Чим запам'яталася осіння сесія Верховної Ради УкраїниА. Потіха, наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Осіння сесія Верховної Ради України: особливості роботи, важливі рішення в оцінках експертів

 

На початку вересня розпочала роботу IV сесія Верховної Ради України дев’ятого скликання. Політична осінь, як зазвичай, стартувала з державного бюджету на наступний рік – законопроєкт було подано в парламент до 15 вересня. Також депутати запланували розроблення законопроєкту про опозицію, «законодавчий спам» і ряд інших важливих законів. У Верховній Раді створено робочу групу з розроблення закону про державні символи, його планують ухвалити до 30-річчя Незалежності України.

Щоправда, як зазначив Голова Верховної Ради України Д. Разумков, продовжує працювати група для розроблення законопроєкту про опозицію. «Сьогодні робота цієї групи трохи залишає бажати кращого, так як пропозицій по закону про опозицію від опозиції поки не було. Ви скажіть, якщо це не потрібно, ми просто закриємо цей процес і не будемо його далі педалювати», – зазначив спікер парламенту (URL: https://www.slovoidilo.ua/2020/08/31/infografika/polityka/pohodzhuvalna-rada-frakcziyi-ta-hrupy-hotovi-holosuvaty-1-4-veresnya. 2020. 31.08).

Схожа ситуація з робочою групою щодо так званого законодавчого спаму. Крім того, під час четвертої сесії депутати повинні ухвалити (у другому читанні) законопроєкт про референдум, закон про укрупнення районів, а також про індустріальні парки.

Представники опозиційних фракцій одразу зажадали вирішення тих питань, які, на їхнє переконання, важливіші. Зокрема, фракція «Європейська солідарність» вимагала звільнити В. Фокіна з тристоронньої контактної групи по Донбасу через його нещодавні висловлювання. Крім того, співголова фракції І. Геращенко закликала внести до порядку денного Верховної Ради постанову про визнання ПВК «Вагнер» терористичною організацією.

У «Батьківщині» зажадали внести на розгляд 55 їхніх законопроєктів. Також у фракції розкритикували підвищення мінімальної зарплати.

«Опозиційна платформа» незадоволена рішенням Центральної виборчої комісії про скасування виборів на окупованій території Донбасу. Фракція запропонувала свій законопроєкт.

«Голос» зажадав створити тимчасову слідчу комісію щодо затримання найманців, які воювали на Донбасі. Також фракція вимагала заслухати в парламенті віцепрем’єра О. Рєзнікова.

Натомість у фракції «Слуга народу» вважають, що головними будуть економічні плани. Вони запевняли, що просуватимуть пакет законопроєктів про економічне зростання. Д. Арахамія акцентував увагу на законі про індустріальні парки, а також законі про локалізацію, у якому перевага віддається українським виробникам у машинобудуванні. Глава МВС А. Аваков повідомив, що варто розглянути законопроєкт про захист інвесторів.

Щоправда, експерт Ю. Гаврилечко не був упевнений, що законопроєкт про локалізацію візьмуть до бюджету. Він також нагадав, що цими пропозиціями вже обурилися наші «західні партнери».

Найважливішим є і прийняття на новій парламентській сесії системних проєктів, спрямованих на інституційні реформи перевіряючих і контролюючих органів, на спрощення адміністрування. «Зокрема, експертне середовище та бізнес із нетерпінням чекають ухвалення закону про створення Бюро економічної безпеки, яке замінить Податкову міліцію і всі інші органи / підрозділи з боротьби з економічними злочинами», – зазначає представник Економічної експертної платформи О. Гетьман (URL: https://politics.comments.ua/ua/article/rada/parlaments-ka-osin--2020-chogo-ukraincyam-ochikuvati-vid-novogo-sezonu-verhovnoi-radi-659100.html. 2020. 1.09).

На його думку, другим важливим проєктом є заміна корупційного податку на прибуток на інноваційний податок на виведений капітал. Рішення із цього приводу вже прийняла цього літа Нацрада реформ. Тепер усі чекають реєстрації та прийняття відповідного закону. Третім очікуваним проєктом є зміни в податковому кодексі. Треба виправити ряд ризикових норм закону № 466, зокрема скоригувати «ділову мету, забезпечити перенесення контрольованих іноземних компаній і т. д.». Важливими завданнями, які ще не втілені в законопроєкти, О. Гетьман називає також зниження навантаження на фонд оплати праці; пенсійну реформу з трансформацією солідарної системи на багаторівневу; лібералізацію трудового законодавства; заміну тотальної фіскалізації 2 і 3 груп спрощеної системи оподаткування на фіскалізацію виключно ризикових категорій платників. «Усі ці проєкти вкрай необхідні для мінімізації наслідків кризи та поліпшення інвестклімату. Сподіваємося, що до кінця 2020 р. вони будуть прийняті як закони», – наголосив представник Економічної експертної платформи.

