Скандальне рішення КСУ: причини та наслідкиМ. Закіров, заввідділу політологічного аналізу СІАЗ НБУВ

Рішення Конституційного Суду України: мотиви й наслідки

 

Наприкінці жовтня в політичному житті нашої країни відбувся інцидент, який за масштабами можливих наслідків спромігся посунути в порядку денному навіть таку важливу подію, як місцеві вибори. Ідеться про рішення Конституційного Суду України, яке не лише спровокувало хвилю обурення всередині українського істеблішменту й громадськості, але й викликало серйозне занепокоєння наших зарубіжних партнерів.

Отже, 27 жовтня на закритому засіданні судді Конституційного Суду визнали неконституційною ст. 366-1 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання за недостовірне декларування статків чиновниками та суддями. На думку спостерігачів, зазначене рішення КСУ фактично зводить нанівець усі напрацювання останніх років у сфері боротьби з корупцією, оскільки неконституційними були визнані й деякі інші важливі антикорупційні норми, які створювали необхідне законодавче підґрунтя діяльності системи антикорупційних органів, створеної в Україні.

Рішення суду було ухвалено з ініціативи 47 народних депутатів України, які в серпні звернулися із відповідним конституційним поданням. З них 44 входять до складу фракції «Опозиційна платформа – За життя» у Верховній Раді України. Депутати у своєму поданні поскаржилися суддям, що публічний доступ до інформації в їхніх майнових деклараціях – це «незаконне втручання в їхнє особисте та сімейне життя», а її поширення «може призвести до порушення їхніх конституційних прав, зашкодити гідності, честі, діловій репутації». Не влаштовувало політиків і те, що НАЗК дотепер мало можливість ініціювати повну перевірку достовірності декларацій, базуючись на інформації, отриманій від пересічних громадян і ЗМІ, про невідповідність рівня життя депутатів задекларованим ними майну і доходам (URL: https://www.dw.com/uk).

Стаття 366-1 ККУ передбачає відповідальність для чиновників та суддів у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації. За повідомленням відкритих джерел інформації внаслідок такого рішення можуть бути скасовані вже ухвалені судами вироки щодо ряду високопосадовців і закриті понад сотню кримінальних проваджень, які розслідуються детективами НАБУ.

Проте, на думку експертів Центру протидії корупції, найбільш болючим є рішення про закриття публічного реєстру декларацій. Тепер ніхто, окрім співробітників НАЗК, не зможе глянути на задекларовані чиновником статки, як це було раніше (URL: https://www.pravda.com.ua/articles/2020/10/29/7271610).

Саме відкритість декларацій дозволяла активно долучати до антикорупційної боротьби широку громадськість. Реєстр декларацій став основою для сотень антикорупційних розслідувань активістів, журналістів та правоохоронців. Щодня журналісти та активісти повідомляли НАЗК про нові виявлені ними порушення. Тільки за минулий рік агентство отримало 5,6 тис. таких повідомлень і склало понад 900 протоколів. Лише Центр протидії корупції від початку роботи реєстру написав понад дві сотні звернень у НАЗК (URL: https://www.pravda.com.ua/articles/2020/10/29/7271610).

Конституційний Суд у своєму рішенні пішов ще далі і фактично позбавив не тільки суспільство можливості контролю за статками чиновників, але й позбавив антикорупційні органи, а найперше НАЗК можливості здійснювати свої функції.

Зокрема, КСУ скасував право НАЗК отримувати повідомлення про можливі порушення антикорупційного законодавства та направляти до суду протоколи, а до органів влади – висновки про корупційні правопорушення. НАЗК втратило свої контрольні повноваження навіть щодо врегулювання конфлікту інтересів. І тепер агентство позбавлене можливостей отримувати взагалі будь-яку інформацію від державних органів, самих посадовців, інших осіб про факти конфлікту інтересів (URL: https://www.pravda.com.ua/articles/2020/10/29/7271610).

Крім того, рішення Конституційного Суду матиме негативні наслідки й для функціонування системи управління країною загалом. Як зазначили у НАЗК, Конституційний Суд України позбавив Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) доступу до державних реєстрів, необхідних для спецперевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. Це зриває запуск роботи обраних на місцевих виборах обласних, районних, міських, сільських та селищних рад. «Без цієї перевірки жоден керівник державного органу не може бути офіційно призначений. КСУ фактично заблокував реалізацію результатів місцевих виборів», – наголошують в НАЗК (URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-54729654).

