Форс-мажорні обставини: що змінила пандемія вірусу COVID-19?

Форс-мажорні обставини: що змінила пандемія вірусу COVID-19?С. Закірова, канд. іст. наук, доц., ст. наук. співроб. НЮБ НБУВ

Форс-мажорні обставини: що змінила пандемія вірусу
COVID-19?

 

Закірова С.Форс-мажорні обставини: що змінила пандемія вірусу COVID-19? [Електронний ресурс] / С. Закірова // Громадська думка про правотворення. – 2020. – № 5 (190). – С. 4–10. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/dumka/2020/5.pdf. – Назва з екрана.

 

На сьогодні в цивілізованому світі, мабуть, немає людини, яка б не знала про жахливий перебіг подій, спричинених поширенням планетою пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19). Станом на 30 березня 2020 р., за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, спалах епідемії охопив понад 150 країн і територій. На жаль, поширення хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, викликало серйозну кризу в усіх без винятку сферах життя: економіці, політиці, медицині, соціальному забезпеченні, міжнародних відносинах тощо. Держави і міжнародні установи оголошують про суворі заходи щодо недопущення розповсюдження інфекції, одним із яких є запровадження карантину як в окремих регіонах, так і в національних масштабах.

За таких умов українська держава також намагається приймати важливі рішення для запобіганню подальшому поширенню загрозливої хвороби. Під час позачергового засідання 17 березня 2020 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». У пояснювальній записці до прийнятого документа зазначається, що новим законом внесено зміни до цілого ряду законодавчих актів, зокрема, до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Податкового кодексу України, Митного кодексу України, Кодексу законів про працю України, законів України «Про торгово-промислові палати в Україні», «Про публічні закупівлі», «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про відпустки», «Про запобігання корупції».

У вкрай складних умовах через поширення коронавірусної хвороби в Україні, як і в усьому світі, опинилися суб’єкти господарської діяльності, оскільки карантинні заходи стали причиною зупинення транспортного сполучення, поставок сировини, загалом діяльності більшості підприємств і закладів у країні. Відтак одним із пунктів нового закону стало встановлення норми, якою карантин додатково внесено до переліку форс-мажорних обставин. Таке рішення парламентарів виглядає особливо важливим, оскільки постановою Кабінету Міністрів України № 211 з 12 березня 2020 р. було запроваджено ведення карантину на загальнонаціональному рівні. Крім того, з 18 березня було встановлено заборону на авіа, залізничне та автобусне приміське, міжміське і міжобласне перевезення пасажирів. Отже, внаслідок запроваджених обмежень представники бізнесу несуть суттєві втрати, тож віднесення карантинних заходів до обставин форс-мажору є, за словами фахівців і експертів, реальною можливістю порятунку бізнесу.

Як зазначила cтарший юрист Legal House М. Фельмецгер, значна частина бізнесу в Україні зупинилася через неможливість ведення господарської діяльності внаслідок карантину – салони краси та косметичні кабінети, спортзали та групові секції, магазини (крім господарчих та продуктових), ринки, кафе та ресторани (крім доставки), міжміські перевізники та ін. Частина підприємств перейшла виключно в онлайн простір, що також зменшило ринки реалізації товарів та послуг, а відповідно, і обсяги доходів від комерційної справи. При цьому, наголошує юрист, зобов’язання підприємств та приватних підприємців залишаються, а за їх невиконання договорами або законом передбачена відповідальність. Саме тому форс-мажор, на її думку, в нинішніх обставинах може стати своєрідним рятівним інструментом для українського бізнесу.

Відповідно до роз’яснень прес-центру судової влади України на офіційному сайті, поняття «форс-мажорні обставини» зустрічається у багатьох українських нормативно-правових актах. Для його позначення використовують різні назви: «форс-мажорні обставини», «обставини непереборної сили», «форс-мажор», але всі ці терміни є однаковими за змістом. За своєю суттю форс-мажор – це непередбачувані обставини, які не залежать від волі сторін договору, за яких неможливо виконати покладені на них зобов’язання. У національному правовому полі компетентними органами щодо засвідчення обставин непереборної сили визначено Торгово-промислову палату України (ТПП) і 25 регіональних торгово-промислових палат: 24 обласних та міста Києва.

