Перспективи інтеграції Україна – ЄСА. Потіха, наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Україна – ЄС: підсумки засідання Ради асоціації та перспективи внесення змін до Угоди про асоціацію

 

Важливим завданням зовнішньої політики України є інтеграція до європейського цивілізаційного простору, зокрема стати рівноправним партнером Європейського Союзу. Для України європейська інтеграція – це шлях модернізації економіки, подолання технологічної відсталості, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, створення нових робочих місць, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника, вихід на світові ринки, насамперед на ринок ЄС. Основними напрямами співробітництва між Україною і ЄС є енергетика, торгівля та інвестиції, юстиція і внутрішні справи, наближення законодавства України до законодавства Євросоюзу, охорона навколишнього середовища, транспортна сфера, транскордонне співробітництво, співпраця у сфері науки, технологій та космосу. Як невід’ємна частина Європи Україна орієнтується на діючу в провідних європейських країнах модель соціально-економічного розвитку.

Україна прагне повноправного членства у ЄС і наразі прагне отримати чітку перспективу членства в ньому. Про це Президент України В. Зеленський зазначав уже кілька разів, при обговоренні питань зовнішньої політики України. Він вважає, що Євросоюз – ключовий партнер України в питаннях відновлення суверенітету та територіальної цілісності й підтримки реформ, а також головний торговельний партнер, частка якого становить уже понад 40 % зовнішньої торгівлі нашої держави.

Ще в серпні 2020 р. В. Зеленський закликав лідерів країн ЄС уточнити умови вступу України у Євросоюз. На його думку, Європі варто більш точно формулювати, чого чекають від українців на їхньому європейському шляху. Ну, а чи варто вступати в Союз – вони вирішать самі (URL: https://inlviv.in.ua/ukraine/koly-ukrayina-zmozhe-vstupyty-v-yevrosoyuz-vlada-nazvala-novi-umovy-j-dostupni-dlya-oglyadu-terminy. 2020. 28.08).

У жовтні того ж року під час зустрічі з польським президентом В. Зеленський заявив, що Україна має не просто стати членом Європейського Союзу, а бути рівноправним учасником об’єднання європейських держав. «Для мене найголовніше, щоб Україна не тільки була членом ЄС, для мене важливо, щоб Україна була рівноправним членом. Я хочу, щоб Україну запрошували у ЄС. Ми хочемо бути за цим столом перемовин і цінностей на однаковому рівні та з однаковим статусом», – наголосив Президент України. При цьому він запевнив, що Україна зробить усе, щоб бути рівноправним партнером (URL: https://www.president.gov.ua/news/ukrayina-robit-use-shob-buti-rivnopravnim-chlenom-yes-glava-64541. 2020. 13.10).

У цьому його підтримує міністр закордонних справ Д. Кулеба, який запевнив, що в нас дуже інтенсивний, динамічний діалог з Європейським Союзом, а Угода про асоціацію між Україною і ЄС є дороговказом для наших реформ. Україна залишається вірною реформаторському порядку денному. «Ми зацікавлені у функціонуванні незалежної антикорупційної інфраструктури в Україні та продовжуватимемо економічні реформи, які сприятимуть поступовій інтеграції української економіки до внутрішнього ринку Європейського Союзу», – наголосив Д. Кулеба (URL: https://mfa.gov.ua/news/dmitro-kuleba-ugoda-pro-asociaciyu-mizh-ukrayinoyu-i-yes-ye-dorogovkazom-reform. 2020. 22.09).

В Офісі Президента 18 лютого 2021 р. відбулася нарада щодо стратегії європейської та євроатлантичної інтеграції під головуванням В. Зеленського, під час якої йшлося про те, що питання членства України у ЄС має вирішитися до кінця поточного десятиліття. За інформацією пресслужби, на нараді обговорювалося, що «Україна стає країною, де всім затишно й безпечно, а членство у Європейському Союзі перестало бути гіпотетичним – це питання часу, яке має вирішитися до кінця поточного десятиліття» (URL: https://www.pravda.com.ua/news/2021/02/19/7283978. 2021. 19.02).

На зустрічі йшлося про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, її оновлення, а також про інтеграцію в ринки ЄС і Єдиний цифровий ринок Євросоюзу.

