ОРДЛО: ситуація з санкціями та соціальними виплатамиІ. Рудь, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Розвиток ситуації навколо окупованих територій: санкції, виплати пенсій пенсіонерам з окупованих територій (оцінки експертів і політиків)

 

Від початку конфлікту на Сході України керівництво України розпочало створення санкційного пакета законодавчих актів проти громадян і юридичних осіб країни-агресора Російської Федерації. За п’ять років конфлікту було створено багато законодавчих актів, направлених в основному на перешкоджання економічної діяльності, в’їзду на територію України, подання касаційних позовів проти осіб і компаній, які тим чи іншим чином сприяли процесу окупації територій Криму й Донбасу.

14 серпня 2014 р. було прийнято Закон України «Про санкції», основною метою якого став захист національних інтересів, національної безпеки, суверенітету й територіальної цілісності України, а також протидія терористичній діяльності.

Закон передбачає, що санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка перебуває під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність. В умовах російсько-української війни Закон спрямовано саме проти Російської Федерації.

Метою Закону, як сказано в Пояснювальній записці, є створення механізму невідкладного та ефективного реагування на наявні й потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України, включаючи ворожі дії, збройний напад інших держав чи недержавних утворень, завдання шкоди життю та здоров’ю населення, захоплення заручників, експропріацію власності на території України, завдання майнових втрат і створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18. 2017. 17.12).

Закон передбачає 24 види санкцій, що можуть застосовуватися до іноземних суб’єктів, а також п. 25 – «інші санкції»: блокування активів – тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; обмеження торговельних операцій; обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів і перевезень територією України; запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань; анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; заборона участі в приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють у їхніх інтересах; заборона користування радіочастотним ресурсом України; обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування; заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт та послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності іноземної держави, а також державних закупівель в інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг, походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно із цим Законом; заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів і повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України; повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно із цим Законом; заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави; припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави; заборона здійснення Національним банком України реєстрації учасника міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент іноземної держави; заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність; запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю; припинення дії торговельних угод, спільних проектів і промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки й оборони; заборона передавання технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності; припинення культурних обмінів, наукового співробітництва, освітніх і спортивних контактів, розважальних програм з іноземними державами та іноземними юридичними особами; відмова в наданні й скасування віз резидентам іноземних держав, застосування інших заборон в’їзду на територію України; припинення дії міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; анулювання офіційних візитів, засідань, переговорів з питань укладення договорів чи угод; позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення тощо.

Відповідно до Закону санкції можуть бути секторальними (щодо іноземної держави або невизначеного кола осіб певного виду діяльності) або персональними (щодо фізичних або юридичних осіб, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність). Пропозиції щодо санкцій виносяться на розгляд Ради національної безпеки та оборони України Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Службою безпеки України.

Рішення щодо секторальних санкцій приймається РНБО, вводиться в дію Указом Президента України та затверджується протягом 48 год постановою Верховної Ради України.

Рішення щодо персональних санкцій приймається РНБО і вводиться в дію Указом Президента України.

Рішення про скасування санкцій приймається органом, що їх прийняв, у разі якщо застосування санкцій привело до досягнення мети їх застосування (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18. 2017. 17.12).

У переліку фізичних осіб, які потрапили під дію українських санкцій, на сьогодні перебуває близько 1 тис. осіб – це громадяни Росії, України, представники самопроголошених «республік» на Донбасі, а також громадяни ряду європейських країн та Ізраїлю.

Санкції передбачають блокування активів, тимчасові обмеження користування належним їм майном, запобігання вивозу капіталів за межі України, а також візові обмеження.

У переліку юридичних осіб – декілька сот підприємств і громадських організацій. Це більшість найбільших авіакомпаній Росії, деякі підприємства військово-промислового комплексу Росії, кредитні організації, телекомпанії, громадські організації.

Крім України, варто нагадати, що і ЄС ввів економічні санкції проти Росії у 2014 р. через анексію Криму й агресію на Донбасі, які продовжують кожні півроку. До санкційного списку ЄС потрапили понад 200 громадян Росії та організацій, що займаються різною діяльністю в окупованому Криму та на окупованому Донбасі.

Останніми введеними на сьогодні санкціями щодо РФ стали санкції від 27 листопада 2019 р. – Кабінет Міністрів запровадив санкції проти 131 юридичної особи за руйнування об’єктів культурної спадщини в Криму, здійснення там теле- і радіомовлення, а також постачання матеріалів для оборонно-промислового комплексу Росії.

Важливим моментом є питання ефективності введених санкцій. Можна навести приклад, коли Україна припинила співпрацю з Росією в оборонній сфері, чим зірвала модернізацію деяких проектів російського флоту. Схожа ситуація склалася і в аерокосмічній галузі, де українська продукція була основою для ракетно-космічних проектів РФ. Санкції істотно вплинули на російську сторону.

