Зміни до Конституції РФ: деталі референдумуА. Потіха, наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Референдум у РФ: результати, реакція у світі, оцінки політиків й експертів, погляд спостерігачів на майбутнє

 

У Росії 1 липня завершилося загальне голосування щодо закону про поправки до Конституції. Проведення такого опитування (референдуму) було запропоновано ще в січні 2020 р. Президент Російської Федерації В. Путін запропонував змінити Конституцію Російської Федерації і вніс у Державну Думу відповідний законопроєкт. Пропонувалося внести зміни до розділів про федеративний устрій країни, президента, Федеральні збори та уряд, судову владу й прокуратуру, місцеве самоврядування. Зокрема, текст Конституції пропонує перерозподіл повноважень між гілками влади Росії, у тому числі вбудовування місцевого самоврядування у владну вертикаль, втрату ряду повноважень урядом і парламентом, зміцнення президентського правління й дозвіл президенту звільняти суддів Верховного та Конституційного судів зі схвалення парламенту. Ці розділи змінюються шляхом прийняття закону Російської Федерації про внесення змін до Конституції, процедура прийняття якого передбачає проходження законопроєкту в Державній Думі, Раді Федерації та схвалення його законодавчими органами двох третин суб’єктів Росії. За пропозицією президента поправки також було винесено на загальноросійське голосування.

За російським законом поправки можна було внести й без всенародного голосування, але підтримка населення (або її ілюзія) – це завжди легалізація планів влади. Офіційно явка не впливає на результат: неважливо, скільки людей прийде на дільниці, головне, щоб більшість із них проголосувала «за».

Голосування за поправки до Конституції почалося в РФ 25 червня, однак основним днем голосування було 1 липня. По всій країні було відкрито понад 96,5 тис. дільниць, у голосуванні мали право взяти участь 110,5 млн виборців.

Під час референдуму вони мали проголосувати щодо внесення змін одразу до 22 статей Конституції. Головною серед них є норма про «обнуління» президентських термінів глави держави В. Путіна. Це дасть йому можливість знову балотуватися на виборах в 2024 і 2030 р. і в результаті залишатися при владі до 2036 р. Ця поправка була запропонована депутаткою Держдуми В. Терешковою, яка в 1963 р. стала першою у світі жінкою, яка полетіла в космос. Голосування через поширення коронавірусної інфекції відбувалося як онлайн, так і на дільницях (URL: https://www.dw.com/uk/-54017109. 2020. 1.07).

Центральна виборча комісія РФ оприлюднила результати голосування, які продемонстрували, що за поправки до Конституції РФ проголосувало 77,92 %, проти – 21,27 %, явка виборців – 65 %.

Президент РФ В. Путін, коментуючи поправки до Конституції, заявив, що Росія ще не сформувалася після розпаду СРСР. За його словами, «сучасна Росія, безумовно, перебуває ще в стадії формування». «Це стосується всіх аспектів нашого життя – і політичної системи, і економіки, і т. д. Ми багато в чому ще дуже вразливі, у нас багато, як кажуть у народі, зроблено на живу нитку», – наголосив російський президент (URL: https://nv.ua/ukr/world/countries/putin-zayaviv-shcho-rf-shche-ne-sformuvalasya-novini-rosiji-50097567.html. 2020. 2.07). Він вважає, що Росії «потрібні внутрішня стабільність і час для зміцнення країни».

Ще напередодні голосування В. Путін звернувся до росіян із закликом зробити вибір щодо правок, а 1 липня й сам подав приклад та прийшов голосувати. «Ми голосуємо за країну, заради якої працюємо і яку хочемо передати нашим дітям та онукам. Поправки до Основного закону, у разі вашої підтримки, закріплюють ці цінності та принципи як вищі, безумовні конституційні гарантії», – наголосив В. Путін у зверненні (URL: https://hromadske.ua/posts/putin-naviki-yak-rosiya-progolosuvala-za-popravki-do-konstituciyi. 2020. 1.07).

