Орієнтири наукового пошуку оптимізації бібліотечної діяльності в умовах інформатизації

Орієнтири наукового пошуку оптимізації бібліотечної діяльності в умовах інформатизаціїВалерій Горовий,

доктор історичних наук, професор, заступник гендиректора,

заслужений діяч науки і техніки України,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Голосіївський просп., 3, Київ, 03039, Україна

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Орієнтири наукового  пошуку оптимізації  бібліотечної діяльності в умовах інформатизації

 

Розвиток  інформатизації обумовив  не  лише створення  сприятливих  умов для доступу  різних  категорій  користувачів  до  наявних  інформаційних  ресурсів, але й  неконтрольований розвиток  інформаційного  виробництва всіма бажаючими поділитись власними  роздумами, проявити  свої здібності в  соцмережах, в електронних та традиційних  виданнях. Значний  розвиток  національної  бази  інфотворення, не  лише  організованої  відповідними  суспільними  інститутами, але й на  базі  особистісної  зацікавленості, ентузіазму зростаючого  числа неорганізованих в  даному  напрямі діяльності членів  суспільства з точки  зору  суспільних  інтересів із  одного боку  є  фактором позитивним. Адже  організаційні  структури суспільства, плануючи   інформаційне  виробництво, зосереджують його на  найбільш  важливих напрямах  суспільної  діяльності, на  дослідженні усвідомлених  небезпек і усвідомлених  негативних  впливів   навколишнього  середовища. В той же  час неорганізовані  фіксатори  перебігу суспільних  подій нерідко  інформують  суспільство про  непередбачувані виклики, зародження нових для  суспільства  проблем на  початкових  рівнях  їх  розвитку і  цим  самим   попереджають людську  спільноту  про   перспективні  небезпеки.

З  іншого  боку стрімко  зростаюче  виробництво  нової  інформації, насамперед  електронної, додає  проблем і  в  плані її ефективного  використання. Нинішній  користувач вперше  в  своїй  практиці зіткнувся при  використанні  інформації з  її  надлишковою  пропозицією в  глобальному  інформаційному  просторі. Дана  ситуація  пояснюється стартовим етапом глобальної  інформатизації, коли  в  інфотворення  включається   значне  число  суб’єктів, що  чітко  не  визначилися  з  напрямами  свого  інфотворення, не  набули  належної  кваліфікації і не  забезпечують    суспільну  значимість своєї  присутності  в  інфопросторі.

Таким чином, заінтересований  в  використанні   потрібних  йому  ресурсів користувач сьогодні стикається з  проблемами орієнтації в стрімко  зростаючих  масивах  нової  інформації і необхідністю  відбору  в цих масивах  якісного  ресурсу. Адже  лише якісний, достовірний  і  актуальний  матеріал створює  вихідні  можливості  для  ефективної  діяльності  у  вирішенні  проблем суспільного  розвитку. Слід  при  цьому  зазначити, що  розроблювані  в  наш  час  пошукові  програмні  продукти  полегшують  для  користувача  тематичну  орієнтацію  в масивах  інформації, однак є  неефективними при  визначенні  їх  змістовної  якості. Власне, в  наш  час  технологи-комп’ютерники  продовжують спроби  утриматись  на  лідируючих  позиціях в  розвитку  інформаційних  процесів, вбачаючи головним  завданням  цих  процесів, як  і  на  початкових етапах  розвитку електронних  інформаційних  технологій, донесення  користувачу  якісного  електронного  сигналу, а  не відображеного  в  ньому  змісту [1]. Вичерпно  характеризує даний  підхід до  оцінки  ресурсів  точка  зору І.Земана: “…теорію інформації не обов’язково має цікавити конкретний зміст повідомлення. Ця теорія розглядає його математичний бік, і повідомлення значить для неї лише певну кількість станів, що різняться між собою” [2].

