Нові міністри уряду Д. Шмигаля: деталі кадрових призначеньН. Тарасенко, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Кадрові зміни в уряді Д. Шмигаля: особливості призначень, персоналії, оцінки експертів

 

В українському уряді тривають ротації та заповнення вакантних міністерських посад новими призначенцями. Верховна Рада за поданням Прем’єр-міністра України Д. Шмигаля4 червня проголосувала за призначення нового віцепрем’єра з питань європейської і євроатлантичної інтеграції О. Стефанишиної та міністра культури й інформаційної політики О. Ткаченка. Кандидатуру віцепрем’єра підтримало 255 депутатів, міністра культури – 263. Крім «Слуги народу», за них проголосували депутатські групи «Довіра» та «За майбутнє», а також ряд позафракційних нардепів.

Представляючи кандидатури нових міністрів у Верховній Раді, Прем’єр-міністр України Д. Шмигаль зазначив, що перед новими міністрами урядом поставлено чіткі завдання. Так, перед О. Стефанишиною на посаді віцепрем’єр-міністра з питань європейської інтеграції поставлено завдання фактично відновити роботу Офісу з координації євроінтеграції. «У нас інколи євроатлантична інтеграція сприймається як виключно зовнішньополітична історія. Але ж насправді це про реформи всередині країни. Це не європейцям потрібно, а нам з вами для того, щоб мати успішну країну. Ми маємо рухатися виключно по найкращих європейських практиках, при чому цей рух має бути паралельним по всіх галузях. Ще одне надважливе завдання, яке стоїть перед новим віцепрем’єр-міністром, – це проведення переговорів з нашими європейськими партнерами щодо перегляду Угоди про асоціацію з ЄС, особливо в питаннях торговельних квот. Очікуємо по цьому питанню активної співпраці і з МЗС, і з парламентом, і з Офісом Президента», – підкреслив очільник уряду (URL: https://versii.if.ua/novunu/verhovna-rada-priznachila-u-kabmin-dvoh-novih-ministriv).

Від О. Ткаченка на посаді міністра культури та інформаційної політики, за словами Д. Шмигаля, очікується впровадження комплексного підходу не тільки до сфери культурних ініціатив, а також і до роботи у сфері інформаційної політики. «Крім того, у рамках урядової програми стимулювання економіки в нас заплановано підтримку культурних індустрій фактично на 1,5 млрд грн. Дуже важливо представити прозорий та раціональний підхід у цьому фінансуванні. І це одне з перших завдань перед майбутнім міністром», – додав Д. Шмигаль.

Коментуючи призначення нових міністрів, Д. Шмигаль також повідомив, що кандидатури обговорювалися фракцією більшості, а кожен з кандидатів презентував та інформував про свої плани перед комітетами парламенту. Так само вони отримали схвальні оцінки від уряду та Офісу Президента. «Перед новими міністрами ми ставимо чіткі цілі. Так само буде стояти і завдання обов’язкової співпраці з парламентом, а також реагування на виклики в умовах коронакризи. На кандидатів покладено великі сподівання, і я буду пильно спостерігати, щоб вони виправдалися», – запевнив Прем’єр-міністр.

Новий віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції О. Стефанишина народилася в 1985 р. У 2008 р. закінчила Київський національний університет ім. Т. Шевченка, отримала кваліфікацію юриста-міжнародника, перекладача з англійської мови. У 2016 р. О. Стефанишина стала випускницею Одеського національного економічного університету, де навчалася на спеціальності з фінансів і кредиту.

З березня по грудень 2017 р. була директором урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів. У грудні 2017 р. її призначили гендиректором офісу (URL: https://dt.ua/POLITICS/rada-priznachila-stefanishinu-viceprem-yerkoyu-z-pitan-yevropeyskoyi-ta-yevroatlantichnoyi-integraciyi-349905_.html).

О. Стефанишина замінила на посаді В. Пристайка, за відставку якого проголосувало 296 депутатів. Очікується, що В. Пристайка, звільненого з посади віцепрем’єра, буде призначено послом України у Великій Британії. У політичних колах таке рішення називають свого роду компромісом, оскільки, як відомо з інформації ЗМІ, В. Пристайко не спрацювався з главою Офісу Президента А. Єрмаком, який займається ключовими зовнішньополітичними питаннями. Через це дипломат спочатку позбувся посади міністра закордонних справ, а тепер і крісла віцепрем’єра.

