Відставка голови НБУ: причини та наслідки кадрових ротаційН. Тарасенко, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Відставка керівників Національного банку та Антимонопольного комітету України в оцінках експертів

 

На початку липня гучними інформаційними приводами для українських та закордонних ЗМІ знову стали відставки в керівництві важливих державних інституцій – Національного банку та Антимонопольного комітету України. Заяву про відставку за власним бажанням 1 липня подав глава Національного банку України Я. Смолій. Він очолив Нацбанк у березні 2018 р., а термін його повноважень офіційно мав завершитися у 2025 р. Після перемоги В. Зеленського на президентських виборах Я. Смолій заявив, що не має наміру йти у відставку, оскільки незалежність фінансового регулятора прописана в законі.

Як стало відомо зі ЗМІ, 1 липня увечері очільника НБУ викликали до Офісу Президента – у кабінеті В. Зеленського й було написано заяву про відставку. Несподівана зміна очільником Національного банку свого рішення щодо виконання обов’язків до кінця каденції та те, з яким поспіхом Президент В. Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт постанови про звільнення Я. Смолія з посади (його парламент отримав на ранок 2 липня), свідчить, на думку оглядачів, про серйозний конфлікт між главою НБУ та Банковою.

Заява про відставку голови НБУ викликала резонанс як в українському політико-економічному полі, так і за межами України. Особливо, зважаючи на те, що, за твердженням самого Я. Смолія, заяву про відставку він написав через «політичний тиск». Виступаючи у Верховній Раді 3 липня, під час розгляду президентського подання щодо звільнення голови Національного банку України, Я. Смолій заявив, що протягом тривалого часу на НБУ здійснюється систематичний політичний тиск з метою ухвалення «економічно необґрунтованих» рішень, які «можуть дорого коштувати українській економіці» в довгостроковій перспективі. «Протягом останнього року на нарадах з участю депутатів, представників уряду, Президента неодноразово в сторону Нацбанку звучали заклики залити економіку грішми, скасувати Базельські принципи, встановити курс, щоб експортерам було краще, поставити інфляцію 11 % та курс 30 грн, бо ці параметри закладено в Держбюджет. Ці підстави змусили мене прийняти це рішення», – зазначив він (URL: https://www.dw.com/uk/верховна-рада-звільнила-якова-смолія-з-посади-голови-нацбанку/a-54039923).

«Тиск через суди, проплачені мітинги на Інститутській та під домівками членів правління. Інформаційні атаки, побудовані на маніпуляціях і брехні. Необґрунтовані політичні оцінки політики НБУ та безпосередньо моєї діяльності як очільника інституції. Використання ради НБУ для створення корпоративного конфлікту всередині інституції. Усе це елементи одного ланцюга», – підкреслив Я. Смолій.

Він наголосив, що його заява про відставку є попередженням і застереженням від спроб підірвати інституційні основи НБУ. «Чи означає моя відставка те, що незалежність НБУ вдалося зламати? Ні. Це протест, це сигнал, це попередження, це червона лінія. Своєю відставкою я прагну застерегти від подальших спроб підірвати інституційні основи центрального банку України», – підкреслив Я. Смолій.

Він додав, що наразі правління та працівники банку залишаються працювати в НБУ для того, щоб «зберегти макроекономічну і фінансову стабільність». «Однак украй важливо, щоб їхній роботі припинили заважати. Щоб Президент, уряд та політики нарешті налагодили ефективну взаємодію з центральним банком», – зазначив Я. Смолій.

Серед причин своєї відставки він назвав також конфлікт з Радою НБУ, яку впродовж багатьох років очолює Б. Данилишин. У 2019 р. Рада НБУ визнала діяльність правління Національного банку в частині формування та реалізації валютно-курсової політики неефективною. У відповідь Я. Смолій натякнув на синхронність тез Ради НБУ на чолі з Б. Данилишиним та олігарха І. Коломойського з його прибічниками. За словами Я. Смолія, частина Ради НБУ безпідставно продукує негативну оцінку політики НБУ.

Член Ради НБУ В. Козюк вважає, що Рада НБУ втягнута в політичні протистояння. На його думку, Рада НБУ як колегіальний орган підмінено більшістю, яка ігнорує процедури та не залучає Раду як колегіальний орган до обговорення питань порядку денного (URL: https://www.epravda.com.ua/publications/2020/07/2/662476).

Одним з останніх конфліктів між Радою і правлінням НБУ стала відмова Ради НБУ внести в порядок денний засідання 30 червня питання призначення на посаду заступника голови НБУ О. Чурія на повторний термін строком сім років за поданням Я. Смолія. Правління НБУ назвало такі дії Ради політично вмотивованими й такими, що суперечать закону.

На цьому ж засіданні Ради НБУ було прийнято рішення про те, що жорсткість грошово-кредитної політики НБУ у 2018–2020 рр. призвела до істотної деформації економічних стимулів діяльності банків та скорочення рівня кредитування економіки.

