Віртуальна зустріч Д. Шмигаля та А. Меркель: перспективи українсько-німецьких відносинА. Потіха, наук. співроб. СІАЗ НБУВ

 

 

Віртуальний візит Прем’єр-міністра України до ФРН у контексті поточної ситуації та перспектив подальшої співпраці

 

Відносини між Україною та Німеччиною перебувають на хорошому рівні. За останні роки перед двома країнами з’явилося чимало можливостей для їх покращення. Проте деякі перешкоди можуть стати на заваді формуванню абсолютно іншої за своєю суттю взаємодії. Україна має продемонструвати бажання проведення реформ, уміння дотримуватися чітких правил гри та вміння виконувати взяті на себе зобов’язання. Німеччина належить до важливих політичних і торговельно-інвестиційних партнерів України. В економічній сфері зроблено вже чимало. Зокрема, найважливішими товарами німецького експорту є машини, транспортні засоби, хімічна продукція та електротехнічні вироби. Найважливішими товарами українського експорту є текстиль, одяг, метали та хімічна продукція. Ряд німецьких фірм мають свої представництва в Україні. Крім Посольства Німеччини, їхніми інтересами в Україні опікується також Делегація німецької економіки, яка представляє Асоціацію торговельно-промислових палат Німеччини. Кількість представництв німецьких фірм в Україні становить на сьогодні близько 250, кількість німецьких фірм і спільних підприємств – близько 950, тенденція зростає. Загалом же в Україні існує понад 1 тис. 200 фірм за участі німецького капіталу
(URL: https://kiew.diplo.de/ua-uk/themen/wirtschaft/-/1335924-2929. 2020. 18.01).

Як інформують ЗМІ, Німеччина надає велику гуманітарну допомогу Україні. Зокрема, уряд Німеччини виділить у 2020 р. додатково 4 млн євро як гуманітарну допомогу Україні, а наступного року передбачено ще 2 млн. Кошти підуть на проекти, які реалізує Міжнародне товариство Червоного Хреста. Раніше уряд ФРН уже ухвалив рішення про виділення поточного року 2 млн євро на підтримку України. Усього влада Німеччини за 2019–
2021 рр. схвалила виділення 12,3 млн євро як гуманітарну допомогу країні. В основному вони пішли й підуть на проекти на Сході України для подолання наслідків конфлікту на Донбасі, у тому числі на надання медичної підтримки внутрішньо переміщеним особам (URL: https://www.slovoidilo.ua/2020/02/27/novyna/ekonomika/nimechchyna-vydilyt-dodatkovi-koshty-humanitarnu-dopomohu-ukrayini. 2020. 27.02).

Проте, на думку спостерігачів, найбільш вагома підтримка з боку Німеччини – це підтримка суверенітету України, її цільності та недоторканності. Усі ці питання перебувають на постійному контролі з боку обох країн. Останні переговори Прем’єр-міністра України та федерального канцлера ФРН є свідченням цього.

За інформацією ЗМІ, 12 травня Прем’єр-міністр України Д. Шмигаль і федеральний канцлер ФРН А. Меркель провели першу віртуальну зустріч у режимі відеоконференції. Прем’єр-міністр України запевнив, що європейська і євроатлантична інтеграція залишаються пріоритетом зовнішньополітичного курсу України. «Сподіваюся, що ФРН під час головування у Раді ЄС у другій половині 2020 р. дасть чіткий сигнал щодо європейського майбутнього України», – наголосив Прем’єр-міністра України (URL: https://galinfo.com.ua/news/shmygal_proviv_videoperemovyny_
z_kantslerom_frn_angeloyu_merkel_343658.html. 2020. 12.05).

Д. Шмигаль порушив питання щодо можливості отримання промислового безвізу із країнами Євросоюзу, а також приєднання України до Партнерства розширених можливостей НАТО (EOP).

Прем’єр-міністр України та федеральний канцлер ФРН також обговорили економічну ситуацію, зокрема питання подолання наслідків коронавірусу. Д. Шмигаль подякував Німеччині за стабільну фінансову підтримку, наголосивши, що із 2014 р. ця країна надала Україні 1,4 млрд євро, 150 млн з яких (не використаний резерв) планується спрямувати на допомогу українським лікарням із закупівлі медичного обладнання та підтримку малого й середнього бізнесу в умовах коронакризи. «Підтримка малого бізнесу – це може бути ще один напрям, куди будуть направлені кошти. Наприклад, на відшкодування банківських відсотків по кредитах, узятих малим бізнесом, або на розвиток певних галузей, які постраждали в результаті коронавірусу», – зазначив глава українського уряду.

