Черговий виток у процесі вирішення мовного питання

За роки новітньої історії України навколо мовного питання було зламано чимало списів, написано безліч наукових і публіцистичних праць, зароблено чимало політичних капіталів, але остаточної крапки досі не поставлено.

Детальніше про спроби врегулювання мовного питання читайте в аналітичному огляді А. Потіхи „Чергова спроба зміни мовного законодавства” в № 11 „Резонансу” (с. 4 - 10).

Україна: еволюція геополітичних настроїв

Глобальні та регіональні соціально-економічні трансформації, зіткнення геополітичних концепцій, демографічні, міграційні та інші процеси зумовлюють серйозні зрушення у міжнародних відносинах. На тлі зазначених загальних тенденцій цілком очікуваними є і еволюція відносин України зі світом, своїми сусідами та союзниками.

Детальніше про місце України в сучасній геополітиці дізнавайтеся з аналітичного огляду М. Закірова «Україна у мінливому світі Європи» в № 10 «Резонансу» (с. 3 – 8).

Українське питання на зимовій сесії ПАРЄ

З 23 по 27 січня у Страсбурзі відбулася зимова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи, на яку було винесено українське питання. На сесії були присутні депутати від усіх держав-членів ПАРЄ, за винятком РФ, яка була позбавлена права голосу в ПАРЄ після анексії Криму та початку військових дій на Донбасі.

Детальніше про результати зимової сесії ПАРЄ для України читайте в аналітичному огляді Н. Тарасенко „Зимова сесія ПАРЄ: проукраїнська резолюція всупереч «російському лобі»” в № 8 „Резонансу” (с. 4 - 11).

Рік, що минув, був дуже складним для України, проте, ознаменувався і окремими досягненнями, зокрема і в процесі реалізації реформ. Успішне проведення яких є вагомим фактором у процесі євроінтеграції. У короткостроковій перспективі головними пріоритетами для нашої держави залишається отримання безвізового режиму з ЄС та ратифікація Угоди про асоціацію Україна – ЄС.

Про деталі процесу ратифікації Угоди про асоціацію читайте в аналітичному огляді М Дем’яненка „Угода про асоціацію між Україною та ЄС: стан та перспективи” в № 7 „Резонансу” (с. 4 - 9).

Інтерес до України: згасання чи «затишшя»?

 

Питання про те, як сприймають Україну в світі, актуалізувалося після перемоги Д. Трампа на президентських виборах в США. Сьогодні багато говорять про те, що нині наша країна стає розмінною монетою в процесі анонсованого «перезавантаження» у відносинах США - РФ.

Детальніше про основні тенденції українського питання у світі дізнавайтеся з аналітичного огляду О. Ворошилова «Украинский вопрос: тенденции и оценки экспертов» в № 6 «Резонансу» (с. 3 – 8).

Причини та наслідки загострення ситуації на Донбасі

 

Ескалація, яка відбулася наприкінці січня на Сході України, сколихнула інформаційний простір та призвела до збільшення жертв, не лиші по обидві сторони конфлікту, а й серед мирного населення. Разом з цим активізувалася і світова спільнота, яка одразу ж закликала сторони конфлікту до припинення вогню.

Детальніше про причини ескалації, можливі наслідки та реакцію світової спільноти дізнавайтеся з аналітичного огляду М. Дем’яненко «Ескалація конфлікту на Донбасі: причини, прогнози, реакція світу» в № 9 «Резонансу» (с. 3 – 14).

20 січня відбулася інавгурація Д. Трампа на пост президента США. Світ сприйняв цю подію з певним острахом, оскільки непередбачуваність новообраного президента, яку він неодноразово довів, фактично унеможливлює прогнозування його політики та робить нечіткими контури зовнішньополітичного курсу нової адміністрації, що примушує нервувати як союзників, так і противників США.

Детальніше про зовнішньополітичний курс адміністрації Д. Трампа читайте в аналітичному огляді Н. Тарасенко „Дональд Трамп вступив на посаду президента США: чого чекати Україні?” в № 5 „Резонансу” (с. 2 - 16).

