Сучасний стан українсько-узбецьких відносинО. Аулін, ст. наук. співроб. НЮБ НБУВ

Україна – Узбекистан: разом у спільне майбутнє

 

На початку лютого в Посольстві Республіки Узбекистан (РУ) в Україні відбувся круглий стіл, під час якого обговорювалося Послання Президента Ш. Мірзійоєва Олій Мажлісу (парламенту країни), а також перспективи подальшого розвитку українсько-узбецьких відносин.

У роботі круглого столу, крім співробітників посольства, узяли участь народний депутат України С. Шахов, посол України у РУ (2010–2019) ю. Савченко, радник міністра економіки, колишній директор ДПУ МЗС України В. Крохмаль, представники вітчизняних експертних, медійних і наукових кіл.

У своїй промові Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Узбекистан в Україні А. Курманов поінформував про основні питання, які було порушено в президентському Посланні. Дипломат зробив наголос на тому, що цей документ фактично є програмою майбутніх дій, гаслом яких є «новий Узбекистан». А. Курманов зазначив, що в тексті Послання міститься багато сигналів для узбецького народу, але й міжнародна аудиторія в цьому сенсі не залишилася поза увагою президента Узбекистану.

На початку було зроблено аналіз соціально-політичної обстановки, що склалася на сьогодні в республіці, багато в чому внаслідок розповсюдження коронавірусу, а також стихійних лих і техногенних катастроф у Бухарі та Сардобі. На цьому тлі посол Узбекистану підкреслив думку президента країни про те, що «завдяки непохитній волі, самовідданій праці та стійкості узбецького народу» спільними зусиллями населення й державних органів усі ці випробування й труднощі успішно долаються. Таке відбувається, коли країна швидко рухається вперед у технологічному відношенні, а наявні стандарти відстають. Саме тоді й відбуваються техногенні надзвичайні ситуації, додав дипломат.

Узбекистану вдалося значно знизити поріг захворюваності COVID-19. Сьогодні кількість захворілих у республіці становить 50–60 осіб на добу. Щоб досягти таких результатів, керівництву республіки на чолі з президентом Ш. Мірзійоєвим довелося з перших днів пандемії перевести всю систему керування, усі медичні установи на надзвичайний режим роботи. Завдяки цьому за короткий термін у Ташкенті та областях було створено близько 30 тис. ліжко-місць. Медичні установи було забезпечено необхідними ліками, сучасними засобами захисту й діагностики. До боротьби з пандемією було залучено понад 200 тис. медичних працівників, а також 150 іноземних висококваліфікованих лікарів і фахівців. У країну було повернуто понад 600 тис. співвітчизників. Організовано допомогу близько 100 тис. громадян Узбекистану, що опинилися за кордоном у важкій життєвій ситуації (URL: https://www.youtube.com/watch?fbclid=IwAR1sUnbiRz4UfH9myxQdlo1LkWwkKYmHXgNix29l9JcA
jtKPa7Ek2RXIrU&v=GO-DBtG4rmM&feature=youtu.be).

Для пом’якшення й ліквідації наслідків пандемії державою було здійснено комплексні заходи в цілому на 82 трлн сумів (1 тис. сумів = 2,65 грн). Зокрема, створено Антикризовий фонд, з бюджету виділено більше 16 трлн сумів на заходи з боротьби з коронавірусом, підтримки населення та бізнесу. Разом із цим надано практичне сприяння державним підприємствам і понад 500 тис. суб’єктів підприємництва, а також майже 8 млн громадян у вигляді податкових пільг, відстрочення погашення кредитів і фінансової допомоги на загальну суму 66 трлн сумів. У межах загальнонаціонального руху «Доброта і підтримка» за активної участі місцевих меценатів понад 800 тис. малозабезпечених сімей отримали матеріальну допомогу на понад 1 трлн сумів.

У результаті, за оцінками Міжнародного валютного фонду й міжнародних рейтингових агентств, Узбекистану серед небагатьох країн світу вдалося зберегти позитивні темпи економічного зростання. В Індексі економічної свободи РУ піднялася на 26 позицій. У тісній співпраці з Європейським Союзом було зроблено важливі кроки із впровадження в Узбекистані системи розширених торгових преференцій «GSP+». Це дасть змогу в майбутньому безмитно виводити на європейський ринок понад 6 тис. найменувань узбецької продукції. У 2020 р. у країні побудовано 197 великих, тисячі малих і середніх підприємств та об’єктів інфраструктури. Зокрема, введено в дію комплекс з виробництва аміаку й карбаміду, завод з випуску азотної кислоти в АТ «Навоіазот», установки з виробництва зрідженого газу на Мубарекському, Газлійському й Шуртанському нафтовидобувних підприємствах, Ташкентський металургійний завод.

