від повільного руху реформ, зокрема, у фінансовій сфері. Проте будь-який добре обміркований і підготовлений крок вперед поступово наближує суспільство до кінцевої мети – успішної інтеграції у європейську спільноту. Детальніше у публікації О. Ауліна «Громадська думка про правотворення», 2019, №4 (168).

Детінізації працевлаштування в Україні

Детінізації працевлаштування в Україні

Соціальна сфераv

У 2019 р. в Україні вкотре активізувалася проблема реалізації права громадян на працю. Зокрема йдеться про законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників та протидії застосуванню незадекларованої праці», який викликав дискусію у суспільстві. Підсумовуючи аналіз громадської думки щодо останніх новацій у сфері регламентації трудових відносин, слід зазначити, що законодавці і урядовці мають спрямувати зусилля насамперед на консолідацію загальних інтересів бізнесу, держави і громадян. Докладніше про мету, новації,  позитивні й негативні риси закону; поняття трудові відносини, їх детінізацію і покращення ситуації зі сплатою податків; оцінка документу експертів у статті С. Закірової «Громадська думка про правотворення», 2019, №5(170).

Директива Європарламенту щодо захисту авторських прав

Директива Європарламенту щодо захисту авторських прав

Авторське право

Нещодавно представники Ради ЄС, Єврокомісії, а також Європарламенту підтримали реформу авторського права у Євросоюзі, а саме Директиву про зміни у сфері захисту авторського права. Проте деякі зміни наразі викликають жваве обговорення у громадськості. Зрозуміло, що практичним кроком у цьому напрямі мають стати обґрунтовані законодавчі рішення парламентарів стосовно відповідних змін до інших законопроектів щодо захисту авторських прав. І коли ці зміни до національного законодавства стосовно інтелектуальної власності буде адаптовано до європейських норм і стандартів та імплементовано до положень Угоди про Асоціацію з ЄС, лише тоді можна буде сподіватися на успішне практичне втілення на практиці даного проекту в Україні. Розлогіше про авторсько-правовий захист у матеріалі О. Кривецького «Громадська думка про правотворення», 2019, №5(170).

Реформування системи надання соціальних послуг в Україні

Реформування системи надання соціальних послуг в Україні

Соціальна політика

Сьогодні виникає об’єктивна необхідність правового регулювання питань, пов’язаних зі створенням ефективної системи соціального захисту в країні, оскільки подальше зволікання з реальною модернізацією цієї системи в нашій державі вочевидь становить загрозу для її майбутнього розвитку. 17 січня 2019 р. ВР ухвалила чергову редакцію Закону України «Про соціальні послуги». Розлогіше про Закон; нормативно–правову базу щодо реформування цієї сфери; фінансові питання; зарубіжний досвід у матеріалі Т. Миськевич «Громадська думка про правотворення», 2019, №4(168).

Конституційні зміни в пропозиціях кандидатів у президенти України

Конституційні зміни в пропозиціях кандидатів  у президенти України

 Конституційний процес

Про необхідність змін до Конституції говорили більшість кандидатів у президенти. Втім основою демократії є процедура внесення змін до Основного закону, яка чітко виписана в ньому. Як зробити так, щоб конституційні постулати не були просто записами на папері, знає кожен: неухильно їх виконувати. Докладніше про те, якими бачили зміни до Конституції кандидати в президенти у статті В. Бондаренко «Громадська думка про правотворення», 2019, №4 (168).