Програма уряду О. Гончарука: експертний погляд на амбітні планиІ. Рудь, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Програма діяльності уряду О. Гончарука в оцінках експертів і політиків

 

Кабінет Міністрів у передостанній день вересня представив програму діяльності уряду. У програмі (120 с.) рамково описується, що планує зробити уряд О. Гончарука за час своєї каденції.

ВР України 4 жовтня затвердила програму діяльності Кабінету Міністрів України. За це рішення проголосувало 236 народних депутатів на пленарному засіданні, повідомляє агентство «Інтерфакс-Україна». Згідно зі ст. 87 Конституції України, протягом року після затвердження Програми діяльності Кабміну парламент не може розглядати питання відставки уряду.

Під час представлення програми Прем’єр-міністр України О. Гончарук подякував народним депутатам за вже виконану спільну роботу та висловив думку, що кожного дня вона стає ефективнішою. »Але є одна обставина, яка, на мій погляд, має поступово піти у минуле. Це так званий режим форсування, ви називаєте його “турборежим”. Це ненормально. Ми мали приймати закони дуже швидко і на рівні уряду, і на рівні парламенту. І ми дякуємо вам за це. Але на майбутнє ми маємо побудувати роботу системно, щоб показати приклад, як український уряд і парламент можуть бути передбачуваними для суспільства та бізнесу», – зазначив О. Гончарук. Він додав, що основою цієї роботи Кабмін пропонує зробити Програму діяльності уряду. «Вона є фундаментом для нашої майбутньої роботи й основою для того, щоб через рік вам було за чим оцінювати роботу уряду», – сказав Прем’єр-міністр (URL: https://www.dw.com/uk/% a-50705091. 2019. 4.10).

На зустрічі з представниками бізнесу О. Гончарук заявив, що уряд планує в цьому році почати нову програму з МВФ, розраховану на три роки. Чергова оціночна місія МВФ працювала в Києві з 12 по 26 вересня.

За підсумками місії в МВФ заявили, що обговорення нової трирічної програми розширеного фінансування для України продовжиться найближчими тижнями. У Національному банку України оцінювали потенційний обсяг нової програми в 5–10 млрд дол. і прогнозували отримання перших 2 млрд до кінця року.

Водночас до економічної ситуації в Україні у МВФ претензій чимало. По-перше, ВВП на душу населення в Україні, на думку фахівців місії, досі ще дуже низький – лише 20 % від середнього рівня ЄС. «Це є другим найнижчим рівнем серед усіх держав Центральної та Східної Європи», – ідеться у звіті. Зокрема, зростання стримується слабким бізнес-середовищем, з недоліками в законодавчій базі, всеохоплюючою корупцією та великою частиною економіки, де домінують неефективні підприємства чи олігархи, що стримує конкуренцію й інвестиції. Регіональне порівняння демонструє, що найбільш істотні відмінності в розвитку реформ між Україною та її сусідами полягають у якості законодавчої бази.

Дорікнула місія Україні і відсутністю відчутних результатів у боротьбі з корупцією – і це незважаючи на «прогрес у створенні нових інституцій». За логікою МВФ, через топ-корупцію до країни не поспішають іноземні інвестори. «Брак інвестицій обмежує зростання продуктивності праці (продуктивність праці становить менше 10 % середньої продуктивності в країнах ЄС), створення робочих місць у приватному секторі та покращення рівня життя, незважаючи на добре кваліфіковану робочу силу в Україні. Як результат, багато працівників шукають можливості працевлаштування за кордоном», – ідеться у звіті фонду. Ці претензії певною мірою знайшли своє відображення в програмі уряду О. Гончарука.

За оцінками опитаних експертів, Україна проситиме МВФ про нову програму розширеного фінансування EFF (Extended Fund Facility) обсягом близько 10 млрд дол. терміном від 2 до 4 років) (URL: https://www.unian.ua/economics/finance/10715676-zelenskiy-nazvav-vidpovidalnih-za-prodovzhennya-spivpraci-z-mvf.html. 2019. 10.10).