Пріоритетами О. Стефанишиної на посаді віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, за її словами, будуть захист національного товаровиробника, перегляд угоди про асоціацію з ЄС, переговори з Євросоюзом щодо збільшення некредитного фінансування, доступ до програм транскордонного співробітництва, переговори про митну лібералізацію.

Інтеграція України у Європейський Союз і НАТО є командною роботою всіх гілок влади, вважає новообрана віцепрем’єр-міністр з питань європейської інтеграції О. Стефанишина. «Робота в напрямі ЄС і НАТО є командною роботою. Неможливо впроваджувати ці реформи без взаємодії з парламентом, Президентом, урядом, тому я вважаю, що посада віцепрем’єр-міністра – це посада операційного менеджера цього процесу, який забезпечує щоденне досягнення великих результатів», – наголосила О. Стефанишина на пленарному засіданні у день голосування за її кандидатуру.

Вона зазначила, що європейська інтеграція є природним процесом для України і «важливо зробити так, щоб процес європейської, євроатлантичної інтеграції відбувався насамперед на основі національних інтересів України, за умови злагодженої роботи всіх гілок влади та всередині уряду».

Новий міністр культури та інформаційної політики України О. Ткаченко раніше виконував обов’язки голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, а до того, як стати депутатом Верховної Ради від партії «Слуга народу», очолював телеканал «1+1» І. Коломойського. Новопризначений міністр упевнений, що сфера культури мало стосується інтересів І. Коломойського, тому він не впливатиме на новоспеченого міністра. Пріоритетними напрямами своєї роботи на посаді очільника міністра культури О. Ткаченко назвав відновлення та збільшення фінансування галузі культури, а також завершення реструктуризації й проведення аудиту відомства (URL: https://zaxid.net/ministr_kulturi_tkachenko_vitse_premyer_stefanishina_
novini_ukrayini_n1503140).

Цікаво, що ще 31 травня О. Ткаченко оголошував про свій намір стати мером Києва і взяти участь у праймеріз «Слуги народу» з пошуку кандидата в міські голови столиці. «Думаю, прийшов час повернути гордість за те, яким місто може бути сьогодні і завтра. Містом для людей, а не для ненажерливих чиновників або забудовників. Місто, у якому жити гідно, красиво і приємно. Тому вирішив брати участь у праймеріз “Слуги народу” на вибори мера міста. Повернемо собі гордість за Київ», – зазначав О. Ткаченко.

У керівництві партії «Слуга народу» запевнили, що прямого зв’язку між призначенням О. Ткаченка очільником Мінкульту та його мерськими амбіціями не було. При цьому безпосередньо О. Ткаченко підтвердив, що й далі цікавитиметься ситуацією в столиці. За інформацією видання «РБК-Україна», він може увійти в керівні органи київської партійної організації «СН».

«Ми давно шукали таку людину на Мінкульт, яка була б зрозуміла і Президенту, і професійному співтовариству. Ткаченко хороший управлінець, теж керував медіахолдингом, як і його попередник на посаді міністра Бородянський, продовжуватиме його ініціативи. При цьому Ткаченко отримав хороший досвід за час керівництва комітетом і став уже не таким безкомпромісним», – поінформувало джерело «РБК-Україна» в президентському оточенні (URL: https://www.rbc.ua/ukr/news/kadrovye-eksperimenty-ishchut-naznachayut-1591259099.html).

Політолог В. Карасьов звернув увагу на те, що О. Ткаченко є першим міністром – прямим вихідцем з партії «Слуга народу», з її депутатського корпусу. «І тепер “Слуга народу”, як партія і парламентська фракція, несе повну політичну відповідальність за все, що робитиме Ткаченко: як за косяки, так і за досягнення. Це їх. І це дуже важливо. Тому що в міністрах є люди, які мають або дуже опосередковане відношення до “Слуги народу”, або взагалі не мали ніякого відношення до цієї партії», – зазначив політолог.

