Зміни нормативно-правової бази у сфері вдосконалення правового статусу і соціального становища внутрішньо переміщених осіб в Україні

Серед багатьох проблем сучасного українського суспільства вже четвертий рік поспіль вкрай актуальною залишається невирішеність питань захисту прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Воєнний конфлікт на Сході України триває вже майже чотири роки і все ще далекий від завершення, а відтак вирішення проблем майже 1,5 млн. вимушених переселенців не перестають виступати нагальним завданням і влади, і громадянського суспільства, і нарешті самих ВПО.

Морська доктрина України

Морська доктрина України

Безпека

28 грудня 2018 р. набрала чинності постанова КМУ «Про внесення змін до Морської доктрини України на період до 2035 року». Таким чином, Україна через національну морську політику повинна забезпечити досягнення національних інтересів в прибережній зоні, у внутрішніх морських водах, територіальному морі, у виключній економічній зоні, на континентальному шельфі України та у відкритому морі. Сьогодні морська політика України потребує системної єдності, яка б охопила всі сфери морської діяльності. Докладніше про нову морську доктрину, основні принципи реалізації державної морської політики тощо у матеріалі І. Беззуб «Громадська думка про правотворення», 2019, №1 (166).

Юридичні підсумки 2018 року та очікування від 2019 року для внутрішньо переміщених осіб в Україні

Юридичні підсумки 2018 року та очікування від 2019 року для внутрішньо переміщених осіб в Україні

Проблеми ВПО

На жаль, 2018 рік, так і не став для українських внутрішньо переміщених осіб довгоочікуваним початком рішучих змін. Тому, враховуючи експертну думку щодо досягнень і недоліків у процесі захисту та реалізації прав ВПО в Україні протягом 2018 року і планів на 2019, то це питання є важливим тестом здатності українського КМ реалізовувати систему соціальної справедливості в державі. Детальніше про результати парламентських слухань «Стан забезпечення реалізації прав внутрішньо переміщених осіб в Україні»; перемоги та поразки; проблеми пов’язані із соціальними і пенсійними виплатами; відсутність повноцінного виборчого права переселенців ряд інших актуальних питань тощо  у статті С. Закірової «Громадська думка про правотворення», 2019, №1 (166).

Регулювання проблеми булінгу на законодавчому рівні: перші кроки України та світовий досвід

Регулювання проблеми булінгу на законодавчому рівні: перші кроки України та  світовий досвід

Проблема булінгу

18 грудня 2018 р. ВР прийняла Закон України  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу». В експертних колах документ отримав діаметрально протилежні оцінки. Українські правознавці відзначають важливість самого факту його прийняття, вказуючи, разом з цим, на ряд негативних нюансів. Отже, створення дієвого правового механізму протидії явищу булінгу вимагає врахування зарубіжного досвіду. А зарубіжна практика демонструє, що ефективне запобігання проявам булінгу в школах вимагає злагодженої організації як внутрішньосистемної, так і міжвідомчої взаємодії, в основі якої лежить чітка законодавча та нормативна база. Докладніше у публікації Т. Миськевич «Громадська думка про правотворення», 2019, №1 (166).

Протидія пропаганді та дезінформації напередодні виборів до Європейського парламенту

Протидія пропаганді та дезінформації напередодні виборів до Європейського парламенту

Інформаційна безпека

21 січня 2019 р. у Брюсселі Рада ЄС на рівні міністрів закордонних справ обговорила реалізацію плану дій проти дезінформації, який був представлений як пріоритетний на тлі виборів до Європарламенту. Порушувались такі питання, як зовнішні аспекти плану дій проти дезінформації, поліпшення ідентифікації джерел дезінформації, посилення відповідних ресурсів ЄС, обмін досвідом між країнами-членами ЄС та його інституціями, а також можливості спільно протистояти дезінформаційній кампанії.  2019 рік буде визначальним як для ЄС так і для України, де весною та восени обиратимуть і Президента, і ВР. Тому питання забезпечення захищеності виборчих процесів від ворожих впливів є важливими для України так само, як і  європейський досвід у цій сфері. Докладніше про це у статті І.Беззуб «Громадська думка про правотворення», 2019, №2 (167).