А. Потіха, наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Саміт G7 і саміт НАТО в контексті українського питання очима експертів та спостерігачів

 

У Великій Британії 11–13 червня відбувся саміт лідерів країн «великої сімки». Серед головних тем зустрічі – протидія пандемії COVID-19, підтримка міжнародного правопорядку та стабільності, боротьба з кліматичними змінами, реагування на найважливіші виклики у сфері міжнародної безпеки, зміцнення трансатлантичного партнерства. У його порядку денному була й Україна.

Як інформують ЗМІ, за підсумками саміту прийнято комюніке, у якому передбачається шість пріоритетів глобального розвитку: зупинити пандемію та підготуватися до можливих майбутніх (включаючи міжнародні зусилля з вакцинації населення планети); оживити економіку (відмовившись від політики жорсткої економії, запровадженої після кризи 2008 р. і впроваджуючи плани з відновлення економіки на основі пакета стимулів обсягом 12 трлн дол., який на тлі пандемії у 2020 р. затвердила G20); відстоювати вільну й справедливу систему міжнародної торгівлі та глобальну податкову систему; захистити планету, підтримавши «зелену» революцію (з підсумковою метою утримати глобальне потепління в межах 1,5°C і звести до нуля шкідливі викиди в атмосферу); зміцнювати партнерські відносини у всьому світі (розвиваючи нові зв’язки через зміну підходу до інвестицій в інфраструктуру); затвердити цінності G7 як «міцну основу успіху в світі, який постійно змінюється» (включаючи силу демократії, верховенства закону, принципи свободи, рівності та поваги прав людини, особливо – гендерної рівності) (URL: https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/rosiya-ne-povernetsya-v-g8-pidsumki-g7-pershogo-dlya-badena-i-ostannogo-dlya-merkel-ostanni-novini-50165625.html?utm_campaign=Dailypayukr&utm_content=785633856&utm_medium=Dailypay&utm_source=email. 2021. 14.06).

Щодо України, то лідери G7 підтримали нашу країну в прагненні до незалежності й стабільності. Представники країн «великої сімки» назвали Росію стороною конфлікту на Донбасі та закликали Кремль вивести війська й російських найманців з території України. Про це йдеться в спільному комюніке «групи семи». Лідери США, Канади, Німеччини, Франції, Італії, Японії і Великої Британії підтвердили підтримку територіальної цілісності України у її міжнародно визнаних кордонах та закликали Росію відвести свої війська з окупованого Донбасу, на східному кордоні України та в Криму. Крім того, лідери країн G7 підтвердили підтримку нормандського формату та Мінських домовленостей.

Щоправда, як зазначають спостерігачі, заяву в цьому контексті зроблено дещо незвично для світової дипломатії. «Закликаємо Росію та збройні формування, які вона підтримує, до конструктивної взаємодії та прийняття зобов’язань щодо припинення вогню. Ми підтверджуємо наші зусилля щодо зміцнення демократії та інституцій в Україні, заохочуючи подальший прогрес у реформуванні», – ідеться в комюніке лідерів G7 (URL: https://politics.comments.ua/ua/news/foreign-policy/pidsumki-samitu-velikoi-simki-yaki-zayavi-prolunali-schodo-ukraini-rosii-ta-bilorusi-678583.html. 2021. 14.06).

Разом з тим, як зазначила президент Єврокомісії У. фон дер Ляєн, лідери «великої сімки» обговорили відносини з країнами «Східного партнерства» і виклики з боку Росії для європейської безпеки. «Ми обговорили “Східне партнерство” ЄС у всіх його вимірах. Росія продовжує підривати європейський порядок у сфері безпеки, ми можемо розраховувати на потужній трансатлантичний альянс у тому, щоб зустріти цей виклик», – наголосила президент Єврокомісії.

Вона підтримали територіальний суверенітет України і висловила готовність допомагати нашій країні в проведенні реформ.

У. фонд дер Ляєн зазначила, що для України надзвичайно важливо будувати потужні інституції, засновані на верховенстві права, а також наголосила на спільній протидії Москві. «Україна – серед основних питань нашого спільного порядку денного», – заявила президент Єврокомісії (URL: https://vgolos.com.ua/news/samit-g-7-ukrayina-sered-golovnyh-mizhnarodnyh-pytan_1397840.html. 2021. 13.06).