Отже, на невизначений термін може бути відкладений вступ на посади новообраних депутатів і голів органів місцевого самоврядування, що в умовах необхідності розробки й прийняття місцевих бюджетів на наступний рік може призвести до непередбачуваних наслідків і підірвати в громадян України довіру до реформи децентралізації й обраного державою політичного курсу в цілому.

Не менш негативні наслідки наша країна може отримати у відносинах із зарубіжними партнерами. Зокрема, посол України при ЄС М. Точицький у своєму листі на адресу віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції О. Стефанішиної зауважив, що рішення Конституційного Суду України щодо діяльності антикорупційних органів може стати підставою для тимчасового призупинення безвізу. «Як поки що неофіційно зазначають наші контакти, рішення Конституційного Суду України № 13-р/2020, яке скасувало ключові антикорупційні повноваження НАЗК, кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, є достатньою підставою для початку запуску Європейською комісією механізму тимчасового призупинення дії безвізового режиму», – йдеться в листі (URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/10/29/7115875).

З огляду на серйозність ситуації, Президент України В. Зеленський скликав термінове закрите засідання Ради національної безпеки і оборони для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні країни. За повідомленням офіційного сайту глави держави, Президент, зокрема, наголосив: «Нищівні удари, які завдаються досягненням країни у сфері боротьби та ефективної протидії корупції в Україні, не можуть залишатися поза увагою. Необхідна негайна та жорстка оцінка рішенням окремих суб’єктів, дії яких стають дедалі суспільно небезпечнішими» (URL: https://www.president.gov.ua/news/shodo-terminovogo-zakritogo-zasidannya-rnbo-64889?fbclid=IwAR2qfnhmGc5_jBZymk_8xkDE7nWQFopN5YFQmY743Ds
St0ydQs9-qYWtukQ).

Враховуючи нагальну потребу впровадження невідкладних заходів за результатами засідання РНБО та уряду, було прийнято розпорядження відновити вільний доступ до е-декларацій. Після чого реєстр відкрили. Крім того, Президент подав до Ради законопроєкт «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Він пропонує визнати рішення суду від 27 жовтня «нікчемним» та позбавити його правових наслідків. Водночас у документі передбачено звільнення суддів КСУ. Вже відомо, що рішення КСУ матиме дуже негативні наслідки для України. Зокрема, це може призвести до втрати безвізу та зупинити отримання чергового траншу від МВФ. У ЄС вже заявили, що воно суперечить усім європейським цінностям (URL: https://news.24tv.ua/chorti-vidkrili-svoyi-oblichchya-zelenskiy-zrobiv-zakid-bik-ksu_n1448747).

Як уже зазначалося вище, рішення Конституційного Суду викликало бурхливу реакцію громадськості. До будівлі суду 30 жовтня прийшли сотні людей с плакатами, фарами і димовими шашками. Активісти вимагали відставки суддів Конституційного Суду і висловлювали вимогу відправити до Ростова тих суддів, які голосували за скандальне рішення.

Зі свого боку голова Конституційного суду О. Тупицький зібрав на брифінг журналістів. Свій виступ він розпочав із пояснень щодо земельної ділянки в Криму, яку не вказав у декларації. Він пояснив, що буцімто не знав як правильно внести дані про ділянку до декларації, бо не визнає Крим російським. Далі вже під час самого брифінгу голова КСУ спростовував усі закиди і заявив, що рішення було начебто правомірним. Водночас він стверджує, що не дії КСУ є частиною цілісного плану, спрямованого на дестабілізацію ситуації в Україні, як заявляв напередодні секретар РНБО, а саме законопроєкт Президента В. Зеленського має ознаки конституційного перевороту. О. Тупицький переконує, що ініційований законопроєкт порушує Конституцію України в частині незалежності й недоторканності суддів Конституційного Суду України (URL: https://tsn.ua/politika/rozlyucheniy-protest-u-kiyevi-rezonansni-zayavi-tupickogo-i-persha-vidstavka-u-ksu-podrobici-guchnoyi-spravi-1657229.html).

Звісно, що саме такий виступ та аргументацію можна було очікувати від голови Конституційного Суду в ситуації яка склалася в країні і навколо очолюваної ним установи. Разом з тим треба зауважити, що й наші зарубіжні партнери також неоднозначно оцінили останні ініціативи української влади. Зокрема, керівники двох інституцій Ради Європи, відповідальних за питання антикорупції та верховенства права – GRECO та Венеціанської комісії відповідно – розкритикували законопроєкт про подолання конституційної кризи та письмово закликали Верховну Раду не ухвалювати його.

