Основні результати «нормандської зустрічі»Н. Тарасенко, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Нормандська зустріч у Парижі: основні домовленості в оцінках експертів

 

У Парижі 9 грудня відбулася зустріч у нормандському форматі за участі лідерів України, Росії, Франції та Німеччини. Переговори в Парижі стали першим самітом «нормандської четвірки» за три роки. Попередній відбувся ще за президентства П. Порошенка, у жовтні 2016 р. Така довга перерва в переговорах, а також відсутність помітного прогресу в питанні припинення війни на Сході України на інших дипломатичних майданчиках, зокрема в Мінську, обумовили сприйняття як успіху вже самого факту проведення саміту, яке, однак, не завадило формуванню неоднозначних очікувань щодо його результатів. У політичному, експертному та громадському середовищі висловлювалися побоювання можливої «зради» й «капітуляції». Біля Офісу Президента 8 грудня розпочалася акція «Варта на Банковій», яка, за задумом організаторів, мала тривати до завершення переговорів «нормандської четвірки» в Парижі й стати запобіжником проти спроб влади піти «на повідку» в Росії. Після завершення переговорів 9 грудня активісти пообіцяли «діяти відповідно до рішень саміту».

У переддень нормандської зустрічі на майдані Незалежності в Києві та інших українських містах відбулося віче «Червоні лінії для Зеленського». Його організували спільно об’єднання «Рух опору капітуляції» та представники трьох політсил – «Європейської солідарності», «Голосу», «Батьківщини». Метою акції було застерегти Президента України В. Зеленського щодо неприпустимості перетину «червоних ліній» на нормандському саміті в Парижі. Серед них – недопущення федералізації й будь-яких компромісів з унітарного облаштування України, компромісів щодо європейського і євроатлантичного курсу, жодних політичних дій, зокрема виборів на непідконтрольних Києву територіях Донбасу, до виконання умов гарантування безпеки й деокупації. Також від В. Зеленського вимагали не допустити компромісів щодо деокупації та повернення Криму в Україну, а також припинення міжнародних судових процесів проти РФ (URL: https://www.dw.com/uk/три-фракції-висунули-вимоги-зеленському-перед-самітом-нормандської-четвірки/a-51518524).

Президент України В. Зеленський напередодні зустрічі заявляв, що має намір обговорити на саміті терміни обміну «всіх на всіх» і точні терміни деокупації Донбасу. Спікер парламенту Д. Разумков висловлював переконання, що зустріч у нормандському форматі може «розморозити» переговори щодо Донбасу та дасть підстави очікувати змін із врегулювання ситуації.

За збігом обставин нормандський саміт відбувся в найменш сприятливий для Росії момент. Її авторитет і довіра до неї на Заході останніми днями знову впали. Між Німеччиною та Росією розгорівся дипломатичний скандал. Берлін звинуватив Москву в причетності до політичних вбивств на німецькій території.

У Франції повідомили про нові докази атаки на Е. Макрона хакерів з РФ під час його виборів у 2017 р. – тоді Кремль намагався втрутитися у французьку політику.

Важливим свідченням підтримки України з боку західних партнерів стало повідомлення МВФ, оприлюднене в ніч на 8 грудня, про наближення нової програми фінансування України фондом. І хоча ця новина ще не означає, що гроші вже виділено, це все одно був украй важливий крок підтримки нової української влади. Ця заява вибивала у В. Путіна частину важелів економічного тиску на Київ, тож не випадково фонд поспішав видати її перед нормандським самітом.

Напередодні саміту також відбулося важливе голосування в ООН щодо Криму. Генасамблея ООН 63 голосами «за» та 19 «проти» ухвалила резолюцію, яка вимагає від Росії як держави-окупанта вивести війська з Криму без зволікань, припинити тимчасову окупацію України.

І, нарешті, певної атмосфери додало рішення WADA про дискваліфікацію російської національної збірної на Олімпійських іграх через допінг. До Донбасу воно не дотичне, але стало ще одним доказом того, що світ не готовий закривати очі на нахабні порушення правил з боку РФ.

