100 днів уряду очима експертівМ. Дем’яненко, наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Сто днів роботи уряду О. Гончарука: результати діяльності в оцінках ЗМІ, експертів і політиків

 

Уряд О. Гончарука 7 грудня «відзначав» 100 днів з початку своєї роботи. За світовою традицією саме цей відрізок каденції визначається як привід підбити перші підсумки роботи. Крім того, зазвичай уже достатньо часу для того, щоб урядовці почали виконувати частину численних обіцянок, а експерти вже накопичили достатньо матеріалу для аналізу.

Початок роботи для О. Гончарука був досить сприятливим – він отримав практично повну свободу в кадровому питанні формування КМУ, а вже до першого урядового засідання новообраний Прем’єр-міністр встиг закликати Верховну Раду ухвалити 37 важливих проекти законів, які нова влада одразу внесла на розгляд парламенту.

Перші 100 днів роботи Кабміну пройшли під знаком виконання «дорожньої карти» від Президента В. Зеленського та спроб домовитися з Міжнародним валютним фондом. Водночас зауважимо, що навіть у президентській команді не надто задоволені результатами діяльності уряду. Так, нещодавно глава Офісу Президента А. Богдан висловив невдоволення тим, що деякі міністри не дуже результативні й більше намагаються «сподобатися Facebook». Він встановив для уряду дедлайн до кінця року. Якщо не буде результату – пообіцяв «приймати відповідні рішення».

Головним завданням уряду, на думку окремих експертів, було ухвалення збалансованого бюджету на наступний рік. Дефіцит головного фінансового документа мав бути не більшим за 2,3 % ВВП – це вимога МВФ для початку нової кредитної програми. Вона ж украй необхідна О. Гончаруку для реалізації амбітних планів – зростання економіки на 40 % і 50 млрд дол. інвестицій. Із цим завданням в уряді впоралися – бюджет цього року ухвалили вже 14 листопада, а його дефіцит становив 2,09 % ВВП (URL: https://hromadske.ua/posts/iz-lita-v-zimu-sho-uryadu-goncharuka-vdalosya-za-100-dniv).

Однак за окремими позиціями дохідної частини в оглядачів одразу виникли запитання. Дванадцять мільярдів до державного бюджету може принести приватизація. Половину суми уряд розраховує отримати від продажу стратегічних підприємств, решту – від малої приватизації. Щоправда, за останні п’ять років держава отримала за цією статтею близько 5 млрд, хоча кожного разу закладали не менше 17 млрд.

Крім того, Президент хоче, аби уряд вивів з тіні дві галузі – видобуток бурштину та азартні ігри. Законопроект «Про державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор» уряд подав ще в жовтні, однак замість голосування народні депутати зареєстрували сім альтернативних законопроектів, що може істотно ускладнити виконання президентської обіцянки. Її ціна – плюс 3 млрд грн дохідної частини бюджету. Уже відомо, що 19 грудня 2019 р. Верховна Рада провалила голосування закону про легалізацію грального бізнесу в Україна. «За» проголосувало лише 213 депутатів з мінімально необхідних 226. Отже, державний бюджет наступного року може недоотримати цих коштів.

Видобуток бурштину на початку грудня теж уже мав би бути справою легальною, хоча тут уряд свою роботу виконав – три законопроекти внесено в парламент, а один навіть розглянули в першому читанні.

Чималі сподівання в уряді покладають на ринок землі. Зауважимо, що це питання досить неоднозначно було сприйнято як у вітчизняному політикумі, так і в суспільстві загалом. Однак, якщо ринок запрацює, на переконання урядовців, економіка лише за останній квартал наступного року має зрости на 9 млрд грн. «У 2021 р. таке зростання очікується на рівні 30 млрд грн, плюс 0,83 % до зростання ВВП», – заявив міністр економіки Т. Милованов.