У відповідь на заяву Я. Смолія про політичний тиск на нього як причину звільнення з посади голова Ради НБУ Б. Данилишин написав на своїй сторінці у фейсбуці, що «з подивом дізнався про подання головою Національного банку Я. Смолієм заяви про звільнення за власним бажанням у зв’язку з “політичним тиском”». Б. Данилишин запевнив, що ані він особисто, ані інші члени Ради Національного банку не відчували жодного політичного тиску з боку нинішнього або попереднього керівництва держави та мали безперешкодну можливість забезпечувати незалежну політику і виконання основних функцій НБУ.

Попри припущення окремих експертів, що у Верховній Раді не назбирають достатньої для відставки глави Нацбанку голосів, проєкт постанови про звільнення Я. Смолія підтримало 286 народних депутатів, «проти» проголосувало 43 депутати, ще 11 утрималося. Двісті одинадцять голосів за звільнення Я. Смолія дали депутати від фракції «Слуга народу», 22 голоси – від фракції «Опозиційна платформа – За життя», 13 – від «Батьківщини», 17 – від депутатської групи «Партія “За майбутнє”», 18 – від депутатської групи «Довіра», ще п’ять голосів дали позафракційні депутати. Проти відставки Я. Смолія проголосували депутатські фракції «Європейська солідарність» і «Голос» (URL: https://www.dw.com/uk/верховна-рада-звільнила-якова-смолія-з-посади-голови-нацбанку/a-54039923).

Хоча відставка Я. Смолія, за твердженням багатьох близьких до ОП джерел й експертів, готувалася вже давно, демарш самого голови НБУ став певною несподіванкою в українських політичних колах. «В оточенні Зеленського відставку Смолія планували на осінь, а зараз він сплутав їм карти, провівши таку своєрідну контратаку», – зазначає експерт інституту «Growford» О. Кущ. Водночас він вважає, що це був найзручніший момент для Я. Смолія подати у відставку. «Фактично Смолій повторює шлях Гройсмана, який у свій час пішов на піку зростання економіки. Він іде на тлі показників, які якнайкраще характеризують його роботу на посаді глави НБУ – стабільний курс валюти, історично низька облікова ставка, залучення кредитів – у т. ч. від МВФ – тощо», – зазначає експерт.

Про те, що події навколо посади голови НБУ почали розгортатися з березня 2020 р. під час співбесід з потенційними кандидатами на прем’єрське крісло, говорить голова Національної ради економічного розвитку О. Дорошенко. «Досвідчені кандидати на пост Прем’єр-міністра вказували, що без участі Нацбанку повноцінно впливати на процеси в країні неможливо. У цей капкан потрапив Д. Шмигаль, уряд якого ще з березня представляє програми відновлення економіки, створення робочих місць та масового кредитування, але далі заяв нічого не йде, оскільки джерелом фінансування вітчизняної економіки можуть бути доходи державного бюджету або іноземні інвестиції, які відсутні, то залишається лише шлях контрольованої емісії та кредитування бізнесу приватними та державними банками, що Я. Смолій навіть не розглядав», – зазначає він.

У ЗМІ розгорнулася широка дискусія про відставку Я. Смолія, яку підтримало чимало фінансових експертів, учасників ринку, інвесторів та оглядачів. Осторонь не лишився і експрем’єр-міністр України О. Гончарук. На його думку, це неодмінно матиме серйозні наслідки для економіки України та завдасть непоправного удару по репутації Нацбанку. «Репутація НБУ – це фундамент для залучення інвестицій... Тепер цій репутації завдано чергового важкого удару. А можлива втрата Нацбанком своєї незалежності поставить хрест на інвестиціях», – вважає О. Гончарук (URL: https://www.epravda.com.ua/publications/2020/07/2/662476).

Перший заступник голови Комітету Ради з питань фінансів Я. Железняк з фракції «Голос» назвав відставку Я. Смолія «сумною, але очікуваною новиною». На його думку, якщо Президент звільнить Я. Смолія, то це поставить під загрозу співпрацю України з Міжнародним валютним фондом.

Значно критичніше про відставку Я. Смолія з посади висловився інвестиційний банкір С. Фурса. «Упав останній форпост, – визнає він, – останній інститут у державі, який працював, упав під ударом популізму й некомпетентності». Про це С. Фурса написав на своїй сторінці у фейсбуці (URL: https://www.dw.com/uk/нацбанк-україни-без-капітана-курс-на-дно/a-54025242).

За словами експерта, відставка голови НБУ саме після того, як Україна успішно завершила кілька операцій з розміщення облігацій зовнішньої держпозики, а також отримала ряд траншів фіндопомоги від провідних міжнародних фінінститутів і Євросоюзу, «погано пахне» й навіть «смердить». На думку С. Фурси, відставка Я. Смолія становить неабияку загрозу для фінансової безпеки України. Наслідком цього кроку вже стало те, що «провідні світові фонди відчули себе ідіотами», застеріг експерт. Мимовільним підтвердженням цієї заяви стало повідомлення Мінфіну України про скасування проведеної напередодні операції з розміщення українських державних євробондів на 1,75 млрд дол. США.