Однак у цілому питання ефективності антиросійських санкцій доволі гостре. Дипломат, експерт «Майдану закордонних справ» О. Хара вважає, що справа не в кількості санкцій, яких, на його думку, забагато не буває, а в питаннях ревізії неефективних рішень та удосконаленні беспосередньо механізму прийняття антиросійських санкцій (URL: https://24tv.ua/sanktsiyi_pokazali_efektivnist_ale_y_vibirkoviy_pidhid__
diplomat_n1184011. 2019. 26.07).

Частина експертів називають українські санкції радше демонстрацією спільної позиції України та Заходу, ніж реальним важелем впливу на Кремль. Однак економісти не виключають, що в перспективі розрив виробничої кооперації з Росією допоможе Україні модернізувати своє виробництво та вийти на більш перспективні ринки.

Українські санкції проти Росії – це радше політичний, а не економічний крок Києва, стверджує колишній віце-прем’єр-міністр України В. Лановий. Але він виключає, що через певний час мінімізація економічних відносин з Росією посприяє модернізації українських виробництв і виходу на нові ринки. І закликає не бідкатися про долю українських виробництв, які виробляють свою продукцію суто для Росії. «Українські санкції – це вираження політичної позиції, а не економічного впливу. Це демонстрація єдності позиції України та її західних союзників. Так, те, що Росія закрила свої ринки для України – це боляче, – визнає В. Лановий. – Але не дуже добре, коли досі є підприємства, які здатні продавати свою продукцію тільки до Росії, цього уламку СРСР. Гадаю, що розвиток технологій, підвищення якості української продукції та пошук нових ринків збуту має стати економічним наслідком протистояння між двома державами».

Директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України Г. Перепелиця вважає розширення українських санкцій проти Росії передусім результатом тиску громадянського суспільства на владу.

Оскільки сплив термін попередніх санкцій (що застосовувалися терміном на один рік), виникла пауза, під час якої підсанкційні компанії могли вчиняти певні дії.

Г. Перепелиця зауважує: «Тут не стільки Захід спрацював, скільки тиск громадянського суспільства… Громадяни почали бити на сполох. Це можна вважати позитивом, що на владу, Президента зокрема, вплинув тиск експертного середовища й суспільства. Певним чином сприяла посиленню санкцій і позиція Заходу, – визнає аналітик. – Водночас те, що Україна зрештою не лише продовжила санкції проти Росії, а й розширила їх, поліпшує зовнішньополітичну позицію держави» (URL: https://www.radiosvoboda.org/a/28062351.html. 2019. 16.10).

У переліку гострих питань, пов’язаних з конфліктом на Сході України, до сьогодні є питання виплати пенсій і соцвиплат жителям окупованих територій.

У ВР 26 листопада зареєстрували законопроект щодо виплат пенсій жителям окупованих територій. Проект закону покликаний відновити конституційне право громадян на пенсійне забезпечення, адже більше половини зареєстрованих на непідконтрольних територіях пенсіонерів не можуть отримати чесно зароблені гроші. Крім того, новий законопроект має на меті в першу чергу врегулювати питання щодо виплати пенсій особам, які проживають на тимчасово окупованих територіях.

Радник секретаря РНБО з питань реінтеграції і відновлення Донбасу С. Сивохо, коментуючи проект закону, заявив, що наразі у Верховну Раду внесли законопроект, який скасовує обов’язкову для отримання пенсій реєстрацію як внутрішньо переміщених осіб пенсіонерів, які проживають на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей.

За словами С. Сивохо, на сьогодні понад 700 тис. пенсіонерів на непідконтрольній території не можуть реалізувати своє конституційне право на пенсію, що ненормально. 

Законопроект ініціювали нардепи від «Слуги народу», «Батьківщини», «ОПЗЖ» та члени депутатської групи «За майбутнє». Згідно з даними, які оприлюднив голова Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та АР Крим Д. Лубінець, станом на липень 2018 р., борг перед пенсіонерами становив понад 62 млрд грн.

Наразі, щоб зрозуміти важливість нового закону, треба зробити невеликий екскурс в історію у 2017 р., коли міністр соціальної політики уряду В. Гройсмана А. Рева заявляв, що Київ не зможе поновити соціальні виплати на непідконтрольних йому територіях Донбасу, допоки не буде виконано перші сім пунктів Мінських домовленостей, оскільки питання пенсій стоїть восьмим пунктом.

Тодішній міністр А. Рева констатував, що жителям ОРДЛО, які не зареєструються як внутрішньо переміщені особи на контрольованих Києвом територіях, Україна пенсій не платитиме. За чинним до сьогодні законом переселенці можуть змінювати місце проживання, навіть повертатися на окуповані території, однак не довше як на два місяці – інакше їх позбавлять статусу. А. Рева також заявляв, що верифікація у 2016 р. засвідчила зловживання у сфері соцвиплат. За словами на той час міністра, СБУ виявила 460 тис. осіб, які отримували виплати як внутрішньо переміщені особи, але жодного разу не перетинали лінії розмежування. Після проведеної у 2017 р. верифікації 160 тис. так і не ідентифікували. За словами А. Реви, багато людей отримували дві пенсії – і українську, і пенсію так званих «ДНР/ЛНР» (URL: https://www.pravda.com.ua/news/2019/11/27/7233187. 2019. 27.11).

