Н. Тарасенко, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Підсумки саміту президентів США та РФ у Женеві в оцінках експертів

 

Зустріч президентів США Д. Байдена і РФ В. Путіна, що відбулася 16 червня в Женеві, стала однією з найбільш очікуваних та обговорюваних у політичному й експертному середовищах міжнародною подією за останні тижні. Вона відбулася на тлі істотного погіршення відносин між США та РФ, викликаного рядом подій і політичних заяв лідерів цих країн навесні цього року. Зокрема, у квітні в Росії провели раптові масштабні військові навчання й перекинули до кордонів України та до анексованого Криму значні угруповання військ, що викликало значне занепокоєння в США. Д. Байден під час пресконференції відповів ствердно на питання журналіста про те, «чи вважає він В. Путіна вбивцею», після чого Москва відкликала посла з Вашингтона. Відтак Президент США посилив тиск і запровадив нові санкції проти РФ, у тому числі за ймовірну спробу втручання у президентські вибори 2020 р., яку Москва заперечує. Вашингтон, серед іншого, вислав російських дипломатів. Росія відповіла висилкою американських дипломатів і рекомендувала виїхати послу. Відтоді посольства обох країн працюють без керівництва. У квітні Д. Байден зателефонував до Кремля та запросив Президента РФ зустрітися. В. Путін погодився на зустріч у третій країні, якою стала Швейцарія.

Перед зустріччю в Женеві Д. Байден узяв участь у саміті НАТО, засіданні очільників країн – членів G7 s двосторонньому діалозі США – Євросоюз. Основні сигнали, надіслані Кремлю із цих форумів, були зосереджені на таких позиціях: Захід не визнає окупації та спроби незаконної анексії Криму, Україна отримає план дій для вступу в НАТО, а російській агресії буде надана колективна відсіч.

В. Путін напередодні саміту в Швейцарії дав інтерв’ю американському NВС, у якому заявив, що США почали ескалацію першими. Президент РФ відкинув факт присутності теми Криму в російсько-американських переговорах. У Москві також заявили, що обговорюватимуть з Президентом США Україну, а перспектива її членства в НАТО стане «червоною лінією» для Кремля.

Свої очікування від прийдешньої зустрічі Д. Байдена та В. Путіна в Женеві висловлювали і світові політики. Прем’єр-міністр Великої Британії Б. Джонсон, зокрема, заявляв, що Д. Байден готує В. Путіну «досить жорсткі послання», депутат Європарламенту від Литви П. Ауштрявічюс також прогнозував «жорсткий діалог» між двома президентами.

Водночас у РФ лунали заяви про те, що ці переговори для Росії важливіші, ніж для США. «Такі саміти ставлять наші дві країни на один рівень, а це істотно з точки зору статусу, положення Росії у світовій політиці», – зазначав російський експерт, директор Російської ради з міжнародних справ А. Кортунов (URL: https://www.dw.com/uk/putin-i-baiden-v-zhenevi-zavyshcheni-ochikuvannia-kremlia/a-57900229).

Тож з російської точки зору, одна мета була досягнута ще до саміту – це безпосередньо факт зустрічі. Крім того, російські експерти очікували досягнення домовленостей щодо стратегічної ядерної зброї, космосу, припинення кібератак, закінчення дипломатичної конфронтації. Водночас з питань України та прав людини в самій Росії експерти не чекали зближення. Москва лише готова вислухати критику Д. Байдена як частину його «домашнього завдання», зазначала експертка Московського центру Карнегі Т. Станова. Тому, на її думку, російські надії на початок змін у відносинах США примарні. Т. Станова не виключала також, що провал переговорів у Женеві може підштовхнути Москву «поводитися більш агресивно, без оглядки на Захід», у тому числі у внутрішній політиці.

Тим часом у Києві жодних проривів від зустрічі Д. Байдена і В. Путіна не очікували. Головне сподівання полягало в тому, що Президент США чітко пояснить В. Путіну, що буде, якщо він і надалі порушуватиме міжнародне право, втручатиметься у вибори в інших державах та нехтуватиме правами людини в себе в країні.

Переговори в Женеві було поділено на два раунди: спочатку вони відбувалися в скороченому форматі, під час якого, крім президентів, були присутні держсекретар США Е. Блінкен і міністр закордонних справ РФ С. Лавров, а потім у розширеному – крім глав держав, у них узяли участь ще по п’ять урядовців.

