Протестні акції у США та їх політичні наслідкиІ. Рудь, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Протестний рух у США: політичне підґрунтя та наслідки для майбутніх президентських виборів

 

У США не припиняються бурхливі протести, зокрема проти расової дискримінації, насильства за останні роки. Приводом стала смерть беззбройного афроамериканця, якого намагався заарештувати білий поліцейський.

Д. Флойд помер після того, як поліцейський у Міннеаполісі майже дев’ять хвилин притискав його шию коліном, коли той лежав обличчям вниз на асфальті. Д. Флойд, якого затримали за підозрою в спробі розплатитися фальшивою 20-доларовою купюрою, кілька разів говорив поліцейським, що не може дихати.

Перехожі записали на відео страждання Д. Флойда. Ролики стрімко поширилися в соцмережах і спровокували перші протести в Міннеаполісі. Однак гнів швидко охопив усю країну, протести відбулися в понад 140 містах. В окремих випадках вони призвели до спалахів насильства й мародерства, у деякі міста було введено війська Національної гвардії (URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-52885941. 2020. 2.06).

Як відомо, афроамериканці вже десятки років скаржаться на несправедливе ставлення з боку правоохоронних органів, у тому числі на расове профілювання, що полягає в тому, що людину затримують на підставі кольору його шкіри, національності, релігії або статі. Афроамериканці становлять близько 13 % населення США, при цьому їх частка серед ув’язнених сягає 60 %. Крім того, імовірність бути вбитими поліцією, кажуть, для них є вищою, ніж для білих.

За даними газети «Вашингтон Пост» (Washington Post), темношкірі становлять 26 % від загальної кількості вбитих поліцією, що вдвічі перевищує їх відсоток у населенні США. Серед убитих поліцією беззбройних людей, за цими ж даними, темношкірі становлять третину.

Р. Девіс, колишній поліцейський і директор відділу Міністерства юстиції зі співробітництва поліції з населенням (COPS), наголошував у Конгресі, що така кількість убитих поліцією темношкірих, імовірно, не випадкова. «Я не можу не замислитися над питанням, чи не пов’язане подібне застосування зброї – незалежно від того, було воно законним чи ні – із прихованим стереотипом, що існує в нашому суспільстві, зі страхом перед темношкірими, з расизмом або поєднанням того й іншого», – наголосив Р. Девіс.

Білі поліцейські неодноразово визнавалися невинними у вбивстві або надмірному застосуванні сили щодо темношкірих, навіть коли були відеосвідчення, що говорять про зворотне. Це призвело до того, що серед афроамериканців поширилася думка про несправедливість американської системи правосуддя.

«Частота подібних вбивств і відсутність покарання причетних до них – це сигнал афроамериканському населенню: життя чорношкірих нічого не варте», – заявив член палати представників від Демократичної партії Д. Надлер (Нью-Йорк) на відкритті слухань щодо поліцейських практик у Конгресі США. Таким чином він процитував назву руху, що виник у 2013 р. після того, як патрульного-добровольця у Флориді визнали невинним у вбивстві 17-річного чорношкірого підлітка.

Т. Мартін був беззбройний, проте 28-річний Д. Циммерман застрелив його, мотивувавши це необхідністю самооборони. Винесення виправдувального вироку Д. Циммерману призвело до створення руху «Життя чорношкірих мають значення», який зіграв помітну роль в організації протестів проти вбивств поліцейськими та у вимозі змінити діючу поліцейську практику.

У 2014–2016 рр. убивства беззбройних чорношкірих американськими поліцейськими кілька разів призводили до масових демонстрацій, які іноді закінчувалися спалахами насильства. Деякі вбивства, як і у випадку з Д. Флойдом, було записано на відео та мали великий резонанс.

А. Вітале, професор соціології й координатор проєкту «Поліція та соціальна справедливість» у Бруклінському коледжі, зазначає, що рівень насильства в сутичках із правоохоронними органами на сьогодні вищий, ніж під час бунтів 2010-х років. Відповідальність за це він покладає на владу, яка не дотрималася обіцянки поліпшити роботу поліції.

Американське правосуддя залишається більш суворим щодо афроамериканців, яких заарештовують за дрібні правопорушення, хоча «в цьому немає жодної необхідності», заявив А. Вітале в інтерв’ю радіо «Свобода». «Мені здається, гнів пояснюється тим, що людям п’ять років говорили: “Не хвилюйтеся, ми все виправимо, ми проведемо тренінги та зустрічі поліції з населенням”, але при цьому нічого не покращилося. Кількість скоєних поліцейськими вбивств не знизилася, кількість арештів за дрібні правопорушення залишилася на тому ж рівні», – пояснив він (URL: https://www.eurointegration.com.ua/rus/articles/2020/06/1/7110588. 2020. 1.06).

