Скасування депутатської недоторканностіЛ. Дем’яненко

н.с. ФПУ,

канд. філол. наук

Зняття депутатської недоторканності: плюси та мінуси

 

5 лютого Верховна Рада України підтримала законопроект № 1776 «Про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України і суддів)». Рішення підтримали 365 народних депутатів.

У зареєстрованому проекті закону йдеться про внесення змін до статті 80 Конституції, виключивши абзаци: «Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність» та «Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані».

У цьому законопроекті також йдеться про обмеження недоторканності суддів. Зокрема, в статтю 129 Конституції України вноситься норма, згідно з якою «притягнення суддів до юридичної відповідальності здійснюється на загальних підставах».

Отже, Законопроект направлений на розгляд до Конституційного суду. Скасування депутатської та суддівської недоторканності – це відповідальність перед Майданом. Прийняття цього закону було однією з основних передвиборних обіцянок партій, що увійшли до коаліції. Окрім Конституційного суду законопроект пройде розгляд Венеціанською комісією.

За словами Голови Верховної Ради Володимира Гройсмана: «Я вважаю, що реально (закон про скасування депутатської недоторканності) вступить у вересні 2015 року. Це означає, що у нас всіх, як у народних депутатів України, є час дуже швидко, дуже якісно провести реформи судової системи, і правоохоронної системи, тому що, знаючи про те, що через сім місяців ти втратиш імунітет і ти будеш підданий, все може бути, цій системі правосуддя, то ти зобов’язаний цю систему правосуддя створити такою, щоб вона була адекватною... щоб вона була чесною».

До такої ж думки схиляється і лідер партії «Батьківщини» Юлія Тимошенко. Лідерка заявила з трибуни парламенту про те, що зняття недоторканності має бути «не лише правовим, а моральним кроком», аби представники влади та громадяни були рівними в своїх правах.

Таким чином, потрібно з моральної точки зору, депутатам стати на один рівень з громадянами і відчути, що ми живемо в тій самій системі, в якій живуть вони. Не недоторканність захищала всіх справжніх корупціонерів, а сама система. Тому на даний час ми підійшли до питання скасування недоторканності, розуміючи, що спрацює це лише в комплексі з фундаментальним, глибинним реформуванням судової системи і всієї системи української влади.

У цьому контексті слід відзначити, що не обійшлося і без критики цього законопроекту. Так, член «Радикальної партії» Ігор Мосійчук акцентував увагу на потребі розробки закону про імпічмент Президента. А Голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк висловив підтримку Постанови, проте наголосив на необхідності спрямувати законопроект на аналіз Венеціанської комісії. Представники ж «ОБ» та групи «Економічний розвиток» у притаманній їм популістичній манері заявили, що наразі важливішими є вирішення економічних проблем, а не скасування «імунітетів».

Тому, аналізуючи питання, чи набереться достатня кількість голосів для відміни депутатської недоторканності та хто, ймовірно, буде проти, висловив свою думку український політолог Олександр Палій: «Відмовлятися великим політичним групам депутатів не має сенсу і вони цього робити не будуть, оскільки це зашкодить їх іміджу та позиціям в парламенті. Тому гадаю, що ймовірність того, що за закон буде проголосовано більшістю, велика. Звісно, будуть і противники цього рішення. Якраз проти будуть «Опозиційний блок» та мажоритарники. Будуть оскарження, дискусії, але вони нічого не вирішать. Голосів вистачить і без них», – пояснює політолог.

Водночас, політичний експерт Олексій Голобуцький наголошує на тому, що можна трохи прибрати недоторканності, але додати депутатам більше повноважень. Наприклад, надати їм можливість заходити в будь-яке приміщення будь-якого офісу без проблем.

Олексій Голобуцький переконаний, що БПП і надалі виступатиме за скасування депутатської недоторканності, але вважає, що у них не вистачить голосів, щоб за це проголосувати. І тому щонайменше, до літа це точно не буде ухвалено.

Звичайно, не можна бути занадто кардинальним у питанні зняття депутатської недоторканності, адже це теж матиме наслідки, тому в усьому мають бути розумні межі.

У багатьох країнах світу існує депутатська недоторканність. У деяких з них вона повна, а в деяких – часткова. Наприклад, в деяких країнах депутати захищені від арешту і кримінального переслідування лише на час парламентської сесії (США, Норвегія, Філіппіни) (http://www.slovoidilo.ua/articles/7408/2015-02-05/ekspertsnyatie-neprikosnovennosti-ne-panaceya-ot-nakazanij-i-falsifikacij.html. − 2015. – 05.02).

За словами одного із юристів, основною загрозою зняття депутатської недоторканності є те, що депутати стають заручниками виконавчої влади, яка буде робити, що захоче в разі прийняття небажаного для неї рішення.Звідси, якщо вище керівництво захоче когось покарати, сфальсифікувати результати виборів чи призначити свою людину на керівну посаду – це станеться незалежно від того, чи є недоторканність.

