Україна-Казахстан: стан та перспективи міждержавного співробітництваО. Аулін, ст. наук. співроб. НЮБ НБУВ

Українсько-казахстанські відносини: історія та перспективи

 

Історія українсько-казахстанських відносин cягає своїм корінням у глибини століть. Ще за часів Київської Русі відбувалися соціальні комунікації між слов’янами, половцями, кипчаками та іншими тюркськими народами, що брали участь у формуванні казахського етносу. Після знищення Запорізької Січі казахстанська земля стала другою батьківщиною для багатьох тисяч переслідуваних за вказівками російських імператорів українських козаків, нащадки яких живуть у Казахстані й понині. Великого українця – Т. Шевченка – гідно шанують у Казахстані як народного акина Таразі (народного поета Тараса). У ХХ ст. Україна й Казахстан одночасно відчули на собі жахливі удари Голодомору й репресій, організованих сталінським режимом. Казахи й донині зберігають пам’ять про майже 500 тис. депортованих українців. Між Українською Радянською Соціалістичною Республікою і Казахською Радянською Соціалістичною Республікою у 1991 р. було підписано Договір про співпрацю. У грудні того ж року Україна однією з перших визнала незалежність Республіки Казахстан. Дипломатичні відносини між країнами було встановлено 23 липня 1992 р. З цього дня динамічно розвивається й зміцнюється двостороннє співробітництво в усіх сферах життєдіяльності. З кожним роком стає дедалі більше й більше точок дотику, розширюється поле активної взаємодії. Це стосується політики, економіки та гуманітарної сфери (URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/22621/1/РАЗВИТИЕ.pdf).

За минулу чверть століття була сформована ефективна нормативно-правова база українсько-казахстанського співробітництва. Укладено близько 90 угод, більшість із яких працюють і сьогодні. Було підписано у 1994–1997 рр. понад 30 двосторонніх документів. У цей період напрацьовувалися концептуальні підходи у сфері співробітництва між Україною та Казахстаном, визначалися пріоритети взаємодії, відкривалися дипломатичні місії. Так, у травні 1994 р. в Алмати почало діяти Посольство України в Казахстані (з 2001 р. – в Астані). З грудня 1994 р. працює Посольство Республіки Казахстан у Києві. У 2001 р. в Алмати було відкрито Генеральне консульство України, запрацювали консульські установи Казахстану у Львові (2008), українські – у Кустанаї (2004) та Караганді (2012). Через політичні контакти на вищому рівні була актуалізована політична воля й обопільне бажання двох народів розвивати взаємовигідне співробітництво в різних сферах, поглиблювати співпрацю з урахуванням геополітичних і національних інтересів. Під час офіційного візиту президента Казахстану Н. Назарбаєва в Україну в 1994 р. було підписано Декларацію президентів «Сучасний світ: виклики і небезпеки», яка окреслила основні пріоритети зовнішньої політики обох країн на найближчу перспективу. Одночасно було укладено базовий Договір про дружбу і співробітництво (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 398_007).

Високий рівень міждержавної співпраці був досягнутий завдяки активному політичному діалогу (понад 50 офіційних двосторонніх зустрічей), що підтверджує пріоритетність українсько-казахстанських відносин для лідерів обох країн. Так, зокрема, у вересні 1995 р. відбувся офіційний візит Президента України Л. Кучми до Казахстану; у 1999 р. – візит президента Казахстану Н. Назарбаєва в Україну. У результаті було укладено Договір про економічне співробітництво на 1999–2009 роки. У подальшому розширилося співробітництво в культурно-гуманітарній сфері, що сприяло розвитку відносин між двома народами. Роком Казахстану в Україні та України в Казахстані були оголошені 2007–2008 рр. відповідно. У вересні 2010 р. під час офіційного візиту президента Казахстану Н. Назарбаєва в Україну була досягнута домовленість про відновлення поставок казахстанської нафти в нашу країну відповідно до раніше підписаних угод, зокрема Угоди про принципи співробітництва в нафтогазових галузях та Угоди про співпрацю в поставках казахстанської нафти в Україну та її транзиту територією України (URL: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=398_006).