До речі, українську культуру вже вдруге поспіль віддають у руки телевізійника. Можна сказати, що тепер крісло перейшло від одного великого вітчизняного медіахолдингу до іншого. В. Бородянський – попередній міністр – до роботи в уряді очолював медіахолдинг «СтарлайтМедіа» (StarlightMedia).

На думку експертів, часта ротація міністрів свідчить про те, що в уряді й на Банковій не можуть знайти компромісу, утім нові кадрові рішення є досить вдалими. «Для мене ці кадрові призначення не стали сенсацією, навіть те, що Пристайко пішов. Чутки про те, що він посів посаду віцепрем’єра тимчасово, були й раніше і зараз вони підтвердилися. Але і на посаду віцепрем’єра з європейської інтеграції, і на посаду міністра культури прийшли люди досвідчені, фахові, тому я оцінюю ці призначення як закономірні й логічні», – зазначив голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» політолог В. Фесенко (URL: https://suspilne.media/39455-narodnim-deputatam-viplatili-24-miljona-kompensacii-za-zitlo-hto-otrimav-grosi).

За його словами, затримки в призначеннях зумовлено попереднім негативним досвідом поспішних кадрових рішень. Відтак краще відбирати кандидатури на урядові посади більш ретельно. «Щодо Ткаченка, наскільки я розумію, пропозиція була ще декілька тижнів тому. Він не одразу дав відповідь, адже мав амбіції щодо участі у виборах мера Києва. Але коли зрозумів, що від “Слуги народу” буде інший кандидат, то погодився на нинішню посаду», – висловив свою думку політолог.

З О. Стефанишиною, як підкреслив В. Фесенко, інша ситуація. «Вона не політик і навіть працювала за часів Президента Порошенка в команді І. Климпуш-Цинцадзе. Але оскільки іншого кандидата такого рівня не було і щодо Пристайка було вже вирішено питання, що він їде послом у Велику Британію, то треба було знайти достатньо фахову людину. Вибір, я вважаю, був достатньо вдалий. Можливо, їй поки що не вистачає особистого політичного авторитету, але фаховий авторитет у неї є. Я сподіваюсь, що вона відновить і активізує роботу свого відомства», – зауважив В. Фесенко.

Можливим слабким місцем для О. Стефанишиної, на думку політолога, може стати саме недостатність особистого авторитету, а на посаді віцепрем’єра з європейської інтеграції потрібен саме він, оскільки там на першому плані завжди функція координації між всіма відомствами, яка є визначальною, головною. «У нас функція європейської інтеграції є всеосяжною – у кожному відомстві є заступник міністра. Тут якраз грає роль саме координація, належний контакт з іншими міністрами, він дуже важливий. Те, що у неї є досвід роботи і вона знає, як працює ця машина, – це дуже добре. А от чи вистачить особистого авторитету – це питання поки відкрите», – констатує В. Фесенко.

Загалом експерт пояснює останні призначення (як і попередні) насамперед тим, що безпосередньо В. Зеленський особисто знає претендента. «Особисте знання людини, яку призначають на посаду, – це далеко не останній чинник, а навіть один із визначальних. Для Зеленського це дуже важливо – самому знати людину», – вважає він (URL: https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/miscevi-vibori-2020-onlayn-golosuvannya-provedut-u-velikih-mistah-novini-ukrajini-50092595.html).

Натомість політтехнолог О. Голобуцький називає неприпустимою часту зміну кадрів у сфері євроінтеграції, а О. Ткаченку радить якнайшвидше позбутися ореола, що він «людина Коломойського». «Ткаченко – дуже розумна людина і розуміє, що цей уряд ненадовго і, можливо, він не випадає з розкладу по київським виборам. Тому йому краще стартувати не з посади депутата Верховної Ради, а з посади міністра культури. Посада мера Києва – це третя чи четверта посада в Україні по значущості в економіці», – зазначив О. Голобуцький (URL: https://suspilne.media/39455-narodnim-deputatam-viplatili-24-miljona-kompensacii-za-zitlo-hto-otrimav-grosi).