Глава дипломатії ЄС Ж. Боррель також наголошує на необхідності підтримки України та засуджує агресивні дії Росії на Сході України. Він повідомив, що у ЄС підготували документ, у якому викладено стратегію відносин блоку з Росією, що базуватиметься на трьох принципах – відштовхування, стримування і взаємодія.

У ЄС наголошують, що Росія підриває міжнародне право та ключові принципи ОБСЄ та Ради Європи, які вона зобов’язалася виконувати. Вона намагається впливати, втручатися й дестабілізувати ЄС і його держави-члени, а також країни-партнери, використовує політичні репресії, у тому числі щодо прав людини й основних свобод, аби зберегти нинішній політичний та економічний порядок у країні.

У зв’язку із цим у підготовлений документ внесено п’ять принципів, схвалених ще у 2016 р., якими керується ЄС у відносинах з Росією: повне виконання Мінських домовленостей як ключова умова будь-яких істотних змін у відносинах ЄС; зміцнення відносин зі східними партнерами ЄС й іншими сусідами; підвищення стійкості ЄС; вибіркова взаємодія з Росією з питань, які перебувають в інтересах ЄС; підтримка міжлюдських контактів і громадянського суспільства в Росії.

Повідомляється, що принцип відштовхування передбачатиме: ЄС продовжуватиме виступати проти порушень прав людини і виступатиме на захист демократичних цінностей, у тому числі на міжнародних форумах; ЄС продовжуватиме заявляти про систематичні порушення Росією міжнародного права в Україні, Грузії та інших країнах; ЄС підтвердить свою підтримку України і її територіальної цілісності, суверенітету й незалежності, це включає заклик до Росії взяти на себе відповідальність як сторона конфлікту та повністю виконати Мінські домовленості; ЄС буде й надалі належним чином реагувати на зловмисні дії російського уряду, включаючи гібридні загрози, прагнутиме обмежити ресурси, які російський уряд може використовувати для проведення своєї шкідливої зовнішньої політики.

Принцип стримування: передбачається протидіяти загрозам і зловмисним діям РФ більш систематично й узгоджено, забезпечуючи при цьому координацію з партнерами-однодумцями, такими як НАТО і G7; ЄС повинен і далі розвивати свій потенціал кібербезпеки та захисту, а також свої стратегічні комунікаційні можливості; ЄС продовжить зміцнювати свої можливості протистояти гібридним загрозам і краще використовувати важелі впливу, які надає перехід на альтернативні джерела енергії; ЄС посилить підтримку східних партнерів, працюючи над повною реалізацією потенціалу «Східного партнерства».

Принцип взаємодії: для просування своїх власних інтересів ЄС має наміри залучати Росію до вирішення кількох ключових завдань, таких як боротьба з пандемією коронавірусу та зміною клімату, а також з іншими екологічними проблемами (URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2021/06/17/7124557. 2021. 17.06).

Європейські політики обережно ставляться до ініціатив України найближчим часом отримати можливість вступу в ЄС і НАТО. При цьому вони відзначають позитивні зміни в Україні. Зокрема, посол Німеччини в Україні А. Фельдгузен зазначила, що країни G7 схвалюють рішучість Президента України В. Зеленського боротися з глибоко вкоріненим впливом олігархічних інтересів на політичне та економічне життя України. «Ми як G7 взяли до відома законопроєкт, про який говорив Президент Зеленський, який він вніс до парламенту. І ми справді схвалюємо рішучість Президента нарешті боротися з глибоко вкоріненим впливом олігархічних інтересів на політичне, особливо, як сказав Прем’єр-міністр, економічне життя України», – зазначила А. Фельдгузен на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Економіка без олігархів» у Києві (URL: https://day.kyiv.ua/uk/news/150621-krayiny-velykoyi-simky-shvalyuyut-rishuchist-zelenskogo-borotysya-z-vplyvom. 2021. 15.06).

Посол наголосила на необхідності зміцнити інституції в Україні. «Це насамперед судова система, про яку Генеральний прокурор уже згадала. Це – верховенство права. Це – незалежні судді, правоохоронці й держслужбовці, яких підбирали на прозорих конкурсах», – пояснила А. Фельдгузен.

