Світова наука в боротьбі з COVID-19Н. Тарасенко, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Світова наука в боротьбі з COVID-19 у висвітленні ЗМІ

 

З огляду на стрімке поширення світом вірусу SARS-CoV-2, його здатність швидко змінюватися, набуваючи ще більш загрозливих для людини різновидів, світова наука продовжує зосереджувати зусилля на дослідженні ефективних засобів протидії пандемії. Здобутки науковців усього світу в цьому напрямі є чи не найбільш обговорюваними новинами у науковому середовищі та медіапросторі. Найактуальнішою останнім часом є інформація про дослідження причин виникнення пандемії COVID-19, виявлення нових штамів коронавірусу, розробку та застосування вакцин, стійкість набутого імунітету тощо.

Зокрема, за інформацією з відкритих інформаційних джерел, науковці представили перші докази того, що коронавірус SARS-CoV-2, який спричинив пандемію COVID-19, міг з'явитися внаслідок глобальних змін клімату. Про це свідчать результати дослідження вчених із Кембридзького, Гавайського університетів та Потсдамського інституту з вивчення змін клімату, дослідження яких опубліковано у Science of the Total Environment (https://ipress.ua/articles/zminy_klimatu_mogly_sprychynyty_poyavu_
koronavirusu_shcho_pryzviv_do_pandemii_covid19__doslidzhennya_
318951.html).

Дане дослідження проводилося в рамках однієї з провідних на початку пандемії версій про те, що джерелом зараження вірусом SARS-CoV-2 були кажани. В його основу було покладено створену науковцями карту рослинності світу, якою вона була у ХХ ст.: для цього використовували дані про температуру, опади та хмарні покриви. Потім використали інформацію про те, якими рослинами харчуються різні види кажанів, щоб визначити, де і який вид проживав на початку ХХ ст. Це дало змогу вченим побачити, як змінювалося місце існування різних видів кажанів у зв'язку зі змінами клімату, що змушували тварин покидали одні регіони та переселялися в інші, переносячи туди й нові віруси.

«Це не лише змінило регіони, де присутні віруси, але також призвело до нових взаємодій між тваринами та вірусами, у результаті чого еволюціонували та передавалися шкідливіші віруси», – зазначив один із авторів дослідження Р. Беєр.

Вчені виходили з тези про те, що збільшення кількості кажанів у певному регіоні через зміни клімату може збільшити ймовірність наявності, передання та еволюції коронавірусу. Вони констатували, що у минулому столітті приблизно 40 видів кажанів, які переносять 100 типів коронавірусів, переселилися до південної провінції Китаю Юньнань та прилеглих регіонів М'янми та Лаосу через зміни клімату. Цей регіон визначили «гарячою точкою» збільшення кількості кажанів. Також вчені кажуть, що у цьому регіоні проживають панголіни, які, ймовірно, були проміжними господарями SARS-CoV-2.

Більшість коронавірусів, які переносять кажани, не передаються людині. Але деякі типи, ймовірно, походять саме від цих тварин: близькосхідний коронавірусний респіраторний синдром (MERS-CoV), тяжкий гострий респіраторний синдром SARS-CoV-1 та SARS-CoV-2.

Наразі не існує достовірних наукових доказів того, що саме кажани стали носіями вірусу, але група вчених припускає у дослідженні, що кажани передали SARS-CoV-2 панголінам, яких продали на ринку в Ухані, де зафіксували перший спалах захворювання.

Вчені заявляють, що припущення про вплив глобального потепління на пришвидшення передачі збудників із дикої природи людям, має привернути увагу світових лідерів для ефективнішої боротьби зі змінами клімату.

Тим часом вчені стурбовані появою нових штамів COVID, які занадто швидко з'являються по всьому світові. Процес виникнення мутацій SARS-CoV-2 описали американські вчені, висловивши при цьому стурбованість із приводу ефективності зареєстрованих вакцин проти нових штамів коронавірусу. Стаття експертів Національного інституту США з вивчення алергічних та інфекційних захворювань на чолі з головним інфекціоністом країни Е. Фаучі була опублікована в журналі JAMA (https://ua.korrespondent.net/tech/4327584-vcheni-sturbovani-poiavoui-novykh-shtamiv-COVID).

