До питання відокремлення ГТС України від управління «Нафтогазу»С. Горова, ст. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Анбандлінг – рішучий крок та можливі складнощі

 

Верховна Рада України прийняла 31 жовтня у другому читанні й в цілому законопроект № 2239-1 (про анбандлінг), необхідний для відділення від НАК «Нафтогаз України» діяльності з транспортування природного газу, сертифікації нового незалежного оператора газотранспортної системи (ГТС) і створення умов для укладення транзитного контракту з «Газпромом» за європейськими правилами. Це означає, що транзитний оператор, який буде керувати трубою, буде незалежним від «Нафтогазу». За відповідне рішення проголосував 341 народний депутат. «Це історичний момент в області охорони українських інтересів. Дуже довго ми не могли побудувати законодавчу базу, що відповідає європейським нормам, щоб нас більше не шантажували і ми могли забезпечити довгострокове транспортування газу через територію України, використання української ГТС, а також стабільні доходи від цих основних фондів», – сказав міністр енергетики та захисту навколишнього середовища О. Оржель у ході виступу в парламенті (URL: https://censor.net.ua/news/3157144/rada_vo_vtorom_chtenii_
progolosovala_za_razdelenie_funktsiyi_naftogaza_anbandling).

Новим оператором буде ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (ОГТСУ, 100 % «дочка» АТ «Укртрансгаз»), яка з 1 липня 2019 р. здійснює функції з технічної експлуатації ГТС і має відповідний персонал.

ОГТСУ буде передано у власність АТ «Магістральні газопроводи України» («МГУ»), 100 % акцій якого Кабмін передав в управління Міністерству фінансів. Одночасно держава передасть новому оператору в управління газотранспортну систему терміном на 15 років. Новий оператор зможе повноцінно запрацювати з 1 січня 2020 р.

Прем’єр-міністр О. Гончарук написав у Facebook: «Нарешті ми відокремили транспортування природного газу від його видобування та постачання. Це надважливо, бо анбандлінг – це, у першу чергу, запровадження європейських газових правил. І в жодному разі не приватизація стратегічних активів!».

Глава уряду переконаний, що анбандлінг сприятиме залученню інвестицій в українську ГТС та створенню незалежного оператора у повній відповідності до європейського законодавства. Більше того, прийнятий законопроєкт є виконанням міжнародних зобов’язань України. Це гарантує енергетичну безпеку Європи й українська газотранспортна система залишається у державній власності на 100 %.

Керівник «Нафтогазу» А. Коболєв пояснював, що закон потрібен для завершення процесу відокремлення оператора ГТС від «Нафтогазу» (URL: https://tsn.ua/groshi/rada-uhvalila-zakon-pro-anbandling-naftogazu-chim-ce-nevigidno-rosiyi-1435989.html)

При цьому, глава правління НАК «Нафтогаз України» заявив, що Україна повинна завершити процес відділення газотранспортної системи до початку 2020 р. «Якщо ми не зможемо завершити анбандлінг до кінця року, Україна буде звинувачена в тому, що у всіх потенційних проблемах наступної зими винні саме ми», – сказав він.

Глава правління НАК «Нафтогаз України» заявив, що Україна не має для реорганізації чотирьох місяців. «Ми повинні отримати повністю сертифікованого, повністю юридично коректно оформленого оператора до кінця цього року», – додав він (URL: https://www.rbc.ua/rus/news/kobolev-predupredil-posledstviyah-provala-1570610317.html).

Дискусії про анбандлінг велися у парламентському комітеті кілька тижнів. Народні депутати і звинувачували один одного у спробах продати трубу за безцінь, і оперували підтримкою з боку ЄС. Потім шукали компроміс, але знайшли його не у всіх питаннях. Прийнятий закон повинен збільшити доходи від транспортування російського газу в Європу. Проте, деякі депутати впевнені: те, що врахували не всі поправки, призвело до помилок, які тепер важким тягарем можуть лягти на плечі українців. «Ми ще не встигли цей закон проголосувати у другому читанні, а вже знову оператор ГТС встиг провести слухання, де він порахував тариф на транспортування газу в 3,5 рази більше. Це додатково приблизно 50 копійок на один куб», – говорить народний депутат О. Кучеренко (фракція ВО «Батьківщина») (URL: https://www.segodnya.ua/politics/popravku-k-zakonu-ob-otdelenii-gts-mogli-ne-prinyat-iz-za-lobbirovaniya-chastnyh-interesov-deputaty -1354276.html).

Пізніше, у Верховній Раді України був зареєстрували законопроєкт № 2239-1-П про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу». Автором законопроєкту зазначений народний депутат від фракції «Батьківщина» О. Кучеренко.