Вона також звернула увагу на необхідність зміцнення Антимонопольного комітету. «Він вже існує довго в Україні, але його треба зміцнити, треба зробити належним, захищати, дати політичну підтримку, щоб вони могли боротися у сфері економіки з олігархічними інтересами», – підкреслила А. Фельдгузен.

За її словами, також важливими є незалежні ЗМІ та вплив суспільства. «Суспільство має змушувати політичну еліту й держслужбовців грати за правилами – а не з правилами», – наголосила посол Німеччини в Україні.

Президент України В. Зеленський подякував лідерам країн «великої сімки» і Євросоюзу за підтримку України та заклик до Росії вивести війська від її кордонів. «Вітаю непохитну підтримку України державами G7 у комюніке саміту. Вдячний лідерам Великої Британії, Німеччини, Канади, Італії, США, Франції, Японії та ЄС за незмінну підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України та заклик до агресора відвести війська від кордонів України і з Криму. Крим – це Україна!» – наголосив В. Зеленський (URL: https://politics.segodnya.ua/ua/politics/zelenskiy-poblagodaril-g7-i-evrosoyuz-za-podderzhku-i-trebovanie-k-rossii-1557636.html. 2021. 13.06).

На думку деяких спостерігачів та експертів, саміт G7 був особливим ще й тим, що став першим закордонним візитом для Президента США
Д. Байдена. При цьому вони наголошують, що Д. Байден всіляко демонстрував «повернення Америки» за стіл переговорів з партнерами по G7. «Пішли в минуле загрози запросити Росію назад у групу [“велику вісімку”] чи вийти з НАТО – визначні риси войовничої дипломатії, якій надавав перевагу Д. Трамп», – пише The Washington Post про ще один, політичний аспект повернення G7 «до нормальності».

«Байден та інші західні лідери підібрали жорсткі слова на адресу Росії та Китаю, але їм не вдалося знайти точки дотику щодо деяких важливих питань», – пише американська The New York Times.

Серед спірних тем, які залишилися за лаштунками саміту, газета називає розбіжності щодо термінів повної відмови від вугільної енергетики, а також щодо сум, які різні держави G7 готові виділити для протидії Китаю. З іншого боку, лідери західних країн усе ж виступили єдиним фронтом проти ряду спільних загроз (URL: https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/rosiya-ne-povernetsya-v-g8-pidsumki-g7-pershogo-dlya-badena-i-ostannogo-dlya-merkel-ostanni-novini-50165625.html?utm_campaign=Dailypayukr&utm_content=785633856&utm_medium=Dailypay&utm_source=email. 2021. 14.06).

На думку українських експертів, комюніке – сприятлива тенденція. Це означає, що ми залишаємося в глобальному порядку, про Україну і війну на Донбасі не забули.

Політолог В. Фесенко переконаний, що спільне комюніке, яке відображає позицію країн G7 і Євросоюзу, – це сприятлива тенденція для України. «Для нас важливо те, що ми залишаємося в глобальному порядку. Про нас не забувають, адже в нас деякі люблять на цю тему розмірковувати, мовляв, ми нікому не потрібні, на нас всі махнули рукою. Ні, ось ця спільна заява показує, що про Україну і війну на Донбасі пам’ятають», – зазначив експерт.

Разом з тим він вважає, що один документ не зможе змінити ситуацію на Донбасі – розв’язання конфлікту, як і раніше, залежить від Росії. «Інша справа, що серед країн-учасниць G7 є Німеччина і Франція, які беруть участь в переговорному процесі. І факт того, що вони налаштовані на продовження переговорного процесу, це позитивна тенденція. Але, як і раніше, рішення проблеми залежить від Росії. Тобто очікувати, що якась одна заява змінить ситуацію, це дещо наївно. Але для нас важлива загальна консолідована позиція країн “великої сімки». І вона для нас сприятлива», – наголосив В. Фесенко (URL: https://world.segodnya.ua/ua/world/europe/lidery-g7-prizvali-putina-zabrat-voyska-iz-kryma-i-donbassa-chto-eto-znachit-dlya-ukrainy-1557736.html. 2021. 14.06).