У зустрічах лідерів двох країн з 2014 р. починають посилюватися політичні складові, однак економіка й культура також залишаються в тренді. Так, під час консультацій у форматі «ЄС – Україна – “Євразійська трійка”» відбулася зустріч Президента України П. Порошенко з президентом Казахстану Н. Назарбаєвим. Український очільник подякував Н. Назарбаєву за підтримку України в боротьбі за незалежність і суверенітет. Президент Казахстану зазначив, що Казахстан налаштований на розвиток двосторонньої співпраці з Україною. Він підкреслив, що в цьому контексті «для Казахстану не є перешкодою Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом», а також ще раз закликав до припинення вогню на Сході України й підкреслив готовність посприяти цьому (URL: http://regionalstudies.uzhnu.uz.ua/archive/17/18.pdf). Наприкінці 2014 р. відбувся візит Н. Назарбаєва до Києва, під час якого обговорювалися питання врегулювання ситуації на Сході України, актуальні аспекти міжнародного порядку денного й основні питання торговельно-економічного співробітництва. За підсумками переговорів президентів за участі представників урядів двох країн були досягнуті принципові домовленості щодо активізації співробітництва в енергетичній, машинобудівній, авіабудівній, космічній галузях та поглиблення кооперації у військово-технічній сфері (URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuuist_2016_2_6).

Спільні підходи обох країн до проблем інтеграції в провідні міжнародні об’єднання трансформувалися в активну співпрацю, зокрема в рамках Організації з безпеки і співробітництва у Європі. Спершу Україна підтримала Астану під час висунення РК для головування в ОБСЄ у 2010 р., через три роки, також за підтримки Казахстану, Україна очолила ОБСЄ. Загальні проблеми у сфері екології, пов’язані з Чорнобильською катастрофою та 40-річним функціонуванням Семипалатинського ядерного полігона, також служили взаєморозумінню офіційних Києва та Астани, що віддзеркалюється в їх взаємодії в рамках проектів міжнародних організацій на кшталт ООН (URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/ 22621/1/РАЗВИТИЕ.pdf).

Президенти П. Порошенко і Н. Назарбаєв у жовтні 2015 р. у черговий раз зустрілися в Астані. Мета візиту – обговорення подальшого українсько-казахстанського торгово-економічного, культурно-гуманітарного співробітництва й підтримки обома сторонами Мінського переговорного процесу. Був підписаний План дій Україна – Казахстан на 2015–2017 роки («Дорожня карта-5»), який визначав ключові підходи й конкретні кроки двостороннього співробітництва (URL: http://www.president.gov.ua/ru/ news/spilna-zayava-prezidenta-ukrayini-petra-poroshenka-ta-prezid-36109).

У Посланні Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2018 році» зазначено, що Казахстан відіграє роль основного партнера Києва в регіоні Центральної Азії. Загальним пріоритетом є розвиток торгово-економічних відносин. Важливим завданням – вироблення спільної взаємовигідної позиції України і РК із подолання перешкод для українського експорту й транзиту в Казахстан, відновлення та нарощування обсягів товарообігу (URL: https://niss.gov.ua/publikacii/poslannya-prezidenta-ukraini/analitichna-dopovid-do-schorichnogo-poslannya-prezidenta).

