Міграційні настрої українських заробітчанІ. Рудь, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Українські заробітчани і Європа: вплив пандемії на трудову міграцію

 

У березні 2020 р. в Україну повернулася рекордна кількість українців. За повідомленням колишнього міністра Кабінету Міністрів Д. Дубілета, за минулий місяць в Україну в’їхало понад 270 тис. українців – це наймасштабніше повернення наших громадян за останні чотири роки, не враховуючи повернення перед Новим роком. Пов’язано це насамперед з епідемією коронавірусу та забороною на роботу ресторанів, кафе, громадських місць у багатьох містах Європи, куди українці приїжджали на заробітки.

Як відомо, на початку 2000-х років в Україні з’явилася тенденція до масового відпливу кадрів на роботу за кордон. Тоді до цього спонукало падіння економіки, відсутність перспектив. Ще однією причиною стала війна 2014 р. Треба зауважити, що масштаби цієї міграції дали змогу економічним експертам стверджувати, що українські заробітчани перераховують у країну в декілька разів більше грошей, ніж інвестори.

Від початку свого президентства В. Зеленський говорить про повернення українців із-за кордону. Він розглядає це як можливість втримати їх на Батьківщині завдяки створенню нових робочих місць на будівництві доріг та інфраструктурних об’єктів.

Багато українців за кордоном мали короткострокові дозволи й непокоїлися, що не зможуть подовжити термін свого перебування, оскільки державні установи в країнах ЄС зачинилися через пандемію. Після закриття кордонів на самому початку пандемії коронавірусу на пропускних пунктах виникали кілометрові черги з тисяч заробітчан, які поверталися додому. За різними оцінками, з Європи виїхало від 5 до 10 % робітників. Це сталося здебільшого через скорочення робочих місць або робочого часу – багатьом співробітникам стало невигідно працювати на запропонованих умовах і вони вирішили повернутися в Україну.

На початку травня під час свого робочого візиту до Закарпаття Президент В. Зеленський заявив, що Україна не блокуватиме виїзд заробітчан за кордон за умови надання країною-замовником контракту на роботу хоча б на три місяці. «Ми нікому нічого не блокуємо... Ми пояснили, що коли в нас іде карантин, його потрібно дотримуватися. Це треба зрозуміти... Ми відпускаємо громадян на ці роботи за умови, що нам показують копію контракту з людиною на як мінімум три місяці роботи, – наголосив він. – Коли країна, яка зв’язується з нами по дипломатичних зв’язках, бере на себе зобов’язання забезпечити наших громадян житлом, медичною страховкою – можемо бути впевнені, що, якщо щось із нашим громадянином станеться, його не викинуть на вулицю».

Президент В. Зеленський пропонує розробити механізм створення робочих місць, аби в Україні залишилися заробітчани, які повернулися з-за кордону через пандемію коронавірусу. Серед варіантів працевлаштування Президент бачить будівництво доріг. Про це він заявив під час свого традиційного відеозвернення. Президент зазначив, що хоче звернути увагу уряду на те, що з-за кордону повернулася велика кількість українських громадян. «Це добра новина, хай і обставини такого повернення не найприємніші. Але рано чи пізно коронавірус пройде і карантин закінчиться. Вважаю, що ми повинні зробити все і втримати цих людей на Батьківщині. Нам дуже потрібні ваші знання і ваші вміння», – зауважив глава держави.

В. Зеленський запропонував уряду розробити окремий механізм, який створить в Україні «додаткові мільйони робочих місць». «Саме в цьому контексті знаковим є продовження програми “Велике будівництво” – тисячі кілометрів нових доріг та інфраструктурні об’єкти дадуть той необхідний імпульс економічного розвитку та створять нові робочі місця», – наголосив він.

Нагадаємо, після своєї перемоги на виборах Президента В. Зеленський неодноразово заявляв, що хоче повернути на Батьківщину українців, які працюють за кордоном. Також він закликав повертатися українців із громадянством інших країн. «Нас 65 млн – тих, кого народила українська земля. Українці в Європі, Азії, Північній і в Південній Америці, в Австралії і в Африці. Я звертаюся до всіх українців на планеті – ви нам дуже потрібні, кожний, хто готовий будувати нову, успішну та сильну Україну, я з радістю надам громадянство. Ви повинні їхати в Україну не в гості, а додому. Ми чекаємо на вас», – наголошував В. Зеленський під час інавгурації.

Варто нагадати, що в листопаді уряд анонсував із березня 2020 р. «велике будівництво доріг». Попри карантин, цей проект вирішили все ж таки продовжити (URL: https://hromadske.ua/posts/zelenskij-hoche-zalishiti-v-ukrayini-zarobitchan-yaki-povernulis-z-za-kordonu-treba-buduvati-dorogi. 2020. 1.05).