Значно більші сподівання були в Україні на рішення саміту НАТО, що відбувся в Брюсселі 14 червня. Українська влада сподівалася, що на саміті лідерів країн НАТО в підсумковому документі пролунають заяви про підтримку України у її прагненні до членства в Альянсі та будуть засуджені агресивні дії Росії.

На саміт Україну не запросили, що викликало невдоволення в представників різних політичних сил і представників влади. Проте, як зазначив Генеральний секретар НАТО Є. Столтенберг, саміт передбачав участь лише членів Альянсу, без країн-партнерів. «Ми ухвалимо рішення щодо порядку денного НАТО на період до 2030 р., щоби впоратися з викликами сьогоднішнього й завтрашнього дня», – заявив він.

Серед цих викликів Є. Столтенберг назвав «агресивні дії Росії, загрози тероризму, кібератаки, нові та руйнівні технології, вплив зміни клімату на безпеку та зростання потуги Китаю» (URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-57412306. 2021. 14.06).

Проте посадові особи в Україні обурювалися щодо того, чому Україну не запросили на саміт. «Ми абсолютно не розуміємо, як можна проводити закритий саміт НАТО на тлі агресивних дій Російської Федерації проти України в Чорноморському регіоні та проти членів Альянсу», – заявляв міністр закордонних справ Д. Кулеба. Міністр наголосив, що Україна змінює тактику щодо зближення з Північноатлантичним альянсом – від прохань надати План дій щодо членства (ПДЧ) країна переходить до вимог. Адже Київ досі не отримав чіткого сигналу від НАТО, хоча виконав усі взяті на себе зобов’язання.

За словами Д. Кулеби, Україна вже рік має статус партнера НАТО з розширеними можливостями. Також вона виконала всі вимоги для отримання Плану дій щодо членства в НАТО. Але за 13 років Альянс так і не виконав своєї обіцянки про ПДЧ для України. «Ми говоримо: дайте політичний сигнал, виконайте власну обіцянку, яку дали нам 13 років тому. Тим більше що за цей час прогрес у реформуванні ЗС, у реформах дуже вагомий. Якщо відповідь Альянсу буде “ні”, то український народ повинен це почути, і ми повинні змінити свою політику. Але я переконаний, що Україна буде членом НАТО», – Д. Кулеба (URL: https://rubryka.com/2021/06/13/kuleba-zayavyv-shho-ukrayina-zminyuye-taktyku-shhodo-zblyzhennya-z-nato. 2021. 13.06).

Президент України В. Зеленський на зустрічі з держсекретарем США Е. Блінкеном у травні висловлював надію, що на саміті НАТО 14 червня розпочнеться обговорення перспективи отримання Україною Плану дій щодо членства в Альянсі та просив високопосадовця США сприяти започаткуванню цього процесу.

В інтерв’ю американському виданню «Axios» 4 червня В. Зеленський різко реагував на відсутність прогресу в наближенні України до НАТО та наполягав на потребі якнайшвидшого отримання ПДЧ. «Проблема повинна бути розв’язана негайно. Ми перебуваємо в небезпеці просто зараз, наша незалежність на шальках терезів просто зараз, допомога нам потрібна просто зараз», – заявляв Президент України.

У телефонній розмові із Генеральним секретарем НАТО
Є. Столтенбергом 10 червня В. Зеленський висловив надію, що в рішеннях саміту НАТО буде підтверджено політику «відкритих дверей» Альянсу для України та чинність рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 р. про План дій щодо членства в Альянсі.

Президент України В. Зеленський у телефонній розмові з прем’єр-міністром Британії Б. Джонсоном заявив, що Українська держава зробила все для отримання Плану дій щодо членства в Північноатлантичному альянсі. «Ми зробили все, що потрібно для отримання ПДЧ. Настав час, щоб наші партнери та союзники з Альянсу підтримали Україну конкретними діями та рішеннями», – підкреслив В. Зеленський.

Президент України також зажадав від Д. Байдена відповіді «так» чи «ні» щодо ПДЧ. Щоправда, безпосередньо Д. Байдену задати це запитання у В. Зеленського не було можливості, адже їх зустріч ще лише планується. Натомість це запитання журналісти поставили Д. Байдену. «Це залежить від того, чи відповідають вони критеріям. Факт у тому, що вони досі мають викорінити корупцію. Факт у тому, що вони повинні виконати інші критерії, перш ніж вони отримають ПДЧ», – відповів Президент США (URL: https://www.dw.com/uk/samit-nato-baiden-rozmovy-pro-pdch-dlia-ukrainy-ta-rosiiska-zahroza/a-57893970. 2021. 15.06).