Говорячи про подальші перспективи, С. Фурса застеріг: «Тепер нічого хорошого, це точно. У найближчій перспективі – паніка на валютному ринку і вихід всіх можливих інвесторів, хто ще може піти». «У довгостроковій перспективі – економічна катастрофа. Можна назвати це дефолтом», – додав він. Щодо подальшої співпраці з МВФ, то через відставку Я. Смолія «стався абсолютний підрив довіри». «Тепер важко уявити, як виглядатиме співпраця з МВФ та іншими нашими західними партнерами. Швидше за все її не буде», – передрік аналітик.

С. Фурса також вказав на те, що відставка Я. Смолія може стати «шансом для Коломойського» домогтися свого в ситуації з ПриватБанком.

Генеральний директор інвестиційної компанії «Dragon Capital» Т. Фіала теж не в захваті від відставки Я. Смолія. Цю звістку він прокоментував як «останню краплю» та «червону лінію». «Можна лише здогадуватися, які мотиви цього рішення: цілковита некомпетентність або мотивовані росіянами диверсії», – констатував Т. Фіала, якого цитують українські ЗМІ.

Він так само наголосив, що відтепер його компанія припиняє подальшу інвестиційну діяльність в Україні. Т. Фіала додав, що останні п’ять місяців українська влада чинить «абсолютно протилежні речі тому, що інвестори, як внутрішні, так і міжнародні, очікують від неї та радять їй». Наслідком цих дій стане те, що «ціни на активи України впадуть, у тому числі й у гривні», застеріг інвестор.

«Смолій користувався величезною повагою в ділових колах. Американська торгова палата навіть нагороджувала його за велику роботу, яку він і його команда робили. Для відставки зараз невдалий час, коли Україна очікує зниження ВВП на 8,2 %. Зараз компанії стурбовані майбутньою незалежністю керівництва національного банку і продовженням програми МВФ», – зазначив президент Американської торговельної палати в Україні А. Гундер (URL: https://gazeta.ua/articles/economics/_rizkij-stribok-dolara-problemi-z-mvf-inflyaciya-scho-dumayut-biznes-ta-eksperti-pro-vidstavku-smoliya/972589).

«У нинішній час – це втрата останнього острівця здорового глузду та професіоналізму», – вказав голова наглядової ради «Октава Капітал» О. Кардаков.

«Відставка команди Гонтаревої – Смолія – це: 1. Курс ₴/$: 30–40–50. 2. Інфляція: 20 % і більше. 3. Кінець міжнародної підтримки України. 4. Посилення впливу Коломойського. 5. Зубожіння населення. Пане Володимире Зеленський, добре думай-ТЕ!» – наголосив засновник і президент інвестиційної компанії «Універ» Т. Козак.

О. Паращій, керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії «Concorde Capital», зазначає, що перші наслідки лише заяви про відставку Я. Смолія вже є – це «паніка на фондових ринках» і падіння вартості українських цінних паперів. «Ми бачимо, що через заяву про відставку Смолія Україні не вдалося закрити угоду про розміщення єврооблігацій на 1,75 млрд дол. Ми також бачимо істотне зниження цін на українські єврооблігації. Ми бачимо, що фондові ринки реагують дуже нервово й негативно», – констатував аналітик.

Якщо говорити про подальші наслідки, то все залежатиме від того, хто очолить Нацбанк і «чи буде ця заміна якось впливати на корекцію тієї політики, яку провадив Нацбанк упродовж останніх шести років», говорить О. Паращій. Якщо політика Нацбанку не зміниться, насамперед у монетарній сфері, то паніка вгамується й ціни на українські активи на міжнародних ринках відновляться, прогнозує він. Якщо ж посаду голови НБУ обійме хтось, хто не поділяє погляди теперішнього керівництва Нацбанку на монетарну політику, то це може мати дуже погані наслідки для всієї української економіки – країні можуть понизити кредитні рейтинги і, можливо, навіть розірвати співпрацю міжнародні фінансові організації, наголошує експерт (URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-53262605).

Експерт економічних програм Центру ім. О. Разумкова В. Сіденко зауважив, що відставка Я. Смолія може вплинути на подальшу співпрацю з МВФ. Він зауважив, що «вся програма МВФ щодо виділення коштів Україні прив’язана до певних принципів. Один із них – Національний банк має бути незалежним. Те, що оголосив Смолій, якраз показує, що принципу не дотримуються. Це може призвести до того, що співробітництво з МВФ буде переглянуто», – зазначив В. Сіденко (URL: https://www.slovoidilo.ua/2020/07/02/pogljad/finansy/vidstavka-holovy-naczbanku-yakymy-budut-naslidky-ekonomiky-ukrayiny).

