Скасування адвокатської монополії О. Кривецький, голов. ред. НЮБ НБУВ

Скасування адвокатської монополії

 

Кривецький О. Скасування адвокатської монополії [Електронний ресурс] / О. Кривецький // Громадська думка про правотворення. – 2019. – № 15 (180). – С. 14–17. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/dumka/2019/15.pdf. – Назва з екрана.

 

Президент України В. Зеленський у Верховній Раді України зареєстрував як невідкладний законопроект № 1013 «Про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії)». Глава держави пропонує залишити адвокатам тільки виняткове право на захист від кримінального звинувачення і у зв’язку з цим пропонує документом вилучити внесенні у 2016 р. зміни до Конституції України, а саме ст. 131-2 щодо виключного права адвокатів на представництво іншої особи в судах у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнано судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Також законопроектом запропоновано вилучення із Конституції України положення, що виключно прокурорами або адвокатами здійснюється представництво у Верховному Суді України та судах касаційної інстанції з 1 січня 2017 р.; у судах апеляційної інстанції – з 1 січня 2018 р.; у судах першої інстанції – з 1 січня 2019 р. Передбачається, що ухвалення закону сприятиме оптимізації механізму отримання професійної правової допомоги.

Народні депутати надіслали документ до Конституційного Суду України для перевірки відповідності вимогам ст. 157 і 158 Конституції України. За словами члена комітету з питань правової політики О. Мережко, подання законопроекту на техніко-юридичне оцінювання до КСУ є доцільним і після отримання його висновків документ буде опубліковано для всенародного обговорення. «Держава повинна надати громадянам можливість самостійно обирати механізм захисту своїх прав», – відзначив депутат.

Проте даний законопроект викликав обурення і чимало зауважень з боку представників Національної асоціації адвокатів України (НААУ), які вважають, що можливість будь-якого громадянина бути представником іншої особи у суді (що пропонується президентським законопроектом № 1013) є кроком в архаїчне минуле, від якого Україна свого часу позбавилася. Також у НААУ вказують на загрозу знищення системи правосуддя в Україні, оскільки після ухвалення законопроекту № 1013 «українських громадян у судах захищатимуть некваліфіковані аматори, які здебільшого не лише не мають професійної юридичної освіти, але й не мають уявлення про систему та чинники українського права, а особу, яка оманливим шляхом під приводом надання послуг правового захисту витягла гроші з пенсіонера, багатодітної матері, інваліда і зникла, не можна буде притягнути до відповідальності». Крім того, в асоціації відзначають, що законопроект № 1013 ставить під загрозу виконання Україною міжнародних зобов’язань, які вона взяла на себе, змінивши Конституцію України у 2016 р. в частині виняткового права адвокатів на представництво у судах, що було ухвалено Венеціанською комісією. НААУ також застерігає, що спробу зупинити впровадження адвокатської монополії на останньому етапі реалізації цієї конституційної зміни може бути розцінено як відступ від демократичних цінностей та рекомендацій Венеціанської комісії і матиме наслідком погіршення ефективності судового захисту законних прав та інтересів громадян і юридичних осіб. Адже реформа 2016 р. щодо виключного права адвокатів на представництво у судах була результатом консолідованих зусиль законодавчого суспільства, законодавців, міжнародних інституцій і стала одним з найбільш вдалих компонентів законодавчих змін у системі правосуддя. Тому НААУ закликає Комісію з питань правової реформи при Президентові України (далі – Комісія) зібратися на засідання для обговорення законопроекту № 1013, зважаючи на його важливість не лише для інституту адвокатури, але й для ефективності захисту прав усіх громадян. Адже основним завданням Комісії визначено сприяння подальшому розвиткові правової системи України на основі конституційних принципів верховенства права, пріоритетності прав та свобод людини і громадянина з урахуванням міжнародних зобов’язань України. На їх переконання, висновок Комісії відносно цього законопроекту має бути зваженим і професійним, враховувати позицію всіх зацікавлених сторін і, зокрема, адвокатського співтовариства.

Асоціація правників України як провідна правнича спільнота, метою якої є впровадження принципу верховенства права і розвиток юридичної професії, також висловлює занепокоєння можливістю скасування виключного права адвокатів на представництво у судах. Адже внесення змін до Конституції України щодо правосуддя у 2016 р. в частині закріплення виключного права адвокатів на представництво у судах мало на меті забезпечення права громадян на отримання якісної правничої допомоги, сприяння реалізації принципу змагальності у судовому процесі та забезпечення інституційної спроможності адвокатури. До того ж, проект цього документа було схвалено Європейською комісією «За демократію через право» (Венеціанською комісією).

На переконання членів асоціації, виключне право на представництво у судах відповідає міжнародній практиці провідних держав світу та сприяє формуванню правничої професії з єдиними стандартами й етичними нормами. Крім того, виключні повноваження адвоката на представництво – це гарантія реального професійного правового захисту. А скасування даної норми поверне всю юридичну професію на десятиріччя назад і нівелює ті надбання у розвитку правової системи, які було здобуто в роки незалежності України. Фахівці вважають, що для забезпечення належного права на захист не потрібно змінювати Основний Закон держави, оскільки питання доступності правничої допомоги можна врегулювати шляхом удосконалення норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у частині забезпечення статусу адвоката, особливостей його отримання та провадження професійної діяльності адвокатами – представниками органів державної влади та юрисконсультами. Проте розвинута система безоплатної правової допомоги забезпечує правничою допомогою соціально незахищені верстви населення. Водночас правники Асоціації констатують значні системні недоліки у функціонуванні інституту адвокатури, проте вони вважають, що їх не слід виправляти шляхом нівелювання статусу адвоката як захисника прав та інтересів людини у судовому процесі та в системі органів правозастосування. На думку правників ці недоліки має бути усунено шляхом закріплення сучасних прозорих механізмів доступу до професії і стажування, а також формування органів адвокатського самоврядування, впровадження ефективних дисциплінарних механізмів, підзвітності даних органів широкій адвокатській спільноті.