Проте представники парламентської більшості запевняють, що Верховна Раде зробить усе можливе, щоб вирішити економічні питання й подолати епідемію коронавірусу. Важливим етапом у цьому процесі є Держбюджет-2021. Як зазначили спікер ВР Д. Разумков і глава фракції «Слуга народу» Д. Арахамія, пріоритетною на цій сесії буде підготовка Держбюджету-2021.

Щоправда, як зазначив політтехнолог О. Кондратенко, для того щоб чітко розуміти, як просуватимуть закон про бюджет, хотілося б нарешті побачити національну стратегію розвитку, аграрну й промислову стратегії, стратегію зовнішньої і внутрішньої політики, антикорупційні рішення. Усе те, що дало б змогу зрозуміти, куди ведуть країну «нові реформатори». «Якщо Прем’єр-міністр Д. Шмигаль не бачить приводів для занепокоєння (дефіцит в 300 млрд грн!) і вважає, що все йде за планом, а ніякої дірки в бюджеті немає, то виникає питання: “Якщо все так ”добре“, то чому страждають витратні статті бюджету?» – зазначив експерт.

На його думку, держбюджет точно не прийматиметься в турборежимі. «Хотілося б, щоб при формуванні фінансового плану на 2021 р. уряд врахував причини бюджетного провалу в 2020 р. Щоб “міцна слабка” гривня знову не стала проблемою бюджету, коли забезпечила більшу половину всієї суми недонадходжень. Зрозуміло, не тільки курс підкосив бюджет, тому повинні звернути увагу в першу чергу на провал імпорту, газову залежність, акцизи, відшкодування ПДВ», – наголосив експерт.

Він підкреслює, що IV сесія ВР обіцяє бути «гарячою». І підтримка закону про бюджет багато в чому залежатиме від того, наскільки там врахують інтереси регіонів, які саме міністерства буде профінансовано більшою мірою. Зокрема, що виділять на охорону здоров’я, культуру, освіту, науку, скільки дадуть на суди, силові структури тощо.

Тим часом, як інформують ЗМІ, 14 вересня Кабінет Міністрів затвердив проєкт закону «Про Державний бюджет України на 2021 рік» і направив його на розгляд Верховної Ради. Кабінет Міністрів у проєкті Державного бюджету на 2021 рік заклав 270,35 млрд граничного обсягу дефіциту. На засіданні 14 вересня проєкт Держбюджету України на 2021 рік не підтримали два міністри: голова МОЗ М. Степанов та очільник Мінекології Р. Абрамовський.

Компанії – члени Європейської бізнес-асоціації розкритикували проєкт Держбюджету на 2021 рік. Зокрема, вважають категорично неприйнятним збільшення податків та зборів задля збалансування бюджетних надходжень. Проте 5 листопада Верховна Рада прийняла в першому читанні проєкт Держбюджету на 2021 рік. До першого читання депутати внесли в проєкт майже 2,5 тис. пропозицій і правок.

Як повідомив заступник голови парламентського Комітету з питань бюджету О. Трухін під час розгляду законопроєкту у Верховній Раді, щоб врахувати всі пропозиції депутатів, необхідно близько 1,5 трлн грн, тобто фактично ще один бюджет. Урешті-решт комітет обмежився значно скромнішою сумою та запропонував збільшити доходи бюджету на 20,2 млрд грн, а також перерозподілити видатки (URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-54813093. 2020. 5.11).

Документ підтримало 275 нардепів. «За» проголосувало 209 нардепів від «Слуги народу», 20 – від «Довіри», 16 – від «За майбутнє», 11 позафракційних та 19 – від «Батьківщини». «Уряд вчасно подав до Верховної Ради проєкт бюджету на 2021 рік, як це визначено законодавством. Проєкт є збалансованим і реальним до виконання. Це не просто фінансовий кошторис, це інструмент розвитку і зростання країни. У бюджеті передбачено достатньо коштів для фінансування усіх пріоритетних потреб держави… Ми зможемо впоратися з коронакризою, забезпечити фінансову стабільність, відновити економіку та підвищити добробут громадян. Це бюджет можливостей для подальшого розвитку», – заявив перед голосуванням міністр фінансів С. Марченко (URL: https://www.epravda.com.ua/news/2020/11/5/666957. 2020. 5.11).