«Зусилля України щодо боротьби з корупцією потрібно продовжувати та активізувати відповідно до Конституції країни й міжнародних зобов’язань та, зокрема, рекомендацій Групи держав проти корупції Ради Європи (GRECO). Венеціанська комісія також наполягала на важливості боротьби з корупцією в Україні, зокрема в судовій системі... Ми розуміємо, що перед вами (Українською державою) стоїть дуже серйозний виклик, і ми не недооцінюємо необхідність своєчасних, твердих і рішучих дій. Проте ми закликаємо вас врахувати несприятливі, глибокі та довгострокові наслідки для вашої країни можливого поспішного рішення про звільнення суддів КС. Ми рекомендуємо вам вивчити можливі альтернативні шляхи», – ідеться у листі керівників GRECO та Венеціанської комісії (URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/10/31/7115977).

Проте на момент підготовки матеріалу керівництво держави підтверджувало рішучість у реалізації наміченого плану. І, в першу чергу, з огляду на суто політичне, кон’юнктурне і антидержавницьке підґрунтя рішення КСУ. Зокрема, Президент України В. Зеленський заявив, що Конституційний Суд вирішив протиставити себе державі та суспільству – відверто та віч-на-віч. Тому тут йдеться зовсім не про чесну політичну конкуренцію, не про Конституцію, верховенство права, законність та не про справедливе майбутнє. «Це про змову старих еліт, які взагалі не хочуть нормальної держави тут. Це про те, як не можна робити в сучасному світі», – підкреслив Президент. За його словами, сьогодні на одній шальці терезів –знищення всього того, заради чого боролися на всіх українських Майданах, на іншій шальці терезів – повноцінна свобода та повноцінна сучасна держава, де будь-який чиновник повинен декларувати свій дохід та відправлятися у в’язницю, якщо його витрати сильно перевищують доходи. Водночас мовиться і про всіх громадян вільної країни, яку вони намагаються вирвати в олігархів (URL: https://news.24tv.ua/chorti-vidkrili-svoyi-oblichchya-zelenskiy-zrobiv-zakid-bik-ksu_n1448747).

Отже, знову йдеться про політичну доцільність, яка підміняє собою будь-які доводи права чи сумління, при якій миттєве марнославство, реалізація власних амбіцій або захист майнових інтересів стають вищими за майбутнє держави та її інтереси. Сьогоднішня ситуація за своїми наслідками для країни певним чином нагадує і дещо перегукується з подією, що відбулася на початку липня. Нагадаємо, що першого липня голова Національного банку України Я. Смолий написав і подав на ім’я Президента В. Зеленського заяву про відставку з причини «систематичного політичного тиску». Такі дії самі по собі вже є надзвичайними за своїми наслідками, а зі згадуванням про політичний тиск вони набули характеру інформаційного вибуху.

Європейський Союз прокоментував оголошення про відставку глави Національного банку України Я. Смолія, заявивши про загрозу підтримці реформ в Україні через можливий підрив незалежності Нацбанку. Зокрема, представник ЄС із зовнішньої політики і політики безпеки заявив: «Оголошення про відставку глави Національного банку України Якова Смолія на тлі ймовірного політичного тиску посилає тривожний сигнал... Банк повинен зберігати здатність незалежно виконувати свою роль. Підрив цього важливого інституту ставить під загрозу надійність і підтримку програми реформ в Україні». У ЄС підкреслили, що й надалі підтримуватимуть Україну в проведенні вкрай необхідних реформ, але розраховують на те, що українська влада збереже свій рівень зобов’язань (URL: https://finclub.net/news/ukraina-otmenila-razmeshchenie-evrobondov-na-1-75-mlrd.html).

Проте, крім дипломатичних реакцій, заява Я. Смолія про відставку мала й цілком матеріальні наслідки. Причому збіг подій наводить на певні роздуми: заява була подана саме в той момент, коли Україна намагалася укласти угоду про розміщення євробондів на 1,75 млрд дол. «У світлі останніх повідомлень Україна, представлена міністром фінансів, вирішила не розміщувати єврооблігації, номіновані в доларах з терміном погашення в 2033 р., і скасувати достроковий викуп частини непогашених випусків», – ідеться в заяві мінфіну, опублікованому на сайті біржі «Euronext»

(URL: https://finclub.net/news/ukraina-otmenila-razmeshchenie-evrobondov-na-1-75-mlrd.html).