Форум в Давосі та українське питання

17–20 січня у швейцарському Давосі під гаслом «Чуйне і відповідальне лідерство» відбувся черговий Всесвітній економічний форум (ВЕФ), який, за результатами аналізу повідомлень у ЗМІ, супроводжувався неофіційним флешмобом «Хто ще не їде в Давос?» та інтригою стосовно того, хто візьме участь у традиційному ланчі В. Пінчука.

Детальніше про цьогорічний форум в Давосі та українські акценти читайте в аналітичному огляді Т. Гранчак „«Чуйне і відповідальне лідерство»: глобальні та українські акценти Всесвітнього економічного форуму в Давосі” в № 4 „Резонансу” (с. 4 - 9).

Візит сенаторів США до України: чого очікувати?

 

Напередодні нового року в ході поїздки по країнах Східної Європи до України завітала делегація американських сенаторів на чолі з Д. Маккейном. Під час візиту в Україну 30-31 грудня 2016 г. сенатори вивчили ситуацію в країні, зустрілися з керівниками країни, політичних сил, а також відвідали зону АТО.

Про деталі візиту, а також можливі його наслідки для України читайте в аналітичному огляді О. Ворошилова „Визит в Украину делегации сенаторов США: мнения экспертов” в № 3 „Резонансу” (с. 3 - 7).

2016 рік в Україні був відносно стабільним у політичному плані. Незважаючи на заяви, про можливі дострокові парламентські вибори, Верховна Рада України, продемонструвала свою дієздатність. Разом з тим уряд України зазнав значних трансформацій, що відобразилося на його діяльності.

Детальніше про підсумки роботи уряду України у 2016 році та його перспективи у 2017 році читайте в аналітичному огляді М. Дем’яненка «Підсумки діяльності уряду України за 2016 рік в оцінках експертів і ЗМІ» в № 1 «Резонансу» (с. 3 - 10).

В останні дні минулого року інформаційний простір збурила резонансна публікація в американському виданні The Wall Street Journal українського бізнесмена В. Пінчука. В опублікованій статті автор пропонує піти на «болісні компроміси» з Росією. Зокрема, з метою встановлення миру і деокупаціі Донбасу, а також відновлення економічних відносин із РФ.

Детальніше, про «компромісні» пропозиції В. Пінчука читайте в аналітичному огляді М. Уралов «”Болісні компроміси” В. Пінчука в оцінках експертів» в № 2 «Резонансу» (с. 7 - 15).

Постать Н. Савченко перебуває у центрі уваги вже кілька років. У травні 2016 р. Н. Савченко була людиною з найбільшим репутаційним капіталом. Соціологи заміряли її президентський рейтинг, експерти оцінювали політичні перспективи. Після повернення в Україну її почали критикувати за заяви, що лунають в унісон російській позиції та суперечать національним інтересам.

Детальніше про еволюцію Н. Савченко на політичній арені України читайте в аналітичному огляді Н. Тарасенко „Надія Савченко: еволюція політичного образу” в № 68 „Резонансу” (с. 4 - 18).

12 грудня 2016 року відбувся офіційний візит Президента Литовської Республіки Д. Грібаускайте до України. Програмою візиту було передбачено ряд заходів на відзначення річниці встановлення дипломатичних відносин, проведення переговорів і участь президентів України й Литви у ІІ Українсько-литовському економічному форумі.

Про деталі візиту та перспективи українсько-литовського співробітництва  читайте в аналітичному огляді М. Закірова „Підсумки візиту Президента Литовської Республіки Д. Грібаускайте” в № 67 „Резонансу” (с. 3 - 8).

Чи стане Аграрна партія України вагомим гравцем українського політикуму?

Аграрна партія України була заснована 5 грудня 1996 р. і є однією з найстаріших політичних партій в країні. За свою 20-річну історію ця політична сила зазнала значних трансформацій, унаслідок яких Аграрну партію України довелося створювати майже знову.