Основною темою порядку денного саміту стали перспективи російсько-американських відносин і можливість подальшої співпраці двох країн. У цьому контексті сторони під час зустрічі обговорили ряд питань, зокрема ситуацію з правами людини безпосередньо в Росії, питання кібербезпеки, стратегічної стабільності, позицію США щодо подій у Білорусі. Також питання, пов’язані із Сирією, Іраном, Афганістаном та регіоном Арктики. Окремо увагу було зосереджено на Україні.

Зустріч Д. Байдена з В. Путіним тривала на годину менше запланованого – чотири години, замість п’яти. Президент США за порадою експертів відмовився від спільної з Президентом Росії пресконференції за результатами саміту, пояснивши це тим, що не бажає влаштовувати змагання, а також аби запобігти спробам В. Путіна «відсунути на другий план приватні переговори новими публічними пропозиціями». Тож після переговорів кожен із президентів дав окрему пресконференцію. Висвітлювати подію запросили близько 3 тис. представників ЗМІ з різних країн.

Президент РФ заявив журналістам, що на переговорах з Д. Байденом не було «ніякої ворожості», та охарактеризував американського лідера як «дуже конструктивного та досвідченого. За словами Д. Байдена, президенти обговорили перспективи відновлення відносин між США та РФ, а також ряд глобальних питань – кібербезпеку, регіональні конфлікти, контроль над озброєнням, права людини, кліматичну кризу.

З обговорюваних лідерами двох країн регіональних питань – відкриття гуманітарних маршрутів для Сирії, ядерна угода з Іраном, протидія тероризму в Афганістані, «непохитний захист територіальної цілісності України» і врегулювання на основі Мінських домовленостей, а також Білорусь.

«Я передав непорушну прихильність США суверенітету України, ми обговорили Мінські домовленості. Він не перечив мені, але, звичайно, відмінності були», – зазначив Д. Байден і додав, що «Росія не може диктувати, що відбувається у світі» (URL: https://www.slovoidilo.ua/2021/06/16/novyna/polityka/bajden-rozpoviv-pro-pidsumky-zustrichi-putinym).

Також Д. Байден критикував Росію за хакерські атаки, спроби втручання у вибори й тиск на опозицію. За словами Президента США, він передав В. Путіну список з приблизно 16-ма об’єктами критичної інфраструктури США, включаючи енерго- і водопостачання, які не повинні піддаватися нападам хакерів. Д. Байден зазначив, що у Вашингтона є «широкі можливості» кіберудару у відповідь і він готовий їх використовувати. Схоже, це була одна з «червоних ліній», про які Д. Байден говорив перед самітом.

В. Путін у свою чергу звинувачував США в підтримці опозиції в Росії та порівняв структури О. Навального, визнані в РФ екстремістськими, зі штурмом Капітолію й заворушеннями на тлі насильства проти афроамериканців. «Ми не хочемо, щоб це було у нас», – зазначив В. Путін.

Україна, одна з найскладніших тем у відносинах Росії та США, такою «червоною лінією» не стала – у будь-якому разі в публічних виступах президентів. Д. Байден обмежився фразою про підтримку суверенітету й територіальної цілісності України та не згадав про нещодавнє стягування військ РФ до українських кордонів. Обидва лідери висловилися за врегулювання конфлікту на Донбасі на основі Мінських домовленостей (URL: https://www.dw.com/uk/zhenevske-poteplinnia-pidsumky-samitu-putina-i-baidena/a-57930542).

Директор Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету В. Дубовик припускає, що Україну обговорювали «навіть трохи більше, ніж ми можемо собі уявити, але вона при цьому не вийшла на перший план у пресконференціях після саміту. По-перше, тому, що позиції сторін дуже жорстко відрізняються в цьому питанні, через це неможливо очікувати на компроміс чи консенсус. Якщо подивитися на те, скільки часу Путін приділив розмові про Україну, Донбас, Мінські домовленості, то ми можемо зрозуміти, що це для нього дуже важливе питання. На жаль, ми спостерігаємо, що його позиція ніяк не змінюється. Хоча в України і не було ілюзій, що Москва раптом змінить свої погляди й піде на поступки.