Ідея скасування адвокатської монополії сприймається неоднозначно і серед науковців. Так, кандидат юридичних наук, адвокат юрфірми Evris Ю. Шишка відзначає, що нагальної необхідності у відміні адвокатської монополії немає, тому ця ініціатива – лише наслідок відсутності розвитку у сфері адвокатури. «Її прибічники акцентують на корупційних ризиках, що виникають в результаті того, що державні і комунальні підприємства для представництва своїх інтересів у судах вимушені наймати адвокатів, замість того, аби доручати цю діяльність внутрішнім юристам. За їх словами, окрім додаткової роботи і втрати часу, що пов’язано з пошуком адвоката для надання юридичної допомоги у судах, адвокатська монополія призводить і до значних витрат бюджетних коштів. А ось наскільки прийняття змін виправдане, і чи є це пріоритетним завданням для України – питання залишається риторичним», – каже вона.

У свою чергу партнер АТ «Правовий Альянс», адвокат І. Костін назвав законодавчу ініціативу про відміну адвокатської монополії «результатом політичних інтриг, репресій і відсутності якісного розвитку в адвокатурі». За його словами, судова реформа 2016 р. була прогресивною у більшості своїх новацій і найголовніше, – змінювала правила гри в адвокатурі й органах адвокатського самоврядування, а також була спрямована на підвищення якості професійної правової допомоги. «За цього, закон передбачав поступове щорічне впровадження адвокатської монополії, починаючи від Верховного Суду України (з січня 2017 р.), і закінчуючи судами першої інстанції (з січня 2019 р.), нагадав юрист. – Саме поступовий перехід до представництва інтересів адвокатами дозволив багатьом практикуючим юристам отримати адвокатські посвідчення без обмежень у їх професійній діяльності». За даними Національної асоціації адвокатів України, за три роки дії закону кількість адвокатів збільшилася з 35 тис. до 50 тис. чоловік (станом на червень 2019 р.).

Зі свого боку, старший юрист з практики вирішення національних судових суперечок юридичної фірми Integrites Ю. Сивовна акцентує: «Адвокатська монополія – це вектор, який наслідували держава і суспільство впродовж попередніх п’яти років. Цей вектор закріплено і врегульовано у Конституції і чинному законодавстві України. Адвокати у країні забезпечують судове представництво і захист у судах, ця практика працює у більшості розвинених країн світу. Зараз пропонується все це перекреслити без зрозумілих мотивів». На його переконання, проведена реформа 2016 р. всіляко стимулювала судових юристів, що не мають адвокатського статусу, отримати його шляхом складання іспиту, адже адвокатське свідоцтво – це не просто «кірочка», це показник професіоналізму, етичних зобов’язань і гарантій.

Керівний партнер юридичної компанії «Ревелін Інформейшн» О. Кеєр, так само вважає, що існування монополії адвокатури є вагомим досягненням, запозиченням позитивного досвіду високорозвинених держав світу. «Правова допомога, що надається адвокатами, більш якісна і кваліфікована, оскільки адвокат має вищу юридичну освіту, досвід в юридичній сфері. Крім того, адвокат забезпечує умови, що виключають доступ сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошення, що, поза сумнівом, є перевагою надання правової допомоги саме професійними адвокатами», – наголошує юрист.

А ось пересічна киянка Тетяна, пенсіонерка, має свою думку з цього приводу: «Зрозуміло, що адвокати у більшості своїй будуть негативно ставитися до скасування адвокатської монополії, бо від цього залежить їх заробіток, і зайва конкуренція з “непрофесіоналами” у наданні правової допомоги громадянам їм не до чого. Проте вони забувають, що не кожна людина (переважно це пенсіонери чи малозабезпечені родини) має змогу у повному обсязі сплатити за послуги професійного адвоката. А от у разі прийняття закону багато хто з пересічних громадян залюбки скористаються послугами юристів без адвокатських посвідчень, що буде фінансово менш обтяжливим».

Виняткове представництво адвокатами інтересів клієнтів у судах діє у більшості європейських країн та США. А у таких країнах, як Туреччина, Іспанія, Італія та Німеччина діє виключно адвокатура на всіх рівнях судового представництва. Проте існують й інші країни, наприклад Швеція та Фінляндія де адвокатської монополії немає. Показовим є те, що у всіх цих країнах є високий рівень захищеності прав і свобод громадян, які завжди можуть розраховувати на об’єктивне вирішення суперечок у суді незалежно від статусу захисника. Отже, важливим є насамперед те, наскільки рівень законодавців, науковців та фахівців правової сфери відповідає Європейським стандартам і нормам та задовольняє вимоги пересічних громадян щодо отримання правової юридичної допомоги і захисту своїх прав (Статтю підготовлено з використанням інформації таких джерел: Офіційний веб-портал Верховної Ради України (https://w1.c1.rada.gov.ua); веб-сайт «Українська правда» (https://www.pravda.com.ua/articles/2019/09/4/7225247/); веб-сайт LB.ua (https://ukr.lb.ua/news/2019/09/03/436267_rada_pochala_protses_zmini_
konstitutsii.html)
; веб-сайт Національної асоціації адвокатів України (https://unba.org.ua/publications/4640-advokats-ka-monopoliya--tak-chi-ni.html)).