На думку експерта, відставка Я. Смолія може спричинити певні зміни в параметрах кредитно-грошової політики. «Курс гривні поки стабільний, і це пов’язано не стільки із внутрішніми чинниками, скільки з тим, що існують певні перспективи щодо курсу американського долара у зв’язку з подіями в США. Це певним чином утримує його. Але, якщо буде істотний перегляд кредитно-грошової політики і Нацбанк буде підключений до рефінансування державних виплат, це може змінити ситуацію», – пояснив В. Сіденко.

Економіст також зазначив, що реальною проблемою може стати зниження облікової ставки. «Національний банк можуть змусити проводити більш вільну кредитно-грошову політику. Це не факт, але якщо таке станеться, то прискоряться інфляційні процеси. Сьогодні ми реально стикаємося, що коштів у держави бракує, особливо в умовах подій на Сході України. Крім того, один з варіантів – сьогодні Національний банк не рефінансує напряму уряд. Він дає кошти на рефінансування тільки комерційним банкам, а є люди, які виступають за те, щоб Центральний банк напряму надавав допомогу уряду шляхом прямої купівлі його цінних паперів. Не виключено, що буде реалізовано й такий варіант», – прокоментував експерт економічних програм Центру ім. О. Разумкова.

Виконавчий директор Центру економічної стратегії Г. Вишлінський вважає, що заява голови НБУ про відставку через політичний тиск «може закінчити короткий час фінансової стабільності в Україні». Експерт звертає увагу, що ця відставка відкриває шлях до здійснення бажань, які неодноразово висловлювали представники «Слуги народу».

«Мрії голови Фінансового комітету Ради Д. Гетьманцева про вищу інфляцію та слабку гривню можуть здійснитися. Депутатка Економічного комітету Л. Буймістер надрукує свої омріяні сотні мільярдів. Голова Економічного комітету Д. Наталуха роздасть ці сотні мільярдів олігархам “для підтримки промисловості”, – вважає Г. Вишлінський. – А олігарх Коломойський зрадіє, бо країна знову піде шляхом до дефолту» (URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-53262605).

Заступник виконавчого директора МВФ від України В. Рашкован, який у 2014–2016 рр. як заступник голови НБУ відповідав за трансформацію банківської системи, коментуючи відставку Я. Смолія, перераховує досягнення НБУ за останні роки: найпрозоріший банк у світі у 2019 р. (за версією Central Banking Awards), голова НБУ – найкращий банкір у Центральній та Східній Європі у 2019 р. (GlobalMarkets), облікова ставка – 6 % – найнижча за історію незалежної України, валютні резерви – 28,5 млрд дол. і «зростають попри кризу», «курс гривні стабільний, хоч і плаваючий, не зважаючи на світову кризу». Він не виключає, як наслідок зміни керівництва Нацбанку, підвищення рівня інфляції та значну девальвацію національної валюти.

Блискавично відреагували на звістку про відставку Я. Смолія посли країн G7 в Україні. У зробленій 2 липня спільній заяві дипломати наголосили на важливості незалежності НБУ. «Незалежний Нацбанк – фундаментальне досягнення для України, що зменшило корупцію, сприяло зростанню й врятувало збанкрутілий банківський сектор», – ідеться в заяві G7. Крім того, вони застерегли, що «підрив такої надважливої інституції», як НБУ, «став би значним кроком назад і поставив би під загрозу надійність реформ України та їхню підтримку».

На важливості незалежності фінансового регулятора вкотре наголосили й у МВФ. Там вважають, що Національний банк донедавна був одним з осередків стабільної політики в Україні на фоні постійних змін уряду й міністрів, які відповідають за фінансовий та економічний блок. Саме тому стабільність НБУ стала важливою умовою отримання Україною кредиту МВФ.

У заяві речниці фонду від 2 липня зазначалося, що успішна робота НБУ під керівництвом Я. Смолія «унаочнила ключову роль незалежного центрального банку в сучасній макроекономічній політиці». Крім того, у заяві речниці МВФ наголошувалося, що під керівництвом Я. Смолія «в Україні було досягнуто істотних звершень у забезпеченні цінової стабільності». «Тому незалежність НБУ є ключовою для програми співпраці України та МВФ і має бути збережена його наступником», – ішлося в заяві (URL: https://www.dw.com/uk/нацбанк-україни-без-капітана-курс-на-дно/a-54025242).

Для виконання умов програми stand-by й отримання фінансування, що залишилося, Україна повинна, як мінімум, зберегти поточну модель управління центральним банком, а також не відходити від принципів інфляційного таргетування та плаваючого валютного курсу. Про це заявив офіційний представник МВФ в Україні Й. Люнгман (URL: https://tsn.ua/groshi/predstavnik-mvf-nazvav-umovi-spivpraci-z-ukrayinoyu-pislya-vidstavki-smoliya-1582762.html). «Програма базується на цих параметрах. Ми переконані, що модель управління центробанком і система управління монетарним та фінансовим секторами відповідають економічним інтересам України», – зазначив він.