Однак, за даними незалежних експертів, голосування не відповідало російським і міжнародним стандартам. Зокрема, ще напередодні голосування Венеціанська комісія затвердила висновок щодо проєкту змін до Конституції Російської Федерації, що стосуються виконання рішень Європейського суду з прав людини та передбачають пріоритет над міжнародними законами й договорами. «Комісія стурбована тим, що запропоновані поправки розширюють можливості Конституційного суду Росії заявляти, що рішення міждержавних органів, прийняті на основі положень міжнародних договорів Російської Федерації, що суперечать Конституції, не можуть виконуватися в Російській Федерації. Більше того, пропоновані зміни використовують поняття “суперечить Конституції”, яке є занадто широкою формулою, ширше, ніж положення чинної ст. 79 [“обмежують (права) і свободи людини та громадянина або суперечать (основам) конституційного ладу Російської Федерації”]», – ідеться у висновках (URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/06/19/7111323. 2020. 19.06).

Також у висновках зазначається, що ці побоювання треба розглядати на тлі запропонованої зміни до ст. 83 Конституції, яка надає повноваження Раді Федерації РФ звільняти суддів Конституційного суду на вимогу президента: «Це робить суд уразливим до політичного тиску».

Разом з тим у Венеціанській комісії нагадали, що Російська Федерація прийняла політичне рішення вступити до Ради Європи та залишитися членом організації. «Прийнявши юрисдикцію Страсбурзького суду, вона взяла на себе зобов’язання виконувати судові рішення. Насправді, немає вибору щодо виконання або невиконання рішення Страсбурзького суду: згідно зі ст. 46 Конвенції рішення ЄСПЛ є обов’язковими», – ідеться у висновку.

Як інформують ЗМІ, документ було затверджено 16 червня за письмовою процедурою, фізичні сесії комісія не проводить на час карантинних обмежень.

Значна частина експертів звертає увагу на безпосередньо процедуру голосування, яка проводилася в багатьох регіонах практично без контролю. Тривалий період голосування, різні форми голосування можуть свідчити про необ’єктивність такого «референдуму». Узяти участь у плебісциті можна було подавши заявку, щоб бюлетень принесли під двері, або ж зареєструватися на онлайн-голосування для жителів Москви та Нижнього Новгорода. Також проголосувати можна було, наприклад, у магазинах, дворах своїх будинків – туди приходили люди із списками виборців і бюлетенями (Прим. ред).

Незалежні російські спостерігачі скаржилися, що нововведення підвищують ризики фальсифікації. Адже стежити за всіма можливими варіантами волевиявлення, до того ж розтягнутого на тиждень і з перервами на дезінфекцію, значно складніше.

Коли в Росії лише заговорили про зміни до Конституції, експерти, політики, журналісти висловлювали побоювання, що настав саме той момент, коли із закону приберуть заборону довічно бути президентом. Поправки «під Путіна» опозиція справедливо вважає головними, а всі інші – прикриттям. Влада робить вигляд, що це не так. Сам російський президент навіть обіцяв, що змінена Конституція забере в нього частину повноважень (URL: https://www.pravda.com.ua/articles/2020/07/1/7257823. 2020. 1.07).

Як зазначає автор публікації «“Корона” для Путіна, Бог у законі, опоненти за ґратами. 15 фактів про російський “референдум” за Конституцію» на сторінках «Української правди» С. Лукашова, офіційно влада «не побачила» серйозних порушень. Водночас опозиційні політики, активісти та ЗМІ протягом усього тижня тільки про них і говорили. Незалежні спостерігачі лише за перший день повідомили про понад 150 порушень. Для їх фіксації створили мапу, яку заповнювали безпосередньо громадяни.

За словами автора публікації, під вечір 1 липня там було майже 1,8 тис. порушень у різних містах і країнах. Зокрема, ідеться про подвійне голосування, тиск на виборців, перешкоджання ЗМІ, приховану агітацію тощо. «Традиційний адмінресурс влада використовувала як могла. У мережі, наприклад, публікували відеозапис, як московська чиновниця примушувала працівників місцевих органів влади голосувати. Бюджетників Санкт-Петербурга, за даними ЗМІ, просили закріпитися за дільницями за місцем роботи й голосувати там. А ВВС знайшло чат, у якому працівники профспілки столичного метро звітували про голосування», – пише С. Лукашова.