Відзначається, що за останні місяці з'явилося безліч варіантів коронавірусу і Всесвітня організація охорони здоров'я не встигла затвердити відповідну номенклатуру нових штамів. Широко фігурують назви B.1.1.7 для так званого «британського» варіанта і B.1.351 для штаму, вперше ідентифікованого в Південній Африці. Обидві варіації вірусу швидше і легше передаються і поширюються.

Так, недавні висновки Консультаційної групи з питань нових респіраторних вірусів (NERVTAG) підтвердили, що виявлений у Великобританії штам коронавірусу небезпечніший, ніж вихідна форма патогену. Він на 30-70% смертоносніший.

На думку авторів статті, нові штами можуть нести кілька різних мутацій, з яких найбільш небезпечні - зміни в шиповому білку вірусу. Саме на цей білок націлені багато вакцин проти COVID-19, і його мутації можуть призвести до того, що вакцини будуть менш ефективними. Також дослідники зазначають, що варіант B.1.351 може бути частково або повністю стійкий до певних моноклональних антитіл SARS-CoV-2, дозволених для терапії.

Водночас учені з Інституту Пастера у Франції стверджують, що південноафриканський штам коронавірусу (B.1.351) має підвищену стійкість до гуморального імунітету, що робить його небезпечнішим для людини. Також він відрізняється більшою опірністю, ніж штам з Великої Британії. Про це повідомляється в дослідженні, опублікованому на bioRxiv (https://ua.korrespondent.net/tech/4327628-afrykanska-mutatsiia-COVID-nebezpechnisha-za-brytansku-doslidzhennia).

Відзначається, що дослідники визначили чутливість штамів B.1.1.7 (виник у Великобританії) і B.1.351 (ПАР) до специфічних до SARS-CoV-2 антитіл, наявних у сироватці крові і мазках з носа пацієнтів з COVID-19. Для порівняння з чутливістю оригінального штаму D614G вчені скористалися репортними клітинами, що синтезують зелений флуоресцентний білок. Після інкубування коронавірусом протягом ночі клітини, додані в сироватку, починають світитися.

Як показали результати, B.1.1.7 був нейтралізований в 79 з 83 сироваток пацієнтів, що одужали, зібраних через дев'ять місяців після появи симптомів, що майже аналогічно для штаму D614G. Однак у 40 відсотках сироваток активність антитіл проти B.1.351 знизилася або повністю припинилася. Крім того, антитіла, отримані від вакцинованих людей, також виявилися менш ефективні проти африканського штаму.

СOVID-вакцина компанії AstraZeneca, можливо, лише на 10% ефективна щодо південноафриканського штаму коронавірусу. Про це свідчать дані дослідження на невеликій вибірці, опубліковані The Guardian і BBC. Дослідження проводилося Університетом Вітвотерсренд у Південно-Африканській Республіці і Університетом Оксфорда, але ще не переглядалося іншими вченими. За його результатами відзначається, що в досліджуваній групі лише в 10% випадків вакцина захистила людей від симптомів у легкій і помірній формі. Середній вік випробовуваних у вибірці становив 31 рік і не включав представників тієї вікової групи, для якої коронавірус є найбільшою загрозою. Тому очікується, що вакцина все-таки захистить від тяжкого перебігу хвороби.

Крім того, подібність вакцини AstraZeneca та іншої, від компанії Johnson & Johnson, яка показала ефективність проти важких симптомів, дають надію, що вона теж буде запобіжною при важкому перебігу захворювання.

«Можливо, нам не вдасться знизити кількість заражень, але принаймні це надасть захист від фатальних наслідків, госпіталізацій і важкого перебігу захворювання», – відзначає професор С. Ґильберт з Університету Оксфорда.

Утім, після поширення інформації про вказані дослідження, у ПАР призупинили поширення вакцини AstraZeneca, оскільки південноафриканський штам там становить 90% від усіх випадків.

Південноафриканський варіант коронавірусу може також на дві третини знижувати рівень захисту, яку дають антитіла після вакцинації препаратом від компаній Pfizer і BioNTech. Це під час лабораторних досліджень з'ясували вчені компаній і Техаського університету в Остіні, повідомляє The Guardian.

