Визнання Росією «паспортів» ОРЛДО

Визнання Росією «паспортів» ОРЛДО

Йдеться про указ В. Путіна «Про визнання в Російській Федерації документів та реєстраційних знаків транспортних засобів, виданих громадянам України та особам без громадянства, що постійно проживають на територіях окремих районів Донецької та Луганської областей України», котрий можна розглядатияк російський політичний шантаж. Враховуючи, що в заявах  високопосадовців РФ, так чи інакше  наголошується на «гуманітарній» направленості цього кроку, Україні в подальшому не варто чекати зміни акцентів з боку Росії.Адже її риторика за часи окупації Криму та Донбасу суттєво не змінюється. Факт визнання РФ «документів» виданих у самопроголошених республіках в експертному середовищі обговорюється досить широко. Оцінюють його в переважній більшості випадків як фактор дестабілізації загальної ситуації на неконтрольованих Україною територіях. Розлогіше реакція зарубіжних і українських політиків на факт визнання Росією документів самопроголошених республік та думки з цього приводу експертів і журналістів у публікації С. Полтавця «Громадська думка про правотворення», №5 (130).

Мовний закон

Мовний закон

З початком незалежності України, питання державної мови неодноразово обговорювалося у ВРУ та було внесено низку змін у законодавство, проте, мовне питання для тогочасної політики мало маніпулятивний характер. Зокрема, скандальний Закон «Про засади державної мовної політики»(Ківалова-Колесніченко), який викликав масові невдоволення. Наразі, зареєстровано 3 законопроекти про мову, які передбачають майже повну українізацію теле-радіо ефіру, преси, книговидання, кінематографа та реклами. Втім, мовний закон є реальною необхідністю, хоча є велика ймовірність того, що жоден із 3-х законів не приймуть, і тоді залишиться закон Колесніченка-Ківалова, який нівелюватиме й надалі значення української мови та обов’язковість її застосування в окремих сферах життя. Детальний аналіз цих законів; думки та оцінки  експертів з цього приводу; досвід зарубіжних країн щодо впровадження мовних законів у  матеріалі Т. Полтавець «Громадська думка про правотворення», №5(130).

Зарубіжний досвід легалізації вогнепальної зброї

Зарубіжний досвід легалізації вогнепальної зброї

Основним суб’єктом, який регулює законодавство держав щодо  володіння та незаконного розповсюдження вогнепальної зброї у світі є ООН. Аналіз зарубіжного досвіду легалізації вогнепальної зброї, оцінка його соціально-економічних наслідків у разі запровадження на території України, не дають можливості точно  встановити, чи існує залежність між дозволом вільного володіння зброєю та рівнем злочинності. Проте, з високим рівнем достовірності можна говорити, що узаконення права володіння зброєю дисциплінують суспільство, владу та полегшує систему контролю за її обігом; єдиного правового закріплення обігу зброї на міжнародному рівні не існує; єдності поглядів серед міжнародної спільноти та і в самій Україні не спостерігається із-за наявності впливових професійних «збройових лобі», які не зацікавлені в остаточному і принциповому вирішенні проблеми. Детальніше про українське законодавство та міжнародні документи з цього питання;  світовий досвід; всі за і проти легалізації вогнепальної зброї; думки експертів щодо цієї проблеми у статті О.Бусол «Громадська думка», №5(130).

Україна – НАТО: стан та перспективи взаємовідносин

Україна – НАТО: стан та перспективи взаємовідносин

Виходячи з довгострокової мети приєднання до загальноєвропейської системи колективної безпеки, Україна вибудовує нові підходи до забезпечення національної безпеки. Отже, у нинішніх умовах відносини України та НАТО відіграють важливу роль в забезпеченні обороноздатності України. Подальший рух України до повної взаємосумісності з Альянсом виглядає безальтернативним в умовах міжнародної та регіональної безпекової обстановки, що склалась на цей час. На думку переважної більшості українців, саме вступ до НАТО гарантуватиме нам безпеку, адже це не лише військова, а й військово-технічна та інша підтримка країни з боку Альянсу. Про Концепцію вдосконалення інформування громадськості про співробітництво України з НАТО на період 2017-2020 років та шляхи її реалізації;  найважливіші сфери невійськової співпраці між Україною та НАТО; питаня, пов’язані з проведенням всенародного референдуму щодо членства в НАТО; оцінки експертів стану співробітництва між Україною та НАТО тощо у статті І. Беззуб «Громадська думка про  правотворення», №5(130).

Позапланові податкові перевірки

Позапланові податкові перевірки

Наприкінці 2016 року ВРУ продовжила дію мораторію на проведення перевірок органами державного нагляду та контролю на 2017 р., що дає змогу урядовцям декларувати послаблення тиску на бізнес. Так з 1 січня 2017 р. набув чинності Закон України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Однак його дія не стосується Державної фіскальної служби. Тому, останнім часом досить поширеною стала практика проведення податкових перевірок у межах кримінального провадження. Вирішення цієї проблеми вбачається в успішному проведенні судової реформи і оновленні суддівського складу. Маємо надію, що нові судді не будуть використовувати свої повноваження з метою здійснення тиску на платників податків. Про нормативне забезпечення позапланових податкових перевірок, порядок і правила їх проведення; думки експертів з цього приводу у статті О. Кривецького «Громадська думка про правотворення», №4 (129).