Байден же неодноразово підкреслював, що підтримує нас. А на пресконференції у нього, мабуть, не було особливої потреби наголошувати на цьому знову. Та й напередодні цього саміту він чітко висловився про те, що підтримує право України на вступ до НАТО. Проте це не означає, що Америка буде на цьому наполягати й ставити перед іншими країнами – членами Альянсу умови, щоб зараз вони надали нашій державі ПДЧ.

Мова про Україну не йшла багато на пресконференціях тому, що нічого нового лідери додати не могли, бо їхні позиції стосовно російсько-українського конфлікту добре відомі. З одного боку, для нас це погано, адже Росія не відступає, з іншого – добре, бо Америка не змінює позиції, не пропонує Кремлю якось домовлятися про українську долю», – зазначає експерт (URL: http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=96089).

Головним підсумком саміту, на думку експертів, можна назвати те, що він узагалі відбувся, а також домовленість про повернення послів до Москви і Вашингтона після декількох місяців дипломатичного протистояння, викликаного висловлюваннями Д. Байдена про В. Путіна й новими санкціями. Крім того, сторони домовилися створити профільні групи з питань стратегічної стабільності, тобто контролю над озброєннями, і кібератак. Очевидно, саме із цією метою участь у переговорах у розширеному складі взяв глава російського генерального штабу В. Герасимов.

Саміт не привів до різкого повороту в російсько-американських відносинах. Сторони залишилися при своїх думках, повторивши озвучені раніше позиції. Водночас Президент США зауважив, що домовленість про стратегічний діалог і пошук правил гри з урахуванням нових технологій може стати основою для поступового потепління у відносинах Москви і Вашингтона. «Звідси ми будемо рухатися далі», – зазначив Д. Байден і наголосив, що для нього важливо знизити ризик ненавмисного конфлікту. При цьому глава Білого дому дав зрозуміти, що не очікує швидких результатів. За його словами, про успіхи женевської зустрічі можна буде судити тільки через кілька місяців або навіть років. Поки що на підсумковій пресконференції Д. Байден висловив сподівання, що В. Путін не шукає нової «холодної війни», але визнав, що Президент РФ не готовий передати своє озброєння до музею.

Зі свого боку очільник Кремля наголосив, що президентам вдалося трохи покращити стосунки: «Лев Толстой казав: “У житті немає щастя. Є лише зернини. Бережіть їх”. У такій ситуації не може бути ніякої сімейної довіри, але ці її зернини промайнули».

За результатами саміту Д. Байден і В. Путін ухвалили спільну заяву щодо стратегічної стабільності, у якій ідеться про ядерну зброю. Обидва президенти підтвердили прихильність тезі, що у ядерній війні немає переможців і її не потрібно розв’язувати. Президенти констатували, що в діалозі прагнуть закласти основи контролю над озброєнням і запобігти ризикам.

У спільній підсумковій декларації Білого дому та Кремля також зазначено, що Д. Байден і В. Путін «продемонстрували, що навіть у часи напруження вони можуть досягати прогресу щодо спільних цілей із забезпечення прогнозованості в стратегічній сфері, зменшуючи ризик збройних конфліктів і загрози ядерної війни» (URL: https://ukrainian.voanews.com/a/biden-putin-zustrich-eksterty-otsinka/5931319.html).

Прессекретар Президента РФ Д. Пєсков заявив, що переговори президентів відбулися «приблизно так, як і очікувала російська сторона», а в Білому домі зазначили, що дискусія між Д. Байденом і В. Путіним була неконфронтаційною.

Висловився щодо переговорів і експрезидент США Д. Трамп, який зустрічався у схожому форматі з В. Путіним у 2018 р. Він зазначив, що Вашингтон нічого не отримав від саміту в Женеві, а Росія, навпаки, опинилася у виграші.

Деякі американські oглядачі та аналітики зазначають, що не розраховували на особливі прориви в переговорах, але погоджуються щодо важливості такого діалогу. За їхніми словами, для Вашингтона цей саміт можна буде вважати успішним, якщо Президент Д. Байден підкріпить свої заяви конкретними діями – у відповідь на ворожі вчинки Кремля, які передували саміту. Президент РФ, зазначають вони, від зустрічі отримав найперше можливість бути на одній політичній сцені з американським лідером.