Дослідники за допомогою генної інженерії створили вірус, що копіює мутації південноафриканського штаму COVID-19. Після введення вірусу в зразки крові, взятої у вакцинованих осіб, спостерігалося значне зниження ефективності антитіл у порівнянні з тими випадками, коли досліди проводилися з більш стандартним типом COVID-19.

У свою чергу розробники вакцини вказали, що дослідження все одно продемонструвало здатність препарату нейтралізувати вірус, а під час випробувань на людях істотного зниження захисних властивостей вакцини проти південноафриканського штаму відзначено не було.

Водночас розробники повідомили, що займуться розробкою поліпшеної версії вакцини. Співавтор дослідження Пій-Єн Ші підкреслив, що точний рівень антитіл, необхідний для захисту від COVID-19, досі невідомий.

Цікавим у цьому контексті є дослідження команди науковців з Ізраїлю, результати якого продемонстрували дієвість вакцини проти коронавірусу COVID-19 від компанії Pfizer. За оприлюдненими деталями, дослідження проводив медичний центр Шиба Тель-А-Шомер. Учасниками його стали близько семи тисяч працівників системи охорони здоров’я. За період від 15 до 28 днів після отримання першої дози вакцини кількість симптоматично відзначених випадків коронавірусу впала на 85%. Загальна кількість інфікованих осіб, серед яких також безсимптомні пацієнти, знизилася приблизно на 75% (novyny.online.ua  https://novyny.online.ua/vcheni-izrayilyu-pidtverdili-efektivnist-lishe-odnieyi-dozi-vaktsini-pfizer_n830127/).

Агентство Reuters уточнило, що наразі представники компанії-виробника вивчають дані з Ізраїлю та інших країн світу, де масово використовують однойменну антикоронавірусну вакцину. Експерти намагаються зрозуміти, наскільки дієвість препарату відрізняється у протидії новим штамам інфекції.

Нещодавно канадські науковці провели аналіз інформації Управління з продуктів харчування та медикаментів США. За підсумками дослідження вони оголосили, що перша доза Pfizer у країні відзначилася ефективністю 92,6%. У зв’язку з цим уряду Канаді запропонували поки що вакцинувати людей однією дозою, оскільки це вже демонструє результат. Завдяки такому підходу можна буде зекономити партії препарату й охопити масовою імунізацією більше людей на першому етапі (https://www.online.ua/).

Тим часом, експерти підкреслюють, що поки SARS-CoV-2 продовжує поширюватися, він може розвинутися в нові варіанти, і рано вважати, що існуючі вакцини забезпечать надійний захист. Вони попередили, що боротьба з SARS-CoV-2 буде тривалою, для її успіху будуть потрібні регулярні спостереження, моніторинг змін у будові коронавірусу по всьому світові та багато років.

В Україні, на жаль, досі не почали вивчати мутації SARS-CoV-2, отже, невідомо, які штами циркулюють зараз по країні і чи відрізняються вони в різних регіонах. Втім, українські науковці мають необхідний потенціал для таких досліджень. Зокрема, в Інституті молекулярної біології і генетики НАН України заявили, що можуть досліджувати мутації коронавірусу, оскільки мають і сучасні прилади, і фахівців, і для цього потрібна лише державна програма, де зібрані спеціалісти з різних відомств, та фінансування. Про це йдеться в заяві Інституту, яку поширили 18 лютого на сторінці у мережі Facebook (https://www.facebook.com/IMBGNASU/posts/2862719674045587).

Науковці пояснили, що мутації вірусів визначають за допомогою методу секвенування, для якого використовують різні сучасні молекулярні технології.

«Що потрібно для того, щоб налагодити секвенування коронавірусів в Україні? Насамперед – сучасні прилади (секвенатори нового покоління) та фахівці, здатні провести секвенування та проаналізувати результати. Вони є в нашому Інституті молекулярної біології і генетики. Звісно, потребуються дорогі реагенти, ціна яких, утім, не є захмарною», – йдеться в повідомленні.

Зі слів директора Інституту молекулярної біології і генетики, академіка М. Тукала, проблема полягає не так у складності технології, як в організації процесу. Він пояснив, що в справі вивчення мутацій потрібні різнопрофільні спеціалісти, які розосереджені по різних інстанціях, міністерствах та академіях.