З наступного року в уряді обіцяють перейти на трирічне бюджетне планування. Так, до 1 червня 2020 р. до парламенту мають внести бюджетну декларацію на три роки, на підставі якої надалі ухвалюватимуть традиційний бюджет на кожен рік. При цьому дефіцит державних фінансів планують знизити до 1,5 % від ВВП у 2024 р. Наразі в проекті бюджету на 2020 р. передбачено дефіцит у розмірі 2 % від ВВП.

Податкове навантаження має зменшитися, а сплата податків займати менше часу. Уряд сподівається, що у 2024 р. Україна увійде до топ-25 країн світу з найпростішими умовами сплати податків. Суперечки платників з Державною податковою службою планують вирішувати переважно в досудовому порядку. 

Крім того, уряд планує кардинально оновити новостворену Державну податкову службу: щонайменше половина керівників цього органу та його регіональних відділень мають бути нові люди.

В уряді О. Гончарука обіцяють зниження ставок за кредитами. Зокрема, там планують створити фонд часткового гарантування кредитів бізнесу. Частку державних банків на банківському ринку мають наміри скоротити більше ніж удвічі – до 20 % (нині понад 50 %), зокрема шляхом приватизації.

Частка державного боргу до ВВП має знизитися до 40 % (з нинішніх 60 %), а кредитний рейтинг України піднятися до рівня «А» (нині рейтингове агентство S&P підвищило його до рівня «B»). 

У підсумку держава має витрачати на обслуговування боргів значно менше, ніж на сьогодні витрачає. Зокрема, ще й тому, що більше половини державного боргу має бути в гривні, а не в іноземній валюті, як нині.

В уряді нагадують, що запуск ринку землі заплановано на 1 жовтня 2020 р. Разом з ним запустять механізми підтримки фермерів. Так, під час купівлі щонайменше 500 га землі фермери зможуть отримати кредит, ставка якого не перевищуватиме рівня інфляції.

Водночас земельна реформа має дати вигоди фермерам, які планують і надалі здавати землю в оренду: вартість оренди 1 га зросте з 1 тис. 700 до 4 тис. тис. грн у 2024 р. Продуктивність сільгоспземель щороку має зростати на 6 %.

У цілому Прем’єр-міністр України О. Гончарук наголосив, що мета уряду – зростання економіки за п’ять років на 40 %. Він запевнив, що це реально, якщо наступного року зростання буде 5 %, а потім щороку по 7 %.

Боротися із безробіттям планують шляхом лібералізації трудового законодавства. На думку урядовців, спрощення найму та звільнення працівників стимулюватиме роботодавців створювати нові робочі місця. Очікується, що рівень безробіття в Україні впаде удвічі – до 5 %. Державна служба зайнятості співпрацюватиме з приватними кадровими агентствами та надавачами освітніх послуг. 

Також в Україні планують запровадити електронні системи тренінгу та пошуку роботи. Уряд очікує, що до 2024 р. 90 % безробітних буде охоплено програмами працевлаштування.

Понад 1 тис. збиткових державних підприємств в Україні закриють. Усі стратегічні державні компанії передадуть до Фонду національного добробуту – установи, яка здійснюватиме керування в секторі державних підприємств. Наразі його ще не створили.

Також в Україні анонсували масштабну приватизацію. За її підсумками частка держави в економіці має скоротитися до 5 %.

Систему ProZorro удосконалять, зокрема запровадженням системи моніторингу ризиків і створенням навчальних програм для учасників.

В уряді сподіваються наростити обсяги експорту товарів та послуг з України вдвічі, зокрема, шляхом торговельних переговорів з урядами інших країн та стимулювання експортної діяльності.

У планах уряду розділити «Укрзалізницю» на три окремі компанії: оператора інфраструктури, вантажного та пасажирського перевізників. При цьому українськими рейками дадуть дозвіл їздити приватним компаніям. Реформовані складові «Укрзалізниці» обіцяють зробити максимально прозорими, а їхні акції випустити на міжнародні фондові біржі. Також уряд планує відремонтувати 5 тис. км залізничних шляхів, оновити 200 локомотивів, 800 пасажирських вагонів, 10 поїздів «Інтерсіті».