Колишній дипломат та експерт Атлантичної ради Д. Гербст в інтерв’ю «Голосу Америки» сказав про В. Путіна таке: «З його точки зору, це все – перемога. Особливо тому, що він провокував Сполучені Штати Америки впродовж минулих чотирьох тижнів і отримував дуже слабку, майже неіснуючу відповідь від США. Насамперед ідеться про кібератаки, а також про великі військово-морські навчання недалеко від Гаваїв, які проводить Путін, поки говорить із Байденом. Тому Путін ніби каже: подивіться, який я жорсткий, а Сполучені Штати Америки ніби ідуть на якісь поступки мені».

«Тому ключове питання, не лише що скаже Байден, а й що зробить, – наголосив Д. Гербст. – Тому що набагато важливіше, ніж те, що Байден казав сьогодні, буде те, чи підемо ми на якісь чіткі кроки у відповідь на кібератаки».

П. Рау, старший експерт Інституту Гудзона, прокоментував зустріч «Голосу Америки» так: «Якщо те, що Вашингтон озвучив чи прописав, відрізнятиметься від того, що Сполучені Штати Америки справді готові зробити, цим розривом може скористатися В. Путін. Я думаю, що росіяни випробовують американців, Кремль тестує Білий дім, і ризик у тому, що
Д. Байден може не пройти цей тест. Але позитив у тому, що він принаймні мав нагоду викласти “червоні лінії” Сполучених Штатів Америки. Я лише не упевнений, що для цього треба було проводити саміт».

Світова преса зазначила, що найціннішим у саміті можна вважати лише сам факт його проведення, оскільки, по суті, сторони лише окреслили одна одній межі дозволеного. Однак не можна забувати, що, ініціюючи зустріч,
Д. Байден мав свої власні цілі й цілком задоволений результатами. Про це, зокрема, пише американська газета «The New York Times». «Я зробив те, заради чого приїхав», – цитує видання Президента США (URL: https://politics.segodnya.ua/ua/politics/vstupit-v-nato-no-poteryaet-donbass-i-krym-stanet-li-ukraina-razmennoy-monetoy-mezhdu-ssha-i-rossiey-1558444.html).

Британська Guardian звернула увагу на те, що Д. Байден весь час був насторожі та чітко показав Президенту РФ свої позиції. «І хоча Байдену минулий саміт дався нелегко, він упевнений, що свою головну думку доніс до опонента чудово», – зазначає видання.

Проте вже після завершення зустрічі на вищому рівні лідери республіканців розкритикували поведінку Президента США. За словами колишнього глави Держдепартаменту М. Помпео, Д. Байден помилився, відмовившись проводити спільну пресконференцію з Путіним. «Він дозволив йому виступити, поширюючи російську пропаганду, і створити видимість рівності між США та Росією», – повідомив він в ефірі Fox News, згадавши, що російський лідер порівняв дії опозиції в РФ зі спробою штурму Капітолію у Вашингтоні 6 січня.

На думку деяких політиків у Вашингтоні, Д. Байден робить В. Путіну надто великі поступки й досі й не зрозумів, хто такий Президент РФ. Так, конгресмен-республіканець М. Мак-Кол напередодні саміту заявив, що Д. Байден зробив занадто багато поступок В. Путіну, не отримавши нічого натомість. «У тому, що стосується трубопроводу “Північний потік-2”, він зробив величезний подарунок, дозволивши Путіну завершити будівництво та поставивши європейські країни в енергетичну залежність від Росії», – наголосив член Комітету Конгресу з міжнародних справ в інтерв’ю газеті «New York Post».

Сенатор-республіканець Л. Грем у свою чергу звинуватив Президента США в «прорахунках» під час підготовки зустрічі з В. Путіним. «Він так і не зрозумів, хто такий Путін», – повідомив законодавець в ефірі Fox News, уточнивши, що Д. Байден не зміг чинити тиск на російського лідера в тому, що стосується переслідування опозиції в Росії.

Водночас демократи в Конгресі вважають, що глава Білого дому зміг домогтися своїх цілей на зустрічі з російським лідером. «Я була повністю задоволена тим, як Президент Байден протистояв В. Путіну і ясно дав йому зрозуміти, що його адміністрація не залишить без відповіді дії Росії», – заявила сенаторка-демократка Д. Шахін.