Й. Люнгман зазначив, що для того, аби ця модель працювала, центробанк повинен мати впевненість у тому, що він зможе ухвалювати «важкі, але необхідні рішення політично мотивованих наслідків». «Незалежність центробанку – це не абстрактна концепція. Існує чіткий зв’язок між незалежністю центрального банку та економічними результатами», – зазначив Й. Люнгман.

Не допустити підриву незалежності Нацбанку закликали також у Європейській бізнес-асоціації. Відповідне звернення асоціація оприлюднила в себе на сайті (URL: https://hromadske.ua/posts/biznes-vidreaguvav-na-vidstavku-smoliya-i-poperediv-pro-negativnij-signal-dlya-investoriv).

«Європейська бізнес-асоціація глибоко схвильована ситуацією, що відбувається навколо НБУ та його керівництва. Так, тиск на представників НБУ є негативним сигналом для іноземних інвесторів та міжнародних компаній, що працюють в Україні, оскільки ставлять під питання безпеку, справедливість та рівність усіх перед законом в Україні», – йдеться в заяві.

Там закликають владу забезпечити незалежність НБУ. «Крім того, надзвичайно важливою є кандидатура голови Центробанку – професіонала своєї справи, метою якого буде дійсно результат та продовження розпочатих реформ. Адже якщо дивитись на минулі роки, Національний банк забезпечив значне зниження інфляції, провів валютну лібералізацію, оздоровив банківську систему тощо», – йдеться в повідомленні.

Новину про відставку Я. Смолія негативно сприйняв ряд зарубіжних експертів та політиків. Директор Центру Євразії Д. Гербст зазначив, що «оголошена відставка Якова Смолія з посади голови НБУ – це остання з серії проблемних подій після звільнення прем’єр-міністра Олексія Гончарука в березні 2020 року», яка «викликає ще більше сумнівів щодо реформаторських намірів у команді Президента Зеленського». Ключове питання тепер – хто прийме повноваження та яку політику проводитиме НБУ, наголошує експерт.

Відомий економіст А. Аслунд ділиться власними враженнями про Я. Смолія. «Я добре знаю Смолія на особистому рівні. Він – історія успіху України. Протягом усієї своєї кар’єри він добре працював. Ніхто навіть не припускає, що Смолій вчинив якийсь економічний злочин або неправомірно отримував прибуток від керівництва НБУ. Навпаки, його визнають незалежно заможним. Цей м’якомовний чоловік не мав жодних підстав, крім патріотизму, поставив себе “під вогонь” у центральному банку та прийняв величезний тиск як його голова.

Це дуже сумна новина для України. Формально український парламент повинен зараз прийняти відставку Смолія. Якщо депутати мають якусь вагу, вони повинні відмовитись від відставки та відсвяткувати його досягнення. Якщо Зеленський хоче зробити добро для своєї країни, він повинен відхилити відставку Смолія і попросити його продовжувати» (URL: https://ces.org.ua/digest-of-news-about-the-resignation-of-iakiv-smolii).

Берлінський експерт з України та Росії, програмний директор для України LiberaleModerne та редактор UkrVerstehen M. Неллес написала у своєму твітері: «Важко переоцінити наскільки це великий провал. Центральний банк – це прапор України – одна з історій успіху та незалежних установ, реформованих після Майдану. Оскільки Смолій пішов у відставку з протестами та сумнівами щодо того, хто його замінить, макрофінансова стабільність під загрозою».

Можливими кандидатами на нового голову НБУ сьогодні називають голову правління «Укргазбанку» К. Шевченка, ексголову правління «Райффайзен Банку Аваль» В. Лавренчука, ексміністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства в уряді О. Гончарука Т. Милованова, ексвіцепрем’єра С. Тигипка. Однак такі кандидатури на посту голови НБУ, на думку експертів, реально можуть виявитися незручними самому В. Зеленському.

 «Я думаю, що тих кандидатів, яких називають зараз – Лавренчук, Шевченко – вони швидше за все призначеними не будуть, оскільки вони є незалежними людьми. Тиск на Смолія ніби мотивовано тим, що ОП не може його контролювати. Тому навіщо Президенту міняти одного неконтрольованого голову НБУ на іншого неконтрольованого голову НБУ і при цьому втрачати свій політичний імідж. Скоріше за все, це буде призначення у форматі “а-ля Гончарук”. Тобто людина, яка за своїми параметрами абсолютно не відповідатиме посаді глави НБУ і яка буде при цьому вихідцем з оточення Зеленського», – зазначає О. Кущ.

Про кандидатуру С. Тигипка, на думку експерта, говорять не тому, що він буде призначений тепер. «Сьогодні це швидше “закид”, щоб суспільство звикалося з перспективою призначення представників старих команд. Можливо, Тигипко отримає якусь посаду через рік», – зазначає він.