Перша частина зустрічі лідерів країн «нормандської четвірки» 9 грудня тривала близько двох з половиною годин. За цей час Президент України В. Зеленський провів окремі зустрічі з лідером Франції Е. Макроном і канцлером Німеччини А. Меркель, після чого стартували чотиристоронні переговори. Згодом вони були перервані заради зустрічі В. Зеленського й президента Росії В. Путіна у форматі «віч-на-віч». Під час спілкування В. Зеленського і В. Путіна фото та відеозйомка не проводилися – про це домовилися обидві сторони. Після 22:00 зустріч «нормандської четвірки» продовжилася, а після опівночі лідери вийшли до журналістів з підсумковими заявами. Загалом нормандські переговори тривали майже шість годин.

Згідно з оприлюдненим заключним документом саміту, сторони наголосили, що Мінські домовленості залишаються базою для роботи нормандського формату та на своїй відданості ідеї їх повного втілення.

У комюніке за результатами зустрічі йдеться про те, що сторони досягли домовленості про обмін полоненими у форматі «всіх на всіх». Такий обмін, ідеться в документі, має відбутися вже цього року – до 31 грудня.

Крім того, сторонам вдалося домовитися про припинення вогню й часткове розведення сил на Донбасі. Українські ЗМІ з посиланням на джерела в українській делегації повідомляли, що В. Путін пропонував розвести сили уздовж усієї лінії зіткнення, проте Київ на це не пішов. Зрештою, як свідчить текст комюніке, сторони узгодили три нові ділянки розведення (які саме – не уточнюється). Розведення сил на нових ділянках має відбутися до кінця березня наступного року.

Також сторони домовилися про досягнення протягом 30 днів домовленості в рамках Тристоронньої контактної групи про нові пункти пропуску через лінію розмежування, а також підтримку заходів з розмінування. У комюніке також наголошується, що моніторингова місія ОБСЄ повинна мати доступ на всій території України для повної імплементації свого мандата (URL: https://www.dw.com/uk/на-саміті-в-парижі-домовилися-про-обмін-утримуваними-та-повне-припинення-вогню/a-51602582).

Щодо політичної частини Мінських домовленостей у заключному документі саміту зазначається, що сторони вважають необхідним закріплення положень так званої «формули Штайнмайєра» в українському законодавстві відповідно до досягнутих раніше домовленостей (URL: https://www.president.gov.ua/news/zagalni-uzgodzheni-visnovki-parizkogo-samitu-v-normandskomu-58797).

Лідери України, Росії, Франції та Німеччини закликали своїх міністрів закордонних справ та політичних радників забезпечити виконання досягнутих домовленостей і погодилися провести ще одну зустріч у нормандському форматі впродовж чотирьох місяців стосовно політичних та безпекових умов, серед іншого, для організації місцевих виборів.

Під час саміту українська та російська сторона, крім врегулювання конфлікту на Донбасі, обговорювали й питання газових поставок. За словами виконавчого директора «Нафтогазу» Ю. Вітренка, який входив до складу української делегації в Парижі, жодних конкретних домовленостей у газових питаннях досягнути не вдалося. Натомість сторони «домовилися продовжити домовлятися» (URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-50719500).

За результатами саміту лідери «нормандської четвірки» провели спільну прес-конференцію. Під час спілкування з журналістами Президент України В. Зеленський визнав, що «багато питань не вдалося вирішити». Серед них, зокрема, контроль над кордоном. «У нас з президентом Росії різні погляди щодо передачі кордонів, з приводу того, коли це можливо», – зазначив В. Зеленський. За його словами, В. Путін вважає, що контроль українській владі має бути переданий після виборів на Донбасі. «Я піднімаю питання про те, що передача кордону має бути до виборів. Поки що в нас різні погляди. Але ми зобов’язані знайти вихід у цих питаннях».

Президент Росії у свою чергу, коментуючи питання кордону, послався на Мінські домовленості, де такий контроль, за його словами, можливий на наступний день після проведення виборів в ОРДЛО.