Як зазначається у пояснювальній записці, текст законопроєкту, який переданий на підпис голові парламенту, не відповідає тексту, який був ухвалений під час засідання комітету та пленарного засідання Верховної Ради України (URL: https://zik.ua/news/2019/11/04/u_radi_zablokuvaly_pidpysannya_
zakonu_pro_anbandling_1683443
).

Згідно з регламентом, у разі такого роду невідповідності, народний депутат у дводенний термін може письмово звернутися до голови парламенту з пропозицією до внесення уточнень формулювань прийнятого закону. У такому разі, підписання закону неможливе, поки не буде розглянутий документ про його скасування або про внесення необхідних уточнень.

Слід зазначити, що тема анбандлінгу «Нафтогазу» досить обговорювана в експертних колах, хоча, очевидно, могла б мати й більший резонанс. Фахівці підкреслюють, що сертифікація оператора ГТС необхідна для того, щоб вести переговори з «Газпромом» про підписання нового транзитного контракту. «Дані зобов’язання Україна взяла на себе в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Тепер же “Газпром” заявляє: якщо Україна взяла на себе зобов’язання, то повинна виконувати. Ось така якась пастка виходить. Але, враховуючи, що відповідний закон прийняли, нам є з чим виходити на нові переговори про транзит газу», – говорить співголова Фонду енергетичних стратегій Д. Марунич, підкреслюючи, що це абсолютно не гарантує успішного результату до 31 грудня, коли закінчується термін попереднього контракту.

Спеціаліст з державної політики у паливно-енергетичному комплексі, кандидат технічних наук Г. Рябцев звертає увагу на те, що умовою, яку висунула українська сторона для підписання нової угоди про транзит російського газу (термін попереднього, чинного десять років, закінчується в кінці 2019-го, – прим. авт.), було його підписання за європейськими правилами. «А необхідною умовою дотримання європейських правил було виділення зі структур НАК «Нафтогаз» незалежного та кваліфікованого оператора ГТС, сертифікованого за європейськими правилами. До створення такого оператора висувати вимоги про підписання угоди на європейських умовах, було з нашого боку, щонайменше, дивно, – підкреслює експерт. – І російська сторона не пропускала можливості нагадати про це. Мовляв, вони б і готові підписати угоду, але з ким її підписувати, якщо в Україні не існує такого оператора».

Крім цього, створення оператора ГТС є одним із зобов’язань України в рамках угод з європейськими партнерами (в тому числі – про приєднання до договору про заснування європейського енергетичного співтовариства). «Для виконання цих зобов’язань уряд України затвердив план дій, відповідно до якого всі роботи в цьому напрямку повинні бути завершені до 31 грудня, – продовжує Г. Рябцев. – Розробка законопроекту про анбандлінг за обраною схемою, його прийняття ВРУ, є лише одним з пунктів цього плану. Так що шлях до підписання угоди з “Газпромом” ще не відкрито. Багато буде залежати від того, наскільки добре і швидко буде реалізований прийнятий закон. На жаль, дії попередніх органів влади свідчать, що, як правило, ми зупинялися на півдорозі й не завершили розпочатих реформ. Досить згадати, що реалізація рішення про анбандлінг була намічена ще на 2013 рік».

Експерти звертають увагу також і на те, що найбільш обговорюване положення Третього енергопакету ЄС – це структурне реформування вертикально-інтегрованих нафтових компаній (ВІНК) з метою відокремлення (unbundling – анбандлінг) природних монополій (транспортування) від конкурентних видів діяльності (виробництво, продаж). «Це необхідно, щоб уникнути дискримінації інших, які не афілійовані з TSO компаній. Сертифікацію всіх TSO передбачалося завершити ще в березні 2013 року, проте і зараз цей процес ще не завершений, – говорить член Біржового комітету Української енергетичної біржі (УЕБ) І. Щербина. – Для України отримати незалежного оператора ГТС до кінця року є стратегічно важливим завданням. Це питання отримання нового контракту з Росією на умовах європейських директив. І в цьому випадку російська сторона не зможе сказати, що Україна не готова працювати за європейськими правилами».

Що стосується самої моделі ISO, то це варіант, який вибрала меншість європейських країн, пояснює експерт УЕБ. Але саме він може бути й перевагою при проходженні сертифікації, оскільки, наприклад, при моделі OU в Єврокомісії часто буває багато претензій, що стосуються структури власності та недостатнього контролю (URL: https://comments.ua/news/money/public-sector/638222-anbandling -po-ukrainski-eksperty-dali-ocenku-novomu-zakonu.html).