За словами С. Марченка, у співпраці Мінфіну з нардепами та парламентськими комітетами робоча група напрацювала пропозиції, які знайшли своє відображення в проєкті постанови ВР про висновки та пропозиції до проєкту Держбюджету-2021. «Насамперед ідеться про додаткове фінансування розвитку територій – 4,3 млрд грн, інфраструктурних проєктів – 7,5 млрд грн, культури і спорту – 3 млрд грн, охорони здоров’я – 2 млр грн», – пояснив міністр фінансів.

За словами голови Рахункової палати В. Пацкана, прогнози уряду щодо зростання ВВП на 4,6 % досить оптимістичні. Є ризики, що таке зростання не буде досягнуте через коронавірусні обмеження та рецесія в промисловості вплине на надходження до держбюджету. Крім того, В. Пацкан оцінив передбачене зростання доходів у держбюджеті на 4,9 %, «однак реально зменшення на 2,2 % порівняно з очікуваннями на цей рік».

Про те, що головні макропоказники проєкту бюджету є надто оптимістичними, вважають і в Нацбанку. Відтак є й ризики недоотримання доходів – до 65 млрд грн. Через це НБУ взагалі радить переглянути дохідну та видаткову частини Державного бюджету «з урахуванням більш консервативного макроекономічного прогнозу».

На думку політиків, доходи, які депутати хочуть збільшити, враховують ще не проголосовані, але вже запропоновані урядом податкові зміни: підвищення акцизів, рентної плати, екологічного податку. Ці зміни подано у двох «супровідних» законопроєктах про зміни до Бюджетного й Податкового кодексів.

Таким чином, український уряд і парламент знову повернулися до практики, коли разом з ухваленням бюджету змінюється й податкова система країни, що порушує принцип стабільності податкового законодавства, за яким будь-які зміни податків не можуть відбуватися пізніше, ніж за пів року до початку нового бюджетного періоду.

Представник фракції «За майбутнє» Т. Батенко заявив: «Ми хочемо, аби цей бюджет був бюджетом життя, а не смерті. І не бюджетом виживання. Ми хочемо чітке зобов’язання уряду підняти обсяги прожиткового мінімуму до фактичних розмірів».

Лідер «Європейської солідарності» П. Порошенко назвав проєкт бюджету «особистою розпискою Зеленського власній некомпетентності». «Судячи з проєкту бюджету, Зеленський не збирається виконувати передвиборні зобов’язання, а наступного року вже є екватор його президентської каденції», – заявив П. Порошенко.

Представник «ОПЗЖ» О. Колтунович назвав нереальною цифрою розмір дефіциту у 270 млрд грн та «вбивчою» цифрою розмір додаткових зовнішніх надходжень у 702 млрд грн.

Лідер фракції «Батьківщина» Ю. Тимошенко, виступаючи на телешоу, назвала проєкт Держбюджету-2021 катастрофою для країни, але під час голосування в сесійній залі вона змінила свою думку й заявила, що країна зараз у такому стані, що потрібно припинити політичні сварки та з’ясування стосунків і дати ще один шанс на єднання в інтересах людей – доопрацювати бюджет таким чином, аби він служив кожному громадянину. За її словами, кожен депутат сьогодні знає, що країна перебуває у вкрай кризовому стані. «Тому зараз сипати цифрами, показувати дефіцити бюджету немає потреби», – констатувала Ю. Тимошенко (URL: https://ba.org.ua/batkivshhina-progolosuvala-za-mozhlivist-zrobiti-byudzhet-v-interesax-ukra%D1%97nciv. 2020. 5.11).

На її думку, проєкт потребує істотних змін, проте влада згаяла стільки часу, що найкраще ці зміни внести вже під час наступного читання, щоб встигнути ухвалити бюджет вчасно. «Спробуємо ще раз в першому читанні всі разом, усім парламентом проголосувати, але до другого читання подати той бюджет, який дасть шанс країні, який дасть шанс кожній людині. Бо криза не в Зеленського, а криза – у кожного громадянина України. Або ми зараз це зробимо, або наступний бюджет для країни буде просто смертельним», – наголосила Ю. Тимошенко.