В. Зеленський також зазначив, що на деякі поступки в переговорах Україна не піде ніколи, зокрема він заявив про неможливість федералізації та неможливість відторгнення українських територій. «Всі ми знаємо, що для кожного українця і Крим, і Донбас – це Україна», – додав В. Зеленський.

В. Путін у свою чергу, коментуючи результати переговорів, заявив, що залишився ними задоволений, адже в багатьох питаннях було досягнуто прогресу: «Процес рухається в правильному напрямку». В. Путін сказав, зокрема, що в питанні вирішення конфлікту на Донбасі «є потепління» та заявив про необхідність прямих переговорів між Києвом і представниками «ЛНР» і «ДНР». «Дуже важливо, щоб сторони конфлікту вели прямий діалог. Жоден конфлікт у світі не вирішувався без прямого діалогу», – зазначив В. Путін. Російський лідер також укотре висловився про необхідність закріплення особливого статусу Донбасу в українській Конституції.

Тим часом канцлер ФРН А. Меркель і президент Франції Е. Макрон на прес-конференції наголосили на досягнутому прогресі під час переговорів. А. Меркель вказала на потребу й надалі проводити розведення сил і засобів. «Є добра воля вирішувати й складні питання», – зазначила вона.

Результати саміту в нормандському форматі в цілому були сприйняті в Україні схвально. «На цей момент підсумки саміту свідчать, що Кремлю не вдалося змусити Україну до швидкої капітуляції. Виглядає на те, що, заручившись підтримкою президента Франції і федерального кацлера Німеччини, В. Зеленський не перетнув на переговорах головних “червоних ліній”», – ідеться в заяві «Руху опору капітуляції» (URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-50719505).

Різноманітні оцінки й трактування викликали результати зустрічі лідерів у нормандському форматі серед українських політиків. Переможною назвав позицію В. Зеленського на переговорах Прем’єр-міністр України О. Гончарук. «Зроблений важливий крок вперед, – прокоментував він зустріч у Парижі. – Побоювання окремих скептиків щодо того, що будуть здані інтереси, що будуть перейдені “червоні лінії”, вони, звичайно, не справдилися. Досягнута домовленість про те, що вогонь буде припинений до кінця цього року. Про те, що українці повернуться додому. Буде здійснений обмін у форматі “всіх на всіх”. Це той формат, на якому наполягала наша сторона», – заявив Прем’єр (URL: https://www.5.ua/polityka/pidsumky-normandskoho-samitu-pro-iaki-peremohy-ta-zahrozy-rozpovily-eksperty-siuzhet-204454.html).

Голова Верховної Ради Д. Разумков зазначив, що зустріч у нормандському форматі зрушила з мертвої точки питання врегулювання війни на Донбасі. «Я сподіваюся, що це дійсно дасть можливість повернути тимчасово окуповані території і через деякий час ми зможемо говорити про те, що виконані всі завдання і позиції, які були згадані і Президентом, і його командою», – сказав Д. Разумков журналістам (URL: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20191210-zelenskyj-trymavsya-reaktsiya-politykiv-na-normandsku-zustrich/).

Депутат Верховної Ради від фракції президентської партії «Слуга народу» І. Верещук цілком схвалила результати паризької зустрічі. «Я б не стала вірити Путіну, який говорить, що потепління відбулося, оскільки за ним може бути новий акт агресії. Я б, скоріше, назвала це реактивацією формату. Ми довели, що готові домовлятися, ми виконуємо і є здатність домовлятися. Ми показали, що якщо ми готові братися і відповідати за свої слова, то ми це робимо», – зазначила представниця «Слуги народу» (URL: https://www.dw.com/uk/реакція-з-україни-нормандська-зустріч-не-стала-ні-зрадою-ні-перемогою/a-51608716).

Народний депутат і голова партії «Голос» С. Вакарчук позитивно відзначив домовленості про припинення вогню та новий обмін полоненими. «Добре, що домовились про обмін заручників і про припинення вогню. Це єдине, що зараз матиме значення. Подивимось, як ці домовленості будуть виконані», – написав політик у Twitter (URL: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20191210-zelenskyj-trymavsya-reaktsiya-politykiv-na-normandsku-zustrich/).