Пандемія COVID-19, безумовно, ускладнила життя афроамериканського населення. Згідно з офіційною статистикою, темношкірі хворіють і вмирають частіше, ніж білі. Р. Рей, співробітник Бруклінського інституту у Вашингтоні, пише в своєму звіті, що корінь цієї проблеми полягає в структурних відмінностях, таких як більша щільність населення в афроамериканських районах і менша доступність медичної допомоги. Темношкірі частіше зайняті роботою, яку не можна зробити віддалено, що робить їх більш вразливими, пояснює він.

На думку А. Вітале, ще рано робити висновки про те, чи вплинула пандемія на зростання протестних настроїв. Він вважає, що суть проблеми – у соціальній нерівності, на яку не звертають уваги лідери на обох полюсах політичного спектра. «Ми женемо в суди та в’язниці мільйони людей, чия головна проблема – бідність. Вони не хочуть, щоб їх вважали злочинцями, і чинять опір. Е. Гарнер чинив опір, Флойд теж. Це не випадковість. Поліція ж при чиненні опору одразу застосовує силу», – наголошує А. Вітале.

Експрезидент США Б. Обама, перший афроамериканець на цій посаді, написав у статті, що вийшла 1 червня, що протести – вираз «щирого та закономірного відчаю» з приводу невдач у реформуванні поліції та кримінального правосуддя. Однак, вважає Б. Обама, бунтам і мародерству немає виправдання чи прощення. «Якщо ми хочемо, щоб наша система кримінального правосуддя чи американське суспільство в цілому слідували більш високим етичним стандартам, ми повинні самі визначити ці стандарти», – написав він. Утім, вважає Б. Обама, основний тягар роботи з реформування поліції та кримінального правосуддя лежить на обраних співробітниках адміністрації на рівні штатів і муніципалітетів, таких як мери та окружні прокурори (URL: https://www.radiosvoboda.org/a/usa-protesty-george-floyd/30650412.html. 2020. 14.06).

Масштабні протести та проблеми в комунікації між владою й суспільством уперше так гостро постали напередодні чергових президентських виборів, які мають відбутися в листопаді поточного року. Нинішні події однозначно вплинуть на перебіг передвиборної кампанії. Проте досі залишається багато запитань: чи було ці акції спровоковано навмисно, чи «запуск» болісної для американського суспільства проблеми міжрасового протистояння на соціально-економічному підґрунті таки спрацював в один з найбільш важких для США періодів історії.

У будь-якому разі президентські вибори в США відбуватимуться на тлі глибоких тектонічних викликів, з якими доведеться мати справу американському суспільству. Понад 21 млн осіб, починаючи з травня поточного року, втратили роботу та звернулися за соцдопомогою. За попередніми даними економістів, це лише близько половини кількості безробітних.

Тож у США загострилася соціальна ситуація, а питання бідності, нерівності та доступу до благ актуалізувалися з новою силою. Тривалий час більшість американців вказують на те, що доступ до ключових послуг – освіти та медицини – занадто дорого коштує для пересічного громадянина США. Така ситуація виникла не сьогодні. Американці тривалий час беруть кредити не лише на житло, а й на освіту, які потім доводиться виплачувати десятки років. Тим же, хто втратив роботу, важко оплачувати власну медичну страховку. Отже, отримати якісне медичне обслуговування можуть зовсім не всі американці.

Коронавірус та економічна криза лише поглибили соціальні суперечності в країні. Тож нинішній вибух протестів – потужний привід для подальших змін у політичному житті США. Упродовж останнього тижня вимоги протестувальників у США стали більш політично структурованими. Передусім ідеться про вимогу до президента США розпустити поліцію або принаймні взятися за її докорінне реформування.

Д. Трамп є фаворитом республіканців, а серед демократів запекла боротьба триватиме до липня, коли стане відомий суперник діючого Президента США.

Політична реакція Д. Трампа та його адміністрації наразі дуже нагадує історію з перебігом акцій протестів в Україні у 2013–2014 рр. Глава держави погрожує застосувати силу, якщо протести та погроми не припиняться, проте наводити лад «сильною рукою» не поспішає. Подейкують, що стратеги діючого президента США переконують його в тому, що наразі застосування сили може не лише розбурхати населення ще більше, але і вплинути на його підтримку в ключових штатах. З іншого боку, у Білого дому дедалі частіше з’являється спокуса втримати ситуацію під контролем військ, аби в подальшому піти на безпрецедентні кроки в історії США, наприклад відкласти вибори на час оголошення надзвичайної ситуації. Дедалі частіше лунають думки з приводу більшої концентрації влади в руках очільника уряду, що, згідно з Конституцією США, очолює Президент країни.