 За наступні п’ять років уряд планує відремонтувати 24 тис. км автошляхів державного значення, а також встановити на дорогах щонайменше 150 систем зважування вантажівок у русі. Першу таку систему вже встановили на під’їзді до Києва.

Буде створено єдиний портал, де онлайн надаватимуться всі послуги для бізнесу та фізичних осіб. Також запровадять систему електронної ідентифікації особи, наприклад SMART ID.

Уряд працюватиме над максимальним покриття інтернетом та підвищенням цифрової грамотності українців. 

Збройні сили України розвиватимуться за стандартами НАТО. Україна посилюватиме співпрацю з країнами-партнерами. Буде створено нову систему територіальної оборони України із широким залученням населення. Буде запроваджено соціальний пакет для військових, механізми забезпечення житлом. Відбудеться реформа сержантсько-старшинського складу та здійснюватиметься перехід на програми військової освіти країн-членів НАТО.

Уряд працюватиме над зниженням корупційних ризиків у системі оборони. Зокрема, громадські та експертні організації допомагатимуть міністерству запровадити системи внутрішнього управління та контролю (URL: https://hromadske.ua/posts/programa-uryadu-goncharuka-sho-treba-pro-neyi-znati. 2019. 30.09).

Очевидно, що програму уряду не залишили поза увагою українські експерти. Так, керівник Центру політичних студій та аналітики «Ейдос» В. Таран вважає програму уряду надто абстрактною, а більшість поставлених перед міністерствами цілей – нереалістичними і важко вимірюваними. Зокрема, В. Таран заявив, проаналізувавши багато програм урядів України, що їх завжди об’єднувала чітка та логічна структура подачі інформації. У програмах урядів Ю. Тимошенко, М. Азарова, А. Яценюка і В. Гройсмана завжди було окреслено стратегію розвитку країни, поставлено цілі та, найголовніше, чіткі вимірювані результати, яких досягне країна після реалізації плану. Також кожна програма демонструвала пріоритети, на яких уряд акцентуватиме увагу.

 Наприклад, у В. Гройсмана робили ставку на дев’ять галузей економіки, а в соціальній сфері було чітко прописано реформи, які планував робити уряд, – освітня, медична та пенсійна. «У програмі ж нового Кабміну відсутня стратегія розвитку країни, не прописано жодних чітких критеріїв вимірювання, не зрозуміло, куди ми рухаємося далі. Якщо говоримо про економіку, то які будуть точки зростання, які галузі розвиватимемо? Без цього тези про мільйон робочих місць та 50 млрд залучених інвестицій – лише фікція», – вважає В. Таран.

Він висловив занепокоєння, що єдине, на чому уряд має наміри заробляти гроші, виходячи з програми, – приватизація та продаж землі. Експерт нагадав, що під час виборів команда В. Зеленського постійно критикувала попередню владу за ресурсну модель економіки. На жаль, при цьому вони не показали, яким чином розвиватиметься економіка і як ми плануємо переходити від ресурсної моделі до інноваційної економіки, в основі якої лежить принцип створення товарів з доданою вартістю.

«…Поширена помилка для нової влади різних років»: вони відкидають усі попередні напрацювання, вважаючи їх злочинними та хибними. І найбільш кумедним видається те, що уряд О. Гончарука одночасно говорить про продовження реформ В. Гройсмана, але не користується його напрацюваннями. Якби О. Гончарук узяв за основу програму попереднього уряду, проаналізував і доопрацював «транзитні книги», які лишили попередні міністри, то ця програма могла б набути структури, цифр, вимірюваних результатів та чітких індикаторів. Щоб зрозуміти, як має виглядати насправді програмний документ, варто подивитися на блок Міністерства фінансів. Тому що очільниця відомства О. Маркарова працювала і в уряді А. Яценюка, і В. Гройсмана, чітко перенесла попередні позиції, якісно сформувавши стратегію напряму “публічні фінанси країни”», – підкреслив експерт В. Таран (URL: https://www.dw.com/uk/%-50665131. 2019. 2.10).