Співголова парламентської фракції «Опозиційна платформа – За життя» Ю. Бойко наголосив на важливості виконання Україною своїх зобов’язань для отримання подальшої підтримки міжнародної спільноти. «Європейські політики наполягатимуть на виконанні Мінських домовленостей. Це ж стосується й імплементації “формули Штайнмайєра”, яка визначає порядок проведення місцевих виборів на непідконтрольних територіях. Підписали – треба виконувати, а не проводити ревізію підписаного щомісяця. Тоді ми матимемо підтримку лідерів європейських країн», – заявив Ю. Бойко.

Натомість у народного депутата від фракції «Європейська солідарність» В. Ар’єва результати нормандського саміту викликають сумніви. «Навіщо відводити війська ще по трьох позиціях, якщо на вже відведених ділянках тривають обстріли і спостерігаються намагання терористів зайняти залишені українською армією позиції?» – запитав парламентар. Подальша логіка розвитку подій, як вважає В. Ар’єв, залежатиме і від того способу, яким реалізуватиметься «формула Штайнмайєра».

«Червоні лінії», які окреслило суспільство, стали справжнім оберегом для України на нормандському саміті. На цьому наголосив п’ятий Президент П. Порошенко на сторінці у Facebook. Він також подякував українцям, які напередодні зустрічі в Парижі знайшли час висловити свою громадянську позицію – у Києві та інших містах. Також він наголосив, що вкрай небезпечною є загроза відмови від судових позовів до «Газпрому» та повернення на російський «газовий гачок». «І найближчими тижнями протидія саме цій загрозі вийде на передній план», – резюмував політик (URL: https://www.5.ua/polityka/chervoni-linii-vid-suspilstva-staly-spravzhnim-oberehom-na-normandskomu-samiti-poroshenko-204436.html).

Екс-міністр закордонних справ П. Клімкін серед позитивного називає домовленості про обмін полоненими. У припиненні ж вогню з боку російських найманців він не впевнений. «Я вважаю, що Путін буде дивитися на ситуацію і в будь-який момент може порушити припинення вогню. Домовленості Путін буде дотримуватися тільки тоді, якщо він захоче затягнути нас у таку послідовність пасток, яка дала б можливість далі реалізовувати свій сценарій», – пояснив П. Клімкін.

Народний депутат України, член депутатської фракції партії «Європейська солідарність» О. Гончаренко визначив результат нормандської зустрічі як «нічию на користь Путіна». Під час зустрічі В. Зеленський жодного разу так і не назвав Росію агресором, що, за словами О. Гончаренка, сприяє політиці відбілювання та легітимації РФ у цивілізованому європейському просторі. Питання Криму, без якого в жодному разі не можна говорити про кінець українсько-російського конфлікту, також не порушували, адже це було умовою Росії, констатує депутат. 

Разом з тим О. Гончаренко зазначає, що тотальної здачі українських інтересів у Парижі не відбулося. Україна продовжує тримати принципову позицію щодо газового питання, погоджено обмін полоненими тощо (URL: https://www.pravda.com.ua/columns/2019/12/10/7234452).

Президент України В. Зеленський на нормандському саміті остаточно легалізував «формулу Штайнмайєра» і не зміг відстояти пріоритет безпеки над політикою, заявив дипломат, радник п’ятого Президента України П. Порошенка К. Єлісєєв (URL: https://prm.ua/ukrayina-ne-zmogla-vidstoyati-prioritet-bezpeki-nad-politikoyu-yelisyeyev-pro-normandsku-zustrich).

Дипломат наголосив, що документ передбачає можливість для послаблення критеріїв оцінювання демократичності й чесності виборів в ОРДЛО. «З легалізацією у Парижі “формули Штайнмайєра” українська сторона допустила, що майбутні місцеві вибори на Донбасі відбудуться не в повній відповідності до високих демократичних стандартів БДІПЛ/ОБСЄ. Адже ми погодилися додати слово “в цілому” перед фразою “відповідність демократичним” стандартам», – повідомив К. Єлісєєв.