«Так, наш Інститут перебуває в системі Національної академії наук України; Центр громадського здоров’я та лікарні, де можна зібрати зразки для аналізу, – у системі МОЗ, а Інститут епідеміології та вірусології ім. Громашевського, який має дозвіл працювати з вірусами, – у системі Національної академії медичних наук», – коментує М. Тукало.

Зусилля вчених та керівників інститутів у цьому випадку можуть і не мати успіху – ініціатива застрягне на етапі домовленостей та отриманні різних дозволів на проведення досліджень, підкреслили науковці.

«На жаль, ми це вже перевірили. Влітку 2020 року наш Інститут спільно зі співробітниками ЦГЗ в м. Києві запропонували програму “Геномна епідеміологія SARS-CoV-2 в Україні”, яку підтримали експерти МОЗ. Проте програма не отримала фінансування від уряду», – підкреслив М. Тукало.

Якщо держава зацікавлена у налагоджені та проведенні таких досліджень на постійній основі, варто під прапором державної програми зібрати спеціалістів з різних відомств та забезпечити необхідне фінансування, додали в установі.

Інститут також нагадав, що від початку пандемії у світі зафіксовано десятки тисяч різних варіантів SARS-CoV-2, призвідника коронавірусної хвороби. Найповніша відкрита база даних – Національного центру біотехнологічної інформації (США), в якій закумульовано дані з усього світу, – містить геноми вже понад 38 000 SARS-CoV-2, проте в ній немає жодного українського зразка.

«В Україні досі не почали вивчати мутації SARS-CoV-2, отже, невідомо, які штами циркулюють зараз по країні і чи відрізняються вони в різних регіонах; вони безпечніші для українців, чи, навпаки, загрозливіші, ніж ті, що спричинили епідемію на початку 2020 року», – відзначили в Інституті. Також науковці підкреслили, що на основі даних таких досліджень можна оцінювати властивості вірусів, вибудовувати ефективні стратегії лікування та розуміти, чому ті чи інші ліки діють або ні, а також модифікувати вакцини.

Українські науковці також працюють над розробкою власної вакцини проти COVID-19. Цим займаються, зокрема, львівські науковці під керівництвом директора Інституту біології клітини НАН України у Львові, професора, академіка А. Сибірного. До кінця року біологи планують створити вакцину, але потім її треба випробувати на тваринах і опісля – на людях. Чи запустять українську вакцину, якщо вона виявиться ефективною, у промислове виробництво – невідомо. Бо таких можливостей Україна не має. За найкращих умов українська вакцина може дійти до українців через рік-два (https://www.radiosvoboda.org/a/vaktsyna-vid-covid-19-ukrayina/31063390.html).

Як розповів А. Сибірний у інтерв’ю Радіо Свобода, у 2020 році три проєкти Інституту біології клітини НАН України, що у Львові, перемогли в отриманні ґрантів від Національного фонду наукових досліджень: на розробку вакцини від коронавірусної інфекції, створення продуцента (організму) нового антибіотика і розробку біосенсорів, тобто нових біоаналітичних продуктів на основі штучних ферментів і наноматеріалів.

На вироблення вакцини виділили менше за 10 млн грн, частину суми вже надали, хоч і з запізненням. Ґрант розрахований на півтора року. Академік А. Сибірний наголошує, що вперше в історії незалежної України почав діяти фонд, який фінансує науку. На сьогодні проведені початкові етапи у створенні вакцини. Деякі лабораторні дослідження замовили у Німеччині, бо в Україні немає відповідних лабораторій.

Науковці створюють продуценти вірусних білків на основі дріжджів і називають це своїм винаходом.

«Ми хочемо одержати білки “шипа” (“корони”) віруса. При чому не всі білки. Адже повний білок синтезується у малих кількостях. Ми хочемо отримати фрагменти, які б містили ділянки зв’язання з рецептором людської клітини. Тоді вони найбільш імуногенні. Є гіпотези, що деякі фрагменти того “шипа” можуть слугувати не тільки як вакцина, а як терапевтичний агент, тобто ним можна лікувати COVID-19. Це дуже цікаво, бо у світі немає жодного ліку від вірусу. Ми ще клонуємо додаткові білки. Хочемо, щоб оці білки “шипа” вірусу утворювали віросоподібну частинку, це не буде вірус, тому що там немає нуклеїнової кислоти і він не буде розмножуватися. Але якщо це будуть вірусні білки у вигляді вірусоподібної частинки, то вони будуть більш імуногенні. Тобто менша концентрація і білки вже будуть викликати імунну відповідь і можуть слугувати як вакцина.