Цьогоріч в Україні очікують 10 млрд дол. переказів від трудових мігрантів, що на 2 млрд дол. менше проти 2019 р. Про це в інтерв’ю BBC News Україна повідомив голова Національного банку України Я. Смолій. «У 2019 р. перекази (від трудових мігрантів) дали 12 млрд дол. Цього року ми очікуємо, що буде 10 млрд дол. Але це буде компенсовано тим, що люди не зможуть виїхати на відпочинок за кордон. За нашою статистикою, наші громадяни витрачали близько 8–10 млрд дол. щороку, перебуваючи на відпочинку за кордоном», – зазначив Я. Смолій. За його словами, через обмеження на пересування люди не зможуть поїхати й витратити свої кошти. «Це негарно, звісно, але це буде компенсація із надлишком», – додав
Я. Смолій.

Нагадаємо, Кабінет Міністрів не вводив жодних заборон на виїзд українців за кордон, наразі уряд проводить переговори з європейськими країнами про виїзд наших громадян на роботу (URL: https://www.unn.com.ua/uk/news/1869552-tsogo-roku-ochikuyetsya-10-mlrd-dolariv-nadkhodzhen-vid-zarobitchan-smoliy. 2020. 16.05).

 Україна веде переговори з рядом країн не лише Євросоюзу щодо перевезення сезонних робітників з України. Про це в інтерв’ю Deutsche Welle повідомив віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції В. Пристайко. «Питання відновлення праці наших людей, які звикли працювати за кордоном, залежить у першу чергу від роботодавців у тих країнах, де вони звикли працювати. Уряд України не обмежує, ми лише намагаємось придати цьому руху якусь координацію. Усе більше рейсів відновлюється, це й авіаційні, і ми зараз працюємо над автомобільними і залізничними рейсами», – поінформував В. Пристайко. За його словами, домовленості про такі спецрейси вже є з рядом країн, переважно з ЄС. «Відлетіли рейси на Лондон, Гельсінкі, відлетіли рейси на Німеччину. Ми ведемо перемовини не тільки з країнами ЄС. Наприклад, є домовленість про певну кількість робітників до Ізраїлю. Наприклад, на Австрію планується 802 людини точно. Деякі країни не мають такої точної цифри. Ми говоримо про Фінляндію, від 12 до 15 тис. за весь цей період до серпня. У Німеччині важко сказати в силу її федерального устрою. Кожна федеральна земля запрошує по-своєму. У Чехії наші працівники – це найбільша етнічна група, яка перебуває там. Тобто ми уявляємо, про які цифри йдеться – від сотень до десятків тисяч людей», – поінформував віце-прем’єр. Він розповів також, що для того, аби доправити до Гельсінкі й назад зазначену кількість людей, рейсів має бути не менше 200.

За повідомленням інформаційного агентства «Українські національні новини», минулого тижня в Австрію вирушило 200 українських працівників (URL:https://www.unn.com.ua/uk/news/1868705-pristayko-pro-spetsreysi-dlya-zarobitchan-z-nizkoyu-krayin-vzhe-ye-domovlenosti. 2020. 12.05).

Водночас В. Пристайко наголосив, що уряд не намагається обмежити заробітчан, а тільки намагається надати цьому руху координацію. Вимоги, за його словами, пов’язані лише з коронавірусом. «Ми не перевіряємо контрактів, не допомагаємо або не заважаємо ці контракти укладати. Не запитуємо чим збираються займатися люди, не з’ясовуємо скільки їм платять», – зауважує В. Пристайко й додає, що уряди узгоджують лише кожен чартерний рейс, який має здійснити політ (URL: https://hromadske.ua/posts/deyaki-krayini-yes-zaraz-potrebuyut-desyatkiv-tisyach-ukrayinskih-zarobitchan-vicepremyer-pristajko. 2020. 12.05).

Щоб зрозуміти розвиток ситуації, треба подивитися на неї з різних точок зору. Зазначимо, що протягом весни різкий відплив робочих рук турбує європейських підприємців, перш за все фермерів у Польщі та Німеччині.

В обох країнах ось-ось почнеться сезон збору спаржі, однак Польща вже прийняла великий потік своїх громадян із Німеччини, тепер вони отримають пріоритет у працевлаштуванні. Тим часом польські фермери не впевнені, що конкурс на вакансії буде високим, адже ставки, які вони пропонують, здадуться занадто низькими для поляків, а українців, які все ще не повернулися на Батьківщину, залишилося не так багато.

У Німеччині такого припливу громадян, які погодилися б на польові роботи, немає. За даними Міністерства сільського господарства ФРН, до кінця травня ця галузь потребує близько 100 тис. сезонних робітників. Однак через введену в Німеччині заборону на в’їзд із-за кордону в країну змогли потрапити тільки близько 20 тис. сезонних робітників. Фермери сподіваються на те, що до червня ситуація зміниться, кордони знову відкриють й українці з поляками повернуться до Німеччини.