Щодо неоднозначної користі даного законопроекту висловлюється і член фракції «Батьківщина» Ігор Луценко. «Недоторканність треба знімати, але до цього треба зробити ідеально чисті суди, незалежну Генеральну прокуратуру і т. д. Але, якби частина парламенту не прислужувала прем’єру та Президенту, існував би альтернативний закон щодо скасування недоторканності. Що ж до суддівського імунітету, то судді і далі вирішуватимуть, кого зі «своїх» видавати правоохоронцям. Після остаточного прийняття даного законопроекту, коли я наприклад вийду до трибуни Ради із заявлю: «Бойко вкрав вишки», – мене притягнуть до кримінальної відповідальності за «наклеп», а Бойко продовжить сидіти в парламенті, – наводить приклад депутат. Тому я вважаю цей законопроект етично і морально неправильним, не кажучи про його функціональну безкорисність», – підсумовує Ігор Луценко. (http://www.day.kiev.ua/uk/article/podrobyci/pro-koliziyi-skasuvannya-nedotorkannosti. − 2015. – 06.02).

Близько наукове соціально-психологічне пояснення популярності цього питання, наголосив один із політологів, є те, що суспільство дуже гостро відчуває правову нерівність між низами і верхами. А недоторканність Президента, депутатів, суддів якраз і є уособленням такої нерівності. При цьому як наголосив президент Всеукраїнської громадської органзіції «Інститут виборчого права», колишній народний депутат чотирьох скликань Юрій Ключковський, «недоторканність народних депутатів України потрібно не скасовувати, а обмежувати. Повне скасування (депутатської недоторканності – ред.) є просто абсурдом, який не вписується в ази парламентаризму, традиційного для всього цивілізованого світу» (http://zik.ua/ua/news/2015/02/05/deputatsku_nedotorkannist_potribno_obmezhuvaty_a_ne_skasovuvaty_klyuchkovskyy_561736. − 2015. – 05.02).

Що стосується змістовної частини, то виникає дуже багато питань. Насправді існує дуже мало країн, в яких відсутня депутатська недоторканність як така. Є всього три країни, і серед них така країна як Намібія. Але, звичайно, не дуже хотілося б, щоб Україна була в цьому відношенні схожа на цю «високорозвинуту» з точки зору конституційного права державу, тому що європейський досвід свідчить про зворотне. В усіх європейських країнах існує депутатська недоторканність. Інше питання, що вона має мати певні межі, і очевидно, що треба було б її не повністю скасовувати, а внести певні корективи. Це був би більш правильний, європейський підхід до врегулювання цього питання.

Тож, безсумнівно, як висловився політичний експерт Сергій Таран: «Інститут депутатської недоторканності потрібно реформувати у відповідності з європейськими нормами. В європейських країнах теж існує депутатська недоторканність, як право займатися політичною діяльністю. В Україні депутатську недоторканність перетворили на імунітет проти будь-яких посягань на життя і свободу депутата. Навіть якщо депутат порушує закон. Тому в Україні потрібно спростити процедуру зняття депутатської недоторканності у випадку, якщо депутат щось порушив, і посилити контроль над діяльністю депутатів, зокрема за їх прибутками і витратами» (…) (http://coruption.net/novini/item/15350-ekspert-nazval-samye-glavnye-ugrozy-otmeny-deputatskoj-neprikosnovennosti. − 2015. – 05.02).

Питання, наскільки широкою повинна бути концепція депутатського імунітету, є виключною компетенцією держави і вирішується її національним законодавчим органом.

У своєму нещодавньому звіті Венеціанська комісія Ради Європи детально досліджує концепцію депутатського імунітету в Європі та ілюструє різноманітні моделі імунітету, які існують в Європі. Констатуючи, що у країнах із ще не зміцнілою демократією є вищі ризики арешту чи обвинувачення депутатів на фальшивих та політично вмотивованих підставах. Саме тому, оцінюючи необхідність депутатської недоторканності у кожній країні, зокрема, потрібно ретельно зважити негативні аспекти недоторканності у порівнянні із її потенційними перевагами Про це зазначено у дослідженні, спільно проведеного Інститутом міжнародних відносин Київського національного університету ім. Шевченка та організацією Democracy Reporting International (http://www.eurointegration.com.ua/experts/2015/02/7/7030533/. − 2015. – 07.02).

Підсумовуючи, у звіті зазначається, що у країнах із добре функціонуючим верховенством права та діючими демократичними інституціями депутатська недоторканність не є необхідною з огляду на низький рівень ризику неналежного втручання у діяльність законодавчого органу та дієві інститути.

Отже, Україна не зовсім відповідає тим вимогам, що сприяють чи обґрунтовують скасування недоторканності. Зберігається ризик переслідування з політичних мотивів, якого може зазнати будь-який депутат, що виступить проти чиїхось потужних інтересів. Але все ж таки, всі громадяни України, незалежно від матеріального і соціального статусу, повинні бути рівні перед законом. Під таким кутом зору депутатська недоторканність, може бути якщо не скасована повністю (оскільки тією чи іншою мірою вона існує в більшості цивілізованих, демократичних держав), а хоча б істотно обмежена.

На сьогодні громадяни чекають від новообраного парламенту чітких дій у всіх важливих для держави напрямах. Суспільство вимагає перейти від обіцянок до реальних дій. Новий парламент має довести, що дійсно бажає докорінно змінити уявлення про владу та державну службу, а скасування депутатської недоторканності може стати лакмусовим папірцем у поверненні кредиту довіри до влади.