На Заході навіть роблять вірусоподібні частинки вакцин на захворювання, що не викликаються вірусами. Наприклад, малярія. Ми потім ці вірусні білки будемо наробляти у дріжджах – і це наше ноу-хау. Тому що переважно всі роблять вірусні білки на клітинах людини або комах. Але на людських клітинах чи тварин це дуже дороге середовище, у 50 разів дорожче, ніж для дріжджів. А на комахах можна зробити середовище суто синтетичне, яке не містить неідентифікованих компонентів. А дріжджі – це синтетичне середовище – глюкоза і неорганічні солі. До того ж, час розмноження людської клітини – 7 днів, а дріжджів – 2 години. Ми створюємо на дріжджах продуценти цих вірусних білків. Але якщо ці білки будуть нагромаджуватися у клітинах дріжджів, то дріжджі мають своїх приблизно 2 тисячі білків, то як відділити той вірус від 2 тисяч своїх? Це дуже складно. І ми створили такі конструкти, скоро будемо перевіряти секрецію: де все дріжджове залишається у дріжджах, а вірусний білок буде секретуватися в середовище. Тоді відцинтрифуговуються клітини і маємо розчин вірусного білка. Зараз до цього і наближуємося у роботі. Сподіваюся, все вийде», – розповів про процес розробки вакцини академік Андрій Сибірний.

Створення продуцента коронавірусних білків, що є основою вакцини, – це лише половина справи у її запуску в промислове виробництво. До кінця року вірусні білки мають перевірити на лабораторних тваринах, яких заражатимуть вірусом і вводитимуть їм вакцину. Наразі невідомо, чи такі дослідження можна провести в Україні. Це питання вже компетенції Національної академії медичних наук.

«Якщо до вересня цього року в Україні буде вірусологічна лабораторія, то, звичайно, там будемо робити. На 70% виглядає, що у нас не буде готова лабораторія для такого дослідження. Тоді будемо шукати якісь інші шляхи. У Ґданську є центр вакцин. Польські колеги не розробляють своєї вакцини від коронавірусу, бо вирішили, що не можуть конкурувати зі США, Англією, Китаєм. А коли дізнались, що буде українська вакцина, то готові перевірити її на тваринах. Це не лише на мишах, але можна потім на морських свинках. Тоді це буде вже українсько-польська вакцина. Коли лабораторне дослідження покаже ефективність вакцини, то тоді залучаються лікарі і проводять тестування на людях-добровольцях», – продовжує А. Сибірний.

За словами науковця, Україна спізнилась на рік із розробкою вакцини. Адже у світі над цим працюють сотні наукових установ. Розроблені 180 вакцин, зауважує академік. Найшвидше українська вакцина може з’явитись на ринку через рік-два.

«Зрозуміло, що розпочали ми пізно. Однак Україна сьогодні не виробляє жодної вакцини. Навіть на такі захворювання, як кір, дифтерія, вітрянка. Все завозимо із Заходу. А потрібно думати над відновленням виробництва вакцин. Для цього мусимо відпрацювати шлях – від лабораторних досліджень до отримання вакцини, спершу у лабораторних масштабах, потім у пілотних, а вже тоді думати про промислові. У нас немає промислової бази для випуску вакцини. Україна має цей шлях розробки вакцини пройти до кінця, і ми тут як піддослідні люди.

З іншого боку, українська вакцина на дріжджах буде у рази дешевша. Навіть якщо вона через три роки буде на ринку, але дешевша і ефективна. Тоді не потрібно закуповувати за кордоном. За всі роки незалежності Україна не продала жодного фармацевтичного препарату на Захід, лише в Росію, Узбекистан», – каже А. Сибірний.

У підсумку академік констатував, що «наука, на жаль, не є пріоритетом для керівників української держави, бо вони передусім не науковці і не знають ситуацію в науці. У перспективі вона б давала кошти, але треба реформувати наукові установи».