Крім того, він підкреслив, що позитивні результати переговорів є виключно в тих сферах, які вже неодноразово обговорювалися та мали певні результати. «При узгодженні паризьких домовленостей сторони відштовхувалися від найменшого спільного знаменника. Звідси звільнення заручників, підтвердження готовності (вкотре!) рухатися до сталого перемир’я, визначення нових ділянок для розведення сил і засобів (добре, що Україна не погодилися на розведення вздовж всієї контактної лінії), “формула Штайнмайєра”, закон про так званий особливий статус», – наголосив він.

Політичні експерти, дипломати та міжнародники позитивно оцінили результати зустрічі «нормандської четвірки», зауваживши, що – попри протести й застереження щодо нібито загрози «здачі України» новим Президентом чи переходу ним «червоних ліній» – В. Зеленський не пішов на очікувані поступки В. Путіну. За словами політолога В. Фесенка, на тлі значних негативних очікувань зустріч у Парижі для В. Зеленського відбулася краще, ніж думали. Але загалом результат очікуваний – не відбулося великих проривів (URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-50728010).

«Ми отримали поміркований і обмежений результат, а серед головних досягнень можна виділити обмін полоненими та часткові домовленості про припинення вогню і продовження розведення військ. Щодо виборів на Донбасі та контролю Україною кордону була помітна спроба В. Зеленського нав’язати свій порядок денний на майбутнє, це правильно. Контроль кордону – питання принципу, добре, що Зеленський це розуміє. Але, В. Путін очікувано не пішов на жодні поступки в цьому напрямі», – констатує експерт.

В. Фесенко вважає, що для В. Зеленського ця зустріч виявилася «розвідкою боєм». «Можливо, у нього були трохи наївні очікування, що Путіна вдасться переконати і підштовхнути до пошуку компромісу, якщо той побачить перед собою нормального українського хлопця – розчулиться та піде назустріч. Насправді, подібні сподівання були. У цьому сенсі ілюзій щодо Путіна у В. Зеленського тепер буде набагато менше. Це позитивний результат зустрічі», – вважає політолог.

Водночас, зауважує В. Фесенко, «у В. Путіна зараз теж набагато менше ілюзій щодо Зеленського. Він виявився не таким слабким і податливим, як очікували в Кремлі. Зеленський насправді склав іспит Путіним. Не буду казати оцінку, але іспит був важким. На тлі негативних очікувань результат зустрічі можна вважати позитивним. Ми не програли, були ризики потрапити в російські пастки, але цього не відбулося».

На думку експерта, це частково є заслугою А. Меркель, яка не виступає за мир на російських умовах. Можливо, на неї та сам контекст переговорів вплинула історія з убитим напередодні нормандської зустрічі в Берліні вихідцем з Кавказу. Актуалізація теми російських спецслужб, які вбивають людей у Європі, – це впливовий чинник, вважає В. Фесенко.

На його погляд, В. Путін під час саміту виглядав невпевнено, це впадало в око. Важлива деталь у цьому контексті, яку багато хто помітив: В. Путін не відреагував на тезу В. Зеленського, що Крим – це Україна. «Раніше, як правило, президент РФ на таке реагував, а тут не помітив чи пропустив. Ще й сказав, що приєднується до сказаного. Це маленька, але символічна річ. Путін був явно не у формі», – зазначив В. Фесенко. Він нагадав, що останні дні перед поїздкою до Парижа стали для В. Путіна складними й позначилися одразу трьома поразками. Перша з О. Лукашенком, якого тимчасово не вдалося притиснути й «нагнути» на російських умовах. Далі стався «облом» з дискваліфікацією російських спортсменів через допінг. Третє – це поразка на нормандській зустрічі, де йому не вдалося нав’язати свій порядок денний і грати «троє проти одного».

Директор Центру «Нова Європа» А. Гетьманчук у свою чергу вважає, що для українських політиків ця зустріч – урок, що не треба так програмувати суспільство на «капітуляцію». Потрібно більш конструктивно розмовляти й ставити питання владі перед подібними зустрічами, вважає експерт.