Д. Шмигаль звернув увагу на перебіг реформи місцевого самов-рядування й децентралізації владних повноважень. Він наголосив, що децентралізація перебуває на фінальній стадії. За його словами, з 1 тис. 400 запланованих до створення об’єднаних територіальних громад 1 тис. 060 уже сформовано. На кожному засіданні уряд затверджує перспективні плани областей. «Основне завдання уряду – створити потужне місцеве самоврядування та сучасну систему органів виконавчої влади. Більшість українців підтримують реформу, і ми не звернемо з цього шляху. У жовтні мають відбутися вибори вже на основі нового адміністративно-територіального устрою», – наголосив Д. Шмигаль (URL: https://decentralization.gov.ua/news/12448. 2020. 13.05).

Крім того, під час віртуальної зустрічі сторони порушили питання трансформації вугільних регіонів. Як інформують ЗМІ, Світовий банк і Німеччина нададуть Україні експертну та фінансову допомогу в реалізації проекту справедливої трансформації вугільних регіонів. «Є домовленості зі Світовим банком щодо просування проекту. Сьогодні була віртуальна зустріч із Меркель. Вона пообіцяла, що Німеччина готова підключитися й допомогти нам зробити, наприклад, пілотний проект. Ми реалізовуватимемо ці проекти за підтримки досвідчених міжнародних експертів, які цей шлях уже пройшли», – повідомив Д. Шмигаль на засіданні Комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКГ (URL: https://ua.interfax.com.ua/news/economic/661713.html. 2020. 12.05). За його словами, ідеться про розвиток шахт, утримання соціальної інфраструктури, правильний підхід до консервації шахт, які повністю вичерпали свій ресурс. «Цей проект є критично важливим для України, де вже частина державних шахт підходить до завершення терміну експлуатації. Нам необхідно подбати, де працюватимуть діти шахтарів і як працюватиме соціальна сфера», – наголосив Прем’єр.

Він також зазначив, що проект трансформації вугільної галузі «вже в роботі» і є довгостроковим.Зокрема, стоїть питання допомоги у втіленні пілотного проекту на одній з українських шахт. «…канцлер запевнила, що Німеччина із задоволенням візьме участь у такому проекті», – зазначив Д. Шмигаль.

Під час відеоконференції А. Меркель пообіцяла Д. Шмигалю підтримку для продовження курсу реформ, особливо у сфері децентралізації, енергетики, реформування системи юстиції, а також у сфері боротьби з корупцією (URL: https://glavcom.ua/news/shmigal-i-merkel-obgovorili-hid-reform-v-ukrajini-679460.html. 2020. 12.05).

Прем’єр-міністр України зі свого боку запевнив, що уряд продовжуватиме курс на проведення реформ «у тісному погодженні із Європейським Союзом і МВФ».

Сторони також обговорили заходи із протидії пандемії коронавірусу та медичну реформу. А. Меркель запевнила, що перевірить можливість підтримки України в боротьбі з пандемією.Як інформують ЗМІ,канцлер ФРН вбачає небезпеку у швидкому послабленні обмежувальних заходів і карантину, що може відкинути країну назад у боротьбі з поширенням COVID-19.

У Всесвітній організації охорони здоров’я попередили, що скасування карантину має бути поступовим і, якщо обмеження скасувати дочасно, може відбутися новий спалах хвороби.У ВООЗ зазначають, що карантинні заходи були ефективними, люди повинні адаптуватися до нового способу життя, що допоможе контролювати COVID-19. «Ми повинні адаптувати наше життя та системи охорони здоров’я до епідемії», – зазначив регіональний директор ВООЗ Т. Касаї.

