На відзначення Міжнародного дня рідної мови в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відбувся круглий стіл «Мова і культура»

На відзначення Міжнародного дня рідної мови в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відбувся круглий стіл «Мова і культура», організований бібліотекою спільно з Українським мовно-інформаційним фондом НАН України.

У заході взяли участь: Олексій Онищенко, заступник голови Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік НАН України; Максим Стріха, заступник міністра освіти і науки України; Володимир Попик, генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, д-р іст. наук; керівники та провідні вчені наукових установ НАН України, викладачі та студенти вищих навчальних закладів, журналісти.

Із вітальним словом до учасників круглого столу звернувся академік Олексій Онищенко. Наголошуючи на особливому значенні української мови для інтелектуального зростання нації на сучасному етапі, він, зокрема, підкреслив: «У нас чудова національна мова. Ми маємо вболівати за її чистоту, оберігати її, адже турбота про рідну мову – органічний прояв істинного патріотизму».

Володимир Попик зачитав привітання учасникам круглого столу від Бориса Патона, президента НАН України, та Лілії Гріневич, народного депутата України, голови Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти.

Максим Стріха зазначив, що українська мова завжди була маркером, який відрізняв нас від народів-сусідів. Утім, донедавна вона мало виконувала свої статутні функції. Нині ж в умовах в умовах демократичного піднесення ситуація з українською мовою змінюється. «Українська мова разом з мовами національних меншин, що проживають в нашій країні, стала мовою боротьби за свободу», – наголосив Максим Стріха. Він також зауважив, що «… українська мова сьогодні домінує в сфері управління, освіти, культури, втім майже відсутня в бізнесі, шоу-бізнесі, телевізійному та радіопросторі…». На думку заступника міністра освіти і науки, вирішення потребують і такі проблеми, як: розвиток наукової української мови (у т.ч. термінології) та правопису, популяризація української мови в науково-популярній літературі тощо.

Сьогодні, в умовах остаточного утвердження самостійності держави, підкреслив у своєму виступі Володимир Попик,  одним з першочергових завдань її інформаційної безпеки є  «…розбудова українського віртуального інформаційного простору, зокрема україномовних електронних інформаційних ресурсів, які сьогодні набувають все більшого значення передусім як вагомий засіб протидії інформаційним впливам». У цьому контексті Володимир Попик розповів про роботу науковців НБУВ з формування фундаментальної електронної бібліотеки «Україніка», основою якої є повні бази бібліографії української книги, і висловив переконання в тому, що «представлення "Україніки" в Інтернеті матиме значний суспільний резонанс, оскільки веб-портал НБУВ відвідують щодоби десятки тисяч користувачів, як українських, так і зарубіжних».

Анатолій Загнідко, завідувач відділу інформатики Українського мовно-інформаційного фонду, член-кореспондент НАН України, у своєму виступі зупинився на проблемах технологічного статусу української мови, створення національної термінологічної системи, організації роботи з лінгвістичного забезпечення. Проаналізувавши основні результати розбудови української лінгвістичної системи в мережі Інтернет і розробку нової мережевої версії цифрової бібліотеки Українського мовно-інформаційного фонду, як складової Українського лінгвістичного корпусу, Анатолій Загнідко підсумував: «Зараз склалися сприятливі умови для створення повної гами національних комп’ютерних засобів лінгвістичного забезпечення та інформаційних систем на рівні кращих світових зразків».

Питанням захисту української мови присвятила свій виступ Ніна Клименко, професор кафедри елліністики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член-кореспондент НАН України. Мовознавець наголосила на тому, що нові умови життя країни потребують нових засобів захисту мови. «Сьогодні нам потрібні нові підручники, навчальні посібники, програми та ігри для дітей. Тільки так ми зможемо подолати проблему безпеки української мови», – зауважила Ніна Клименко. Доповідач також торкнулась питань формування культурно-історичного вітчизняного інформаційного ресурсу та презентувала колективну монографію «Неперервна філологія: класичні, візантологічні та неоелліністичні студії в Україні ХХ століття», видання вибраних праць мовознавців Андрія Олександровича Білецького  та Тетяни Миколаївни Чернишової.

Продовжуючи тему формування вітчизняного культурно-історичного інформаційного ресурсу Євгенія Карпіловська, провідний співробітник відділу структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України, д-р філолог. наук, зауважила, що в працях, написаних українськими мовознавцями в різні часи, є багато актуальних ідей, концепцій і думок. Водночас потрібно більше дбати й про збереження спадщини науковців – наших сучасників. Позитивним прикладом, за словами Євгенії Карпіловської, у цьому контексті можна вважати видання Інституту української мови НАН України «Н.Ф. Клименко. Вибрані праці» (К., 2014), що містить праці видатного мовознавця з лексики, словотвору, фразеології, граматики, лінгвістики за 50 років її наукової діяльності.