Головні досягнення, на її погляд, це домовленості про обмін (хоча й обмежений) та цілодобовий моніторинг СММ ОБСЄ. Але насправді важливо, зауважує вона, не те, про що формально домовляються на нормандських зустрічах, а що реально втілюється в життя. У цьому контексті, за словами А. Гетьманчук, добре, що В. Зеленський озвучив «червоні лінії» в присутності і В. Путіна, і європейських партнерів. Було озвучено «червону лінію» і щодо федералізації, і зміни геополітичного вектора, і згодом щодо прямих переговорів з лідерами «республік», на чому наполягає В. Путін. Якби така позиція щодо «червоних ліній» була озвучена до зустрічі, то її могло і не відбутися, припускає експерт.

Водночас вона вважає, що нормандська зустріч «наблизила нас не до виконання “Мінська”, а до певної модифікації Мінських домовленостей. Адже всі розуміють, що у тому форматі, у якому вони були підписані і на чому наполягає В. Путін, їх втілення практично неможливе з точки зору інтересів України». Загалом же, як на першу таку зустріч, то В. Зеленський виглядав досить упевнено, констатувала А. Гетьманчук.

Екс-міністр закордонних справ України В. Огризко також отримав позитивні враження від нормандської зустрічі. У його варіанті позитив полягає в підтвердженні переконання, що в Україні є громадянське суспільство, яке чітко формулює свою позицію і швидко реагує на загрозливі ситуації. Про це свідчить активна позиція громадських активістів та політиків щодо неприпустимості поступок з українського боку. Другий позитив – влада чує громадян. Зокрема, напередодні саміту Президент В. Зеленський запевнив світову громадськість, що не перейде «червоні лінії», які означатимуть поступки національними інтересами.

Позитивним є й те, що В. Зеленський кілька разів вжив словосполучення «окуповані території», тобто опосередковано вказав на того, хто є винуватцем такого стану речей. Звичайно, що можна було висловитися чіткіше, однак не треба забувати, що у В. Зеленського мало досвіду в міжнародних переговорах, зауважив В. Огризко.

Ще один позитив – Президент В. Зеленський нарешті зрозумів, з ким має справу, і в нього, можливо, завершився етап рожевих ілюзій відносно В. Путіна. Один з важливих практичних наслідків – домовленість щодо обміну – це позитив і великий плюс в гуманітарному плані. У сумі загалом від нормандської зустрічі Україна має більше плюсів, ніж мінусів, резюмує дипломат.

Серед мінусів, за словами В. Огризка, – згадка в підсумковому комюніке про імплементацію «формули Штайнмайєра» в українське законодавство. Але, як запевняє екс-міністр, формулювання, які застосовано в комюніке, нікого ні до чого не зобов’язують.

Серед небезпек В. Огризко вбачає те, що, як показала нормандська зустріч, у позиції президента Росії В. Путіна нічого не змінилося. «І це означає, що будуть мінятися форми і методи впливу на Президента України. А вони можуть бути дуже різними: це може бути і зміна тактики, і перехід від лобової атаки до більш витончених методів впливу», – припускає дипломат (URL: https://www.radiosvoboda.org/a/zelenski-putin-normandskii-samit/30318736.html).

Політолог П. Олещук вважає, що зустріч у Парижі насправді засвідчила збереження статус-кво. «За великим рахунком, матеріальних результатів усього кілька. Перший і найважливіший – обмін полоненими за формулою “всіх на всіх”. Проте тут є важливий виклик: В. Путін уточнив, що ідеться про підтверджених полонених. Це означає, що можуть бути серйозні розбіжності в цифрах, а тому навряд чи обміняють дійсно всіх на всіх».

У цьому контексті глава меджлісу кримськотатарського народу Р. Чубаров констатував, що документ, підписаний під час зустрічі лідерів країн «нормандської четвірки» в Парижі, «відкидає всіх кримських політичних в’язнів з обміну». «Чи потрібно було підписувати таке комюніке, виходячи з почуттів сотень і сотень людей? Якщо більше ніж 100 в’язнів з Криму – у них є рідні, діти, дружини, батьки. Це сотні людей», – сказав
Р. Чубаров (URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-chubarov-about-paris-meeting/30318312.html).

