Верховна Рада: результати перших 100 днів роботиА. Потіха, наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Підсумки перших 100 днів роботи Верховної Ради України дев’ятого скликання

 

6 грудня 2019 р. минуло рівно 100 днів роботи Верховної Ради дев’ятого скликання, яка за короткий проміжок часу прийняла ряд важливих законодавчих актів. Деякі спостерігачі такі темпи законотворчості новообраних депутатів назвали «турборежим», тобто прискорені методи. Аналізуючи проміжні підсумки виконання обіцянок, спостерігачі зазначають, що найбільший прогрес у виконанні передвиборної програми в «Слуги народу». Користуючись своєю більшістю, фракція диктує порядок денний у Верховній Раді та ухвалює всі обіцяні законопроекти.

Підбиваючи підсумки перших 100 днів роботи ВР дев’ятого скликання, спікер парламенту Д. Разумков зазначив, що було ухвалено на третину більше законів, ніж ухвалили нардепи попереднього скликання за аналогічний період. «Таких швидких змін у Верховній Раді раніше, мабуть, ніколи не було. Почали з глобального – зняли недоторканність з народних депутатів. Правильно кажуть: якщо хочеш змін, то треба починати зміни із себе. Саме тому одним із перших законопроектів, які прийняла Верховна Рада України, було зняття депутатської недоторканності. Про це говорили й обіцяли багато років, але зробити змогли лише ми», – наголосив Д. Разумков (URL: https://sud.ua/ru/news/ukraine/156371-pershi-100-dniv-roboti-verkhovnoyi-radi-9-go-sklikannya-razumkov-pidbiv-pidsumki. 2019. 9.12).

За його словами, за перші 100 днів депутати взяли екстремально швидкий темп підготовки та опрацювання законодавчих ініціатив. За цей час Верховна Рада прийняла ряд важливих законів: для боротьби з корупцією; для бізнесу; для правової системи; для оборони; для інфраструктури та соціального захисту. «Але це частина роботи, яку ми для себе запланували. Верховна Рада не буде зупинятися. Верховна Рада продовжує змінювати країну. Зробимо це разом», – зазначив Голова Верховної Ради України.

За інформацією ЗМІ, Верховна Рада прийняла закон про протидію відмиванню доходів. Також прийнято за основу проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації функціонування системи загальнообов’язкового державного соціального страхування». Крім того, прийнято за основу проект закону № 2276 «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства».

Як відомо, у жовтні ВР ухвалила законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського управління». Проголосувавши за нього, «слуги народу» виконали одразу дві обіцянки – перезавантажити Вищу рада правосуддя і Вищу кваліфікаційну комісію суддів. За допомогою Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з управління безпекою автомобільних доріг» виконано обіцянку запровадити незалежний контроль якості будівництва й ремонту доріг. Виконано обіцянки повернути відповідальність чиновників за незаконне збагачення і впровадити обов’язкову конфіскацію майна корупціонерів. Обидва пункти прописано в ухваленому Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за надбання таких активів». Крім того, партія «Слуга народу» виконала обіцянку запровадити систему грошової винагороди для викривачів корупції (URL: https://www.slovoidilo.ua/2019/12/05/infografika/polityka/100-dniv-roboty-rady-yak-frakcziyi-vykonuyut-prohramni-obicyanky. 2019. 5.12).

 Разом з тим народні депутати відправили на розгляд Конституційного суду ще сім законопроектів зі змінами до Основного закону, зокрема щодо скорочення кількості депутатів до 300, позбавлення мандата за кнопкодавство та надання права українцям вносити законопроекти. Також нардепи ухвалили закон про імпічмент Президента. Хоча втілити процедуру на практиці буде фактично неможливо. Оновили склад ЦВК, попри те що попередній відпрацював лише рік із семи. Узялися за перезавантаження судової та правоохоронної системи (URL: https://24tv.ua/zakonoproyekti_skandali_grupi_vplivu_ta_pikantni_istoriyi_
yak_minuli_100_dniv_verhovnoyi_radi_n1245527. 2019. 7.12).