В енергетичному секторі розпочато будівництво шести нових електростанцій на основі державно-приватного партнерства з іноземними інвесторами. Їх загальна вартість – 2 млрд дол., сукупна потужність – 2700 МВт. У Ташкенті здано в експлуатацію дві нові станції метрополітену та лінію наземного метро протяжністю 18 км. Реформи в сільському господарстві, передача земельних площ приватним кластерам і кооперації дали змогу за один рік підвищити врожайність бавовни в середньому на 10 %. Створено близько 500 кластерів і кооперацій у плодоовочівництві, зерноводстві та тваринництві. Завдяки цьому, незважаючи на негативний вплив пандемії, було експортовано фруктів та овочів на 1 млрд дол. Рекультивовано 91 тис. га земель. Водоощадні технології впроваджено на 133 тис. га, що у два рази більше, ніж минулого року. З метою підтримки підприємництва було надано значну кількість пільг і преференцій. Суб’єктам підприємництва виділено 100 трлн сумів кредитів – майже в 4 рази більше, ніж у 2016 р.

Це сприяло досягненню прориву у сфері соціального захисту. Наприклад, дало змогу організувати принципово нову систему адресної роботи з малозабезпеченими сім’ями, жінками та молоддю в усіх районах і містах, у кожній махале (мікрорайоні). За допомогою цієї системи було працевлаштовано 527 тис. осіб. За рахунок надання податкових пільг самозайнятому населенню та зняття обмежень налагоджено легальну трудову діяльність ще 500 тис. осіб. Виділення 300 млрд сумів пільгових кредитів і субсидій на розвиток дехканських господарств і присадибних ділянок стало початком нового напряму соціальної підтримки сільського населення. Більше 500 сучасних компаній приступило до роботи в IT-парках, організованих у Ташкентській, Андижанській, Джизакській, Кашкадар’їнській, Самаркандській, Сирдар’їнській і Ферганській областях. Протягом року контингент одержувачів соціальної допомоги розширився у два рази – до 1,2 млн осіб. На їх підтримку з бюджету було виділено в 5 разів більше коштів порівняно з 2016 р. Кількість дитячих садків збільшилася втричі й перевищила 14 тис. Уперше близько 1 тис. дівчат з малозабезпечених сімей було прийнято до закладів вищої освіти на основі спеціальних державних грантів.

Головною метою економічних реформ у новому році стане скорочення бідності та зростання добробуту населення. Цих стратегічних цілей планується досягти за рахунок високих темпів економічного зростання і створення рівних можливостей для всіх. За останні чотири роки було зроблено серйозні кроки щодо впровадження ринкових механізмів у всіх секторах економіки республіки. Наступне завдання полягає в тому, щоб закласти основу для довгострокового сталого зростання за допомогою глибоких структурних перетворень. У 2021 р. планується провести трансформацію 32 великих підприємств галузей стратегічного значення. До реформування таких підприємств, а також комерційних банків залучаються Всесвітній банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, Азіатський банк розвитку, «McKinsey & Company», «Boston Consulting Group», «Rothschild & Co» та інші всесвітньо відомі компанії. Водночас треба скоротити участь держави в реалізації інвестиційної політики та збільшити частку приватних і прямих інвестицій.

З метою фінансової підтримки підприємництва в межах програм сприяння сімейному підприємництву в поточному році буде виділено 6 трлн сумів пільгових кредитів. Ще 100 млн дол. виділить уряд на розширення Програми розвитку сільського підприємництва, виконуваної в партнерстві зі Світовим банком. Заплановано переглянути близько 5 тис. нормативно-правових актів, що регулюють підприємницьку діяльність, скоротити їх кількість, а також розробити підприємницький кодекс. Після проголошення у 2016 р. мораторію на перевірки суб’єктів господарювання кількість підприємців збільшилася вдвічі і досягла 400 тис. Тому пропонується продовжити мораторій ще на рік.

Швидкість проведення реформ багато в чому залежить від ефективності системи державного управління. У зв’язку із цим уряд повинен у двомісячний термін підготувати проєкти нормативно-правових актів, спрямованих на скорочення дублюючих відомств, функцій і бюрократичних бар’єрів в управлінні. Передбачається оптимізація чисельності працівників системи державного управління в середньому до 15 %. Водночас до кінця 2021 р. планується збільшити кількість видів державних електронних послуг на 60, довівши їх до 300, а частку дистанційних послуг – не менше ніж до 60 %. Разом із цим буде посилено відповідальність і підзвітність державних органів у розв’язанні проблем на місцях.