Ще один амбітний проект Президента і прем’єр-міністра – нова митниця, яку очолює колишній перший заступник міністра економіки М. Нефьодов. Його завдання – зупинити тіньові потоки, які завдають державі мільярдних збитків, і максимально спростити життя для чесних підприємців. І нова митниця вже приносить гроші. «За останні три місяці надходження від митниці до держбюджету становили 3,87 млрд дол. США – на 1% більше, ніж за аналогічний період 2018 р. При тому вартісні обсяги оподаткованого імпорту зменшилися на 7 %. Тобто наразі митниця збирає більше податків при зменшенні вартості ввезених товарів», – відзвітував М. Нефьодов. Очільник митниці також планує вже до кінця року звільнити майже 500 найбільш корумпованих митників, а ті ж, що залишаться працювати, у наступному році пройдуть переатестацію.

Загалом оглядачі відзначають, що урядові О. Гончарука добре вдається демонструвати лідерство в тих сферах, де раніше реформи пробуксовували, однак складніше з утриманням вже здобутого результату. Також негативну тенденцію демонструє особистий рейтинг Прем’єр-міністра, і це ще поки не довелося піднімати ціну на газ для населення.

У ЗМІ також можемо зустріти аналіз діяльності кожного з міністрів за цей період. Так «Главком» з’ясував, чим за ці 100 днів запам’ятався кожен із членів уряду і яких результатів досяг (URL: https://glavcom.ua/country/politics/viborci-zelenskogo-na-take-ne-rozrahovuvali-100-dniv-uryadu-v-detalyah-645033.html).

Одним з головних досягнень віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Д. Кулеби автори дослідження називають пропозицію до ЄС укласти новий додаток Угоди про асоціацію у сфері юстиції, де йтиметься про захист персональних даних, боротьбу з корупцією, відмиванням грошей, про перетин кордону тощо.

Віце-прем’єр-міністр, міністр цифрової трансформації М. Федоров, який у команді уряду відповідає за тотальну диджиталізацію, анонсував появу мобільного додатку «Дія», який і має стати тією самою «державою в смартфоні». Поки що з досягнень міністерства – прийняття в першому читанні ініційованого ним законопроекту про реєстри, який має упорядкувати кілька сотень баз даних, створених за різними правилами. Також відомство М. Федорова супроводжувало непросте підписання меморандуму між чотирма операторами мобільного зв’язку, яке дасть змогу покрити країну діапазоном 4G.

Діяльність міністра Кабінету Міністрів Д. Дубілета зосереджується на диджиталізації Кабміну. Зі старту роботи він оголосив війну паперовому документообігу, поставивши завдання повністю оцифрувати документообіг у найближчі один-два роки. Ще один напрям, який курує Д. Дубілет, – проведення всеукраїнського перепису (останнього за майже 20 років). У бюджеті на 2020 р. на перепис було закладено 3,4 млрд грн, але уряд планує зекономити і провести не традиційний, а електронний перепис, методику якого вже розкритикувала головний демограф країни Е. Лібанова.

Міністр внутрішніх справ А. Аваков курував процес розведення військ на Донбасі, особисто опікувався становищем засудженого в Італії нацгвардійця В. Марківа, невинуватість якого доводить, та затриманого в Польщі по лінії Інтерполу за запитом російської сторони І. Мазура. У листопаді уряд в особі голови МВС підписав у Парижі велику рамкову угоду між Україною та Францією щодо офіційної підтримки системи морської охорони й безпеки кордонів. Також у міністерстві відзвітували про успіхи в розслідуванні вбивства П. Шеремета.

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Т. Милованов дуже активний у Facebook і телеефірах, де інформує про свої численні ініціативи. Верховна Рада в жовтні прийняла законопроект, яким скасовується перелік держкомпаній, що не підлягають приватизації, а міністерство вже передало Фонду держмайна кілька сотень підприємств на продаж. Стратегічні підприємства планується лишити в державній власності, а для керування ними створити фонд національного багатства.

Міністр інфраструктури В. Криклій запланував розвиток 15 регіональних аеропортів, а збиткові залізничні вокзали, інші об’єкти «Укрзалізниці», а також деякі порти пропонує здавати в концесію. Міністерство оголосило конкурс на посаду нового керівника «Укрпошти», так само вже відбулися конкурси на посади директорів аеропорту «Бориспіль», «Укравтодору», «Укртрансбезпеки». Наступний рік В. Криклій пафосно назвав роком доріг, на фінансування ремонту яких у бюджеті закладено 66 млрд грн.