Натомість представники інших політичних сил у парламенті, не маючи більшості, не змогли виконати навіть частини своїх передвиборних обіцянок. Зокрема, у передвиборній програмі «Голосу» була найбільша кількість обіцянок серед партій, що пройшли у Верховну Раду – 124. На сьогодні виконано тільки одну – про скасування недоторканності нардепів, а провалено три, це поки рекорд серед фракцій. Фракція повним складом проголосувала проти закону про імпічмент Президента. Депутати заявили, що закон пропонує «фасадну реформу», а справжню процедуру імпічменту можна ухвалити лише шляхом внесення змін до Конституції.

Фракція партії «Голос» також не змогла виконати обіцянки щодо відновлення й модернізації системи прокуратури та повернути вимогу про наявність юридичної освіти в Генпрокурора. Обидва пункти були в Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів щодо реформи органів прокуратури», але фракція утрималася під час голосування, а своїх ініціатив не вносила.

Як зазначають спостерігачі, «Опозиційна платформа – За життя» також не виконала ще жодної своєї передвиборної обіцянки. При цьому вже одну провалено – домогтися зняття недоторканності з депутатів. Фракція практично повним складом не голосувала за відповідні зміни до Конституції, вважаючи запропонований законопроект неконституційним.

Подібна ситуація й з обіцянками партії «Батьківщина», жодна з них не виконана, одну вже провалено. Фракція Ю. Тимошенко не змогла в перші 100 днів роботи Верховної Ради реалізувати перший етап невідкладних дій програми «Новий курс». Мало бути забезпечено вирішення таких питань: створення максимально широкої коаліції дій, скасування корупційних рішень старої влади, ухвалення справедливого бюджету, зниження тарифів, ухвалення змін до Податкового кодексу щодо скасування 20-відсоткової податкової ставки, підвищення пенсій та зарплат, повернення грошової допомоги при народженні дитини, ухвалення законопроекту про страхову медицину. Жоден з пунктів не вдалося втілити в життя за 100 днів.

За 100 днів жодної програмної обіцянки не виконала і «Європейська солідарність», усього їх у партії 49. Зважаючи на те що фракція не підтримує більшість законопроектів у залі, імовірно, буде провалено зобов’язання.

Проте, як зазначають спостерігачі, парламентом, у якому 76 % депутатів – це нові обличчя у великій політиці, започатковано багато новацій. Насамперед уперше в українському парламенті не було тривалої «спікеріади» – Голову Верховної Ради та Прем’єр-міністра було обрано в перший же день його роботи, створено монобільшість за участі однієї політичної сили – депутатської фракції політичної партії «Слуга народу». Народні обранці дев’ятого скликання своєчасно прийняли Держбюджет на 2020 рік і він став законом ще в листопаді 2019 р. Ухвалюють законопроекти, які лежали «під сукном» у парламентських комітетах роками. Вносять також і багато нових законодавчих ініціатив – від Президента України, Кабінету Міністрів, народних депутатів, які можуть за декілька днів отримати «зелене світло» від парламенту (URL: http://www.golos.com.ua/article/325070. 2019. 10.12).

Як зазначив народний депутат Є. Кравчук (фракція «Слуга народу»), уже є про що звітувати за перші 100 днів роботи, бо «ми почали працювати, щойно зайшли у Верховну Раду». «У нас не було спікеріади, прем’єріади, фуршетів, святкувань з приводу перемоги. Ми прийшли, отримали посвідчення, картки для голосування і почали приймати закони. У такому темпі ми працюємо понині. Але що дуже важливо – навіть у турборежимі ми не порушуємо Регламент і процедури», – заявив народний депутат.