Українські політики й експерти, коментуючи результати знакової зустрічі глав двох держав у Женеві, переважно зазначають, що Президент Сполучених Штатів Америки Д. Байден не пішов на поступки Кремлю й підтримав територіальну цілісність України. Це була не основна тема переговорів, але саме вона цікавить Київ найбільше.

«США дотримуються свого слова, що вони не відмовляться від підтримки територіальної цілісності й незалежності України. Вони будуть агресивно й активно виступати за нас. Тому те, що Д. Байден підтвердив це на зустрічі з Путіним, це послідовна політика Америки стосовно України, нашого ключового союзника», – вважає нардеп від фракції «Голос» А. Осадчук.

«Ця зустріч зафіксувала статус-кво. Плюс у цьому, що, я сподіваюся, не буде ескалації. Будь-які подальші кроки Путіна проти України будуть якраз означати, що Росія нічого не почула і йде в конфронтацію з колективним Заходом», – прокоментував нардеп від фракції «Європейська солідарність» О. Гончаренко.

В Офісі Президента України зазначають, що перед самітом В. Зеленський і Д. Байден узгодили позиції щодо Донбасу в телефонній розмові. У підсумку в Женеві Президент США наголосив на важливості мирного врегулювання ситуації.

«Дуже важливі слова, які сказав Байден на пресконференції про те, що потрібно ще більше посилити дипломатичну лінію в питаннях мінського формату і нормандських перемовин. Тому це дуже важливо, будемо дивитися далі, як буде реалізовуватися, зокрема з боку Росії. Президент Байден чітко сказав, що є певний часовий люфт у Росії, щоб реалізувати те, про що домовилися. Він сказав про пів року-рік. А далі він прямо сказав, що можуть бути можливі дії Сполучених Штатів Америки», – зазначив заступник керівника ОПУ І. Жовква (URL: https://kanaldom.tv/uk/vstrecha-bajdena-i-putina-opravdalis-li-ozhidaniya-kieva-rasskazali-ukrainskie-politiki-i-eksperty-video).

Хоча Д. Байден і В. Путін обговорювали Україну, усе ж завдання кожної країни були глобальніше, зазначають експерти. Для Росії було важливо показати, що вона може говорити на рівних із США. Вашингтон, у свою чергу, хоче припинити напруження у відносинах з Москвою, адже на сьогодні вектор змістився на боротьбу з Китаєм.

«Можна сказати, що обидва лідери досягли свого. Не йдеться ні про перезавантаження, ні про дружбу, ні про нормалізацію. Це про встановлення якогось порядку і про розмежування протистояння з Росією», – пояснив експерт з міжнародної політики аналітичного центру «Український інститут майбутнього» І. Куса.

На думку ж політолога А. Єрмолаєва, Д. Байден має наміри побудувати нову систему колективної безпеки у Європі. Згідно із цією системою, Україна може увійти в НАТО і ЄС, разом з тим втратити Донбас і Крим. У цьому випадку, на думку експерта, Росія більше не протидіятиме, як вона робила з 2014 р.

«Щодо України, тут, мені здається, створена ситуація, у якій почнеться визнання нового стану речей. І частиною цього нового стану речей є припинення мінської “нормандії”, поступова легітимізація новоутворень на Донбасі. І питання полягатиме в іншому: як будувати відносини із цим новоствореним Донбасом», – зазначає А. Єрмолаєв, припускаючи, що саме такий варіант розвитку події й обговорювали світові лідери.

У свою чергу директор Інституту глобальних стратегій В. Карасьов упевнений, що американці не віддадуть Росії Крим і Донбас навіть в обмін на згоду РФ щодо входження України в НАТО і ЄС.

«Байден наголосив, що США підтримує територіальну цілісність України. Незважаючи на те що Президент Америки допустив можливість вступу України в НАТО і ЄС без Донбасу й Криму, це не означає, що він погодився віддати ці регіони. Вони залишаться в Україні, але конфлікти через них будуть на паузі. Це якийсь німецький варіант. Схожа ситуація була, коли в НАТО спочатку вступила ФРН, а пізніше приєдналася НДР», – пояснює В. Карасьов. На його думку, такий варіант цілком імовірний у разі, якщо Мінські домовленості остаточно опиняться в безвиході та не буде знайдено іншого дипломатичного розв’язання проблеми.