За її словами, громадяни по всій країні фіксували, як влада збирає голоси на столах просто посеред вулиці, у багажниках авто чи на вулицях. Про все це тижнями говорили опозиційні ЗМІ. Пропагандистські ж разом із владою відбілювали свою репутацію, називаючи критику «провокаціями».

Проте, на думку експерта з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього І. Куса, російське політичне керівництво на проведення змін підштовхнув ряд обставин. За словами експерта, зокрема, це стрімке вимирання або еміграція «слов’янської частини» Росії та збільшення кількості населення в національних автономіях азіатської та кавказької частини країни.

Друга обставина це – «перебудова світової економіки. Росія намагається вийти з пастки архаїзації свого укладу та зробити ривок, що дає їм змогу як мінімум зберегти свої глобальні політичні позиції, як максимум – закласти основи для економічного зростання з подальшим створенням нового функціоналу для себе в мінливому світі», наголошує експерт (URL: https://zik.ua/blogs/v_rosii_pryinialy_popravky_do_konstytutsii_realni_
prychyny_i_naslidky_dlia_ukrainy_973421. 2020. 2.07).

Він також називає ще кілька причин, які підштовхують російське керівництво до змін: зростання регіоналізму, ослаблення глобальної ролі США, підйом Китаю та поява вакуумів впливу в ключових регіонах, які потребують від РФ конструктивного діалогу із західними елітами, якщо Кремль зацікавлений «замістити США в окремих сферах співробітництва». Ослаблення впливу РФ на своїй ближній периферії (Білорусь, Казахстан, Вірменія, Україна – усі так чи інакше намагаються віддалитися від Москви, заграючи з різними центрами сили, які з’явилися за останнє десятиліття на противагу російському впливу: Китай, Іран, Туреччина, Індія, ОАЕ, Саудівська Аравія, Польща та ін.); регіоналізація структури російських еліт, адже дедалі більше впливу перебирають на себе регіональні еліти в РФ, особливо на тлі економічної кризи, демографічних дисбалансів і кризи довіри між центральною владою й суспільством.

Проте всі ці обставини не виправдовують беззаконня, тобто створення диктатури. «Ми тепер в офіційній диктатурі. Суспільство мало б нарешті усвідомити свій політичний інтерес – і це не Путін, не диктатура, а свобода», – заявила кандидатка в депутати Держдуми Ю. Галяміна на акції проти ухвалення поправок (URL: https://hromadske.ua/posts/putin-naviki-yak-rosiya-progolosuvala-za-popravki-do-konstituciyi. 2020. 1.07).

Вона та ще кількасот осіб, які теж не підтримують запропоновані зміни та «нове життя, яке почалося в Росії з першого липня», щойно Центрвиборчком почав публікувати перші підсумки голосування вийшли на Пушкінську площу в Москві з лозунгами на плакатах: «Геть царя!», «Мозок треба міняти, а не Конституцію», «Я кажу своє “ні” злочинним поправкам».

Інша протестна акція відбулася вранці 1 липня. На Красній площі активісти виклали тілами цифру «2036» – рік, доки В. Путін тепер зможе займати президентське крісло. За це їх затримали. Обурення правками висловили і в Києві біля Посольства Росії.

Оцінюючи перспективи для майбутнього Росії, московський політолог К. Шульман застерігає, що створення, по суті, нової Конституції зробить В. Путіна таким собі батьком-засновником. Але ідеї, закладені в путінську ревізію Конституції, є консервативним розворотом від першої пострадянської Конституції, ухваленої в 1993 р. «Досить багато ідей, які здавалися маргінальними і навіть екстремістськими наприкінці 90-х і на початку 2000-х років, на сьогодні офіційно поширюються в суспільстві», – зазначила К. Шульман (URL: https://www.radiosvoboda.org/a/jak-zminyt-rosiju-putinska-konstytucija/30701070.html. 2020. 1.07).