Згідно з даними агентства Bloomberg, вакцинація від коронавірусу стартувала у 88 країнах світу. Станом на 21 лютого у світі зробили більш як 202 млн щеплень. Лідерами за кількістю введених доз є:

США – 61 млн 289 тис. доз;

Китай – 40 млн 500 тис. доз;

Країни ЄС – 26 млн 234 тис. доз;

Великобританія – майже 17 млн 852 тис. доз;

Індія – 10 млн 838 тис. доз.

При цьому лідерами за кількістю доз на 100 осіб є Ізраїль (78,80), Сейшельські острови (67,77), Об'єднані Арабські Емірати (51,66), Великобританія (26,73) і Мальдіви (18,82).

Водночас науковці поки що не мають доказів того, що будь-яка з вакцин проти Covid-19 може повністю захистити людей від зараження. Насправді, більшість вакцин не захищають від інфекції повністю, навіть якщо вони й блокують появу симптомів. В результаті вакциновані люди можуть несвідомо переносити та поширювати збудників хвороб, пише ВВС.

Щеплення допомагає досягти двох видів імунітету. Так званий «ефективний» імунітет не дозволяє патогену спричинити серйозне захворювання. Але він не може завадити вірусу потрапити в організм і навіть розмножуватися в ньому.

Другий – «стерильний імунітет». Він повністю знешкоджує інфекцію, запобігаючи навіть безсимптомним випадкам. Цього прагнуть всі розробники вакцин, але досягти такого імунітету вдається вкрай рідко.

Ефективний імунітет виробляється поєднанням білих кров'яних клітин, В- і Т-лімфоцитів, з антитілами. Тоді як стерильний імунітет покладається насамперед на антитіла, зокрема на нейтралізуючі антитіла, які захищають організм від патогенів. Ці антитіла прикріпляються до оболонки збудника і не дають йому взаємодіяти з клітинами слизової поверхні носа, горла або легень.

У випадку з коронавірусом нейтралізуючі антитіла з'єднуються з відростками на поверхні вірусу, за допомогою яких він проникає у клітини. Щоб виробити стерильний імунітет, вакцини повинні стимулювати достатню кількість таких антитіл. Адже вони мають уловлювати всі частинки вірусу, які потрапляють в організм, і негайно їх знезброювати.

«Якщо коротко, ми цього поки що не знаємо, тому що вони нові», - каже Кіт Ніл, почесний професор епідеміології з Ноттінгемського університету.

Ефективність доступних наразі вакцин від Covid-19 оцінювали насамперед за здатністю запобігти симптомам хвороби. Припинення поширення інфекції – це наступна мета.

Вченим вже відомо, що антитіла в організмі людей, які перехворіли природним шляхом, не завжди захищають від повторного зараження. Хоча воно у більшості випадків може проходити безсимптомно, ризик передачі вірусу залишається.

Втім, вже є перші дані про те, що деякі вакцини можуть зменшити поширення вірусу, навіть якщо вони не здатні припинити його повністю. Один із способів зробити це – зменшити кількість вірусних частинок в організмі людини.

Крім того, довести наявність стерильного імунітету також вкрай важко, оскільки більшість клінічних випробувань не перевіряли, чи зупиняють вакцини передачу вірусу, вчені вивчають, як вакцини впливають на рівень інфікування там, де їх вже широко застосовують.

Ось, що наразі відомо про здатність сучасних вакцин зупинити поширення інфекції.

Oxford-AstraZeneca

За останніми даними, опублікованими 1 лютого, вакцина зменшує кількість випадків виявлення вірусу на 67% після одноразової стандартної дози. Як зазначили вчені, це показує «потенціал значного зменшення передачі».

Pfizer-BioNTech

Переконливих доказів того, що вакцина Pfizer-BioNTech може запобігти зараженню людей коронавірусом і, отже, зупинити його поширення, поки що немає. Але є деякі ознаки того, що це можливо. На початку січня генеральний директор Pfizer А. Бурла заявив, що дослідження на тваринах показали, що вакцина захищає від передачі вірусу, хоча це не доведено у людей.