Щодо перспектив вступу України до ЄС нещодавно посол Литви в Україні В. Сарапінас заявив, що це можливо в найближчій перспективі. За його словами, під час другого головування Литви в Раді Європейського Союзу у 2027 р. Євросоюз міг би оголосити Україну кандидатом на вступ до ЄС. Він нагадав про ініціативу литовського експремʼєра А. Кубілюса «Україна-2027», метою якої є допомогти об’єднати зусилля країн-членів та установ ЄС для допомоги Україні у виконанні реформ.

В. Сарапінас підкреслив, що це прекрасна перспектива для мобілізації України у виконанні подальших демократичних реформ. «Без сумніву, це амбітний план. Щоб він здійснився, для України важливо закріпити успіхи і в подальшому рішуче виконувати реформи, а для ЄС – всіляко й послідовно підтримувати європейський вибір України», – додав він (URL: https://rubryka.com/2020/11/12/yes-mozhe-vyznaty-ukrayinu-kandydatom-na-vstup-do-yes-u-2027-rotsi-posol-lytvy. 2020. 12.11).

Посол нагадав, що в середині 2021 р. у Вільнюсі планується організувати четверту конференцію реформ в Україні, яка сприятиме зміцненню процесу реформ.

Проте, як зазначають експерти, виконання Угоди про асоціацію України з ЄС зменшило темп. За останній рік у Кабміні тричі міняли віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. У парламенті ж говорять про проєкти, які прямо суперечать європейському законодавству. Експерти прогнозують, що вступити у Євросоюз Україні вдасться не раніше ніж через десятиліття.

Незважаючи на деякі непорозуміння у відносинах України і ЄС, увага до нашої країни досить велика. Варто зазначити, що навіть локдаун не завадив проведенню Ради асоціації за участі євродепутатів і делегації України наживо, яку очолював Прем’єр-міністр України Д. Шмигаль. Ще в жовтні ЄС провів із Президентом України В. Зеленським перший «живий» саміт з початку пандемії. У лютому в Брюсселі прийняли Премʼєр-міністра України Д. Шмигаля. Як результат його візиту стала Рада асоціації Україна – ЄС, яка відбулася 11 лютого.

Подібний захід із Сербією в грудні ЄС провів у форматі відеоконференції. Та сама доля очікує й на засідання з Таджикистаном. Натомість сьому Раду асоціації з Україною Євросоюз переніс із грудня на лютий, аби побачитися з українськими урядовцями наживо. І ця зустріч відбулася, попри те що ситуація з пандемією COVID-19 не покращилася.

На думку оглядачів, це демонструє значення України для ЄС. Верховний представник ЄС із зовнішньої політики й політики безпеки Ж. Боррель на пресконференції за підсумками Ради асоціації наголосив: «Усі знають, що партнерство з Україною – одне з найбільш стратегічно важливих серед усіх, які у нас є, в усьому світі». Ж. Боррель також наголосив, що угода про асоціацію між Україною і ЄС є найбільш всеохопною з-поміж усіх договорів Євросоюзу (URL: https://www.dw.com/uk/rada-asotsiatsii-ukraina-ies-sudova-reforma-matir-usikh-reform/a-56543954. 2021. 12.02).

Головним результатом засідання в Брюсселі можна вважати початок оцінювання всіх досягнень Угоди про асоціацію. Таке оцінювання потрібно для оновлення цього документа – саме таку мету офіційний Київ проголосив у відносинах з ЄС після приходу до влади В. Зеленського.

Разом з тим у Європейському Союзі сподіваються на прискорення необхідних реформ. Як інформують ЗМІ, у Європарламенті (ЄП) під час обговорення звіту про імплементацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, автором якого став доповідач ЄП з питань України, німецький депутат від Європейської народної партії М. Галер (Michael Gahler), зазначалося, що Угода про асоціацію на сьогодні є найбільш ефективним інструментом євроінтеграції України. І хоча виконання Києвом деяких пунктів Угоди викликає в Брюсселю ряд серйозних запитань, ЄС продовжуватиме надавати їй широку фінансову, технічну та експертну підтримку (URL: https://www.dw.com/uk/yevroparlament-otsinyv-uhodu-pro-asotsiatsiiu-z-ukrainoiu-uspikhy-popry-tryvozhni-syhnaly/a-56517893?maca=ukr-rss-ukrnet-ukr-all-3816-xml. 2021. 10.02).

Серед позитивних результатів, до яких привела Угода, євродепутати відзначали зростання двосторонньої торгівлі та успішне втілення реформ в Україні, зокрема це децентралізація, банківська та земельна реформи.