Олександр Тараненко, заступник головного редактора журналу «Мовознавство», д-р філолог. наук, професор виніс на обговорення проблему розвитку сучасної лексикографії. Зокрема він висловив думку про те, що «… за жанровим і тематичним охопленням українська лексикографія вийшла вперед у порівнянні з минулими роками, однак якість лексикографії погіршилась». Олександр Тараненко пояснив таку ситуацію тим, що багато енциклопедій нині виходять друком у комерційних видавництвах, які в гонитві за прибутком не переймаються якістю змістового наповнення. Вирішення цієї проблеми доповідач вбачає в активній роботі науковців щодо укладання етимологічних, топонімічних і фразеологічних словників, а також у створенні зведеного словника українських народних говорів.

Під час круглого столу «Мова і культура» було також презентовано комплексний науковий доробок фахівців Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського на відзначення Року Тараса Шевченка.

Так, Ірина Войченко, наук. співробітник відділу національної бібліографії НБУВ представила фундаментальне наукове видання «Тарас Григорович Шевченко: бібліографія видань творів, 1840–2014», яке містить бібліографічні відомості про видання творів Т. Шевченка мовою оригіналу та 66-ма мовами народів світу. Не менший інтерес для всіх, хто шанує національні цінності, мову, культуру та постать Тараса Шевченка представляє науково-бібліографічний покажчик «"Кобзар" Т.Г. Шевченка у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського», укладений за результатами багаторічного дослідження унікальної колекції кобзаріани.

Із Меморіальною електронною колекцією «Т.Г. Шевченко» ознайомила учасників круглого столу Катерина Лобузіна, завідувач відділу програмно-технологічного забезпечення НБУВ, д-р наук із соціальних комунікацій. Вона повідомила, що колекція об’єднує бібліографічні бази даних, біографічні матеріали, електронні виставки, присвячені життю і творчості Кобзаря, галереї музеїв, пам’ятників і меморіальних дощок, фото-і відеоматеріали, інтернет-ресурси, повні тексти книжок з фондів Інституту рукопису НБУВ, відділу стародруків і рідкісних видань, відділу зарубіжної україніки, відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства НБУВ.

Тетяна Гранчак, завідувач відділу політологічного аналізу СІАЗ НБУВ, д-р наук із соціальних комунікацій, присвятила свій виступ меморіальному образу Тараса Шевченка як символу української ідентичності в умовах сучасної суспільно-політичної кризи в Україні. Проаналізувавши багато прикладів активного звернення «майданного» соціуму до образу поета та його творчості (цитування, читання творів поета учасниками Майдану, поява графіті із зображенням Кобзаря, поширення зображень Т. Шевченка в соціальних мережах тощо), Тетяна Гранчак дійшла висновку, що поряд з образами Шевченка-поета і Шевченка-ідеолога Майдану «… у діях учасників Майдану, в сукупності вчинків окремих особистостей, об’єднаних спільним прагненням до перемоги ідеалів національної свободи, вибудувався ще один образ Шевченка як уособлення українського народу».

Гліб Юхимець, завідувач відділу образотворчих мистецтв Інституту книгознавства НБУВ, канд. мистецтвознавства, презентував електронну колекцію українського плаката ХХ–ХХІ ст. з фондів НБУВ. Він зазначив, що тематичний спектр плакатів, що увійшли до електронної колекції українського плаката досить широкий. Це: міжнародний рух молоді, міжнародні відносини, внутрішня політика, кооперація, сільське господарство, тваринництво, фінанси, освіта, армія, піонерія, комсомолія, радянська жінка, здоров’я, свята, конституція та багато ін. Зосередивши увагу присутніх на різноманітних техніках і прийомах, які застосовувалися в різні часи для створення плакатів, Гліб Юхимець між тим зауважив, що сьогодні спостерігаємо відродження мистецтва плаката як особливого історичного явища культурного й суспільного життя. Відтак, перегляд електронної колекції українського плаката на порталі НБУВ сприятиме ознайомленню з творчістю українських художників минулого і сьогодення.

Наталія Марченко, старший науковий співробітник Інституту біографічних досліджень НБУВ, канд.  іст. наук, представила присутнім свою монографію «Володимир Рутківський: тексти долі», присвячену висвітлено основних етапів життя та світогляду видатного українського поета, прозаїка, дитячого письменника, лауреата Національної премії України імені Т. Шевченка. Вона зосередила увагу присутніх на необхідності вивчення і популяризації української дитячої книжки, її авторів. Адже саме таких досліджень у вітчизняному мовознавстві та літературознавстві бракує.

Учасники заходу мали змогу переглянути книжкову виставку «Словникові та енциклопедичні видання України з фондів НБУВ», експозицію словникових, енциклопедичних та монографічних видань Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, ознайомитися із новими культурологічними виданнями Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.

Прес-служба НБУВ

 

Фотоматеріали

 

Вітальний лист учасникам круглого стосу від президента Національної академії наук академіка НАН України Бориса Патона

Вітальний лист учасникам круглого столу від голови Комітету з питань науки і освіти Верховної ради України

Тетяна Гранчак. Тарас Шевченко в соціокультурних вимірах Майдану