В той же  час  з  наближенням інформаційних  технологій, що  є  характерною  особливістю  нашого  часу, безпосередньо до  виробничої  діяльності  суспільства, саме  змістовні  характеристики в інформаційних  обмінах  набувають першорядного  значення [3]. Як  зауважується  в аналітичній доповіді колективу  дослідників НБУВ: «На  нинішньому  етапі проходить процес становлення на основі розвитку електронних інформаційних технологій, якісно нового етапу в розвитку соціальних інформаційних обмінів, що використовують традиційні принципи інформаційного забезпечення опосередковано. Інформаційні обміни  в мережах базуються на знаннях, що знаходяться в суспільному обігу в даний час, викликають зацікавленість сучасників, якісний рівень ресурсів визначається інтелектуальним рівнем та компетентністю учасників спілкування» [4].

Таким  чином, саме на  нинішньому етапі  розвитку сучасного  суспільства, з  розвитком  електронних  інформаційних  технологій  набувають  особливої  затребуваності проблеми формування  сучасних  вимог до  управління  інформаційними  ресурсами. Бібліотечний  аспект в  удосконаленні  керівництва  інформаційними  процесами при  цьому набуває  зростаючого  значення, оскільки  він  проявляється в  оперуванні  сукупністю  суспільно значимих  інформаційних  ресурсів і розглядає  цю  сукупність з  позицій  оцінки  збереження  і  використання напрацьованого  суспільством досвіду життєдіяльності.

Насамперед  у  цьому  процесі  мають  бути  відображені саме  змістовні  характеристики використовуваного ресурсу. Зміст  контенту  має  забезпечити  якомога  більш  вичерпно організацію всіх  видів суспільної діяльності в її реалізації і розвитку. Він складається  зі  змісту  напрацьованої попередніми  поколіннями інформації поєднаної з  новою, продуктами нового  інфотворення в гармонійному  поєднанні, що  має  забезпечити і ефективне  виробництво, і дотримання специфіки національної  традиції розвитку інформаційних  процесів у суспільному   поступі  в цілому. В підготовці таких  синтезованих  продуктів на  даному  етапі  організації інформаційної  діяльності, як  свідчить  досвід, корисним  є   постійне  зближення бібліотечних інформаційних  працівників-аналітиків з представниками  інших  сфер практичної  діяльності, насамперед  тих, що  працюють над реалізацією  основних проблем  національного  розвитку. При  цьому  виробляються  дієві  форми  зворотного  зв’язку  в  інформаційному  забезпеченні користувачів, насамперед в його дистанційних  формах, розвиваються технології інтерактивного  спілкування.

Проблема вдосконалення  управління змістовними  характеристиками  сучасних  інформаційних  процесів з  участю  бібліотек  ставиться  на  перше  місце  насамперед  тому, що  тривалий  час   розвитку  інтернет-технологій дані питання фактично  були  прерогативою технічних  працівників комп’ютерної  сфери, які  працювали  над  вдосконаленням технічних  параметрів інформаційних  процесів. Такий  підхід   негативно впливав на  вирішення  проблем  донесення  користувачу якісного, інноваційного  змісту, сприяв поширенню  негативної  тенденції  ставлення користувача  до  інтернет-ресурсу як  до  другорядного, не завжди  достовірного джерела  інформації.

В  той  же  час розвиток властивих  бібліотечним  установам та  іншим  центрам  концентрації інформації технологій  акумуляції, структуризації, підготовки  до  якісного  використання ,оперативної доставки  користувачу  необхідної  інформації у  своєму  розвитку набуває все більшого  значення у  вдосконаленні управління сферою продуктивного  використання  інформаційних  ресурсів.