Проте під час обговорення у Європарламенті деякі депутати висловлювали занепокоєння ситуацією, що склалася після резонансного рішення Конституційного Суду України (КСУ) про визнання неконституційними деяких положень антикорупційного законодавства.

Серед інших зауважень на адресу української влади щодо виконання Угоди про асоціацію євродепутати говорили про необхідність більш суворо дотримуватися вимог ЄС у сфері безпечності харчових продуктів та торгівлі сільськогосподарською продукцією, а також подбати про створення передбачуваної регуляторної політики.

Разом з тим депутати Європарламенту зазначали, що Україні за останні роки вдалося багато досягти, але не все залежить лише від України. Зокрема, литовський євродепутат від Європейської народної партії А. Кубілюс наголосив, що в українських реформах є певні проблеми, особливо в судовій, але так само є проблеми і в політиці ЄС щодо країн «Східного партнерства».

Під час дебатів лунали думки й про те, що зближення ЄС з Україною має відбуватися не лише заради створення спільного економічного простору, на яке спрямована Угода про асоціацію, а й заради безпеки. Угорський депутат А. Ара-Ковач від групи соціалістів та демократів зауважив, що В. Путін, який стикається з новими внутрішньополітичними проблемами, може влаштувати нову зовнішньополітичну провокацію. «Нам треба зміцнити наші звʼязки з Україною, бо це важливо для нашої безпеки, а також запровадити нові санкції проти Росії», – закликав євродепутат.

При цьому євродепутати наголошували, що Україна не повинна забувати той факт, що рівень політичної, технічної та фінансової підтримки з боку ЄС залежатиме від того, наскільки вона виконуватиме зобовʼязання, узяті перед ЄС і його державами-членами. Ці зобовʼязання стосуються передусім реформ у сфері верховенства права, ефективного врядування та боротьби з корупцією.

Один з найжорсткіших пунктів доповіді стосується олігархів: «Європарламент висловлює крайнє занепокоєння неприкритими спробами приватних інтересів підірвати досягнення країни в боротьбі з корупцією та загалом у демократичних реформах, зокрема, шляхом захоплення політичної влади деякими українськими олігархами, які ослабили орієнтовану на реформи більшість у Верховній Раді».

Проте євродепутати не забули й про позитив. Вони похвалили перезапуск Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) і винесення перших вироків Вищим антикорупційним судом, який, на думку Європарламенту, має «високі професійні стандарти». Національне антикорупційне бюро (НАБУ) у доповіді називають, «можливо, найбільш ефективною антикорупційною інституцією в країні». При цьому євродепутати закликали привести законодавство про НАБУ у відповідність до Конституції України та рішень КСУ, але таким чином, щоб директора НАБУ обирали за «прозорою деполітизованою процедурою за принципом найбільших заслуг».

Європарламент шкодує, що судова система має один з найнижчих рівнів довіри в Україні. І тому закликає українську владу прискорити її реформування та боротися з корупцією серед суддів. Це, на думку європарламентарів, має відбуватися так, аби не постраждала незалежність судочинства.

Важливо зазначити, що Європарламент повторив свою непохитну прихильність ЄС незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.

Напередодні візиту Д. Шмигаля до Брюсселю багато говорили про необхідність перегляду Угоди про асоціацію. Як зазначив безпосередньо Прем’єр-міністр України, Угоду треба привести до тих стандартів і параметрів, які на сьогодні діють на території Євросоюзу, а також врахувати ті зміни та реформи, які відбулися в Україні.

Проте в спільній заяві, опублікованій за підсумками Ради асоціації, уточнюється, що на першому етапі кожна сторона проведе внутрішнє оцінювання «досягнень цілей Угоди». Результати буде представлено на саміті Україна – ЄС у 2021 р. Також Рада підтвердила намір ЄС та України почати переговори щодо лібералізації торгівлі товарами в рамках зони вільної торгівлі. Очевидно, що йдеться передусім про ще одну мету Києва – збільшити квоти на безмитний експорт української аграрної продукції.

Разом з тим єврокомісар з політики сусідства О. Варгеї на пресконференції з Ж. Боррелем і Д. Шмигалем дав зрозуміти, що ЄС не піде надто далеко в такому перегляді: «Ми думаємо, що немає потреби вносити зміни в Угоду. Угода за своєю природою є динамічною, вона містить багато можливостей розширити нашу співпрацю». Очевидно, він мав на увазі, що вносити зміни до так званого «тіла» Угоди – це дуже складний процес, тоді як оновлення додатків до неї є набагато простішим. Утім, у Києві це також розуміють та говорять передусім про другий шлях. Також О. Варгеї застеріг: «Ми готові подумати над подальшими сферами співпраці, якщо Україна готова взяти на себе зобовʼязання, з якими таке розширення повʼязано».

