Особливості зовнішньої політики України: відносини із ЗаходомА. Потіха, наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Сучасні реалії відносин України із Західними країнами

 

З приходом до влади в Україні команди Президента України В. Зеленського відбуваються певні зміни у зовнішній політиці. Між Україною і Європою почала формуватися нова модель відносин, адже західні політики лише придивляються до нової української влади. Вони намагаються використати ситуацію в своїх цілях і проводять політику пом’якшення стосунків з Росією.

Як зазначав Д. Кулеба, постійний представник України при Раді Європи (а з 29 серпня 2019 р. – віце-прем’єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції), Україна постійно вимагала якихось нових санкцій проти Росії, а замість цього отримувала якісь нові проекти допомоги і підтримки безпосередньо Україні. «І от це, власне, ось та нова модель стосунків, яка формується. Тобто по суті наші західні партнери кажуть дорога Україно, ти прикольна, ми тебе любимо, молодець – реформи, євроінтеграція і все таке, але не проси нас карати Росію. Давай тепер так: ми замість того, щоб карати Росію, будемо підтримувати тебе», – сказав Д. Кулеба (URL: https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/noviy-format-vidnosin-ukrajina-yevropa-poyasnyuye-postpred-pri-rye-50030654.html).

Тим часом, як відомо, 26 червня ПАРЄ прийняла рішення про підтвердження повноважень делегації РФ без обмежень, незважаючи на порушення Москвою принципів Ради Європи. Раніше ПАРЄ прийняла резолюцію, яка забезпечує повернення Росії в організацію без виконання міжнародних зобов’язань. Її підтримали 118 делегатів, 62 висловилися проти. Перед цим на засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи відхилили пропозицію делегації України розглянути поправки до резолюції по поверненню РФ в організацію.

Французький президент Е. Макрон підтримав повернення Росії до Парламентської асамблеї Ради Європи. За його словами, це дозволяє громадянам Росії захищати свої права в Європейському суді (з прав людини) проти їхнього уряду (URL: https://www.dw.com/uk /a-50661454).

Е. Макрон вважає, що рішення про повернення РФ до ПАРЄ в жодному разі не означає, що в Європі змирилися з тим, що не вдасться знайти вирішення заморожених конфліктів. «Це рішення абсолютно не послаблює нашу європейську рішучість покласти край “замороженим” конфліктам», – зазначив французький президент.

При цьому він наголосив, що для вирішення українського питання необхідна реалізація Мінських домовленостей, і інших варіантів для цього немає. «Щодо українського питання – це Мінські домовленості. Й тільки Мінські домовленості. Все дуже просто», – заявив Е. Макрон, виступаючи на осінньому засіданні ПАРЄ.

Він зазначив, що разом із канцлеркою ФРН А. Меркель, Президентом України В. Зеленським і президентом РФ В. Путіним працює над тим, щоб ці домовленості реалізувалися на практиці.

Щоправда, як відмічають спостерігачі, французька влада останнім часом здебільшого зосередилася на покращенні стосунків з Росією. Як інформують ЗМІ, міністри закордонних справ та оборони Франції Жан-Ів Ле Дріан і Ф. Парлі, 9 вересня відвідали Москву з метою проведення переговорів з російськими колегами – вперше з 2014 р., коли контакти між Францією та Росією були обмежені внаслідок захоплення Росією Криму. Під час зустрічі з російським міністром закордонних справ С. Лавровим очільник МЗС Франції Жан-Ів Ле Дріан заявив, що його країна прагне відновити «плідну роботу» у двосторонньому форматі з Росією. «Ми висловлювали своє бажання відновити амбітну і щільну роботу в двосторонньому форматі. Президент Франції має своє позитивне бачення двостороннього діалогу, і ми сподіваємося, що російська сторона також готова піти нам на зустріч і працювати в тому ж самому руслі», – заявив Ле Дріан (URL: https://tsn.ua/svit/golova-mzs-franciyi-ogolosiv-pro-bazhannya-vidnoviti-plidnu-robotu-z-rosiyeyu-1408083.html).

Разом з тим, під час цієї зустрічі обговорювалось і «покращення» відносин між Росією і Україною після обміну кількома десятками в’язнів та полонених. «З’явилася можливість, відкрилися двері, щоб почати просування до залагодження цього конфлікту», – наголосив міністр Ле Дріан (URL: https://ukrainian.voanews.com/a/macron-russia-reset/5075669.html).