Тим часом Т. Милованов уже показав свою «ненадійність» у команді Зеленського, і тому навряд чи отримає посаду голови НБУ, зазначає О. Кущ (URL: https://delo.ua/econonomyandpoliticsinukraine/vidstavka-smolija-dotisnuli-chi-hid-konem-370169).

Як заявив керівник фракції «Слуга народу» Д. Арахамія після засідання парламенту 14 липня, одним із претендентів на посаду голови Національного банку України є народний депутат із фракції «Слуга народу». На уточнююче запитання хто саме може стати новим головою Нацбанку, Д. Арахамія не відповів, утім, на його думку, у разі висунення нардепа від «Слуги народу» на цю посаду, колеги по фракції підтримають таке рішення (URL: https://tsn.ua/politika/arahamiya-povidomiv-scho-novim-golovoyu-nbu-mozhe-stati-nardep-vid-slugi-narodu-1585543.html?utm_source=page&utm_medium=readmore).

Президент В. Зеленський під час телефонної розмови з директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду К. Георгієвою повідомив, що запропонує парламенту кандидатуру нового голови Національного банку України до кінця тижня. За словами Президента, основними критеріями вибору кандидатури очільника Нацбанку є професійність, чесність і бездоганна репутація.

Президент зазначив, що провів зустрічі з представниками комерційних та державних банків і сформував короткий список кандидатів на посаду голови Національного банку, яких йому запропонували представники банківського сектора. «Це буде незалежний технократ, який продовжуватиме незалежний курс Нацбанку. Всі рішення я ухвалюю тільки в інтересах народу України», – наголосив Президент.

В. Зеленський висловив переконання, що НБУ спільно з урядом повинен продовжувати реалізацію виваженої монетарної та фіскальної політики, яка слугуватиме запорукою макроекономічної та фінансової стабільності й сприятиме економічному зростанню та відновленню банківського кредитування в Україні.

«Дискусії про діяльність Національного банку України повинні бути позбавлені політичного забарвлення, яке може мати негативний вплив на інституційну спроможність і незалежність регулятора», – заявив Президент.

В. Зеленський запевнив К. Георгієву в твердому бажанні України продовжувати співпрацю з МВФ і наголосив, що ухвалений закон про банківську діяльність є прямим свідченням цього прагнення (URL: https://tsn.ua/ukrayina/zelenskiy-rozpoviv-koli-viznachitsya-z-novim-golovoyu-nbu-1585570.html).

Не залишилася поза увагою експертів і відставка голови Антимонопольного комітету України Ю. Терентьєва, яка збіглася в часі з відставкою Я. Смолія. Голова АМКУ першого липня направив спікеру парламенту Д. Разумкову заяву про свою відставку, однак наступного дня відкликав її. «Прошу не розглядати заяву від 1 липня 2020 року та не вносити її до порядку денного ані Верховної Ради, ані профільних комітетів», – йшлося в заяві. Однак на засіданні 3 липня Голова Верховної Ради заявив, що ця заява не є чинною, а «чинною залишається тільки перша заява про відставку». У результаті голосування відставку Ю. Терентьєва підтримала мінімально необхідна кількість депутатів – 226. Оглядачі ж стверджують, що якби він, як і належить у таких випадках, з’явився в парламенті та виступив на пленарному засіданні, то мав би всі шанси залишитися на посаді. Проте Ю. Терентьєв не прийшов до парламенту й проігнорував навіть засідання Комітету ВР з економічного розвитку, який готував подання до голосування в сесійній залі. Як зазначав пізніше сам експосадовець, він вирішив повністю покластися «на справедливе рішення» народних обранців.

Ю. Терентьєв очолював АМКУ понад п’ять років і залишався одним із небагатьох «старопризначенців» – високопосадовців, котрі отримали посади за попередньої влади. Експерти очікували, що голову АМКУ звільнять після минулорічної зміни влади, адже одним із перших кадрових рішень після складання присяги урядом О. Гончарука було призначення главою держави нових державних уповноважених – заступників керівника Антимонопольного комітету. 13 вересня на форумі YES у Києві В. Зеленський анонсував перезапуск відомства, але зі старим очільником.

«Подивимося, як працює голова Антимонопольного комітету»,– сказав Президент, додавши, що мірилом ефективності роботи АМКУ та інших контролюючих органів має стати перетворення слів «монополія», «рейдерство» і «контрабанда» на архаїзми. Об’єктивно цього не сталося. Тому після звільнення керівництва ряду інших структур, зокрема митниці та податкової, багато хто вважає цілком логічними й кадрові зміни в керівництві АМКУ.

Інформуючи про написання Ю. Терентьєвим заяви про відставку, головний редактор видання «Цензор.НЕТ» Ю. Бутусов назвав основною причиною такого кроку тиск на керівництво АМКУ через рекордний штраф у 6,5 млрд грн, накладений на компанію Tedis і на кількох виробників сигарет. Журналіст назвав це перемогою «потужного лобіста Бориса Кауфмана», якого вважають власником «Тедіса». Мовляв, тепер і колосальних штрафів виробникам та продавцям сигарет вдасться уникнути, а на ринок роздрібних продажів інші компанії вже не потраплять.