У свою чергу Д. Шмигаль зазначив, що безпосередньо Угода переглядатися, звісно, не буде. Вона прийнята, ратифікована та діятиме. Ідеться про перегляд і внесення змін у додатки до Угоди, вони не потребують ратифікації ні європейського, ні українського парламентів, і до них сьогодні вся увага. «Серед основних – додатки про так званий “промисловий безвіз”, це елемент розширення всеосяжної зони вільної торгівлі. У ньому є 25 принципових положень, з 18 протягом минулого року вже відбулися робочі наради та досягнуто домовленості. За іншими семи ми ще працюємо. Сподіваємося, протягом 2021–2022 рр. досягнемо згоди й стосовно цих положень та врешті підпишемо усі необхідні додатки про повний промисловий безвіз», – наголосив Д. Шмигаль (URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3191458-smigal-zapevnae-so-ugoda-pro-asociaciu-ukraina-es-ne-peregladatimetsa.html. 2021. 16.02).

Щодо перегляду додатка № 29, де йдеться про квоти та мита, то, за його словами, з візитом української делегації фактично розпочався їх перегляд. «Я не можу вам сьогодні сказати, наскільки будуть збільшені ті чи інші квоти та, відповідно, зменшені мита, це процес всеохоплюючий, направлений на те, щоб у результаті забезпечити повноцінну торгівлю з Європою. Найближчими тижнями ми організуємо відповідні робочі групи на базі Міністерства економіки, торгових представників, це і буде конкретною роботою»», – заявив Премʼєр-міністр України.

Він також наголосив, що не очікує «безнадійних для нас, назвемо це кейсів. Звісно, ми готові, що в різних товарних групах, у різних галузях можуть бути нюанси, але щоб сьогодні говорити про передчуття проблеми, ні, такого нема».

Д. Шмигаль повідомив про започаткування нових напрямів стратегічного партнерства між Україною і Євросоюзом. За його словами, по-перше, це напрям критичної сировини. Розвиток сучасних технологій, зеленої енергетики ставить перед Європою нові виклики. Наприклад, за розрахунками Європейського Союзу, потреба в літії, що використовується для виготовлення акумуляторних батарей, до 2030 р. зросте у 18 разів, а до 2050 р. – у 60 разів. Україна ж має найбільші на європейському континенті поклади літію. «Крім того, у нас є кобальт, титан, тобто ті корисні копалини, якими дуже цікавляться країни Європи. Європейці готові з нами співпрацювати та долучати Україну до відповідних виробничих альянсів з їх видобутку. Нас же цікавить, як видобуток корисних копалин, так і їх ефективне використання – перероблення в продукти високої доданої вартості, яка залишатиметься в Україні у вигляді робочих місць, зарплат, технологій», – підкреслив Прем’єр.

Він також зазначив, що другий напрям співробітництва з ЄС – це співпраця в галузі виробництва водню, перспективного енергетичного ресурсу. Оскільки Україна має 15 атомних енергоблоків, то «ми володіємо величезним потенціалом для стабільного виробництва водню. І ми готові його розвивати разом з Європою, маючи там постійний ринок збуту». «Третій напрям – це співпраця в космічній галузі. Україна має в цій галузі передові технології, підприємства, потужну виробничу та кадрову школу, науковий потенціал. Усе це на сьогодні надзвичайно цікаво Європейському Союзу», – заявив Д. Шмигаль.

Він додав, що в питанні фінансування цих проєктів з боку європейських структур насамперед обговорюватимуться «варіанти державного-приватного партнерства як один з найбільш цікавих, вигідних та реальних інструментів для України».

У цілому ж Прем’єр-міністр України високо оцінив результати візиту урядової команди до Брюсселю та зазначив, що цей візит видався результативним у контексті зміцнення відносин з Євросоюзом, а цьогорічне засідання Ради асоціації засвідчило високий рівень підтримки України з боку ЄС. «Очікуємо продуктивної роботи з європейськими партнерами, аби на наступний саміт Україна – ЄС улітку цього року вийти з конкретними рішеннями», – зауважив Д. Шмигаль (URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3190386-ukraina-mae-potuznu-pidtrimku-es-smigal-pidbiv-pidsumki-zasidanna-radi-asociacii.html. 2021. 14.02).