Одним з пріоритетів реформ у республіці є подальше підвищення ролі жінок у державному та громадському управлінні. У результаті проведених заходів сьогодні представниці прекрасної статі становлять 30 % депутатів і сенаторів у парламенті. В обласних, міських і районних хокіміятах (радах) введено посаду радника хокіма з питань жінок. «Як наступний крок у підвищенні ролі та статусу жінок у суспільстві, створення для них нових можливостей я пропоную утворити республіканську громадську жіночу раду, до якої увійдуть активні та ініціативні жінки, які мають життєвий досвід і добре знають проблеми жінок. Вважаю за доцільне передати утвореним радам республіканський і регіональні фонди з підтримки жінок. На підтримку бізнес-проєктів жінок і для розв’язання виявлених на місцях проблем жінок з бюджету буде додатково спрямовано понад 1 трлн сумів. Із цією метою Народний банк запровадить нову систему навчання жінок підприємництву, розроблення для них типових бізнес-планів і надання практичної допомоги в отриманні кредитів», – зазначає президент Узбекистану.

Справедливість – міцний фундамент державності. Судова влада відіграє вирішальну роль у забезпеченні правосуддя і верховенства закону. Тому судову реформу буде продовжено в 2021 р. У її межах, зокрема, реалізовуватиметься принцип «один суд – одна інстанція», який повинен стати головним критерієм забезпечення справедливості, законності та стабільності судових рішень. Для належного захисту прав інвесторів у Верховному суді утворено спеціальну судову структуру з розгляду інвестиційних суперечок і справ про конкуренцію. Тепер інвестор може на свій розсуд безпосередньо звернутися до Верховного суду для вирішення спору (URL: https://review.uz/post/poslanie-prezidenta-uzbekistana-shavkata-mirziyoyeva-oliy-majlisu).

Важливою рисою нововведення вважається відкритість, демократизація зовнішньополітичної діяльності. Діалог з народом, який оголошено ключовим принципом діяльності органів державної влади та управління, в останні роки перетворився у відкритий діалог із зовнішнім світом. Значно зросла роль громадськості при формуванні зовнішньополітичного порядку, розширюється коло суб’єктів, залучених до її реалізації. Зокрема, зростає активність парламентської та народної дипломатії. Парламентарі, а в їх особі народ, сьогодні визначають вектор і орієнтири зовнішньої політики, беруть на себе роль активних провідників зовнішньополітичних пріоритетів і виразників інтересів країни на міжнародній арені. За останні три роки Узбекистан став членом Міжпарламентського союзу, Міжпарламентської асамблеї ОБСЄ тощо. За цей період загальна кількість сформованих груп міжпарламентської дружби досягла 48, а в минулому році законодавчим органом було прийнято Концепцію парламентської дипломатії. У найближчій перспективі планується вступ до ВТО. У зовнішню політику активно залучаються міжнародні неурядові організації, громадські об’єднання, збільшуються контакти на рівні міст-побратимів, зміцнюються зв’язки молодіжних та жіночих організацій. Підтвердженням відкритості зовнішньої політики також стає розширення кола політично чутливих тем, які обговорюються та спільно вирішуються із закордонними партнерами. Наприклад, у країні відновлено співпрацю з міжнародними правозахисними організаціями, розблоковано доступ до різних іноземних новинних ресурсів.

Ще один значущий принцип змін – конструктивізм. В Узбекистані переконані, що конфронтаційне відстоювання національних інтересів у зовнішніх справах, особливо із сусідами, не дасть очікуваного довгострокового ефекту. Важливий пошук розумних компромісів і взаємоприйнятного балансу інтересів при вирішенні гострих питань двосторонньої та багатосторонньої взаємодії. В основі такого підходу лежать інші принципи зовнішньої політики республіки – це миролюбність і добросусідство, які відображають особливості менталітету народів, які проживають в Узбекистані. Практичне втілення вищевказаних принципів за короткий період часу привело до врегулювання проблем, що накопичилися в Центральній Азії, проблем, які протягом багатьох років вважалися системними подразниками, стримуючими розвиток регіонального співробітництва.

Знайшли своє рішення питання водокористування, делімітації та демаркації державних кордонів між Узбекистаном і сусідніми країнами, використання транспортних комунікацій та перетину кордонів. У результаті кардинально змінюється політичний клімат у Центральній Азії. Якщо раніше регіон розглядався як порохова бочка або клубок розбіжностей, то сьогодні перетворюється на простір стабільності, добросусідства і світу. Бенефіціарами такої трансформації сприйняття регіону у світі стають усі без винятку центральноазіатські держави (URL: http://www.uzbekistan.org.ua/ru/2-uncategorised/5425-novyj-uzbekistan-novaya-model-vneshnej-politiki.html).