Щоправда він вважає, що зараз ще не йде мова про скасування міжнародних санкцій щодо Москви, заявивши, що передумовою змін санкційного режиму мало б бути «просування до стабілізації в Україні».

За словами деяких спостерігачів, зокрема Б. Цюпина, європейського кореспондента Української служби «Голосу Америки», французький президент Е. Макрон вже дав зрозуміти, що сподівається на таке просування після його зустрічей з новим Президентом України В. Зеленським, 17 червня, та з президентом Росії В. Путіним, 19 серпня. Е. Макрон фактично проголосив курс припинення міжнародної ізоляції Росії, покараної за намагання вперше після Другої світової війни силою змінювати кордони у Європі. Про підтвердження цього курсу свідчить анонсований візит Е. Макрона у наступному році до РФ. За повідомленнями ЗМІ президент Франції вслід за президентом США Д. Трампом пообіцяв відвідати військовий парад у Москві з нагоди 75-ї річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні.

На думку Б. Цюпина, прихильником покращення відносин з Росію також віддавна є президент США Д. Трамп, але його зусилля досі не знаходили повної підтримки у західних лідерів. Тепер це можливо, адже Д. Трамп не надто переймається проблемами України хоч і наголошує, що саме США найбільше допомагає Україні.

Західним країнам вигідно пом’якшення стосунків України з Росією, що дасть можливість їм покращити відносини з РФ, зокрема економічні, адже вони і так зміцнюються. Прикладом може бути «Північний потік-2» та торгові відносини Франції і Росії. Тим більше, що з цілком зрозумілих і природних причин спокій в Європі потрібен усім.

Тому Федеральний канцлер Німеччини А. Меркель і президент Франції Е. Макрон привітали поступ в реалізації Мінських угод, що намітився останнім часом. «Ми вітаємо недавні позитивні зміни в реалізації Мінських угод і з нетерпінням чекаємо наступної зустрічі в “нормандському форматі” в Парижі, яка повинна домогтися прогресу у врегулюванні конфлікту на сході України», – ідеться у повідомленні прес-служби уряду Німеччини (URL: https://ua.news/ru/makron-i-merkel-poprivetstvovali-ukrainu-s-izmeneniyami-v-realizatsii-minskih-soglashenij).

Разом з тим лідери Німеччини і Франції нагадали, що вважають незаконною анексію Криму Росією. У той же час вони відзначили, що підтримують продовження діалогу з РФ.

Спостерігачі звертають увагу ще на одну обставину, яка може негативно вплинути на стосунки України з Німеччиною і Францією. Це недавня розмова В. Зеленського з Д. Трампом, під час якої американський лідер критикував Німеччину, заявляючи, що вона нічого не робить для України, як і весь Євросоюз у цілому. В. Зеленський погодився з його твердженням. Згадували також президента Франції Е. Макрона. У Євросоюзі заявили, що допомога Україні була «безпрецедентною», оскільки протягом п’яти років було надано понад 15 млрд євро.

За словами глави МЗС України В. Пристайка, після оприлюднення цієї розмови з боку Заходу присутня «перебільшена емоційна складова». Керівництво Франції та Німеччини образилося після згадування їх у розмові Президента України В. Зеленського з президентом США Д. Трампом (URL: https://gordonua.com/ukr/news/politics/-napruga-vidchuvajetsja-pristajko-vidpoviv-na-pitannja-pro-vidnosini-kijeva-z-berlinom-i-parizhem-1342397.html).

Проте за його словами, образа не вилилася в якісь радикальні форми, але певне напруження все-таки відчувається. «Скоріше, тут має місце деяка награність і певне бажання використати цей момент. ... Ми давно жартували з колегами, що наша професія вимирає, бо лідери почали спілкуватися між собою напряму, але навіть ми не думали, що так швидко деталі їхнього спілкування стануть відомі широкому загалу», – підкреслив В. Пристайко.

Слід зазначити, що західні партнери утримались від відкритого засудження подібних звинувачень і продовжують плідний діалог з українською владою. Зокрема, 30 жовтня Президент України В. Зеленський провів телефонну розмову з канцлером Німеччини А. Меркель. Лідери держав обговорили підготовку до зустрічі в «нормандському форматі». Президент України поінформував про безпекову ситуацію на Донбасі, відзначивши важливість позиції ФРН на підтримку нашої країни. А. Меркель висловила підтримку зусиль України, спрямованих на встановлення миру на Донбасі, та привітала прогрес, досягнутий у питанні розведення сил (URL: https://gordonua.com/ukr/news/politics/-zelenskij-obgovoriv-z-merkel-pidgotovku-do-zustrichi-v-normandskomu-formati-1388349.html).