Експерти підкреслили складність ситуації з розміщенням євробондів, що склалася внаслідок зазначеного збігу подій. Зокрема, фінансовий аналітик ICU М. Демків у фейсбуці зазначив, що між короткостроковою метою залучити гроші ціною кидка інвесторів та більш довгостроковою метою – зберегти довіру тих самих інвесторів, Україна обрала друге. Це, звичайно, не компенсує негативу від всієї тієї турбулентності, яка виникає із заяви про відставку голови НБУ. У результаті тепер складно оцінити якою буде вартість запозичення. Проте, у випадку кидка, наступний вихід України чи українських компаній на міжнародний ринок запозичень був би ще не скоро. Зі свого боку інвестиційний банкір С. Фурса у своєму дописі на фейсбуці наголосив: «Ганьба. Угода, яку вчора провів мінфін із розміщення єврооблігацій, сьогодні скасована. Причина – підрив незалежності Національного банку. Це безпрецедентна подія. Україна не залучила 1 млрд дол. нових грошей. Інвестори не люблять, коли їх кидають. І для України грошей більше немає» (URL: https://finclub.net/news/ukraina-otmenila-razmeshchenie-evrobondov-na-1-75-mlrd.html).

Зазначимо, що згодом Україні таки вдалося розмістити 12-річні євробонди з погашенням в березні 2033 р. на суму 2 млрд дол. під 7,25 % річних (URL: https://delo.ua/econonomyandpoliticsinukraine/ukraina-razmestila-evrobondy-na-2-mlrd-smi-370922). Проте іміджеві втрати країна таки понесла.

На думку експертів, сьогоднішня ситуація загрожує конституційною кризою і може призвести до значно важчих наслідків, ніж втрата іміджу. Зокрема голова правління та співзасновник Центру протидії корупції В. Шабунін наголошує: «Кожен тиждень роботи цього КСУ – смертельна загроза реформам, за які Україна так дорого заплатила на Майдані й продовжує платити на фронті... Наприклад, цього тижня зрадники в багряних мантіях приймуть рішення по ФГВО, яким змусять нас заплатити Коломойському (за ПриватБанк) та решті власникам банків. Це рішення зруйнує фінансову систему країни і гарантовано зупинить підтримку МВФ та інших західних інституцій (URL: https://news.24tv.ua/kolomoyskiy-medvedchuk-yak-skasuvati-rishennya-novini-privatbank_n1449243).

Крім зазначеного вище, треба мати на увазі, що на розгляді того ж таки Конституційного Суду перебувають надзвичайно важливі для подальшого розвитку нашої країни закони: про відкриття ринку сільськогосподарських земель, про вищий антикорупційний суд і дуже чутливий закон про мову.

Як бачимо, ситуація непроста і тому можливо потребує непростих рішень. Зокрема, ввечері другого листопада в ефірі програми «Свобода слова», Президент України В. Зеленський заявив, що не виключає розпуску парламенту у випадку відмови голосування за його законопроєкт, яким пропонує припинити повноваження Конституційного Суду України. «Чи готовий я розпустити Раду? Я хочу, щоб цей парламент працював на державу. Від реалізації нашого плану і від висновків, які зроблять наші депутати, теж буде залежати. Якщо так, що це буде політичний колапс та реальний політичний конфлікт, я побачу, що немає підтримки у Верховній Раді, а перш за все у “слуг народу”, і якщо ми підемо в розріз, ми будемо виходити з цього кута навіть таким шляхом», – заявив Президент (URL: https://zaxid.net/prezident_ne_viklyuchiv_rozpusku_vru_v_razi_vidmovi_
golosuvati_za_yogo_zakonoproekt_n1509965).

Тож можна констатувати, що Україна, яка проходить непростий шлях формування місцевих органів влади, несе важкі втрати від пандемії та викликаної нею економічної кризи, вчергове ризикує поринути в довготривалі політичні чвари, спровоковані рішенням Конституційного Суду України.

 

Закіров М. Рішення Конституційного Суду України: мотиви й наслідки [Електронний ресурс] / М. Закіров // Україна: події, факти, коментарі. – 2020. – № 14. – С. 60–66. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2020/ukr14.pdf. – Назва з екрану.