Брекзит: чого очікує Лондон та перспективи для України?

Брекзит: чого очікує Лондон та перспективи для України?С. Горова, ст. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Брекзит – зміни на краще чи ускладнення ситуації?

 

Велика Британія вийшла з Євросоюзу, членом якого була з 1973 р. Брекзит у Лондоні відзначали масовими гуляннями, на яких навіть спалили прапор ЄС. Хоча, насправді, як вважають в експертних колах, особливих приводів для радості в британців немає. ЗМІ активно публікує прогнози щодо того, що вихід із ЄС обернеться для країни колосальними втратами. Так, як відомо, у ЄС близько 40 торгових угод, які охоплюють понад 70 країн. Будучи членом ЄС, Велика Британія могла мати торговельні відносини, наприклад, з Канадою, при цьому не сплачуючи високі мита на більшість товарів. Відповідно, якщо Сполучене Королівство вийде з ЄС без торговельної угоди, то автоматично втратить доступ до цих ринків і буде змушене торгувати за правилами СОТ.

Як інформують ЗМІ, на сьогодні офіційний Лондон уже домовився про укладення 20 торговельних угод з такими країнами, як Косово, Йорданія, Марокко, Туніс, Грузія. Однак на сьогодні поки не можна говорити про те, що ці країни, скажімо так, є економічним і торговельним локомотивом.

Крім того, експерти прогнозують проблеми з офісами відомих корпорацій, які вже стали йти з Великої Британії, а також із перерозподілом ринку морської й транспортної індустрії, зокрема авіаперевезень і доступу до портів.

Складною ситуацією для міжнародного і внутрішнього становища Великої Британії може стати відділення Шотландії. Це, власне, означатиме кінець країни під назвою «Велика Британія», тому що держава The Great Britain – це саме союз Англії та Шотландії, створений у 1707 р.

Поки вихід Шотландії не виглядає дуже вже ймовірним, але правляча на півночі острова Шотландська національна партія рішуче налаштована принаймні домогтися нового референдуму.

Прогнозується також падіння цінності британського громадянства. Велика Британія вже почала друкувати паспорти колишнього темно-синього кольору замість нинішніх бордових документів єдиного європейського зразка. Для переконаних євроскептиків цей паспорт, звичайно, буде окремим приводом для гордості, але набір можливостей, які він дає у світі, після Брекзиту автоматично знизиться. «Велика Британія може встановити світовий рекорд у падінні якості свого громадянства без будь-якого силового конфлікту. Жорсткий Брекзит призведе до того, що громадяни Великої Британії втратять право жити й працювати в країнах ЄС, а також Швейцарії, Норвегії та Ісландії, тобто в групі найбільш розвинутих країн світу, і якість британського громадянства таким чином різко й необоротно знизиться», – пояснює укладач всесвітнього «індексу якості громадянства», професор права в Гронінгенському університеті Д. Коченов (URL: https://rus.postimees.ee/6889898/proshchay-velikaya-britaniya-politiki-sporyat-o-meste-strany-v-mire-posle-brekzita. 2020. 5.02).

«Брекзит залишить Велику Британію зломленим і роз’єднаним королівством. Географічно вона завжди перебувала за межами континентальної Європи. Тепер ця відстань буде ставати дедалі більш відчутною в політиці, економіці та соціальній сфері», – прогнозують експерти (URL: https://www.facenews.ua/news/2020/471386. 2020. 31.01).

У свою чергу, більш сприятливо може складатися ситуація з укладанням нової торговельної угоди із США. Д. Трамп неодноразово заявляв, що готовий сісти за стіл переговорів. Для Великої Британії плюс тут у тому, що тепер їхні переговорні позиції не обмежують правила Євросоюзу, тому Лондон може домовитися про більш вигідні для себе умови (URL: https://www.segodnya.ua/world/europe/ubytkov-ne-izbezhat-chto-budet-s-britaniey-posle-vyhoda-iz-es-1395542.html. 2020. 31.01).

При цьому французькі ЗМІ акцентують увагу на пасивності в британському інформаційному просторі щодо такої події й на такі ж пасивні настрої англійців. Так, французькі газети пишуть про те, що вихід Великої Британії з Євросоюзу не породив тріумфальних настроїв у країні (URL: https://www.liberation.fr/planete/2020/02/01/le-royaume-uni-se-reveille-brexite_1776627). Liberation повідомляє, що в Лондоні не було чутно феєрверків і гучних промов. «Біг-Бен не задзвонив, навіть прем’єр-міністр Б. Джонсон був непомітний за стінами Даунінг-стріт, 10», – зазначає видання. Автор статті зауважує, що звернення Б. Джонсона до нації звелося до відеозапису, який навіть не показали на BBC, – він транслювався в соціальних мережах. Тоді, 31 січня, усе виглядало так, ніби «хтось на найвищих щаблях хотів уникнути тріумфаторства», оскільки сам по собі Брекзит є «стрибком у невідоме», зазначає видання.