Щодо медичної реформи в Україні, то Д. Шмигаль й А. Меркель під час відеоконференції звернули увагу на необхідність її вдосконалення. Зокрема, Д. Шмигаль підкреслив, що медичну реформу в Україні буде продовжено, незважаючи на те що коронавірус вніс свої корективи. «Ми зараз думаємо над можливим коригуванням деяких аспектів реформи. У цьому питанні ми будемо орієнтуватися в тому числі й на німецьку медичну систему, яка в умовах сьогодення найкраще у Європі відреагувала на виклики», – зазначив глава Кабміну (URL: https://gordonua.com/ukr/news/politics/-merkel-priznachila-radnika-jakij-bude-davati-konsultatsiji-dlja-realizatsiji-medreformi-v-ukrajini-1499497.html. 2020. 12.05).

А.Меркель зі свого боку запропонувала підтримку в цьому процесі й визначила спеціального радника, який надаватиме консультаційну допомогу українській стороні.

Підбиваючи підсумки переговорів Прем’єр-міністра України Д. Шмигаля з федеральним канцлером Німеччини А. Меркель, посол України у ФРН А. Мельник зазначив, що домовленості засвідчують повну підтримку України з боку Німеччини (URL: https://gordonua.com/ukr/news/politics/-posol-pro-peregovori-merkel-i-shmigalja-majemo-povnu-pidtrimku-zi-storoni-nimechchini-1499433.html. 2020. 12.05).

За словами А. Мельника, А. Меркель відіграє важливу роль у світовій політиці, за її сприяння Україна має підтримку з боку світового співтовариства. «Поки А. Меркель відіграє провідну роль у комунікації між Президентом України В. Зеленським і президентом РФ В. Путіним, чергової ескалації російської агресії не буде», – вважає посол України в Берліні. Таку думку посол України в Німеччині А. Мельник висловив радіо «Свобода» в інтерв’ю, опублікованому 9 травня. «Меркель продовжує відігравати вирішальну роль у стримуванні російської агресії. Для нас, українців, головне розуміти одну річ. До того часу, поки Меркель продовжуватиме опікуватися українським файлом, поки Меркель особисто буде щотижня, що два тижні телефонувати нашому президенту, дзвонити після цього Путіну і координувати цей весь мирний процес, який є дуже і дуже чутливим, крихким, але до того часу, поки А. Меркель залишається і зберігає цю провідну роль, я думаю, що українці можуть спати спокійно і ми можемо не боятися того, що завтра раптом почнеться чергова ескалація», – наголосив український дипломат.

На його переконання, В. Путін прекрасно розуміє, що в такому випадку ціна, яку він буде змушений заплатити за цю агресію, буде непомірно вищою. «Посередницька роль Німеччини, особисто канцлера триває, попри всі відкати, складнощі цього процесу. І це для українців, я вважаю, є дуже важливим фактом. Адже російська пропаганда, як ви чудово знаєте, є багатовекторною і спрямована на різні цілі. Одна з цілей є, і про це дуже рідко говорять, посіяти розбрат серед українського суспільства, створити враження, що нібито нас Німеччина кине, зрадить, і таким чином виникає в українців відчуття недовіри», – пояснив А. Мельник.

На його думку, А. Меркель цей величезний тягар не кине на половині дороги, вона обов’язково доведе свою місію до успішного завершення. «Це означає, що до припинення війни, до досягнення миру», – зазначив посол (URL: https://gordonua.com/ukr/news/politics/-poki-merkel-shchotizhnja-telefonuje-zelenskomu-i-putinu-ukrajintsi-mozhut-spati-spokijno-posol-ukrajini-v-nimechchini-1499117.html. 2020. 9.05).

З цим твердженням погоджуються й деякі спостерігачі, які вважають, що в майбутньому, якщо А. Меркель продовжить очолювати уряд ФРН, відносини з Україною залишатимуться стабільними.

Тим часом, як інформують ЗМІ, міністр внутрішніх справ Німеччини Г. Зейєгофер повідомив, що політики почали обговорювати ймовірність п’ятого терміну А. Меркель на посаді канцлера. «Політики в Німеччині високо оцінили роботу канцлера Німеччини А. Меркель під час пандемії коронавірусу й почали говорити про п’ятий термін її повноважень. Меркель упевнено веде Німеччину через кризу. Ми можемо радіти, що в такий момент при владі в нашій країні така канцлера», – заявив Г. Зейєгофер (URL: https://gordonua.com/ukr/news/worldnews/-u-nimechchini-obgovorjujut-p-jatij-termin-kantslera-merkel-glava-mvs-1498291.html. 2020. 4.05). За його словами, завдяки її керівництву в уряді відчутна «відмінна командна робота», як і в співпраці з керівникам урядів федеральних земель.