Економічний оглядач, фінансист-міжнародник А. Блінов, аналізуючи програму уряду О. Гончарука, заявив, що до вказаного в програмі показника росту ВВП треба ставитися як до красивої та великої мети, але закладати в бюджет треба більш консервативний сценарій. «У цілій низці галузей у нас існує дефіцит робочих рук у зв’язку з трудовою міграцією. На мій погляд, навіть незалежно від влади, ми побачимо стрімкий ріст заробітних плат, бо сусідні ринки пропонують оплату праці суттєво вище. Цей ріст в Україні вже в цьому році становитиме 25–30 %. Чи це супроводжуватиметься створенням робочих місць – велике питання, яке пов’язано з масштабом інвестицій», – вважає А. Блінов.

За його словами, закладені в програмі 50 млрд дол. інвестицій усіх сильно здивували, тому що ця сума фактично дорівнює всьому українському експорту за рік і набагато більше, ніж кошти, які зайшли як спекулятивний капітал у наші ОВДП. Експерт зазначив, що останніми роками ми мали приплив прямих іноземних інвестицій на рівні 2–3 млрд дол., причому значна частина цих коштів ішла на докапіталізацію «доньок» закордонних банків. «Тому якщо б уряд поставив за мету вийти хоча б на 5 млрд дол. на рік, це було б вже достатньо немалим досягненням. Те, що уряд обіцяє руйнування монополій, активізацію приватизації – достатньо непогана тенденція, яка дійсно може сприяти припливу інвестицій, – вважає А. Блінов. – Норма про 70 % – на інвестиції, а 30 % – на соцдопомогу мені здається мантрою, оскільки в нас бюджет виглядає інакше. Судіть самі: ми можемо видатки на армію чи поліцію вважати видатками на розвиток? А наш борг? Насправді, якби у нас співвідношення інвестицій до ВВП досягало хоча б 25 %, а краще 30 %, це було б дуже хорошою метою».

А. Блінов зазначає, що взагалі він не такий скептик щодо росту ВВП порівняно з іншими показниками. «Якщо ми таки залучимо 50 млрд дол. інвестицій, ВВП може якщо не подвоїтися, то зрости на 60–70 %. Тому закладені 40 % росту цілком можуть бути досягнуті за певних обставин. Багато залежатиме від кон’юнктури: так, цього року наші експортні ринки дуже добрі, а імпортні енергоносії, навпаки, просіли в ціні, але ці “ножиці” можуть зламатися. До вказаного в програмі показнику росту ВВП треба ставитися як до красивої та великої мети, але при цьому закладати в бюджет більш консервативний сценарій, що уряд і робить», – резюмує експерт
А. Блінов (URL: https://glavcom.ua/news/ekspert-pro-programu-novogo-uryadu-zakladeni-v-programi-50-mlrd-investiciy-vsih-silno-zdivuvali-630105.html. 2019. 4.10).

Отже, програма уряду О. Гончарука, затверджена Верховною Радою 4 жовтня, є доволі оптимістичним поглядом на динаміку економічного розвитку України. Так, Прем’єр-міністр України наголосив, що мета уряду – зростання економіки за п’ять років на 40 %. Він запевнив, що це реально, якщо наступного року зростання буде 5 %, а потім щороку по 7 %.

Однак економічні експерти в цілому не поділяють такого оптимізму. Вони вважають, що до вказаних у програмі показників росту треба ставитися як до красивої та великої мети, однак закладати в бюджет треба «більш консервативний сценарій». Це стосується насамперед доходів бюджету, росту ВВП, курсу валют.

 

Рудь І. Програма діяльності уряду О. Гончарука в оцінках експертів і політиків [Електронний ресурс] / І. Рудь // Україна: події, факти, коментарі. – 2019. – № 20. – С. 50–55. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2019/ukr20.pdf. – Назва з екрану.