Осіння посівна кампанія-2019 та проблеми вітчизняних аграріївС. Горова, ст. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Посушлива осіньвносить свої корективидо осінньої посівної кампанії

 

Більшість сільгоспвиробників зайняті посівною, намагаючись вчасно відсіятися. Оскільки в Україні передбачено під озимі значні площі – 7,3 млн га, то в аграріїв нині відповідальна пора. Тим більше погодні умови не радували – у більшості областей запаси продуктивної вологи у верхньому шарі ґрунту були критичними.

Треба зазначити, що, станом на 8 жовтня, аграрії України посіяли озимі зернові культури на 4,9 млн га площ, або 67 % до прогнозу в 7,3 млн га (в аналогічному періоді 2018 р. – 5,4 млн га). У розрізі зернових культур аграрії посіяли: озимої пшениці – 4,4 млн га, або 70 % до прогнозу в 6,2 млн га; жита – 95 тис. га, або 78 % до прогнозу в 122 тис. га; озимого ячменю – 439 тис. га, або 48 % до прогнозу в 920 тис. га. Крім того, озимим ріпаком засіяно 1 млн га площ, або 96 % (URL: https://latifundist.com/posevnaya-online-2020?utm_source=latifundist&utm_medium=news).

При цьому звертають на себе увагу проблеми й ризики, з якими стикалися аграрії протягом поточної осінньої посівної кампанії. Однією з основних серед них стала ситуація з погодними умовами. Так, на кінець вересня 2019 р. посуха вразила близько 50 % посівів озимих. «До середини третьої декади вересня на всій території країни зберігалися несприятливі агрометеорологічні умови для сівби та початкового росту озимих у результаті жорсткої повітряно-ґрунтової посухи», – ідеться в повідомленні компанії «УкрАгроКонсалт» (URL: https://www.ukrinform.ru/rubric-economy/2794787-zasuha-v-ukraine-porazila-kolo-50-posevov-ozimyh-eksperty; https://www.ukrinform.ru/rubric-economy/2794787-zasuha-v-ukraine-porazila-okolo-50-posevov-ozimyh-eksperty.html).

У ЗМІ вказують також на те, що на території Полтавської, Черкаської областей та прилеглих до них районів, у більшості районів південних областей України протягом вересня запаси продуктивної вологи в шарі ґрунту до 10 см повністю були відсутні. Початкові умови вегетації були надзвичайно складними.

В останній декаді вересня в Миколаївській, Запорізькій, Донецькій областях середня кількість опадів становила 20–52 % декадної норми (2–4 мм); у Луганській, Дніпропетровській, Черкаській, Чернівецькій і Волинській областях – 58–79 % норми (7–15 мм); у Львівській, Рівненській, Хмельницькій, Вінницькій, Київській, Чернігівській і Сумській областях – 125–179 % норми (20–25 мм). Добовий максимум опадів в окремих районах Одеської, Херсонської, Кіровоградської, Харківської, Київської, Вінницької, Хмельницької, Тернопільської, Рівненської та Закарпатської областей сягав 15–30 мм (1–3 декадні норми).

Експерти інформують, що в третій декаді вересня протягом декількох днів спостерігалося інтенсивне похолодання зі зниженням середньодобових температур повітря на 2–6 ° нижче норми, відзначалися заморозки на ґрунті та повітрі. На початку жовтня температура повітря підвищилася (+1,9–6,7 градусів вище норми) (URL: https://www.ukrinform.ru/rubric-economy/2794787-zasuha-v-ukraine-porazila-okolo-50-posevov-ozimyh-eksperty; https://www.ukrinform.ru/rubric-economy/2794787-zasuha-v-ukraine-porazila-kolo-50-posevov-ozimyh-eksperty.html).

В Українському гідрометеорологічному центрі також раніше повідомляли, що запаси продуктивної вологи у верхньому шарі ґрунту майже у всіх регіонах становлять від 1 до 7–8 мм, а окремі площі практично сухі. При цьому, за словами заступника директора Укргідрометцентру
А. Прокопенка, в останні роки терміни проведення сівби переносяться на більш пізні з розрахунком на те, що випадуть опади до кінця вересня або на початку жовтня – ще можна буде вдало провести посівну кампанію озимих культур.

Експерти особливу увагу у своїх коментарях ситуації приділяють можливостям виправити ситуацію з відсутністю в ґрунті вологи в період посіву. Так, керівник агрономічного департаменту компанії UKRAVIT О. Мігловець зазначив: «...Щодо збереження вологи в ґрунті, то в цьому допоможе впровадження ресурсоощадних систем землеробства (mini-till, no-till, strip-till). Також при відсутності вологи рекомендується посів у більш глибокі горизонти і коткування. Стимулюючі препарати при протравлюванні необхідно виключити, оскільки спровокують тільки проростання – якщо буде посуха, то проростки загинуть».