Запроваджені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» нововведення є додатковою нормативною підставою, на яку суб’єкти господарської діяльності можуть посилатися як на основу невиконання зобов’язань і спрощують процедуру визнання таких обставин форс-мажором ТПП України. Як підкреслюють фахівці, просто існування карантину як особливих обставин життя країни чи області не є форс-мажором. Карантин стане форс-мажорною обставиною лише у випадку, якщо особа доведе неможливість виконання зобов’язань, передбачених умовами договору, саме через нього.

Адвокат EQUITY І. Милостива підкреслює, що потребує доказування причинно-наслідковий зв’язок між заходами введення карантину та конкретним випадком порушення (прострочення) обов’язків за конкретним договором. За її словами, доказом настання форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової плати України або регіональної палати. Обов’язок доказування настання форс-мажорних обставин покладено на заявника, який несе відповідальність за повне та належне оформлення заяви, достовірність викладених фактів, наданих документів, відомостей та доказів.

В умовах, що склалися, Торгово-промислова палата України спростила процедуру отримання сертифікату та встановила мінімальний пакет документів для подання: відповідна форма заяви, підписана керівником підприємства;️копія договору; копія наказу (розпорядження) у зв’язку з необхідністю припинення діяльності на підставі відповідних нормативно-правових актів і повідомлення (сповіщення іншої сторони). На офіційному сайті установи зазначається, що відправляти документи слід в електронному варіанті на електронні адреси відповідних ТПП.

Тому на сайті Київської Торгово-промислової палати особливо звертають увагу на те, що форс-мажорними обставинами у будь-якому випадку не вважаються: фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання чи порушення своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо.

Враховуючи важку ситуацію у всіх сферах діяльності на території України у зв’язку з запровадженням карантину, представництво Київська ТПП рекомендує застосування процедури врегулювання відносин між сторонами за договорами шляхом укладання відповідних доповнень до договорів щодо перенесення строків виконання зобов’язань, що передусім автоматично усуне порушення строків виконання договірних зобов’язань та не буде потребувати засвідчення форс-мажорних обставин для звільнення від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань сторін.

Фахівці наголошують, що Торгово-промислова палата України та її регіональні відділення самостійно не збирають документи на підтвердження форс-мажору, а роблять висновок про його існування чи відсутність виключно на підставі наданих заявником документів, оскільки тягар доказування настання форс-мажорних обставин згідно з регламентом ТПП покладається саме на заявника.

Загальний строк розгляду документів становить до 7 робочих днів із дня звернення суб’єкта господарювання та протягом 21 робочого дня – з дня звернення фізичної особи. Утім, ТПП має право продовжити строк такого розгляду максимально на 21 робочий день.

 Джерело: аналітичний портал «Слово і Діло»
 (https://www.slovoidilo.ua/2020/03/19/infografika/suspilstvo/fors-mazhorni-obstavyny-ce-koly-vony-nastayut)

 

Вартість послуг Торгово-промислової палати щодо засвідчення форс-мажорних обставин зазначається на офіційному сайті ТПП України. Надання послуг здійснюється у звичайному або терміновому режимі (за бажанням заявника), а саме: терміново (вартість послуги визначається з урахуванням коефіцієнта «2»); іноземною мовою (застосовується коефіцієнт «3»); іноземною мовою (терміново); (застосовується коефіцієнт «5»). Адвокат І. Висіцька, партнер об’єднання «Адвокатська фірма “Єфімов та партнери”« зазначає, що вартість послуги із засвідчення форс-мажору, зокрема, за звичайним тарифом за договорами, укладеними між резидентами України, становить наразі 4317 грн без ПДВ.

Суб’єктам малого підприємництва сертифікат про форс-мажор видається безкоштовно, вони сплачують тільки за розгляд заяви і наданих документів.