Французьке видання Figaro (URL: https://www.lefigaro.fr/international/brexit-le-royaume-uni-choisit-la-sobriete-pour-ses-adieux-a-l-europe-20200131) теж зазначає, що «атмосфера в Лондоні була дивною». На деяких новинних сайтах вихід із ЄС навіть опинився в тіні повідомлень про китайський коронавірус і випадки зараження, виявлені на території Сполученого Королівства, зазначає видання.

Звертають на себе увагу наслідки Брекзиту і для ЄС. У Брюсселі висловлюють надію, що вихід Сполученого Королівства тільки зміцнить Євросоюз і прискорить інтеграційні процеси у ЄС, у тому числі й політичні. Однак ефект від Брекзиту може виявитися й дещо протилежним. У період членства Великої Британії у Євросоюзі склався певний баланс сил у трикутнику найбільш економічно значущих членів Німеччина – Англія – Франція. Лондон певною мірою врівноважував гегемонію Берліну та Парижу. Тепер цю противагу усунуто і, скоріше за все, франко-німецький тандем буде повністю домінувати у ЄС.

Але водночас для тієї ж Франції, зв’язки якої з Великою Британією були найбільш тісними, присутність британців була певною гарантією в тому, що Німеччина, як економічно найсильніша держава у Євросоюзі, не тягнутиме ковдру на себе. Тепер же можливі різні варіанти розвитку подій. З одного боку, не можна виключити, що в умовах відсутності Великої Британії можуть посилитися франко-німецькі суперечності, а це в гіршому випадку загрожує паралічем основних інститутів Євросоюзу, які працюють значною мірою на основі згоди Берліну та Парижу. Але, з іншого боку, можна припустити, що все буде навпаки: франко-німецький тандем зміцниться та його тиск тепер дедалі більшою мірою відчуватимуть на собі інші держави Євросоюзу. Багато що залежатиме також від того, наскільки впливові будуть євроскептики в урядах тих чи інших країн ЄС. Тут проблеми можуть виникнути не тільки з державами Східної Європи, а й, наприклад, з тією ж Італією, якщо до влади там прийдуть М. Сальвіні та його прихильники (URL: https://day.kyiv.ua/ru/blog/politika/brekzit-dlya-evrosoyuza-ukreplenie-ili-oslablenie. 2020. 3.02).

Існує також загроза, пов’язана з міграційними процесами. Так, за даними британського уряду, станом на 1 січня нинішнього року у Великій Британії працювали й постійно проживали 3,5 млн громадян країн Європейського Союзу. Тепер їм доведеться поїхати. І у Великій Британії вже проводиться активна пропагандистська кампанія щодо створення негативного іміджу європейських «заробітчан». «Ці люди, коли вони виїдуть і кинуться шукати роботу в себе на батьківщині, раптом з’ясують, що місця зайняті. У Голландію, Німеччину теж поїхати не вийде через ряд причин. Та ж Німеччина на сьогодні, до речі, активно приймає українців по безвізу – більш дешеві і т. д. І ось усе це викличе претензії до Європейського Союзу, дасть ґрунт для зростання євроскептицизму і якихось соціальних потрясінь», – прогнозує П. Рудяков, директор інформаційно-аналітичного центру «Перспектива» (URL: https://www.segodnya.ua/economics/enews/posledstviya-brexit-dlya-evropy-ekspert-obeshchaet-problemy-iz-za-zarobitchan-1396028.html. 2020. 1.02).

Водночас Брекзит певною мірою показав, що ідея консолідації Європи втрачає свою силу. Так, експерт з міжнародних питань А. Каракуц зазначив: «Для ЄС дійсно Брекзит став надзвичайною подією. Відповідно, це взагалі ставить організацію під величезний ризик. Тепер зможуть виходити й інші країни» (URL: https://www.obozrevatel.com/tv/chto-brekzit-budet-oznachat-dlya-evropejskogo-soyuza-prognozyi-eksperta.htm. 2020. 31.01).