Сторони також обговорили питання транзиту російського газу територією України, зокрема у зв’язку з тристоронніми газовими консультаціями Україна – ЄС – РФ, що відбулися 28 жовтня у Брюсселі. Співрозмовники погодилися з необхідністю посилення взаємодії у цьому напрямі.

За інформацією ЗМІ, Німеччина продовжує підтримувати тристоронні перемовини між Росією, Україною та Європейською комісією щодо транзиту газу. Про це заявив речник німецького уряду Ш. Зайберт, коментуючи рішення Данії надати дозвіл на будівництво російського газогону «Північний потік-2» (URL: https://gordonua.com/ukr/news/money/-v-urjadi-nimechchini-vvazhajut-shcho-tranzit-gazu-cherez-ukrajinu-povinen-zberigatisja-1387827.html).

За його словами, у Німеччині завжди казали про необхідність зберегти транзит територією України. Він також повідомив, що А. Меркель обговорювала це питання з президентом Росії В. Путіним і сказала, що Німеччина продовжує підтримувати тристоронні перемовини між Росією, Україною та Європейською комісією щодо транзиту газу.

Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає «Північний потік-2» загрозою для енергетичної безпеки Європи.

Разом з тим, як стало відомо, 30 жовтня 2019 р. Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газогону «Північний потік-2», що проходить по континентальному шельфу Данії. Це рішення деякі спостерігачі поспішили оцінили як чергове погіршення відносин України із західними партнерами.

Голова НАК «Нафтогаз України» А. Коболєв заявив, що компанія очікувала такого рішення данської влади. «Геополітичну зброю неможливо зупинити інструментами, які регулюють виключно торгові відносини», – зазначив він.

Президент України В. Зеленський заявив, що рішення Данії підтримати будівництво газопроводу «Північного потоку-2» посилює Росію і послаблює Європу. «Ви знаєте, ми з вам розуміємо, що це не просто питання будування “Північного потоку-2” і не тільки питання енергетичної безпеки – це питання геополітичне. Тому, я вам скажу відверто – це посилює Росію і послаблює Європу. Це моя точку зору і нашого уряду», – зазначив В. Зеленський (URL: https://www.unn.com.ua/uk/news/1833141-rishennya-daniyi-pro-dozvil-na-pivnichniy-potik-2-posilyuye-rosiyu-zelenskiy).

Експерти пояснили, що Данія нічого немає проти України. І аж ніяк не потрібно це розцінювати як погіршення стосунків з Україною. Як зазначив президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» М. Гончар, рано чи пізно, Данія надала б цей дозвіл. Він нагадав, що Данія заблокувала проходження «Північного потоку-2» через свої територіальні води, проте російська сторона подала повторну заявку, але вже на виняткову економічну зону. «Данці затягнули наскільки було можна, але, врешті-решт, були змушені дозволити, оскільки, згідно з конвенцією ООН з морського права, тут враховується тільки екологічний критерій», – пояснив експерт (URL: https://www.unian.ua/economics/energetics/10740324-eksperti-poyasnili-chomu-daniya-dozvolila-rosiji-budivnictvo-pivnichnogo-potoku-2.html).

За його словами, дещо раніше Данія дала дозвіл на прокладку в своїх водах газопроводу Baltic Pipe, за яким газ буде поставлятися в Польщу з Північного моря, тому відмовляти Росії далі було б складно.

Разом з тим, як зазначив експерт програми «Енергетика» аналітичного центру «Український інститут майбутнього» А. Прокіп, навіть якби Данія відмовилася видати дозвіл, «Північний потік-2» пішов би в обхід датських вод, що було б дорожче і довше, але його все одно було б добудовано.

Директор спеціальних проектів науково-технічного центру «Психея» Г. Рябцев також вважає, що ніхто не сумнівався, що Данія надасть відповідний дозвіл. «До цього все йшло, і питання було лише в тому, коли це станеться. Безумовно, Росії хотілося, щоб це відбулося раніше», – зазначив Г. Рябцев.