В нинішніх  умовах розвиток  інформаційних  технологій має  сприяти  також  вирішенню нової  проблеми, з  якою  вперше  в сучасній  історії  зіткнулась  сучасна  людина: з  перенавантаженням людської свідомості  обсягами інформації, постійно чи епізодично  використовуваної в практиці  життєдіяльності. Саме  по  собі  дане  питання  на  всіх  етапах  розвитку людства було  пов’язане із створенням  бібліотек, з  розвитком  бібліотечної  справи [5].  Дана  проблематика спонукає  бібліотечних  спеціалістів, як  таких, що  найглибше  знайома  зі  специфікою  масової  користувацької  аудиторії, до участі  в актуальному  для  нашого  часу   пошуку у зближенні  технологічних рішень в сфері  комп’ютерних  технологій зі специфікою біофізичних  характеристик   людського  організму, створення  і використання ефективних  фільтрів  надлишкового інформаційного шуму [6], перспективних конструктивних  рішень для сприяння процесу  засвоєння  найважливішої, необхідної  людині  інформації,навколо  якої  формуються потрібні  для  практичного  використання   інформаційні масиви [7].

Наукового осмислення, в  тому  числі  і з  позицій  розвитку ефективності  бібліотечного  обслуговування,   потребує  також і процес  реконструкції системи  соціальних  інформаційних  мереж національного  інформаційного  простору. При  її вдосконаленні  мають  враховуватись і  процеси  технологічного  переоснащення  комунікацій, що традиційно пов’язані з  існуючими соціальними  структурами, і формування  бурхливо  створюваних в  умовах  розвитку   вертикальних  і  горизонтальних інформаційних обмінів нових  інформаційних  зв’язків, використовуваних   соціальними утвореннями, різними  як за призначенням, тривалістю  існування, , так і за формами  своєї організації аж до  віртуальної  включно. В  руслі  даної  проблематики знаходяться питання наукового обгрунтування рівня  сприяння на  рівні  держави, а також громадських  організацій, бізнесових  та  ін. структур  суспільства, наукових  установ, ЗМ,  соцмереж та  ін. процесу інформаційного  виробництва в оптимальному  для затрат  суспільної  енергії  режимі.

Слід при  всьому  цьому враховувати, що в  умовах  зростаючого  впливу  глобалізаційних  процесів, на  національному  рівні  набувають  особливого  значення стратегічні  соціальні  інформаційні  комунікації (страткоми). Ці комунікації в  умовах  активізації  інформаційного  ресурсу  глобального  інформаційного  простору при розвитку електронних  інформаційних технологій  набувають значення каркасної  системи окреслення  національного  інформаційного  простору. Зростаючого  суспільного  значення при  цьому  набуває  потреба  активізації бібліотечних  установ у  системі  цих  комунікацій, у наповненні страткомів високоякісною суспільно значимою  інформацією.

Проблема ефективного  використання  суспільно значимих  інформаційних  ресурсів  в  інтересах  національного  розвитку пов’язана  також із  вдосконаленням  процесу  управління використанням необхідних для  еволюції  суспільства  інформаційних  ресурсів. У даному  процесі значну  роль  мають  відігравати  комп’ютеризовані  бібліотечні  установи і  в  національному  масштабі – їх  об’єднання. Згідно   із  зростаючими  суспільним запитами, вони  залишаються  основними  центрами  консолідації, структурування  і збереження  інформаційних  ресурсів на  рівні  нації, держави. Традиційні їх  функції  розширюються  сьогодні необхідністю організації аналізу глобальних  інформаційних ресурсів в інтересах розвитку  нації, держави,  відбором  для  комплектування  власних  фондів, згідно  з  суспільними  запитами, необхідної  для  національного  розвитку зарубіжної  інформації, комплектуванням  ресурсами  національного  інфотворення. В  сучасних  комп’ютеризованих  бібліотеках, пов’язаних інтернет-комунікаціями  з користувачами, відбувається  тематичний  відбір, попередній змістовний аналіз інформації  в  фондах для  задоволення  запитів  корпоративних  користувачів, реалізації  планів  національного  розвитку. При  цьому  широкого  розповсюдження набувають  дистанційні  технології   інформаційного  обслуговування, відбувається  розвиток  інтерактивного  спілкування в  режимі «замовник – інформаційний  працівник».