Д. Байден наголосив, що не він один вирішує питання плану дій, а весь Альянс, тож Києву треба працювати, аби переконати всіх держав-членів. При цьому він підтвердив, що конфлікт на Донбасі не виключає можливості вступу до НАТО, а перешкодою на шляху членства є корупція, але не війна на Донбасі.

При цьому лідери НАТО залишилися вірними обіцянці прийняти Україну до своїх лав. «Ми підтверджуємо рішення, ухвалене на саміті в Бухаресті у 2008 р., що Україна стане членом Альянсу, і ПДЧ є невід’ємною частиною цього процесу. Ми підтверджуємо всі елементи цього рішення, а також подальші рішення, зокрема те, що кожного партнера оцінюватимуть за його досягненнями», – ідеться в декларації цього саміту.

Як зазначають спостерігачі, це формулювання є набагато соліднішим за сухе підтвердження на саміті 2018 р. рішення, ухваленого в Бухаресті, без жодної згадки ПДЧ. І все ж про жодні часові рамки в нинішньому комюніке також не йдеться.

За інформацією ЗМІ, лідери НАТО наголосили на тому, що шлях до НАТО пролягає через успіхи в реформах. «Україна повинна повною мірою використати всі інструменти, доступні їй у рамках Комісії Україна – НАТО для досягнення своєї цілі впровадження принципів і стандартів НАТО», – зазначили в декларації. У ній окремо виділили боротьбу з корупцією, децентралізацію, повагу демократичних цінностей, прав людини, меншин і верховенства права, а також реформу СБУ.

Учасники саміту НАТО наголосили на підтримці територіальної цілісності України, Грузії та Молдови. «У відповідності до її міжнародних зобов’язань, ми закликаємо Росію вивести свої війська, які вона розмістила у всіх трьох країнах без їхньої згоди», – зазначили в декларації.

Україна також може очікувати на більшу практичну допомогу з боку Альянсу. На саміті домовилися «істотно посилити спроможність НАТО надавати партнерам підтримку в тренуванні та розбудові (оборонного) потенціалу».

При цьому Є. Столтенберг заявив: «Ми робитимемо все, що можемо, аби Україна була в змозі продовжувати протистояти російській фізичній агресії».

Глава Української держави В. Зеленський подякував НАТО за перспективу членства і водночас дорікнув членам Альянсу за відсутність конкретних термінів щодо наступних кроків для досягнення мети (URL: https://ua.korrespondent.net/world/worldabus/4367667-baiden-nazvav-pereshkodu-na-shliakhu-ukrainy-do-nato. 2021. 15.06).

Варто зазначити, що в підсумковій декларації саміту чільне місце серед викликів і загроз безпеці НАТО відводять поведінці РФ. «Агресивні дії Росії становлять загрозу для євроатлантичної безпеки», – ідеться в декларації. Лідери Альянсу запевнили, що не повернуться до відносин «у звичному режимі», доки Москва не продемонструє, що вона поважає міжнародне право та виконує свої зобов’язання. Якщо цього не буде, то Альянс і далі посилюватиме свою оборону та стримування, але також залишатиметься відкритим до «змістовного» діалогу, аби уникнути непорозумінь та ненавмисної ескалації. «Росія не розглядає НАТО як партнера. Така одностайна думка тих, хто взяв участь у сьогоднішньому саміті. Натомість Росія, на жаль, розглядає НАТО як противника навіть через 30 років після завершення “холодної війни”», – зазначила А. Меркель.

Незважаючи на обнадійливі заяви в НАТО щодо України, не варто сподіватися на швидке отримання ПДЧ і вступ до Альянсу, наголошують експерти та спостерігачі. Зокрема, співдиректор програм з питань зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру ім. О. Разумкова О. Мельник зазначив, що Україна рік тому вже стала партнером НАТО з розширеними можливостями. Такий статус мають лише шість країн. Проте це може означати ще довший шлях до повноцінного членства. «Насправді Україна виконує ПДЧ вже понад 10 років. З часу Будапештського саміту діє щорічна національна програма співпраці з НАТО, а це – по суті і де факто – є елементом ПДЧ», – наголосив О. Мельник.