Водночас противники Д. Трампа також використовують нинішній порядок денний з іншою метою: якомога сильніше розхитати ситуацію та продемонструвати неспроможність Білого дому контролювати ситуацію. Щоправда, ці процеси відбуваються на інституціональному рівні. Партія демократів, яка традиційно має більшу підтримку в США, населених афроамериканцями, напряму не підтримує протести, проте намагається будь-що продемонструвати альтернативу діям нинішньої влади. Зокрема, лідери Демократичної партії США вшанували пам’ять про насильницьку смерть Д. Флойда, простоявши на колінах дев’ять хвилин. Також демократи почали активно просувати ідею щодо реформування правоохоронної системи та запропонували на розгляд у Конгресі відповідний законопроєкт, у якому йдеться про протидію насильству в поліції (URL: https://www.slovoidilo.ua/2020/06/12/kolonka/aleksandr-radchuk/svit/syla-protestiv-choho-ochikuvaty-prezydentskyx-vyboriv-ssha. 2020. 12.06).

Ринки не очікують впливу протестного руху та масових заворушень на американську економіку. Видання зазначає, що американські фондові ринки зазвичай реагують на хорошу статистику від компаній, позитивні звіти, зростання споживчого попиту. Ще одним фактором є очікування пожвавлення економіки після COVID-19.

«Протести поки що не викликають занепокоєння в інвесторів, не позначаються на економіці в довгостроковій перспективі. Але ряд експертів вважає, що ці протести можуть викликати куди серйознішу ситуацію, ніж раніше, коли ринки особливо не реагували на протести», – зазначає видання, додаючи, що станом на вечір 2 червня американські індекси були в плюсі.

Варто також зауважити, що американські фондові індекси підвищилися за підсумками торгів 2 червня, водночас індикатор S&P 500 досяг максимальної позначки за останні 12 тижнів (URL: https://thepage.ua/ua/news/sho-koyitsya-v-ssha-pislya-smerti-dzhordzha-flojda. 2020. 3.06).

Однак американський президент Д. Трамп може програти на виборах восени 2020 р. Про це свідчить прогноз аналітиків «Оксфорд Економікс» (Oxford Economics), передає «Зе Індепендент» (The Independent). Згідно з повідомленням, аналітики «Оксфорд Економікс» вважають, що Д. Трамп зазнає історичної поразки на виборах через несприятливу економічну ситуацію в країні. Обидві моделі, за якими вони прогнозують підсумки виборів, показують перемогу кандидата від Демократичної партії. Зокрема, за першою моделлю, до виборів безробіття в США перевищить 13 %, а доходи населення знизяться на 6 %, порівняно з 2019 р. Таким чином, економіка США перебуватиме в гіршому із часів Великої депресії XX ст. стані.

Друга модель передбачає, що сім штатів, де раніше вели активну боротьбу Республіканська та Демократична партії, перейдуть на бік демократів. Аналітики прогнозують, що Айова, Вісконсин, Мічиган, Пенсильванія, Огайо, Міссурі та Північна Кароліна особливо постраждають від економічного спаду й безробіття.

Як зазначили в «Оксфорд Економікс», перша модель допомогла передбачити підсумки багатьох виборів у США, починаючи з 1948 р. Винятком стали лише вибори 1968 і 1976 р. (URL: https://zik.ua/news/world/trampu_prohnozuiut_prohrash_na_vyborakh_
u_ssha_analityky_969296. 2020. 21.05).

Отже, смерть афроамериканця Д. Флойда спричинила численні протестні акції в США на расовому ґрунті. На тлі розвитку всесвітньої пандемії ці протести змусили Президента США Д. Трампа вдатися до рішучих заходів щодо придушення акцій. Цим скористалися його прямі конкуренти – демократи, а також кандидат від них на виборах Президента США Д. Байден. Наразі в останніх президентських рейтингах він став випереджати Д. Трампа. До виборів залишилося ще багато часу, однак уже можна робити висновки, що діючому Президенту США буде важко втримати свою посаду.

 

Рудь І. Протестний рух у США: політичне підґрунтя та наслідки для майбутніх президентських виборів [Електронний ресурс] / І. Рудь // Україна: події, факти, коментарі. – 2020. – № 11. – С. 33–38. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2020/ukr11.pdf. – Назва з екрану.