Уряд ФРН наразі розглядає ініціативу про спрощення в’їзду заробітчан.

Г. Гайль, міністр праці Німеччини, запропонував впустити людей та розмістити їх на домашній карантин у готелях на два тижні, а після закінчення цього терміну провести тести.

Крім того, німецький уряд планує залучити до роботи на полях і в теплицях у квітні – травні 20 тис. німців – безробітних, студентів, шукачів притулку та людей із неповною зайнятістю. Однак фермерам така ініціатива не дуже подобається. Люди, які, можливо, займуть вакансії – не професіонали, працюватимуть повільніше, щоб вкластися в терміни, доведеться наймати вдвічі більше робітників і платити вдвічі більше зарплат. Деякі фермери готові зовсім відмовитися від збору врожаю спаржі, аби заощадити кошти.

Міністр сільського господарства ФРН Ю. Клекнер і міністр внутрішніх справ Г. Зейєгофер досягли згоди в питанні в’їзду іноземців на територію країни. Німеччина дозволить в’їзд для 40 тис. сезонних робітників зі Східної Європи в квітні, а також для аналогічної кількості в травні. Такі працівники зможуть в’їжджати і виїжджати винятково групами та тільки літаками. Крім того, вони повинні пройти медичну перевірку. Також протягом перших 14 днів новоприбулі повинні жити й працювати тільки окремо від інших працівників, не залишати території господарства, дотримуватися дистанції з іншими працівниками. Отже, якщо карантин скасують, то вже в травні українці зможуть повернутися на свої робочі місця в Німеччині – якраз уже розпочнеться сезон збору полуниці.

У Польщі українські мігранти можуть розраховувати не тільки на продовження термінів перебування, а й на допомогу в оформленні документів. Так, наразі заробітчанам випала нагода отримати посвідку на проживання на три роки безкоштовно. Про це повідомило найбільше польське агентство праці EWL Group. Так, працівники з України, які вже перебувають у Польщі на підставі віз або ті, що в’їхали за біометричними паспортами, можуть отримати безкоштовне оформлення Карти перебування. Громадяни України повинні лише сплатити державний збір за подачу заяви та довіреності (507 злотих), а всю адміністративну роботу з підготовки документів на себе бере агентство.

Щодо обіцяних президентом мільйона вакансій, то тут все впирається в інвестиції США, залучення яких ставилося під сумнів ще до початку кризи, пов’язаної з коронавірусом. На думку експертів, робочі місця так і не будуть відкриті. Принаймні найближчим часом. Найімовірніше, після відкриття кордонів українці вирушать на свої робочі місця, які вони покинули на час карантину (URL: https://rubryka.com/article/karantyn-zarobitchany. 2020. 7.04).

Екс-міністр закордонних справ П. Клімкін розповів, що після перемоги над пандемією бажаючих з України поїхати в країни ЄС підзаробити стане ще більше, ніж раніше. «Думаю, відновлення економіки відбудеться досить швидко. І я вважаю, що після пандемії в країни ЄС поїде працювати навіть більше українців, ніж працювало раніше. Це пов’язано з кількома причинами. Наприклад, з тим що рівень зарплат у ЄС, звичайно, знизиться. І багато європейців працюватимуть у такій ситуації на деяких ділянках, скажімо так, без бажання. Відповідно, для українців з’являться нові шанси», – зауважив він.

При цьому є побоювання, що в нинішній економічній ситуації роботодавці вважатимуть за краще наймати українців нелегально. «Боюся, якщо відновлення економіки ЄС піде складно, є ризик того, що збільшиться кількість нелегальних працівників. Багато українців легальну роботу знайти не зможуть. А в роботодавців буде інтерес брати українців нелегально. Це буде їм дуже вигідно. Тобто поїде на роботу більше українців. Але, на жаль, я цього дуже боюся, що вони працюватимуть нелегально, не маючи соціальних гарантій», – підкреслив П. Клімкін.

Водночас політолог В. Фесенко вважає, що Євросоюз запровадить більш жорсткий режим контролю – і можливості нелегальної зайнятості у ЄС зменшаться. «Частина мігрантів, які мають трудову візу, думаю, зможуть без проблем повернутися, коли ситуація заспокоїться і відновиться робота бізнесу. Всім іншим треба бути готовим, що варіанти з нелегальною працею будуть ускладнені, менше буде можливостей виїхати в Європу. Спроби найняти нелегалів і працевлаштуватися нелегально, безумовно, будуть. Інше питання, що з боку держав ЄС буде набагато жорсткіший контроль. Одна справа, коли нелегали працювали в умовах “мирного часу”. Інша справа – після такої потужної пандемії, яка наклала відбиток на все. Прикордонний контроль, навіть всередині ЄС, думаю, буде посилюватися. І вважаю, що число трудових мігрантів скоротиться. Плюс у ЄС зростатиме безробіття. Можливість знайти роботу скоротиться», – зазначив експерт (URL: https://news.finance.ua/ua/news/-/468796/eksperty-rozpovily-shho-chekaye-v-yevropi-ukrayinskyh-zarobitchan-pislya-karantynu. 2020. 12.04).