За її словами, поправки не тільки сигналізують про консервативний курс для Росії, вони також дають Путіну можливість «змусити людей гадати» про його політичні плани й дають йому дуже простий шлях до розширення влади, який було заблоковано за чинною Конституцією. Зміни роблять В. Путіна недосяжним для судового переслідування, коли він залишить посаду, і залишають відкритими додаткові шляхи для подальшого утримування влади. «Ідея полягала не в тому, щоб створити визначеність, а в тому, щоб зберегти невизначеність», – наголошує К. Шульман.

На думку директора Центру зовнішньополітичних досліджень С. Пархоменка, референдум щодо обнулення повноважень президента РФ В. Путіна проводився задля того, щоб продемонструвати західним державам, що в Росії все відбувається в демократичний спосіб і продовження повноважень президента – це бажання саме народу. «А те, що відбувалося в Криму, і те, що відбувалося з населенням територій тимчасово окупованого Донбасу, іншими словами, як злочин, порушення норм міжнародного права, назвати не можна. Тому що це не референдум, це була показуха. Це був примус громадян України до волевиявлення на референдумі держави-агресора. Тому жодної правової основи для визнання цього референдуму взагалі не існує», – наголосив С. Пархоменко (URL: https://www.ukrinform.com/rubric-world/3060596-ekspert-pro-popravki-do-konstitucii-rf-ce-ne-referendum-a-pokazuha.html. 2020. 10.07).

Російський політолог і публіцист А. Піонтковський вважає, що зміни до Конституції РФ потрібні не лише В. Путіну, а і його оточенню – так званому «кооперативу “Озеро”». У змінах зацікавлений весь російський політичний клас – здебільшого дуже багаті люди, які склепали собі статки, завдяки близькості до влади. Відхід В. Путіна буде просто поштовхом до розпаду всієї системи. «І відхід відбудеться не внаслідок виборів, а внаслідок палацового перевороту. І до влади прийдуть такі ж мерзотники, але їм буде ще важче утриматися… Це в радянській історії дуже часто було… Тому зміна Путіна призведе до того ж, що і свого часу смерть Сталіна – до каскаду змін. І це стане дуже позитивною подією, особливо для України» (URL: https://nv.ua/ukr/opinion/popravki-do-konstituciji-rf-koli-pide-putin-ostanni-novini-50097837.html. 2020. 5.07).

За словами політолога, В. Путін продовжуватиме говорити про розширення та зміцнення Росії, адже він нещодавно зробив безпрецедентну заяву про величезні територіальні претензії до республік колишнього Радянського Союзу, передусім ідеться про Україну й Казахстан. «Ну, ось в Україні він уже обламався трошки. План “Новоросія” провалився – усе звелося до огризка “Лугандонія”. Але якщо він серйозно думає про Казахстан, то не розуміє, із чим там зіткнеться. Китайці цього йому ніколи не дозволять. Вони вже давно вважають Казахстан своєю вотчиною. І вони з Путіним розмовлятимуть жорсткіше, ніж чудові західні союзники України», – підкреслив А. Піонтковський.

Він переконаний, що для України склався унікальний шанс – за сьогоднішніх настроїв у Вашингтоні вона може отримати все, що їй потрібно. Наприклад, спеціальний статус, на який давно претендує, – «Основного союзника поза НАТО» (Major Non-NATO Ally). Формат переговорів Будапештського меморандуму – потрібна тільки політична воля українського керівництва. «Зараз якраз на США скаржитися гріх. Буде будь-яка підтримка. І немає проблеми для України обирати між Трампом або Байденом. Ніякого Трампа вже немає. Весь військово-політичний істеблішмент згуртований ось на такій антипутінській платформі», – зазначив А. Піонтковський.

У свою чергу вашингтонські оглядачі, опитані «Голосом Америки», не очікують негайної активізації зусиль Росії на Донбасі чи в Криму у зв’язку з проведенням референдуму. «Я дійсно не бачу змін. Путін утримував міцний контроль, а тепер він залишатиметься ще до 2036 р., можливо, і довше. Тож змін немає. Ми сподіваємося, що зміняться обставини, які змусять Путіна оцінити, що в Росії немає інтересу продовжувати війну. Але наразі він вважає, що це та політика, яку він хоче проводити», – зазначає колишній спецпредставник США з питань України К. Волкер, який нині працює науковим співробітником у вашингтонському аналітичному Центрі аналізу європейської політики (URL: https://ukrainian.voanews.com/a/kurt-volker-experts-on-referendum-ukrajna-rossia-ssha/5487927.html. 2020. 3.07).