Детальніше про сучасний стан та перспективи Аграрної партії України читайте в аналітичному огляді Н. Тарасенко „Аграрна партія України: політичне позиціонування та перспективи в оцінках експертів” в № 66 „Резонансу” (с. 5 - 14).

Україна та міжнародні організації: особливості співпраці

Важливим напрямом цілеспрямованої зовнішньополітичної діяльності української влади протягом декількох останніх років є поглиблення відносин з західними міжнародними інституціями, зокрема з НАТО та ЄС. У цьому напрямі активно та злагоджено діє уряд, парламент і Президент України.

Детальніше про перспективи України в контексті співпраці з міжнародними інституціями, читайте в аналітичному огляді А. Потіхи „Перспективи поглиблення міжнародної співпраці України” в № 65 „Резонансу” (с. 3 - 10).

Інформація про підготовку масових акцій протесту в Україні поширювалася в медіа-просторі вже давно, створюючи певні очікування та напруження в суспільстві, тим більше що приводів для незадоволення владою більше ніж достатньо.

Детальніше про особливості зростання протестної активності в Україні читайте в аналітичному огляді Н. Тарасенко „Акції протесту в Україні: причини й перспективи в оцінках експертів” в № 64 „Резонансу” (с. 4 - 16).

Що чекає на Україну після приходу до влади Д. Трампа?

Зовнішні відносини

У США відбулися вибори президента. За оцінками експертів, виборча кампанія вирізнялася надзвичайним напруженням і певною мірою привела до неочікуваного результату. Обрання відомого бізнесмена-мільярдера Д. Трампа президентом США стало певною несподіванкою для багатьох політиків і експертів не лише в Україні, а й за її межами.

Детальніше про очікування від діяльності Д. Трампа на посаді Президента США читайте в аналітичному огляді А. Потіхи „Українське питання на тлі обрання нового президента США” в № 63 „Резонансу” (с. 4 - 11).

Профспілки у сучасній Україні є розрізненими та навіть конкуруючими між собою організаціями, офіційна частина яких в особі ФПУ тяжіє до встановлення субординаційних відносин з державою у питаннях захисту прав трудящих, інша частина – так звані вільні профспілки на чолі з КВПУ – намагаються декларувати та реалізовувати принцип незалежності від влади та пріоритетність інтересів найманих працівників.

Детальніше про особливості діяльності профспілок в Україні читайте в аналітичному огляді Н. Тарасенко „Профспілки в Україні як чинник соціально-політичного розвитку: історичний досвід, сучасний стан і перспективи” в № 62 „Резонансу” (с. 5 - 15).

Зустріч «нормандської четвірки» в Берліні: чи буде прогрес?

Черговим етапом на шляху до деескалації конфлікту на Донбасі стали переговори «нормандської четвірки» - зустріч президентів Франції, України, Росії та канцлера Німеччини в Берліні. Під час переговорів лідери країн «нормандського формату» домовилися про підготовку главами зовнішньополітичних відомств «дорожньої карти» щодо імплементації мінських угод, яку потім підпишуть глави держав.

Про деталі зустрічі «нормандської четвірки»  дізнавайтеся з аналітичного огляду Ю. Якименка  «На пути к имплементации минских соглашений» в № 61 «Резонансу» (с. 3 ‑ 9).

«Азов» іде в політику

 Партійна позиція

14 жовтня 2016 р. в Україні з’явилася нова політична партія – «Національний корпус». Цього дня в Києві відбувся установчий з’їзд партії, на якому, зокрема, було прийнято її статут і програму. Основу новоствореної політичної сили становлять члени громадської організації «Цивільний корпус “Азов”».

Детальніше про політичне майбутнє новоствореної політичної сили читайте в аналітичному огляді М. Дем’яненка „Партія «Національний корпус» – новий гравець української політики” в № 60 „Резонансу” (с. 3 - 10).