Міністер розвитку громад та територій А. Бабак собі в заслуги може приписати запуск електронного «кабінету забудовника» для отримання дозволів, що має прибрати корупцію в будівельній сфері. Але в цієї перемоги багато «батьків», зокрема той же віце-прем’єр М. Федоров.

Міністер освіти й науки Г. Новосад пообіцяла, що проводитиме реформу освіти, яку започаткувала її попередниця Л. Гриневич. Але реформи від Г. Новосад неоднозначно сприймаються в педагогічному середовищі. Серед її оригінальних пропозицій – введення в школах нового предмета «медіа-грамотність». Уряд також виділив 600 млн грн на шкільні автобуси для сільської місцевості та 400 млн грн на ремонт їдалень у навчальних закладах.

Міністра охорони здоров’я З. Скалецьку колектив МОЗ сприйняв не одразу. Керівники директоратів міністерства скаржилися на переслідування й загрозу медреформі з боку команди З. Скалецької. У цілому обстановка в одному з ключових міністерств не дуже здорова, але міністер бадьоро рапортує про продовження реформ, зокрема на вторинній і третинній медичних ланках. Уже з 1 квітня наступного року пацієнти матимуть змогу обирати не лише сімейного лікаря, а й профільного спеціаліста.

Міністр культури, молоді та спорту В. Бородянський виступає проти внесення змін у закони про декомунізацію та мову й оголосив амбіційне завдання сформулювати визначення, хто такі українці, та сформулювати бачення майбутнього країни. Серед інших його цілей: боротися з дезінформацією під час війни; провести грань між критикою, свободою слова та захистом інформаційного поля, запровадити певну систему покарань. Також Мінкульт анонсував запуск інформаційно-розважального каналу, який має вести мовлення на тимчасово окуповану територію, та появу реєстру культурної спадщини.

Міністерство соціальної політики за керівництва Ю. Соколовської ініціювало зміни підходу до соціальних сервісів у регіонах – з наступного року передбачено відкриття регіональних фронт-офісів на місцях. Серед власних ініціатив відомства – законопроект, який відв’яже соцвиплати від рівня прожитковому мінімуму.

Міністр оборони А. Загороднюк у звітному періоді активно зустрічався із західними колегами та ділився планами відмови від обов’язкового призову, «дорожню карту» скасування якого міністр планує презентувати наступного року. Одна з реформ, яка стартувала в армії при А. Загороднюку, – запровадження системи нових звань у Збройних силах, наближеної до стандартів НАТО. Нові звання є також необхідною умовою для переходу на нову систему грошового забезпечення. Також А. Загороднюк закликав Верховну Раду розсекретити оборонні закупівлі, що, на думку міністра, приведе до конкуренції державних і приватних виробників зброї та військової техніки, унеможливить корупційні ризики, сприятиме економії бюджетних коштів і дасть можливість закуповувати продукцію в НАТО та уряду США.

Міністр закордонних справ В. Пристайко, на думку авторів дослідження, є в багатьох аспектах маріонетковою фігурою, водночас тіньовою дипломатією займається помічник Президента А. Єрмак. Сам В. Пристайко запевняє, що роботи вистачає на всіх і він не відчуває професійних ревнощів. Утім показово, що про конкретні, а не розмиті дипломатичні відповіді та подальші плани щодо реінтеграції Донбасу ми чуємо не від статусного міністра, а від А. Єрмака.

Міністер у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб О. Коляда за 100 днів роботи встигла відзначитися рядом ініціатив і щодо реінтеграції окупованих територій, і щодо реабілітації ветеранів АТО. Останнє особливо актуально у світлі злочинів, звинувачення у яких приписують колишнім атовцям. До своїх заслуг міністер приписує виділення понад 246 млн грн на програми психосоціальної адаптації учасників бойових дій. Профільне міністерство перебирає на себе функції з пошуку безвісти зниклих, ведення відповідного реєстру та роботу з військовополоненими має розв’язати винесений на обговорення законопроект «Про соціальний і правовий захист осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України». Також уже прийнято законопроект про надання добровольцям статусу учасника бойових дій.