М. Федоренко, адвокат, керівник практики вирішення спорів юридичної компанії Juscutum зазначає, що звертатися до ТПП України за отриманням сертифікату про форс-мажор варто лише в разі неможливості врегулювання питання в переговорному порядку з контрагентом. Така практика дасть змогу в найшвидший спосіб вирішити проблему виконання договору та направити ресурси компанії на інші важливі напрями діяльності.

Натомість, наголошує cтарший юрист Legal House М. Фельмецгер, варто розуміти, що форс-мажор не знімає обов’язку виконати взяті на себе зобов’язання, а звільняє від штрафних санкцій, передбачених за прострочення їх виконання або дозволяє виконати їх після закінчення дії форс-мажорних обставин. Крім того, підкреслює правник, сертифікат потрібно отримувати на кожен окремий договір чи кожне окреме зобов’язання перед державними органами. За словами М. Фельмецгер, отримати сертифікат ТПП України можна, наприклад, на неможливість поставки товару через зупинення авіасполучення, неможливість надати придбані послуги у домовлений строк через закриття підприємства на підставі карантину, відстрочення оплати орендних платежів через закриття торгових центрів тощо, і тільки в разі наявності та належного обґрунтуванням причинно-наслідкового зв’язку між введенням карантину і неможливістю виконання конкретного зобов’язання.

На важливий аспект законодавчих нововведень звертає увагу адвокат, партнер об’єднання «Адвокатська фірма “Єфімов та партнери”« І. Висіцька. Вона підкреслює, що законодавець не передбачив, що єдиним належним та достатнім документом на засвідчення форс-мажорних обставин в умовах пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 є сертифікат ТПП України (як, наприклад, це передбачено Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» стосовно підтвердження настання форс-мажору на території проведення АТО). Тому, на її думку, сторони за домовленістю між собою можуть встановити, що належним та достатнім доказом існування надзвичайних та невідворотних обставин є власне рішення Кабінету Міністрів України та органів місцевого самоврядування про запровадження карантинних заходів. У такому разі, зазначає адвокат, звернення до Торгово-промислової палати за засвідченням форс-мажору вже не буде необхідністю.

Варто відзначити, що на сьогодні боротьба з хворобою, яку викликає вірус COVID-19, вже ставали причиною визнання карантину через поширення короновірусу форс-мажорною обставиною в юридичній практиці інших держав. Зокрема, партнер юридичної фірми «Антика» С. Корнієнко зазначає, що станом на 14 лютого 2020 р. Китайський комітет сприяння розвитку міжнародної торгівлі, як уповноважений орган для захисту інтересів китайських компаній, видав понад 1600 сертифікатів, що охоплюють контракти, сума яких загалом становить, приблизно, 15,7 млрд дол. За його словами, яскравим прикладом прецеденту використання коронавірусу COVID-19 як форс-мажорних обставин можна вважати ситуацію з компанією China National Offshore Oil Corporation (CNOOC), однієї з найбільших нафтових компаній Китаю, яка відмовилася приймати партії зрідженого газу з посиланням на форс-мажор у вигляді спалаху коронавірусу. Іншим прецедентом юрист називає приклад китайської компанії Qinghai Copper (дочірня компанія Western Mining, найбільшого виробника і продавця металів), яка 3 березня 2020 р. також отримала сертифікат форс-мажору Китайського комітету сприяння розвитку міжнародної торгівлі.

Крім того, експерти відзначають, що українським кампаніям, які ведуть свою економічну діяльність на зовнішніх ринках, варто враховувати, що питання форс-мажору підпадає під регулювання законодавства відповідної іноземної держави, яке може містити інші правила. Так, Ю. Куріло, адвокат, експерт з питань міжнародного корпоративного права, відмічає, що відповідно до ст. 79 Конвенції ООН «Про міжнародну купівлю-продаж товарів» (1980 р.), компанія не несе відповідальності за невиконання будь-якого зі своїх зобов’язань, якщо доведе, що це було викликано перешкодою поза її контролем. Також, на її думку, передумовою для форс-мажору є неможливість передбачити настання такої обставини/події під час укладення договору або уникнути чи подолати цю перешкоду та її наслідки.