Слід  підкреслити постійно зростаючі суспільні  вимоги  до якості інформаційного  обслуговування  соціальних  структур  суспільства, та, власне, і окремих  його  членів, яким  потрібна  актуальна  інформація  для  забезпечення  ефективної діяльності, до  того ж, як  правило, в стислі строки. Ці  вимоги  обумовлюють необхідність  подальшої  інтелектуалізації роботи  по  комплектуванню  фондів  бібліотек  новими  ресурсами.

Розробка  стратегії комплектування  має  розпочинатися  із  визначення провідного напряму  діяльності  бібліотеки по  задоволенню суспільних  запитів і  визначення  тематичних  меж  комплектування. Вироблені  таким  чином   рішення  дадуть  змогу  продуктивно  використовувати  наявні  можливості  до поглибленого  вивчення  масивів  продукованої  в інформаційному  просторі   інформації,  відбору для  комплектування якісного  ресурсу, що  відповідає  вирішенню актуальних  суспільних  завдань розвитку. У той  же  час  визначення  орієнтирів  для  комплектування  новими, особливо  електронними,  ресурсами фондів  бібліотек, ведення  в  рамках  тематичного  спрямування бібліотечної  діяльності і можливих  затрат   оцифрування  ресурсів  на  традиційних  носіях, дозволить розмежувати  функціональне  призначення  наявних  бібліотечних  установ, уникнути  дублювання  в комплектуванні.

Такого  роду  дублювання  є  відчутно затратним  для  державного бюджету  також у  закупівлі  зарубіжних  видань  та  доступу  до  зарубіжних   інформаційних  баз. При  таких  підходах багато  років  дискутована  проблема ефективної  кооперації  бібліотечної  діяльності  набуває рис необхідного  практичного вирішення.  Можливості   кооперативних  підходів до комплектування бібліотек  новою  інформацією і  зростаючі  можливості  до  використання  оцифрованих  ресурсів  стануть   важливою  складовою  підвищення  якості сучасного бібліотечного  обслуговування, в  тому  числі  й  можливостей  скоординованого  дистанційного  обслуговування  користувачів на  рівні вимог  сучасного  інформаційного  суспільства.

 

Список бібліографічних посилань

1. Шеннон К. Работы по теории информации и кибернетике. – Москва,  1963 ; Черри К. Человек и информация.  М. : Связь,  1972.

2. Земан И. Познание и информация. Гносеологические проблемы кибернетики / пер. с чешского Р. Е. Мельцера. М. : Прогресс, 1966. 253 с.

3. Bar-Hillel Ye., Carnap R. Semantic Information. Butterworths Scientific Publications. London, 1953 ; Урсул А. Д. Информация. М. : Наука, 1971 ; Виннер Н. Кибернетика, или Управление и связь в животном и машине / пер. с англ. И. В. Соловьева и Г. Н. Поварова ; под ред. Г. Н. Поварова. 2-е изд. М. : Наука, 1983; Афанасьев В. Г. Социальная информация и управление обществом. М. : Политиздат, 1975 ; Курас І. Інформаційні ресурси України: стратегія розвитку. Бібл. вісн. 2001. № 1.

4. Інформаційні механізми нейтралізації негативних зарубіжних впливів  на регіони України в умовах гібридної війни : наукова доповідь / [О. С. Они­ще­н­ко, Л. А. Дубровіна, В. М. Го­ро­вий, та ін.]; НАН Укра­ї­ни, Нац. б-ка Укра­ї­ни ім. В. І. Ве­р­над­сь­ко­го. Київ : НБУВ, 2018. 72 с.