Міністер фінансів О. Маркарова зберегла посаду під час зміни влади в країні, бо на ній зав’язані переговори з міжнародними фінансовими інституціями, насамперед з МВФ. До «плюсів» О. Маркаровій можна поставити оперативне прийняття бюджету на наступний рік. До «мінусів» згодом, є такі побоювання, доведеться зарахувати побудову піраміди облігацій внутрішньої держпозики, завдяки якій курс української валюти істотно укріпився й бюджет недоотримує запланованих гривневих надходжень. Але О. Маркарова вважає, що робить усе правильно та не вважає рекордні у світовому вимірі відсотки, за якими розміщуються облігації, надмірними. Міністер запевняє, що за рік-два борги взагалі припинять бути проблемою для України. Також серед непопулярних норм, які просуває уряд, – полювання за недобросовісними «ФОПівцями».

Міністр юстиції Д. Малюська, прийшовши на посаду, почав поступову процедуру скорочення працівників. Новий міністр запропонував дати можливість оформляти шлюб і розлучення нотаріусам. Для останніх також планується ввести електронний документообіг. Окрему увагу міністерство хоче приділити юридичній війні з Росією: створити координаційний штаб, прописати стратегію та запустити сайт. Мін’юст також оновив склад Антирейдерської комісії та планує змінити процедуру розгляду скарг, аби складні рейдерські кейси розглядалися протягом 24 год.

Міністр енергетики та захисту довкілля О. Оржель встиг запам’ятатися кількома резонансними заявами. Зокрема, він допустив, що Україна, яка вже чотири роки не купує газ у Росії, укладе з нею прямий контракт на постачання газу й тоді ціна на блакитне паливо буде найнижчою, ніж будь-коли. Пізніше О. Оржель уточнив, що питання прямих поставок залежить від компенсацій «Газпрому» за рішеннями арбітражу – російський газовий гігант винен «Нафтогазу» близько 3 млрд дол.

Прем’єр-міністру О. Гончаруку можна приписати всі здобутки та провали конкретних міністрів. Значна частина виборців В. Зеленського розраховувала на підвищення соцстандартів і зниження комунальних тарифів. Ані того, ані іншого уряд О. Гончарука їм не запропонував попри те, що зниження тарифів вимагав особисто Президент. Виставити голову уряду в поганому світлі багато охочих – від голови Офісу Президента А. Богдана, який відверто незадоволений О. Гончаруком, до І. Коломойського, який вважає, що Прем’єр «танцює під дудку» таких нелюбимих олігархом «грантожерів» і МВФ. Не в захваті від комунікації з Прем’єром і депутати з президентської мегафракції, що мають погоджувати в парламенті ініціативи уряду. Так, під час розгляду Держбюджету на 2020 рік вони влаштували бунт проти спроб Кабміну позбавити місцеві бюджети акцизів з реалізації пального. Скільки О. Гончарук не намагався переконати «слуг», йому це так і не вдалося. Хоча сам факт прийняття бюджету можна зарахувати Прем’єру до «плюсів», які він має розділити з О. Маркаровою.

Коментуючи перспективи О. Гончарука, автори дослідження наголошують, що в цього уряду є річний імунітет, тож Прем’єр може піти хіба що за власним бажанням. Поки сам О. Гончарук демонструє м’язи, уряд запроваджує з наступного року систему оцінювання ефективності дій чиновників, яка покаже, хто працює на результат, а хто потребує заміни.

Цікаво, що безпосередньо представники міністерств мали змогу повідомити громадськості про свої результати за 100 днів роботи. Редакція The Page надіслала запити у всі міністерства з проханням назвати топ-3 найбільш важливих досягнень (URL: https://thepage.com.ua/ua/barometer/rozbir-polotiv-chogo-dosyag-uryad-oleksiya-goncharuka-za-pershi-100-dniv).

Міністерство юстиції та його очільник Д. Малюська назвали три головні свої досягнення:

1. Набув чинності закон про захист права власності, який встановив ряд дієвих запобіжників.

2. Спрощено юридичні формальності, зокрема в процедурі державної реєстрації представництв іноземних суб’єктів господарювання.

3. Удосконалено процедуру примусового виконання судових рішень, а саме: припинено практику «стоп-списків» і поліпшено показники виконання судових рішень; оновлено склад кваліфікаційної та дисциплінарної комісії приватних виконавців; посилено контроль за дотриманням державними виконавцями термінів вчинення виконавчих дій.