Політичний та економічний експерт В. Клочок вважає, що на сьогодні складно давати прогнози життєздатності нового складу уряду, тому що наближаються місцеві вибори. «Я не виключаю відставки цього уряду перед самими виборами, тому що виклики стоять дуже серйозні. Це й економічна криза, і пандемія коронавірусу тощо. Якщо робота буде ефективною, бюджет наповнюватиметься, то питання відставки відсунеться на другий план», – зазначає В. Клочок.

На думку політолога, глави Фонду «Українська політика» К. Бондаренка, призначення нових міністрів істотно не змінить ситуації та розстановки сил у Кабінеті Міністрів. Він вважає, що в них відсутні якісь особливі програми діяльності, тому вони радикально нічого не змінять, а просто займуть вакантні посади в уряді та займатимуться профільними міністерствами.

«О. Ткаченко – професіонал. Він тривалий час займався кінематографом і створенням телевізійних програм, добре знає ситуацію у цій сфері. Щодо О. Стефанишиної, то вона довго працювала в команді І. Климпуш-Цинцадзе і продовжуватиме її політику. Фактично таким чином Президент Зеленський дав сигнал, що в зовнішній політиці він продовжуватиме зовнішню політику П. Порошенка», – констатує К. Бондаренко.

Політолог також зазначив, що схильний оцінювати діяльність Кабміну загалом, а не окремих його представників, адже «один у полі – не воїн». На його думку, нові міністри «органічно вписуються в діючий уряд» (URL: https://ua.news/ua/novye-ministry-tkachenko-i-stefanishina-ne-povliyayut-na-kurs-i-harakter-raboty-kabmina).

На думку народного депутата України восьмого скликання, журналіста С. Висоцького, призначення в уряд нових міністрів може не дати очікуваного результату, оскільки головною фігурою політичного й стратегічного вектора країни є Президент. В. Зеленський, як вважає С. Висоцький, у свою чергу не має політичної волі та чіткого плану дій щодо розвитку та напряму руху країни.

Експерт позитивно оцінив призначення на посаду віцепрем’єр-міністра О. Стефанишиної, бо чув про неї «дуже позитивні відгуки». Водночас призначення міністром культури й інформаційної політики О. Ткаченка аналітик вважає більш ризикованим, оскільки він пов’язаний зі Студією «95-й квартал», медіагрупою «1+1» та може лобіювати їхні інтереси. «Невідомо, як розвиватиметься наша культурна галузь, якщо її буде очолювати людина, афілійована з відомим олігархом та відомою медіагрупою. Є ризик, що пріоритетом політики Ткаченка може стати виробництво фільмів, направлене на цю групу та її підрозділи. Також він може переглянути квоти на українську мову на догоду приватному комерційному інтересу певної телерадіокомпанії і на шкоду державному інтересу», – припускає С. Висоцький.

Експерт вважає, що більш раціонально аналізувати треба не окремі кадрові призначення міністрів в уряді, а дії Президента В. Зеленського. На його думку, у глави держави відсутні пріоритети, йому бракує послідовної, визначеної та не суперечливої політики.

«О. Стефанишина – дуже порядна людина. Вона розуміє, що Україні треба рухатися у ЄС і НАТО. Та коли в Президента немає політичної волі, чіткої концепції і розуміння того, навіщо нам це потрібно і як це втілювати, перебування в уряді такого професіонала не матиме результату. Коли голова Офісу Президента А. Єрмак публікує в мережі пост про те, що він їде до Берліну і його супроводжує міністр закордонних справ та віцепрем’єр, Україна виглядає просто як посміховисько перед усім цивілізованим світом. Що робитиме О. Стефанишина на своїй посаді? Буде проводити державну політику, яка скоординована з політикою інших гілок влади та схвалена Президентом, чи просто буде виконувати суперечливі вказівки Єрмака? Ми цього не знаємо, і в цьому головна проблема. І це в ситуації, коли від Президента Зеленського залежить усе. Тож кого б не призначили на посади в уряді, я не думаю, що це матиме якийсь результат», – вважає С. Висоцький (URL: https://ua.news/ua/naznachenie-novyh-ministrov-silnye-storony-stefanishinoj-i-tkachenko-i-riski-dlya-ukrainy).