На думку деяких спостерігачів, така зміна Ю. Тимошенко в ставленні до проєкту бюджету обумовлена її домовленістю з представниками виконавчої влади й «монобільшістю» в парламенті.

Журналісти нагадали, що рівно рік тому Ю. Тимошенко просувала своїх людей на ряд посад, серед них була й Державна продовольчо-зернова корпорація України. У відповідь обіцяла повну підтримку «Батьківщини» при голосуванні у Верховній Раді. Закінчилося це публічними «розборками» з Президентом В. Зеленським і переходом Ю. Тимошенко в опозицію.

Тим часом, як інформують ЗМІ, 11 листопада Кабмін призначив в. о. голови правління Державної продовольчо-зернової корпорації А. Власенка.

Народний депутат від фракції «Голос» Я. Железняк упевнений, що нове призначення А. Власенка в. о. ДПЗК стало результатом домовленостей влади з керівництвом ВО «Батьківщина». Безпосередньо А. Власенко раніше був депутатом Миколаївської обласної ради саме від політсили Ю. Тимошенко.

На думку нардепа, в обмін на призначення А. Власенка фракція Ю. Тимошенко підтримала проєкт Держбюджету-2020 у першому читанні (URL: https://www.5.ua/polityka/batkivshchyna-holosuvala-za-biudzhet-v-obmin-na-pryznachennia-svoho-kerivnyka-derzhpidpryiemstva-nardep-229122.html. 2020. 12.11).

Привертає увагу Послання Президента України В. Зеленського до Верховної Ради про внутрішнє та зовнішнє становище України, з яким він виступив 20 жовтня.

За словами деяких політиків, Президент В. Зеленський у своєму Посланні до Верховної Ради правдиво озвучив усі перемоги й поразки та впевнено рухається вперед. Зокрема, таку точку зору озвучив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Д. Гетманцев (фракція «Слуга народу»). «Ми можемо з вами говорити про кожну його тезу, ми можемо говорити про кожен факт, який ним озвучено. Це абсолютно все має місце насправді, дійсно десь є поразки, десь є перемоги, але він в цілому впевнено рухається вперед», – зазначив Д. Гетманцев (URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3120516-u-poslanni-prezidenta-e-peremogi-i-porazki-i-posil-na-majbutne-getmancev.html. 2020. 20.10). Політик вважає, що Президент «дав посил на майбутнє» й показав своє бачення, як ми маємо розвиватися.

Натомість народні депутати з опозиційних фракцій піддали критиці виступ Президента В. Зеленського з посланням про внутрішнє й зовнішнє становище України. Про це в коментарі журналістам у кулуарах парламенту наголосили представники фракцій «Європейська солідарність», «Голос» та «Опозиційна платформа – За життя». «Сьогодні ми почули звернення Президента України про зовнішню і внутрішню політику. Насправді ми почули звернення лідера однієї з політичних сил за п’ять днів до виборів, і це був виключно політичний піар», – зазначив народний депутат із фракції «Європейська солідарність» О. Гончаренко.

За словами заступниці голови партії, народного депутата з фракції «Голос» І. Совсун, тези у виступі Президента не відповідають реальній ситуації в Україні. «Ми почули дуже багато заяв від Президента, дуже райдужну картинку намалював Президент для українських громадян. На жаль, вона дуже не збігається з реальністю, яку бачать, з якою постійно, щоденно зіштовхуються українські громадяни», – наголосила журналістам І. Совсун (URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3120519-deputati-z-opozicijnih-frakcij-rozkritikuvali-poslanna-zelenskogo.html. 2020. 20.10).

Деякі експерти також критично оцінили зміст виступу Президента України. Зокрема, експерти громадської організації «Європейський інститут» оперативно проаналізували основні тези з виступу В. Зеленського й дійшли висновку, що текст виступу є набором маніпуляцій, перекручувань, які мають дуже віддалений стосунок до реальності. Вони наголошують, що попри оптимістичні заяви Президента про боротьбу з коронавірусом, Україна стала яскравим прикладом того, як непродумано й неефективно запроваджений карантин завдає економічних збитків бізнесу та країні загалом, але при цьому не дає необхідного ефекту зменшення темпів поширення інфекційного захворювання. Україна фактично провалила боротьбу з COVID-19 (URL: https://www.5.ua/polityka/u-poslanni-zelenskoho-do-parlamentu-eksperty-vyiavyly-manipuliatsii-perekruchuvannia-ta-vidvertu-brekhniu-227009.html. 2020. 20.10).