Сьогодні головний вектор зовнішньоекономічних зусиль України у відносинах із Казахстаном зумовлюється такими факторами:

– особливостями геополітичних і геоекономічних процесів, які сьогодні мають місце в регіоні Центральної Азії та сприяють значному підвищенню значення Республіки Казахстан у формуванні та забезпеченні нової регіональної й міжнародної безпеки, розвитку нових енерготранспортних коридорів, регіональних структур та об’єднань;

– загостренням боротьби за вплив на Казахстан між Євросоюзом, США, Росією, Китаєм, Іраном і Туреччиною, що дає змогу Астані вміло використовувати цю ситуацію для розвитку як своєї країни, так і впливу в регіоні, просування власних енерготранспортних, економічних інтересів і питань безпеки на міжнародній арені;

– зростаючою зацікавленістю України у співпраці з Казахстаном з питань енергетичної політики, зміцнення своєї присутності на казахстанському ринку і в залученні казахстанських інвестицій в економіку України;

– феноменом країн Центральної Азії, який полягає в їхній активній участі в роботі європейських (ОБСЄ, ЄБРР, НАТО) та азіатських (ОЕС, ОІВ, Азіатський банк розвитку, Ісламський банк розвитку) регіональних міжнародних організаціях і фінансових установах.

Водночас офіційна Астана зацікавлена в продукції української економіки, що також сприяє розвитку партнерських відносин. В основі українського експорту завжди домінували продукти металургійної та машинобудівної галузі, продовольство й продукти хімічної промисловості. Після початку російської агресії на Сході України Казахстан став постачальником насамперед кам’яного вугілля, сирої нафти й нафтопродуктів. Казахстан для України – важливе джерело необхідної сировини для стратегічних об’єктів у металургійній і паливно-енергетичній промисловості. Між Україною та Казахстаном практично немає конфліктних інтересів в економічній сфері, тому саме економічне партнерство між двома державами завжди було стабільним, з широким потенціалом і перспективами (URL: http://regionalstudies.uzhnu.uz.ua/archive/17/18.pdf).

Особливе значення в українсько-казахстанському співробітництві приділяється взаємодії в енергетичній сфері, адже можливості для експорту й транзиту енергоносіїв на ринки Центральної та Північної Європи є стратегічно важливими й для Астани. Одним із найвідоміших спільних проектів в енергетичній сфері стало заповнення казахстанською сировиною нафтопроводу Одеса – Броди, проте Москва зуміла створити перешкоди на шляху його реалізації. Однак в Астані добре розуміють, що поставки вуглеводневої сировини дають можливість Казахстану отримати доступ до Чорного моря, посилити геополітичне значення і, як наслідок, принесуть великі політичні та економічні дивіденди. Зусилля Києва також спрямовані на реалізацію стратегії енергетичної безпеки шляхом диверсифікації поставок енергоносіїв. На цьому напрямі співпраці може стартувати новий етап у разі досягнення позитивних результатів переговорного процесу Астани з Азербайджаном про можливість спільного транспортування нафти та природного газу. Це означає, що в середньостроковій перспективі можуть з’явитися нові маршрути транспортування енергоносіїв із Казахстану. У рамках підготовки до реалізації вказаного проекту вже працюють дві робочі групи з питань транспортування казахстанської нафти й газу через Азербайджан та територію Грузії в чорноморські порти з подальшим виходом на світові споживчі ринки (URL: http://regionalstudies.uzhnu.uz.ua/archive/17/17_2019.pdf). Враховуючи відносини стратегічного партнерства Києва та Баку, цілком можливо, що в разі позитивного вирішення транспортно-технологічних питань значна частина казахських вуглеводнів транспортуватиметься через Україну.

Судячи з перших кроків нового Надзвичайного та Повноважного Посла Республіки Казахстан в Україні Д. Калетаєва, який вручив вірчі грамоти в березні поточного року, традиційні напрями українсько-казахстанського співробітництва отримають новий імпульс. Крім Президента України, посол зустрівся із представниками Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Українського союзу промисловців і підприємців, мусульманської спільноти, політичних, медичних й аналітичних кіл, а також із міським головою Києва. Під час кожної розмови Д. Калетаєв намагався знайти точки дотику, які б сприяли подальшому розвитку взаємовигідної співпраці між двома країнами.