При цьому він зазначив, що місія ЄС уже почала оцінювальну роботу готовності України до підписання угоди про так званий «промисловий безвіз». «Це відкриє широкі торговельні можливості для малого й середнього бізнесу, який зможе реалізовувати свій товар на ринках ЄС. Розраховуємо якнайскоріше отримати рекомендації та підписати угоду цього року», – висловив сподівання Д. Шмигаль.

Глава уряду також зазначив, що найближчим часом очікуємо й на укладення угоди про спільний авіаційний простір. «Верховний представник Європейського Союзу Ж. Боррель підтвердив, що Україна виконала всі умови для її підписання. Спільний авіаційний простір з ЄС означатиме більше рейсів між Україною та ЄС (зокрема, більше нових напрямків), що сприятиме розвитку вітчизняної авіації, туристичної галузі та матиме загалом позитивний ефект на економіку», – пояснив Д. Шмигаль.

Премʼєр-міністр також наголосив, що інтеграція до Єдиного цифрового ринку Європейського Союзу – одна з головних цілей нашої держави на найближчий термін. Глава уряду нагадав, що під час зустрічі з віцепрезиденткою Європейської комісії М. Вестагер обговорили підписання угоди про взаємне визнання електронних довірчих послуг. І М. Вестагер високо оцінила диджиталізацію в Україні.

Проте питання про вступ України до ЄС залишається невизначеним. Про тісніше співробітництво говорять і політики, і експерти, але про терміни повноправного членства України у ЄС не ідеться. Зокрема, новий голова правлячого в Німеччині ХДС А. Лашет вважає, що ЄС повинен відкрити Україні європейську перспективу. Про членство йдеться навряд чи, але Брюссель багато в чому міг би розширити допомогу Києву. Як саме повинна виглядати європейська перспектива для Києва, голова ХДС не уточнив. Але німецькі експерти переконані, що про членство у Євросоюзі тут не йдеться. «ЄС багато в чому зайнятий самим собою, пережив за останні роки ряд криз, усередині панує напруження, зокрема політичне», – наголосив експерт Німецького фонду Маршалла – США Й. Форбріг (Jörg Forbrig). Зокрема, він звертає увагу на «великі проблеми з демократією та правовою державою» в окремих країнах – членах ЄС (ідеться передусім про Угорщину й Польщу), а також популярність у багатьох країнах партій, які мають чітку скептичну позицію щодо ЄС. «Нині ЄС у зовсім іншому стані, ніж був 20 чи 30 років тому, коли він міг приймати нових членів у великій кількості», – підкреслив Й. Форбріг (URL: https://www.dw.com/uk/yevropeisku-perspektyvu-kyieva-shcho-mozhe-zrobyty-yes/a-56519350. 2021. 10.02).

У свою чергу С. Стюарт (Susan Stewart), експертка з берлінського Фонду «Наука і політика» (SWP), зазначила, що європейська допомога Україні не повинна бути безумовною. «Усе залежить від результатів реформ в Україні, а цих результатів поки що немає. Є окремі кроки, за допомогою яких Президент В. Зеленський та його команда намагаються подолати корупцію. Але, з огляду на конституційну кризу кінця 2020 р. та інші події в країні, у ЄС бачать, що особливого прогресу немає», – заявила експертка.

Проте, на її думку, усе одно варто більше ресурсів інвестувати у відносини з країнами «Східного партнерства», зокрема й Україною, особливо з огляду на чергове істотне погіршення відносин між ЄС та Росією після отруєння й арешту тамтешнього опозиціонера О. Навального та жорсткого придушення мітингів на його захист.

С. Стюарт радить Україні робити акцент на реформуванні судової системи та боротьбі з корупцією, а також «дати чітко зрозуміти, що успіх у цих сферах є основою для успіху в багатьох інших аспектах», що від успішних реформ залежить фінансова підтримка України з боку ЄС.