Не розуміють, як діяти в таких умовах, і в міжнародних компаніях із працевлаштування.

В українському уряді ж ситуацію пояснюють турботою про безпеку самих заробітчан. Про те, що уряд не сприятиме поїздкам українців на роботу за кордон, раніше заявив Прем’єр-міністр Д. Шмигаль. Мовляв, робоча сила потрібна й тут. Уже згодом Прем’єр у соцмережах повідомляє, що до переговорів із європейськими країнами уряд усе-таки готовий.

Через епідемію коронавірусу в Україну повернулося близько 2 млн сезонних робітників. Багато хто не виконав контракти, не встиг забрати зарплатню й сподівається повернутися, зазначають у профспілці (URL: https://www.5.ua/suspilstvo/yevropa-chekaie-ukraina-ne-vidpuskaie-chomu-zarobitchany-ne-mozhut-potrapyty-na-robotu-za-kordon-213971.html. 2020. 30.04).

З початком карантину третина українських заробітчан у Польщі поскаржилася на обмеження та зниження доходів. За даними опитування, 60 % українців скаржаться на погіршення після введення в Польщі карантину. Приблизно 30 % опитаних залишилися без роботи або повинні були істотно її обмежити. При цьому 27 % відчувають проблеми із працевлаштуванням. Житло в Польщі втратили 3 % українців, 22 % заявили, що залишаться в країні нелегально, якщо термін їх перебування в Польщі закінчиться. Проте 7 % опитаних не виключають, що в разі затягнення карантину їм доведеться повертатися в Україну для переоформлення документів.

Водночас близько 200 громадян України полетіли чартерним рейсом до Фінляндії на сезонні роботи. Рейс було організовано на прохання фінських фермерів. Після прильоту в аеропорт Гельсінкі українців зустрічали кілька транспортних засобів, які перевезли сезонних робітників до різних частин Фінляндії на двотижневий карантин на фермах.

У подібних чартерних рейсах зацікавилися також Велика Британія та Австрія. Скористатися такими рейсами мали право люди з офіційним працевлаштуванням у цих країнах. До того ж у разі якогось лиха, наприклад вони захворіють на коронавірус, їх лікуватиме держава перебування.

У Міністерстві закордонних справ після дозволу на виїзд 200 українців на сезонні роботи до Фінляндії назвали організацію чартерів для виїзду українців на роботу за кордон нелогічною. «В умовах поширення пандемії будь-яка подорож – це наражання на небезпеку захворювання, особливо коли ця подорож здійснюється літаком. Наразі, скажемо відверто, нелогічним є паралельно організовувати масові чартери на вивезення українців до країн, де триває пандемія з тією чи іншою мірою інтенсивності», – наголосив міністр закордонних справ України Д. Кулеба.

У Фінляндії тим часом заявили, що можуть відмовитися від українських сезонних робітників після суперечливих заяв із Києва про те, що Україна прагне «зберегти заробітчан» і «докладе для цього максимум зусиль». «Ми не зможемо більше залучати людей з України, принаймні найближчим часом. Нам потрібні швидкі рішення, тому що скоро розпочнеться весняний збір врожаю», – наголосила постійний секретар Міністерства сільського господарства Я. Хусу-Калліо у коментарі Maaseudun Tulevaisuus.

Фінляндія погодила в цьому році прибуття для сезонних робіт 1 тис. 500 українських сезонних працівників. Наразі до країни прибули лише близько 200 з них, і є побоювання, що решті не дозволять приїхати.

Отже, через пандемію українські заробітчани (якась частина) змушені були повернутися в Україну. Український уряд наразі не має можливостей щодо працевлаштування усіх цих людей на Батьківщині. Також значною проблемою залишається істотна різниця в заробітній платі, що її пропонують в аналогічних галузях виробництва в країнах Європи і в Україні. Імовірніше, після закінчення пандемії заробітчани повернуться до своїх європейських роботодавців, які нині прагнуть обійти заборони й залучити українських громадян до традиційних сезонних робіт. Заразом експерти допускають можливість певних змін щодо умов праці за кордоном, що, у свою чергу, здатно вплинути на міграційні настрої.

 

Рудь І. Українські заробітчани і Європа: вплив пандемії на трудову міграцію [Електронний ресурс] / І. Рудь // Україна: події, факти, коментарі. – 2020. – № 10. – С. 52–58. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2020/ukr10.pdf. – Назва з екрану.