5. Горовий В. М. Особливості розвитку соціальних інформаційних баз сучасного українського суспільства. Київ : НБУВ, 2005. 383 с. ; С.139 – 165.

6. Чуприна Л. А. Проблема інформаційних шумів при використанні оперативної інтернет-інформації для підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів. Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. Київ : НБУВ, 2009. Вип. 23. С. 269–279.

7. Горова С. В. Особа в інформаційному суспільстві : виклики сьогодення. С. 373–381.

 

References

1. Shannon, C. (1963). Raboty po teoryi informatsii i kibernetike [Works on information theory and cybernetics]. Moscow [in Russian]; Cherry, C. (1972). Chelovek i informatsiia [Man and Information]. Moscow: Sviaz [in Russian].

2. Zeman, I. (1966). Poznaniie i informatsiia. Hnoseolohicheskiie problemy kibernetiki [Cognition and information. The epistemological problems of cybernetics.]. (R. E. Melttser, Trans). Moscow: Prohress [in Russian].

3. Bar-Hillel, Y., and Carnap, R. (1953). Semantic Information. Butterworth Sci. Publ. London [in England]; Ursul A. D. (1971). Informatsiia [Information]. Moscow: «Nauka» [in Russian]; Wiener, N. (1983). Kibernetika, ili Upravleniie i sviaz v zhivotnom i mashine. (I. V. Soloviev and G. N. Povarov, Trans.). Moscow: «Nauka» [in Russian]; Afanasev V. H. (1975). Sotsialnaia informatsiia i upravleniie obshchestvom [Social information and society management.]. Moscow: Politizdat [in Russian]; Kuras I. (2001) Informatsiini resursy Ukrainy: stratehiia rozvytku [Information resources of Ukraine: development strategy]. Bibliotechnyi visnyk – Library Bulletin, no. 1, pp. 2–6 [in Ukrainian].

4. Onyshchenko, O. S., Dubrovina, L. A.,  Horovyi, V. M. et al. (2018). Informatsiini mekhanizmy neitralizatsii nehatyvnykh zarubizhnykh vplyviv na rehiony Ukrainy v umovakh hibrydnoi viiny (Naukova dopovid) [Information mechanisms of neutralization of negative foreign influences on regions of Ukraine in the conditions of hybrid war (Scientific report)]. Kyiv [in Ukrainian].

5. Horovyi, V. M. (2005). Osoblyvosti rozvytku sotsialnykh informatsiinykh baz suchasnoho ukrainskoho suspilstva  [Features of development of social information bases of modern Ukrainian society]. Kyiv [in Ukrainian].

6. Chupryna, L. A. (2009). Problema informatsiinykh shumiv pry vykorystanni operatyvnoi internet-informatsii dlia pidhotovky informatsiino-analitychnykh materialiv [The problem of information noise when using online Internet information for the preparation of information-analytical materials]. Naukovi pratsi Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho – Transactions of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine, issue 23, pp. 269–279. Kyiv [in Ukrainian].

7. Horova S.V. (2017). Osoba v informatsiinomu suspilstvi [in Ukrainian].

 

Питання до  виступу:

Як  узгоджується  в сучасному  бібліотечному обслуговуванні  задоволення запитів множини  окремих  користувачів і корпоративних  замовників?

Корпоративні замовники  відображають  інтереси певних  соціальних  груп, або ж  і всього  українського  суспільства (стратегії, тренди, конкретні плани  розвитку). Обслуговування   цих  груп  користувачів  відбувається  за  конкретними замовленнями, як правило,  на договірних  засадах.

Обслуговування  конкретних  користувачів  здійснюється  через  подачу  матеріалу на  сайті. При  цьому  важливим  є постійне  вивчення  інформаційних  запитів  аудиторії  користувачів, формування  ресурсу, відповідного цим  запитам. Одиничні  замовлення в дистанційній  формі  на тематично виокремлений  матеріал здійснюються згідно з установленим   відповідним порядком  на прямих  контактах  з  працівниками відповідних  підрозділів  бібліотеки.