Зовсім нещодавно Міністерство охорони здоров'я Ізраїлю виявило, що через тиждень після повної вакцинації лише у 317 людей із 715 425 був позитивний результат на коронавірус. Це, однак, не є клінічним випробуванням, а тому такий результат могли дати карантинні заходи у грудні.

Дослідження ізраїльського постачальника медичних послуг – Maccabi Healthcare Services - виявило схожі обнадійливі результати. З 163 тисяч людей, які пройшли повний курс вакцинації, інфікованими були лише 31. У такі самій групі невакцинованих людей було 6500 випадків інфекції.

Moderna

Хоча тестування вакцини Moderna не передбачало перевірку на поширення інфекції, учасників перевіряли на наявність Covid-19 перед першою і другою дозами. Іншими словами, це дало можливість порівняти рівень зараження у цих групах.

Вакцина Moderna може запобігти двом третинам безсимптомних випадків вже після першої дози. Однак у цього дослідження були обмеження. Кількість людей, які мали позитивний результат на коронавірус, була невеликою, тому така оцінка - не зовсім точна.

Novavax

Ця вакцина поки що не схвалена для використання будь-де у світі. Як і в інших вакцин, її здатність запобігти інфікуванню або передачі вірусу у людей, не доведена. Однак дослідження, проведені на резус-макаках показали, що досить висока доза вакцини повністю зупиняла поширення вірусу.

Ці результати поміщають Novavax в ексклюзивну групу вакцин, які можуть повністю запобігти безсимптомній передачі інфекції й у інших приматів. Це хороший знак, адже фізіологія дихальних шляхів у них дуже схожа на людську.

Наразі дослідники перевіряють, чи здатна вакцина створити стерильний імунітет й у людей.

Здатність вакцини запобігати передачі вірусу впливає на вироблення колективного імунітету. «Якщо вакцини не зупинять передачу повністю, нам треба буде прищеплювати більшу кількість людей», – пояснює М. Хед, старший науковий співробітник Саутгемптонського університету. За його словами, поріг колективного імунітету поки що невідомий, тому що досягти його ані природним шляхом, ані вакцинацією поки що не вдалося.

Колективний імунітет – це непрямий захист від інфекційного захворювання, який з'являється, коли перехворіє певна кількість людей. Поріг колективного імунітету залежить від багатьох різних чинників. Наприклад, від репродуктивного індексу вірусу, тобто кількості людей, яких може заразити один носій інфекції. На репродуктивний індекс впливає регіон, де ви живете, штам вірусу та карантинні умови.

Це означає, що єдиного порогу колективного імунітету не може бути, однак його можна оцінити приблизно. За деякими підрахунками, колективний імунітет з'явиться, якщо 60-72% людей отримають вакцину, яка повністю виключає передачу вірусу. Однак якщо ефективність вакцини становить 80%, то потрібно вакцинувати від 75% до 90% людей. Це помітно більше, ніж планують вакцинувати багато країн. Велика Британія, приміром, має на меті прищепити кожного дорослого до вересня – це приблизно 75% населення в цілому. Але це за умови, що кожна доросла людина в країні захоче вакцинуватися і може це зробити за станом здоров'я.

Утім, багато вчених не сподіваються повністю усунути вірус. На цей час мета полягає в тому, щоб максимально зменшити його передачу. На думку інших, припинення передачі вірусу взагалі не є важливим. Якщо достатньо людей буде вакциновано, не має значення, чи поширюватимуть вони вірус, адже імунітет буде в кожного.

У Всесвітній організації охорони здоров'я висловлюють обережні припущення, що пандемію коронавірусу вдасться зупинити на початку 2022 року: хоча й інфекція не зникне, її буде легше контролювати. Однак точний результат поки що неможливо спрогнозувати, адже коронавірус мутує. Прискорити перемогу над інфекцією допоможе масова вакцинація – впевнені у ВООЗ. Утім, ефективним щеплення буде лише за умови проведення в усіх країнах світу.

 

Тарасенко Н. Світова наука в боротьбі з COVID-19 у висвітленні ЗМІ [Електронний ресурс] / Н. Тарасенко // Шляхи розвитку української науки: суспільний дискурс. – 2021. – № 2. – С. 28–38. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/nauka/2021/2.pdf. – Назва з екрану.