Менш очевидні наслідки Брекзиту для Єврокомісії. У цьому органі кожну країну представляють по одному єврокомісару. Останнім британським єврокомісаром був Д. Кінг, який з 2016 по 2019 р. відповідав за внутрішню безпеку ЄС і дуже активно займався темами кібербезпеки й протидії дезінформації – насамперед з Росії. «Те значення, яке Д. Кінг надавав темам безпеки, що пронизує відносини з Україною і Росією, буде втрачено», – нарікає керівник відділу зовнішньої політики ЄС Брюссельського аналітичного центру CEPS С. Блокманс.

Що стосується Європарламенту, то його після 31 січня покинуть 73 британські депутати. Лише частину їхніх місць буде перерозподілено між іншими країнами. У підсумку кількість євродепутатів зменшиться з 751 до 705.

При цьому аналітики вважають, що з виходом із ЄС вплив Лондона на політику Брюсселя хоча й ослабне, але повністю не зникне. Експерт CEPS С. Блокманс переконаний, що після Брекзиту Велика Британія активізує свою лобістську діяльність – як в інституціях ЄС, так і в окремих європейських столицях. І питання, пов’язані з Росією та Україною, залишаться серед тих, де Сполучене Королівство використовуватиме свої можливості для лобіювання (URL: https://www.dw.com. 2020. 1.02).

Важливо й те, що будь-яке послаблення Євросоюзу та НАТО є, безумовно, вигідним і зручним для РФ, оскільки це підвищує ймовірність скасування або ослаблення антиросійських санкцій. Однак у цьому випадку вихід Сполученого Королівства, послаблюючи ЄС, одночасно зміцнює НАТО. Можна припустити, що в цій ситуації Велика Британія ще більшою мірою розвиватиме свої зв’язки із США, як торговельні – аж до можливого укладення угоди про зону вільної торгівлі, так і військові – по лінії НАТО.

Відповідно, треба говорити й про те, чим обернеться Брекзит для України. Тут треба зазначити таке. По-перше, Велика Британія була серед тих європейських країн, які мали чітку й активну позицію щодо анексії Криму Росією та конфлікту на Донбасі, а також щодо запровадження й подовження санкцій ЄС проти Росії. Крім того, ця країна допомагає Україні – особливо у військовій сфері, а також в питанні модернізації української армії за стандартами НАТО.

Відповідно, нині експерти звертають увагу на те, що Брекзит може більше вплинути не стільки на двосторонні відносини України з Великою Британією, скільки на відносини Києва з ЄС, а також з Росією. При цьому Лондон на найвищому рівні запевняє, що не звужуватиме своєї підтримки й допомоги Києву. Хоча й виходить із ЄС, але залишається у Європі (URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-51279456. 2020. 31.01).

 Проте діяти саме в рамках спільних ініціатив країн ЄС Велика Британія вже не зможе і, очевидно, у цьому сенсі втратить свій традиційний вплив на європейську політику. Політолог В. Фесенко вважає, що «з огляду на те, що британці виходять з керівних органів ЄС, враховуючи їхню підтримку України в попередні роки, ми, звичайно, трохи втратимо. У тому ж Європарламенті. Але не сказав би, що ця втрата буде критичною – може, трохи менше нас стануть підтримувати. Не варто особливо хвилюватися з цього приводу. Так чи інакше, нам потрібно активно працювати і з різними країнами, і з різними групами, розширюючи кількість союзників у європейських інститутах влади» (URL: https://www.segodnya.ua/ukraine/nepriyatnosti-i-vozmozhnosti-politolog-o-tom-kak-brexit-otrazitsya-na-ukraine-1396034.html. 2020. 2.02).

По-друге, питання торгівлі. Британія хоча й не належить до найбільших торговельних партнерів України, але обсяги торгівлі товарами та послугами є істотними й постійно зростають. За даними Держстату, за 11 місяців 2019 р. український експорт до Великої Британії становив понад 580 млн дол., а імпорт – майже 700 млн. Для порівняння: експорт у Німеччину вчетверо більший, а обсяги імпорту, порівняно з Великою Британією, вищі майже у 8 разів. Нині торгівля з Великою Британією регулюється Угодою про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС. Згідно з угодою про Брекзит, після виходу Великої Британії з ЄС упродовж перехідного періоду, що триватиме до 2021 р., Британію вважатимуть країною-членом ЄС у контексті міжнародних договорів Євросоюзу, зокрема й Угоди про асоціацію з Україною.