За словами ж експерта Центру стратегічних досліджень П. Жовніренка, причина такої ситуації в тому, що переговори з обміну ведуться в рамках контактної групи. Її офіційна назва «Контактна група з мирного врегулювання ситуації на Сході України». Тому Москва «легітимно», бо ж «мандатом нє прєдусмотрєно» одразу відмела включення до списків обміну кримських татар та інших кримчан.

М. Гончар, директор Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», той факт, що питання звільнення «всіх на всіх» стосується лише полонених на Донбасі і «виносить за дужки» 113 громадян України, бранців Кремля в Криму та Росії, вважає одним зі стратегічних промахів, яких допустився В. Зеленський у Парижі. На думку М. Гончара, В. Зеленський практично легалізував двосторонній формат щодо газу, що дає можливість Росії нехтувати тристороннім форматом за участі Єврокомісії. Крім того, В. Зеленський практично легалізував статус Росії як посередника, подібно Німеччині та Франції, що має вплив на сепаратистів, вважає експерт (URL: https://www.radiosvoboda.org/a/zelenski-putin-normandskii-samit/30318736.html).

Відбулося те, що передбачали більшість експертів і про що говорив міністр закордонних справ В. Пристайко, коли згадував заздалегідь підготовлене комюніке, констатує політолог, професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» О. Гарань. Ми знали, що буде схвалено процес розведення військ, визначать ще кілька ділянок, ітиметься про обмін полоненими. До цього можна ще додати діяльність СММ ОБСЄ: було ще раз підкреслено, що місія матиме доступ до всього Донбасу, тобто і до ОРДЛО, і повинна працювати 24/7, як важливо підмітила А. Меркель (URL: https://nv.ua/ukr/opinion/putin-zelenskiy-i-normandskiy-samit-shcho-zminitsya-dlya-donbasu-novini-ukrajini-50058722.html).

Під час саміту вкотре відмітили різницю в підходах до питання виборів і контролю над кордоном. В. Путін формально посилається на записане в «Мінську-2»: Україна отримає контроль над кордоном наступного дня після виборів. Українська позиція полягає в тому, що це треба переглядати і як не український, то міжнародний контроль має бути до виборів. Дуже цікаво, що в цьому питанні А. Меркель, на відміну від В. Путіна, сказала, що Мінські домовленості є гнучкими і їх можна переглядати. «Є питання, чи цей документ (Мінські домовленості) закам’янілий, чи його можливо змінювати. Адже є певні пропозиції Президента Зеленського щодо його зміни... Ми сподіваємося, що цей документ (Мінські домовленості) знову буде гнучким і що він буде оживлений», – наголосила вона. Це очевидний реверанс в український бік, говорить О. Гарань.

Редактор «Європейської правди» С. Сидоренко вважає важливим те, що Берлін повністю підтримав позицію Києва щодо неможливості проведення виборів у ОРДЛО без встановлення Україною контролю за кордоном. Париж принаймні не став заперечувати це. Цей епізод, за словами журналіста, важливий не лише як ілюстрація міжнародної підтримки України Заходом, у якій не всі були впевнені. Ще важливішим стало те, що ця «червона лінія» непорушна і для Президента В. Зеленського (URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2019/12/10/7104052).

На думку ж експерта Міжнародного центру перспективних досліджень М. Капітоненка, унаслідок зустрічі в Парижі ні Україна, ні Росія нічого особливо не досягли. Він зазначає, що з української сторони саміт відбувся без особливих провалів чи досягнень – це ще один крок у тривалому процесі тупцювання на місці. В. Зеленський, за словами експерта, обрав найбільш безпечні кроки, тож «ми залишилися там, де були до зустрічі, проте також не потрапили в путінські пастки».

Водночас В. Путін теж не наблизився до мети – пом’якшення санкцій. Вони й далі чітко прив’язані до прогресу в розв’язанні конфлікту на Сході України. Позаяк його немає, то санкції залишаться. Утім, попри санкції, у В. Путіна є ширший порядок денний з європейцями. Тут він покращив позиції тим, що бодай погодився на зустріч, зазначає В. Капітоненко (URL: http://www.polukr.net/uk/blog/2019/12/normand_meeting).

