Електронний договір в е-коммерції

Електронний договір в е-коммерції

Нині віртуальне життя охопило не лише сфери соціального спілкування, а й значно полегшило процедури набуття певних матеріальних благ. Проте, коли правовідносини виходять за межі домовленостей, то виникає потреба у правовому механізмі примусового повернення до вже досягнутих. Виникає конфлікт, до вирішення якого може долучитися, наприклад, суд. Отже, враховуючи відставання законодавця від прогресу у галузі інтернет-технологій,  аналізується електронний договір на предмет його правового існування. Як висновок слід зазначити: він відбувся. Юридично вже існує, хоча зрозуміло, що до повноцінного та досконалого юридичного інструменту йому ще треба пройти шлях юридичного застосування. Докладніше  про «Закон про електронну комерцію»; електронний договір; термінологію; укладення та підписання, фіксацію факту укладення електронного договору та його умов; статус електронних документів у матеріалі тощо О. Єфімова «Громадська думка правотворення», №3(128).

Новий закон для військових контрактників

Новий закон для військових контрактниківПрезидент України П. Порошенко підписав Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби". За його словами, реалізація закону дозволить нормувати деякі питання, пов'язані з прийняттям громадян на військову службу. Зокрема, дасть можливість військовослужбовцям-контрактіникам в особливий період, за бажанням або продовжити її за новим контрактом, або звільнитися з військової служби. Ці зміни дозволять якісно спрогнозувати розвиток кадрової ситуації у ЗСУ, вжити заходи щодо її поліпшення. Втім, даний закон має ще пройти перевірку часом, адже країна перебуває у особливих умовах проведення АТО, практично - за умов війни. Тому лишається сподіватися, що дані зміни до певних законодавчих актів таки стануть надійною запорукою ефективного забезпечення проходження військової служби. Питання впорядкування проходження військової служби в особливий період шляхом заміни контрактів; підвищення призовного віку; певні принципи комплектації ЗСУ детальніше у статті О.Кривецького «Громадська думка про правотворення», №3(128).

Реформування вітчизняної пенсійної системи

Реформування вітчизняної пенсійної системи

Пенсійне забезпечення займає важливе місце в соціально-економічному розвитку держави та слугує індикатором рівня життя і добробуту  населення. В Україні система обов’язкового пенсійного страхування є багатофункціональним організмом, який працює під керівництвом Пенсійного фонду України – інституції, що є складовою частиною бюджетно-фінансової системи. Оскільки діюча вітчизняна солідарна система пенсійного страхування стала малоефективною та соціально несправедливою, 14 вересня 2016 року КМУ  схвалив Стратегію модернізації та розвитку ПФУ на період до 2020 року, де визначено основні напрямки та завдання реформування пенсійної системи. Залишається сподіватися, що її не спіткатиме доля більшості попередніх реформ. Докладніше про нормативно-законодавчі акти; вимоги МВФ щодо проведення пенсійної реформи; основу реформи; джерела пенсійного забезпечення; зарубіжний досвід реформування пенсійної системи; коментарі експертів з цього приводу у статті Т.Миськевич «Громадська думка про правотворення», №3(128).

Ч.2. Українські реалії проблеми реституції

Ч.2. Українські реалії проблеми реституції

 

Продовження теми щодо реституції. Як зазначалося у попередньому матеріалі, прямого повернення майна колишнім власникам європейське законодавство не вимагає, втім національне правове поле України має містити можливості до запровадження інструменту реституції. Слід чітко визнати, що Україні не вдасться взагалі уникнути реституції, тож суспільство має добре знати і розуміти її сутність. Адже, актуальність реституційної проблеми з часом може стати ще більшою, ніж сьогодні. Тому важливими завданнями підготовки і влади, і суспільства до загального вирішення проблеми реституції мають стати всебічна інформованість суспільства про сутність, процесуальні характеристики і перспективи реституції; належна підготовка кадрів тощо. Докладніше про нинішню ситуацію з проблем реституції між Україною та Польщею; можливі форми проведення реституції та два принципові підходи до вирішення реституційної проблеми повернення майна; Угоду про асоціацію між Україною та ЄС й інші нормативно-правові акти; коментарі експертів з цього приводу у матеріалі С.Закірової «Громадська думка про правотворення», №1(126).

Закон про мирні зібрання

Закон про мирні зібрання

З метою розширення прав мітингувальників у ВР було зареєстровано законопроект №3587 «Про гарантії свободи мирних зібрань», спрямований на регулювання даних зібрань та проект закону №3587-1. Венеціанська комісія загалом позитивно оцінила обидва документи, і зауважила: більшість положень даних законопроектів відповідають міжнародним стандартам і враховують раніше надані рекомендації. Зокрема, гармонізувати запропоновані підстави для обмеження/заборони зібрань з положеннями Конституції та взагалі виключити всі норми, що їх передбачають. Зрозуміло, вищезгаданий закон  необхідний, проте його потрібно доопрацювати. Адже, намагаючись розширити права мітингувальників, нардепи, разом з тим, залишають місце для обмежень, що можуть мати непередбачувані наслідки. Докладніше про «позитив» та «негатив» документів; поради і застереження вітчизняних фахівців; думки експертів у матеріалі О. Кривецького «Громадська думка про правотворення», №1(126).