При цьому, деякі експерти вважають, що відділення газотранспортної системи України від «Нафтогазу України» не дасть швидкого ефекту. У тому числі й тому, що створений в результаті анбандлінгу оператор газотранспортної системи (ГТС) ще повинен пройти сертифікацію у профільній нацкомісії, а це тривала процедура. «За великим рахунком, це займає шість місяців. А у Європі цей процес триває мінімум рік. Це перевірка всіх документів, матеріалів, обладнання, технічних ресурсів, працівників. ... Формально ми не встигаємо», – вважає член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Ю. Корольчук (URL: https://www.segodnya.ua/economics/enews/uteryano-mnogo-vremeni-eksperty-ocenili-znachenie-anbandlinga-v-gazovyh-peregovorah-1355112.html).

Схожої точки зору дотримується і експерт у сфері енергетики, керівник спеціальних проектів науково-технічного центру «Психея» Г. Рябцев, який вважає, що за час, що залишився до 1 січня 2020 року Україна не встигне завершити процеси виділення зі структури НАК «Нафтогаз України» компанії ТОВ «Оператор ГТС України» (URL: https://golos.ua/i/714255).

При цьому, експерт з енергетичних питань Г. Кобаль вважає, що на даному етапі про незалежність від «Нафтогазу» може йтися лише формально. «Звичайно ж, зараз оператор є підконтрольним «Нафтогазу», і навряд чи там буде йти мова про якісь кадрові зміни … Спочатку ми зробимо це формально, а потім, можливо, будуть якісь більш реальні кроки для того, щоб зробити нового оператора дійсно незалежним», – заявив Г. Кобаль.

Звертає на себе увагу й точка зору деяких експертів про те, що вигоди від анбандлінгу для кінцевих споживачів будуть швидше опосередкованими, ніж прямими. До того ж, вони так і можуть залишитися в теорії, якщо не будуть супроводжуватися іншими змінами.

Звертає на себе увагу також і те, що українська ГТС переважно несе в собі транзитну функцію – постачання російського газу в Європу. Коли ця система вийде з «Нафтогазу», вона залишиться один на один з усіма вже своїми проблемами, зокрема і з можливою відсутністю завантаження.

Деякі експерти також звертають увагу й на те, що умови нового контракту на транспортування газу будуть «не на руку Києву», оскільки РФ має козир – отримане від Данії «добро» на будівництво «Північного потоку – 2» в обхід України (URL: https:// www.segodnya.ua/economics/enews/uteryano-mnogo-vremeni-eksperty-ocenili-znachenie-anbandlinga-v-gazovyh-peregovorah-1355112.html).

Слід нагадати, що раніше в Росії неодноразово пояснювали, що готові підписати з Києвом новий договір про транзит газу в ЄС за європейськими правилами, якщо українська сторона до кінця року встигне прийняти відповідні норми. В іншому випадку Москва готова на рік продовжити існуючий контракт.

За підсумками що відбувся 28 жовтня у Брюсселі четвертого раунду тристоронніх консультацій (Росія – Європейський союз – Україна) про продовження транзиту газу через українську ГТС після 31 грудня 2019 р., коли закінчиться діючий контракт, міністр енергетики РФ О. Новак повідомив, що всі сторони переговорів налаштовані на те, щоб транзит російського газу через українську територію продовжився після 2020 р. До того ж Київ не виключив відновлення прямих закупівель палива у «Газпрому».

Між тим, пізніше виконавчий директор «Нафтогазу» Ю. Вітренко заявив, що готує новий позов проти «Газпрому». Оцінюючи дії української компанії, прес-секретар президента Росії Д. Пєсков підкреслив, що судових претензій не повинно бути на порядку денному, якщо сторони хочуть домовитися з газових питань. У свою чергу, російський лідер В. Путін закликав «позбутися абсурду» і «обнулити всі вимоги по обидва боки».

Голова комітету Держдуми з енергетики П. Завальний зауважив, що Росію повністю влаштує варіант, при якому «Нафтогаз» встигне провести цю реорганізацію і транзит газу через Україну почне працювати за європейськими правилами (URL: https://russian.rt.com/ussr/article/683121-naftogaz-argument-anbandling-peregovory-rossiya).

Дійсно, при всьому при цьому, необхідно підкреслити, що складний сам по собі процес накладається на завершення контракту на транзит російського газу в Європу по території України, а також на проблему збереження транзиту після завершення будівництва другої гілки Північного потоку. Однак, анбандлінг повинен посилити позиції Києва у тристоронніх переговорах між Україною, РФ і ЄС щодо транзиту газу. Вихід ГТС зі структури «Нафтогазу» є дуже хорошим знаком для ЄС і доказом того, що реформи в Україні відбуваються, незважаючи на втрачений раніше час та потрібні темпи.

 

Горова С. Анбандлінг – рішучий крок та можливі складнощі [Електронний ресурс] / С. Горова // Україна: події, факти, коментарі. – 2019. – № 22. – С. 33–38. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2019/ukr22.pdf. – Назва з екрану.