Експерт констатує, що сторони залишилися при своїх позиціях щодо почерговості повернення Україні контролю над ОРДЛО та виборами на цій території: «ми наполягаємо, що спершу контроль над ОРДЛО, а тоді вибори, а росіяни навпаки». М. Капітоненко нагадує, що В. Зеленський перед виборами обіцяв мир і припинення смертей на лінії фронту, тому йому потрібно, як мінімум, заморозити конфлікт. За словами експерта, мир можливий, коли буде реінтеграція Донбасу чи принаймні припинення вогню, але він не бачить шансів для цього.

Відповідно, найбільш імовірний сценарій – продовження конфлікту низької інтенсивності, який маємо на сьогодні, прогнозує М. Капітоненко. Якщо не зірвуть обмін полоненими, якщо вдасться розвести війська на інших ділянках по лінії зіткнення, створять нові пункти пропуску чи покращать соціально-економічну ситуацію на Донбасі, то наступна нормандська зустріч буде ще однією спробою підійти до того ж питання, що є на сьогодні: чи спершу вибори на Донбасі, чи повернення Україні контролю над ОРДЛО? Чи віддасть Росія Україні контроль над ОРДЛО на своїх чи на українських умовах? До того обговорюватимуться варіанти, хто може на які поступки піти. Наступні чотири місяці використають для опрацювання цих пунктів. Якщо ж гуманітарні кроки з обміну полоненими, розведення військ і створення нових пунктів пропуску зірвуть, то повернемося до ситуації, що була в кінці президентства П. Порошенка, вважає експерт.

Наслідки зустрічі якщо не позитивні, то принаймні не несуть тієї шкоди, якої небезпідставно боялися, погоджується співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру ім. О. Разумкова О. Мельник. «Сподіваємося, РФ виконає зобов’язання щодо звільнення українських заручників. Щодо інших ініціатив, як-от припинення вогню чи розведення військ, відкриття нових пунктів пропуску, то це й так планувалося. Це частина домовленостей з минулої нормандської зустрічі 2016 р., – нагадує він. – Ця зустріч радикально не змінить ситуації на Донбасі, бо, аналізуючи те, що говорив Путін, чи пише офіційна російська преса, припинення війни не передбачається. Усі ключові проблеми щодо миру на Донбасі залишаються – Росія так і не визнає себе стороною конфлікту, хоча де-факто Путін визнав, що його країна грає роль у конфлікті. Наполягання Росії на політичній частині виконання Мінських домоленостей перед безпековою було й раніше. Ніяких сигналів про передання Україні контролю над українсько-російським кордоном немає».

Отже, довгоочікувана зустріч у нормандському форматі відбулася і, за оцінками експертів, не стала черговою «зрадою». Президент В. Зеленський, усупереч побоюванням українського суспільства, не перетнув «червоних ліній» і, попри очікування Кремля, не став «легкою здобиччю» для В. Путіна. При цьому В. Зеленський не тільки уникнув провалів, які багато хто пророкував. Україна поїхала з Парижа також з перемогами. Цілком слушним для характеристики результатів переговорів може бути визначення «Україна і Російська Федерація досягли певного прогресу на зустрічі в Парижі, однак поки що залишаються далекими від вирішення питань». Є певний рух уперед, який стосується обміну полоненими, розведення військ на нових ділянках, поширення зони контролю місії ОБСЄ на всі окуповані на Сході території, повного припинення вогню. У разі досягнення прогресу у виконанні цих домовленостей, наступна зустріч «нормандської четвірки», яку заплановано через чотири місяці, може прискорити процес мирного врегулювання на Донбасі.

 

Тарасенко Н. Нормандська зустріч у Парижі: основні домовленості в оцінках експертів [Електронний ресурс] / Н. Тарасенко // Україна: події, факти, коментарі. – 2019. – № 25. – С. 415. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2019/ukr25.pdf. – Назва з екрану.