«Вітаю посла моєї другої батьківщини – Казахстану! Ласкаво просимо до Києва!» – так зустрів Д. Калетаєва очільник столиці України. В. Кличко тепло згадав дитинство, проведене в Казахстані, підкреслюючи, що безкрайній степ, величні гори Тянь-Шаню, гостинність казахського народу назавжди залишаться в його серці. Під час офіційної частини зустрічі міський голова поінформував про економічний потенціал Києва та запросив казахстанський бізнес до активнішого торгово-інвестиційного співробітництва. При цьому запевнив, що він надаватиме необхідну допомогу в реалізації спільних проектів. Так само Д. Калетаєв поінформував про інвестиційний клімат Казахстану, можливості Міжнародного фінансового центру «Астана», а також туристичний потенціал республіки. Він запропонував здійснити ряд економічних і культурно-гуманітарних проектів у рамках побратимських зв’язків двох столиць – Нур-Султана і Києва. Крім того, співрозмовники обмінялися досвідом боротьби з поширенням COVID-19 і діяльності з підтримки населення та підприємців.

Також 12 травня 2020 р. відбулася зустріч Д. Калетаєва з головою Духовного управління мусульман України муфтієм шейхом А. Тамімом. Співрозмовники обмінялися інформацією про стан і розвиток ісламу в Україні та Казахстані, досвідом двох країн у боротьбі з релігійним екстремізмом і щодо запобігання пропаганді деструктивних релігійних течій. У цьому контексті голова ДУМУ високо оцінив мудру політику казахстанського керівництва щодо збереження миру й міжрелігійної злагоди в країні. При цьому особливо підкреслив важливе значення З’їзду лідерів світових і традиційних релігій для просування міжрелігійного та міжцивілізаційного діалогу, який періодично відбувається на території республіки (URL: https://www.facebook.com/Kaz EmbassyUkr).

Під час розмови посла Казахстану з міністром інфраструктури України В. Криклієм ішлося про те, що Казахстан та Україна мають унікальне географічне положення, будучи природним «мостом» між Європою й Азією. Це зумовлює значний потенціал для посилення співпраці двох країн у сфері транспорту й логістики. При цьому одним із найважливіших пріоритетів є розвиток Транскаспійського міжнародного маршруту Актау – Баку – Батумі – Одеса. Співрозмовники наголосили на доцільності більш активного використання передових цифрових технологій. У цьому контексті міністр запропонував запустити пілотний проект із впровадження механізму електронного обміну дозволів на здійснення міжнародних перевезень, що спростить адміністративні процедури для автомобільних перевізників Казахстану й України. Сторони також висловили зацікавленість у реалізації спільних проектів у галузі залізничного й автомобільного машинобудування. Посол Казахстану поінформував про готовність ряду казахстанських компаній взяти участь у реалізації великих інвестиційних інфраструктурних проектів в Україні, перш за все в будівництві автомобільних і залізничних доріг. Очікується їх участь у відповідних тендерах. Наприкінці бесіди домовилися сформувати «дорожню карту» спільних дій щодо активізації казахстансько-українського співробітництва в галузі транспорту й комунікацій (URL: https://www.facebook.com/KazEmbassyUkr).

Отже, проходять десятиріччя, а відносини між Україною та Казахстаном, як і раніше, розвиваються на підґрунті взаємної поваги, взаємних економічних та політичних інтересів. Гуманітарні питання також не оминають сфери міждержавного співробітництва. У важкі часи світової економічної кризи, що починається, саме плідна співпраця між двома нашими країнами і взаємодопомога є запорукою подальшого розвитку та процвітання.

 

Аулін О. Українсько-казахстанські відносини: історія та перспективи [Електронний ресурс] / О. Аулін // Україна: події, факти, коментарі. – 2020. – № 10. – С. 46–51. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2020/ukr10.pdf. – Назва з екрану.