У Міністерстві фінансів, яке очолює О. Маркарова, трійку досягнень окреслили так:

1. Вчасно схвалено Державний бюджет України на 2020 рік.

2. Скоротилася на 22 % кількість позапланових перевірок, зросла на
25 % швидкість оформлення імпорту на митниці.

3. Здешевлення боргу: середньозважена ставка дохідності за ОВДП знижена (серпень – листопад) з 15,5 до 12,4 % у гривнях і з 7 до 4,02 % у доларах.

У Міністерстві цифрової трансформації на чолі з віце-прем’єр-міністром, міністром цифрової трансформації М. Федоровим до трійки топ-досягнень віднесли:

1. Початок запровадження мобільного застосунку «Дія», який дає змогу отримувати електронні послуги держави через смартфон.

2. Введено першу чергу Електронного кабінету забудовника: фізичні та юридичні особи можуть отримати шість послуг в автоматичному режимі (без участі чиновника рішення приймає прозора система).

3. Підписано меморандум з чотирма мобільними операторами та спільний план дій щодо покриття мобільним Інтернетом 4G та реорганізації діапазону 900 МГц.

Міністерство розвитку громад і територій на чолі з А. Бабак основними своїми досягненнями вважають:

1. Збільшено обсяг держпідтримки на придбання доступного житла зі 100 до 400 млн грн.

2. Запущено програму «Енергодім» у рамках Фонду енергоефективності.

3. Створено нормативну та технічну основу для функціонування електронного кабінету забудовника.

Міністерство охорони здоров’я та міністер З. Скалецька до трійки досягнень віднесли:

1. Збільшено на 13 % фінансування охорони здоров’я у 2020 р.

2. Розпочато запуск другого етапу трансформації системи охорони здоров’я.

3. Посилено боротьбу з інфекційними та неінфекційними захворюваннями, зокрема для підвищення рівня вакцинації до 95 %.

Офіс віце-прем’єра з євроінтеграції Д. Кулеби основними досягненнями за 100 днів роботи назвав:

1. Відкрили публічний доступ до «Пульсу Угоди» (спеціальна онлайн-система моніторингу виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС; була створена за попереднього уряду).

2. Домовилися з ЄС про те, як практично впроваджувати «енергетичний» додаток до Угоди про асоціацію.

3. Ухвалили ряд важливих євроінтеграційних законів для нової митниці.

Зауважимо, що інші міністерства не надали відповіді про свої досягнення за звітний період. Деякі міністерства про свої досягнення за 100 днів роботи повідомляли через соціальні мережі. Зокрема, Міністерство закордонних справ України підсумувало свою діяльність за 100 днів роботи нового уряду у Twitter (URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2019/12/16/7104264).

Міністерство повідомляє про повернення 105 громадян України, які незаконно утримувалися на території інших держав, у тому числі 24 українські моряки. МЗС нагадало про проміжну перемогу в Міжнародному суді ООН, який визнав свою юрисдикцію у справі за позовами України проти РФ. У повідомленні згадується підписання безвізу з Еквадором, Колумбією, Монголією та Маршалловими Островами. Також у відомстві нагадали про відкриття семи нових консульств в Австрії, Франції, Білорусі, Грузії, Італії та Монголії.

Водночас The Page попросило експертів оцінити роботу всіх міністрів за підсумками перших 100 днів. Найпозитивнішими виявилися відгуки про роботу Мінцифри та Мін’юсту. Найнегативнішими були оцінки експертів діяльності Міненерго. Загалом робота нинішнього уряду поки що сприймається неоднозначно. Сто днів принесли наразі занадто суперечливі результати.

Виконавчий директор Центру економічної стратегії Г. Вишлінський, оцінюючи роботу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства на чолі з Т. Миловановим, зазначив, що міністерство працює досить успішно. Підготували законопроект про ринок землі сільськогосподарського призначення. Підготували демонополізацію та приватизацію «Укрспирту», а також закон про обнулення списку підприємств, заборонених до приватизації. Загалом уже зроблено чимало позитивних речей, які дадуть змогу збільшити інвестиції в країну та запустити економічне зростання.