Відповідно, до початку наступного року правила й умови торгівлі не зміняться. Фактично до кінця поточного року українські експортери не відчують жодних змін у торгівлі з Великою Британією як напряму, так і при ввозі товарів на митну територію ЄС через інші держави-члени ЄС з метою транзиту у Велику Британію, пояснив торговий представник України, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Т. Качка. «Що потрібно запам’ятати нашим експортерам: зараз не змінюється нічого, далі, з 1 січня наступного року, у нас буде Угода про вільну торгівлю з Великою Британією. З огляду на те що ми готувалися до різних сценаріїв Брекзиту, минулого року ми майже повністю підготували Угоду», – додав він. За словами Т. Качки, британська угода буде дуже подібна до Угоди про вільну торгівлю з ЄС (URL: https://rubryka.com/2020/02/02/u-minekonomiky-poyasnyly-chogo-chekaty-ukrayinskym-eksporteram-u-torgivli-iz-brytaniyeyu-pislya-brexit. 2020. 2.02).

Переговори вже тривають. Вони охоплюють весь спектр двосторонніх відносин – від політичного діалогу до зони вільної торгівлі, повідомили в Посольстві України у Великій Британії. «Наприкінці минулого року переговорні команди досягли принципової згоди щодо переважної більшості положень торговельної частини Угоди, яка включає широке коло питань – від торгівлі товарами та послугами до електронної комерції та руху капіталу. У січні цього року проведено черговий раунд консультацій щодо політичної частини Угоди», – повідомила в коментарі посол Н. Галібаренко. Водночас вона утрималася від того, щоб назвати конкретні терміни. За її словами, для Києва головнішим є «змістовне наповнення» Угоди (URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-51279456. 2020. 31.01).

В експертних колах сходяться на думці, що в цьому аспекті становище України досить вигідне. На думку фахівців, для Великої Британії в складі ЄС Україна є ринком збуту продукції та послуг. Вихід же ж із цієї країни зі спільноти може подарувати нашій країні нові можливості. Так, аналітик Центру біржових технологій М. Орищак підкреслив: «Тепер і для України є шанс розглядати Англію як ринок збуту продукції. Для бізнес-середовища в Україні активність збільшиться. Так, для тих, хто готовий співпрацювати з Великою Британією, є можливість укладати нові довгострокові відносини “з чистого аркуша”. Згадайте, ще два роки тому були прогнози, що завдяки Брекзит в українських товаровиробників може з’явитися унікальний шанс зайти на британський ринок зі своєю аграрною продукцією. Продавати можна не тільки зернові й олійні товари, а й товари з високою доданою вартістю, потіснивши європейських партнерів з британського ринку більш конкурентоспроможними цінами при гідній якості української продукції» (URL: https://www.segodnya.ua/economics/enews/brexit-pomozhet-ukraine-ekspert -rasskazal-o-posledstviyah-1397310.html. 2020. 4.02).

Експерти підкреслюють і те, що домовленість про вільну торгівлю з Україною, одним з найбільших у світі виробників продуктів харчування, дала б змогу імпортувати зерно, птицю та інші необхідні продукти за нижчими цінами, ніж ті, що виплачувалися європейським виробникам останні 46 років.

Україна може бути особливо важливою для Великої Британії тому, що це порівняно близько географічно, тому продукти з України можуть швидко транспортуватися до Великої Британії по суші поїздами або вантажівками (URL: https://nv.ua/opinion/velikobritaniya-vyhodit-iz-es-pochemu- eto-mozhet-stat-dlya-ukrainy-novym-startom-novosti-50066120.html. 2020. 24.01).

Україна також отримає істотну вигоду з того, що Велика Британія може стати вагомим споживачем української сільськогосподарської продукції. Це б завадило дедалі більшій залежності країни від ринків на кшталт Китаю, Індії або Близького Сходу.

По-третє, візове питання. Ще в складі Євросоюзу Велика Британія мала кілька винятків для себе зі спільних політик із ЄС. Зокрема, не підписувала Шенгенської угоди, зберегла видачу віз і прикордонний контроль для громадян з-за меж ЄС. Тож після Брекзиту правила, за якими українці в’їжджають до Великої Британії, не зміняться.

Разом із тим британці мали б втратити право на короткострокове перебування в Україні без візи, як громадяни ЄС. Право на безвізове перебування в Україні громадяни ЄС отримали за Указом Президента В. Ющенка у 2005 р. За день до офіційного виходу Британії з ЄС діючий Президент В. Зеленський подовжив безвізовий режим для британців на рік – до 30 січня 2021 р.