У свою чергу представники української опозиції не досить оптимістично налаштовані на перспективах євроінтеграції при нинішній владі. Зокрема, глава Комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції І. Климпуш-Цинцадзе вважає, що говорити про терміни вступу поки занадто рано і варто орієнтуватися ймовірніше на десятиліття, ніж на два роки. Тому що «ми занадто відстаємо від розвитку, до якого прагнемо». На думку І. Климпуш-Цинцадзе, Україні варто звернути увагу на досвід країн, які вступили у ЄС за останні 10 років, і відповідати так званим копенгагенським критеріям. Але поки багато законопроєктів порушують Угоду, шлях буде довгим. Не можна говорити про терміни, коли не виконуються зобов’язання в межах Угоди. Якби у ВР не реєструвалися ініціативи, які порушують Угоду і європейські підходи, тоді можна було б говорити про реальні терміни.

Експерти також вказують, що продуктивному шляху до членства не сприяють часті кадрові перестановки в Кабінеті  Міністрів. Сьогодні напрямом євроінтеграції керує вже четвертий дипломат за рахунком. До серпня 2019 р. посаду віцепрем’єра з євроінтеграції обіймала І. Климпуш-Цинцадзе, яку після виборів Президента замінив Д. Кулеба. З березня 2020 р. головним євроінтегратором став ексглава МЗС В. Пристайко, а вже із червня – О. Стефанішина.

Український журналіст і публіцист В. Портников вважає, що європейські партнери стурбовані тим, що нинішня українська влада може нівелювати всі позитивні досягнення на шляху реформ за останні шість років. Разом з тим, за його словами, глава держави та його оточення у своїй публічній заяві намагаються розвіяти такі побоювання, заявляючи про відданість підтримці євроатлантичної інтеграції.

Колишній міністр закордонних справ України П. Клімкін також сумнівається в прискоренні євроінтеграції України. За його словами, раніше Євросоюз намагався зрозуміти, куди і як ми йдемо, а тепер він намагається зрозуміти, а чи йдемо ми взагалі кудись уперед. «Насправді для Євросоюзу важлива і Україна як така, і важлива з точки зору безпеки… Питання про те, чи підуть взагалі реформи вперед або не підуть, – це теж, якщо хочете, питання внутрішньої безпеки Євросоюзу», – зазначив П. Клімкін (URL: https://www.svoboda.org/a/30875835.html. 2020. 6.10).

Експерт Українського інституту майбутнього А. Умланд також вважає, що у відносинах України з ЄС виникають певні непорозуміння через повільне реформування в Україні. На його переконання, Європейському Союзу доводиться за допомогою своїх інструментів тиснути на українське керівництво для того, щоб проводилися реформи. Хоча здавалося, що, коли є така монобільшість і таке домінування однієї політичної сили практично у всіх гілках влади, такого роду тиск уже не знадобиться.

За словами експерта, Європейському Союзу знову потрібно стежити за кожним кроком, який робиться в різних гілках української влади. І це, звичайно, розчаровує. Залишається складною проблемою політичне включення України до Європейського Союзу як повноцінного члена. Чомусь це дуже чутлива тема для ЄС.

При цьому експерт зазначає, що економічна інтеграція посилюватиметься, тому що ЄС сам зацікавлений, щоб тут була економічна стабільність і процвітання. Політикам Європейського Союзу потрібно виправдовувати перед своїми виборцями ту допомогу, яку дає ЄС (це інтеграція у європейські ринки, яку отримують українські фірми). Для цього потрібно дотримуватися тих правил, про які домовилися в Угоді про асоціацію.

Натомість представники влади запевняють, що відносини України з Європейським Союзом перебувають на хорошому рівні й лише покращуватимуться – насамперед це поглиблення економічного співробітництва.

Отже, перспективи успішної інтеграції України до європейського цивілізаційного простору є. Разом з тим треба мати на увазі, що з огляду на історію України будь-які хороші перспективи – це її константа, але практична реалізація, на жаль, не завжди відповідала наявним можливостям. Проте спільні зусилля громадянського суспільства, державних інституцій та опозиції, які врешті-решт мають зрозуміти, що життя триває тут і сьогодні, а не починається виключно з приходом до влади їх особисто або тих політичних сил, яким вони симпатизують, повинні дати довгоочікуваний результат. Тим більше що за свій вибір Україна вже сплатила сповна та, на жаль, продовжує сплачувати дуже велику ціну.

 

Потіха А. Україна – ЄС: підсумки засідання Ради асоціації та перспективи внесення змін до Угоди про асоціацію [Електронний ресурс] / А. Потіха // Україна: події, факти, коментарі. – 2021. – № 3 – С. 4–12. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2021/ukr3pdf. – Назва з екрану.