Президенти світу в дзеркалі медіа А. Федорчук, наук. співроб. ФПУ НБУВ

Президенти світу в дзеркалі медіа

 

 

Федорчук А. Президенти світу в дзеркалі меді. Інститут президентства в зарубіжних ЗМІ.  2021. №1 (26). С. 8–13. URL: http://nbuviap.gov.ua/images/instutyt_prezudentstva_v_zarubignuh_zmi
/2021/1.pdf.

 

У сучасному світі інститут президентства є достатньо поширеним органом влади, але в кожній країні він має свої функції та особливості впливу на розвиток суспільства і держави. Інформацію про особливості функціонування інституту президентства в кожній конкретній країні та про всі процеси, нюанси та характер подій, що відбуваються в цих країнах за участю президентів на сьогодні можна отримати лише з відкритих джерел інформації, а саме – з авторитетних світових медіа, які щоденно ретельно, на високому професійному рівні шукають, обробляють, частково систематизують і надають споживачам гігабайти контенту. Другий імпічмент президенту США Дональду Трампу, політичні заворушення у Киргизстані зі зміною президента, антисемітські заяви президента Тунісу тощо – всі ці події стають центром уваги світових інформаційних агентств, піддаються детальному аналізу кращих журналістів і авторитетних експертів. Публікації провідних видань створюють в глобальному інформаційному просторі потоки якісної оперативної та аналітичної інформації. Відбір, обробка, систематизація та збереження цієї інформації шляхом їх моніторингу має непересічне значення в дослідженні проблеми функціонування інституту президентства у ряді країн світу.

У процесі дослідження актуальних проблем інституту президентства за січень 2021 р. було проаналізовано 262 публікації зарубіжних інтернет-ЗМІ. Матеріали висвітлюють та оцінюють діяльність 79 президентів світу. За період дослідження, матеріали якого включено до цього бюлетеня, найбільшу активність у представленні функціонування інституту президентства проявляли інтернет-ЗМІ Великобританії (22 %), США (18 %) та Німеччини (16 %). Серед інформаційних сайтів, які досліджувалися, слід особливо виділити новинний портал Великобританії Reuters (18,39 % відібраної інформації), міжнародний інформаційний мовник Німеччини Deutsche Welle (16,09 %) та китайське агентство новин Хinhya (14,18 %).

Аналіз показав, що з наявного загалу матеріалів, відібраних протягом означеного періоду, частіше висвітлюється діяльність президентів з питань внутрішньої політики (67 %), на другій позиції – оцінка іміджу президентів (19 %), третє місце у рейтингу займають публікації про міжнародну політику президентів (14 %). При цьому частка публікацій про внутрішню політику у січні 2021 р. зросла на 4 % (з 63 % до 67 %) порівняно з попереднім місяцем. На 2 % зменшилася увага зарубіжних журналістів до іміджевих оцінок президентів країн світу (з 21 % до 19 %). Частка висвітлення питань міжнародної політики президентів у зарубіжних ЗМІ також зменшилася на 2 % (з 16 % до 14 %).

Більшість публікацій, що розкривають внутрішньополітичну діяльність президентів, висвітлювали участь президентів різних країн в організації охорони здоров’я їх країн, перш за все у боротьбі з пандемією COVID-19 (29 % публікацій (ріст на 9 %)). 16 % публікацій світових ЗМІ були присвячені президентським виборам у різних країнах. Активність журналісти проявили і в оцінці відносин між президентами й органами виконавчої влади (11 %). 10 % публікацій були присвячені висвітленню інавгурації президента США Джо Байдена та впливу цієї події на світову політику.