Проте не все так однозначно. А. Меркель насамперед відстоює інтереси своєї країни, інтереси бізнесу. Співпраця з Росією залишається важливим фактором, незважаючи на агресію росіян проти України, хакерські атаки на урядові сайти різних країн, зокрема Німеччини тощо. Канцлер Німеччини заявила, що продовжить зусилля щодо поліпшення відносин із Росією, незважаючи на хакерські атаки.«Я прагнутиму до хороших відносин із Росією, тому що вважаю, що є всі підстави продовжувати наші дипломатичні зусилля, але це (хакерські атаки) не полегшує ситуації», – зазначила
А. Меркель нижній палаті парламенту бундестагу, відповідаючи на питання про доповідь про хакерську атаку(URL: https://www.pravda.com.ua/news/2020/05/13/7251501. 2020. 13.05).

Як стало відомо, журнал Der Spiegel повідомив, що російська військова розвідувальна служба ГРУ отримала доступ до електронних листів із парламентського офісу Меркель в процесі хакерської атаки на парламент Німеччини в 2015 р. Москва заперечує звинувачення в хакерських атаках за кордоном.

У ЗМІ звертається увага й на деяких німецьких політиків, які підтримують Росію та намагаються допомогти їй позбутися санкцій. Нещодавно колишній канцлер Німеччини мав необережність висловити власну думку із приводу Криму та його правової приналежності Росії. Це спричинило без перебільшення світовий резонанс. Як відзначають спостерігачі, 3 травня в міжнародних політичних відносинах між Україною та Німеччиною намітилася двозначна ситуація. Вона стосується Криму й почалася не в Україні чи Росії, а в Німеччині, вийшовши далеко за її межі. Повідомляється, що вранці 3 травня вийшло інтерв’ю з Г. Шредером із нагоди 75-ї річниці завершення Другої світової війни, у якому він не завуальовано запропонував зняти з Росії санкції, накладені на неї через конфлікт на Донбасі та анексію Криму (URL: https://zik.ua/article/herkhard_shreder_i_skandal_z_krymom_shcho_
i_chomu_u_slovakh_ekskantslera_nimechchyny_oburylo_ukrainu_967479. 2020. 5.05).

Сам Г. Шредер вважає такі санкції неефективними на практиці, а тому певен, що їх, мовляв, немає сенсу продовжувати. Тим більше це не потрібно в умовах реальної загрози коронавірусу, напруження між країнами та кризи, яка неодмінно охопить світову спільноту у зв’язку з цим. «Саме зараз, коли через кризу у зв’язку з коронавірусом на нас чекають важкі у плані економіки часи, нам потрібно більше співпраці. Тому безглузді санкції потрібно скасувати», – заявив екс-канцлер ФРН.

Журналіст-інтерв’юер справедливо зазначив, що, мовляв, санкції по суті є штрафними заходами у відповідь на дії стосовно Криму. Проте Г. Шредер заявив: «Але це неправильна відповідь. Хто вірить, що Росію можна змусити до чогось за допомогою санкцій, той помиляється. Жоден російський президент ніколи не віддасть Крим назад Україні».

Разом із тим Г. Шредер зазначив, що на Сході України «мирне співіснування буде лише тоді, коли Україна стане федеративною державою, де схід країни отримає більше автономії».

В Україні ситуація зі словами Г. Шредера миттєво знайшла відгук. Першим свою заяву з цього приводу опублікував посол України в Німеччині А. Мельник. Він запропонував екс-канцлеру парі. «Хотілось би оголосити цьому 76-річному екс-політику і топ-лобісту Кремля своєрідне парі: ще за його життя Крим неодмінно повернеться в лоно матері-України. Це так само очевидно, як і те, що сонце встає на сході і сідає на заході», – заявив посол. Він наголосив, що Г. Шредер очолює раду директорів «Роснафти» і є головою ради акціонерів консорціуму Nord Stream AG, який управляє газопроводом «Північний потік».