Він вважає, що за формальними ознаками готовність України до членства вища, ніж деяких нових членів Альянсу, але Києву треба набратися терпіння.

Щоправда, на думку експертів, деякі члени НАТО зважають на вимоги Росії, а рішення Альянсу залежить від кожного його члена. Як відомо, Росія розглядає зближення України з НАТО, як якусь «червону лінію». Наприклад, у своєму нещодавньому інтерв’ю телеканалу «Росія-1» Президент РФ
В. Путін наголосив, що вступ України в Альянс «має практичне значення». На його думку, у цьому разі на території України можуть бути розміщені пускові установки. Запущені з них ракети зможуть долетіти до Москви за 7–10 хв. Зрозуміло, військова складова – це лише одна з причин, чому Кремль не хоче бачити Україну в Альянсі.

За словами журналіста Д. Поповича, ПДЧ передбачає індивідуальний діалог з країною-кандидатом, конкретні заходи, пов’язані з підготовкою до вступу в НАТО. ПДЧ суто індивідуальний і не є переліком певних критеріїв, необхідних для вступу в «клуб». Перебувати на стадії ПДЧ можна досить тривалий час, але всі країни, які пройшли через цей етап, так чи інакше вступили до Альянсу. Тому в Кремлі чудово розуміють, що отримавши ПДЧ, наша країна рано чи пізно вступить до НАТО, а тому в РФ готові активно протидіяти цьому вже сьогодні (URL: https://www.slovoidilo.ua/2021/06/16/kolonka/denys-popovych/polityka/tovaryshax-nemaye-zhody-dav-ukrayini-samit-nato-bryusseli. 2021. 16.06).

Щоправда, ситуація щодо Росії змінюється, адже Росія дедалі більше втрачає авторитет в Альянсі. Проте частина держав-членів і надалі не хоче дратувати російське керівництво.

На думку експертів, Україна має пройти нелегкий шлях до НАТО. Як заявив спеціальний представник Генсекретаря НАТО Д. Аппатурай, до «членства в НАТО немає короткого шляху». «Кожен потенційний член Альянсу має провести широкий комплекс реформ не лише у сфері безпеки та оборони, а й щодо верховенства права, державного управління та економічної стабілізації. Це те, чого українці всіх поколінь чекають від лідерів держави», – зазначив він у зверненні до молодіжного Київського безпекового форуму, заснованому фондом А. Яценюка «Відкрий Україну» (URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-57412306. 2021. 14.06).

При цьому він також заявив, що двері НАТО залишаються відкритими. Партнери віддані рішенням Бухарестського саміту 2008 р., що Україна та Грузія стануть членами НАТО.

Натомість керівник Центру «Нова Європа» А. Гетьманчук вважає, що оскільки фінальною метою України є не ПДЧ, а членство в НАТО, то Україна мала б домогтися від Альянсу «плану сумісності з НАТО» – «дорожньої карти» реформ. «Ця карта має підготувати Україну вступити до Альянсу, фактично, за одну ніч, щойно з’явиться відповідне “вікно можливостей”. І ця карта не обов’язково має включати План дій щодо членства, який у випадку України та Грузії навряд чи залишається адекватним інструментом з огляду на унікальність кейсів та токсичність цього інструменту», – зазначає експертка.

Щоправда, як зазначає С. Сидоренко, редактор «Європейської правди», рішення, яке було прийнято на саміті НАТО, є обнадійливим і викликало захоплення не лише багатьох політиків та спостерігачів, а й державних діячів. Так само не приховували радість як діючі, так і відставні посадовці, що працюють у тематиці НАТО, наприклад ексміністр оборони
А. Загороднюк та віцепрем’єрка О. Стефанішина (URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/06/14/7124432. 2021. 14.06).