За словами експертів, боротьба з корупцією була найбільшою надією для багатьох з тих, хто проголосував за В. Зеленського. Однак факти говорять про протилежне – Україну накрила хвиля корупції. Варто зазначити, що питання боротьби з корупцією останнім часом ускладнилося – після рішення Конституційного Суду України щодо скасування електронного декларування, скасування повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції на повну перевірку та моніторинг способу життя, декриміналізацію недостовірного декларування.

Деякі юристи вважають таке рішення необґрунтованим і свавільним, із цим погоджується й Президент України, який вніс до Верховної Ради законопроєкт про розпуск КСУ.

Як інформують ЗМІ, фракції «Голосу», «Європейської солідарності», «Опозиційної платформи – За життя» та депутатська група «За майбутнє» у Верховній Раді виступають проти прийняття законопроєкту авторства Президента В. Зеленського, який пропонує розпустити Конституційний Суд.

За словами Я. Юрчишина від «Голосу», у КС діє група людей, які працюють в інтересах країни-агресора. «Це не наші слова, це слова секретаря РНБО. Мета цих людей зруйнувати конституційний лад. Бо руйнуючи антикорупційну інфраструктуру, як це почалося, ця група точно спровокує протистояння, призведе до тих дій, на яких наголошував Президент – кровопролиття. Чи треба протидіяти такому захопленню влади? Так. Але треба робити це в законний спосіб. А вони хочуть, щоб Верховна Рада вийшла за межі своїх повноважень і підтримала емоційне прагнення окремих осіб – фактично зруйнувати конституційний лад і відправити у відставку весь склад КС», – заявив народний депутат (URL: https://www.pravda.com.ua/news/2020/11/3/7272196. 2020. 3.11).

З подібною заявою виступив представники фракції «Європейська солідарність» А. Герасимов, який вважає, що на додаток до кризи в економіці, до провалу з епідемією Україна тоне в найбільшій політичний кризі за останні роки, яка має ознаки конституційного перевороту та узурпації вдали з боку В. Зеленського. «В. Зеленський відкрито тисне на депутатів, аби ті ухвалили закон про розпуск КС. Це спроба отримати ручний КС, який потім визнаватиме всі капризи Банкової», – підкреслив
А. Герасимов.

Фракція «ОПЗЖ» теж жорстко розкритикувала бажання Президента розпустити КС. Як зазначив М. Скорик, той законопроєкт щодо розгону КС є абсолютно неконституційним. «Ви нехтуєте точкою зору Венеційської комісії, точкою зору українського суспільства. Те, що зараз відбувається, – це фактично повторення подій 2014 р. Якщо, не дай боже, ви проголосуєте за ці законопроєкти, ви будете відповідати за законом», – зазначив представник «ОПЗЖ».

Тим часом Голова Верховної Ради Д. Разумков вніс свій законопроєкт щодо відновлення електронного декларування в первинному вигляді. Цей законопроєкт підтримав Антикорупційний комітет парламенту. Секретар комітету нардеп від «Батьківщини» В. Кабаченко рекомендував ухвалити законопроєкт Д. Разумкова як найбільш компромісний. Проєкт Президента нардеп назвав неконституційним (URL: https://www.pravda.com.ua/news/2020/11/3/7272248. 2020. 3.11).

Представник «Слуги народу» О. Жмеренецький висловив думку, що будь-яке рішення Верховної Ради з цього питання буде політичним та не відповідатиме повною мірою нормам законодавства. За його словами, сесійна зала має сама вирішити, який законопроєкт підтримати. Підтримали сім членів комітету, чотири – утримались, два – проти.

Законопроєкт Президента В. Зеленського на засіданні не розглядали. Щоправда, законопроєкт Д. Разумкова теж відклали, адже ще один «слуга народу» О. Дубінський подав альтернативний законопроєкт, який не встиг розглянути Антикорупційний комітет. Це вкотре засвідчило відсутність єдності у фракції партії «Слуга народу», про що говорили й раніше, адже останні рішення в парламенті приймаються лише завдяки депутатам від інших фракцій і груп.

Дехто з експертів і політиків заговорив про розпуск парламенту та дострокові вибори. Про це говорив і В. Зеленський.