ПротеА. Мельник переконаний, що, незважаючи на слова та дії Г. Шредера, уряд Німеччини й німецьке суспільство загалом є одноголосним у підтримці України. «Що більше “лобісти Кремля” говорять про “безглуздість” санкцій, то очевиднішою стає їх дієвість», – підкреслив дипломат.

Спостерігачі звертають увагу ще на одну неоднозначну подію, яка могла б вплинути на відносини України й Німеччини. Ідеться про «закулісні» переговори Д. Козака в Берліні із представниками німецької влади. Він прагнув обговорити в Німеччині ситуацію на українському Донбасі. Як зазначив Т. Семенюк, аналітик KyivStratPro, німці заплющили очі на санкції, під якими перебуває Д. Козак. Не зупинила російський урядовий борт «на Берлін» і пандемія коронавірусу. Виходить, німцям цей візит був важливий. «Адже, наприклад, спілкування канцлерки Німеччини А. Меркель з очільником українського уряду Д. Шмигалем проходило онлайн… Берлін і раніше шукав, і далі шукатиме якісних, прямих комунікацій із Москвою, так би мовити, без сторонніх вух. Це нормальні двосторонні відносини. Однак, коли мова в таких переговорах йде про треті країни і тема розмови – війна в Україні, а не проведення товариського футбольного матчу, варто долучати офіційний Київ», – зазначив аналітик (URL: https://www.unian.ua/politics/taras-semenyuk-za-spinoyu-minskih-peremovin-chomu-kozak-litav-do-merkel-ta-yak-kreml-hoche-peregrati-kijiv-novini-ukrajina-10996994.html. 2020. 14.05).

За його словами, саме те, що «зустріч провели без нас», наводить на дві думки. По-перше, не можна виключати, що «без нас готують план по Донбасу, який нам покажуть згодом». По-друге, Кремль грає на випередження планів, які готує Київ. Зокрема, щодо підсилення так званої консультативної групи, яка відтепер працюватиме в розширеному форматі. На цю думку також наводить красномовний коментар безпосередньо Д. Козака після візиту до Берліну: «Ці консультації дадуть додатковий імпульс для інтенсифікації переговорів і в нормандському форматі, і в Тристоронній контактній групі в Мінську. Будуть надані відповідні сигнали».

Тож такі візити й такі заяви, на думку експерта, це – спроба перехопити ініціативу в Києва та показати, що вже «все вирішено замість нас і без нас». Адже Москва неодноразово давала сигнали, що в Києва немає одностайної позиції щодо Донбасу. «І тому, якщо Україна не може з цим розібратися, вирішувати всі питання по Донбасу мають Росія, Німеччина та Франція. Зараз змагання між Києвом та Москвою за те, чия стратегія буде кращою, триває. Київ повинен мати свій план із повернення тимчасово втрачених територій Донбасу й послідовно нав’язувати його учасникам “нормандської четвірки”. Адже, якщо у нас плану не буде, такий план обов’язково знайдеться в Москві, Берліні або Парижі», – наголосив Т. Семенюк.

З подібними твердженнями погоджується й екс-міністр закордонних справ України П. Клімкін, який вважає, що візит заступника глави адміністрації президента РФ Д. Козака до Берліна, попри пандемію, свідчить, що на зустрічі обговорювалися конфіденційні теми – і це тривожний сигнал для України. На переконання колишнього дипломата, цей візит для нашої країни – «негативна історія, незалежно від того, були ми про нього попереджені чи ні». «По-перше, сам факт, що закритого телефонного зв’язку для переговорів недостатньо, свідчить про необхідність обговорення конфіденційних тем. Це дуже непокоїть. Тим паче що поїздка Козака відбувалася на тлі інформації про злам електронної пошти Меркель російськими хакерами. По-друге, Німеччина точно розуміла, яким може бути медійний ефект від цього візиту в Україні, і все одно пішла на це», – заявив П. Клімкін (URL: https://novyny.online.ua/820575/tse-trivozhniy-signal-ekspert-zrobiv-vazhlive-poperedzhennya-ukrayintsyam. 2020. 15.05).