У січні 2021 р. увага інформаційних порталів світу остаточно переключилась із загальних питань боротьби з пандемією Covid-19 та карантинних заходів на проблеми вакцинації від коронавірусу. Президенти більшості країн опікувалися придбанням вакцин, їх сертифікацією, забезпеченням доступності вакцин для населення та організацією кампанії щеплення. Президенти Південної Кореї, Болівії, Ботсвани та Філіппін заявили про плани безкоштовно вакцинувати кожного громадянина країни. Старт масової вакцинації оголосили президенти Індонезії, Ірану, Перу, Росії. Одночасно про посилення заходів карантину та частковий локдаун заявили президенти США, Португалії, Гани, Малаві, Нігерії та Сенегалу. Великий резонанс у журналістів світу викликав і новий «План порятунку Америки від COVID-19» на 1,9 трлн дол., запропонований новообраним президентом США Д. Байденом. Однак не всі президенти світу поставилися до пандемії відповідально. В січні 2021 р. президент Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор отримав позитивний тест на Covid-19, а президент Танзанії Джон Магуфулі засудив вакцини проти COVID-19, заявивши, що його країну «захищає Бог».

Протягом періоду дослідження були підбиті підсумки дострокових президентських виборів у Киргизстані (з результатом 79,3 % голосів, переміг Садир Жапаров, який ще на початку жовтня минулого року перебував у в’язниці, а на момент виборів виконував обов’язки президента). Президент Португалії Марселу Ребелу де Соза переконливо переміг у перевиборах, набравши 60,7 % голосів виборців. Чинний президент Уганди Йовері Мусевені на президентських виборах отримав впевнену перемогу з результатом 58,64 % голосів. Президент Центральноафриканської Республіки Фостен-Аршанж Туадера продовжив термін свого перебування на посаді ще п’ять років, набравши понад 53 % голосів. За другий термін на президентських виборах боротиметься і президент Беніну Патріс Талон. Проте найбільшу увагу світових медіа ресурсів привернув останній етап виборів президента США. Конгрес США формально затвердив обрання Д. Байдена президентом країни, сертифікувавши понад 270 необхідних для цього голосів виборців. Загалом Д. Байден набрав у Колегії виборників 306 голосів. Спільна сесія Конгресу, яка була присвячена затвердженню результатів президентських виборів у США була перервана, коли до Капітолію увірвалися прихильники Дональда Трампа. Процес сертифікації також затримався через розгляд поданих республіканцями заперечень, усі з яких, були відхилені.

Питанням внутрішньої політики президентів найбільше уваги приділяли інтернет-ЗМІ Великобританії (22 %), США (21 %), Німеччини (16 %) та Китаю (16 %).

У січні 2021 р. увага авторитетних світових ресурсів мережі Інтернет була прикута до іміджу президентів США (47 %), зокрема оцінки експресивної поведінки Дональда Трампа, який програв вибори та не зміг із цим остаточно змиритися. Як зазначали журналісти, Д. Трамп закінчує своє президентство з найнижчими рейтингами за весь час свого президентства. Заперечення Д. Трампом результатів виборів та штурм Капітолію зуміли зробити те, що не змогли зробити зусилля Д. Трампа в плані скасування Obamacare, боротьби з насильством білих в Шарлотсвіллі та ін. Відмова Д. Трампа бути присутнім на інавгурації президента США теж негативно вплинула на його репутацію. Колишні президенти США Барак Обама, Джордж Буш та Білл Клінтон записали трихвилинне відео з Національного кладовища в Арлінгтоні після інавгурації президента Д. Байдена, в якому визначили мирну передачу влади президента як стрижень американської демократії. Це відео не містило жодної згадки про Д. Трампа, але представляло суворий докір його поведінці.

Загалом зарубіжні оглядачі найбільшу увагу приділили президентам США Дональду Трампу (22 %) та Джо Байдену (19 %). Лідерами серед країн, ЗМІ яких найбільше коментували та оцінювали імідж президентів країн світу, стали Великобританія (29 %), Польща (19 %) та Іспанія (16 %).