Як заявив голова Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та АР Крим Д. Лубінець, ситуація, коли більше половини зареєстрованих на непідконтрольних територіях пенсіонерів не можуть отримати чесно зароблену пенсію, – ненормальна. Він підкреслив, що факти численних смертей літніх людей на пунктах пропуску жахають та обурюють. Потрібні негайні зміни. Тому депутат разом з колегами став автором законопроекту 2083-д, який покликаний відновити конституційне право українських громадян на пенсійне забезпечення. За словами нардепа, законопроект № 2083-д передбачає такі новації: надання людям, які жили на тимчасово окупованих територіях і не могли платити страхові внески, права докупити стаж без застосування санкцій; у разі втрати документів надання можливості розраховувати пенсію на підставі інформації з реєстру застрахованих осіб; скасування обов’язкової реєстрації пенсіонерів як внутрішньо переселених осіб для отримання пенсій; виплата заборгованості з пенсій без терміну давності (наразі діє ліміт – три роки). «У результаті ми повернемося до практики усіх цивілізованих країн, де громадян не дискримінують лише через те, що вони потрапили в епіцентр конфлікту й стали його жертвами», – наголосив Д. Лубінець.

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Л. Денісова 23 жовтня заявила, що станом на 1 вересня 259,6 тис. пенсіонерам із числа внутрішньо переміщених осіб не виплачено пенсії на суму понад 8 млрд грн. «На 1 вересня 2019 р. 259,6 тис. пенсіонерам ВПО не виплачено пенсію за минулий період на суму 8 096 623,4 тис. грн, що пов’язано з припиненням їх виплати та відсутністю відповідного порядку, який до цього часу не затверджено Кабінетом Міністрів України», – заявила Л. Денісова. Вона додала, що в середньому заборгованість становить по 31 тис. грн на особу, а загальна сума невиплачених пенсій пенсіонерам, які перебували на обліку в органах Пенсійного фонду на територіях, що на сьогодні тимчасово окуповані, у період з червня 2016 р. по квітень 2018 р. становить 33,6 млрд грн (URL: https://www.unian.ua/society/10769558-u-vr-zareyestruvali-zakonoproekt-shchodo-viplat-pensiy-zhitelyam-okupovanih-teritoriy.html. 2019. 26.11).

Наразі з’явилася інформація   про те, що ОБСЄ може взяти на себе функцію доставки пенсій на окуповані території. «Це опрацьовується. Для цього потрібні зміни в законодавстві. Зараз законодавство діє так, що людину має бути особисто ідентифіковано», – зазначив керівник Донецької військово-цивільної обласної адміністрації П. Кириленко в ефірі виїзної студії Українського радіо на форумі «Ефективне місцеве самоврядування як запорука демократичної та правової держави» в Краматорську.

Він зазначив, що на підконтрольній Україні території Донецької області працюють мобільні центри виплат. «Є чіткий порядок, за яким людина може отримувати пенсійне забезпечення – перетин лінії розмежування, підтвердження паспортних даних, особу ідентифіковано – виплати здійснюються. Є проблематика, яку неодноразово озвучували: як бути з отриманням пенсій тими особами, які справді фізично не можуть перетнути лінію розмежування. Ці запитання ставилися, – наголосив голова Донецької обладміністрації. – Були пропозиції від облдержадміністрацій: залучення фахівців ОБСЄ, що підтверджують документально, що ті особи, які не можуть за фізичними можливостями перетинати лінію розмежування, справді є – вони мають право на отримання пенсійного забезпечення. Щоб нам міжнародні організації допомагали документально отримувати на тих територіях документи і передавати їх до органів Пенсійного фонду» (URL: https://ua.interfax.com.ua/news/political/627503.html. 2019. 29.11).

Отже, розвиток ситуації навколо окупованих територій наразі торкається багатьох питань. Серед ключових з них є питання ефективності санкцій України проти РФ, адже за п’ять років після прийняття Закону України «Про санкції» ситуація неодноразово змінювалася. На сьогодні питання їх розширення залишається дискусійним. Крім того, не втрачає своєї актуальності питання соціальних виплат і виплат пенсій жителям ОРДЛО, адже це рішення може вплинути на симпатії та антипатії населення окупованих територій щодо української влади та України як держави в цілому.

 

Рудь І. Розвиток ситуації навколо окупованих територій: санкції, виплати пенсій пенсіонерам з окупованих територій (оцінки експертів і політиків) [Електронний ресурс] / І. Рудь // Україна: події, факти, коментарі. – 2019. – № 25. – С. 45–51. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2019/ukr25.pdf. – Назва з екрану.