Н. Бугайова, керівниця групи з вивчення Росії Інституту дослідження війни, також вважає, що референдум кардинально не змінить цілей В. Путіна щодо України. «Його пріоритетним завданням залишається відновлення домінуючого впливу на прийняття рішень в Україні, а також інтеграція ширшого колишнього радянського простору у сферу впливу Росії, але в межах конкретних економічних структур та організації безпеки, якими керує Росія», – зазначила Н. Бугайова.

Натомість старший науковий спеціаліст Центру військово-морської аналітики М. Кофман вважає, що надій на досягнення мирного врегулювання стало менше. «Політика щодо України – це насамперед політика В. Путіна. Зникла будь-яка надія, що російська політика щодо України зміниться з приходом нового лідера, може, навіть не більш ліберального, а такого, хто вбачає в цьому помилку», – наголосив експерт.

Як інформують ЗМІ, у референдумі взяли участь не лише мешканці Криму, а також жителі самопроголошених «ДНР/ЛНР», яких для цього вивозили на територію Росії. «Думаю, що Путін намагається легітимізувати як свої проксі-республіки на Сході України, так й окупацію Криму. Також останнього року ми спостерігали посилення схеми інтеграції та консолідованого контролю над представниками Кремля на Донбасі», – наголосила Н. Бугайова.

На її думку, це насправді має стосунок до внутрішньоросійської політики. В. Путіну потрібно проявляти й підтримувати сприйняття того, що так званий «русский мир» його підтримує. «І демонстраційна підтримка в рамках “ДНР” та “ЛНР”, де Росія, до речі, повністю контролює інформаційний простір, є частиною плану Путіна з демонстрації підтримки йому та руському світу. А ще йому просто фізично потрібні голоси», – зазначає експерт.

Проте М. Кофман вважає, що В. Путін уже не бачить необхідності легітимізації Криму, бо, на їхню думку, Крим вже є невід’ємною частиною російської території. Але водночас відбувається «сильніша політична та економічна анексія сепаратистської частини Донбасу», який уже асимільовано на 100 %.

Щоправда, К. Волкер не бачить інтересу в Росії до анексії Донбасу.
«Я не бачу руху в напрямі до референдуму щодо незалежності чи референдуму про анексію щодо Донбасу. Я думаю, що Росія досі сприймає це як політичний інструмент, який вона може використовувати для тиску на Україну», – наголошує політик.

Варто зазначити, що у сіті неоднозначно сприйняли проведення «референдуму» в Росії. Зокрема, Державний департамент США висловив стурбованість проведенням конституційного референдуму в Росії, який дасть В. Путіну можливість потенційно залишатися при владі до 2036 р. «Наша принципова позиція по всьому світу є такою: США не підтримують конституційних змін, які допомагають діючим лідерам чи дають їм можливість залишатися при владі довше, особливо немає необхідних умов для вільних і чесних виборів», – заявила речниця Держдепу.

Ще одним порушенням суверенітету та територіальної цілісності України назвало проведення російського опитування в Криму Посольство США в Україні. Розкритикували голосування як фіктивне і як спробу узаконити авторитарний режим і в Конгресі.

У свою чергу Європейський Союз розкритикував проведення голосування в Росії, яке може дати змогу президенту В. Путіну залишитися при владі до 2036 р. «Європейський Союз висловлює жаль, що напередодні цього голосування агітація “за” і “проти” не була дозволена, що позбавило виборців доступу до збалансованої інформації. Ми очікуємо, що всі повідомлення та заяви про порушення, включаючи примус виборців, багаторазове голосування, порушення таємниці голосування та заяви про насильство з боку поліції щодо журналіста, який був присутній для спостереження, будуть належним чином розслідувані», – ідеться в заяві (URL: https://www.pravda.com.ua/news/2020/07/3/7258002. 2020. 3.07).