Натомість багато галузевих експертів переконані: ні на вже накладених штрафах, ні на перебігу судових процесів щодо їх оскарження відставка Ю. Терентьєва не позначиться. При цьому дехто, зокрема ексзаступниця голови АМКУ, колишня держуповноважена А. Загребельська навпаки вважає, що саме Ю. Терентьєв сприяв фактично чотирирічному затягуванню справи «Тедіса» й мінімізував ризики судового підтвердження великих штрафів.

Загалом же, за висновками А. Загребельської, немає жодного аргументу на користь такої версії причин відставки очільника АМКУ. Акцентування ж саме на цьому питанні вигідне Ю. Терентьєву для того, щоб залишити посаду, так би мовити, «на коні». Адже «це – єдиний кейс, який АМКУ більш-менш довів до кінця. Та й то після обшуків, кримінального переслідування, службових записок, електронних листів, допитів тощо. Тому, схоже, справу обрали для виправдання та створення іміджу борця з монополіями лишень тому, що вона була єдиною за п’ять років, що хоч приблизно “дотягується” до президентського рівня», – вважає А. Загребельська.

При цьому вона нагадала про доволі лояльне ставлення Ю. Терентьєва до виробників та продавців сигарет. Бо розмір накладених штрафів – хоча за українськими мірками і вражає – насправді набагато менший, ніж це могло б бути за діючими формулами обрахунку. За деякими даними, мало б ітися щонайменше про 10 млрд «штрафних» гривень! І головне: за висновками ексзаступниці Ю. Терентьєва, при розслідуванні «картельної» справи допустили порушення, що можуть призвести до скасування ухвали АМКУ через суди. «Про це було відомо й очільникові комітету, й іншим державним уповноваженим. Тому ще на етапі розслідування під рішення свідомо закладено “вибухівку”, що може спрацювати в процесі судового оскарження», – припускає А. Загребельська.

За п’ять років каденції Ю. Терентьєву, певно, найчастіше дорікали за нібито підігравання структурам найбільшого українського олігарха Р. Ахметова. Приміром, 25 квітня 2019 р. Антимонопольний комітет дозволив групі ДТЕК Р. Ахметова придбати ПрАТ «Київобленерго» і АТ «Одесаобленерго». Пояснювали: компанії є операторами системи розподілу на Київщині та Одещині й не займаються постачанням електроенергії. Отже, про монопольне становище покупця цих активів, мовляв, не йдеться, бо на продаж і виробництво електроенергії поглинання не впливає.

«Воно то, може, і так, якби йшлося про структуру, що має інтереси лише у сфері експлуатації мереж. Але ж усім добре відомо, що ДТЕК – інтегрована компанія, яка, з-поміж іншого, видобуває майже 80 % українського вугілля та володіє п’ятьма із семи найбільших в країні обленерго... У будь-якій “цивілізованій” країні подібну структуру, безперечно, визнали б монополістом. Не кажучи вже про те, що там узагалі не допустили б створення такого “монстра”. В АМКУ ж на це роками (ще й до головування Терентьєва) заплющували очі. Блокуючи вихід на ринок інших енергокомпаній, розвиток конкуренції та ймовірне зменшення цифр у платіжках українців», – констатують експерти. Натомість Ю. Терентьєв фактично в кожному інтерв’ю з року в рік повторював: «ДТЕК – не монополіст, а його “питання” занадто “політизоване”».

Однак у жовтні минулого року Антимонопольний комітет почав розслідування щодо дій АТ «ДТЕК Західенерго» і ТОВ «Д. Трейдинг» у зоні Бурштинського енергоострова. Місяць тому в АМКУ відзвітували про завершення збору й аналізу доказів у справі. Попередньо комітет оцінив дії структур Р. Ахметова, як «монопольне зловживання». «Вкидаючи такі звинувачення в публічну площину, Антимонопольний комітет допомагає приховати шахрайські схеми на енергоринку, що виникли унаслідок ручного втручання в його роботу», – наголосила у відповідь директорка з комунікацій «ДТЕК Енерго» І. Мілютіна. При цьому вона звинуватила в плачевній ситуації, що склалася на вітчизняному ринку електроенергії, особисто Ю. Терентьєва.

Керівник АМКУ зазнав критики й від представників Регіональної газової компанії (РГК), яку пов’язують з Д. Фірташем. Нині РГК оскаржує рішення комітету, який оштрафував загалом на 278 млн грн 16 груп, до яких входять підконтрольні їй облгази та облгаззбути.

При цьому експерти звертають увагу, що АМКУ активізувався лише на четвертому-п’ятому році роботи Ю. Терентьєва, коли виникла необхідність добре зарекомендувати себе при новій владі. До того ж за чотири роки (2016–2019) за рішеннями комітету до бюджету перерахували лише 710 млн грн накладених штрафів (менше 200 млн грн за рік). Це – 1/32 штрафу, який поки що так і не вдалося стягнути з виробників і продавців сигарет.