За його словами, ФРН була й залишається ключовою для просування в ситуації навколо Донбасу і високий рейтинг А. Меркель як оцінка її менеджменту під час пандемії цьому сприяє. Важливо також, що наступні шість місяців саме ця країна головує у Євросоюзу й матиме вплив на порядок денний та опосередковано на обговорення питання санкцій. «Думаю, що тему “Північного потоку-2” теж увагою не оминули, особливо ідеї, як обійти санкції США. Козак є одним із найбільш наближених до Путіна, і для таких дискусій пасує», – зазначив український дипломат. На його переконання, це може бути сигналом Україні про те, що варто триматися нормандського формату й «не захоплюватися» двосторонніми контактами.

Проте, як інформують ЗМІ, українські високопосадовці заявляють, що ні про яку «зраду» не йдеться і все під контролем. Зокрема, глава МЗС Д. Кулеба поінформував, що переговори щодо Донбасу в Берліні за участі заступника голови адміністрації президента Росії Д. Козака були таємними, однак українська сторона знала, що вони відбудуться й про наслідки цих переговорів буде відомо.

Тим часом керівник Офісу Президента України А. Єрмак анонсував спільний із міністром закордонних справ України Д. Кулебою візит у Берлін, де буде продовжено консультації щодо шляхів підвищення ефективності роботи нормандського й мінського переговорних форматів (URL: https://dt.ua/POLITICS/yermak-anonsuvav-vizit-do-berlina-schodo-pitannya-donbasu-347930_.html. 2020. 16.05). За словами А. Єрмака, Україна розраховує на підтримку країн G7, ЄС і всього цивілізованого світу для подальшого активного просування в Мінському процесі.

Щодо будівництва «Північного потоку-2», про який імовірно вів переговори Д. Козак, то тут теж значних позитивних зрушень для Росії не сталося. Як інформують ЗМІ, Федеральне агентство Німеччини відхилило заявку компанії-оператора газопроводу «Північний потік-2» на звільнення від регулювання ЄС, що негативно вплине на функціонування цього газопроводу.

За словами О. Зеркаль, радника голови правління НАК «Нафтогаз України», це насамперед розділення функцій – одна компанія не може бути постачальником та транзитером газу. За російським законодавством «Газпром» користується монопольним правом видобувати та експортувати газ. «Отже, це рішення може спонукати РФ таки наблизитися до європейських норм функціонування газового ринку та провести анбандлінг “Газпрому”. Крім того, одна компанія може користуватися не більше ніж 50 % потужностей трубопроводу. До решти 50 % власник повинен надати вільний доступ іншим компаніям», – повідомила О. Зеркаль (URL: https://www.eurointegration.com.ua/experts/2020/05/15/7109960. 2020. 15.05).

У свою чергу Прем’єр-міністр Д. Шмигаль заявив, що Україна вітає рішення Німеччини не виводити «Північний потік-2» з-під вимог газової директиви ЄС.«Такі дії регулятора демонструють відданість єдиним правилам ЄС, незалежно від компанії чи країни. Зі своєї сторони, Україна та наша газотранспортна система залишаються надійним партнером Європи в питанні забезпечення транзиту енергоресурсів», – наголосив Д. Шмигаль (URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-shmygal-nimechchyns-pivnichnyi-potik2/30613817.html. 2020. 15.05).

Посол України в Німеччині А. Мельник також вважає, що відмова німецького регулятора звільнити російський трубопровід «Північний потік-2» від європейського регулювання «ставить хрест» на спекуляціях навколо газопроводу (URL: https://censor.net.ua/ua/n3195826. 2020. 15.05). Він підкреслив, що Україна, економічні та політичні інтереси якої, як відомо, зазнають істотного впливу внаслідок спорудження цього газогону, з перших хвилин мала «абсолютну довіру» щодо того, що Німеччина забезпечить справедливий і неупереджений розгляд питання про можливе виключення Nord Stream 2 з-під регулювання ЄС.

Представники української влади вважають, що таке рішення є важливим для нашої країни, як і вся інша підтримка з боку Німеччини, адже ця країна залишається надійним партнером України.

 

Потіха А. Віртуальний візит Прем’єр-міністра України до ФРН у контексті поточної ситуації та перспектив подальшої співпраці [Електронний ресурс] / А. Потіха // Україна: події, факти, коментарі. – 2020. – № 10. – С. 17–25. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2020/ukr10.pdf. – Назва з екрану.