В свою чергу Die Welt навіть пише, що переможцями в ситуації все одно стали Україна та США. На сторінках цього видання зазначається, що Вашингтон не зміг досягти своєї першочергової мети, яка полягала в тому, щоб зупинити будівництво «Північного потоку-2». «Втім, американській адміністрації вдалося затягнути реалізацію проекту на стільки, щоб в України з’явилася важлива перевага на переговорах з Росією про продовження транзиту газу. Дія поточної угоди закінчується 31 грудня 2019 року. Без додаткових домовленостей “Газпром” не зможе виконувати свої зобов’язання перед клієнтами в Західній Європі. Тому російська компанія щосили намагалася добудувати “Північний потік-2”, щоб у неї до кінця року з’явився альтернативний маршрут. Але “Газпром” зазнав невдачі в цьому», – зазначає Die Welt (URL: https://www.unian.net/world/10738578-die-welt-ukraina-vse-zhe-pobedila-v-bitve-protiv-severnogo-potoka-2.html?utm_medium=referral&utm_source=idealmedia&utm_campaign=
unian.net&utm_term=1273587&utm_content=8122551).

Експерти відкидають загрозу Україні від Данії. Головна проблема, якою буде поведінка лідерів Німеччини і Франції, як учасників «нормандського формату».

Українська журналістка в Парижі А. Лазарєва та французький журналіст А. Ґіймоль вважають, що Е. Макрон на майбутньому саміті «нормандської четвірки» може піддатися спокусі змусити Україну піти на мирний план, який фактично означатиме повне втілення бажань Росії щодо України. У статті, опублікованій в журналі «Український тиждень» ідеться про встановлення конституційної автономії для окупованих територій за умови відведення українських військ. Донбас, по факту, ніби відновлює державну належність до України, а по суті залишається ресурсом російського впливу та механізмом для дестабілізації Києва. «Західним лідерам це допомогло б розповісти своїм виборцям історію успіху, а також відновити повнокровну співпрацю з Москвою, адже “зрушення” відбулися. Те, що Донбас за такою формулою відіграє роль троянського коня, який загальмує розвиток цілої України та паралізує її рух на Захід, розуміють у Києві, але не факт, що беруть до уваги на Заході. І не візьмуть, якщо Україна чітко не оголосить свою позицію», – наголошують автори публікації (URL: https://ukrainian.voanews.com/a/macron-russia-reset/5075669.html).

У свою чергу, А. Шандра, головний редактор порталу Євромайдан прес, яка разом з британським депутатом Р. Сілі виклала методи російської гібридної війни проти України в публікації The Surkov Leaks зазначає, що мета Росії на міжнародній арені, коли ідеться про Україну не змінилася. «Росія, використовуючи різні методи, переслідує головну мету – повернути Україну у свою сферу контролю. Абсолютно нераціонально очікувати, що раптом Росія може мати якісь добрі наміри, чи йти на поступки. Це абсолютно суперечить всім діям Москви за останні 6 років», – заявила А. Шандра.

Вона переконана, що Україна може опинитися під тиском вимог фактично програти цю війну, припинивши її негайно на умовах Росії і зрадити усіх тих, хто загинув за незалежність за останні шість років... «Або ми вирішимо вистояти в цій нерівній битві», – заявила А. Шандра.

Разом з тим спостерігачі вважають, що Україна буде вимушена виконувати «прохання» західних партнерів. В іншому випадку може втратити і ту підтримку яку має. Україна поставила за мету, в перспективі, стати членом НАТО і ЄС, а це не так буде просто зробити. Як зазначив віце-прем’єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Д. Кулеба, наразі Євросоюз не може обіцяти Україні членство в своєму співтоваристві. «Я розумію, що ми зараз не отримаємо від Європейського союзу а ні гучних обіцянок, а ні якихось великих, масштабних проектів. Тому нам потрібно зосередитися на іншому. Якщо ми не можемо відкрити двері, то давайте відкриємо всі вікна. Об’єднаємо наші економіки, об’єднаємо людей максимально… Стратегія в тому, щоб крок за кроком відкривати “вікна”, запускати більше українського бізнесу туди, залучати більше європейського бізнесу сюди. Більше лоукост-перельотів між різними містами України і ЄС. Більше міжлюдських контактів. І тоді членство в ЄС прийде саме собою», – наголосив Д. Кулеба (URL: https://ua.112.ua/polityka/kuleba-yevrosoiuz-zaraz-ne-mozhe-obitsiaty-ukraini-chlenstvo-v-svoiemu-blotsi-514393.html).