Водночас поширеною в ЗМІ є думка про те, що призначення на пост віцепрем’єра О. Стефанишиної має стати першим кроком для виводу з кризи урядової роботи в питанні євроінтеграції. Адже, за інформацією інтернет-видання «Європейська правда», у 2019 р. уряд, парламент та інші органи виконавчої влади виконали лише 37 % завдань, запланованих Угодою про асоціацію на цей рік. Це – найгірший показник за весь час виконання Угоди про асоціацію. Як результат загальний прогрес виконання Угоди за 2014–2024 рр. станом на 1 січня цього року становив лише 43 %. В уряді пояснювали падіння темпів об’єктивними проблемами – мовляв, весь останній рік країна перебувала в стані виборчих перегонів, спочатку президентських, а потім – парламентських. Тому прискорення євроінтеграції буде помітнішим у 2020 р. Відтоді підстав для оптимізму не додалося, але у влади з’явилося чергове пояснення – режим карантину, який заблокував роботу Верховної Ради (URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2020/05/26/7110353).

Нині більшість оглядачів наголошують, що О. Стефанишина чудово орієнтується у виконанні Угоди про асоціацію, знає цю тематику набагато краще, ніж її попередники на цій посаді в обох урядах В. Зеленського. Утім визнають, що успіх роботи урядового куратора євроінтеграції ще більшою мірою залежатиме від співпраці з парламентською більшістю. Це можна вважати одним з викликів у майбутній роботі О. Стефанишиної, оскільки вона не є представником команди «Слуги народу», а на попередніх парламентських виборах вона йшла до Верховної Ради в списках партії В. Гройсмана. Водночас «чужою» чи то «суперницею» для партії влади вона також не є. Восени 2019 р. О. Стефанишина деякий час попрацювала в команді віцепрем’єра Д. Кулеби, співпрацювала з нинішнім складом парламенту.

Крім того, досить імовірно, що О. Стефанишина зможе стати першим урядовцем, який збереже добрі відносини як з більшістю, так і з проєвропейською опозицією. Таке припущення засновано на тому, що у 2016 р. О. Стефанишина працювала в команді тодішнього віцепрем’єра з питань євроінтеграції І. Климпуш-Цинцадзе, яка нині є депутаткою від «Євросолідарності» та очолює парламентський Комітет з питань інтеграції з Євросоюзом. Спільний досвід роботи, можливо, стане основою для нової конструктивної співпраці (URL: http://1political.com.ua/news/vidpovidalna-za-integratsiyu-khto-keruvatime-evropeyskimi-reformami-v-onovlenomu-uryadi).

Тим часом ряд крісел у Кабміні Д. Шмигаля досі не зайнято. Зокрема, залишаються вакантними місця міністра енергетики й міністра освіти та науки. На сьогодні їх у статусі «в. о.» очолюють О. Буславець і Л. Мандзій.

За словами заступниці голови фракції «Слуга народу» Є. Кравчук, на цей момент голоси за призначення О. Буславець міністром навряд чи знайшлися б. Заступниця голови фракції зазначає, що спершу необхідно дочекатися, чим закінчаться розпочаті О. Буславець ініціативи, наприклад щодо перегляду «зеленого тарифу», і вже потім потрібно буде оцінити результати її роботи (URL: https://www.rbc.ua/ukr/news/kadrovye-eksperimenty-ishchut-naznachayut-1591259099.html).

При цьому О. Буславець користується підтримкою Прем’єра Д. Шмигаля. У середині травня він висловився за її призначення повноцінним міністром без приставки «в. о.», якщо О. Буславець «витягне енергетичну сферу з кризи». Тож, скоріше, кадрових змін у Міненерго поки не буде, за виключенням пошуку очільника для відокремленого від нього нового Міністерства захисту навколишнього середовища і природних ресурсів. Експеримент злиття цих двох напрямів в одному міністерстві влада визнала невдалим.

На посаду голови новоствореного Мінекології пропонувався нинішній заступник голови Міністерства енергетики та захисту навколишнього середовища Р. Абрамовський, голосування за кандидатуру якого передбачалося 4 червня. Однак буквально в останній момент його призначення зірвалося. За інформацією «РБК-Україна», під час обговорення його кандидатури на засіданні фракції «Слуги народу» ряд депутатів висловилися проти. Разом з тим Р. Абрамовський отримав підтримку від профільного парламентського комітету, але його кандидатуру в сесійну залу так і не внесли, хоча голосів за його призначення в залі мало б вистачити. Зокрема, ніби виникли якісь питання до декларації Р. Абрамовського. На сьогодні ситуація з главою нового міністерства залишається невизначеною.