На думку керівника компанії FRAGARIA, яка є аргентинським виробником біологічних продуктів, адьювантів і фунгіцидів, Р. Мазона, виправити ситуацію з відсутністю в ґрунті вологи в період посіву неможливо за рахунок препаратів, але як варіант можна змістити час посіву.

У компанії «Галс Агро» зазначають, що вплив погодних факторів на виробництво характерно для аграрної галузі і всі сільгоспвиробники перебувають в однакових умовах. «Звичайно, підбираємо найкращі гібриди і сорти культур для нашого регіону, намагаємося, як і всі, раніше вийти в поле, зайвий раз не чіпати ґрунт, щоб не втрачати вологість», – коментує ситуацію генеральний директор «Галс Агро» С. Кравчук.

Менеджер з регіонального розвитку компанії «КУН-Україна» О. Соловей радить сільгоспвиробникам після оранки в максимально короткі терміни (один-два дні) починати сіяти. «При цьому краще використовувати посівні комплекси, які мають додаткове ущільнення ґрунту, – накочують катки, щоб якісно підготувати ґрунт під посів», – зазначає О. Соловей.

Також є спеціальні машини для поверхневого оброблення стерні, які залишають близько 65 % рослинних залишків на поверхні, одночасно обробляють ґрунт, що дає змогу зменшити нагрів її поверхні, а головне – зупиняє випаровування вологи.

Менеджер з розвитку агротехнологій Північного регіону LNZ Group, кандидат сільськогосподарських наук В. Ільченко зазначає, що зберегти вологу можна за допомогою оптимального оброблення ґрунту. «З точки зору агротехнологій головне – проводити все в оптимальні терміни, враховуючи регіон розташування. Також якщо сіяти пшеницю, то трохи густіше. Обов’язкова агротехнічна операція – це коткування посівів після сівби.

Наприклад, якщо говорити про біологічні властивості озимої пшениці, то для набухання й подальшого проростання їй потрібно 55–60 % вологи, тобто поки в ґрунті цієї вологи не буде – вона не проростатиме. І якщо сіяти …в кінці вересня – на початку жовтня очікуються опади, тоді вона набубнявіє, але далі, щоб їй розпуститися, потрібно 15 мм у верхньому шарі ґрунту доступної вологи, оскільки перші 5–7 мм це волога, яку ґрунт не віддає жодному насінню», – зазначає В. Ільченко (URL: http://agroportal.ua/publishing/lichnyi-vzglyad/na-sukhuyu-retsept-provedeniya-posevnoi-v-novykh-usloviyakh. 2019. 18.09).

Засуха в серпні і вересні також поставила виклики агровиробникам ще і в іншому аспекті – у боротьбі зі шкідниками. Відсутність вологи вплинуло на розвиток шкідників, адже для них сприятливі умови це погода без опадів і високі добові температури (спека). Цього року тля та ріпакова міль особливо прогресують на посівах ріпаку озимого, зокрема на Півдні України. «Доводиться проводити екстра-заходи, щоб запобігти негативним наслідкам і неконтрольованому поширенню даних шкідників», – повідомив керівник департаменту агровиробничої діяльності «Укрлендфармінг» В. Тютюнник (URL: https://24tv.ua/ru/ukraina_tag1119. 2019. 8.10).

Ще одна ситуація, яка звертає на себе увагу під час цієї посівної кампанії: в Україні фіксується розвиток тіфулезу, здатного пошкодити до 15 % посівів озимих зернових. Про це попереджає компанія «Сингента». Перші подібні ознаки розвитку захворювання з’явилися на території України в сезоні 2011/2012 р. Після зимівлі озимих культур проявляються ознаки захворювання, а максимальний розвиток симптомів стає помітним через три-чотири тижні після відновлення вегетації. Хворі рослини стають брудно-зеленого кольору, вузол кущіння руйнується, надземна частина легко відділяється від коренів. У повідомленні наголошується, що такі патогени здатні вражати абсолютно всі злакові культури, які вирощуються на території України: озиму пшеницю, ячмінь, жито. При цьому ячмінь і жито вражаються набагато більше, ніж озима пшениця. Компанія рекомендує проводити профілактику рослин, щоб уникнути подальших захворювань врожаю. «Профілактичні засоби захисту передбачають правильну сівозміну, боротьбу зі злаковими бур’янами, ранньовесняну діагностику, недопущення переущільнення ґрунту і дозоване внесення азотних добрив» – ідеться в повідомленні (URL: https://ura-inform.com/ru/society/2019/10/04/ukrainskij-urozhaj-poterpaet-ot-tifuleza. 2019. 4.10).