Серед матеріалів щодо діяльності президентів на міжнародній політичній арені за період, що досліджується в цьому огляді, превалювали матеріали, які висвітлювали політику президентів світу у Північній Америці (29 %), Європі (20 %) та міжнародне економічне співробітництво (17 %). Висвітлюючи політику президентів на міжнародному рівні, зарубіжні ЗМІ цікавилися, перш за все, реакцією президентів різних країн на зміну президента у США та впливом цієї події на загальну світову політику. Більшість зарубіжних лідерів прийняли в свої ряди нового президента США Д. Байдена, зазначивши, що найактуальніші проблеми, зокрема пандемія COVID-19 та зміна клімату вимагають багатосторонньої співпраці, що, в свою чергу, висміював його попередник Д. Трамп. Незабаром після прийняття присяги, Д. Байден підписав 17 президентських розпоряджень. Найважливішими на міжнародній арені стало припинення процесу виходу США з ВООЗ та повторного приєднання США до Паризької кліматичної угоди.

Також світові медіа обговорювали рішення президента Мексики Андреса Мануеля Лопеса Обрадора запропонувати політичний притулок засновнику WikiLeaks Д. Ассанжу, рішення ЄС знизити статус Хуана Гуайдо і більше не визнавати його тимчасовим президентом Венесуели, а лише «привілейованим партнером» ЄС та телефонний дзвінок Джо Байдена Володимиру Путіну з домовленістю про продовження дії, так званого, «Нового СНО» ще на п’ять років.

Також журналісти аналізували діяльність президента Франції Емманюеля Макрона щодо зменшення військової місії Франції в Африці, президента Польщі Анджей Дуди щодо звернення до ЄС посилити санкції проти Росії, президента Білорусі Олександра Лукашенка в контексті його готовності відновити діалог з Президентом України Володимиром Зеленським.

Як показало проведене дослідження, міжнародна діяльність президентів країн світу стала об’єктом пильної уваги та аналізу зарубіжними ЗМІ, перш за все, таких країн як Китай (24 %), Німеччина (21 %), США (13 %) та Франція (13 %).

Протягом досліджуваного періоду більшість публікацій електронних закордонних сайтів та порталів, що висвітлювали проблеми функціонування інституту президентства у світі, мали нейтральне забарвлення (60 %). Значну частку становили повідомлення з негативним контекстом (23 %) і 17 % матеріалів мали позитивну модальність. Щодо характеру повідомлень про інститут президентства в ракурсі загальних рубрик, то треба відзначити, що у січні 2021 р. найчастіше зарубіжні інформаційні джерела використовували негативну тональність, оцінюючи імідж президентів світу (45 %). Наразі відгуки в нейтральному ключі стосувалися, у своїй більшості, внутрішньої політики президентів (70 %), а найбільшу частку позитивних оцінок містили матеріали, у яких аналізувалася діяльність президентів у міжнародній сфері (30 %).

Модальність повідомлень про інститут президенства видань країн світу сформувалася наступним чином: інтернет-ЗМІ Німеччини та Китаю використовують у своїх матеріалах переважно нейтральний контекст (по 90 %) за мінімальної кількості негативно забарвлених публікацій; оцінка діяльності президентів у негативному ключі найбільше представлена в інформаційних повідомленнях новинних порталів Іспанії (понад 50 %), Великобританії (біля 40 %) та Бельгії (30 %). Найбільша частка позитивної інформації в інтернет-ресурсах Великобританії (близько 25 %), Франції (20 %) та США (15 %).

Таким чином, проблема інституту президентства в сучасному світі є надзвичайно актуальна, оскільки президент як державний інститут займає особливе, специфічне положення, охоплюючи своєю діяльністю весь широке коло питань державного значення. Крім того, президентство в масовій свідомості укріпилося як саме інститут влади, хоча безумовно особистісний характер відіграє також важливу роль. Однак критичне ставлення до конкретного президента не понижує в цілому позитивної оцінки цієї інституції.