Основні напрями розвитку професійних якостей редагування науково-інформаційних видань сучасної бібліотеки

Основні напрями розвитку професійних якостей редагування науково-інформаційних видань сучасної бібліотекиУДК 027.021:[655.3.06:808.2-027.561](477)

Дубас Тетяна Петрівна,

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1690-8297,

завідувач відділу,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,

Київ, Україна

е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ РЕДАГУВАННЯ НАУКОВО-ІНФОРМАЦІЙНИХ ВИДАНЬ СУЧАСНОЇ БІБЛІОТЕКИ

 

Тези присвячено актуальним питанням професійного вдосконалення науково-редакційних працівників сучасних комп’ютеризованих бібліотек. Розглянуто основні напрями вдосконалення професійних якостей цієї категорії працівників в умовах розвитку електронних інформаційних технологій.

Ключові слова: наукова бібліотека, інформаційно-аналітичні видання, редакційна політика, електронні видання, бібліотечна видавнича діяльність.

 

Сьогодні під впливом розвитку електронних інформаційних технологій відбуваються зміни не лише в науково-дослідній та науково-інформаційній роботі наукових бібліотек, але формується також нова структура науково-інформаційних видань, розвивається аналітична складова у формуванні інформаційних видавничих продуктів, розширення їх асортименту. Цей процес обумовлює специфічний розвиток редакційної діяльності під час видання наукових та інформаційно-аналітичних продуктів, формує нові вимоги до професійної діяльності редакторського складу цих бібліотечних видань.

У цих умовах наукові бібліотеки, зокрема Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, як документально-інформаційні центри суспільства, розвивають свою діяльність для оперативного обслуговування різних категорій користувачів щодо різних аспектів політичного, економічного та інших процесів суспільного життя. Така інформаційна продукція має сприяти вдосконаленню управлінської функції органів влади та вдосконаленню ефективності суб’єктів політичного й економічного процесу в країні.

Як наголошує Ю. В. Бондар, «видавнича комунікація – це встановлення комунікаційних зв’язків з допомогою друкованої (книжкові, аркушеві видання тощо) та іншої видавничої продукції <…> поширення й використання» [1]. Нові дослідження у сфері розвитку функцій сучасної наукової бібліотеки стають не лише важливим фактором розвитку соціокультурного простору Української держави, трансформують свою роль у системі соціальних комунікацій, але стають важливим орієнтиром для професійної орієнтації редакторського складу сучасних бібліотечних видань.

Система інформаційно-аналітичних видань, яка формується під впливом суспільних запитів і замовлень, включає такі види як: оперативні, проблемно-тематичні, інформаційно-аналітичні, інформаційно-реферативні та інформаційно-бібліографічні видання, бюлетені, дайджести, оглядово-реферативні матеріали. Частина видань є періодичною (виходять щотижня, двічі на тиждень, раз на два тижні, щомісячно, двічі на місяць). Передбачаються й такі, що готуються на замовлення або актуалізуються ситуативно, зокрема щодо розвитку політичної структури держави, питання реалізації політичної реформи, діяльність окремих політичних сил та їх відносини з владними структурами, громадськими організаціями, суспільно-політичними, національними, релігійними рухами, впровадження інноваційних технологій, активне введення в обіг наукової та іншої інформації, необхідної для підвищення ефективності діяльності органів державної влади.

Специфіка редагування цих видань полягає в оперативному опрацюванні матеріалу з використанням швидкого доступу до джерел перевірки інформації та підготовці в найкоротші терміни високоякісного продукту.

Редакційна політика й організація виробництва такого виду продукції здійснюється таким чином, щоб усі інформаційно-аналітичні видання були легкодоступні, зручні в користуванні: читабельна гарнітура шрифту, оптимальний обсяг інформації. Слід зауважити, що важливою складовою є наявність вихідних відомостей та дотримання чинних стандартів з видавничої справи під час підготовки таких видань. Значна їх частина виробляється на основі моніторингу електронних центральних і регіональних ЗМІ, а також інтернет-видань, при цьому дуже важливо перевірити достовірність джерел інформації.

Переважна кількість інформаційно-аналітичної продукції НБУВ виходить в електронному вигляді, однак це не означало повний перехід на електронні видання, інформація на паперових носіях залишається важливим джерелом у роботі бібліотеки, зазначає В. М. Горовий [2, c. 26].

Редакційна політика підготовки інформаційно-аналітичних видань спрямована на підготовку якісної продукції, що оперативно потрапляє до мережевих комунікацій і через них – до замовника. Сучасний стан розвитку видавничої мережевої комунікації вимагає від редактора постійного збагачення знань не лише в галузі традиційних норм і вимог редагування, а й отримання нових навиків, пов’язаних з розвитком електронних інформаційних технологій, оновлення під їх впливом відповідної системи нормативних актів, а також міжнародних вимог щодо включення наукових видань у міжнародні наукометричні бази. Це нові вимоги стосовно професійного вдосконалення науково-редакційних працівників наукової бібліотеки, спрямовані на необхідність активного забезпечення представлення періодичних видань бібліотек у глобальних мережах, у розвитку науково-інформаційних обмінів на глобальному рівні.