Ще на початку IV сесії експерти заговорили про неефективність роботи Верховної Ради. Як зазначив експерт з управління А. Андрушків, парламент дедалі менше поважає українську Конституцію. «Падає рівень дискусії в сесійній залі. Давлять один одного популізмом. Помічаю зверхність значної частини кожної більшості. Вони голосують за склад уряду – делегують йому повноваження. А коли Кабмін приносить програму, депутати змагаються, хто бридкішим словом обізве той папірець... Це не парламентський контроль, а вправляння у марнославстві», – вважає експерт (URL: https://gazeta.ua/articles/life/_povaga-do-osnovnogo-zakonu-dedali-zmenshuyetsya-v-zali-parlamentu-ekspert/987116. 2020. 28.09).

За його словами, після цього ніхто не захоче обіймати посаду міністра та його заступників. «Навіть якщо знайдеться доброчесний, патріотичний професіонал, він опиняється у ситуації, коли уряд не може переконати парламент голосувати, нардепи не хочуть. Політики потім самі ж платять за цей простій. Де зараз “Народний фронт” або інші фракції коаліції “Європейська Україна”? Блоку П. Порошенка довелося робити ребрединг», – наголошує А. Андрушків.

Щоправда, народні депутати з подібними судженнями не погоджуються і вважають, що їхня робота ефективна й жодного розпуску парламенту найближчим часом не буде. Зокрема, у партії «Слуга народу» переконані, що наразі немає жодних підстав для перезавантаження Верховної Ради й дострокових парламентських виборів. Про це заявив голова депутатської фракції у ВРУ партії «Слуга народу» Д. Арахамія. «Позиція наша дуже проста: “Слуга народу” взяла найбільшу кількість мандатів по країні, отримала підтримку виборців по всій країні. Немає жодної – ані юридичної, ані конституційних підстав зараз для розпуску парламенту. Монобільшість є, рішення приймаються, уряд працює. Тобто ані з юридичної точки зору, ані з етичної точки зору ніякої підстави для перезавантаження парламенту немає», – зазначив Д. Арахамія (URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3133325-zodnih-pidstav-dla-rozpusku-radi-nemae-arahamia.html. 2020. 10.11).

Політик закликав припинити дискусію щодо ймовірності розпуску парламенту й зазначив, що це вигідно політичним партіям, які «на місцевих виборах побачили якесь зростання».

Голова Верховної Ради України Д. Разумков також не бачить підстав для розпуску ВР. За його словами, парламент завжди був, залишається й буде точкою балансу та прийняття ключових рішень щодо виходу з криз різного рівня.

Він зазначив, що Верховна Рада зреагувала на ситуацію, що склалася у зв’язку з рішенням Конституційного Суду, досить швидко. «Адже в питанні національної безпеки та стратегічного курсу розвитку держави такою й має бути позиція більшості парламенту та суспільства, яке адекватно реагує на те, що відбувається в країні», – упевнений Д. Разумков (URL: https://www.rada.gov.ua/news/Top-novyna/199413.html. 2020. 10.11).

За його словами, для вирішення конституційної кризи Верховна Рада застосувала швидкі та дієві рішення. «По-перше, це законопроєкт, підписаний 126 народними депутатами, щодо відновлення електронного декларування й повернення до статусу-кво щодо ст. 366-1 Кримінального кодексу України, яка була скасована Конституційним Судом. Паралельно із цим, майже всі депутатські фракції та групи зареєстрували законопроєкти зі своїм баченням, як треба врегульовувати питання, пов’язані з відновленням декларування, із внесенням змін до Кримінального кодексу, щоб ефективно працювала вищезазначена стаття», – наголосив Д. Разумков.

Він вважає, що Верховна Рада, як й інші гілки влади, намагатиметься вирішити всі проблемні питання не порушуючи Конституцію. «Усі інституції повинні працювати в інтересах держави, на користь держави, з розумінням того, що наслідки прийняття тих чи інших рішень впливають на всю державу, а не лише на конкретну інституцію – на парламент, Конституційний Суд, Президента чи Кабінет Міністрів, а в цілому на напрям розвитку країни», – наголосив Д. Разумков.

Він закликав усі політичні сили у Верховній Раді України консолідовано об’єднатися у вирішенні конституційної кризи, забути про політичні інтереси й думати про майбутнє України.

 

Потіха А. Осіння сесія Верховної Ради України: особливості роботи, важливі рішення в оцінках експертів [Електронний ресурс] / А. Потіха // Україна: події, факти, коментарі. – 2020. – № 15. – С. 5–14. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2020/ukr15.pdf. – Назва з екрану.