З-поміж іншого колишнє керівництво АМКУ критикують і за безпроблемне (до карантину) існування «з благословення» антимонопольного відомства компанії «Міжнародні авіалінії України», яка забезпечує майже 70 % усіх пасажирських авіаперевезень. «Визнання МАУ монополістом могло б сприяти появі конкуренції в галузі та, як наслідок, покращенню якості авіаперевезень і зменшенню вартості квитків. Приблизно така ж історія з монополією на ринку азотних добрив, яку має група компаній Group DF Фірташа. Її існування Антимонопольний комітет вперто не помічав ціле десятиліття. І лише в середині минулого року вперше почав реагувати на зловживання», – зазначає аналітик Центру спільних дій О. Савичук.

Те ж саме стосується й зазвичай запізнілої реакції АМКУ на випадки змов монополістів на ринку пально-мастильних матеріалів, які помітні й неозброєним оком. Крім того, за каденції Ю. Терентьєва українці так і не дочекалися ухвали АМКУ щодо «хитрощів» мобільних операторів, які замість місячної запровадили чотиритижневу тарифікацію, що дає змогу додатково стягувати з клієнтів 13-у абонплату за рік.

Також жодної реакції АМКУ не виявив на практику переведення клієнтів із «розмовних» на комбіновані тарифні пакети, коли вартість послуг ледь не щомісяця зростає через надання додаткових ГБ і доступу до соцмереж та відеоконтенту. При цьому сотні тисяч, якщо не мільйони, абонентів такими можливостями узагалі не користуються – через застарілі телефони, погане покриття, проблеми із зором, невміння чи просто небажання користуватися мобільним інтернетом.

Таким чином, зауважень до роботи колишнього керівництва АМКУ виявилося чимало. Тож головним завданням нового очільника комітету має стати перетворення АМКУ на потужну та по-справжньому незалежну інституцію з ефективним інструментарієм запобігання змовам і порушенням.

Обов’язки керівника Антимонопольного комітету нині виконує перша заступниця голови, державна уповноважена О. Піщанська. За даними наближених до влади джерел, вона ж – один із головних претендентів на посаду «повноцінного» очільника відомства.

Як стверджує видання «Дзеркало тижня», насправді О. Піщанська є безумовною протеже В. Зеленського. З одного боку, вона близька подруга й сусідка дружини президента ще по спільній юності в Кривому Розі. З іншого – сестра Піщанської Світлана ще під час президентських виборів пожертвувала 145 тис. грн у фонд В. Зеленського. А влітку 2019 р. Світлана стала директором італійської фірми «Сан Томассо», бенефіціаром якої до виборів був сам В. Зеленський. На цю фірму оформлено володіння 15-кімнатною віллою на італійському курорті Форте-дей-Мармі.

Тож, на думку оглядача видання, пов’язаність нової в.о. керівника відомства особисто із В. Зеленським не викликає сумнівів. Це може стати важливим тестом для самого В. Зеленського: куди він насправді хоче просувати Україну. Тепер будь-який рух або бездіяльність АМКУ щодо олігархів буде проєкцією рішень самого В. Зеленського, констатує автор матеріалу (URL: https://zn.ua/ukr/internal/antimonopolnij-komitet-pri-prezidentovi-ukrajini.html).

Отже, ротації в лавах високопосадовців тривають. У відставку йдуть останні призначенці попередньої влади, і це викликає неоднозначні оцінки. Зокрема, учасники ринку, банкіри та економісти вважають, що заява про відставку голови НБУ точно свідчить про кінець стабільності, а от наслідки цього називають різні. Серед них – пришвидшення інфляції, падіння курсу гривні, можливий розрив відносин з міжнародними кредиторами, вихід інвесторів з країни та навіть дефолт. Проте є і такі, хто закликає зачекати й подивитися, хто стане новим керівником НБУ. Водночас Президент В. Зеленський запевнив, що НБУ разом з урядом мають і надалі вести зважену монетарну та фіскальну політику.

Відставка голови АМКУ викликала значно менше критики, ніж зміна керівництва НБУ. ЗМІ припускають, що наступний керівник відомства, можливо, діятиме інакше, ніж попередник. Сьогодні з восьми людей, які залишилися на посадах в Антимонопольному комітеті, – шість були призначені за часів Президента В. Зеленського. Схоже, що кандидатка на посаду голови АМКУ також є «людиною Президента», тож відповідальність за результати її роботи повністю лежатимуть на ньому.

 

Тарасенко Н. Відставка керівників Національного банку та Антимонопольного комітету України в оцінках експертів [Електронний ресурс] / Н. Тарасенко // Україна: події, факти,   коментарі. – 2020. – № 12. – С. 5–18. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2020/ukr12.pdf. – Назва з екрану.