При цьому, як повідомляє агрометеорологічний огляд Укргідрометцентру, на раніше засіяних площах є проростання зерна й утворення сходів, місцями в центральних і південних областях – формування вузлових коренів та третього листка в озимої пшениці. Однак, як уточнюють експерти, на окремих площах Дніпропетровської, Харківської, Миколаївської та Херсонської областей зерно озимої пшениці через дефіцит опадів не проростало протягом 12–16 днів; у Сумській області місцями відзначається ушкодження сходів (URL: https://www.apk-inform.com/ru/news/1504620. 2019. 4.10).

Особлива увага в експертних колах приділялася також можливим методам і способам успішної перезимівлі озимих. Так, згідно з повідомленнями прес-служби компанії UKRAVIT, для розвитку озимих зернових восени необхідно підвищити енергію проростання насіння та польову схожість, а також поліпшити зростання й розвиток кореневої системи, щоб молоді рослини могли конкурувати за світло, вологу та простір.

Необхідно також усунути дефіцит потрібних елементів живлення, щоб культура повноцінно розвивалася.

За словами експертів UKRAVIT, забезпечити весь цей спектр потреб озимих не так уже й складно: необхідно лише застосувати комплекс стимуляторів росту та спеціальні мікродобрива при обробленні посівного матеріалу. «Передпосівне оброблення насіння мікродобривами є першим кроком у програмі мінерального живлення культур, який дає змогу краще реалізувати потенціал їхньої високої продуктивності. Метою цього заходу є підвищення енергії проростання насіння і польової схожості, прискорення зростання й розвитку кореневої системи, особливо кореневих волосків, які активно споживають воду та мінеральне живлення. Крім того, споживання культурами легкодоступних сполук фосфору, кальцію і мікроелементів сприяє появі дружніх ранніх сходів і раннього відростання культур навесні», – зазначає керівник відділу розвитку продуктів та сервісів мікродобрив компанії С. Адаменко (URL: https://latifundist.com/novosti/46451-ekspert-rasskazal-kak-obespechit-ozimym-zernovym-uspeshnuyu-perezimovku. 2019. 30.09).

У цьому аспекті також треба звернути увагу й на те, що, за словами заступника директора ДП «Укрпромзовнішекспертиза» С. Поважнюка, українські хіміки здатні задовольнити всі потреби внутрішнього ринку в добривах за наявності діалогу з державою й при ефективних заходах щодо захисту вітчизняного ринку від недобросовісної конкуренції з боку РФ та інших країн.

С. Поважнюк також зазначив, що в разі зупинки українських підприємств на український ринок знову зайдуть російські компанії, які використають цю ситуацію й піднімуть ціни на добрива, як це вже сталося у 2017 р.

У свою чергу президент Української аграрної конфедерації Л. Козаченко зазначив, що для того, щоб українські виробники могли покрити попит на мінеральні добрива, повинна бути державна підтримка. «Проект комплексної стратегії розроблений і є в Міністерстві економіки. Ми об’єднаємо зусилля і будемо звертатися до нового міністра, будемо просити підтримки Офісу Президента, щоб створити робочу групу, опрацювати короткострокові, довгострокові і середньострокові механізми, швидко застосувати інструменти. Ефект і вплив на економіку може бути швидкий», – зазначив генеральний директор Федерації роботодавців України Р. Іллічов (URL: https://lb.ua/economics/2019/08/30/435989_ukraina_sposobna_dobitsya_
polnogo.html. 2019. 30.08).

Треба нагадати, що раніше українські аграрії та хіміки закликали уряд здешевити газ для виробників хімічних добрив або компенсувати фермерам їхню вартість.

При цьому треба підкреслити, що аграрії України посіяли озимі зернові культури аж на 67 % до прогнозу 7,3 млн га, що ненабагато менше, ніж в аналогічному періоді 2018 р. При цьому повна відсутність опадів у серпні та вересні на більшості територій України істотно відрізняє посівну кампанію цього року від минулорічної. Але з проявом осінніх опадів, як свідчать прогнози експертів, посівна фінішує лише з невеликими часовими відхиленнями від традиційних термінів.

Тепер буде важливим рівень стійкості озимих до різного роду стресових умов, особливо низьких температур і їх різких перепадів, адже від цього залежатиме, наскільки підготовленими рослини увійдуть на зимівлю та як добре зможуть перезимувати.

 

Горова С. Посушлива осінь вносить свої корективи до осінньої посівної кампанії [Електронний ресурс] / С. Горова // Україна: події, факти, коментарі. – 2019. – № 20. – С. 55–59. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2019/ukr20.pdf. – Назва з екрану.