Водночас, за словами Д. Шмигаля, обговорюється питання відновлення окремого Міністерства з питань аграрної політики, а В. Зеленський анонсував появу віцепрем’єра з питань оборонно-промислового комплексу та промислової політики. На пошук кандидата, за словами Президента, відведено 10 днів. Тож кадрові питання далеко не вичерпано.

Активний підбір кандидатів ведеться і на вакансію глави Міносвіти. На початку березня в ЗМІ з’явилася інформація про те, що на цю посаду претендують депутатка від «Слуги народу» Ю. Гришина і В. Кремінь, який займав цей пост ще в 1999–2005 рр. (в урядах В. Ющенка, А. Кінаха та В. Януковича). Безпосередньо В. Кремінь незабаром спростував свої міністерські амбіції.

На пресконференції 20 травня Президент В. Зеленський розповів, що кілька разів пропонував очолити МОН нинішньому голові профільного комітету Верховної Ради С. Бабаку, але той відмовлявся.

За інформацією ЗМІ, нещодавно як можливий кандидат на пост міністра освіти розглядалася заступник голови Інституту математики Національної академії наук України О. Антонюк. Але під час співбесіди вона не змогла знайти спільну мову з Прем’єр-міністром – Д. Шмигаль не підтримав її кандидатуру.

Напередодні засідання парламенту щодо кадрових питань у ЗМІ поширювалася інформація про можливе призначення міністром освіти С. Шкарлета, якого нібито рекомендували ректори університетів під час зустрічі з Президентом В. Зеленським.

С. Шкарлет балотувався в депутати Чернігівської обласної ради від Партії регіонів. Також зізнавався в інтерв’ю, що на президентських виборах підтримував В. Януковича. «Політичні орієнтири я обрав ще в 2004 р. На президентських виборах підтримував В. Януковича. Не змінив своїх переконань навіть тоді, коли довелося випробувати на собі певний тиск тодішньої правлячої партії. Я повністю поділяю погляди і принципи Партії регіонів. Упевнений, разом з Президентом ми вибудуємо міцну вертикаль влади, яка буде займатися справою і досягне значних результатів. Ми побудуємо нову Чернігівщину».

Щоправда, усе це не завадило вже в 2015 р. С. Шкарлету балотуватися до Чернігівської обласної ради сьомого скликання від Блоку П. Порошенка (БПП), але цього разу безуспішно. У 2010 р. С. Шкарлет став наймолодшим ректором України, очоливши Чернігівський національний технічний університет.

Як повідомив глава профільного комітету Верховної Ради С. Бабак, 3 червня члени його комітету провели зустріч зі С. Шкарлетом, але загальне рішення щодо його кандидатури поки не прийнято. При цьому, за інформацією ЗМІ, альтернативних кандидатів на пост глави МОН на сьогодні поки немає.

Таким чином, уряд Д. Шмигаля, який днями перетнув 100-денну позначку своєї роботи, досі залишається недоукомплектованим через невизначеність з окремими кандидатурами та виникнення нових вакансій після розділення невдало об’єднаних раніше міністерств. Утім поступово кадрові питання в Кабінеті Міністрів вирішуються, зокрема призначено нового віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції О. Стефанишину й міністра культури й інформаційної політики О. Ткаченка. Більшість експертів зазначають, що новопризначені урядовці є визнаними фахівцями у своїх сферах й очікують від них ефективної та результативної роботи. Водночас в експертному середовищі переважає схильність оцінювати діяльність Кабміну загалом, а не окремих його представників, та переконання, що призначення нових міністрів істотно не змінить ситуації й розстановки сил у Кабінеті Міністрів.

 

Тарасенко Н. Кадрові зміни в уряді Д. Шмигаля: особливості призначень, персоналії, оцінки експертів [Електронний ресурс] / Н. Тарасенко // Україна: події, факти, коментарі. – 2020. – № 11. – С. 4–13. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2020/ukr11.pdf. – Назва з екрану.