Д. Кулеба, після різких заяв напередодні саміту НАТО, з полегшенням зазначив, що на перший погляд союзники НАТО своєю декларацією просто підтвердили відданість своєму ж рішенню 2008 р., однак ця декларація особлива, серед іншого, тому, що ще за кілька днів до саміту Альянс не мав наміру згадувати у своєму рішенні про ПДЧ для України. «Це правда, що ми її (згадку про ПДЧ) буквально вигризли в останній момент завдяки власній наполегливості, чесній розмові з НАТО та твердій підтримці ключових наших друзів», – зазначив глава МЗС.

За його словами, декларація, прийнята на саміті НАТО, має набагато ширший контекст, бо це, по суті, план дій нового НАТО, у якому США помирилися з рештою союзників, і тепер з новими силами Альянс працюватиме над досягненням поставлених цілей, підтримкою визначених друзів, у тому числі України.

Д. Кулеба вважає, що декларація саміту НАТО містить багато дуже чітких сигналів, що Альянс продовжить ефективно стримувати Росію, у тому числі в Чорноморському регіоні. «Ми всі зосереджені на ПДЧ, але сьогодні в декларації саміту НАТО було багато дуже чітких сигналів щодо того, що НАТО продовжить ефективно стримувати Росію, у тому числі в Чорноморському регіоні, який зараз для безпеки євроатлантичного простору є одним з ключових», – наголосив Д. Кулеба.

На його переконання, В. Путін розуміє, що Україна користується підтримкою міжнародних партнерів, у тому числі США, які мають «багато і помітних, і непомітних інструментів, щоб мотивувати Росію поводитися відповідно і вийти з України».

Глава української дипломатії також зауважив, що підступність Росії всім добре відома, але колективний Захід за всіма параметрами є сильнішим, ніж Росія (URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3264658-nato-poslalo-citki-signali-so-prodovzit-efektivno-strimuvati-rosiu-kuleba.html. 2021. 15.06).

А. Загороднюк, голова правління Центру оборонних стратегій, міністр оборони України у 2019–2020 рр., також вважає, що осторога щодо реакції Росії й була основним гальмом переговорів про НАТО з деякими країнами-членами. Проте і вони нарешті сказали своє слово на користь України.

За словами А. Загороднюка, важливо, що це рішення прийнято за день до зустрічі Д. Байдена та В. Путіна. Меседж В. Путіну є, і важливо те, що країни НАТО одноголосно підкреслили повагу до вибору народу України як головного чинника членства в НАТО безвідносно до позицій Росії. «Це також сигнал усім тим, хто говорив про повернення до політики вирішення долі України без України. Так, це рішення – не членство у НАТО, навіть не ПДЧ. Але це шлях до нього. І чергова перемога на цьому шляху», – підкреслив А. Загороднюк (URL: https://www.eurointegration.com.ua/experts/2021/06/15/7124437. 2021. 15.06).

С. Сидоренко вважає, що позитивна реакція на рішення саміту НАТО є об’єктивною. Невдоволення скептиків, які заявляють, що нічого особливого немає в тому, що Альянс просто підтвердив рішення Бухарестського саміту 2008 р., викликає подив. Адже насправді важливість рішення саміту НАТО велика. По-перше, через те, що таке підтвердження прозвучало вперше – на жодному саміті від 2008 р. подібних заяв від Альянсу не звучало; по-друге, через те, що Україну нарешті почали розглядати на одному рівні з Грузією – так само як нас сприймали разом у 2008 р.

За словами С. Сидоренка, на сьогодні Україна активно просуває цю ідею. Друзі України (першу скрипку серед яких відігравала Польща!) просували думку про те, щоб уже на цьому саміті Альянс знову дав Україні та Грузії таку обіцянку. І хоча переконати всіх союзників у цьому наразі не вдалося, джерела свідчать, що українські дипломати не планують зупинятися.

Тому є сподівання, що із часом держави-скептики почнуть ставитися до цього питання з меншою пересторогою й будуть готові до предметних консультацій. Сьогодні Україні потрібно терміново впроваджувати реформи та показати, що ми – надійний партнер, у якого слово не розходиться з ділом.

 

 

 

А. Саміт G7 і саміт НАТО в контексті українського питання очима експертів та спостерігачів [Електронний ресурс] / А. Потіха // Україна: події, факти, коментарі. – 2021. – № 11. – С. 14–24. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2021/ukr11pdf. – Назва з екрану.