 

Які принципи підходів до   комплектування  фондів НБУВ  електронними  ресурсами?

По  перше, ми  виходимо  з  того, що  комплектування  всім напрацьованим  у  світі  електронним  ресурсом  - не  можливе. Та  і не  потрібне. Оскільки  значна  частина  цих  ресурсів  в глобальному  інформаційному  просторі є  неякісною, може  бути  ворожою  з  огляду  на  інтереси  нашого  національного  розвитку та не відповідає  цим  інтересам.

У той же  час значна  частина  ресурсів  глобального  інформаційного  простору може  бути  корисною  нашому  суспільству і навіть  обов’язково  має  бути акумульована  і  використана в  інтересах  українського  суспільства. Комплектування цими  ресурсами  має бути  підпорядковане планам  і програмам  національного  розвитку.

Нова вітчизняна інформація, насамперед  наукова, правова, управлінська має бути акумульована на  основі  тісної  співпраці бібліотек із її  видавцями. Прикладом цьому  може  бути  Комплектування  НБУВ  журнальними  виданнями НАНУ.

 

Коментарі   

#5 Олена Романенко 08.10.2020, 11:48
Дякую пану Доктору за цікаву доповідь. Хотіла ще додати, що приватний сектор вже давно оцінив у і переваги віддалених роботи, і мобільності менеджерів. У випадку карантину хочу зазначити, що співпрацювала із відділом електронної наукової проводити НБУВ, і результат був, не дивлячись на карантин мірі, пані Інна дуже мені допомогла у розміщенні матеріалів.
Також розміщувала монографії на сайті, з паном Олександром були перші складнощі у спілкуванні, але хочу зазначити, що бібліотека працє в міру своїх можливостей. Хоча такій потужний установі, думаю, було важко швидко адаптуватися до карантинних змін.

Бажаю залишатися такою ж перервою установою і прикладом для інших бібліотек України.
#4 Леонід Чуприна 07.10.2020, 16:16
#Гах Ігорь/ Саме так, колего). Е. Тоффлер ще у 1980 р. у своїй "Третій хвилі" описав ці майбутні для нього процеси, зокрема дистанційну роботу "надому" в електронних котеджах. Обгрунтував економічну доцільність як для роботодавців, так і для працівників.
#3 Гах Ігорь 07.10.2020, 14:21
Міркую що в недалекому майбутньому дистанційні та онлайн технології вийдуть на перше місце у всіх сферах нашого життя.
#2 Леонід Чуприна 07.10.2020, 12:42
Важливо ще підкреслити, що дистанційна робота, онлайн сервіси - це не наслідок карантинних обмежень. Це об'єктивний закономірний етап розвитку інформаційних технологій, потреб і стандартів людського суспільства - на чому власне і наголошує доповідач.
#1 Леонід Чуприна 07.10.2020, 09:39
"При цьому широкого розповсюдження набувають дистанційні технології інформаційного обслуговування, відбувається розвиток інтерактивного спілкування в режимі «замовник – інформаційний працівник»".
- Якраз робота інформаційно-аналітичних підрозділів бібліотеки в умовах карантину як ніколи раніше актуалізує цю тезу. Спостерігаємо широке використання інструментів і методик дистанційної роботи. Насамперед, це хмарні сервіси, засоби колективного телефонного та відео зв'язку тощо. Зокрема, для інформаційного обслуговування замовників з органів державної влади Центр досліджень соціальних комунікацій розробив власну методику роботи з використанням сервісів google диск, google документи, google таблиці, google meet, viber та ін. Значна увага приділяється візуалізації аналітичних результатів.
Принагідно зауважу, що поточний момент є сприятливим для пришвидшення цифровізації управлінських процесів у бібліотеці, упровадження електронного документообігу тощо.

Додати коментар

Захисний код
Оновити