При цьому він наголосив, що Верховна Рада працює досить ефективно та прийняла ряд необхідних законів. «Ще одним, не менш важливим, нашим досягненням є те, що ми продемонстрували нову якість політики. Коли в суспільства до нас виникають претензії – ми на них реагуємо, а не вигороджуємо порушників, як робили попередники. Коли ми самі робимо помилки – ми вміємо їх швидко виправляти. Коли у нас у фракції впіймали кнопкодавів, ми швидко на це відреагували, і з цим проблем у нас більше немає. Коли з’явилися підозри у корупції – ми пішли на поліграф. І так у всіх питаннях, коли до нас виникають зауваження», – підкреслив народний обранець від «Слуги народу».

Із цим твердженням не зовсім погоджуються представники інших фракцій. Зокрема, В. Кальцев, фракція «Опозиційна платформа – За життя», зазначив, що представники партії влади, маючи більшість у парламенті, повинні пам’ятати, що на них лежить і 100-відсоткова відповідальність за розвиток країни. «Звичайно, така монополія дає їм можливість самостійно ухвалювати рішення, не озираючись на думку колег. Загалом прагнення швидко ухвалювати рішення можна оцінити позитивно. Але до негативу можна віднести те, що часто ці законопроекти ухвалюються без обговорення з експертним середовищем, представниками тих чи інших асоціацій. Це не сприяє якості законопроектів», – наголосив В. Кальцев.

При цьому він запевнив, що здебільшого в комітетах панує достатньо конструктивна атмосфера, відбуваються дискусії, але швидкість проходження проекту не дає змоги багатьом депутатам взяти участь у законотворенні. «Я б усе-таки радив знизити “турборежим” і проводити більше круглих столів, обговорень з експертами, давати більше часу на підготовку законопроектів, це дасть змогу зазирнути не лише на три дні вперед, а на декілька років, щоб забезпечити країні ефективний розвиток», – зазначив народний депутат.

У свою чергу народний депутат від фракції «Батьківщина» М. Цимбалюк вважає, що протягом 100 днів було прийнято велику кількість законопроектів, але до них вимушені вносити правки. «Тепер робота нібито стабілізувалася. Прийнято ряд законів з метою дерегуляції бізнесу, ухвалено чимало соціальних законопроектів. Утім парламент розглядає здебільшого ті документи, які ініціює монобільшість», – наголосив представник «Батьківщини».

За його словами, фракція «Батьківщина» з початку осені внесла понад 100 законопроектів і тільки 20 з них включено до порядку денного. Не розглядаються навіть справді важливі законопроекти. «Водночас ми бачимо бажання Голови Верховної Ради дослухатися до всіх фракцій. І те, що деякі проекти змін знімаються з розгляду через те, що вони або не готові, або рекомендовані з порушенням Регламенту, – це позитив, і ми сподіваємося, що так і триватиме», – підкреслив М. Цимбалюк.

Він звертає увагу на деякі важливі, на його думку, рішення, які були прийняті Верховною Радою. «Важливим стало те, що ми прирівняли добровольців до учасників бойових дій. Ми повернули справедливість для тих воїнів, які свого часу не увійшли до складу Збройних сил і просто були реорганізовані. Ідеться про понад 3 тис. осіб. Попередня Верховна Рада до цього питання так і не дійшла, а нам вдалося його вирішити. Так само змогли продовжити дію пільгового оподаткування для підприємств, заснованих громадськими організаціями людей з інвалідністю», – зазначив політик.

Разом з тим він звертає увагу й на негатив. На його переконання, парламент прийняв закон, який обтяжує діяльність ФОП, і вже є реакція на це. Дали також зелене світло «поправці Геруса», унаслідок чого російська електроенергія змогла зайти на територію нашої країни, віддали під приватизацію спиртову галузь, відібравши в держави монополію. «Ми також спостерігаємо негативний вплив закону про підакцизні товари щодо ринку тютюну», – заявив депутат.