Партнер «Василь Кісіль і партнери» В. Ігонін оцінив перші місяці роботи Мін’юсту з обережною надією. «Відчувається, що міністерство усвідомлює проблему захисту прав власності. Багато ініціатив відомства спрямовані на поліпшення ситуації та боротьбу з рейдерством. Також міністерство перестало застосовувати в комерційних цілях адміністративні важелі впливу на приватних виконавців. Не можу не відзначити те, що Мін’юст дійсно прислухається до позиції професійного співтовариства і не одноразово використовував надану аналітику. Це дає змоги уникати поспішних і шкідливих змін у законодавство», – вважає експерт.

Робота Мінфіну, на думку згаданого вище Г. Вишлінського, не зазнала істотних змін. «Вона досить помірна – бюджетний дефіцит залишається, але він не зростає. Гроші позичають і далі, що дає змогу уникнути фінансових проблем і без кредиту МВФ. Фактично перед Мінфіном стояло завдання убезпечити економіку, і я вважаю, що цього вдалося досягти. Закінчується реформа Державної фіскальної служби – уже створено нові податкова та митна служби. Загалом помірно позитивна оцінка», – підсумовує він.

Однак не всі експерти позитивно оцінили перші 100 днів діяльності Мінфіну. Фінансист, засновник First Kyiv Investment Club І. Компан результати діяльності цього відомства оцінив, скоріше, негативно. «Безконтрольні позики гривневих ОВДП під найвищий у світі відсоток обвалили долар. Це вкрай негативно б’є по виробниках, особливо по експортерах, що фактично призводить до стагнації промисловості в країні. І може вилитися серйозною економічною кризою в недалекому майбутньому», – переконаний експерт.

Діяльність Міненерго експерти оцінили, скоріше, негативно. Співголова Фонду енергетичних стратегій Д. Марунич вважає, що О. Оржель особливо не встиг проявити себе на новій посаді. На його думку, жодних яскравих рішень міністерства поки що немає, нічого істотного за перші 100 днів не сталося. Підсумовуючи, Д. Марунич зауважив, що «це, скоріше, погано, ніж добре».

Президент Центру глобалістики «Стратегія-XXI» М. Гончар переконаний, що Міненерго «спрацювало з негативним результатом з-поміж усіх органів влади». «Спроба відновити відносини з Росією фактично зводить нанівець усю ту роботу, яку робив “Натофгаз” протягом останніх п’яти років. Нагадаю, що ми виграли в Стокгольмському арбітражі і закуповували газ не у країни-агресора, а на європейському ринку. Що стосується електроенергетики, то ми отримали А. Геруса номер два: міністр О. Оржель відстоює інтереси І. Коломойського – без оглядки на питання економічної безпеки України», – вважає М. Гончар.

Не бачить особливого позитиву в діяльності Міністерства розвитку громад і територій віце-президент Ліги експертів України А. Гусельников: «За 100 днів не прийнято жодного істотного рішення у сфері ЖКГ і будівництва. В Україні вкрай зношений житловий фонд, будинки переважно побудовані ще в 1960–1970-х роках. Усе комунальне господарство також сильно зношене. Поки що від міністерства не побачив жодних ініціатив чи планів щодо розв’язання цієї проблеми. Судячи з усього, їх просто не існує. Чесно кажучи, діяльність міністерства поки що можна охарактеризувати як вкрай неефективну».

Суперечливу оцінку експертів викликала робота Міністерства інфраструктури. Голова Центру транспортних стратегій С. Вовк зауважив: «Безумовно, були позитивні рішення. Наприклад, зворотне перепідпорядкування “Укрзалізниці” дасть змогу ефективніше її реформувати. І загалом міністр налаштований нарешті навести в компанії порядок. Дуже добре, що тривають конкурси щодо концесії портів, і вже найближчим часом порти нарешті отримають стратегічних інвесторів. Але водночас ситуацію сильно зіпсував скандал зі звільненням заступника міністра О. Клітіної. Ця історія підірвала довіру до міністерства. Тому поки що оцінка і в “плюс”, і “мінус”».