Експерт з питань міжнародного права звертає увагу на те, що невідворотність, як обов’язковий елемент форс-мажорної ситуації, передбачає, що сторона, яка посилається на настання форс-мажорної обставини, вжила всіх можливих розумних заходів задля уникнення невиконання або мінімізації втрат. Наприклад, якщо для виготовлення продукції постачальник через коронавірус не отримує необхідну сировину, це не буде форс-мажором, якщо постачальник не доведе, що таку саму сировину він оперативно не зміг придбати де-інде.

Інший варіант вирішення цього ж питання для міжнародних економічних відносин пропонують експерти юридичної фірми Avellum, старші юристи Д. Коваль, Ю. Гулеватий і Д. Ізотов. На їх думку, якщо контракт не передбачає застереження про форс-мажор, компанії можуть спробувати застосувати доктрину фундаментальної зміни обставин. Зокрема, зазначають правники, в англійському праві є доктрина frustration, поріг доведення для якої набагато вище.

За цією доктриною певні обставини виключають відповідальність за порушення договору, коли вони настають після укладення контракту, проте роблять неможливим досягнення мети, яку усі сторони мали на момент укладання контракту. У такому випадку виконання договору однією стороною автоматично втрачає цінність для іншої сторони. Судовий розгляд справи за доктриною frustration щодо того, чи звільняє коронавірус від виконання контракту, на думку експертів компанії Avellum, може тривати роками, і залежатиме від країни, де буде винесено судове рішення та наявності подібного до конкретного випадку прецеденту.

Адвокат Ю. Куріло акцентує, що учасникам зовнішньоекономічної діяльності з договорами за англійським правом слід бути надзвичайно уважними до змісту пункту про форс-мажор. На відміну від континентального права, форс-мажорні обставини за контрактом, який підпорядкований англійському праву, та які можуть звільняти сторони від відповідальності, не мають бути непередбачуваними, такими, що унеможливлюють виконання договору, або роблять досягнення правової мети договору неможливим.

За принципами французького цивільного права, наголошує Ю. Куріло, діє принцип відповідальності за порушення контрактного зобов’язання за наявності вини (з певними виключеннями). Тому, підкреслює юрист, посилання на форс-мажорні обставини не потребується, якщо невиконання контракту сталося за відсутності вини з боку сторони контракту, яка його порушила. Утім у французькому праві форс-мажор звільняє від відповідальності за неналежне виконання тимчасово, у той час як в англійському праві настання форс-мажорних обставин швидше за все призведе до того, що договір взагалі буде припинено.

Обставини непереборної сили, серед яких поширення коронавірусної інфекції COVID-19 стало чи не найголовнішою у світі, охопили не тільки економічне життя. Світом активно розповсюджується політичний форс-мажор, що проявляється у діяльності і міжнародних організацій, і національних парламентів, і політичних партій.

Джерело: аналітичний портал «Слово і Діло» (https://www.slovoidilo.ua/2020/03/17/infografika/suspilstvo/koronavirus-sviti-yak-zminylasya-robota-orhaniv-vlady-ta-mizhnarodnyx-orhanizaczij

 

Пандемія коронавірусу суттєво вплинула на політичні процеси в масштабах цілих країн і континентів. Як зазначає політолог-міжнародник Г. Кухалейшвілі, стрімке поширення COVID-19 стало непередбаченою обставиною, через яку довелося поставити на паузу доленосні рішення, що стосуються інтересів сотень тисяч людей. Він зазначає, що через загрозу зараження коронавірусною хворобою у низці країн вирішили не проводити вибори у заплановані терміни.