Народний депутат від фракції «Європейська солідарність» М. Величкович також відзначає як позитивні сторони роботи Верховної Ради, так і негативні. За його словами, парламент дев’ятого скликання прийняв багато законів. Є ряд законів, голосування за які об’єднало народних депутатів різних політичних поглядів. Зокрема, підтримка Верховною Радою звернення до європейських структур про продовження руху до НАТО, а також законопроект, який є важливим і дістався у спадок від попереднього скликання – зміни до Конституції про зняття депутатської недоторканності. Крім позитивних, є документи, які мають негативний резонанс у суспільстві. «Це законопроекти від фракції монобільшості, які не враховують позиції підприємців та інших суспільних груп. Це документи, які або мають “корупційні” правки, або повністю ігнорують позицію опозиційних фракцій. І це, на жаль, не дає повноцінно відобразити волю суспільства у законопроектах, які приймає Верховна Рада», – вважає М. Величкович.

Парламентська фракція «Голос» значною мірою підтримує швидкі темпи прийняття законодавчих актів. Про це заявила член цієї фракції Ю. Клименко, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури. «Турборежим виправданий, бо над багатьма законопроектами я ще працювала у 2015–2016 рр., брала участь у розробці. Багато з них нарешті проголосовані, хоча вони лежали чотири-п’ять років під столом. Тому турборежим – це плюс, навіть при тому, що є помилки», – зазначила Ю. Клименко.

Натомість вона вважає ганьбою законопроекти щодо примусової фіскалізації РРО, що викликало в підприємців дуже багато невдоволення. «Такі законопроекти повинні прийматися не одразу, а після того, як буде проведено деолігархізацію, вичистять сектори. Спочатку підприємцям потрібно створити умови, а вже потім їх фіскалізувати, а не навпаки – спочатку взяти з них податки, а потім, можливо, створювати їм якісь умови. Насправді це призведе до незадоволення середнього класу, який і має бути основою нашого суспільства», – зазначила народна обраниця.

Привертають увагу ще деякі законодавчі акти, які вже прийнято або обговорюються у Верховній Раді. Зокрема, намагання депутатів запровадити ринок зелі, що викликає значний резонанс у суспільстві. Масові акції протесту змусили народних депутатів відкласти це рішення.

Натомість 18 грудня Верховна Рада проголосувала в другому читанні за законопроект № 2237, який, зокрема, скасовує отримання попереднього дозволу парламенту на затримання чи арешт нардепа. Це забезпечує процедуру зняття недоторканності з депутатів, яку вже закріпили в Конституції. Але процес притягнення ускладнили настільки, що це фактично означає набуття другої недоторканності. Таку думку висловила член правління Центру протидії корупції О. Щербан.

За її словами, посилили інші гарантії нардепів і придумали нові. Провладна монобільшість розуміє, що Генеральний прокурор – це все-таки ставленик Президента України. І, можливо, бачить якийсь захист особисто для себе. «Зараз будь-який слідчий НАБУ, ДБР, яким підслідні справи щодо нардепів, або навіть слідчий поліції, який розслідує ДТП, може почати розслідування, а потім передати справу за підслідністю. Новим законом це прибирається, будь-які справи щодо нардепів зможе почати лише Генеральний прокурор. Тобто стається вбивство, відомо, що його вчинив нардеп. Інформація може доходити до Генерального прокурора дуже довго, а поки немає внесених до ЄРДР даних – не можна вчиняти серйозних слідчих дій. Генпрокурор може бути не на місці, не біля комп’ютера – і не зможе швидко внести відомості до реєстру. Буде втрачатися час», – наголосила О. Щербан (URL: https://gazeta.ua/articles/politics/_deputati-zaprovadili-drugu-nedotorkannist-cpk/943703. 2019. 19.12).

За її словами, якщо Генеральний прокурор не захоче внести відомості, то «розслідувати нардепа буде неможливо». У майбутньому депутати ці процесуальні речі використовуватимуть у судах, щоб вигороджувати себе та «банити» докази, які зібрали слідчі.