Так само неоднозначно окремі експерти оцінили 100 днів МОЗ. Виконавчий директор AIMP Ukraine В. Ігнатов переконаний, що, з одного боку, міністерство заявляє про продовження курсу на реформу медицини, яку оголосила У. Супрун, хоча, з іншого боку, поки що в реформі охорони здоров’я фактично поставлено паузу. «Треба розуміти, що вже з квітня наступного року вторинна медицина фінансуватиметься зовсім інакше, ніж зараз. Щоб підготуватися до цього, необхідно було вже зараз запустити цілий ряд практичних рішень. Але віз і досі там. Ба більше – з міністерства звільняються працівники. Наприклад, наприкінці листопада пішов голова Національної служби здоров’я О. Петренко. Триває відплив і інших фахівців команди У. Супрун. Хвалити керівництво МОЗ можна хіба що за бажання й надалі продовжувати реформи. Але з обіцянок поки що практично нічого не виконано», – зазначає експерт.

Що стосується роботи МЗС, то політолог В. Фесенко в цілому позитивно оцінює його роботу. «Загалом і віце-прем’єру Д. Кулебі, і МЗС можна поставити позитивну оцінку їхньої діяльності. Вони за цей час підготували саміт у нормандському форматі, забезпечили участь України на саміті НАТО в Лондоні, заручилися підтримкою нового керівництва Єврокомісії. Крім того, вони не опинилися в епіцентрі скандалів, на відміну від деяких інших міністерств, як-от Міненерго. Урешті-решт керівники зовнішньополітичного напряму активно тримають курс на вступ до ЄС і щільну інтеграцію в торгівлі – усупереч думці окремих членів команди Президента В. Зеленського», – вважає політолог.

Загалом, аналізуючи діяльність Кабміну за цей період, експерти наголошують, що уряд – влада виконавча, тому відповідальність за реалізацію соціально-економічних реформ, перегляду тарифів, виконання бюджетних показників чекають саме від нього, а оскільки за цими напрямами результатів наразі не має, то більшість експертів не надто високо оцінюють роботу Кабміну (URL: https://nash.live/news/politics/100-dniv-radi-i-kabminu-dvijechniki-i-trijechniki-vladi.html).

Політолог Т. Загородній, зокрема, так оцінив 100 днів уряду: «Моя оцінка Кабміну гірша, ніж ВР. Він неадекватний взагалі. Я бачу, що зібралися люди, які не розуміють, як працює економіка країни, не захищають її інтересів, живуть у теоретичних пошуках, отриманих під час ерзац-підготовки за грантоїдськими програмами. О. Гончарук не тягне. Кабмін продовжує політику неолібералізму, яка вбиває економіку. Промисловість впала на 5 % за три квартали. Не виконується бюджет: той же М. Нефьодов провалив по митниці все, що тільки можливо. Незрозуміла політика Мінфіну за зовнішнім боргом. Будується піраміда, яка впаде». Зважаючи на це, Т. Загородній дає досить невтішний прогноз нинішньому уряду: «Кабмін не жилець. Не виключаю, що точкова заміна міністрів буде вже після Нового року. Але висока ймовірність, що до весни ми з цим Кабміном взагалі попрощаємося».

Політичний аналітик О. Кочетков серед інших претензій до діяльності уряду звертає увагу на страхітливі розміри піраміди облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) які викуповують нерезиденти, завдяки чому, на переконання експерта, і тримається курс гривні. «Ніхто не заважав формувати найбільш професійний, реформаторський, революційний Кабмін. Ніхто з інших фракцій не втручався. Цей Кабінет Міністрів не запропонував жодної програми дій, стратегії розвитку: куди, навіщо та за рахунок яких ресурсів ми рухаємося? Ніяких, хоч якихось змінюючих ситуацію підходів. Той же бюджет повністю успадкований від попередньої влади, яку Президент В. Зеленський люто критикував. Держава в смартфоні означає сервісні функції – не вирішальні, а допоміжні. На противагу цьому відсутність програми, наїзд на бізнес, продовження злочинної піраміди ОВДП, недовиконання бюджету за доходами на 7,3 % за всіма показниками. Наш Кабмін – катастрофа», – підсумовує він.

Що стосується перспектив діяльності цього уряду, то, на переконання О. Кочеткова, В. Зеленський максимально тягнутиме з розпуском Кабміну, оскільки швидкий розпуск ВР і Кабміна свідчитиме про неспроможність безпосередньо Президента. Водночас експерт називає імовірні «спонукальні мотиви для розпуску Ради і Кабміну»: «катастрофічні результати економічної діяльності: тарифи, падіння гривні тощо; Раду і Кабмін, або частину Кабміну, зберігаючи Раду, В. Зеленський може звільнити як відволікаючий маневр і ритуальна жертва».