Після референдуму про Брекзит українські оглядачі припускали, що автоматичне подовження безвізу для британців має стати частиною переговорів про полегшення візового режиму для українців. Як зазначила посол України в Британії Н. Галібаренко, «сьогодні ми не ставимо питання про запровадження віз для британців». Разом із тим, на її погляд, у таких питаннях, як візи, має бути елемент взаємності. «Якщо ми продовжуємо безвізовий в’їзд в Україну, то сподіваємося також на те, що Велика Британія здійснить зустрічні кроки».

По- четверте, з того часу, як британці на референдумі проголосували за вихід із ЄС, у експертних колах почали говорити про можливе завершення підписання Угоди про спільний авіаційний простір між Україною та ЄС або ж угоди «про вільне небо», яку парафували ще у 2013 р. Тривалий час її остаточне підписання було заблоковано через суперечку між Великою Британією та Іспанією через Гібралтар. Після виходу Британії з ЄС оформлення угоди може бути розблоковано (URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-51279456. 2020. 31.01).

По-п’яте, зміна розкладу сил у Раді ЄС позначиться на можливій перспективі подальшої інтеграції України у Євросоюз. Велика Британія завжди підтримувала розширення Євросоюзу. З її виходом зміниться баланс на користь країн, які поки що не підтримують надання Україні чіткої перспективи членства у ЄС. Ідеться, наприклад, про Францію та Німеччину. Так, політолог, директор Центру політичних досліджень «Пента» В. Фесенко зазначив: «До Євросоюзу, замість Великої Британії, як на це натякав наш Президент В. Зеленський у Давосі, Україну не візьмуть. Будемо реалістами: вікно можливостей не відкривається, просто змінюється його конфігурація. Ніяких принципово нових можливостей для вступу до Євросоюзу з виходом Великої Британії для нас не з’являється» (URL: https://www.segodnya.ua/ukraine/nepriyatnosti-i-vozmozhnosti-politolog-o-tom-kak-brexit-otrazitsya-na-ukraine -1396034.html. 2020. 2.02).

Звичайно, ЄС потрібно компенсувати втрату Великої Британії. Але у Євросоюзі є принципові супротивники розширення, особливо на Схід. І зовсім недавно, зокрема, про це заявила Франція.

Песимістичний прогноз дає і політолог В. Таран. За його словами, Україну чекають тільки негативні наслідки. Якщо говорити про членство у Європейському парламенті та Парламентській асамблеї Ради Європи, то британці були нашими найбільшими дипломатичними союзниками на цих майданчиках. Після Брекзиту британських депутатів не буде в складі цих органів й Україна втратить союзників. Це послабить наші зовнішні позиції (URL: https://gazeta.ua/ru/articles/politics/_kak-brekzit-povliyaet-na-ukrainu/942948. 2019. 19.12).

В експертних колах сходяться на думці, що Україна не має шансів вступити у ЄС у найближчі роки. Якщо і через 10, і через 15 років країна не стане частиною Європи, імовірне дуже серйозне розчарування. Однак досвід Швейцарії, Норвегії та тепер Великої Британії вказує на інший вихід. На наших очах створюється Європа різних швидкостей. Країни ЄС приймають свої закони, консолідують ринок, встановлюють свої соціальні та екологічні стандарти. Країни, які не хочуть (на заході) або не можуть (на сході) увійти в ЄС, повинні вибудувати з Брюсселем взаємовигідні комерційні відносини.

При цьому також звертає на себе увагу й те, що переваги, які дасть Брекзит, залежать від того, наскільки швидко Велика Британія та Україна рухатимуться назустріч Угоді про зону вільної торгівлі з нульовими тарифами на імпорт продовольства. Якщо ж існуючі умови Угоди ЄС з Україною просто перенесуться в нову Угоду про вільну торгівлю між Україною та Великою Британією, то в недалекому майбутньому обидві країни зіткнуться з несприятливими торговельними умовами, а Україна втратить ринок, який може стати для неї найбільшим у Європі.

Звертає на себе увагу й думка про те, що ідея консолідації Європи в нинішньому форматі втрачає свою силу. При цьому в теперішніх обставинах країни «Східного партнерства» мають хороший плацдарм для створення такого собі нового ЄАВТ, що, власне, співпрацюватиме з ЄС.

 

Горова С. Брекзит – зміни на краще чи ускладнення ситуації? [Електронний ресурс] / С. Горова // Україна: події, факти, коментарі. – 2020. – № 3. – С. 40–47. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2020/ukr3.pdf. – Назва з екрану.