Зокрема, у Північній Македонії, лідери політичних партій відклали проведення дострокових парламентських виборів, які було заплановано на 12 квітня. Сербія переносить парламентські й муніципальні вибори, призначені на 26 квітня. Місцеві вибори та вибори мера у Лондоні, які мали відбутися 7 травня, перенесли на рік. Після переговорів між урядовими чиновниками та лідерами опозиційних партій Франція відкладає другий тур виборів до 21 червня. У зв’язку із рекомендаціями Білого дома кілька американських штатів – Джорджія, Кентукі, Луїзіана, Меріленд, Огайо – вирішили відкласти на більш пізні дати свої праймеріз.

Деякі країни перенесли проведення референдумів та загальнонаціональних реформ. Так, уряд Італії відклав запланований на 29 березня референдум щодо питання скорочення кількості парламентаріїв. Швейцарія перенесла призначений на 17 травня референдум щодо скасування угоди з Європейським союзом, яка гарантує вільне пересування громадян між Швейцарією та іншими країнами-членами ЄС. Вірменія проведе референдум про конституційні реформи, раніше запланований на 5 квітня, вже після закінчення надзвичайного стану. Президент Франції Е. Макрон заявив про тимчасове припинення всіх реформ в країні, у тому числі і пенсійної, що викликала суцільний громадський спротив.

Отже, більшість експертів вважають, що, враховуючи важливість соціальної підтримки під час пандемії, політичні партії та виборці у різних державах світу розуміють правильність рішення про перенесення виборчих процедур через форс-мажорні обставини, спричинені поширенням коронавірусної інфекції COVID-19. Так само фахівці й аналітики позитивно сприймають запровадження юридичних інструментів форс-мажору для протидії негативним наслідкам пандемії в економічній сфері. Визнання в Україні карантину обставиною непереборної сили є дієвим механізмом підтримки бізнесу аби уберегти його від масового банкрутства і надмірних штрафів за прострочення зобов’язань. Але найважливіший виклик для України, як і для багатьох країн світу, полягає у тому, щоб сьогодні зробити корисні висновки з вкрай складної ситуації поширення пандемії та виробити дієві механізми створення ефективної подушки міцності і безпеки для можливих непередбачуваних процесів (Статтю підготовлено з використанням інформації таких джерел: офіційний веб-портал Верховної Ради України (https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68397); офіційний веб-портал Судової влади України (https://court.gov.ua/press/news/917166/);офіційний веб-портал Торгово-промислової палати України (https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/iakii-paket-dokumentiv-neobkhidno-podati-dlia-oderzhannia-sertifikatu-pro-fors-mazhorni-obstavini, https://ucci.org.ua/tarifi-rakhunok-akti); офіційний веб-сайт Київської торгово-промислової палати (http://kiev-chamber.org.ua/uk/17/2009.html); юридичний інтернет-ресурс «Протокол» (https://protocol.ua/ru/karantin_yak_fors_magor_osoblivosti_viznannya/); веб-платформа «ЛІГА:ЗАКОН» (https://biz.ligazakon.net/ua/analitycs/193996_fors-mazhorn-obstavini-pd-chas-karantinu-yuridichn-aspekti-ta-nasldki-dlya-bznesu); веб-сайт «Європейська правда» (https://www.epravda.com.ua/columns/2020/03/23/658400/); веб-сайт «Новое время» (https://nv.ua/ukr/biz/experts/koronavirus-i-karantin-chi-fors-mazhor-ce-i-yak-budut-virishuvatisya-spirni-momenti-v-biznesi-poradi-yurista-50074978.html); веб-портал медіакорпорації «Радіо Свобода» (https://www.radiosvoboda.org/a/30497456.html); веб-сайт телеканалу 112 (https://ua.112.ua/statji/koronavyrusnyi-fors-mazhor-u-svitovii-politytsi-529700.html); сайт газети «Приватний підприємець» (http://chp.com.ua/ua/all-news/item/66315-yaki-naslidki-viznannya-karantinu-fors-mazhorom); веб-сайт Асоціації Українсько-Китайського Співробітництва (https://bitly.su/2F5wb4c); веб-портал економічних новин Mind.ua (https://mind.ua/openmind/20193086-teoriya-fors-mazhoriv-yak-dovesti-obstavini-neperebornoyi-sili-u-riznih-krayinah)).