У ЄС укотре заявили про свою прихильність міжнародному праву й законам і підтримують територіальну цілісність й суверенітет України. «Європейський Союз не визнає незаконної анексії Криму та Севастополя Російською Федерацією. Таким чином, ЄС засуджує проведення голосування щодо поправок до Конституції Російської Федерації, яке завершилося 1 липня і яке відбулося на Кримському півострові з порушенням міжнародного права», – зазначено в заяві (URL: https://aspi.com.ua/news/politika/u-evrosoyuzi-zayavili-pro-nezakonne-utrimannya-rosieyu-ukrainskogo-pivostrova-krim#gsc.tab=0. 2020. 5.07).

Значна частина європейських політиків, які представляють свої держави, засуджують проведення «референдуму» в Росії, зокрема використання населення Криму та окупованої частини Донбасу в цьому процесі.

Повідомляється, що Швеція засуджує використання Росією окупованих територій для внутрішньоросійських процесів. Як інформують ЗМІ, посол Королівства Швеція в Україні Т. Тиберг засудив Росію за проведення «голосування» щодо поправок до Конституції РФ на тимчасово окупованій території України (URL: https://www.unian.ua/politics/popravki-v-konstituciyu-rf-komentar-shveciji-novini-ukrajina-11061752.html. 2020. 3.07).

Посол Норвегії також засудив дії Росії в окупованому Криму. За словами посла, дії Росії в Криму та на Сході України є порушеннями міжнародного права. Дипломат зазначив, що Норвегія займає принципову позицію з приводу окупації Росією Криму: «Для Норвегії міжнародне право є покажчиком, яким Осло керуватися в Раді Безпеки ООН». Посол Норвегії зазначив, що, на думку норвезької сторони, незаконна спроба Росії анексувати Крим і її агресія на Сході України є грубими порушеннями міжнародного права, тому міжнародні санкції, до яких приєдналася й Норвегія, є логічним наслідком таких дій Кремля (URL: https://www.unian.ua/world/posol-norvegiji-zasudiv-diji-rosiji-v-okupovanomu-krimu-novini-svitu-11061866.html. 2020. 4.07).

За інформацією ЗМІ, МЗС України рішуче засудило голосування на окупованих територіях України як порушення фундаментальних норм і принципів міжнародного права та законодавства України. Як заявляла делегація України на попередньому засіданні Постійної ради, це також викликає серйозні сумніви щодо загальних результатів голосування. «Ми закликаємо наших міжнародних партнерів відреагувати на це чергове грубе порушення Росією суверенітету та територіальної цілісності України, у тому числі шляхом посилення санкційного тиску», – заявив постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Є. Цимбалюк (URL: https://www.ukrinform.com/rubric-polytics/3056390-ukraina-v-obse-zaklikala-do-sankcij-cerez-referendum-rf-na-okupovanih-teritoriah.html. 2020. 3.07).

Україна закликає міжнародних партнерів відреагувати, у тому числі посиленням санкційного тиску, на залучення Росією жителів окупованих територій Донбасу та Криму до голосування за поправки до Конституції РФ. «Україна та багато держав-учасниць раніше вже порушували питання російських паспортів, незаконно виданих та нав’язаних місцевим жителям окупованих територій Донбасу та Криму. Власники цих паспортів, зокрема, були змушені брати участь у нещодавньому голосуванні щодо змін до Конституції Російської Федерації», – зазначив дипломат.

Україна також закликала ООН засудити проведення Росією референдуму на території Криму та на Донбасі. Постійний представник України в ООН С. Кислиця заявив, що голосування відбувалося з використанням примусово виданих Росією паспортів, тому не може вважатися легітимним.

Отже, незважаючи на різні оцінки ззовні й неоднозначне ставлення до проведеного референдуму всередині Російської Федерації, факт відбувся і світ має тепер сприймати нову реальність та продовжувати вибудовувати відносини, виходячи з імовірного збереження курсу російської політики принаймні до 2036 р.

 

Потіха А. Референдум у РФ: результати, реакція у світі, оцінки політиків й експертів, погляд спостерігачів на майбутнє [Електронний ресурс] / А. Потіха // Україна: події, факти, коментарі. – 2020. – № 12. – С. 18–27. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2020/ukr12.pdf. – Назва з екрану.