О. Щербан вважає «найшкідливішим» те, що всі клопотання слідчих у справах нардепів розглядатимуть за їхньої обов’язкової участі. «Зараз, якщо слідчому треба арештувати рахунки чи отримати доступ до банківської таємниці, він звертається за дозволом до слідчого судді. І суддя сам вирішує, чи запрошувати таку особу чи ні. Здебільшого цього не роблять, адже це розслідування – будь-яка додаткова інформація, отримана фігурантом, може нашкодити. А тут законом передбачили обов’язок запрошувати фігуранта, показувати йому матеріали слідства. Це буде перешкоджати розслідуванню. Хороший приклад – це арешт майна. Нардеп отримує повістку, що його викликають у суд. Бігом біжить у банк, знімає кошти готівкою – і все, їх ніхто ніколи не знайде. Тобто ще до того, як суд розглянув клопотання про арешт», – зазначила О. Щербан.

Як інформують ЗМІ, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура також не підтримують такі положення закону й просять Президента України ветувати законопроект, який концентрує владу в руках Генерального прокурора та запроваджує контроль над недоторканністю народних депутатів. «Окремі прийняті норми можуть призвести до виникнення процесуальних проблем ще на початку розслідування та дозволити цим учасникам уникнути відповідальності», – ідеться в повідомленні прес-служби НАБУ (URL: https://gazeta.ua/articles/politics/_nabu-i-sap-prosyat-vetuvati-zakon-yakij-stosuyetsya-nedotorkannosti/943674. 2019. 18.12).

У повідомленні наголошується, що, відповідно до законопроекту № 2237, Генеральний прокурор стане єдиним в Україні, хто зможе внести відомості про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України до Єдиного реєстру досудових розслідувань. «Вказана норма ставить під загрозу незалежність детективів НАБУ і прокурорів САП у своїй діяльності, адже тепер перед тим, як розпочати розслідування, вони мають звернутися до Генпрокурора, щоб переконати його внести відомості до ЄРДР. Крім того, законопроект не визначає, яким чином слідчі мають передавати інформацію Генпрокурору, щоб той розпочав розслідування», – зазначається в повідомленні.

Ще один суперечливий законопроект викликав дискусію в суспільстві – це законопроект № 2598 про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади. Після дискусій Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної Ради не підтримав цей законопроект. Рішення підтримало 11 членів комітету із 28. Шість членів утрималися від голосування, два були проти, три не голосували. Ще шість депутатів були відсутні під час 
голосування (URL: https://gazeta.ua/articles/politics/_komitet-verhovnoyi-radi-ne-pidtrimav-zmini-do-konstituciyi-schodo-decentralizaciyi/943700. 2019. 19.12).

За словами першого заступника голови Комітету місцевого самоврядування Р. Лозинського, законопроектом пропонувалася можливість об’єднання або ліквідації областей простою більшістю Верховної Ради, скасування особливого статусу Севастополя, безлімітні повноваження префекта, а також надавалося право Президенту України зупиняти повноваження мерів без рішення судів.

Трохи раніше Комітет з питань правової політики рекомендував Верховній Раді направити проект закону про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади № 2598 до Конституційного суду України. Таке рішення підтримало 15 членів комітету.

Тим часом Верховна Рада продовжила ще на рік Закон України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей», ухвалений у 2014 р. «За» проголосувало 320 народних депутатів. Підтримали фракції «Слуга народу», «Опозиційна платформа – За життя», «Європейська солідарність», групи «За майбутнє» і «Довіра». Не підтримали законопроект «Батьківщина» та «Голос» (URL: https://gazeta.ua/articles/politics/_osoblivij-status-donbasu-za-scho-progolosuvala-verhovna-rada/942674. 2019. 12.12).

Експерти діяльність Верховної Ради України дев’ятого скликання оцінюють стримано. Як зазначив експерт з управління репутацією Б. Тизенгаузен, оцінка «і не добре, і не погано». Працювали злагоджено, зрозуміло, що як єдине ціле, але на це й був розрахунок. «Лише під кінець почалися якісь розколи, хтось почав виставляти на світ брудне шмаття. Перші 100 днів протрималися з п’яти на три. Мені здається, що ці деструктивні процеси будуть посилюватися. Уже запущена частина незворотних процесів. Вони ворогів наробили у своїй власній фракції, які тепер ходять і розповідають усім, виносять оці скелети з усіх шаф, із секретних чатів, про конверти і т. д.», – наголосив Б. Тизенгаузен (URL: https://www.obozrevatel.com/ukr/tv/tri-bali-ekspert-otsiniv-robotu-verhovnoi-radi.htm. 2019. 6.12).