Політолог О. Якубін звертає увагу, що проти Кабміну грає те, що він технократичний, а не партійний: «Той перелік ідей, які вони говорять, що можуть реалізувати, не пройшов тест суспільством. Воно не бачить, що Кабмін готовий вирішувати ключові питання, які були під час президентської та парламентської кампанії. Наприклад, питання тарифів. Таке відчуття, що у О. Гончарука в цьому питанні “сліпа пляма”. В. Зеленський говорить про це Прем’єру в листопаді, а Кабмін працює з вересня. Ще одне: уряд не зробив аудит. Це обіцяли, суспільство очікувало, що в результаті аудиту ми побачимо роботу над помилками. Може скластися враження, що все, що робили уряди В. Гройсмана та А. Яценюка – це добре. У соціально-економічної програми, якою займається Кабмін, я практично не бачу відмінностей від тієї, яку пропонував уряд В. Гройсмана». Тому О. Якубін вважає, що ротація в Кабміні дуже ймовірна. Зокрема, якщо не буде вирішено питання з тарифами.

Критикують перші місяці роботи уряду і вітчизняні політики, ігноруючи явні досягнення; політики, здебільшого опозиційні до влади, акцентують увагу на головних недоліках уряду О. Гончарука. Співголова політради партії «Опозиційна платформа – За життя», народний депутат України Ю. Бойко, коментуючи 100 днів роботи нового уряду, зауважив, що ця дата пройшла непомітно, адже і вихвалятися нічим (URL: https://zik.ua/news/2019/12/16/uriad_pereplutav_priorytety__boiko_pro_100_
dniv_roboty_950253).

На його думку, замість того щоб займатися розвитком реального сектору економіки, уряд зосередився на випуску облігацій внутрішньої державної позики, кредитах МВФ і продажу землі. «Я взагалі вважаю, що у своїй роботі уряд явно переплутав пріоритети... Тактично зосередилися на двох речах. Одна з них – це випуск облігацій державного займу під 9 % річних. І хочу нагадати, що у нас вартість цих облігацій явно завищена. Це фінансова кабала. І це веде до серйозних потрясінь в економіці держави. Яким чином сталося так, що за 100 днів роботи цього уряду кількість ОВДП збільшилася на 17 млрд. Хто скуповує ці облігації?» – наголосив народний депутат.

Також, за його словами, другим є питання, яке хвилює уряд: за будь-яку ціну отримати кредит МВФ. Уже зрозуміло, що цей кредит відповідає тій сумі, яку Україна має виплатити, а зобов’язання держава бере драконівські.

«І ще одна тактична дія уряду – це намагання продати все: підприємства, землю, …все що завгодно, тільки не підтримка реального сектору економіки, як потрібно діяти з боку уряду в цих умовах економічної кризи. Таким чином, ми вважаємо, що уряд відпрацював незадовільно», – наголосив Ю. Бойко.

Підсумовуючи вищесказане, можемо констатувати, що 100 днів діяльності уряду викликали досить суперечливі оцінки в експертному середовищі. З одного боку, ми спостерігаємо явно позитивні тенденції з боку окремих міністерств. Деякі відомства демонструють одночасно і здобутки, і «промахи», а декому, за великим рахунком, узагалі немає про що відзвітувати. Деякі експерти зазначають, що наразі не має чітких і конкретних механізмів реалізації декларованих амбітних планів. За таких умов для максимально ефективної діяльності уряду, можливо, буде потрібна певна реакція Президента В. Зеленського, який уже пообіцяв зробити кадрові перестановки для «двієчників». З огляду на це, з високою долею імовірності можна говорити, що не всі міністри нинішнього уряду допрацюють свою каденцію.

 

Дем’яненко М. Сто днів роботи уряду О. Гончарука: результати діяльності в оцінках ЗМІ, експертів і політиків [Електронний ресурс] / М. Дем’яненко // Україна: події, факти, коментарі. – 2019. – № 25. – С. 33–45. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2019/ukr25.pdf. – Назва з екрану.