Голова Центру політичних досліджень «Пента» В. Фесенко також зазначає, що Україна зможе вступити до Північноатлантичного альянсу і Євросоюзу без Донбасу. «Такий сценарій можливий, але Донбас і Крим усе одно залишатимуться територіями України. Інакше бути не може. Ніхто не погодиться віддати їх Росії. Жодних заяв про такі плани від західних партнерів не надходило. Упевнений, для ЄС і США такий сценарій неприйнятний і неможливий», – наголосив В. Фесенко.

За словами директора Українського інституту політики Р. Бортника, заява про можливість вступу України в НАТО і ЄС без Донбасу – це відповідь Д. Байдена В. Путіну на його заяву про «червоні лінії». «Якщо Росія спробує утримати Україну від інтеграції до НАТО і ЄС, акцентуючи увагу на донбаському конфлікті, західні партнери можуть проігнорувати статус кво і прийняти Україну без Донбасу. У будь-якому випадку, після зустрічі Путіна і Байдена буде перезавантаження у відносинах Росії й США, діалог президентів ще не закінчено», – переконаний експерт.

За словами першого заступника директора Центру «Нова Європа» С. Солодкого, підсумки женевської зустрічі виявилися надто передбачуваними – жодних вагомих результатів. Очевидно, що і в Вашингтоні, і в Москві ніхто не вірив у серйозні прориви. Були певні завдання-мінімум – і складається враження, що їх досягли.

Експерт зауважує, що обидві сторони начебто задоволені бесідою, її тоном, проте навряд чи атмосферу можна записати в список істотних досягнень. Президент США, схоже, вважає свою місію виконаною, оскільки США чесно виклали свої занепокоєння. Президент РФ, вочевидь, щасливий: з ним нібито рахуються, він зміг укотре скористатися міжнародним майданчиком, щоб повчити світ моралі та демократичним цінностям. Головне ж, що В. Путін укотре показав, що він нічого не хоче й не захоче змінювати у своїх підходах як у міжнародних справах, так і всередині Росії.

«Дві сторони підтвердили, що про відновлення довіри у двосторонніх відносинах узагалі не йдеться. Ідеться лише про інтереси. Тема України, зрозуміло, обговорювалася. Позиція Путіна абсолютно незмінна. На жодні компромісні варіанти він не хоче йти. Важливо стежити за подальшим переговорним процесом. У Росії вміють розставляти дипломатичні пастки. Утім, і в США, і в Україні добре знають про ці “таланти” Москви. У попередні роки Росії все ж надовго не вистачало, аби замилювати очі західним державам – її постійно ловили на чергових провокаціях, втручаннях у справи західних країн. І це завершувалося новим циклом санкцій. Думаю, ніхто особливо не здивується, якщо женевська зустріч виявиться єдиною зустріччю президентів Байдена і Путіна, а ми невдовзі будемо свідками нового витка конфліктності», – підсумовує С. Солодкий (URL: https://tsn.ua/exclusive/samit-zaradi-samitu-chomu-bayden-ne-rozpochav-nove-perezavantazhennya-z-putinim-v-zhenevi-1806583.html).

Отже, головним підсумком зустрічі президентів США Д. Байдена та РФ В. Путіна можна вважати те, що вона взагалі відбулася, а також домовленість про повернення послів до Москви і Вашингтона після декількох місяців дипломатичного протистояння. Крім того, сторони домовилися створити профільні групи з питань стратегічної стабільності, тобто контролю над озброєннями, і кібератак. Окремо увагу було зосереджено на Україні. Президент США Д. Байден у Женеві заявив про повну підтримку суверенітету й територіальної цілісності України. Натомість В. Путін укотре продемонстрував, що не може змиритися з курсом України на вступ до НАТО, заявивши, що із цього приводу «немає чого обговорювати». За словами експертів, подальше зміцнення відносин Києва і Вашингтона зробить Україну сильнішою та допоможе в боротьбі з В. Путіним. На кінець липня заплановано зустріч Д. Байдена і В. Зеленського у Вашингтоні. Там президенти зможуть обговорити питання безпеки та оцінити загрози з боку Росії.

 

 Тарасенко Н. Підсумки саміту президентів США та РФ у Женеві в оцінках експертів [Електронний ресурс] / Н. Тарасенко // Україна: події,                факти, коментарі. – 2021. – № 11. – С. 5–14. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2021/ukr11pdf. – Назва з екрану.