Він повідомив, що Кабінет Міністрів України поставив собі завдання протягом найближчих п’яти років досягти відповідності економічним критеріям вступу в Євросоюз, незважаючи на розуміння, що Україну і тоді можуть не прийняти.

Ускладнення вступу в ЄС стосується не лише України, адже ряд балканських країн також не можуть стати повноправними членами ЄС. І вони не мають таких складних стосунків з Росією. Причина в іншому: надто складна ситуація в самому ЄС.

За інформацією ЗМІ, нещодавно на засіданні Європейської ради президент Франції Е. Макрон проголосував проти початку переговорів із Північною Македонією про вступ в Євросоюз. Глави урядів Данії та Голландії проголосували проти переговорів з Албанією. Скоп’є подало заявку на вступ у ЄС в далекому 2004 р., а Тирана – у 2009 р. Влітку минулого року Північна Македонія виконала одну з умов для початку переговорів про вступ в ЄС: врегулювала історичну суперечку з Грецією навколо назви країни. Внаслідок зазначеного голосування у Північній Македонії та Албанії розгорається політична криза.

За словами політолога-міжнародника Г. Кухалейшвілі, бар’єрами на шляху євроінтеграції цих країн є не тільки позиція окремих країн-членів ЄС, але й цілий комплекс невирішених проблем. «Небажання окремих країн-членів ЄС проводити політику розширення на Західних Балканах відповідає інтересам зовнішніх гравців. Негативний приклад євроінтеграції Албанії та Північної Македонії зайвий раз підтверджує безперспективність спроб України вступити в найближчому майбутньому до Євросоюзу. Стан справ у сфері безпеки та боротьби з корупцією в Україні ще гірший, ніж в Албанії та Македонії», – зазначив політолог (URL: https://ua.112.ua/statji/balkanskyi-hlukhyi-kut-chomu-pivnichnu-makedoniiu-ta-albaniiu-ne-berut-v-yes-512263.html).

Він вважає, що в Євросоюзі немає єдиної позиції з приводу подальшого розширення на Західних Балканах. Крім Албанії та Північної Македонії в ЄС планують вступити ще чотири балканських країни: Косово, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Сербія. Разом з тим, чиновники з апарату ЄС налаштовані на користь прийому балканських країн.

Як інформують ЗМІ, Європейський комісар з питань розширення і політики добросусідства Й. Хан оптимістично оцінював перспективи початку переговорів з Албанією і Північною Македонією. Євроінтеграцію Скоп’є підтримує президент Європейської Ради Д. Туск. Голова Єврокомісії Ж-К. Юнкер і верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Ф. Могеріні назвали результати саміту Європейської ради помилкою.

У свою чергу, найбільш радикальним супротивником політики розширення ЄС є президент Франції Е. Макрон. Він вважає, що для початку слід реформувати ЄС, саму процедуру прийому нових учасників, врегульовувати кризові явища, подолати наслідки Брекзиту і визначити стратегічне бачення європейцями своєї ролі, а вже потім думати про розширення. «Євросоюз переживає непрості часи. Не врегульовано міграційну кризу, не вирішені боргові проблеми Греції та Італії. Брюссель втрачає третього за величиною донора у зв’язку з виходом Великої Британії з ЄС. Не найкращий час для того, щоб інвестувати кошти в реформування Північної Македонії та Албанії для їх відповідності критеріям членства в ЄС. Ідея прийому нових країн-членів не популярна у французькому суспільстві, де сильні протестні настрої, скептичне ставлення до курсу президента Макрона», – підкреслив Г. Кухалейшвілі.

Варто відзначити, що стосунки в Європі складні і вони залежать від обставин, а не від симпатій до тієї чи іншої країни і Україна не виняток. Європі потрібен спокій і стабільність. Тому лідери впливових країн будуть робити все можливе для стабілізації ситуації, зокрема і в Україні. Питання полягатиме виключно у ціні питання і звичайно це дає можливість Росії «витискати» бажаний для неї результат.

 

Потіха А. Сучасні реалії відносин України із Західними країнами [Електронний ресурс] / А. Потіха // Україна: події, факти, коментарі. – 2019. – № 22. – С. 8–15. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2019/ukr22.pdf. – Назва з екрану.