Текст Посилання завершується словами президента Ш. Мірзійоєва, які вселяють оптимізм і надію: «Упевненість у своїх силах і можливостях робить нас більш стійкими, об’єднуючи на шляху до високої мети формування фундаменту нового Ренесансу нашої країни. Це прагнення наповнюється практичним змістом, перетворюється у великий, воістину всенародний рух. Перебувати в його рядах – величезне щастя і велика честь» (URL: https://review.uz/post/poslanie-prezidenta-uzbekistana-shavkata-mirziyoyeva-oliy-majlisu).

Розмірковуючи про сучасний стан двосторонніх українсько-узбецьких відносин, А. Курманов підкреслив, що посли є «мостами» між різними державами й народами. І він бачить свою роль у сприянні розвитку й подальшому укріпленню українсько-узбецького діалогу в усіх сферах. Розповідаючи про телеміст між двома країнами, А. Курманов навів слова одного з керівників ТПП Узбекистану, з якими той звернувся до української аудиторії: «Як там поживає моя улюблена Україна?» На погляд посла Узбекистану, це не є простою фігурою мови. У них закладено глибокий символічний смисл щодо єдності долі України та Узбекистану. Історичні долі обох країн дійсно міцно пов’язані. Ідеться і про війни, і про післявоєнне лихоліття. Навіть дві величезні катастрофи Чорнобильська й Ташкентська відбулися в один день, але з різницею в 20 років. Конкретизуючи перспективні напрями двостороннього співробітництва, посол А. Курманов говорив, зокрема, про взаємне інвестування. Наприклад, у 2021 р. в Узбекистані планується приватизація десятків крупних підприємств – і українські фінансово-промислові групи могли б підключитися до цього процесу. У свою чергу, посольство активно працює над тим, щоб узбецькі бізнесмени могли знайти привабливі для себе об’єкти інвестування в Україні. На території Узбекистану розташовано всесвітньо відомі історичні пам’ятки Бухари, Хіви, Самарканду, Шахрисабза, Ташкенту тощо. З іншого боку, для мешканців Узбекистану можуть становити неабиякий інтерес рекреаційні можливості Карпатських гір.

Присутні на круглому столі дипломати й експерти зазначили, що сьогодні в Узбекистані діє 60 підприємств з участю українського капіталу, у тому числі 5 підприємств з 100-відсотковим іноземним капіталом. На території республіки акредитовано представництва 11 українських фірм і компаній. Зазначені підприємства здійснюють свою діяльність у сфері сільгоспмашинобудування, виробництва продукції із чорних металів, фармацевтичних препаратів і лікарських засобів, а також у сфері авіаперевезень. Водночас 35 спільних підприємств за участі узбецького капіталу функціонують в Україні. Основними сферами їхньої діяльності є виробництво товарів народного споживання, надання послуг тощо. Узбекистан готовий збільшувати поставки на ринок України сільгосптехніки, хімічної продукції, автомобільних засобів, побутової техніки, поліетилену високого й низького тиску, мінеральних масел, міді та цинку, а також виробів з них, кабельно-провідникової продукції, свіжої й переробленої плодоовочевої продукції, продукції легкої промисловості тощо.

Узбецька сторона розглядає Україну як важливого партнера в диверсифікації виходу узбецької продукції на європейські ринки. Зокрема, під час нещодавнього текстильного онлайн-бізнес-форуму за участі керівництва ТПП Узбекистану й посла А. Курманова представники Міністерства інвестицій та зовнішньої торгівлі Узбекистану визначили, що перспективним напрямом може стати нарощування поставок до України узбецьких напівфабрикатів (текстиль, полотно, пряжа, заготовки для виготовлення взуття) для подальшого їх перероблення в Україні (URL: https://ucci.org.ua/events/forums-and-conferences/ukrayina-uzbekistan-tekstilnii-onlain-biznes-forum). Зі свого боку, українські партнери ще не вичерпали свої можливості щодо співпраці у сфері постачання сучасного обладнання й технологій з перероблення сільгосппродукції, сировинних матеріалів, трубної та іншої продукції для потреб підприємств добувної та переробної галузей Узбекистану.

 

Аулін О. Україна – Узбекистан: разом у спільне майбутнє [Електронний ресурс] / О. Аулін // Україна: події, факти, коментарі. – 2021. – № 3. – С. 35–41. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2021/ukr3.pdf. – Назва з екрану.