У свою чергу голова Комітету виборців України О. Кошель вказує на іншу особливість нинішнього парламенту: більше половини пропозицій ВР – фінансовий популізм. «Проблема фінансового популізму, хоч і в меншому масштабі, мала місце в парламенті попереднього скликання. За даними КВУ, у 2016 р. негативні висновки Мінфіну отримали 34 % законопроектів, у
2017 р. – 32 %. Однак станом на сьогодні ця цифра різко стрибнула і становить уже 53 %. Як правило, більшість нереалістичних документів реєструють самі народні депутати, які, з одного боку, вимагають підвищення соціальних стандартів, але, з іншого – не обґрунтовують, за рахунок чого було б реально здійснити такі виплати», – підкреслив О. Кошель (URL: https://delo.ua/econonomyandpoliticsinukraine/pervaja-sotnja-parlamenta-finpopulizm-i-ironija-361642. 2019. 6.12).

Вінзазначив, щоза кількістю проектів закономірно лідирує монобільшість – партія «Слуга народу» подали понад 600 документів, залишивши далеко позаду своїх колег. Найближче підібралася «Батьківщина», третя за чисельністю у Верховній Раді фракція, – 199 законопроектів. Обігнали члени монобільшості інших парламентарів і за кількістю правок. Усього за 100 днів надійшло понад 13 тис. правок. «З них 7,2 тис. відхилили, а 5,8 тис. врахували. Члени монобільшості стали авторами 7 тис. правок, з яких підтримано понад 4 тис. Другою тут також стала “Батьківщина”, яка подала 1 тис. 700 правок», – зазначив О. Кошель.

Як інформують ЗМІ, за даними соціології, підтримка Верховної Ради за 100 днів помітно впала. У Київському міжнародному інституті соціології зазначають: «Дії Верховної Ради ще в жовтні підтримували 53 % респондентів, а сьогодні – 36 %». Схожа динаміка серед тих, хто не підтримує її роботу: 30 проти 52 %. Своє слово в оцінці роботи ВР сказав і бізнес. Так, 46 % директорів членських компаній Європейської бізнес-асоціації оцінили роботу парламенту як задовільну. Трохи більше третини вважає, що депутатський корпус працює погано. Утім одне з останніх опитувань Фонду демократичних ініціатив говорить про те, що 82 % респондентів вважають, що зробили правильне рішення на парламентських виборах.

Разом з тим, незважаючи на таку підтримку, тривають розмови про дострокові вибори. Зокрема, Д. Арахамія на останньому з’їзді партії «Слуга народу» заявив про ймовірність цього – 75 %. У народного депутата Г. Скороход, яку з монобільшості виключили, не такий прогноз. На її думку, ця ймовірність становить 99 %. У свою чергу Д. Разумков вважає, що сьогодні передумов до цього взагалі немає. Якщо ж говорити про соціологію, то у Фонді «Демократичні ініціативи» ім. І. Кучеріва запевняють, що майже 33 % українців за те, що перевибори будуть, не підтримують ідею дострокових виборів 43,5 % опитаних.

Тим не менше Верховна Рада дев’ятого скликання не лише довела свою життєздатність, а й демонструє вражаючу ефективність законотворчої діяльності. За умов збереження єдності всередині монобільшості та здатності до розумних компромісів у балансуванні інтересів експерти прогнозують подальшу успішну роботу українського парламенту.

 

Потіха А. Підсумки перших 100 днів роботи Верховної Ради України дев’ятого скликання [Електронний ресурс] / А. Потіха // Україна: події, факти, коментарі. – 2019. – № 25. – С. 15–23. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2019/ukr25.pdf. – Назва з екрану.