Висновок. Отже, інформаційно-аналітичні видання, що здійснюють інформаційну підтримку політичного й економічного процесу суверенної України в нових реаліях, займають своє місце у видавничих електронних комунікаціях. Відбувається вдосконалення видавничої діяльності наукових бібліотек, активізація підготовки видань з допомогою електронних технологій та стандартів, освоєння нових вимог щодо наукової, науково-інформаційної та інформаційно-аналітичної продукції, що орієнтована на функціонування в мережевих комунікаціях і ресурсах. Тенденція та перспективи розвитку наукового мережевого ресурсу наукової продукції та електронних видань вимагає від сучасного редактора постійного вдосконалення знань щодо дотримання національних стандартів і міжнародних вимог до оформлення та змісту наукових видань, сучасних законів, видавничої комп’ютерної техніки та програм.

 

Список використаної літератури

1. Бондар Ю. Видавнича комунікація: до питання інституалізації. Вісн. Книжк. палати. 2014. № 10. С. 3–5.

2. Горовий В. Бібліотеки як сучасні центри української інформатизації. Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. Київ, 2009. Вип. 25. С. 23–35.

 

References

1. Bondar, Yu. (2014). Vydavnycha komunikatsiia: do pytannia instytualizatsii [Publishing communication: to the question of institutionalization]. Visnyk Knyzhkovoi palaty -– Announcer of the Book Chamber, no. 10, pp. 3–5 [in Ukrainian].

2. Horovyi, V. (2009). Biblioteky yak suchasni tsentry ukrainskoi informatyzatsii. Naukovi pratsi Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho – Transactions of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine, issue 25, pp. 23–35 [in Ukrainian].

 

UDC 027.021:[655.3.06:808.2-027.561](477)

Dubas Tetiana,

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1690-8297,

Head of Department,

V. I. Vernadsky National Library of Ukraine

Kyiv, Ukraine

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

MAIN DIRECTIONS IN DEVELOPING PROFESSIONAL QUALITIES OF SCIENTIFIC AND INFORMATIONAL PUBLICATIONS EDITING IN MODERN LIBRARY

 

The thesis is focused on the topical issues of professional development of scientific and editorial staff of modern computerized libraries. The main directions in improvement of professional qualities of this category of staff in the context of electronic information technologies development are considered.

Keywords: scientific library, information and analytical editions, editorial policy, electronic editions, library publishing activity.

 

Коментарі   

#4 Дубас Тетяна Петрівн 08.10.2020, 22:52
Шановний Сергію Петровичу, дякую Вам за зацікавленість до моєї доповіді, за цінні побажання на майбутнє.
Робота редактора в сучасних умовах тісно пов’язана з інноваційними технологіями. В умовах розвитку інформаційного суспільства, все більш глибокого проникнення комп’ютерних технологій у редакційно-видавничий процес, редактор-видавець повинен володіти сучасними технологіями підготовки видань, основами макетування й верстання, засвоїти прийоми роботи зі шрифтами при виготовленні друкованої продукції, знати основні правила технічного редагування, має розумітися в електронних таблицях, текстових, графічних та ілюстративних редакторських програмах. Для цього потрібно володіти такими предметами, як «Система верстки», «Дизайн видання», «Макетування і верстка». Розширюючи свої функціональні можливості, сучасний редактор значно поліпшує професійний рівень, а значить і якість видань, що готуються до друку й опублікування в мережі Інтернет.
#3 Кулицький Сергій 08.10.2020, 21:25
Шановна, Тетяно Петрівна, побажання на майбутнє. Видається, що більш детальний аналіз того, як саме розвиток "наукового мережевого ресурсу наукової продукції та електронних видань вимагає від сучасного редактора постійного вдосконалення знань щодо дотримання національних стандартів і міжнародних вимог до оформлення та змісту наукових видань, сучасних законів, видавничої комп’ютерної техніки та програм", з урахуванням практичного досвіду редагування в НБУВ, був би вельми корисним для зацікавлених читачів.
#2 Дубас Тетяна Петрівн 07.10.2020, 13:02
Дякую за запитання, шановний Леоніде Андрійовичу! Наприкінці XX ст. відбулася автоматизація процесів редагування завдяки впровадженню в редакційно-видавничий процес спеціальних програм – автоматизованих редакторів текстів. На початку XXI ст. більшість автоматизованих редакторів текстів замінив текстовий процесор Word від Microsoft Corporation, за допомогою якого не лише набирають, редагують, вносять виправлення до авторських оригіналів, а й перевіряють орфографічні помилки завдяки вбудованому редакторові «Правопис». У сучасних умовах у редактора є, наприклад, такі інструменти для роботи: екран дисплея комп’ютера чи планшета, клавіатура, мишка, текстовий процесор. Сьогодні редактор може набирати та редагувати тексти відразу в готовому макеті за допомогою текстового процесора Adobe InCopy, інтегрованого в програму для макетування й верстання Adobe InDesign. На допомогу редакторові – електронні словники й довідники; онлайнові перекладачі текстів; новітні програми для редагування і перевірки текстів. Редактор може звернутися до інформаційних каналів для редакторів у цифровому месенджері Telegram (канал головного редактора видавництва «Наш формат» і перекладача М. Климчука Edited.in.ua, канал автора робіт з теорії редагування А. Мільчина). Також редактори користуються сучасними електронними словниками Українського мовно-інформаційного фонду НАН України. Однак слід зазначити, що сучасний редактор нині перебуває між новими технологіями й традиційними практиками. Має уважно прочитувати текст, здійснювати редакторський аналіз (контроль) та виправлення авторського оригіналу.
#1 Леонід Чуприна 07.10.2020, 11:30
Шановна пані Тетяно, а чи новітні технології торкнулися сфери редагування? Є якісь програми, сервіси (крім загально відомої перевірки правопису в редакторі word), що можуть стати в нагоді редактору, коректору? Дякую.

Додати коментар

Захисний код
Оновити